CC BY
58
УДК 656.078.8:658
КОНСОЛ1ДАЦ1Я МОЖЛИВОСТЕЙ ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ М1ЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОР1В ЯК ШЛЯХ ПРИЗУПИНЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В
ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Дикань В.Л., д.е.н., професор, Якименко Н.В., к.е.н., докторант (УкрДАЗТ)
Визначено новий концептуальний пiдхiд до усунення кризових явищ в промисловому та транспортному секторi економки Украгни.
Ключовi слова: промислов^тъ, промислово-лог^тичне ттелектуалъне об'еднання , транспортна система, лог^тична шфраструктура.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Найактуальшше питання на сьогодшшнш час -стабшзацш економiки Украши. Полггики, вчеш, економюти пропонують рiзноманiтнi шляхи л1кв1даци кризових явищ. Можливосп та вектори щдвищення конкурентоспроможностi економiки пов'язують з швестицшними та iнновацiйними факторами, з гармошзащею фшансово1 та швестицшно1 полiтик [1, с. 45]. Пропонуються i бшьш кардинальнi заходи, пов'язанi зi зменшенням в умовах кризи розмiрiв сощальних виплат населенню, що е необхвдною умовою отримання зовнiшнiх позик вщ м1жнародних фiнансових установ. Проте таю заходи негативно позначаються на сощальнш сферi, стримують И розвиток та створюють сощальш невдоволення серед населення. Джерелами стабшзаци економiки Украши називають розширення експорту товарiв, розвиток наукомютких галузей економiки, формування високоякюно! фiзичноl
iнфраструктури, що створюе належнi умови для роботи бiзнесу та забезпечення життедiяльностi населення [2, с. 13-14]. Реалiзацiя цих заходiв потребуе значних обсяпв iнвестицiйних коштiв. Проте !х отримання ускладнене майже вiдсутнiстю штересу до фiнансування з боку внутршшх та зовнiшнiх iнвесторiв, скороченням обсяпв фшансування комерцiйними банками, збiльшенням обсяпв тшьового капiталу, що «оадае» в гаманцях олiгархiв та в офшорних зонах.
На нашу думку, основний та найбшьш дiевий механiзм стабшзаци економiки Украши -щдтримка та розбудова промислового сектору, що впливае на: 1) ефективне функцюнування фшансово! системи; 2) стабiлiзацiю валютного курсу; 3) створення шновацшно! моделi розвитку економiки; 4) забезпечення експорту високотехнолопчних та конкурентоспроможних товарiв; 5) оновлення основних фондiв та розвитку шфраструктурних галузей; 6) збiльшення
зацiкавлення шоземних iнвесторiв; 7) формування напрямк1в сощально! дiяльностi уряду краши за рахунок отриманих можливостей забезпечення сощальних гарантш; 8) стабiлiзацiю ситуацп з безробитям та зайнятiстю в кра1ш тощо. Саме промисловий сектор забезпечуе найбiльшi суми надходжень до бюджету (37, 7% з загально1 суми надходжень в бюджет вiд уах видiв дiяльностi).
Сьогоднi необхвдно розробити новi шляхи, як1 «реашмують» втрачений промисловий потенцiал, та консолвдувати внутршш iнтелектуальнi можливостi в краíнi, що залишилися, але до цього часу в повному обсязi не були використащ До цього часу економюти уа потрiбнi змiни в економщ Укра1ни пов'язували з необхiднiстю залучення значних обсягiв iнвестицiйних ресурсiв. Проте уа забули, що той потужний промисловий потенцiал, який грунтуеться на знаннях, досвiдi та приватнiй штелектуальнш власностi вiтчизняних iнженерiв, конструкторiв, в часи Радянського союзу дозволяв створювати та виробляти конкурентоспроможну вiйськову техшку, обладнання для засвоення космiчного простору тощо.
На сьогодшшнш час внаслвдок глобалiзацií економiк та розвиненостi iнформацiйних мереж немае жодних проблем щодо отримання необхiдноí шформацп щодо технiчних характеристик конкурентоспроможних матерiалiв, сировини, комплектуючих, модулiв агрегатiв тощо. Тому для розвитку промислового сектору економши Укра1ни важливо правильне та своечасне використання такоí шформацп, и трансформування в новi 1де1, що втшюватимуться в новi конкурентоспроможнi вироби, як1 створюватимуться впчизняними iнженерами конструкторами та за техшко-технологiчними характеристиками не матимуть аналопв у свiтi.
Отже, метою статтi е розробка концепцп промислово-логiстичного штелектуального
об' еднання, яка передбачае формування
© Дикань В.Л., Якименко Н.В.
Вкник економши транспорту i промисловосп № 30, 2010
теоретичных положень та пвдход1в до виршення проблеми стабшзацп стану промыслового комплексу Украши на основ1 використання внутршшх штелектуальних можливостей. Це дозволить отримати комплексний ефект на р1вш основних та шфраструктурних галузей, наприклад,: 1) збшьшити шновацшшсть промислового виробництва, за рахунок створення ефективно! системи штелектуального забезпечення промислового виробництва; 2) зад1яти потужносл промислового сектору та транспортно! системи; 3) повернути, поки що, остаточно невтрачений штелектуальний потенщал конструктор1в, технолопв; 4) збшьшити розвиток лопстичних технологш; 5) розширити експортш можливосп та збшьшити частку ринку вичизняних товар1в за кордоном; 6) сформувати ефективну систему фшансового забезпечення промислового комплексу та розвинути впчизняну банк1вську систему тощо.
Виклад основного матерiалу досл^ження. Розглянемо ситуацш, в як1й опинилася економжа Укра!ни внаслвдок неефективних мехашзм1в управлшня. I! падшня в 2009 роц стало законом1рним результатом якост1 економ1чного зростання в докризовий перюд, що було обумовлено переважно двома факторами. Перший
- це зростання цш на украшський експорт як результат прискорення темшв зросту свггово! економши; другий - високий внутршнш попит, який стимулювали м'яка монетарна политика та значне збшьшення баншвського кредитування за рахунок шоземного капталу. Як результат суттеве зниження обсяпв виробництва в уах основних секторах економши.
Реальний сектор економ1ки Украши в останш роки характеризувався стабшьною тенденщею м1жгалузевого розподшу як у виробнищта товар1в та послуг, так 1 в створенш додано! вартосл на користь буд1вництва та галузей, що надають послуги. Але так1 структурш змши не сприяли як1сним структурним змшам в промисловост1, яка е основною складовою реального сектору (И частка в загальному виробництв1 товар1в та послуг -46,1%, у валовш доданш вартост1 - 31,3%). Бшьш н1ж 2/3 загального обсягу промислово! продукцИ припадае на галуз1, що виробляють сировину, матер1али та енергетичш ресурси. Галузь машинобудування хоча 1 збшьшила темпи зростання на протяз1 1999-2007 рр., але внасл1док кризи Г! частка в структур! промисловост1 знизилася до 10,3%, що у 3-4 рази менше р1вня розвинених краГн. Неефективна структура та висока енергоефектившсть промислового виробництва в УкраГ'ш, зростання ц1н на енергонос1Г вимусили промислов1 структури зб1льшити ц1ни на продукцш. Отже, вони обрали найбшьш простий спос1б зб1льшення ефективност1
- зростання цш, не звертаючи увагу на
необх1дн1сть технолог1чно! модерн1зац1Г виробництва. В результат! до цього часу в УкраГ'ш привалюе трет1й та четвертш технолог1чн1 уклади (46 % та 50% ввдповщно). 1снуе ще одна гостра проблема - невщповвдшсть зм1сту експорту та 1мпорту. Якщо в експорт1 привалюють матер1ально- та енергосировинна продукц1я, то 1мпорт складаеться з високотехнолог1чно! продукц1Г та товар1в концевого споживання. Це викликае дефщит торгового балансу, що ф1нансуеться за рахунок зовшшшх джерел. Як результат валовий зовн1шн1й борг (в1дсоток до експорту товар1в та послуг) збшьшився з 74,2 % у 2004 рощ до 120,6 % у 2008 рощ.
Таким чином, вих1д економ1ки УкраГни з кризового стану залежить в1д багатьох чинник1в, але в першу чергу в1д злагоджено! роботи промислового комплексу Укра!ни. Сьогодш економ1ка Укра!ни опинилася в замкнутому економ1чному колапс1, коли промислов1сть через головш чинники (ц1на, швидк1сть подач1 товар1в на ринок 1 яшсть), що впливають на не!, не може випускати конкурентноздатн1 товари. В даний час, навггь за умови випуску як1сних товар1в, зниження щн на них нереально. Це пояснюеться завищеними ц1нами на енергонос11, варпсть яких складае дом1нуючу частину в соб1вартосп продукц^. Як результат - щна виробу зб1льшуеться в два рази. При цьому енергетики не мають можливост1 зменшити варт1сть електроенергп, оск1льки несуть величезн1 пост1йн1 витрати на обслуговування енергосистем, як1 зростають у зв'язку з незначним споживанням електроенергп промисловими п1дприемствами, що пов'язано з р1зким пад1нням обсяг1в виробництва (т1льки у 2009 роц1 промисловють скоротила обсяги виробництва на 37,5 %, що викликало зменшення обсяпв споживання електроенергп на 58 %). Утворюеться замкнене коло - енергетики не можуть знизити щну у зв'язку з малими обсягами випуску товарно! продукци промислов1стю, 1, отже, обсягами споживання енергоносив, що зменшуються, а промисловють не може збшьшити обсяги виробництва 1 захопити зовшшнш ринок збуту у зв'язку з високою соб1варт1стю, що позначаться на щноутворення готових вироб1в.
Для виведення кра!ни з економ1чного глухого кута необх1дно втручання двох ключових складових: транспортно! системи 1 конструкторсько-технолопчних центр1в. Останн1 розроблятимуть нов1 вироби, виходячи 1з збереженого високого потенщалу 1нтелектуально! 1нженерно! думки, створюючи конструктив виробу з використанням вже 1снуючих на св1товому ринку сировини, матер1ал1в, вузл1в агрегат1в, модул1в, комплектуючих, що пропонуються пров1дними виробниками св1ту. £дина транспортна система УкраТни, в умовах розвитку в1тчизняних м1жнародних транспортних коридор1в шляхом
Вiсник економши транспорту i промисловостi № 30, 2010
створення лопстичних центов (термiналiв) в регюнальних центрах УкраТни, забезпечуватиме доставку блокових комплектуючих провщних краш свiту для застосування в конструктивi конкурентноздатних на свгтовому ринку виробiв, що створюватимуться вгтчизняними
конструкторами.
В результатi пропозицiй !нженерами-конструкторами УкраТни високоiнтелектуальних конструкторських розробок на базi сучасних високоефективних комплектуючих та сировини, що випускаються на свгговому ринку, використовуючи логiстичну транспортну систему (термшали) в умовах м1жнародних транспортних коридорiв та СдиноТ транспортноТ системи, ми маемо можливють вiдродити промисловють УкраТни i вивести ïï на рiвень конкурентноздатного виробництва.
Реалiзацiя вищевикладених теоретичних положень можлива за умови створення промислово-логютичних iнтелектуальних
об'еднань, що дiятимуть використовуючи можливостi транспортноï системи УкраТни за умови наявносп стабiльноï державноТ пвдтримки у питаниях розвитку нацiональнот' мереж! м1жнародних транспортних коридор!в.
На сьогодшшнш час д!яльнють Уряду щодо розвитку м1жнародних транспортних коридор!в (МТК) в Украш е незадовiльною. Проте, на нашу думку, МТК е чинником укршлення економiки Украши. Мова йде не пльки про обслуговування та оргаиiзацiю товарообiгу м!ж крашами Азп та Свропейського Союзу. Маеться на увазi хх значення для розвитку промислового сектору економiки. Про ефективне функцюнування м1жшродного транспортного коридору, окр!м шших факторiв, сввдчить розвинена лопстична iнфраструктура та результати обслуговування ним промислового сектору регюну, що знаходиться в зон! територи його тяжшня.
Базовими елементами макролопстичних систем, що обслуговують товаропотоки МТК, е лопстичш центри (термшали), що вщграють координуючу та штегруючу роль у логютичнш систем!, забезпечують ïï ефективне функцюнування. Украша знаходиться на перехресп транзитних потоков, через ïï територш проходять дешлька МТК (Критськ1 МТК №3, №5, № 7та № 9), що обумовлюе створення розгалуженоï мереж! нащональних лопстичних центр!в, яка дозволить наблизити транспортний i лопстичний сервю до м1жнародних ставдарпв. Так! центри можуть бути створен! у найкрупшших вузлових центрах: Харшв (обслуговування товарних потоков з Роаею), Льв!в (обслуговування товарних потошв з Польщею, Шмеччиною, Угорщиною, Словешею, 1тал!ею, Румушею, Словаччиною, Чех!ею та Австр!ею),
Дншропетровськ (обслуговування товарних потоков з Роаею, Казахстаном та Китаем), Одеса (обслуговування товарних потоков з Румунш, Болгар!ею, Грещею, Груз!ею, В!рмешею, Азербайджаном та Туркменютаном), Донецьк (обслуговування товарних потоков з Роаею, Груз!ею, В!рмешею, Туреччиною), Кив (обслуговування товарних потоков з Роаею, Фшлянд!ею, Молдовою, Румушею, Болгар!ею, Грещею), Р!вне (обслуговування товарних потоков з Беларуссю, Польщею та Дашею).
Таким чином, з метою змщнення стану промислового та транспортного комплексу Украши, приймаючи до уваги прийнятий шновацшний шлях ïï розвитку, враховуючи необхщнють iнтелектуалiзацiï промислового виробництва та зб!льшення
конкурентоспроможност! кiнцевот' продукцп, спираючись на положення Державноï програми розвитку промисловосп на 2003 - 2011 роки [4, 5] пропонуемо наступну модель функцiонуваиня промислово-лопстичного штелектуального
об'еднання (рис.).
Його суб'ектами мають бути тдприемства, оргаиiзацiï, установи, що виконують наступш функцй:
1) лопстичш центри, функцй яких мають бути розширеш за рахунок оргашзаци в !х склад! шформацшного сектору за напрямами (сировина та матер!али, електротехшчш вироби тощо). Його цш д!яльносп пов'язаш з отриманням, акумулюванням, синтезуванням шформацп, ввдносно сучасних досягнень науки, техшки, iнженерноï думки. Засобами отримання тако! шформащю можуть бути: 1) дан!, що юнують в шформацшнш мереж! м!ж логютичними центрами,
2) шформащя мереж! Intrernet, 3) матер!али виставок, семшар!в. Таким чином, роль лопстичних центр!в в забезпеченш конкурентоспроможного промислового виробництва значно збшьшуеться. Вона пов'язана не пльки з! зберiгаииям, складуванням, сортуванням, транспортуванням та оформленням вантаж^в, що значно збшьшуе як1сть процесу перевезень. Сьогодш д!яльнють лопстичних центр!в повинна впливати на зб!льшення шновацшносп промислового виробництва. Кр!м того, хх функцюнування за умови розвиненосп мереж! м1жнародних транспортних коридор!в дозволяе забезпечити доставку вантаж!в (конкурентоспроможних вгтчизняних товар!в, створених з урахуванням провiднот' iнженерноï думки) на баз! основних лопстичних принцишв: в необхщний термш, в визначене мюце, з мшмальними витратами, надшно та безпечно;
BicuMK економiки транспорту i промисловост! № 30, 2010
Ринок
Промислов1 п1дприемства рег1ону N
шформащя
Конструкторсько-технологгчний центр
розробка конкурентоспроможних виробм на основ'1 трьох вид1в шформаци:
1) техшко-технолог1чш можливост1 шдприемства;
2) вимоги та потреби ринку;
3) аналЬ технолог1чних властивостей сучасних вид1в сировини, матер1ал1в, технгко-технолог1чних характеристик комплектуючих, модул1в, вузл1в, що виготовляються свШовими виробниками
оформлення
транспортування
складування
товарный, матертльнии потск \—-н
ф
ф1нансов1 ресурси
Логк-тичнин центр
шформащя
<-н
Маркетингова
установа (досл1дження потреб та вимог ринку)
шформащя
<-Ъ
Ф1нансова установа (кредитування, обслуговування)
IмформацiHмi послуги (центр ¡нформацшних послуг)
зберк^ання
сортування
ф1нансов1 ресурси
Промислов1 п1дприемства рег1ону М
3
Конструкторсько-технологгчний центр
розробка конкурентоспроможних вироб1в на основ1 трьох вид1в шформаци:
4) техшко-технолог1чш можливост1 шдприемства;
5) вимоги та потреби ринку;
6) аналЬ технолог1чних властивостей сучасних вид1в сировини, матер1ал1в, техшко-технолог1чних характеристик комплектуючих, модул1в, вузл1в, що виготовляються свтовими виробниками
шформащя
шформащя
И-Ъ
шформащя
Маркетингова
установа (дослвдження потреб та вимог ринку)
оформлення
транспортування
складування
Логк-
<
тичний центр
Фшансова
установа (кредитування, обслуговування)
1нформацшн1 послуги (центр 1нформацшних послуг)
збер^ання
сортування
ф1нансов1 ресурси
М1жнародний
транспортнин
коридор (перевезення)
- товарннй, матер1альннй попк
~ - шформацшний пот1к ^ - ф1нансовиИ пот1к
Рисунок 1 - Модель товарних, тформацшних та фiнансових потоюв при функцiонуваннi промислово-логiстичного iнтелектуального об 'еднання
Вкник економжи транспорту i промисловост № 30, 2010
2) маркетингов! установи, функцй яких стосуються дослвдження потреб ринку, що дозволяють сформувати стшкий попит на вичизняну високотехнолопчну продукцш, створену з використанням власного штелектуального потенщалу вичизняних конструктор!в на основ! розвиненого шформацшного забезпечення. Результатом д!яльносп маркетингових установ е комплексне шформацшне забезпечення конструкторських вщдшв промислових шдприемств щодо вектор!в промислового виробництва з метою повного задоволення потреб вичизняного та свгтового ринку;
3) конструкторсько-технолопчний центр, що виконуе функцй, пов'язаш з дослщженнями, розробками та випробуваннями нових конкурентоспроможних вироб!в та технологш, на основ! анал!зу трьох вид!в шформацп:
- шформащя, що отримана вщ маркетингових установ стосовно потреб ринку, що формуе вектори розвитку дгяльностц
- шформац!я, що отримана вщ лопстичних центр!в щодо ринку сучасних сировини, матер!ал!в, комплектуючих тощо, яка, грунтуючись на оцшщ свгтових можливостей виробництва, дозволяе виршувати задач! щодо випуску конкурентоспроможних високоякюних товар!в;
- шформац!я, що отримана внаслвдок анал!зу власних можливостей виробництва промислових пвдприемств, яка дозволяе сформувати прюритетш напрямки технiко-технологiчноï модершзацп та оновлення виробництва i визначити необхвдт для оргашзацп виробництва обсяги швестицшних ресурав;
4) промислов! тдприемства, функцй яких пов'язаш з практичним втшенням пропозицш та розробок конструкторсько-технолопчного центру;
5) фшансов! установи, функцй яких включають баншвське обслуговування та пшьгове кредитування шших суб'екпв промислово-лопстичного штелектуального об'еднання.
Створення промислово-лопстичного
штелектуального об'еднання дае можливють утворити замкнену систему д!яльносп вщ стадп проведення дослвджень, нарощування та закушвт сировини, комплектуючих, вузл!в до виробництва та реал!заци готовоï продукцп шдприемствами через власш логютичш центри, що дшть в умовах розвинених м1жнародних транспортних коридор!в. Промислово-логютичне штелектуальне об'еднання е галузево-територ!альним добровшьним об'еднаииям щдприемницьких структур, що сшвпрацюють з владою, науковими та суспшьними оргашзац!ями та створен! для
пвдвищення конкурентоспроможност!
промислово' продукцп.
Висновок. Таким чином, на нашу думку, сьогодш юнуе единий ефективний шлях ввдродження промислового сектору економши Украши - це формування промислово-лопстичного штелектуального об'еднаиия. Його головною характерною рисою мае стати можливють акумулювання та розвитку потужного вгтчизняного штелектуального конструкторського-технолопчного потенщалу, що грунтуеться на провщних досягненнях свiтовоï науки та техшки, та на 'х основ! створюе нов! конкурентоспроможш вироби, що не мають аналопв в свт. Запропонована побудова промислово-лопстичного штелектуального об'еднання дозволяе комплексно вир!шувати проблеми економ!ки Украши:
по-перше, збертаеться штелектуальний потенщал нацй' та промислового сектору економ!ки;
по-друге, збшьшуеться стушнь використання потужностей транспортноï системи;
по-трете, розвиваеться логютичний сектор економ!ки;
по-четверте, формуеться ефективна система фiнаисуваиня шновацшних розробок;
по-п'яте, збшьшуеться
конкурентоспроможнють вiтчизияноï продукцп та зростае експорт;
по-шосте, залучаються мшмальт обсяги швестицшних ресурав при тому що отриманий ефект суттевий, отже застосовуються внутршш резерви розвитку промислового сектору економши
- штелектуальний потенщал промислового виробництва.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Захарин С. Сбережения и инвестиции в корпоративном секторе Украины в контексте макроэкономического развития / С. Захарин //Экономика Украины. - 2009. - № 5. - С. 36-45.
2. Геец В. Формирование и развитие финансового кризиса 2008-2009 годов в Украине / В. Геец // Экономика Украины. - 2010. - № 4. - С. 5-15.
3. Державна програма розвитку промисловосп на 2003 - 2011 роки: Режим доступу:
http://www.in.gov.ua/files/content/dergavna_prog123. pdf.
4. Амоша А. Промышленная политика Украины: концептуальне ориентиры на среднесрочную перспективу / А. Амоша, В. Вишневский, Л.Збаразская // Экономика Украины.
- 2009. - №12. - С. 4-13.
Вкник економши транспорту i промисловосп № 30, 2010
Аннотация. Определен новый концептуальный подход к устранению кризисных явлений в промышленном и транспортом секторе экономики Украины
Ключевые слова: промышленность, промышленно-логистическое интеллектуальное объединение , транспортная система, логистическая инфраструктура.
Summary. Detected a new conceptual approach to address the crisis in the industrial and transport sector of Ukraine
Keywords: industry, industrial-logistic intellectual association , transport system, логистическая infrastructure.
Експерт редакцшног колегП к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 658.26.004.18:656
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ТРАНСПОРТНОМУ КОМПЛЕКС УКРА1НИ
БоровикЮ.Т., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В cmammi розглянутi шляхи енергозбереження в нацюнальному господарствi, npiopumemHi напрямки poзвиmку eлeкmpoeнepгemики ma енергозбереження в mpанспopmнoму комплекс Украти
Ключовi слова: енергоресурси, електроенергетика, енергетична стратегш, енергозбереження, транспортний комплекс.
Постановка проблеми. Енергозбереження е найважлившим стратепчним напрямком дгяльносп Украши. Невиршенють проблеми бережливого витрачання енергоноспв може погрожувати нацюнальнш безпещ держави, особливо враховуючи ввдсутнють в кра'ш власних запаав нафти, газу, ядерного палива. Тому в умовах реформування електроенергетики краши важливим е створення енергетично! стратеги транспортного комплексу Украши.
Анал1з останнгх до^джень та публшацш. В останнш час дослщженню проблем енергозбереження в нацюнальнш економщ придметься значна увага [1], на залiзничному транспорта стаття С. Кобзаря [4]. Прийняп також Закон Украши «Про енергозбереження» i галузевi програми [2, 3]. Однак питання енергозбереження в транспортному комплекс потребують подальшо! детально! розробки.
Метою статтi е - розглянути проблеми енергозбереження в транспортному комплека Украши та шляхи !х виршення.
Виклад основного матерiалу досл^ження. Основними стратепчними напрямками пiдвищення енергетично! ефективностi та реалiзацii потенцiалу енергозбереження е технолопчна та структурна
перебудова економши i соцiальноi' сфери краши, створення економiчних, адмiнiстративних i нормативно-правових механiзмiв, що забезпечують зростання енергоефективносл та обсягiв енергозбереження.
Можливо представити таш принципiальнi шляхи енергозбереження:
- зменшення енергоемностi продукцп, що випускаеться, на дiючих шдприемствах за рахунок модернiзацii технологiй;
- тотальне встановлення на промислових пвдприемствах та в побутовому секторi лiчильникiв тепла, електроенергii i газу -лiчильникiв нового поколiння високою точнютю i надiйним захистом вiд «несанкцюнованого втручання»;
- пвдвищення ККД котлiв та зниження втрат в електро-тепломережах при виробництвi та транспортуваннi;
- утилiзацiя «енерговмютовних» отходiв;
- виробництво бiогазу та бiоетанолу;
- вiдбiр «покинуто!» енергii' при прокачуваннi газу по магютральним газопроводам, при скиданш горючого конденсату з ввдпрацьованим паром на ТЕС та шш.;
© Боровик Ю.Т.
BicuMK економiки транспорту i промисловостi № 30, 2010
