CC BY
21
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж досл^ження
/Original Researches/
УДК 616.137-005.4-089-06:616.13-005.1-005.6-084 DOI: 10.22141/2224-0721.15.4.2019.174820
Колотило О.Б.Э
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет»,
м. Черн1вц1, Укра!на
Стан антиоксидантноТ, прооксидантноТ та ендоте^альноТ систем у пацieнтiв i3 хронiчною критичною iшемieю
нижнiх кiнцiвок та високим ризиком розвитку реперфузмно-реоксигенацмних
ускладнень
For citation: Miznarodnij endokrinobgicnij zurnal. 2019;15(4):328-333. doi: 10.22141/2224-0721.15.4.2019.174820
Резюме. Актуальнсть. Облтеруючий атеросклероз мапстральних периферичних судин становить по-над 20 % випадюв в'щ усе серцево-судинно) патологП, тобто в'щзначаеться у 3 % вд загально) клькостi населення. Незважаючи на великий досвщ виконання оперативних втручань на артерях, 3-р1чна спромож-нсть стегново-пщкол1нних шунт1в не перевищуе 80 %. Частота реоклюзИ судин аорто-клубового сегмента становить вд 6 до 42 %. Метою дослдження було вивчення особливостей оксидантно)', прооксидантно) та ендотел'ально! систем у пац1ент1в ¡з хрон1чною критичною iшем1ею нижн1х юнц1вок. Матер'али та мето-ди. В основу роботи покладено аналз комплексного обстеження та х'рурпчного лкування 220 хворих на облтеруючий атеросклероз аорти та мапстральних артерй нижнх юнцвок. Хвор¡ були розпод¡лен¡ на дв¡ групи за об'емом операцйно)'реваскуляризацИ аорто-стегно-п^дкол'тного сегмента. Операцйне втручання в першй груп пацентв включало одномоментну реконструк^ю аорто-стегнового та стегно-тдкол'нного сегментв, у пацентв друго) групи реконструк^ю вказаних сегментв було виконано у два етапи. Активность складових прооксидантно-антиоксидантно) системи визначали за допомогою спектрофотометричних методов. Результати. Дослдження активност процесв вльнорадикального окислення вказують, що процеси, як вдбуваються в тканинах нижн'х. кнцвок, через вплив на них вльних радикалов кисню не лише акти-вують вльнорадикальн процеси, але й можуть потенцювати процеси ушкоджувального впливу на клти-ни тканин 'i передусм на ендотелальну систему. Висновки. Ризик розвитку реперфузйних ускладнень у пюляопера^йному пер¡од! в пацентв п^дтверджуеться високим рвнем запально) вдпов¡д!. При реваскуляризаци вдбуваеться руйнування, вдшарування ендотелальних клтин, розширення ендотелальних паракл'тинних. контактв, що сприяе пперпроникност ендотелального моношару.
Ключовi слова: реперфузйно-реоксигенацйний синдром; антиоксидантна система; прооксидантна система; ендотелальна система; критична ¡шемя; реваскуляризаця
Вступ
Облгтеруючий атеросклероз мапстральних периферичних судин становить понад 20 % випадкгв вщ усге! серцево-судинно! патологи i вщзначаеться у 3 % вщ загально! кглькост! населення [1]. Особливгсть цге! патолог!! полягае в невпинному прогресуваннг
захворювання, що характеризуеться наростанням клшгчних проявгв [2]. Останнгми десятилитями вщзначаеться значне зростання захворюваностг на облггеруючий атеросклероз черевно! частини аорти та периферичних артергй. Частота тако! патолог!! до-сягае 7,7 % в осгб вгком 41—50 рокгв, 8,4 % — 51—60
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Колотило Олександр Богданович, кандидат медичних наук, доцент кафедри xipyprii, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: kob79@i.ua; контактний тел.: +38095-544-64-75.
For correspondence: Oleksandr Kolotylo, PhD, Associate Professor at the Department of Surgery, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: kob79@i.ua; contact phone: +38095-544-64-75.
Full list of author information is available at the end of the article.
poKiB, 12,3 % - 61-70 poKiB [3, 4]. У 20-40 % хворих розвиваеться критична iшемiя кiнцiвки. Б1льше н1ж у 90 % хворих i3 критичною iшемiею нижн1х юнщ-вок протягом першого року пiсля встановлення д1а-гнозу виконуються ампутац1я, реконструктивш або ангiопластичнi операцп, 25 % хворих потребують високо! ампутацп кшщвки i 25 % помирають [5, 6].
Незважаючи на великий досвщ виконання опе-ративних втручань на артерiях, 3-рiчна спромож-нiсть стегново-тдколшних шунтiв не перевищуе 80 % [7]. Частота реоклюзГ! судин аорто-клубового сегмента становить вщ 6 до 42 % [8].
Вивчаючи змши мжроциркулящ! шкiри за дани-ми лазерно! допплер1всько! флоуметрГ! i обмшних процеав у тканинах за даними черезшюрного ви-мiрювання парцiального тиску кисню, автори вщ-значають корелящю м1ж отриманими результатами, кл1н1чними проявами захворювання i показниками iнвазивних метод1в дослщження. Водночас дотепер не визначеш об'ективнi критерГ! дiагностики стадiй iшемiчного синдрому, зокрема критично! iшемГi кшщвки [9, 10].
На сучасному етат особливо! гостроти набу-вае проблема л1кування хворих Гз термiнальними стад1ями оклюзивних захворювань артер1й ниж-шх к1нц1вок — критичною Гшем1ею, що вщповщае III—IV стад1ям хрошчно! iшемГi за класиф1кац1ею Б.В. Покровського або Ill—IV за Fontaine. Критична шем1я вщповщае 4, 5 i 6-й категор1ям (grade II—III) за Rutherford згщно з 2017 ESC Guidelines on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases, in collaboration with the European Society for Vascular Surgery [11].
Дослщження активност1 компонент1в проокси-дантно-антиоксидантно! систем сироватки кров1 пац1ент1в з атеросклеротичним ураженням аорти та маг1стральних артерш за умови хрошчно! критично! шеми i на етапах раннього шсляоперацшного пер1оду виявили характерн1 змши, що свщчать про активац1ю процес1в вГльнорадикального окислення, викликаного не лише патолопею, але й операцш-ним втручанням i ускладненнями, як1 виникають внаслщок розвитку реперфузГ!.
Метою дослщження було вивчення особливос-тей оксидантно!, прооксидантно! та ендотел1ально! систем у пащенпв Гз хрон1чною критичною Гшем1ею нижн1х к1нц1вок (ХК1НК) та високим ризиком розвитку реперфузшно-реоксигенацшних ускладнень п1сля реконструктивних операц1й.
Матерiали та методи
Стаття е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри х1рургГ! № 2 БДМУ «ОбГрунтування, роз-робка та впровадження нових метод1в профглак-тики та л1кування гн1йно-септичних захворювань у х1рургГ! з використанням ф1зичних чинниюв» № 0113U004036. Стаття написана з дотриманням основних положень GCP (1996), КонвенцГ! Ради бвропи про права людини та бюмедицину (в1д 04.04.1997), Гельсшсько! декларацГ! Всесвиньо!
медично! асоц1ацГ! про етичн1 принципи проведен-ня наукових медичних досл1джень за участю людини (1964—2013), наказ1в МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р., № 616 в1д 03.08.2012 р.
В основу роботи покладено анал1з комплексного обстеження та х1рург1чного л1кування 220 хворих на обл1теруючий атеросклероз аорти та мапстральних артер1й нижнк к1нц1вок, розподглених на дв1 гру-пи за об'емом операцшно! реваскуляризацГ! аорто-стегно-п1дкол1нного сегмента. Операц1йне втручан-ня в 1-й груп1 пац1ент1в включало одномоментну реконструкщю аорто-стегнового та стегно-пщко-л1нного сегмент1в, у пац1ент1в 2-i групи (14 хворих) реконструкц1ю вказаних сегмент1в було виконано в два етапи.
Актившсть складових прооксидантно-антиок-сидантно! системи визначали за допомогою спек-трофотометричних метод1в, оптичну щ1льн1сть вим1рювали на спектрофотометр1 Biomat 5 (Велико-британ1я).
Критер1ем Гнтенсивност1 перекисного окислення лшщв був вм1ст активних продукт1в тюбар-биурово! кислоти (ТБК-АП) у сироватщ кров1. Pi-вень ТБК-АП ощнювали за кольоровою реакщею з 2-т1обарб1туровою кислотою за наявност1 Гон1в Fe3+. У проб1рку з 0,05 мл сироватки кров1 додавали 0,2 мл 0,27% розчину FeCl3 i через 10 хв доводили до 1,8 мл 0,2 М глщиновим буфером (рН 3,6). Шсля до-давання 1,55 мл 0,8% розчину ТБК сумш кип'ятили на водянш бан1 впродовж 15 хв, охолоджували, додавали 1 мл 20% трихлороцтово! кислоти, 2 мл хлороформу, перемшували i центрифугували протягом 15 хв за умови 3000 об/хв. Верхнш шар колориме-трували при 532 нм i виражали результати в н/молях МДА, що мютиться в 1 мл або 1 мг лшщв сироватки (Гаврилов В.Б., Мешкорудая М.И., 1983).
Каталазопод1бну актившсть визначали на осно-в1 реестрацГ! залишково! юлькосп перекису водню п1сля його шкубаци з б1олог1чним матер1алом за рН 7,4 i температури 25 оС. Перекис водню визначали шляхом утворення забарвленого комплексу Гз солями мол1бдену. Для зд1йснення реакцГ! 0,025—0,1 мл бюлопчного матер1алу доводили 0,05 М трис-НО буфером (рН 7,4) до 1,0 мл, додавали 2 мл 9 мМ Н2О2 та шкубували при температур1 25 оС протягом 10—30 хв залежно вщ бюлопчного матер1алу. П1сля шкубаци реакц1ю зупиняли додаванням 2 мл 4% розчину мол1бдату амон1ю. Оптичну щ1льн1сть ви-м1рювали при 410 нм. Результати виражали в мМ шактивованого перекису 1 л матер1алу за 1 секунду (Королюк М.А. и соавт., 1988).
Р1вень церулоплазм1ну (ЦП) визначали мо-диф1кованим методом Рев1на, що Грунтуеться на окисленн1 р-фен1ленд1ам1ну за участю ЦП Гз за-лишками реакцГ! розчином фтористого натр1ю i визначали оптичну щ1льн1сть при 540 нм (Колб В.Г., Камышников В.С., 1982).
Актившсть супероксиддисмутази (СОДМ) визначали в модельнш систем1 утворення суперок-сидних ан1он1в п1д час взаемодГ! шкотинамщаде-
нiндинуклеотиду и феназинметасульфату. Здатнiсть СОДМ конкурувати за супероксидш анiони виявля-ли за ступенем шпбщп вiдновлення нiтросинього тетразолш до гiдразинтетразолiю (Дубинина Е.Е. и соавт., 1983).
Результати
У пащенпв 1-1 групи на дооперацiйному етат вщзначено пiдвищений рiвень ТБК-АП (р < 0,05) порiвняно з показниками здорових oci6, що вказуе на суттеву акгивацiю вшьнорадикального окислен-ня. При цьому антиоксидантний потенцiал перебу-вав на достатньо високому рiвнi.
На фонi тдвищено'1 активностi каталази i СОДМ вщзначали пiдвищення рiвня ЦП, порiвнюючи з контролем, на 14,2 % (р < 0,05).
Реваскуляризац1я нижшх кiнцiвок у пащенпв 1-1 групи сприяе активащ'1 вшьнорадикального окис-лення (табл. 1). Водночас рiвень ТБК-АП через 6 годин тсля операцп пiдвищився порiвняно з доопе-рацiйним перiодом на 15,2 % (р < 0,05). Одночасно вщбувалось зростання активностi каталази i СОДМ та рiвня ЦП. Це вказуе на те, що операцшне втру-чання за атеросклеротичного ураження мапстраль-них артерiй сприяе активносп прооксидантно-ан-тиоксидантно1 системи.
Дослщивши активнiсть прооксидантно-анти-оксидантно'1 системи на дооперацiйному етапi у па-цiентiв iз ризиком розвитку реперфузiйних усклад-нень, автори встановили, що рiвень ТБК-АП, активнiсть каталази i СОДМ вищi (р < 0,05) порiв-няно з пащентами 1-1 групи у цей же перюд. Водночас у пащенпв 2-1 групи вiдзначено такий самий рiвень ЦП, як i у пащенпв 1-1 групи.
Операцшне втручання у пащенпв 2-1 групи спри-чиняло суттеву активацiю процесiв вшьнорадикального окислення. Водночас рiвень ТБК-АП через 6 годин тсля операцп зростав порiвняно з доопера-цшним перiодом, на 21,7 % (р < 0,001). Це вщбува-лося на фош активацй каталази i ЦП. 1х активнiсть зростала, вщповщно, у 2,4 (р < 0,001) та 1,3 (р < 0,05) раза. Поряд iз цим активнють СОДМ через 6 годин тсля операцП знижувалася в 1,8 (р < 0,001) раза.
Отриманi результати дослщження акгивностi вшь-норадикального окислення вказуюгь, що процеси, яю вiдбуваюгься в тканинах нижнк кiнцiвок, через вплив на них вшьних радикалiв кисню, не лише ак-гивуюгь вiльнорадикальнi процеси, але й можугь по-генцiюваги процеси ушкоджувального впливу на кль гини тканин ^ передусiм, на ендотелiальну систему.
При атеросклеротичному ураженнi артерiальних магiсгралей нижнiх кiнцiвок бере участь ендотель альна система судинного русла, на що вказуе поява виражено! ендотелiальноl дисфункци.
У пацiенгiв 1-! групи за умови ХК1НК вщзна-чають виражений рiвень ендогелiальноI дисфункцп (табл. 2). Зокрема, в дооперацшному перiодi у хворих вказано! групи вмют у кровi циркулюючих ендотель альних клiгин зростае у 2,1 раза (р < 0,001), ендоте-лшу-1 — в 1,6 раза (р < 0,001), Р- i Е-селектину — вщповщно в 1,5 (р < 0,001) i 1,2 (р < 0,05) раза. Пдвищення у 2,2 раза (р < 0,001) рiвня в кровi N0 та збшьшення в 1,6 раза (р < 0,001) вмюту в кровi VEGF вказують на рiвень iшемiчного ураження тканин.
Реваскуляризацiя нижнк кiнцiвок у пацiенгiв 1-! групи знижуе iнгенсивнiсгь шемп тканин. На це вказуе зниження в 1,4 раза (р < 0,05) рiвня в кровi N0 та зниження в 1,4 раза (р < 0,05) вмюту в кровi VEGF порiвняно з дооперацiйними показниками. Операцшне втручання сприяе росту ендогелiаль-но! дисфункци, що вiдбуваегься через збшьшен-ня в 1,6 раза (р < 0,05) вмюту в кровi ЦЕК та в 1,9 раза (р < 0,001) ендотелшу-1, в 1,5 (р < 0,001) i 1,2 (р < 0,05) раза вщповщно Р- i Е-селектину. Водночас вщзначено зниження в 1,3 (р < 0,05) раза вмюту в кровi Р- i Е-селектину та зниження до рiвня 2,25 ± 0,47 нг/мл вмюту в кровi ^РА.
Для пащенпв iз високим ризиком розвитку ре-перфузiйних ускладнень вже на дооперацшному етат характерним е високий рiвень ендогелiаль-но! дисфункцп, що бшьш виражена, н1ж це вщзна-чають у пащенпв 1-! групи. Зокрема, вмiсг ЦЕК у кровi пащенпв 1-! групи в 1,4 (р < 0,05) раза, вмiсг ендотелшу-1 у кровi в 1,5 (р < 0,05) раза вищий, шж у пацiенгiв 2-! групи. Менш помино це пiд час до-слiдження вмiсгу в кровi Р- i Е-селектину — !х на-
Таблиця 1. Активнють прооксидантно-антиоксидантно/ системи у пацентв з облтеруючим атеросклерозом артерй нижшх юн^вок (M ± m)
Показник ТБК-АП, нмоль/мг Каталаза, нмоль/мг • с СОДМ, ОД/мгНЬ ЦП, мг/мл
Група Норма 43,74 ± 2,44 0,30 ± 0,05 0,68 ± 0,12 218,73 ± 5,18
1-ша До операцп 64,82 ± 2,81 0,38 ± 0,05 0,83 ± 0,17 257,16 ± 6,71
Через 6 год тсля операцп 79,35 ± 2,59 0,69 ± 0,07 0,69 ± 0,18 272,21 ± 6,75
Через 12 год тсля операцп 74,43 ± 3,06 0,80 ± 0,08 0,62 ± 0,19 273,37 ± 4,28
2-га До операцп 75,69 ± 2,51 0,49 ± 0,05* 0,96 ± 0,18* 251,16 ± 6,41*
Через 6 год тсля операцп 96,61 ± 3,21** 1,18 ± 0,12** 0,53 ± 0,13 319,23 ± 8,94**
Через 12 год тсля операцп 98,11 ± 3,22*** 1,35 ± 0,17*** 0,54 ± 0,14 329,41 ± 8,74***
Примтки: * — в'ропдна р'зниця мж показниками до операцп у пацентв 1-1 групи та показниками до операцп в пац '1ент1в 2-1 групи; ** — в 'рог'щна р'/зниця мiж показниками через 6 год тсля операцп' у пащенпв 1-1 групи та показниками через 6 год тсля операцп' в пащенпв 2ч групи; *** — в 'рог'щна р'/зниця мж показниками через 12 год тсля операцп у пащенпв 1-1 групи та показниками через 12 год тсля операцп' в пащенпв 2-1 групи.
Примтки: * — в'ропдна р'зниця мж показниками до операци у пащент'т 1-1 групи та показниками до операци в пац '1ент1в 2-1 групи; ** — в 'рог'щна р'/зниця мiж показниками через 6 год псля операци у пац '1ент1в 1-1 групи та показниками через 6 год псля операци у пац '1ент'1в 2ч групи; *** — в 'рог'щна р'/зниця мж показниками через 12 год тсля операци в пац '1ент'1в 1-1 групи та показниками через 12 год тсля операци у пащенлв 2-1 групи.
Таблиця 2. Рiвень молекул середньо'1 маси, м'юглоб'ту та альбумну у хворих на облтеруючий атеросклероз артерй нижшх кнщвок (М ± т)
Показник МСМ, ум.од. МГ, нг/мл Альбумш, г/л
Група Норма 0,26 ± 0,01 64,78 ± 9,36 35,72 ± 1,31
1-ша До операцií 0,34 ± 0,03 78,13 ± 7,45 33,74 ± 0,64
Через 6 год тсля операци 0,46 ± 0,06 138,62 ± 4,74 32,45 ± 0,83
Через 12 год тсля операци 0,48 ±0,03 142,19 ± 6,35 32,76 ± 0,94
2-га До операци 0,45 ± 0,05* 99,83 ± 5,85* 31,57 ± 0,65
Через 6 год тсля операци 0,85 ± 0,04** 171,62 ± 5,24** 29,52 ± 0,83
Через 12 год тсля операци 0,89 ± 0,06*** 175,49 ± 6,53*** 29,97 ± 0,75
явнють у кровi пщвищена, але невiрогiдно. Вищий в 1,2 раза (р < 0,05) рiвень у кровi N0 та зростання в 1,3 раза (р < 0,05) вмюту в кровi VEGF вказують на бшьш виражеш iшемiчнi прояви нижшх кшщвок у пащенпв 2-1 групи порiвняно з хворими 1-1 групи.
Реваскуляризац1я нижшх кшщвок у пащенпв 2-1 групи посилюе розвиток високого рiвня ендо-телiально'1 дисфункцп, що характеризуеться зна-чним збшьшенням умiсту в кровi вах маркерiв ен-дотелiально'1 системи судин. Зокрема, через 6 год тсля операци вщзначають збiльшення в 1,8 раза (р < 0,001) умюту в кровi ЦЕК, у 2,0 раза (р < 0,001) ендотелшу-1, в 1,5 раза (р < 0,05) Р-селектину за од-ночасного зниження рiвня в кровi Е-селектину та ^РА. Зниження в шсляоперацшному перiодi рiвня N0 i VEGF вказуе на ушкоджувальну дiю оксигено-ваного потоку кровi на тканини нижньо! кiнцiвки.
Для визначення рiвня ендогенно! штоксикацп та обширностi ушкодження м'язово! тканини нижнiх кiнцiвок при реваскуляризаци проведено визначення рiвня молекул середньо! маси (МСМ), мюглобь ну (МГ) та альбумiну у репонарнш венознiй кровi нижнiх кшщвок.
Обговорення
Основним токсичним субстратом ендотоксико-зу е продукти клггинно! дезоргашзацп, неповного розпаду та неферментативного перетворення бiлкiв кровi i тканин. Останш — це переважно середньо-молекулярнi пептиди з молекулярною масою 500— 5000 Да [12-14].
Визначення середньомолекулярних пептидiв — молекул середньо'1 маси вщображае здебiльшого рь вень токсемп, а не сам процес ендогенно'1 штоксикацп [15-17].
У пащенпв 1-1 групи в дооперацшному перiодi рiвень умiсту МСМ i МГ незначно перевищуе по-казники норми. Реваскуляризац1я нижнiх кiнцiвок сприяе росту вмiсту у венознiй кровi нижньо! кш-цiвки продуктiв клпинно! дезоргашзацп. Вмiст у венознш кровi через 12 год тсля операци МСМ i МГ зростав вiдповiдно в 1,4 (р < 0,05) i 1,8 (р < 0,05) раза (табл. 2).
У пащенпв 2-1 групи вже на дооперацшному етат рiвень умiсту МСМ i МГ незначно перевищуе показники пащенпв 1-1 групи. Вш вищий у 1,3 (р < 0,05) раза порiвняно з пащентами 1-1 групи. Шсля реваскуляризаци нижнiх кiнцiвок виникае значне збшьшення вмiсту у венознш кровi нижньо! кiнцiвки продуктiв клггинно! дезоргашзацп. Зокрема, вмiст у венознш кровi через 12 год раннього тс-ляоперацiйного перiоду МСМ i МГ зростав вщпо-вщно у 2,0 (р < 0,001) i 1,8 (р < 0,05) раза порiвняно з дооперацiйним перюдом.
Дослiдження вмiсту альбумiну на вах етапах ль кувального процесу свщчить про невiрогiднi змiни у бж зниження його рiвня сироватки кровi у ранньо-му пiсляоперацiйному перiодi в обох дослiджуваних групах пащенпв.
За вказано! умови вiдбуваеться активац1я вшьно-радикального окислення як результат пщвищено! активностi компонентiв прооксидантно-антиокси-дантно! системи [18-20].
Висновки
1. Ризик розвитку реперфузiйних ускладнень у шсляоперацшному перiодi в пацiентiв тдтверджу-еться високим рiвнем запально! вiдповiдi, що характеризуеться вираженим лейкоцитарним шдексом штоксикацп, iндексом зсуву лейкоцитiв, високою фагоцитарною активнiстю нейтрофiлiв, моноцитiв та 1х оксидативною здатнiстю, в якш беруть участь усi групи цитоюшв, серед них найважливiшi — про-запальнi цитокiни (1Л-1, 1Л-6), протизапальний ци-токiн (1Л-4) та ФНП-а.
2. При реваскуляризацП вiдбуваеться руйну-вання, вiдшарування ендотелiальних клiтин, роз-ширення ендотелiальних параклiтинних контактiв, що сприяе гшерпроникносп ендотелiального моношару. Прогресування процесу супроводжуеться за-лученням у дiю все бшьшо! маси тканин, високим ступенем шеми нижньо! кшщвки, про що свiдчить рiзке зниження в кровi рiвня N0 i VEGF.
Конфлiкт iнтересiв. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. IRosenfield K, Jaff MR, White CJ, et al. Trial of a paclitaxel-coated balloon for femoropopliteal artery disease. N Engl J Med. 2015 Jul 9;373(2):145-53. doi: 10.1056/NEJMoa1406235.
2. Ryden L, Grant PJ, Anker SD, et al. ESC Guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Eur Heart J. 2013 0ct;34(39):3035-87. doi: 10.1093/eurheartj/eht108.
3. Sabatine MS, Giugliano RP, Keech AC, et al. Evolocumab and clinical outcomes in patients with cardiovascular disease. N Engl J Med 2017 May 4;376(18): 1713-1722. doi: 10.1056/NEJ-Moa1615664.
4. Santistevan JR. Acute Limb Ischemia: An Emergency Medicine Approach. Emerg Med Clin North Am. 2017 Nov;35(4):889-909. doi: 10.1016/j.emc.2017.07.006.
5. SchmitK, DolorRJ, Jones WS, et al. Comparative effectiveness review of antiplatelet agents in peripheral artery disease. J Am Heart Assoc. 2014Dec 4;3(6):e001330. doi: 10.1161/JAHA.113.001330.
6. Schultz MJ, Dunser MW, Dondorp AM, et al. Current challengess in the management of sepsis in ICUs in resource-poor settings and suggestions for the future. Intensive Care Med. 2017 May;43(5):612-624. doi: 10.1007/s00134-017-4750-z.
7. Seymour CW, Liu VX, Iwashyna TJ, et al. Assessment of clinical criteria for sepsis: for the third international consensus definitions for sepsis and septic shock (Sepsis-3). JAMA. 2016 Feb 23;315(8):762-74. doi: 10.1001/jama.2016.0288.
8. Shammas NW. Epidemiology, classification, and modifiable risk factors of peripheral arterial disease. Vasc Health Risk Manag. 2007;3(2):229-34. doi: 10.2147/vhrm.2007.3.2.229.
9. Shammas NW, Radaideh Q. A Combined Radial and Pedal Access to Treat a Flush Chronic Total Occlusion of the Superficial Femoral Artery in a Critical Limb Ischemia Patient. 0pen J Cardiovasc Surg. 2019 Mar 10;11:1179065219834523. doi: 10.1177/1179065219834523.
10. Sigvant B, Lundin F, Wahlberg E. The risk of disease progression in peripheral arterial disease is higher than expected: a me-ta-analysis of mortality and disease progression in peripheral arterial disease. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2016 Mar;51(3):395-403. doi: 10.1016/j.ejvs.2015.10.022.
11. Aboyans V, Ricco JB, Bartelink MEL, et al. 2017ESC Guidelines on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases, in collaboration with the European Society for Vascular Surgery (ESVS): Document covering atherosclerotic disease of extracranial
carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arterie.sEndor.sed by: the European Stroke Organization (ESO)The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Society for Vascular Surgery (ESVS). Eur Heart J. 2018 Mar 1;39(9):763-816. doi: 10.i093/eurheartj/ehx095.
12. Strobl FF, Brechtel K, Schmehl J, et al. Twelve-month results of a randomized trial comparing mono with dual antiplatelet therapy in endovascularly treated patients with peripheral artery disease. J Endovasc Ther. 2013 0ct;20(5):699-706. doi: 10.1583/i3-4275MR.i.
13. Sultan S, Chua BY, Hamada N, Hynes N. Preoperative vascular screening in the presence of aortic, carotid and peripheral pathology for patients undergoing their first arterial intervention: 18 month follow-up. Int Angiol. 2013 Jun;32(3):281-90.
14. Teague HL, Ahlman MA, Alavi A, et al. Unraveling Vascular Inflammation: From Immunology to Imaging. J Am Coll Cardiol. 2017Sep 12;70(11):1403-1412. doi: i0.i0i6/j.jacc.20i 7.07.750.
15. European Stroke Organisation, TenderaM, Aboyans V, et al. ESC Guidelines on the diagnosis and treatment of peripheral artery diseases: Document covering atherosclerotic disease of extracranial carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arteries: the Task Force on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Artery Diseases of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2011 Nov;32(22):2851-906. doi: 10.1093/eurheartj/ehr211.
16. Teraa M, Conte MS, Moll FL, Verhaar MC. Critical limb ischemia: current trends and future directions. J Am Heart Assoc. 2016 Feb 23;5(2). pii: e002938. doi: 10.1161/JAHA.115.002938.
17. van de Weijer MA, Vonken EJ, de Vries JP, Moll FL, Vos JA, de Borst GJ. Technical and clinical success and long-term durability of endovascular treatment for atherosclerotic aortic arch branch origin obstruction: evaluation of 144 procedures. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2015 Jul;50(1):13-20. doi: 10.1016/j.ejvs.2015.03.058.
18. Vemulapalli S, Dolor RJ, Hasselblad V, et al. Comparative effectiveness of medical therapy, supervised exercise, and revas-cularization for patients with intermittent claudication: a network meta-analysis. Clin Cardiol. 2015 Jun;38(6):378-86. doi: 10.1002/ clc.22406.
19. Vincent JL, Marshall JC, Namendys-Silva SA, et al. Assessment of the worldwide burden of critical illness: the Intensive Care OverNations (ICON) audit. LancetRespirMed. 2014May;2(5):380-6. doi: 10.1016/S2213-2600(14)70061-X.
20. Zeller T, Tepe G. Treatment of acute limb ischemia with focus on endovascular techniques. Vasa. 2009 May;38(2):123-33. doi: 10.1024/0301-1526.38.2.123.
OTpuMaHO 08.05.2019 ■
Information about author
Oleksandr Kolotylo, PhD, Associate Professor at the Department of Surgery, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; a-mail: kob79@i.ua; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-3905-5052
Колотило А.Б.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Состояние антиоксидантной, прооксидантной и эндотелиальной систем у пациентов с хронической критической ишемией нижних конечностей и высоким риском развития реперфузионно-реоксигенационных осложнений
Резюме. Актуальность. Облитерирующий атеросклероз большой опыт выполнения оперативных вмешательств на
магистральных периферических сосудов составляет более артериях, 3-летняя способность бедренно-подколенных
20 % случаев всей сердечно-сосудистой патологии, то есть шунтов не превышает 80 %. Частота реокклюзии сосудов
свыше 3 % общей численности населения. Несмотря на аорто-подвздошного сегмента составляет от 6 до 42 %. Це-
лью исследования было изучение особенностей оксидант-ной, прооксидантной и эндотелиальной систем у пациентов с хронической критической ишемией нижних конечностей. Материалы и методы. В основу работы положен анализ комплексного обследования и хирургического лечения 220 больных облитерирующим атеросклерозом аорты и магистральных артерий нижних конечностей. Больные были распределены на две группы по объему операционной реваскуляризации аорто-бедренно-под-коленного сегмента. Операционное вмешательство в первой группе пациентов включало одномоментную реконструкцию аорто-бедренного и бедренно-подколенно-го сегментов, у пациентов второй группы реконструкция указанных сегментов выполнена в два этапа. Активность составляющих прооксидантно-антиоксидантной системы определяли с помощью спектрофотометрического метода. Результаты. Исследование активности процессов
свободного радикального окисления указывает на то, что процессы, происходящие в тканях нижних конечностей, из-за влияния на них свободных радикалов кислорода не только активируют свободнорадикальные процессы, но и могут усиливать процессы повреждающего воздействия на клетки тканей и прежде всего на эндотелиальную систему. Выводы. Риск развития реперфузионных осложнений в послеоперационном периоде у пациентов подтверждается высоким уровнем воспалительного ответа. При реваскуляризации происходит разрушение, отслоение эндотелиальных клеток, расширение эндотелиальных па-раклеточных контактов, что способствует гиперпроницаемости эндотелиального слоя.
Ключевые слова: реперфузионно-реоксигенационный синдром; антиоксидантная система; прооксидантная система; эндотелиальная система; критическая ишемия; ре-васкуляризация
O.B. Kolotylo
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
State of antioxidant, pro-oxidant and endothelial systems in patients with chronic critical lower limb ischemia and high risk of reperfusion-reoxygenation complications
Abstract. Background. Obliterating atherosclerosis of the peripheral arterial vessels accounts for more than 20 % of cases of cardiovascular pathology, that is more than in 3 % of the total population. Despite the large experience of performing operative arterial interventions, the 3-year ability of the femoral subcutaneous shunts does not exceed 80 %. The frequency of re-occlusion of iliac arteries is from 6 to 42 %. The purpose of the research was to study the features of the oxidant, pro-oxidant and endothelial systems in patients with chronic critical lower limb ischemia. Materials and methods. The work is based on the analysis of complex examination and surgical treatment of 220 patients with obliterating atherosclerosis of aorta and main arteries of the lower extremities. The patients were divided into two groups in terms of volume of surgical revascularization of femoropopliteal arteries. In the first group of patients, operative intervention included one-stage reconstruction of the aorta-femoral and femoropopliteal segments, in patients of the second group,
the reconstruction of the indicated segments was performed in two stages. The activity of the components of the pro-oxidant-antioxidant system was determined using spectrophotometry methods. Results. Investigations of the activity of free-radical oxidation demonstrated that the processes involving the tissues of the lower limbs, due to the influence of oxygen free radicals on them, not only activate free radical processes, but can also enhance the processes of damaging effects on the tissue cells and, moreover, on the endothelial system. Conclusions. The risk of reperfusion complications in the postoperative period in patients is confirmed by the high level of the inflammatory response. When revascularization occurs, the destruction, detachment of endothelial cells, the spread of endothelial cell-cell contacts contributes to increase of penetration of the endothelial layer. Keywords: reperfusion and reoxygenation syndrome; antioxidant system; pro-oxidant system; endothelial system; critical ischemia; revascularization
