Декоративні види та форми роду в'язових (Ulmus L. ) у Правобережному Лісостепу України та використання їх в озелененні Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК635.[9+582.1]:712.4(477.46) МаЯстр С.А. Масловата1;

проф. Г.П. Леонтяк2, д-р с.-г. наук

ДЕКОРАТИВН1 ВИДИ ТА ФОРМИ РОДУ В'ЯЗОВИХ (ULMUS L.) У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ ТА ВИКОРИСТАННЯ

IX В ОЗЕЛЕНЕНН1

За лiтературними джерелами розглянуто використання видового складу роду в'язових (Ulmus L.) у масивах, групових посадках, алейних та вуличних насаджен-нях, у виглядi сол1тера перспективного та переднього плану, а також у виглядi фор-мових живих огорож. Представники цього роду введет в культуру з давшх чашв i мають безлiч садових форм, якi доцiльно використовувати в озелененш.

Ключовг слова: Ulmus L., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Mill., Ulmus carpinifo-lia Gled., декоративш форми, крона, солiтер, озеленення.

Вступ. До роду Ulmus L., як зазначае В.Я. Заячук [2], належать велию, понад 30 м заввишки, листопадш дерева, переважно першо! величини. Листо-розмщення почергове, дворядне, галуження симпод1альне. На пагонах шко-ли не формуеться верх1вкова брунька. Пюля припинення росту пагона його верхня частина вщмирае. Пагони деяких в'яз1в мають корков1 нарости, харак-терш для молодих рослин на сухих освгглених мюцях. Листки в'яз1в школи на одному пагош можуть в1др1знятися розм1ром i формою. За дослщженнями А.1. Колесшкова [3], рослини швидкоросл^ за сприятливих умов довгов1чш, розмножуються насшням, кореневою поростю, вщводками, щепленням. Широко використовуються в зеленому буд1вництв1, а також у люорозведенш, мають цшну деревину. Рщ включае близько 16 вид1в, що ростуть у пом1рному пояс Свропи, Азп та Швшчно! Америки.

Об'ект досл1джень: види та форми роду в'язових (Ulmus L.).

Методи дослщжень: бюлопчш, еколопчш та л1с1внич1.

Результати досл1джень. На цей час представники роду Ulmus L. широко використовують в озелененш, у садах i парках, групових i одиночних посадках. Щшьна крона в^в, як в жодного шшого дерева, затримуе пряму сонячну радiацiю. Мають безлiч садових форм, як розмножуються щепленням на основному видi [6]. Найбiльш поширеними видами роду Ulmus L. у Правобережному Люостепу Украши е U. laevis, U. scabra, U. carpinifolia.

В'яз гладкий або звичайний (Ulmus laevis Pall.), за дослщженнями С.1. Кузнецова [5], дерево висотою до 25-30 (35) м заввишки з красивою широкою, елштичною кроною i тонкими, звисаючими гшками. Молодi пагони пухнасп, шзшше гладкi, свiтло-бурi, блискучг Кора дорослих дерев буро-коричнева, вщшаровуеться тонкими пластинками. Листки довгасто- або округ-лояйцеподiбнi, зверху загостреш, в основi нерiвнобокi, по краю двiчi гостро-пильчастi з серповидними зубцями; зверху темно-зелеш, голi, знизу свило-зеленi, м'яко-волосистi. Морозостiйкий. Тшьовитривалий. Засуху переносить задовiльно. Досить газостшкий, але мiськi умови (на сухих Грунтах) переносить погано, швидко суховершинить, i довговiчнiсть в таких умовах змен-

1 Уманський НУС;

2 Придшстровський ДУ 1м. Т.Г. Шевченка, Молдова

Науковий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G13. - Вип. 23.6

шyeтьcя до 20-30 pокiв, тодi як за cEp^'ramEx умов зpоcтaння доcягae в^ до 400 pокiв.

Як встановив A.I. Колecнiков [3], дeкоpaтивними фоpмaми U. laevis e:

• золотисто-строката (f. aureo-variegata hort.) - iз золотиcто-cтpокaтим лиcтям;

• cpiбляcто-cтpокaтa (f. argenteo-variegata hort.) - iз cpiбляcто-cтpокaтим лиc-тям;

• чepвонa (f. rubra hort.) - з чepвоним листям;

• виpiзнa (f. incisa Woif.) - з pозciчeним лиcтям i вшмками мiж ними;

• липолиста (f. tiliaefolia hort.) - з cepцeподiбно-окpyглим лиcтям, що нагаду-ють лиcтя липи.

U. laevis - вeликe гapнe шиpококpоннe дepeво з тeмно-зeлeним лш> тям, воceни лiлово-бypого зaбapвлeння. Викоpиcтовyeтьcя y виглядi cолiтepiв i в гpyповиx поcaдкax, дошть eфeктний в aлeйниx, а також y pядовиx вулич-них i пpидоpожнix нacaджeнняx (табл. 1). Дeкоpaтивнi фоpми гapнi cолiтepa-ми або нeвeликими гpyпaми [7].

В'яз шоpсткий (Ulmus scabra Mill.) або 1льм прський (Ulmus glabra Huds., Ulmus montana With.), за xapaктepиcтикою B.I Бiлоyca [1], дepeво з ши-pокою, окpyглою, гycтою кpоною, що доcягae в оптимaльниx yмовax вишти до 30 (40) м. ^pa на cтовбypax тeмно-коpичнeвa, довго запищает^я гладкою, гiлки тeмно-бypi, молодi пагони гycтоопyшeнi. Лиcтя вeликe, завдовжки 8-17 cм i шиpиною 5-8 cм, обepнeнояйцeвидноï або eлiптичноï фоpми, тeмно-зeлeнe. Вимогливий до фунтв, погано пepeноcить cyxicть rpyнтy та його за-cолeнicть. Тiньовитpивaлий, моpозоcтiйкий. Добpe пepeноcить мicькi умови (дошть гaзоcтiйкий), а також cтpижкy. Доcягae вiкy до 200-300 pокiв. За доcлiджeннями A.I. Колecнiковa [3], фоpмaми U. scabra е:

а) за xapaктepом pоcтy i фоpми ^они:

• пipaмiдaльнa (eкзонcькa) - f. exoniensis (C. Kohd.) Rehd. (f. fastiligiata Rehd.) -iз стимою вyзькопipaмiдaльною кpоною, тpaпляeтьcя в rnprax Укpaïни;

• Кaмпepдоyнa - f. camperdownii (Henry) Rehd. - з о^углою кpоною та поник-лими гiлкaми;

• плакуча - f. pendula (Loud.) Rehd. - з гоpизонтaльно pозкидиcтими оcновни-ми плками, що cтвоpюють плоcковepшиннy кpонy з довгими повиcлими мо-лодими гшками;

• низька - f. nana Rehd. - кapликовa, повiльноpоcлa фоpмa, виcотою до 2 м з дpiбним лиcтям;

б) за фоpмою лиcтя:

• кpyпнолиcтa - f. macrophylla hort. - з дyжe вeликими лиcткaми;

• кypчaвa - f. crispa (Wild.) Rehd. - з вузькими глибоконaдpiзaно-зyбчacтими листками, iз зaкpyчeними зубчиками, повiльно- та низькоpоcлa фоpмa;

• pогaтa - f. cortuna (David) Rehd. - з 3-5 лопашими (у вepxнiй частит) лиc-тками;

в) за кольоpом листя:

• жовта - f. lutescens (Dipp.) Rehd. - з жовтим листям;

• жовто-мроката - f. aureo-variegata hort. - з жовто-cтpокaтим листям;

• пypпypовa - f. purpurea (Dipp.) Rehd. - з молодим листам пypпypового кольоpy;

• тeмно-пypпypовa - f. atropurpurea (Spaeth) Rehd. - з тeмно-пypпypовим лж-тям.

U. scabra - велике красиве дерево, придатне для посадки у великих садах i парках у виглядi перспективного солиера, в групах, масивах (разом з дубом, кленом гостролистим, липою), в алейнш посадщ, а також у вуличних насадженнях; форми гарш солггерами i невеликими групами (табл. 1) [6].

В'яз граболистий (берест, карагач) (Ulmus carpinifolia Gled., Ulmus foliaceae Gilb.), за даними Н.А. Кохно [4], дерево висотою до 20-30 (40) м, з розлогою густою кроною, до 10 м у дiаметрi, та тонкими темно-бурими паго-нами. Листя темно-зелене, блискуче, нерiвнобоке, рiзноманiтне за формою i величиною, зверху голе, знизу з рщкими волосками. Вiдмiнно переносить стрижку i добре утримуе штучно надану форму. У сприятливих умовах дов-говiчний - доживае до 300 роюв, у мiських умовах рщко живе бiльше 50 ро-кiв. Як зазначае А.1. Колесшков [3], основнi декоративнi форми U. carpinifolia вiдрiзняються вiд типово! будовою крони, обрисом i забарвленням листя:

• Вебба (капюшоновидна) (f. Webbiana Rehd.) - з вузькотрамщальною кроною i оригшальним листям, зверху темно-зеленим, блискучим, знизу попелястим, листки по всш довжинi згорнутi у виглядi капюшона верхньою стороною всередину, нижньою назовш;

• Дампьера (f. Dampieri (Wesm.) Rehd.) - з вузкошрамщальною кроною i ши-рокояйцетздбним листям, глибоко подвшно зубчастим, скупченим на коротких гшках;

• Вреде (f. Wredei (Juehlke) Rehd.) - схожа на попередню форму, але з жовтим листям;

• Коопмана (f. Koopmannii (Spaeth) Rehd.) - красиве дерево зi щiльною яйцевидно-овальною кроною;

• пiрамiдальна (корнуельский iльм) (f. cornubiensis (West.) Rehd.) - з вузькот-рамщальною кроною, висмдними гшками i темно-зеленим, зверху гладким листям;

• плакуча (f. pendula (Henry) Rehd.) - з тонкими пониклими гшками;

• куляста (f. umbraculifera (Trautv.) Rehd.) - з густою, правильною, округлою кроною та невеликим яйцевидно-елштичним листям, часто зверху злегка хвилястим;

• витончена (f. gracilis Spaeth Rehd.) - аналопчна кулястш форм^ але з бшьш дрiбними гшочками i листям;

• золотиста (f. aurea (Morr.) Rehd.) - iз золотистим листям;

• Вангутта (f. Vanhouttei (Schelle) Rehd.) - з жовтим листям;

• срiблясто-строката (f. argenteo-marginata (West.) Rehd.) - з листям, поцятко-ваним бiлими плямами i смужками;

• широколиста срiблясто-строката (f. latifolia argenteo-marginata hort) - форма схожа до попередньо!, але з бшьш широкими листками;

• багряниста (f. purpurascens (Schneid.) Rehd.) - з дрiбним (2-3см) листям пурпурового кольору;

• пурпурна (f. purpurea (Wesm.) Rehd.) - з темно-пурпуровим листям. Представники виду U. carpinifolia використовуються в садах i парках - групами, а в люопарках - у невеликих масивах у складi шших порщ, також у вуличних насадженнях. Для вулиць з неширокими тротуарами особливо хороша куляста форма, вона ж використовуеться в регулярно оформлених дшянках садiв та парюв. Форми з оригшальною плакучою та трамщальною кроною, а також iз своерiдною формою та кольором листя використовуються

Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6

у виглядi солiтерiв та групами. Типова форма використовуегься також для створення стрижених живих огорож i бiльш високих зелених стш [7]. Уза-гальнене використання U. carpinifolia наведено в табл.

Табл. Використання деревних nopid за типами посадок

Головш типи посадок

солггери i

Назва породи масиви групи переднього плану перспек-тивш алейш наса-дження вуличш насадження живi огорож формоваш

В'яз гладкий або звичайний (Ulmus laevis Pall.) - + - + + + -

В'яз шорсткий (Ulmus scabra Mill.) + + - + + + +

В'яз граболистний (Ulmus carpinifolia Gled.) - + + - + + +

Аналiзуючи дат табл. видно, що U. laevis використовуеться в групо-вих посадках, у виглядi перспективного солiтера, а також в алейних та вулич-них насадженнях. U. carpinifolia - у групових, алейних та вуличних наса-дженнях, у виглядi солiтерiв переднього плану та формованих живих огорожах. Найбшьш широко використовуеться U. scabra в масивах, групових посадках, алейних та вуличних насадженнях, у виглядi перспективного солгге-ра, а також у виглядi формових живих огорож. Висновки:

1. До роду Ulmus L. належать велию, понад 30 м заввишки, листопадш дерева, переважно першо1 величини. Р^ включае близько 16 видiв, що рос-туть у помiрному поясi Свропи, Азп та Швшчно! Америки.

2. Найбiльш поширеними видами роду Ulmus L. у Правобережному Люос-тепу Укра1ни е U. laevis, U. scabra, U. carpinifolia.

3. Для устшного росту представникам роду Ulmus L. необх^ний свiжий, родючий, пухкий Грунт, але вони можуть зростати i в край посушливих умовах. Добре переносять обрiзку, за сприятливих умов довговiчнi. Де-коративнi форми використовуються в озелененш, в садах i парках, групових i одиночних посадках. Введет в культуру з давшх чаив i мають безлiч садових форм, яю розмножуються щепленням.

4. Найбшьш декоративними формами виду U. scabra е: f. pendula, f. nana, f. fastiligiata, f. argenteo-marginata, f. macrophylla, яю використовуються в озелененш мюта Умань.

Л1тература

1. Бшоус В.1. Декоративне сад1вництво (основи квпникарства, дендрологи та озеленен-ня) : тдручник / В.1. Бшоус. - Умань, 2005. - 296 с.

2. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -

656 с.

3. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 704 с.

4. Кохно Н.А. Деревья и кустарники культивируемые в УССР / Н.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 720 с.

5. Кузнецов С.И. Деревья и кустарники, культивируемые в УССР / С.И. Кузнецов, П.Я. Чуприна, Ю.К. Подгорный. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 200 с.

6. Лесная энциклопедия. - В 2-х т. / под ред. А.М. Прохоров. - М. : Изд-во "Советская энциклопедия", 1986. - 1280 с.

7. Справочник растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ogorodnik. in.ua/plant/Ulmus.php.

Масловатая СА. Леонтяк Г.П. Декоративные виды и формы рода вязових (Ulmus L.) в Правобережной Лесостепи Украины и использование их в озеленении

По литературным источникам рассмотрено использование видового состава рода вязовых (Ulmus L.) в массивах, групповых посадках, аллейных и уличных насаждениях, в виде солитера перспективного и переднего плана, а также в виде формовых живых изгородей. Представители данного рода введены в культуру с древних времен и имеют множество садовых форм, которые целесообразно использовать в озеленении.

Ключевые слова: Ulmus L., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Mill., Ulmus carpini-folia Gled., декоративные формы, крона, солитер, озеленение.

Maslovata SA., Leontyak G.P. Decorative types and forms genus Elm (Ulmus L.) in elder Ukraine use their landscaping.

According to literary sources examined using species of the genus Elm (Ulmus L.) in the arrays, group plantings, path and street stands, as tapeworm perspective and foreground as well as molded hedges. Representatives of the kind introduced into the culture since ancient times and have many garden forms, which can be used in landscaping.

Keywords: Ulmus L., Ulmus laevis Pall., Ulmus scabra Mill., Ulmus carpinifolia Gled., decorative forms, crown, solitaire, landscaping.

УДК581.165.7:635.043:582.866 Астр. 1.1. Миколайко1 -

Уманський НУС

ВИРОЩУВАННЯ САДЖАНЦ1В ОБЛ1ПИХИ КРУШИНОПОД1БНО1 (Н1РРОРНАЕ ЯНАММОЮЕБ Ь.) МЕТОДОМ ЗЕЛЕНОГО СТЕБЛОВОГО ЖИВЦЮВАННЯ З 1ЗОЛЬОВАНОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

На основi результапв дослщження i аналiзу л^ературних джерел розглянуго ос-новш агротехшчш прийоми вирощування саджанщв облшихи крушинождабно! з iзольованою кореневою системою, яга передбачають зелене стеблове живцювання, вкоршення, стимулювання бюлопчно активною речовиною, дорощування та застосу-вання добрив, що забезпечуе отримання ягасного садивного матерiалу в агроеколопч-них умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Визначено оптимальш строки зеленого живцювання, типи пагона та його метамершсть, об'ем контейнерiв. Вивчено особ-ливост дорощування вкоршених зелених стеблових живщв сорпв облшихи в контейнерах до стандартних розмiрiв. ОбГрунтовано доцшьшсть застосування добрив.

Ключовг слова: живщ, вкоршення, прирют, бiологiчно активна речовина, кон-тейнери, садивний матерiал, дорощування, добрива.

Вступ. Розвиток садiвництва в Украш, освоення iнтенсивних техно-логiй розмноження та вирощування плодових i ягiдних культур, змiна струк-тури i сортового складу насаджень, введення в культуру нових сорпв та ви-дiв потребуе розширення виробництва садивного матерiалу. Технологи виро-

1 Наук. керiвник: проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук