CC BY
16
В.Ф. БЕСЕД1Н, д.е.н., професор
Дефляцшна складова валового внутршнього продукту
У статтi показана необх!дн 'ють подальшого вдосконалення модельного апарату декомпозицИ економЫного розвитку i пропонуеться аналтично обгрунтований пщхщ до розрахунку складових ВВП. Наводяться розрахунки фiзично¡i дефля-цйно'1' складових у ВВП Украни за 2010-2014 роки у цнах попереднього року i у цнах 2010 року.
Ключов1 слова: '¡нфляЦя, дефля^я, факторний анапз, розвиток економiки, декомпози^я, iндекс-дефлятор, номi-нальний i реальний ВВП.
В.Ф. БЕСЕДИН, д.з.н., профессор
Дефляционная составляющая валового внутреннего продукта
В статье показана необходимость дальнейшего совершенствования модельного аппарата декомпозиции экономического развития и предлагается аналитически обоснованный подход к расчету составляющих ВВП. Приводятся расчеты физической и дефляционной составляющих в ВВП Украины за 2010-2014 годы в ценах предыдущего года и в ценах 2010 года.
Ключевые слова: инфляция, дефляция, факторный анализ, развитие экономики, декомпозиция, индекс-дефлятор, номинальный и реальный ВВП.
V. BESEDIN, doctor of economics, professor
Deflation constituent of gross internal product
In the article the necessity of further perfection of model vehicle of decouplig of economic development is shown and the analytically reasonable going is offered near the calculation of making GDP. Calculations over are brought by physical and deflation constituents in GDP of Ukraine for 2010-2014 in the costs of previous year and in prices 2010 year.
Keywords: inflation, deflation, factor analysis, development of economy, decouplig, nominal and real GDP.
Постановка проблеми. Пщвищення ефективност макро-економ1чно1 пол1тики держави потребуе бтьш точного визна-чення складових валового внутршнього продукту (ВВП), пер-шою чергою у частин його змЫи за рахунок динамки цЫ i за рахунок змЫи ктькост вироблених товарiв i послуг. Тобто по-стае завдання подальшого удосконалення розподту (декомпозицИ) ВВП на його фiзичну та дефляцмну складовк
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. У за-кордоннм [7, 9, 13 тощо] i в^чизняый [3-6, 8, 10-12 тощо] лiтературi налiчуeться безлiч публкацй присвячених питан-ням Ыфляцп i моделям декомпозицп економiчного зростання. Вс вони у той чи Ышм мiрi сприяли виршенню цих проблем. Але точнють i обгрунтованють окремих моделей декомпозици залишаються дискуайними, тому юнуе проблема Ух удосконалення для практичного використання в аналiзi i про-гнозуваннi розвитку економки.
Метою статт е подальше вдосконалення модельного апарату декомпозицм економiчного розвитку i його використання на прикладi розкладання динамiки ВВП Укра'Уни за фiзичною i дефляфйною складовими.
Виклад основного матер1алу досл!дження. Вщомо, що iнфляцiя, як процес знецiнення грошей, викликаеться пере-вищенням ктькост грошей, що перебувають в об^, над Ух-нiм товарним забезпеченням. 1нфля^я та iнфляцiйнi проце-си проявляються в пiдвищеннi цЫ (явному й прихованому) на товари i послуги, незадоволеннi населення, порушен функцЬ онування грошово'У системи, скупки населенням твердо''' Ыо-земно'У валюти. Вона створюе фiнансову напругу в кра'У i в остаточному пщсумку приводить до зростання вартостi життя.
ОцЫка iнфляцiйних процесiв державною статистикою здм-снюеться за допомогою системи показниюв, що характеризу-ють змЫу цiн на товари й послуги та змЫу спiввiдношення мiж товарною i грошовою масою. Для цього використовуеться сис-
тема ¡ндешв ц1н на товари i послуги - ¡ндекси споживчих цЫ, ¡ндекси цЫ виробникiв промислово'' продукци, ¡ндекси цЫ за видами eкономiчноí дiяльностi, ¡ндекси-дефлятори тощо.
1ндекс споживчих цЫ (¡ндекс ¡нфляци) е показником змЫи у часi цiн i тарифiв на товари та послуги, як купуе населення для невиробничого споживання. ВЫ вказуе на змЫу вар-тостi фiксованого набору кошика товарiв та послуг i е вщно-шенням вартостi споживчого кошика поточного року до його вартост у базовому роцк
1ндекс-дефлятор ВВП визначаеться як спiввiдношення номiнального та реального ВВП за певний промiжок часу. ВЫ е мiрилом загально' ¡нфляци (дефляцп), що спостеркала-ся протягом перюду, цiни якого прийнято за базовi для обра-хунку реального ВВП.
Зараз ¡нфля^я вимiрюeться за допомогою ¡ндексу споживчих цк. Але вiн з достатньою точнктю характеризуе змЬ ну цк лише на ту частину товарiв i послуг, що споживаеть-ся населенням. 1нша частина, яка охоплюе 25-30% товарiв i послуг, не враховуеться цим ¡ндексом, тодi як гроол знецЬ нюються всi, у тому чи^ i тi, що передбачен для придбання неспоживчих товарiв.
Крiм того, ¡ндекс споживчих цк визначаеться за заздалегiдь встановленим укрупненим пози^ям. Вiн не враховуе зростання цк на iншi товари, особливо на и що позицюнуються як но-вi, хоч, в окремих випадках, новими е лише назва чи етикетка.
1ндекс-дефлятор теж мае сво' недолiки, бо вк не враховуе змiну цiн на повний обсяг ¡мпорту, а враховуе лише чистий експорт ^¡зницю мiж експортом i ¡мпортом). Але вк показуе мiру змiни цiн на вс товари i послуги, охоплюючи як споживчi товари, так i ¡ншу продукцiю промисловостi, будiвництва тощо. До того ж якщо зютавити динамку ¡ндексу споживчих цк i ¡ндексу-дефлятора, варто вiдмiтити, що характер змки цих iндексiв майже аналопчний (рис. 1).
8 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 1 (176)/2016
© В.Ф. БЕСЕД1Н, 2016
Рисунок 1. Динамша ¡ндексу ф1зичного обсягу I ¡ндексу-дефлятора ВВП у 2000-2014 роках
Вщповщно до цього дослщники пропонують використову-вати той чи ¡нший ¡ндекс у залежност вщ цтей дослщжен-ня. Анал¡з показуе, що для досл¡джeння динам¡ки ц¡н на жит-тевому р¡вн¡ можна використовувати ¡ндекс ¡нфляцп, а на макрорвы у якост¡ такого показника доцтьно було б використовувати ¡ндекс-дефлятор, який б¡льш точно показуе змщнення чи знец¡нення грошей. Тим бтьше що ¡ндекс-дефлятор використовуеться у Систем¡ нац¡ональниx рахун-к¡в як один з головних показниюв ¡ обраховуеться в¡тчизня-ною статистикою.
Зв¡дси виникае необхщнють б¡льш точного обчислення впливу змЫи ц¡н на результати розвитку економки, на видЬ лення з показниюв ВВП у ном¡нальному вираз¡ дефляцмноУ складовоУ ¡ реального приросту.
Другою проблемою ¡снуючих метод¡в декомпозицУ номЬ нального ВВП е та обставина, що при визначенн впливу його складових на динамку ВВП послщовно-ланцюговим методом виникае проблема «сптьного залишку», який додаеться до чинника, що знаходиться на другому мюц у модел¡ деком-позицп. Наприклад, якщо визначати прирют ВВП номЫально-го у 2011 роц¡, що становив 228 593 млн. грн., як рвницю ВВП реального у 2011 ¡ у 2010 роках, то вЫ становить 60 512 млн. грн. Прирют же за рахунок дефляцп (при викорис-танн остаточного принципу розпод¡лення) буде дорвнюва-ти 16 8081 млн. грн. У раз¡ визначення спочатку змЫи ВВП за рахунок ¡ндексу-дефлятора його вплив буде дорвнюва-ти 159 123 млн. грн. Тобто з'являеться «сптьний залишок», який зараз додаеться до дефляц^но! складовоУ. Це досить вагома похибка, ¡ УУ виршення потребуе використання вщпо-в¡дниx методв анал¡зу в процес¡ декомпозицУ ВВП.
У тепершый час на макрорвы для анал¡зу результативних показник¡в роботи економки в ц¡лому, галузей, Ухнк пщроз-д¡л¡в найб¡льш поширеним ¡ ефективним е метод факторного анал^у. В його основ¡ закладен методи розкладення ¡ по-слщовноУ детал¡зац¡í. Такий анал¡з дозволяе розкрити процес формування результата виробництва, виявити причини змЬ ни показник¡в ¡ допомагае визначити найб¡льш ефективн¡ на-прямки Ух зм¡ни. Факторний аналв передбачае розкладання абсолютного або вщносного приросту досл¡джуваного показника на частини, як в¡дпов¡дають впливу кожного з факторв, що формують величину дослщжуваного показника.
У робот¡ [6] запропонована аналогична модель деком-позицп економ¡чного розвитку. Вона у загальному вигляд¡
представлена як функц¡я и залежност в¡д двох фактор¡в - X ¡ У ¡ отримана наступним чином. Якщо фунщю
и = X * У (1)
застосувати для перюду Ь ¡ пер¡оду б (базового пер¡оду), отримуються таю вирази:
иь = ХЬ * УЬ
и=X * У
ди=хЬ * уь - Х5 * Уп
Ь Ь 5 5
Звщси
(2)
Враховуючи, що ХЬ = Х5 + ДХ, а УЬ = У5 + ДУ, вираз (2) пере-творюеться таким чином
ди=хс * у - Х5 * У5=(Х5 + ДХ) * (У5 + ДУ) - Х5 * У5 =
=Х5 * У5 + Х5 * ДУ + ДХ * У5 + ДХ * ДУ - Х5 * У5 =
5 5 5 5 5 5
=Х5 * ДУ + У5 * ДХ + ДХ * ДУ
55
(3)
Отриманий вираз свщчить про те, що перша складова Хб * ДУ розумються як прирют функци за рахунок змЫи фактора У, друга складова - за рахунок змЫи фактора Х ¡ третя складова - за рахунок сптьноУ ди фактора Х ¡ У.
Графина ¡нтерпретацт виразу (3) наочно показана на рис. 2, з якого видно, що третя складова приросту е сптьною дюю саме цих фактора. Це трактування уточнюе положення теорп економнного зростання, якоУ дотримуються бтыхлсть краУн св^у ¡ зг¡дно з якою сптьна д¡я фактор¡в е результатом ди лише науково-теxн¡чного прогресу.
Такий висновок легко спростовуеться при анал^ виразу (3) ¡ графка на рис. 2, з яких видно, що в декомпозици беруть участь лише т¡ фактори, як зад¡ян¡ у функц¡У, що анал^уеться. При цьому якщо прир¡ст одного з фактора дор¡внюe нулю, то ¡ сп¡льна д¡я фактор¡в буде дорвнювати нулю, що пщтвер-джуе неправом¡рн¡сть в¡днесення сп¡льноí д¡У факторв до ди лише фактора - науково-техннного прогресу.
Так, при декомпозици зростання ВВП в УкраУн за рахунок продуктивност ¡ витрат прац у 2001-2008 роках, коли ви-трати прац¡ майже не змЫювались ¡ сп¡льна д¡я цих фактора була незначною, ¡ майже весь прирс забезпечувало зростання продуктивност прац¡, неправом¡рно стверджувати про вщсутнють науково-теxн¡чного прогресу у цей перюд. Очевидно, що зростання продуктивност прац¡ зд¡йснювалось не без впливу науково-техннного прогресу, але ¡ витрати прац набували ¡ншоУ якост¡.
На п¡дстав¡ вищезазначеного можна зробити висновок, що сптьну д¡ю фактор¡в у випадку Ух незначного приросту
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (176)/2016
9
AUy=X6*AY AY*AX
AUx=AX * Y6
*>X
Риcунoк 2. Гpaфiк дeкoмпoзицiï функцм eкoнoмiчнoгo cпiльнoï дм
Джерело: розроблено автором [6].
дoцiльнo визнaчaти зa дoпoмoгoю пocлiдoвнo-лaнцюгoвoгo метoдy aбo y випaдкy знaчнoгo пpиpocтy фaктopiв - poзпo-дiляти í'í зa пpoпopцiйним ^6O iншим) метoдoм.
Пpи викopиcтaннi пocлiдoвнo-лaнцюгoвoгo метoдy вплив пеpшoгo фaктopa визнaчaeтьcя як дoбyтoк йoгo пpиpocтy нa бaзoвi piвнi iншиx, дpyгoгo - як дoбyтoк дocлiджyвaнoгo piв-ня пеpшoгo фaктopa нa пpиpicт дpyгoгo i нa бaзoвi piвнi Ы-шиx i тaк дaлi.
Bеличинa ВПЛИВУ фaктopa пpи poзpaxyнкax пocлiдoвнo-лaнцюгoвим метoдoм зaлежить вiд йoгo мicця y фopмyлi (1), тому щo, як пpaвилo, неpoзпoдiлений зaлишoк cyкyпнo-гo впливу фaктopiв дoдaeтьcя дo фaктopa, щo знaxoдитьcя y piвняннi нa ocтaнньoмy мicцi.
Дoдaвaння cпiльнoгo ефекту фaктopiв дo oднoгo з ниx y paзi незнaчнoгo пpиpocтy cyттeвo не впливae нa тoчнicть aнaлiзy. У випaдкy знaчнoгo пpиpocтy дocлiджyвaнoгo пo-кaзникa оттьний вплив дoцiльнo poзпoдiляти мiж фaктopa-ми. Для цьoгo мoжнa пpoпoнyвaти метoд пpoпopцiйнoгo poз-пoдiлy cпiльнoгo впливу фaктopiв нa дocлiджyвaний чинник.
Biдпoвiднo дo нaведенoï мoделi декoмпoзицiï здiйcнимo фaктopне poзклaдaння пpиpocтy BBП нa фiзичнy i дефляцм-ну cклaдoвi.
Biдoмo, щo BBП нaйбiльш кopектнo визнaчaeтьcя тaким чинoм:
ВВПС = ВВП, ■ ф • lät. (4)
де ф - Ыдете фiзичнoгo oбcягy BBП, д - Ыдете-дефля-тop BBП.
Для визнaчення впливу зaзнaчениx чинникiв нa змiнy BBП пoдiлимo лiвy i пpaвy чacтини фopмyли (4) нa ВВПб i oтpимy-eмo цей виpaз в iндекcнoмy виpaзi.
ВВПС / ВВП, = ф • ät; (5)
Ввпt = Ф • ä (6)
Дaлi, вiдпoвiднo фopмyлaм (1) - (З) мoжнa зaпиcaти, щo зм^ iндекcy BBП зa paxyнoк змЫи iндекcy фiзичнoгo oбcя-гу cтaнoвить
A|BBnф t = (ф (7)
i зa paxyнoк змiни iндекcy-дефлятopa дopiвнюe
A|BBnä t = Wt'(ät -lä) (B)
Eкoнoмiчне тpaктyвaння oтpимaниx pезyльтaтiв мoжнa пpедcтaвити тaким чинoм: виpaз (7) пoкaзye змiнy iндекcy BBП зa paxyнoк фiзичнoï cклaдoвoí', a виpaз (B) - зa paxyнoк iнфляцiйнoï cклaдoвoí'.
Haведений пiдxiд дo декoмпoзицiï екoнoмiчнoгo зpocтaн-ня виxoдить з мyльтиплiкaтивнoгo пpедcтaвлення мoде-
зpocтaння з визнaчeнням впливу змiни apгумeнтiв i ïx
лi зв'язку BBП i фaктopiв виpoбництвa. У випaдкy aдитивнoï фopми зв'язку пpиpicт poзклaдaeтьcя пpoпopцiйнo пpиpocтy фaктopiв-apгyментiв.
Декoмпoзицiя пpиpocтy BBП зa фiзичнoю i дефляцiйнoю cклaдoвими зa 2Ü1Ü-2Ü14 poки нaведенa y тaбл. 1. ^газ-ники нoмiнaльнoгo BBП, iндекcy фiзичнoгo oбcягy i Ыде^у-дефлятopa вiдпoвiдaють oпpилюдненим дaним Деpжcтaтy [1, S]. Iншi poзpaxoвyвaлиcь згiднo з нaведеними y тaблицi фop-мyлaми. Iндекcи y пpoцентнoмy виpaзi пеpевoдилиcь y гаефЬ ^енти. Декoмпoзицiя BBП нa фiзичнy i дефляцмну cклaдoвi здiйcненa з poзпoдiленням cпiльнoгo впливу фaктopiв.
Декoмпoзицiя BBП з poзпoдiленням cпiльнoгo впливу фaк-тopiв зa дaними SÜ11 po^ cxемaтичнo пoкaзaнa нa pиc. З. ^и декoмпoзицií' пocлiдoвнo-лaнцюгoвим метoдoм оттьний вплив фiзичнoгo i дефляцiйнoгo чинниюв («cпiльний зaли-шoк»), який y SÜ11 poцi дopiвнювaв B95B млн. фн., aбo З,9% ycьoгo пpиpocтy BBП, був би вiднеcений дo дефляцiйнoí' c^na-дoвoí'. У цьoмy paзi фiзичнa cклaдoвa нaлiчyвaлa б 06,5% зa-гaльнoгo пpиpocтy, a дефляцiйнa - 7З,5%. Пpи декoмпoзицiï cпiльнoгo впливу метoдoм пpoпopцiйнoгo poзпoдiлy oднa йoгo чacтинa oбcягoм S46B млн. гpн. дoдaeтьcя дo фiзичнoí' cкna-дoвoí' пpиpocтy, a дpyгa, oбcягoм 649Ü млн. гpн., дoдaeтьcя дo дефляцiйнoí' cкnaдoвoí'. Пpи тaкoмy poзпoдiлi фiзичнa cкna-дoвa зpocте дo Э7,6 вiдcoткiв, a дефляцiйнa - знизитьcя дo 7Э,4%. Зpoзyмiлo, щo тaкi пoxибки пpи викopиcтaннi пocлi-дoвнo-лaнцюгoвoгo метoдy cвiдчaть пpo непpийнятнicть йoгo зacтocyвaння нaвiть пpи невеликиx oбcягax cпiльнoгo впливу.
Дo pечi, дaний пpиклaд cвiдчить пpo те, щo y SÜ14 po^ пo вiднoшенню дo SÜ1Ü po^ мaйже 4B% пpиpocтy BBП бyлo дефляцiйнoю cклaдoвoю, щo cвiдчить пpo пoдopoжчaння тo-вapiв i пocлyг мaйже y 1,5 paзa ^c. 4). Ha cтiльки ж знецЬ нилиcя нaшi гpoшi. Biдпoвiднo мoжнa ввaжaти це явище як Ыфляцмний пoдaтoк нa нacелення i екoнoмiкy.
Пpи цьoмy cлiд вiдмiтити, |щ| нaдплaнoвa iнфляцiя (дефля-цiя) cпpияe викoнaнню бюджету, нa жaль, не зa paxyнoк pе-aльниx oбcягiв виpoбництвa. Hедapмa вci ypяди пpи cклa-дaннi бюджетiв зaклaдaють неpеaльнo мaлi poзмipи iнфляцiï з тим, !o6 викoнaти плaнoвi дoxoди зa paxyнoк нaдплaнoвиx iнфляцiйниx нaдxoджень i вiдpaпopтyвaти cycпiльcтвy пpo викoнaння бюджетниx видaткiв.
Bpaxoвyючi великий негaтивний вплив нaдмipнoï iнфляцií', велику yвaгy пpидiляти фopмyвaнню й pеaлiзaцií' зaxoдiв екoнoмiчнoï пoлiтики, щo cпpямoвaнi нa й' cтpимyвaння. Дo pечi, ва вoни вiдoмi i дocить чacтo пpoгoлoшyютьcя, aле не
10 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 1 (176)/2016
> "О
о
m 7^
0
1 О
Цекомпозищя приросту ВВП за ф1зичною i дефляцшною складовими
Показники Умовт позначення i формул и розрахунку 2010 2011 2012 2013 2014""
ВВП номкальний, млн.грн. BBÍlHt 1120585 1349178 1459096 1522657 1556728
+/- до попереднього року ASSnHf = BBÍlHf - ВВП4,f_„ 173839 228593 109918 63561 34071
¡ндекс ВВП номкального 1 н = ВВП н / ВВП н 'ппп ' t.' LJL-" ' ft-11 1,184 1,204 1,081 1,044 1,022
1ндекс (физичного обсягу 'ннпф t 1,041 1,054 1,002 1,00 0,891
1ндекс-дефлятор 'нППл t 1,137 1,142 1,08 1,044 1,148
Прирют ВВП за рахунок зм1ни 1тпфг АВВПФ =ВВПН *íl -11 ' t ' ft-11 i 'яяпг/it IJ 38817 60512 2698 0 -165970
Прирют ВВП за рахунок 3m¡hh lmrlnt АВВП» =ВВПН *íl -11 HLJLJI 1 f LJLJ! 1 ft_,| l lRRn„t U 129704 159123 107934 63558 224604
Прирют ВВП за рахунок спшьноТ зм1ни 1тпфг i lmrlnt АВВП" =ВВПН *íl -11* il -11 HLJLJI 1 f LJLJ! 1 lf_n I lRRnipt U llRRn„t U 5318 8958 -714 0 -24564
у тому числ1 сптьна зм1на за рахунок 1тпфг АВВПсф = АВВП" / ííl -1MI -111* il -11 1 f LSL-IL-II 1 t/ Шддпф,- IJ URnn„t. 1 JJ "HHn^t ' 1 1225 2468 -17 0 68652
за рахунок /HHn„f АВВП"» =АВВПС /ííl -1MI -111* il -11 1 f LSL-IL-II 1 t/ ШтПфГ IJ URnn„t. 1 JJ ' RRflnf ' 1 4093 6490 -697 0 -93215
Ф1зична складова приросту, млн. грн. ABBn*t =ABBn*t +две/т* 40042 62980 2681 0 -97318
% до загального приросту % ABBn*t =ABBn*t / ABBnHt * 100 23,0 27,6 2,4 0,0 -285,6
%до 2010 року %BBn*120W=%BBn*t_120W* lmnipt 100 105,4 105,6 105,7 98,5
ДефляцЫна складова приросту ВВП, млн. грн. АВВП\ =АВВП\ +ABBIT\ 133 797 165613 107 237 63 561 131 389
% до загального приросту %АВВП\ =АВВП\ / АВВПН * 100 77,0 72,4 97,6 100,0 385,6
%до 2010 року %ВВП\20Ю =%ВВП\_120Ю* IBBn«t 100,0 114,2 123,3 128,7 147,8
_С
I
>
О =1
о <
_с
>
о л о
m 7^ О Л
о
е
о тз
s <
со m
&
i
о
11 - попередн/ дан¡
ДВВ/7с8=6490
ДВВЛ» =165 613
_"
ДВВЛ"=228593
- АВВПС =8958
\
ДвВ/?*=2468 ' Ч
ДбВЛ<|,=62980
ДВВЛ" =60512
104,1 105,4
ВВПф1
Рисунок 3. Схема декомпозицм ВВП на ф1зичну I дефляцшну складов! з розподшенням спшьного впливу фактор1в за даними 2011 року
Джерело: розроблено автором.
Рисунок 4. Динамка ф1зично'| I дефляцшно! складових ВВП у 2010-2014 роках
Джерело: побудовано автором.
завжди реал^уються. Виходячи з макроекономнних позицм для стримування ¡нфляцп необхщно:
1) здмснювати загальноeконом¡чн¡ заходи щодо стримування ¡нфляцп:
- переглянути бюджет на 2016 рк за новими макроеконо-м¡чними показниками, зробивш¡ його малодефщитним та при-пинивши нарощування неефективних видатюв, додержуватися цих п¡дход¡в при розробленн бюджет¡в на наступн¡ роки;
- погасити ¡нфляцмы оч¡кування населення за рахунок оприлюднення ¡ чггкого дотримання плану анти¡нфляц¡йних заход¡в уряду ¡ НБУ;
- адм¡н¡стративними методами усунути картельн змови, особливо в частин ц¡ноутворення на товари ¡ послуги при-родних монопол¡й;
- збтьшити ¡мпорт продукци за позицтми, де е деф¡цит ¡ як не пригн¡чують в¡тчизняне виробництво;
2) встяко сприяти зростанню ВВП:
- збтьшувати ВВП за рахунок перебудови галузево'й структури економ¡ки, в¡ддавши перевагу стимулюванню га-лузей з бтьш високою продуктивн¡стю;
- переор¡eнтувати структуру юнцевого використання на зб¡льшення валового нагромадження, на створення ¡ вико-нання бюджету розвитку;
- зб¡льшити ВВП за рахунок нарощування власного видо-бутку газу ¡ ¡нших енергоресурс¡в з поступовим переходом на св¡тов¡ ц¡ни енергоноспв при одночасному наданн¡ газових субсидм найб¡льш вразливим верствам населення тощо;
3) стримувати зростання грошовой маси:
- стимулювати банки до видач¡ довгострокових кредита, що буде сприяти зменшенню об¡говост¡ грошей;
- пов'язати втьы грош¡ населення за рахунок житлово'й ¡потеки, продажу земельних дтянок п¡д дачне та котеджне будюництво тощо.
Хоча вс¡ ц¡ заходи вщом^ але 1'х реал¡зац¡я не завжди по силам органам влади. Однак проблема залишаеться, ¡ акту-альн¡сть й' усунення чи хоча б пом'якшення зростае.
Висновки
1. У тепершнм час для оц¡нки ступеня знецЫення грошей використовуеться переважно ¡ндекс споживчих ц¡н. Врахо-вуючи, що вЫ охоплюе лише споживч¡ товари ¡ послуги, а зм¡на цЫ на ¡нш¡ товари ¡ послуги (¡нвестицмы тощо) не вра-ховуеться цим ¡ндексом, для анал¡зу динамки цЫ на макро-р¡вн¡ доцтьно використовувати ¡ндекс-дефлятор.
2. 1снуючий метод перерахунку ВВП у постны цЫи ¡ по-дальша його декомпозицт на ф¡зичну ¡ дефляц¡йну складов¡
12 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 1 (176)/2016
за допомогою ¡ндексу ф1зичного обсягу i ¡ндексу-дефлятора передбачае додавання спiльноï ди цих чинниюв («спiльного залишку») до дефляфйно'' складово'', що спотворюе резуль-тати розкладання у випадках суттево'' змЫи хоча б одного з них. Для усунення цього недолку «сптьний залишок» до-цiльно розподiляти Miœ чинниками декомпозицп методом пропорцiйного розподту.
3. За останнi роки в економщ Укра'ни мае мiсце значний «Ыфляцмний податок» на населення i бiзнес. Майже щорiч-но гроол значно знецiнюються, а компенсацiя падЫня ку-твельно''' спроможностi грошей населенню е незначною. Посилання на сучасну кризу не зымае це питання. Тут головною причиною е популютсью заходи, що активно вико-ристовуються полiтиками, особливо, у перюд виборiв. Тiльки за умови життя за коштами, що продукуе реальна економка, можливо мати стабiльну грошову систему.
Список використаних джерел
1. Статистичний щор1чник Укра'ни за 2013 р!к / Державна служба статистики Укра'ни. - К.: 2015. - 566 с.
2. Нацюнальы рахунки УкраТни за 2013 р!к / Державна служба статистики Укра'ни. - К.: 2015. - 155 с.
3. Найденов B.C. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики / B.C. Найденов, А.Ю. Сменковский. - К.: 1н Юре, 2003. -352 с.
4. Мочерний C.B. Економ1чна теор1я.: навч. пос1бник / C.B. Мочер-ний. - 3-е вид., перер. i доп. - К.: Академ1я, 2005. - 640 с.
5. Петрик 0.1. 1нфляци в УкраТн проблеми, ризики, перспективи / 0.1. Петрик / Вюник НБУ. - 2007. - №3. - С. 2-8.
6. БеседЫ В.Ф. Методи аналз розвитку економки на макрорвы / Економка УкраТни: проблеми i перспективи ¡нновацмного розвитку. Колективна монограф¡я. За ред. В.Ф. Беседка, А.С. Музиченко. - К.: НДЕ1, 2011. - С. 28-38.
7. Бессонов В.А. 0 динамике совокупной факторной производительности в российской переходной экономике / В.А. Бессонов. -Экономический журнал ВШЭ. - №4. - 2004. - С. 542-587.
8. Вороын 0.0. Визначення показниюв економнноТ ефективност виробництва на основ¡ модифкаци ресурсного пщходу / 0.0. Воро-ын // Економ¡ка УкраТни. - №10. - 2007. - С. 29-37.
9. Кендрик Дж. Тенденции производительности в США / Дж. Кен-дрик; Пер. с англ. С.А. Батасова; Под ред. и с предисл. Я.Б. Кваша. -М.: Статистика, 1967. - 315 с.
10. Манцуров 1.Г. Статистика економнного зростання та конкурен-тоспроможнють краТни / 1.Г. Манцуров. - К.: КНЕУ, 2006. - 392 с.
11. Калюжный В.В. Теория и методы факторного анализа экономического роста / В.В. Калюжный // Экономическая кибернетика. Междунар. научн. журнал. - Донецк, 2003. - №3-4 (21-22). - С. 26-35.
12. Пенькова 0.Г. Методолопя прогнозування основних макроекономнних показниюв на довгостроковий перюд / 0.Г. Пенькова // Формування ринкових вщносин в УкраМ зб. наук. праць. - К.: НДЕ1, 2011. - №2 (116). - С. 88-98.
13. Solow R.M. Thechnical Change and the Aggregate Production Function // The Review of Economics and Statistics. 1957. Vol. 39. №3. P. 312-320.
0.1. П0ПР03МАН, к.е.н., доцент
Засоби державного управлшня розвитком сощально! ¡нфраструктури Украши
Ó статтi досл'джено та узагальнено поняття соц/ально! iнфраструктури. Визначено головнi складовi соц/ально! политики держави, акцентована увага на соц/ально-економ/чних нормах i нормативах як на одному з важливих засоб 'в державного регулювання со^альною iнфраструктурою.
Ключов! слова: засоби управлння, соц/альна iнфраструктура, соцiально-економiчнi норми, со^альна политика держави, ринкова економка, соц/альнi гарантií, соц/альний мнмум, ^вень життя населення.
А.И. П0ПР03МАН, к.э.н., доцент
Средства государственного управления развитием социальной инфраструктуры Украины
В статье исследованы и обобщены понятия социальной инфраструктуры. 0пределены главные составляющие социальной политики государства, акцентировано внимание на социально-экономических нормах и нормативах как на одном из важных средств государственного регулирования социальной инфраструктурой.
Ключевые слова: средства управления, социальная инфраструктура, социально-экономические нормы, социальная политика государства, рыночная экономика, социальные гарантии, социальный минимум, уровень жизни населения.
А. POPROZMAN Ph.D., associate professor
Means of public administration development of social infrastructure of Ukraine
In the article the concept and generalized social infrastructures. The basic components of social policy, also focused on the socio-economic norms and regulations as one of the important means of state regulation of social infrastructure.
Keywords: facilities management, social infrastructure, social and economic standards, social policy, market economy, social security, social minimum standard of living.
© O.l. ÏOÏPOÇMAH, 2016
Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 1 (176)/2016 13
