CC BY
10Kokhan Diana Nikolayevna CONTENT AND STRUCTURE ..
pedagogical sciences
UDC 37.013.42
СУТН1СТЬ I СТРУКТУРА ШЛЯХЕТНОГО СТАВЛЕННЯ ДО Ж1НКИ
© 2019
Кохан Д1ама МиколаТвма, acnipaHTKa кафедри загально! педагогiки i педaгогiки вищо! школи Харювський нацiональний педагогiчний yuieepcumem iMem Г. С. Сковороди (61121, Украта, Харюв, вулиця Валентитвська, 2, e-mail: [email protected])
Анотащя. Стаття присвячена npofeeMi виховання шляхетного ставлення до жшки у нaуковiй лггератург Анaлiз наукових джерел дозволив грунтовно пiзнaти уявлення про шляхетнicть як моральну як1сть оcобиcтоcтi, котра пе-редбачае вияв людиною ввiчливоcтi, поваги та турботи у cтaвленнi до шших, а не acоцiювaти И виключно з ознакою аристократичного походження; автором схарактеризовано cутнicть поняття «шляхетне ставлення до жшки», яке слад розумгти як компонент морально! сввдомосп, що базуеться на мотивах цшшсного ставлення до ж1нки, cиcтемi певних знань, прояву власних емоцiй та особистюних якостей та вчинк1в щодо ж1ноцтва; виокремлено cтpуктуpнi компоненти шляхетного ставлення до жшки: мотивaцiйний, представлений сформованими мотивами, якими керу-еться людина у сво!й поведiнцi; когнггавний, що характеризуеться cукупнicтю знань з етики, icTOpi! Укра!ни, ху-дожньо! лiтеpaтуpи; емоцiйний, що виявляеться через сформованють позитивних емоцiй та цшшсних оpiентaцiй у пiдлiткiв у процес виховання шляхетного ставлення до жшки; дiяльнicний, що е моральною саморегулящею через моральний самоконтроль та моральш ди й учинки пiдлiткiв.
Ключовi слова: шляхетнicть, шляхетне виховання, виховання шляхетносп, аристократичне походження, виховання джентльмена, жшка, культ Мaтеpi, моральна яшсть, мотивaцiйний, когнiтивний, емоцiйний, дiяльнicний.
CONTENT AND STRUCTURE OF A NOBLE ATTITUDE TO WOMEN
© 2019
Kokhan Diana Nikolayevna, postgraduate student of the Department
of General Pedagogics and Pedagogy of the Higher School Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda (61121, Ukraine, Kharkiv, Valentinovskaya street, 2, e-mail: [email protected])
Abstract. The article is devoted to the problem of raising a noble attitude towards a woman in scientific literature. On the basis of the results of the analysis of philosophical, ethical, psychological and pedagogical sources on the studied problem, it was possible to thoroughly understand the notion of nobility as a moral quality of the person, which implies man's manifestation of politeness, respect and caring in relation to others, and not to associate it with an attribute of aristocratic origin; The author describes the essence of the notion of «noble attitude towards a woman» which should be understood as a component of moral consciousness based on the motives of a value relation to a woman, a system of certain knowledge, the manifestation of his own emotions and personal qualities and actions in relation to women; the structural components of a noble attitude towards a woman are outlined, namely, the motivational, which is represented by the formed motives, which guides the person in their behavior; cognitive, characterized by a combination of knowledge about ethics, history of Ukraine, fiction; emotional, which is manifested through the formation of positive emotions and value orientations in adolescents in the process of educating a noble attitude towards women; active, representing moral self-regulation through moral self-control and moral actions and actions of adolescents.
Keywords: nobility, noble education, education of nobility, aristocratic origin, upbringing of a gentleman, woman, cult of Mother, moral quality, motivational, cognitive, emotional, activity.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Формування оновлено! незалежно! укра!нсько! дер-жави та И входження до спшьноти европейських кра!н зумовлюють переосмислення прюритепв у вихованш пвдростаючого поколшня. Ментальною ознакою укра-!нського народу ще з прадавшх чаав виявлялась шля-хетшсть. На жаль, умови сьогодення змусили жшку при-ймати на себе рiзноманiтнi ролi повсякденного життя: мама, господиня, берегиня, зайняття кар'ерою одночас-но. Це штучне возвеличення жшоцтва призвело до зне-важливого ставлення молодого поколшня.
Вчеш довели, що шляхетшсть не притаманна лю-диш ввд народження, а тому повинна виховуватись, розпочинаючи з дитинства. Отже, основним завданням освггшх заклащв як сощальних шститупв е виховання шляхетного ставлення до оточуючого свпу, зокрема до жшки. За радянських чаав виховання шляхетно! особи-стосл вбачали лише в освгтнш системi людей знатного роду, але зазнала краху у такому ракурс i залишалась тривалий час поза увагою дослвднишв. На тлi сучасносп поняття «шляхетшсть» визначають як окрему моральну чесноту (синошмами е поряднiсть, доброчесшсть, вели-кодушнiсть) [1, с. 16]. Так, психолого-педагопчш аспек-ти морального виховання особистосп охарактеризовано у роботах таких вчених, як I. Бех [2], О. Климчук [3], Г. Костюк [4], М. Кравченко [5], В. Сухомлинський [6] та ш.
У своему вченш I. Бех [2] вважае, що практично-духовна дiяльнiсть е умовою формування моральних якостей людини; людське покликання полягае у досягненнi
духовно! вершини та проходженнi власного розвитку у процес виховання, що е результатом цшеспрямовано! робити над формуванням моральних якостей, а також здатнiсть iснувати суб'ектом тако! дiяльностi [2, с. 139— 140].
Анал1з остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких Трунтуеться авторська думка; видтення невиршенихратше частин загально'1 проблеми. Методичш аспекти виховання моральних якостей в учшв сучасно! школи окреслено у наукових дослщженнях Г. 1ваниц [7, с. 13], С. Мартиненко [8, с. 65], Н. Пташшк [9, с. 7] та ш.
Аналiз лггератури з теми дослвдження засввдчив, що, не дивлячись на низку теоретичних та прикладних до-слвджень у галузi виховання з педагопки i психологi!' проблема виховання шляхетного ставлення до жшки у шдлитав залишаеться невиршеною. Зокрема, актуаль-ним е виокремлення структурних компонентiв виховання шляхетного ставлення до жшки у дней падликового вiку.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Мета статп - на основi аналiзу психолого-педагопч-но! лггератури виокремити й обгрунтувати компоненти структури шляхетного ставлення до жшки у пвдлитав.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Аналiз науково! лггератури засввдчуе, виховання май-же кожно! держави охоплюе двi системи - шляхетну й масову. Мета кожно! з них полягае у прагненш досягти високого рiвня вихованостi молодого поколшня. Гарним прикладом слугують педагогiчнi погляди Дж. Локка
педагогически науки
Кохан Дiана Микола1вна СУТН1СТЬ I СТРУКТУРА ...
(1632-1704) щодо виховання джентльмена. Вш вважав, що виховання мае забезпечувати загартування, вправ-ляння в умшт перемагати власш примхи та приборкува-ти пристрасп. Головне завдання педагога - формування в людини дисциплши духу, що виховуеться обмеження-ми [10, с. 62].
Як уже зазначалося, виховання шляхетносп не е но-вим у педагопш, воно вивчалося багатьма видатними педагогами, передуам В. Сухомлинським. Особливе мюце в спадщиш педагога-гумашста посвдае ставлення до жшки. Це законом1рно, оск1льки, шляхетне ставлення до жшки констатуе р1вень розвитку суспшьства. Шляхетне ставлення до жшки В. Сухомлинський пор1внював з мь рою людяносп [11, с. 24]. Вш наголошував, що школа переважно зор1ентована на хлопшв, а тому спостерша-еться недостатнш штерес до всеб1чного розвитку особи-стост1 жшки, а також поваги та терпимого ставлення до не!. Педагог акцентував увагу на тому, що в результат! навчання 1 виховання д1вчат не забезпечуеться такий всеб1чний розвиток !хшх особистостей, який впливав би на змют 1 спрямовашсть духовного життя суспшьства, змшював його. У «Книз1 про любов» В. Сухомлинський писав, що, висвплюючи специф1ку виховання д1вчаток, переважно пишуть про статев1 вщмшност! м1ж д1вчин-кою та хлопчиком [12, с. 162-163].
Також у книз1 «Сто порад учителевЬ) В. Сухомлинський дае так1 поради: «Як виховувати повагу до жшки - д1вчини, матер!», «Виховуйте колектив так, щоб юнаки й д1вчата не проходили повз самотносп», «Як спонукати до самовиховання в моральнш сфе-рЬ> тощо [11, с. 27]. Чшьне мюце у виховнш систе-м1 В. Сухомлинського посвдае культ Матера Василь Олександрович - единий педагог, який створив такий культ, виходячи з того, що мапр - джерело загально-людських цшностей, чеснот, любов!, чуйносп та поваги до дитини, Берегиня. Вш писав, що «морально вихована людина починаеться з безкорисливо! й щедро! любов! до Матер!» [11, с. 3]. Беручи до уваги те, що шляхетне ставлення до жшки е основною яшстю мужносп чоловша, В. Сухомлинський писав, що формувати цю рису слщ !з дитинства.
I. Кон визначае ставлення як багатоаспектне яви-ще, що передбачае оволодшня певними знаннями та прагнення застосовувати !х у сво!х д!ях та вчинках. Ввдповщно до цього видшяе так1 компоненти: смисло-вий, когштивний, емоцшно-оцшний, д!яльнюно-вольо-вий [13]. Н. Сарджвеладзе видшяе когниивний, емоцш-ний та конотативний компоненти, тому що розглядае ставлення як установку, яка реал1зуеться в процес ш-знання, вияву певних почутпв та вчиншв [14].
Анал1з сутносп проблеми поняття «ставлення» констатуе, що у його структур! простежуються мотивацш-ний, когниивний, емоцшний та д!яльнюний компоненти, яш взаемопов'язан! 1 впливають один на одного.
Мотивацшний компонент представлений сформова-ними мотивами, якими вона керуеться. У робот! розгля-даемо п мотиви, яш б допомогли визначити позитивне, шляхетне ставлення до жшки. Мотиви повинш показу-вати позитивну спрямовашсть на виховання у шдлптав шляхетного ставлення до ж1нки. Шдлпковий вш харак-теризуеться важкютю, тому на !хню сввдомють впливають меншою м1рою - доросл1, а от думка однолптав в цей час стае визначною, не ввдкидаючи власш судження та переживания. Слщ врахувати те, що вихованщ шдпа-дають пвд вплив сво!х однолптав. Вагому роль вщграе !хня думку, тому дитина, шд цим впливом обирае свою позицш - шляхетну чи нешляхетну - у ставленш до ж1нки. У дослвдженн! спираемося на вивчення мотив1в морального вибору та морально! поведшки у суспшьста I. Кравченко, яка виокремила таш: користування авторитетом серед товариш1в, бути незалежними у сво!х вчинках, привертати до себе увагу сво!ми вчинками, мати можливють проявляти сво! зд1бност1, вмпи обмежувати себе у бажаннях, здшснювати так1 вчинки, за яю б не
було соромно, жити пдно та бути прикладом для шших [5, с. 67]. Мотивацшна поведшка змшюеться в доросло-му та молодшому оточенш Наприклад для дитини в кол1 дорослих - бути гордютю для батьшв, а в кол1 молодших - сильним та вщважним захисником, який все зможе та шчого не бо!ться (часто цього образу дотримуються 1 в кол! однолптав). Таким чином, позитивно сформован мотиви вщграватимуть один з найважливших чиннишв у вихованн1 шляхетного ставлення до жшки.
Важливою складовою когнитивного компонента у структур! шляхетного ставлення до жшки е сукупнютю знань, провщними з яких е: 1) знання з етики (мораль-но-етичн1 норми, яш забезпечують шляхетшсть поведш-ки до ж1нки в повсякденному житп); 2) знання з ютори Укра!ни (юторична спадщина укра!нського народу дае уявлення про зразок шляхетного походження в р1зш часов! перюди та його наслщування; 3) знання з художньо! лператури (художн твори забезпечують образ шляхет-но! або навпаки нешляхетно! людини, як1й потр1бно або хотшось ввдповщати). Таким чином, формування свщо-мосп шдлпка залежить ввд р1вня сформованосп когн1-тивного компонента його самосв1домост1, основою чого е знання.
Суттеву роль у становленн1 такого морального утво-рення, як шляхетшсть, в1д1грае також емоц1йний компонент, який мютить у соб1 моральш почуття (страх, сором, рад1сть) та особистюш якост1 (турбота, повага, вв1чливють). Емоц1йний компонент виявляе 1нтерес та позитивне ставлення шдлптав до моральних чеснот та цшностей, вироблених упродовж юнування укра!нсько-го народу, потребу у розвитку та вихованш шляхетносп, бажання послуговуватися нею у житп, а також формування вщповвдних моральних емоц1й та почутт1в, здат-ност1 до морально! регуляцИ'. Слад зазначити, що на роль емоцш у моральному вихованш молод1 звертав увагу С. Рубшштейн, котрий вважав, що позитивш емоц1! 1 пе-реживання перетворюються на спонуки до морального вчинку, впливають на формування моральних потреб 1 почутпв особистост1, перетворюючись зрештою на стш-к1 моральш риси [15, с. 262].
Ддяльшсний компонент передбачае оцшку власних емоцш, почутпв пвдллшв, а також сформованють нави-чок самоконтролю, моральних ставлень до себе, до ото-чення, готовн1сть до морально! поведшки, здатшсть до морального вибору 1 морального вчинку, а також нави-чки м1жособист1сно! комун1кац1! та дотримання моральних принцип1в, етикетних норм укра!нського народу 1 моральних правил поведшки. Ддяльшсний компонент пов'язаний з моральним вчинком особистост1, мае вну-тр1шньо-псих1чний або етичний та зовшшнш прояв, що в1дображае Г! моральну позиц1ю. «Вчинок у його повно-ц1нному вираженн1 завжди буде водночас 1 акшею духовного розвитку шдиввда й творч1стю моральних цшностей» [14, с. 26].
Отож, д1яльшсний компонент виявляе позицш осо-бистост1 п1дл1тка у поведшкових актах шляхетного ставлення до жшки.
Висновки до^дження i перспективи подальшихроз-вiдок цього напряму. Таким чином, результата анал1зу наукових джерел з дослщжувано! проблеми дозволили грунтовно п1знати уявлення про шляхетшсть, розкри-ти сутн1сть поняття «шляхетне ставлення до жшки» як компонент морально! сввдомост!, базований на мотивах цшшсного ставлення до ж1нки, систем! певних знань, прояв! власних емоцш та особистюних якостей, вчиншв щодо до жшки.
До складу дослщжуваного поняття входять так! компоненти:
- мотивацшний, представлений сформованими мотивами, якими керуеться людини у сво!й поведшщ;
- когниивний, що характеризуемся сукупн!стю знань з етики, юторп Укра!ни, художньо! л!тератури;
- емоцшний, який виявляеться через сформованють позитивних емоцш та цшшсних ор!ентацш у п!дл!тк!в у
Научен вектор на Балканите. 2019. Т. 3. № 1(3)
37
Kokhan Diana Nikolayevna CONTENT AND STRUCTURE ...
pedagogical sciences
процес виховання шляхетного ставлення до жшки;
- дiяльнiсний, що е моральною саморегуляшею через моральний самоконтроль, а також моральш ди та вчинки пвдлитав.
Перспективи подальших розвiдок цього напряму полягають у визначеннi умов формування шляхетного ставлення до жшки у пвдлитав, у пошуку ефективних форм i методiв виховання дослвджуваного поняття та 1х реалiзацil в освiтньому процесi. СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Великий тлумачний словник сучасноiукратсъкоi мови /уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. Ки1в: 1ртнъ: Перун, 2009. 1719 с.
2. Бех I. Д. Особистiстъ у просторi духовного розвитку: навч. по-абник. Ки1в: Академвидав, 2012. 256 с.
3. Климчук О. В. Сухомлинський про гендерне виховання. URL: http:// library.udpu.org.ua/library_files/stud_konferenzia/2013/visnuk_44.pdf.
4. Костюк Г. С. Навчалъно-виховний процес i психiчни розвиток особистостi /за ред. Л. М. Проколieнко. Ки1в: Рад. шк., 1989. 609 с.
5. Кравченко I. В. Формування у niдлiткiв позитивноi мотивацН до здiйснення моральних вчинюв. Педагогта та nсихологiя: зб. наук. пр. /ХНПУ iм. Г. С. Сковороди, Навч.-наук. т-т пед. та психол.; за заг. ред. I. Ф. Прокопенка, В. I. Лозово1. Харюв: Курсор, 2011. Вип. 39. С. 64-69.
6. Сухомлинский В. А. Книга о любви. Москва: Молодая гвардия, 1983. 191 с.
7. hаниця Г. А. Школа «Якщо добрий ти...»: уроки етики: методичш рекомендации Бiблiотечка вчителя початково1 школи. 2002. № 1. С. 1-62.
8. Мартиненко С. М. Прiоритети виховно1 роботи в сучастй школi. Вiдкритий урок: розробки, технологи, досвiд. 2007. № 1-2. С. 62-65.
9. Пташтк Н. М. Формування щнтсних орieнтацiй молодших школярiв у процеа позакласно1 народознавчо1 роботи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. Вiнниц. держ. пед. ун-т iм. М. Ко-цюбинсъкого. Вiнниця, 2012. 20 с.
10. Зубалш Н. П. Змiст i структура ставлення студентiв до учiння. Теоретико-методологические проблемы совершенствования психологической подготовки менеджеров: Сборник научных трудов. Ки1в, 2000. С. 108-109.
11. Сухомлинсъкий В. О. Методика виховання колективу. Вибранi твори: у 5 т. Ки1в: Рад. школа, 1976. Т. 1. С. 403-637.
12. Сухомлинсъкий В. О. Вибран твори: у 5 т. Т. 2. Ки1в: Рад. школа, 1976. 670 с.
13. Кон И. С. В поисках себя: Личностъ и ее самосознание. Москва: Политиздат, 1984. 335 с.
14. Сарджвеладзе Н. И. Личностъ и ее взаимодействие с социалъ-ной средой. Тбилиси: «Мецниеба», 1989. 367 с.
15. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. О месте психического во всеобщей взаимосвязи явлений. Москва: АН СССР, 1957. 328 с.
