CC BY
41
4. Герменевтика и деконструкция / под ред. В. Штегмайера, Х. Франка, Б.В. Маркова. - СПб. : Изд-во "Нева", 1999. - 256 с.
5. Гусейнов Г.М. Композиция костюма : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Г.М. Гусейнов, В.В. Ермилова, Д.Ю. Ермилова и др. - М. : Изд-во "Академия", 2003. - 432 с.
6. А. Артамонов. Обработка текстильных изделий содержащих металлические нити с применением препаратов фирмы ООО "НПФ Траверс" / А. Артамонов // Современные химчистки и прачечные : журнал. - Харьков : Изд-во "СХиП". - 2008. - № 1. - С. 12-19.
7. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.e-maika.com, сайт компании "Фабрика варки". Широкий спектр услуг по пошиву, варке и крашению текстиля.
8. Смирнов Л.С. Технология тканевязаных материалов / Л.С. Смирнов, Ю.И. Масленников, Ю.В. Яворский. - М. : Изд-во "Вытязь", 1981. - 450 с.
9. Эффект прозрачности (ажурные, неполные и неравномерные трикотажные переплетения) // Ателье : журнал. - С. 26-27.
10. Maison Martin Margiela : Изд-во Rizzolli, 2009. - 352 с.
11. Tomoko Nakamichi. "Pattern Magic 3" : Изд-во : Bunka Publishing Bureau, 2010. - 97 с.
12. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.style.com.
Свтцова О.В. Роль деконструктивiстiв у формуванш дизайну май-бутнього
Розглянуто концепцвд виникнення методу деконструкцп, застосування деконструк-ци до процеив технолопчного оброблення одягу, руйнування структури матерiалiв, ство-рення нових текстур матерiалiв, шновацшш проекти й перспективи використання методу деконструкцп в дизайш одягу.
Ключовi слова: нов^ня естетика, деконструкщя, спрощення технологи, змша структури, шновацшш проекти.
Svintsova E. V. The role of deconstructivist in shaping the design of the future
The article discusses the concept of deconstruction method, application to the processes of deconstruction of the structure of materials, creating new textures of materials, innovative designs and a perspective of deconstruction in fashion design.
Keywords: new aesthetics, deconstruction, simplified technology, changes in the structure, innovative projects.
УДК 745.52(438+477) "195/198" Астр. Н.О. Соболевська1 -
Львiвська национальна академш мистецтв
ДЕКОРАТИВН1 ТКАНИНИ ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО: ДОСВ1Д 50-80-Х РОК1В ХХ СТОЛ1ТТЯ
Дослщжено художнш розпис на тканинах у крашах Схщно! i Центрально! Свропи у 50-80-х роках ХХ ст. Щоб уникнути звинувачення у формалiзмi, багато художнигав-жи-вописщв та графтв соцiалiстичних краш зверталися до нових техшк та засобiв, прита-манним тшьки прикладному i декоративному мистецтву. Декорування тканин за допомо-гою техники батiку, ручного друку та шших технiк стало важливим явищем у европейсь-кому декоративному, а з часом, i в образотворчому мистецтвi.
Ключовi слова: дизайн, декоративне, образотворче мистецтво, iнтер'ерний, розпис, живопис, графiка, тканина, батiк, станковий, монументальний, живопис, шовк, льон, ба-вовна, технiка, друк, вiльний розпис.
Розпис i декорування тканин за допомогою таких технiк, як батж та ручний друк, стало важливим явищем у европейському прикладному i декоративному, а з часом, i в образотворчому мистецтвi. Особливо в другiй половинi 50-х рок1в ав-
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Цимбала, канд. мистедтвознавства
торсьш дизайнерсьш тканини почали експонувати та нагороджувати на виставках, конкурсах 1 фестивалях мистецтва. Попит на декоративш тканини, як1 виконували функщю оздоблення стш, завки, чи були фоном для важливих громадських подай, спонукав защкавлення не тшьки жакардними декоративними тканинами, але та-кож розписаними, менш трудомкткими у виготовленш, бшьш доступними для ху-дожнишв [13].
Ус1 кнуюч1 напрями европейського традицшного живопису потребували нових ршень, тому в 60-80-х роках художники почали звертатися до нетради-щйних матер1ал1в 1 методав, як до нових засобш художнього вираження, яш до того часу використовувалися лише в декоративно-прикладному мистецтва керашки, шкла, металу, тканини та ш Почалися процеси трансформаци 1 дифузп обидвох видав мистецтв. Одним 1з них став художнш розпис на тканинах, як новий зас1б художнього виразу.
Особливо важливою для науки е фундаментальна праця професора 1рени Хумл "Польська Тканина". А також окрем1 науков1 дослщження 1 публжацц польських науковщв на баз1 архивно!' зб1рки Центрального музею Влукеннщтва в Лодз1 М. Врублевскей-Маркев1ч, А. Демскей, А. Слшньскей, К. Бшас.
Наукову щншсть мають матер1али фототеки Кшвського ЗНД1ЕПУ, як1 пев-ним чином шюструють вихщ розпису текстилю за меж1 декоративно ужитково' га-луз! (формування штер'ерного розпису текстилю). Анал1з Тамши Печенюк в ц ди-сертацц про сучасш тенденци розвитку мистецтва розпису тканин грунтуеться на матер1алах польових обстежень, що охоплюють творчкть укра1нських митщв р1з-них регюшв Украши та окрем1 статп. Важливими в дослщженш мистецтва розпису на тканинах у громадському 1нтер'ер1 е також публшацц кторика та критика мистецтва Зо1 Чегусово!'.
У кранах Сх1дно1 бвропи, особливо тих, що були в склад1 СРСР, бат1к пос-тупово почав з'являтися на виставках союзного значения. Починаючи з 60-х роюв, утверджуеться монументально-декоративна галузь текстилю в Роси, республжах Прибалтики, Украши та шших республжах СРСР.
Пров1дну позищю займали майстри з Литви 1 Латви, на творчкть котрих мали вплив неофщшш культурш зв'язки 1з художниками Польшд та захщних кра-1н. Становлення школи литовського байка пов'язано з 1менем ц засновника Юоза-са Бальчжонка. Починаючи з 1961-1962 рр., художник, практикуючий ткацтво, працював 1з техшкою гарячого батжу. Свш досвщ технолопчних аспектав з непов-торними ефектами вш завжди правильно застосовував для вираження свого твор-чого задуму. У панно, виконане у щй техшщ, вш значно поглибив значення декоративной [5, с. 19].
Своши р1знор1дними творами художник показав 1 дов1в, що панно, виконане в техшщ бат1к, може "звучати" як настшний живопис, пастель, графжа, моза'ка, вираж 1 старовинний гобелен. Творчкть Юозаса Бальчконка, в якш вш профе-сшно 1 щлеспрямовано використовував традицл народного литовського мистецтва, мала великий вплив на становлення школи байку не тшьки в Литв1, але 1 в ш-ших республжах СРСР. Одшею 1з його послщовниць, що працювали в техшщ кла-сичнпго гарячого батжу, була росшська художниця 1рина Троф1мова. Велике зна-чення для розвитку 1 становлення школи байку в УкраЫ, а зокрема в Льв1вськш
нацiональнiй академи мистецтв (тодi ЛД1ПДМ), мав пршзд Бальчiконiса до Львова на кафедру художнього текстилю на запрошення панi Марти Токар у 80-х роках i його виставка у Львiвськiй Картиннiй галере!' [17].
У Польшд пiсля Друго!' свiтовоí вшни термiн " декоративне мистецтво" було замшено термшом "ужиткове мистецтво", без сумшву, з iншим його розумiнням. Назва вщносилася до iншого розумiння функцц мистецтва, краше кореспондуючо-го з впровадженими формами устрою реального соцiалiзму. На першому планi бу-ла утилггарна роль предмету, його функщя ужиткова, а не вишуканiсть i краса форми, барви чи фактури, окреслене поняттям " формалiзму", визнаного на початку 50-х роюв за основний грiх буржуазного мистецтва [12, с. 145].
У 50-60-х роках розписаш та друковаш тканини виконували функщю ефек-тних декорацiй, як фон для офщшних урочистих подай, естрадних виступiв тощо. Завки, заслони i макати проектували також для громадських та приватних ш-тер'eрiв. Вони оздоблювали маленью iнтер'eрнi простори i дшили сшльш квартири на окремi примiшення, а також декорували будинки культури, освггш установи, санаторií, кафе i навиъ "плаваючий д1м польсько!' культури" корабель- трансатлан-тик "Баторiй". Зберiгали 'х також у новозапроектованих i давшх вщреставрованих музеях [13, с. 6].
В штер'ерних декоративних тканинах переважали абстрактнi й геометричнi мотиви, декороваш технiкою "з мокрого пензля", в яких накладалися нерегулярнi геометричнi форми, контрастш тони. Декорованi в техшщ розпису та друку тканини з чистими живими кольорами i нефiгуративними зображеннями стали носieм бажано!' новизни в повсякденному житт сустльства. Результат мистецьких експе-риментав з новими технiками i матерiалами був трактований як новий художнш вираз молодого поколшня, новизни i св!жосп, схильно!' до неконвенцiональних iдей. Мода на новизну зазначилась через призму твор1в, на як! великий вплив мав живопис художниюв: Джексона Поллока, Александра Калдера, Ханса Арпа, Поля Кл!, Жана М!ро, а також польського авангарду [13, с. 7].
50-60-т! роки були перюдом справжнього в!дродження декоративних тканин, а дизайн в!дповщав тенденциям тодтнього авангардного мистецтва. Декороваш способом розпису ! друку тканини давали змогу мистцям на бшьшу свободу художнього виразу, тому багато творщв пов'язаних з шшими видами мистецтва, пробували сво!' сили в перенесенн на тканину досв!ду з живопису, графжи чи рисунку. Найбшьш новаторськими на виставках (!з зб!рок Центрального музею Влукеннщтва) стали твори видатних художниюв: Магдалени Абаканов!ч, Ма! Бе-резовскей, Пютра Потворовскего, Юзефа Лукомскего та Войцеха Садлея [13, 15].
Батки (гаряч!) вщ 1950 до 1975 рр., виконан в Польш!, репрезентують ш-дивщуальну творчкть художниюв у р!зних тематиках ! стилях, що вщображували загальн тенденщ!', пануюч! тод! у свгговому мистецтв!. Центральний музей Влукеннщтва в Лодз! мктить у сво'х зб!рках декшька зразшв бапюв цього перь оду. Розма'ття сюжетних ! тематичних робгг: вщ соцреалктичного стилю твору Антоня Колени до жанровх сцен у роботах Барбари Пишори й абстрактних ком-позицш Зофц Тхорек [10, 15].
У 70-80-п роки в Польшд, кр1м твор1в, що виконувались у традищйних тех-шках художнього розпису на тканинах (гарячий батж та шших техшках !з вико-
ристанням контуру), з'являються 1 стають польською пропозищею нового евро-пейського живопису твори, виконаш в технщ "вшьного розпису", або безпосеред-нш живопис на тканиш.
Це п'ятеро варшавських художников-ентуз1аст1в Войцех Садлей, Гжегож Пабел, Яцек Дижиньсш та Кристина Арска-Переплись 1 Сташслав Тшещковсю, спадкоемц1в пе! само!' традицц - переходу мистецьких границь, поеднання давньо-го з новим. 1хню групу пов'язало защкавлення до цього виду живопису, певний досвщ, а також сшльна для них потреба змш засоб1в художнього виразу. З часом тереном !х досв1ду стала майстерня фабрики натурального шовку в Мшанувку шд Варшавою [14]. Результатом ще! прац була величезна кшькють твор1в, котр1 пре-зентувались на европейських м1жнародних виставках 1 мали великий вплив на роз-виток мистецтва живопису на тканинах у бврош [7, 9].
Живопис на шовку В. Садлея 1 С. Тшещковского був презентований на виставках у Москв1, а також знаходиться в музе!' Ермиаж у Санкт-Петерсбурз! Але вс1 в1зити художниюв на територда СРСР були шд державним контролем 1 не було можливосп комушкацц художниюв 1з схвдними колегами [18]. У 80-х роках у кра-1нах Схадно! бвропи критики вже звикли, що художник- прикладник виршуе проблематику, яку вщдавна вважали прерогативою "високого" мистецтва. У Роси творчкть московсько! художниц 1рини Троф1мово1 значно розширило поняття про можливосп художнього виршення панно на тканинах. Роботи художнищ, виконаш в чистш техшщ гарячого байку, вщзначаються монументальнктю, граф1ч-нктю 1 кольорописом, точнктю деталей 1 стил1защею [1, с. 12].
Наприюнщ 80-х роюв 1рина Троф1мова на запрошення паш Марти Токар проводить майстер-клас 1з малювання у технщ гарячий батж у ЛДЩДМ (ЛНАМ) на кафедр! художнього текстилю. Ця подя стала важливим чинником для формування льв1всько! школи баттку, як 1 свого часу пршзд до Львова Юозаса Бальчжошса [19].
У пошуках нового засобу художнього вираження до техшки гарячого байку звертаеться льв1вська художниця Марта Токар. Живописець, графш, проектан-тка одягу, а також мисткиня художнього ткацтва 1 розпису тканин, М. Токар творить панно, котр1 вже можна назвати батжовим живописом [2]. Переймаючи дос-вщ льв1вських учител1в батжу старшого поколшня 1 колег Юозаса Бальчшонка та 1рини Троф1мово1, художниця творить особливий, до того часу не практикований, спос1б використання техшки гарячого батжу. Марта Токар мае абсолютно вщмш-ний творчий шдхщ 1 розум1ння техшки. Якщо в 1рини Трофшово!' роботи виконаш в чистш техшщ гарячого байку - це монументальш твори, як1 не створюють шлю-зи простору, то у Марти Токар - це гарячий бат1к з новащями - живописш бага-топланов1 панно, як1 створюють враження перспективи, наближеш манерою вико-нання до роб1т станкового живопису.
Мисткиш Н. Лапчик, П. Довженко, Н. Бастун шби сконценрували харак-терш особливосп льв1всько1 школи батжу 70-80-х рошв, що йдуть в1д писанки, народного ткацтва, декоративного розпису. Для них незмшно характерна орнаментальна ускладнешсть 1 особистий кольоропис, суто льв1вське сполучення конкретного й умовного, де не ставиться завдання вибору м1ж абстрактним 1 зображаль-ним ходом художнього мислення.
У декоративних завках та драп!руваннях таких митщв, як О. Мороз, Н. Бо-рисенко, Н. Бастун, декоративних панно О. Потквсько!' бачимо прийоми суто формального, неф!гуративного живопису. У сво'х кол!рно-ртшчних композицях ав-тори демонструють р!зноман!тн! вар!ащ1 абстрактного бачення. У цьому напрям! працюе цша плеяда прекрасних мистщв Киева: Л. Жоголь, Н. Щербакова, А. Яце-нюк, Н. Лапчик, Н. Яценко, О. Володимирова, Н. Бастун, Н. Кияниця, Р. Пашкевич, Л. Павлусенко та !н.
Твори кшвського митця О. Мороза, представника московсько!' школи бать ку, дещо вщр!зняються ввд художньо!' школи шших. Вишукана монохромна коло-ристична гама, складна опосередкована мова розпису, що не передбачае будь-яких фкуративних та орнаментальних зображень. Загалом для байку ки'вських худож-нишв характерне символшо-орнаментальне начало, яке здебшьшого трансфор-муеться у певну архптектотчну структуру [4, с. 118].
Анал!зуючи процес розвитку мистецтва художнього розпису на тканинах у Центральнш та Схщшй бвроп вщ 50-х до 80-х рокш, можна побачити ! подабнкть ! деяку вщмшнкть. кторичн умови - "зал!зна занавка" була причиною труднощш у сшлкуванш митц1в Схщно!' бвропи ! рештою свиу, або спшкування було немож-ливим, на вщмшу ввд Польщ! де художники могли зустр!чатися з колегами !з заходу ! презентувати свою шдивщуальну творчкть на м!жнародних виставках.
У Польщд, як ! в СРСР, мистецтво часто мало функщю культурно!' поливки. Два полюси в мистецга того часу - пристосування ! ошр, або покора ! бунт. Художники традицшних видв образотворчого мистецтва часпше почали зверта-тися до засобш ! техшк, як! доти були притаманш тальки прикладному ! декоративному мистецтву. Митщ, щоб уникнути звинувачення у формал!зм!, почали вико-нувати живопис ! графжу на тканинах, як вшьний розпис, у техшщ батак, ручний друк та шших декоративних техшках ! власне тут знаходили свободу художнього вираження. Проблема полягае в тому, що у схщноевропейськш ! зокрема у вичиз-нянш фаховш мистецтвознавчш лтератур! вщсутня, або частково присутня, ш-формаця про цей перюд у контекст! кторц образотворчого мистецтва, котрий та-кож був перюдом трансформацц та дифузи р!зних видв мистецтв. Не розгляда-лось питання про значущкть дизайну декоративних розписних тканин та авторсь-кого художнього розпису на тканинах в штер'ерах для подальшого розвитку концептуального мистецтва.
!нтер'ерш декоративн тканини, виконан! в техшщ байку та шших декоративних техшк - сфера мистецтва синтетичного, що керуеться виражальними засо-бами щло!' низки мистецтв, передуем формального абстрактного живопису. Фактом е те, що в европейському, а зокрема в польському мистецтвознавств! маляр-ство на тканинах окреслюеться як вид образотворчого мистецтва. Оскшьки найважливтою е художня варткть твору, а не матер!ал, з якого його виконано, малярство на тканинах е продовженням ! поглибленням розумшня традицшного европейського живопису на полотнах.
З одного боку, авторсьт макати, монументальн станн завки або панно на тканинах можна розглядати як вз!рщ дизайну функцюнальних речей, тобто твори декоративно-прикладного мистецтва, а з !ншого - як образотворче мистецтво, ос-юльки презентують неповторн! твори р!зних напрям!в, стил!в ! жанрш живопису незалежного вщ оточення.
Лiтература
1. Кабанова Ольга. Фрески на ткани / Ольга Кабанова, ДИ СССР, 1987. - 236 с.
2. Каталог Матта Токар, Художнш текстиль, стаття Анна Банцекова. - 124 с.
3. Печенюк Т.1. "Шестидесятники" украшського батжу / Т.1. Печенюк // Образотворче мистецтво, 1992. - № 1. - С. 11-13.
4. Печенюк Т.1. Розпис тканин в Укршш 20-х поч. 90-х рр. ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтв. / Т.1. Печенюк. - Львш, 1996. - 164 с.
5. Пинкус С.Р. Юзас Бальчиконис / С.Р. Пинкус. - М. : Изд-во "Советский Художник", 1974.
- 324 с.
6. Чегусова З. Батш в громадському штер'ер1 / З. Чегусова // Образотворче мистецтво, 1992. -№ 2. - С. 12-17.
7. Katalog Wojciech Sadley "Caluny", artykul: Jacek Barszcz, wyd. Polska Akademia Nauk, 1998.
- S. 124.
8. Katalog Stanislaw Trzeszczkowski Malarstwo na jedwabiu, wyd. Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie, 2001. - S. 24-32.
9. Katalog Malarstwo na jedwabiu Stanislawa Trzeszczkowskiego, wyd. Galeria ARS Longa, Milanowek, 2008. - S. 14-18.
10. Maria Wronska- Friend, Sztuka Woskiem Pisana, Batik w Indonezji i Polsce, Wyd. Gondwana 2008. - S. 26-27.
11. Irena Huml, Sztuka Przedmiotu Przedmiot Sztuki / Wyd. Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2003. - S. 154-158.
12. Irena Huml, Wspolczesna tkanina polska, Arkady, Warszawa 1989. - S. 124.
13. Tkanina malowana i drukowana lat 50 i 60 XX w., Katalog wystawy, Centralny Muzeum Wlokiennictwa, 2013. - S. 21-22.
14. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.sztuka.net Danuta Wroblewska, Jedwab i p^dzel, Historia sztuki, 2005. - S. 34-38.
15. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.muzeumwlokiennictwa.pl
16. Ассоциация Художников Декоративного Исскуства, Батик. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.ahdi.ru.
17. 1нтерв'ю з проф. М.В. Токар.
18. 1нтерв'ю з проф. В. Садлеем.
19. 1нтерв'ю з проф. М.В. Токар.
Соболевская Н.О. Декоративные ткани и изобразительное искусство: опыт 50-80-х годов ХХ века
Исследована художественная роспись по тканях в странах Восточной и Центральной Европы в 50-80-х годах ХХ века. Чтобы избежать обвинения в формализме, многие художники-живописцы и графики социалистических стран обращались к новым техникам и средствам, присущим только прикладному и декоративному искусству. Декорирование тканей с помощью техники батик, ручной печати и других техник стало важным явлением в европейском декоративном, а со временем, и в изобразительном искусстве.
Ключевые слова: дизайн, изобразительное искусство, интерьерная, станковая, монументальная живопись, графика, образец, ткань, батик, шелк, лен, хлопок, техника, печать, свободная розпись.
Sobolevska N.O. Dekorative fabrics and fine art: knowledge of 50-80-th XX-th century
The article is dedicated to painting on the fabrics in Eastern and Central Europe 50-80th of XX th century. For don't allow to be accused in formalizm many artists- painters and grafics from socialist countrys find new techniques and medium belong to decorativ and applaying art. Painting on the fabrics with batik technique, hand made print and others techniques become important phenomenon of european decorative art and fine art with time.
Keywords: designe, decorating, fine art, interior, fabric, batik technique, free painting, print, grafics, pattern, silk, cotton, linen, monumental painting, easel painting, fine art.
