CC BY
24
STATE OF VESTIBULAR APPARATUS IN WORKERS OF NOISE PROFESSIONS
Mitin Y.V., KozakY.N., Belyakova I.A., Chaika S.P.
СТАН ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛ1ЗАТОРА У РОБ1ТНИК1В ШУМОВИХ ПРОФЕС1Й
М1Т1Н Ю.В., КОЗАК-ВОЛОШАНЕНКО Ю.М., БЕЛЯКОВА I.A., ЧАЙКА С.П.
НМУ iM. О.О. Богомольця, м. КиТв;
ДУ "1нститут отоларингологií
iM. О.С. Коломiйченка НАМН УкраТни", м. КиТв
УДК 616.281008.55:613.62:616-008.28
снуе думка про наявн1сть вза-емного зв'язку м1ж анал1зато-рами. Досл1дження в1тчизня-них та заруб1жних вчених п1д-твердили висновок про вза-емозумовлену д1яльнють анал1-заторних систем [7].
Якщо механ1зм д1Т шуму на слух I його ктшчш прояви вив-чен1 б1льш-менш задов1льно, то в1домост1 щодо д1Т акустичного навантаження на вестибуляр-ний апарат нечисленн1 I у ба-гатьох випадках суперечлив1 [4-8]. На думку деяких автор1в [7, 9, 10], за дм шуму зм1ни ви-никають лише у вушному лаб1-ринт1, при цьому вестибуляр-ний в1дд1л залишаеться Ытакт-ним. Однак цьому твердженню заперечуе наявн1сть частих скарг прац1вник1в шумових профес1й на запаморочення, порушення р1вноваги [3, 4, 7-9,
ШСТОЯНИЕ ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛИЗАТОРА У РАБОЧИХ
ШУМОВЫХ ПРОФЕССИЙ
Митин Ю.В., Козак-Волошаненко Ю.Н.,
Белякова И.А., Чайка С.П.
Изучено состояние вестибулярного анализатора у 79 рабочих шумовых профессий. В зависимости от состояния слуховой функции они были разделены на 4 группы: первая группа с нормальным слухом (20 человек), вторая — с начальными нарушениями (22 пациента), третья — с сенсоневральной тугоухостью умеренной степени тяжести (19 лиц), четвертая — с сенсоневральной тугоухостью и нарушением разборчивости речи (18 человек). Показано, что у всех обследованных пациентов была диагностирована центральная вестибулярная дисфункция различной степени тяжести, лишь у 2 человек первой группы вестибулярная возбудимость была в пределах нормы. Степень вестибулярной дисфункции зависела от состояния слуховой функции.
STATE OF VESTIBULAR APPARATUS IN WORKERS OF NOISE PROFESSIONS
Mitin Y.V., Kozak Y.N., Belyakova I.A., Chaika S.P.
We study the state of vestibular apparatus in 79 workers of noise professions. Depending on the state of auditory function they were divided into 4 groups: 1-st group includes people with normal hearing (20 peoples), 2-nd — with initial violation (22 peoples), 3-rd — with sensorineural hearing loss of varying degrees of severity without disturance of speech intelligibility (19 peoples) and 4-th group comprises the people with sensorineural hearing loss of varying degrees of severity with disturance of speech intelligibility (18 peoples).
© MiriH Ю.В., Козак-Волошаненко Ю.М., Белякова 1.А., Чайка С.П. СТАТТЯ, 2012.
11-19]. На думку низки aBTopiB [3, 4, 7], шум та вiбрaцiя вия-вляються адекватними подраз-никами як слухового, так i вестибулярного aнaлiзaторiв. Природно, що Тхшй вплив пе-редуам спричиняе порушення функцп цих aнaлiзaторних систем. Симптоматика функцю-нальних порушень вестибулярного апарату за дм штенсивних шумових подразниюв вия-вляеться насамперед у суб'ек-тивних вщчуттях обстежуваних. Найчаслше вони скаржаться на запаморочення i порушення рiвновaги. Для достовiрного судження про порушення функцп вестибулярного анали затора та ктшчноТ дiaгностики вестибулярних порушень важливш об'ективш ознаки у виглядi спонтанного нютагму, а також кшькюна оцшка вестибулярних реакцм при подразнен-н лaбiринтiв рiзними видами стимуляци [4, 5].
Матерiали та методи до-слщжень. У зв'язку з вищена-веденим метою даноТ роботи було вивчення стану вестибулярного aнaлiзaторa у роб^ни-юв шумових професм. Для до-сягнення поставлено)' мети нами було обстежено 79 пра^в-ниюв шумових виробництв та 15 оаб контрольно) групи, як не мали вщношення до роботи в умовах виробничого шуму. Залежно вщ стану слуховоТ' функцп уах хворих було розпо-дтено на 4 групи.
Зпдно з даними [20] нин не iснуе единоТ класифкаци про-фесiйноТ сенсоневральноТ' при-глухуватостк Ми пiд час aнaлiзу стану слуховоТ функци викори-стовували класифкацю В.ГГ Базарова та ствавт. [21, 22].
Першу групу склали 20 осiб з нормальним слухом, вком до 35 рокiв. До другоТ групи увiй-шло 22 особи з початковими
_ порушеннями слуху (елемен-
тами порушення звукосприй-мального апарату у зонi висо-
№ 2 2012 Environment & Health 30
ких частот) вiком до 45 роюв. У третiй грут було 19 працiвникiв шумового виробництва з сен-соневральними порушеннями слуху помiрного ступеня тяж-костi вком до 57 рокiв. У четверти групi було 18 хворих з сенсоневральними порушен-нями слуху вком до 58 роюв. Ус ц хворi мали порушення розбiрливостi мови у виглядi уповiльненого зростання роз-бiрливостi мовного тесту при збiльшеннi штенсивностк
Пацieнтам усiх чотирьох груп та особам контрольно! групи було проведене вестибуломе-тричне обстеження з метою виявлення особливостей впли-ву виробничого шуму на вести-булярний апарат у роб^ниюв шумових професм з нормаль-ним слухом та сенсоневраль-ними порушеннями рiзного ступеня тяжкост або вираже-ностi.
Дослщження вестибулярного апарату здiйснювали за методикою, розробленою у лабора-тори клiнiчноí аудiологií та ве-стибулологи, яка передбачала дослiдження стiйкостi статично! та динамiчноí рiвноваги за результатами "пишучого", "кро-куючого" тес^в, координацií ходи, реeстрацiю спонтанного чи позицмного нiстагму з викори-станням методу електронютаг-мографií, графiчну реeстрацiю нiстагму при обертальнiй пробi за Баранi з урахуванням вира-женостi вестибулосенсорних i вегетативних реакцй
Результати та Тх обгово-рення. При аналiзi результатiв "спонтанноí" вестибулометрп в осiб контрольноí групи встано-влено, що показники статою-нетично)' стiйкостi перебували у межах фiзiологiчноí норми. На електронiстагмограмi у ста-нi спокюю та у рiзних положен-нях голови спонтанний та по-зицiйний нiстагм не був заре-естрований. Показники експе-риментального нютагму, отри-манi методом обертально( сти-муляцií, свiдчать про нормаль-ну функцiю вестибулярного апарату (табл. 1).
При вестибулометричному обстеженш у роб^ниюв шумових професiй 1 групи, незва-жаючи на нормальш показники слуховоí функцií, було вия-влено такi прояви експеримен-тальних вестибулярних реак-цiй: 0 ступшь — норморефлек-сiю вестибулярних реакцм було зареестровано лише у 2 па-цieнтiв, I ступшь тяжкост ве-стибулярноí дисфункцií вия-
Г1Г1еНА ПРАЦ1 =
влено у 12 хворих, II ступшь — у 6 оаб.
У 2 роб^ниюв з норморе-флексieю вестибулярних реак-цiй при аналiзi результалв "спонтанноí" вестибулометрп встановлено, що показники статокшетично( стiйкостi перебували у межах фiзiологiчних коливань. Середня величина показниюв "пишучого" тесту становила 5,5±1,5о, "крокуючо-го" тесту — 25,3±1,77о, Ркфг — 1,65±0,16 ум. од., що вщпови даe результатам аналопчних дослiджень здорових людей.
Спонтанного чи позицмного нiстагму не було зареeстрова-но у жодного пацieнта. Показники експериментального ш-стагму, отримаш методом обертальноí стимуляцií, свщчи-ли про нормальну функцiю вестибулярного апарату i ствпа-дали з даними В. Г. Базарова (1977). Нютагменна реакцiя мала ритмiчний характер. Вегета-тивнi та соматичнi реакци вщхи-лення вiдповiдали 0 ступеню.
Таблиця 1
Показники вестибулярних реакцш при обертальнiй стимуляцГГ у робiтникiв
шумових професiй першоГ групи
Ступшь вестибулярной' дисфункци Проба Баранi Сумарна амплiтyда нютагму, мм Частота нiстагмy, Гц ШПФ нiстагмy, град/с Сенсорна реакцiя, с ВВР (ступшь за К.Л. Хтовим)
Контрольна група (n=15) 186,0±11,8 2,9± 0,5 44,3 ±2,1 10,5± 1,4 0
Нормореф-лексiя (n=2) 185,0±12,8 2,9± 0,4 43,3± 2,4 10,2 ±1,5 0
I CTyniHb (n=12) 155,8±6,2* 2,5 ±0,3* 35,5± 0,3* 29,2± 4,4* I
II CTyniHb (n=6) 108,0 ±6,4* 2,1 ±0,2* 23,5 ±3,6* 41,1± 3,2* II
Таблиця 2
Показники вестибулярних реакцш при обертальнш стимуляцГГ у роб^ниюв
шумових професiй другоГ групи
Ступшь вестибулярно' дисфyнкцií Проба Баранi Сумарна амплiтyда нiстагмy, мм Частота нiстагмy, Гц ШПФ нiстагмy, град/с Сенсорна реакцiя, с ВВР (ступшь за К.Л. Хтовим)
Контрольна група (n=15) 186,0±11,8 2,9 ±0,5 44,3± 2,1 10,5± 1,4 0
I стyпiнь (n=15) 10 об. за 20 с 153,8± 6,3* 2,5± 0,3* 34,5± 0,3* 29,2 ±4,4* I
II ступшь (n=7) 109,2± 6,2* 2,1± 0,2* 24,3± 3,7* 42,0± 3,1* II
Примтка до таблиць 1-4: * — достов1рн1сть (р<0,05) щодо контролю.
31 Environment & Health № 2 2012
У решти 18 хворих було дiаг-ностовано центральну вести-булярну дисфункцiю (ЦВД) I (12 пащен^в) та II (6 хворих) ступешв тяжкостi, яка проявля-лася дисоцмованими вестибу-лярними реакцiями, неаде-кватними вiдповiдями на екс-периментальне подразнення, дизритмiею нiстагменноí реак-ци (табл. 1). При цьому показ-ники статокiнетичноí стiйкостi перебували у межах нормаль-них величин.
Таким чином, виявлено, що у хворих 1 групи за вiдсутностi будь-яких змш з боку слухового аналiзатора лише у 2 з 20 робiтникiв шумових професiй вестибулярна функцiя перебу-вала у межах нормальних по-казниюв. У бiльшостi з обсте-жених (12 оаб) виявлено центральну вестибулярну дис-функцiю (ЦВД) легкого ступеня тяжкосту у третини обстежених (6 пащен^в) дiагностувалася ЦВД середнього ступеня тяж-костi.
В уах 22 робiтникiв шумових професiй (2 група) за нор-мальних показниюв статоюне-тичноí стiйкостi виявлялися центральш вестибулярнi по-рушення легкого та середньо-го ступенiв тяжкосту якi про-являлися наявнiстю спонтанного чи позицмного нiстагму, дизритмiчним нiстагмом, ппо-рефлексiею нiстагменноí реак-цií з вираженою сенсорною та вегетативною реакщею, що вказуе на ранш центральнi по-рушення вестибулярно!' функ-цií (табл. 2).
Таким чином, в уах хворих 2 групи, яким були притаманш лише початковi порушення слуховоí функцií пере важно у зош високих частот (практично нормальний слух), — нормаль-ш показники статокiнетичноí стiйкостi. При цьому вщносно стану вестибулярноí функцп отримаш такi результати: у 15 роб^ниюв шумових професiй було зареестровано ЦВД легкого ступеня тяжкосту у решти обстежених — ЦВД середнього ступеня тяжкостк
Па^енти 3 та 4 груп, крiм зни-ження слуху, скаржилися ще й на запаморочення у виглядi упливання, провалювання, хи-тання, на головний бть, шум у вухах, закачування у транспорту хиткiсть при ходi, слабюсть, пи двищену втомлюванiсть, порушення сну, попршення пам'ятi, вiдчуття терпкост у пальцях рук. Показники статоюнетично( стiйкостi у середньому станови-ли 8,5 ± 1,5о, "крокуючого" тесту — 55,3 ± 1,75о, Ркфг — 5,75 ± 0,15 ум. од. При обертальшй стимупяцп отримано загалом нижчi, порiвняно з "нормою", показники експериментального нютагму. Нютагменна реакцiя мала дизритмiчний характер, було зареестровано "шмГ поля, вiдзначалася дисо^а^я мiж ви-раженiстю нiстагменноí реакци (гiпорефлексiя) i тривалiстю сенсорноí (пперрефлекая), пiдвищеною вегетативною ре-ак^ею 1-2 ступеня виражено-стi.
Таким чином, у бтьшост хворих 3 групи, а саме: у 13 оаб
було зафксовано ЦВД середнього ступеня тяжкосту в 1 патента — ЦВД тяжкого ступеня, у 5 — легкого ступеня тяж-кост (табл. 3).
Переважна бтьшють хворих 4 групи (12 оаб) характеризу-валася наявнютю ЦВД середнього ступеня тяжкосту у решти (6 пацiентiв) вщзначали ЦВД тяжкого ступеня (табл. 4).
Висновки
Вестибулярний аналiзатор виявляеться дуже чутливим до впливу шумових подразниюв. У роб^ниюв шумових професiй (стаж роботи вщ 1,5 до 10 ро-кiв) за нормальних показниюв стану слуховоí функцií та ста-токiнетичноí стiйкостi виявля-ються центральш вестибулярш порушення переважно легкого ступеня тяжкост та у меншiй кшькосл — середнього, що проявляються наявнютю спонтанного чи позицмного нютагму, дизритмiчним нютагмом,, гiпорефлексiею нiстагменноí реакцií з вираженою сенсорною та вегетативною реак-щею.
В усiх обстежених зi збть-шенням стажу роботи у шумовому виробництвi (вiд 10 до 40 роюв) вестибулометричнi показники суттево попршува-лись, а саме: переважала ЦВД середнього та тяжкого ступешв тяжкосту яка супроводжувала-ся дизритмiчним нiстагмом, наявнiстю "нiмих" полiв, бiльш вираженою сенсорною та вегетативною реак^ею.
Логiчно припускати, що шум, який е звуковим аде-
Таблиця 3
Показники вестибулярних реакцш при обертальнiй стимуляцГГ у роб^нимв
шумових професiй третьо'Г групи
Ступ1нь вестибулярно1 дисфункци Проба Баран1 Сумарна ампл1туда нютагму, мм Частота нютагму, Гц ШПФ нютагму, град/с Сенсорна реакц1я, с ВВР (ступ1нь за К.Л. Х1ловим)
Контрольна група (п=15) 186,0±11,8 2,9± 0,5 44,3 ±2,1 10,5 ±1,4 0
I ступ1нь (п=5) 10 об. за 20 с 153,7± 8,3* 2,5± 0,9* 32,8± 1,8* 27,2± 5,4* I
II ступ1нь (п=13) 107,0± 6,4* 2,1± 0,2* 22,8 ±3,6* 41,1± 3,2* II
III ступ1нь (п=1) 84,0 2,0 18,2 54,0 III
Таблиця 4
Показники вестибулярних реакцiй при обертальшй стимуляцГГ у роб^нимв шумових професiй четверто'Г групи
Ступшь вестибулярно1 дисфункци Проба Баран1 Сумарна ампл1туда нютагму, мм Частота н1стагму, Гц ШПФ н1стагму, град/с Сенсорна реакц1я, с ВВР (ступ1нь за К.Л. Х1ловим)
Контрольна група (п=15) 186,0±11,8 2,9± 0,5 44,3± 2,1 10,5± 1,4 0
II ступ1нь (п=12) 10 об. за 20 с 110,0 ± 6,4* 2,1± 0,2* 25,5± 3,6* 39,1± 5,2* II
III ступ1нь (п=6) 82,8± 5,4* 2,0± 0,1* 17,2± 2,8* 54,0± 3,3* III
№ 2 2012 ёэттошжт & Иеаьти 32
кватним подразником для слуховоТ системи, насампе-ред i у найбiльшому ступенi, виявляе подразнюючу дiю на слуховий аналiзатор. Однак не все так однозначно. Вести-булярний аналiзатор виявляе високу чутливють до дiï шумових подразниюв. Нашi дослщ-ження пiдтверджують даний тезис.
Виявлення раншх вестибулярних порушень у робiтникiв шумових професм з докш-нiчною стадiею розвитку сен-соневральноï приглухуватостi дозволить покращити якiсть профвiдбору та своечасно про-водити необхiднi лкувально-профiлактичнi заходи.
Зпдно з нашими доотджен-нями у 57,8% роб^ниюв шумових виробництв були виявлеш центральнi вестибулярш по-рушення за результатами екс-периментального обстеження (проба Бараш) за нормальних показниюв статокшетично!' стiйкостi. Це дае змогу вчасно i повною мiрою провести проф-вiдбiр та необхщне адекватне лкування дано' категорiï па-щен^в.
Говорячи про лкувально-профiлактичнi заходи, необхщ-но наголосити на такому. На-вiть за вiдсутностi суб'ективних скарг на стан слухово' та ве-стибулярно' функцiï у роб^ни-кiв шумового виробництва зi стажем роботи понад 1,5 роки обов'язково необхщно прово-дити вестибулометричне об-стеження, а саме: реестрацю спонтанного та позицмного ш-стагму з використанням методу електронiстагмографiï, гра-фiчну реестрацю нютагму при обертальнм стимуляцiï i врахо-вувати вираженiсть сенсорноï та вегетативно[ реакцiй. Це дозволить виявити вестибу-лярнi порушення у докшшчно-му перiодi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Крюков А.И. Органоспеци-фичность ушного лабиринта и патология внутреннего уха. — Материалы XVIII съезда оториноларингологов России. — С. 94-95.
2. Розкладка А.1., Белякова I.A., Луценко В.1., Лоза Т.П. Стан слуховоï функци у хворих з вестибулярною дисфунк^ею судинного Генезу за даними суб'ективноï та об'ективноï ау-дiометрiï // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. — 2010. — № 1. — С. 20-27.
3. Зайцева О.В. Кохлеове-стибулярные нарушения: подходы к диагностике и лечению // Вестник оториноларингологии. — 2011. — № 5. — С. 5558.
4. Базаров В.Г Клиническая вестибулометрия / В.Г Базаров. — К.: Здоров'я, 1983.
5. Базаров В. Г., Белякова И.А., Савчук Л.А. Влияние акустических раздражителей на функциональное состояние вестибулярного аппарата у больных нейросенсорной тугоухостью / Журнал ушных, носовых и горловых болезней. — 1987. — № 4.— С. 46-49.
6. Белякова И.А., Савчук Л.А. Влияние акустических раздражителей на вестибулярную функцию больных нейросен-сорной тугоухостью, подлежащих слухопротезированию // Актуальные вопросы оториноларингологии. Тезисы VII респ. конф. оторинолар. Эстонской ССР. — Таллин, 1986, ч. 1. — С. 133-137.
7. Крюков А.И., Веселаго О.В., Танашян М.М. К вопросу о функциональной чувствительности вестибулярного анализатора / Вестник отоларингологии.— 2004.— № 6.— С. 9-12.
8. Синева Е.Л. Реакция верхних дыхательных путей, кох-леарного и вестибулярного анализаторов при комплексном воздействии физических и химических факторов рабочей среды // Вестник отоларингологии. — 2009. — № 6. — С. 3841.
9. Дроздова Т.В. Нейросен-сорная тугоухость профессионального генеза как дезадап-тационный процесс головного мозга // Российская оториноларингология. — 2007. — № 1 (26). — С. 6165.
10. Голованов А.Е. Развитие методов профессионального отбора лиц, подвергающихся воздействию знакопеременных ускорений // Российская оториноларингология. — 2007. — № 1 (26). — С. 37-40.
11. Гречковская Н.В., Парпа-лей И.А. Воздействие условий труда на заболеваемость рабочих вибро-шумоопасных профессий авиапредприятий // Врачебное дело. — 1997. — № 5. — С. 20-23.
12. Евтушенко В.В. Особенности статокинетической функциональной системы у больных с сенсоневральной
тугоухостью // Российская оториноларингология. — 2007. — № 1 (26). — С. 39-49.
13. Трамбицкий ГС., Тамари-на А.Е. Профессиональные заболевания верхних дыхательных путей и органа слуха. — Л.: Медгиз, 1961. — 112 с.
14. Шидловська Т.А., Ко-зак М.С. Реак^я рiзних вщд1шв слухово( системи на вплив ви-робничого шуму // Лки Укра[-ни. — 1999. — № 7. — С. 52-54.
15. Шидловська Т.В. Шум, слух, здоров'я / Т. В. Шидлов-ська. — К.: Наукова думка, 1991. — 128 с.
16. Яворовський О.П., Шидловська Т. В., Вертеленко М.В. Метод ранньо( дiагностики порушень слуху, що виникли пщ впливом виробничого шуму // 1нформацмний лист МОЗ Укра-ши. — 2009. — № 7. — 4 с.
17. Яворовский А.П. Состояние центральных отделов слухового анализатора у рабочих шумовых профессий авиационной промышленности с начинающейся сенсоневраль-ной тугоухостью / А.П. Яворов-ский, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловская и др. // Российская оториноларингология.
— 2008. — № 6 (37). — С. 155.
18. Булацкая Т.В. Факторы риска профессиональной сен-соневральной тугоухости у работников локомотивных бригад // Материалы XVIII съезда оториноларингологов России.
— С. 27-30.
19. Абдулкеримов Х.Т., Родионова К.И., Суворкина Л.Н. Состояние функции равновесия у больных с различными формами сенсоневральной тугоухости // Российская оториноларингология. Приложение.
— 2008. — № 1. — С. 176-178.
20. Панкова В.Б., Мухамедо-ва Г Р. Спорные вопросы классификации тугоухости / Материалы XVIII съезда оториноларингологов России. — С. 122-123.
21. Базаров В.Г., Розклад-ка А.И. Оценка нарушений слуха при различных формах тугоухости // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. — 1989. — № 3. — С. 28-33.
22. Заболотний Д.1. та ств-авт. Диферен^альна дiагно-стика порушень слуху та екс-пертиза працездатност оаб "шумових" професм (ме-тодтчш рекомендаций. — К., 2011. — 36 с.
Надiйшла до редакцИ 26.12.2011.
33 Environment & Health № 2 2012
3 Довкшля та здоров'я № 2-2012
