CC BY
16
УДК 338.124.4: 339.5.009.12 (477)
Губенко В.1., д.е.н., професор® Бглоцеркгвсъкий нацюналъний аграрнийутверситет
СТАН, ВИКЛИКИ I МОЖЛИВОСТ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ В ПРОЦЕС1 СВ1ТОВИХ ЗМ1Н
Досл\джено суттстъ сощалъно-економгчних проблем Украти, причини п в1дставання в економгчному, правовому, демократичному розвитку в/д крагн, що виникли на теренах бувшого СРСР та Схгдног Свропи. Здгиснено анал1з стану виробництва в крагш ВВП, державного г валового зовнгшнгх борг1в, кредитгв та депозит1в, золотовалютних резерв1в, споживчог тфляцп, експортно-1мпортних операцт. На основг використання досв1ду Свропеиських крагн зроблеш пропозицп щодо нарощування втчизняного виробництва та експорту.
Ключое1 слова: криза, свтова економгка, конкурентоспроможшстъ, ВВП, експорт, гмпорт, сальдо.
Постановка проблеми. Динам1чш змши в свгговому господарств!, що проходять пщ впливом глобал1заци та перетворення адмЫстративно керованих економш у ринков!, тяжка рецеая 2008-2009 рр., "пробудження" кризових явищ у 2011 р. окреслили проблеми економ1чно! теори та практики щодо виклиюв сучасностг Для переважно! бшьшост! провщних м1жнародних економ1чних оргашзацш \ кра!н глобальна економ1чна криза 2007-2009 рр. стала могутшм катал1затором процеав !х адаптацп до виклиюв нового тисячол1ття. Люба криза складно! економ1чно! системи е И реакщею на порушення основних пропорцш, при яких розбалансовашсть перевищуе допустим! меж1 В результат! кризи вщбуваеться або вщновлення порушених пропорцш, що забезпечуе подальше нормальне функцюнування економ1чно! системи, або руйнування системи як тако1. У випадку кризи 2007-2009 1 2011-2012 рр. мова йде про макроеконом1чш пропорцп - м1ж виробником I споживанням, збереженнями та швестищями, що забезпечують стшкий розвиток окремих нацюнальних фшансових систем. В ситуаци, що склалася на початку 2012 р. на национальному р!вш державне регулювання економжи, що частково обмежуе I корегуе ринок, е не тшьки можливим, але й необхщним для подальшого розвитку кра!ни. Протягом 2011 р. вщбулося подальше поглиблення св1тово! фшансово-економ!чно! кризи, розпочалась, на нашу думку, руйнащя традицшно! модел! всього св1тового господарства, знищуються пщвалини ¿ерарх1чно1, жорстко структуровано! вертикально! детермшовано! модели Свп" переходить до модел! горизонтально! структурованост!, багатомаштност!, жорстко! конкуренц!!, мережаного хаосу та невизначеност!. Остання економ!чна криза 2007-2009 рр. та 2011-2012 рр. переконливо демонструе, що система макроеконом!чно! стаб!л!зац!!, яка склалася, в основ! яко! лежить державне регулювання, що здшснюеться на
® Губенко В.1., 2012
236
национальному р1вш, не вщповщае сучасним вимогам [1, с. 25].
Анашз останшх дослщжень. Сучасний консощум шукае альтернативних стратегш XXI стол1ття, ефективш мехашзми \ стимули, здатш протистояти наростаючим глобальним загрозам, знизити ризики та надати новий ¿мпульс м1жнароднш взаемодп. Укра!на проявляв все бшьшу готовшсть приймати участь у св1товому ствроб!тництв! з широким спектром пол1тичних, еколопчних, культурних, шновацшних та шших штереав. Особливо ч1тко це проявляеться в нових умовах, пов'язаних ¿з проблемами подолання глобально! фшансово! кризи I з недавшшшми внутр1шньопол1тичними под1ями в кра!ш, зв'язаними з приходом до кер1вництва кра!ною ново! команди. Проблема самощентифжаци Укра!ни як складного процесу формування нацюнально! щентичност! в умовах глобал1зацп невщ'емно пов'язана ¿з зовшшньоеконом!чними прюритетами держави, традищями та психолопею суспшьства. Процеси полпгсчно! та економ1чно! трансформаци кра!ни свщчать про бажання украшщв зберегти традицшш нацюнальш цшност! з метою змщнити нацюнальну щентичшсть I знайти свое гщне м!сце у м!жнароднш стльнотг Анал1з сутност! проблем Укра!ни, причин И вщставання в економ1чному, правовому, демократичному розвитку в пор!внянш з крашами бувшого СРСР, його наслщюв здшснюеться у дослщженнях укра!нських економюив В. Андршчука, А. Гальчинського, В. Гаеця, В. Будкша, П. Саблука, С. Кваш1, Д. Лук'яненка, В. Галушко, П. Музики, Г. Левюва, Р. Кухара, М. Баб1енка, Б. Колоса, В. Гончарова та ш. Проте, незважаючи на чисельшсть публжацш з цих проблем, на подальше осмислення заслуговують причини вщставання кра!ни в сощально-економ1чному розвитку, низько! конкурентоспроможност! И продукци на зовшшшх ринках, окреслення вузлових проблем I напрям1в И подальшого розвитку.
Мета статп. Метою статп е дослщження I анал1з наслщюв проведения в Укра!ш "радикальних економ1чних реформ", окресленш проблем, яю зв'язаш з масштабами I кшькюними характеристиками включения Укра!ни у св1тову економжу та побудову ефективних зовшшньоеконом1чних зв'язюв.
Виклад основного матер1алу. Украша виявилася не готовою до глибинних трансформаций, побудована модель двополюсного суспшьства, при якому 80 % населения володшть 4 % национального багатства, а 4 % багатих володшть 80 % национального багатства, така модель для суспшьства неприйнятна. На вщмшу вщ европейських кра!н, де провщною силою вщ 66 до 80 % е середнш клас населения, наша краша розвиваеться за азшсько-ординським типом, при якому кримшально-ол!гарх!чна структура будуе в Укра!ш спекулятивно-торговий (авантюристичний) каштал!зм, що виник в результат! "радикальних ринкових реформ" та сформовано! сощально-економ!чно! модел!, яка сприяла саме такому переб!гу под!й. Виршальною силою "радикальних ринкових реформ" в Укра!ш стали: "зверху" - чиновники, "знизу" - бувш! т!ньовики, оргашзована злочинн!сть ! спекулятивно-посередницький прошарок. Зрозум!ло, що створення такого симбюзу бюрократичного ! спекулятивно-маф!озного кап!тал!зму майже не мало н!чого сп!льного ¿з становлениям сучасного, рац!онального ! високопродуктивного
237
каттал1зму. В результат! тако! приватизаци прошарок власниюв збагатився не пщприемницькою актившстю, шщативою та дбайливютю, а близьюстю до бюрократичних структур, що виршували долю приватизаци, роздавали експортш квоти, митш льготи та шш! привше!. Безкоштовна, по сут1, роздача державного майна через нов! канали розподшу не сприяла створенню економ1чно продуктивного \ сощально стшкого прошарку власниюв, нацшених на збшьшення свого багатства за рахунок власно! пращ. Тому не дивно, що сформована таким чином б1знес-ел1та не стала класом ефективних власниюв { не була зор1ентована на модершзацш впчизняних галузей економжи. Значна частина нових власниюв взагал! не збиралась продовжувати виробництво та пщвищувати його конкурентоспроможшсть, тому частина приватизованих пщприемств була переобладнана пщ склади \ гараж!, частина здана в оренду заруб1жним ф1рмам, а частина пор1зана на металобрухт (цукрозаводи \ ш.). Децентрал!защя в Укра!ш супроводжувалась стр1мким розвитком експортно-сировинного I банювсько-фшансового сектор1в. Найбшьш прибутковими сферами економжи стали торпвля, операци з валютою 1 нерухомктю, гра на р1зницях цш (внутршшх I св1тових, державних та б1ржових) I процентних ставок м1ж ставкою Нацбанку I вщсотками по кредитах комерцшних банюв пщприемствам, або знову ж таки спекулятивна I посередницька д!яльшсть [2, с. 6]. Поряд ¿з бюрократичним I мафюзно-спекулятивним каштал!змом в Укра!ш розвивався I каштал!зм сучасного рацюнально-виробничого типу, але ш правляч! номенклатура ш мафюзш структури не були защкавлеш в його становленш тому, що вбачали в цьому конкурента, тому був розтоптаний бюрократичним I авантюрно-спекулятивним кашталом [3, с. 62]. Таким чином, в Укра!ш де-факто перем1г полпичний каштал!зм, як зрощування державно! бюрократ!! ! угруповань великих власниюв, перемога експортер!в сировини ! ¿мпортер!в споживчих товар!в над "нацюнальними модерн!заторами" промисловост!, парал!ч соц!ально! сфери ! безпрецедентний в постсоц!ал!стичному свт розрив м!ж "низами" ! "верхами" в галуз! доход ¿в та життевих можливостей [4, с. 101].
Паралельно з цим, з 2010 р. здшснюеться розширення державного втручання в економ!ку, посилилось адм!н!стративне втручання в д!яльшсть б!знесу. Б!льш!сть зах!дних експерив негативно в!дносяться до втручання уряду в економ!ку ! вважають, що воно посилюе пол!тичн! ризики шоземних швестор!в. На !х думку, ринкова економ!ка, в як!й процеси прийняття пол!тичних та економ!чних р!шень децентрал!зовано, а вимоги щодо захисту прав власност! повн!стю забезпечен! правовими санкщями, менш схильна до суб'ективних помилок ! в б!льш!й м!р! забезпечуе повагу прав кредитор!в, н!ж економжа, в як!й пров!дна роль вщводиться уряду [5, с. 67]. Бюрократично-спекулятивний характер кап!тал!зму, що сформувався в Укра!ш, сприяв залученню в крашу авантюрно-спекулятивного катталу, в той час як прям! шоземш швестици, як! могли б у бшьшш м!р! сприяти укра!нськ!й економ!ц!, були недостатшми. Ситуац!я, що склалася в Укра!ш, в!дсувае на невизначений терм!н наш! нади наблизитись по р!вню техшко-економ!чного розвитку ! добробуту до кра!н Свропи, а кризов! процеси, що актив!зувалися в св!т!, "д!йдуть" до Украши, в
238
економщ яко! вщсутня "подушка безпеки", роль яко! м1г би частково виконувати агропромисловий комплекс при умов1 використання сприятливо! для Украши ситуаци на св1товому ринку продукт1в харчування, а також пщтягування галузей харчово! I обробно! промисловосп до середнього I високотехнолопчного р1вня, щоб запоб1гти перетворенню Украши в сировинний придаток авангарду св1тово! економжи.
Як засвщчують попередш розрахунки, в 2011 р. ВВП складе 130 млрд. дол. США в пор1внянш з 125 млрд. дол. в 2010 р., при цьому р1вень споживчо! шфляци у 2011 р. становив бия 15%. Державний борг Украши в 2011р. зрю у пор1внянш з 2010 р. з 432,23 млрд. грн. (54,28 млрд. дол.) до 472 млрд. грн. (59,1 млрд. дол.). або на 9 %. Валовий зовшшнш борг Украши (державний I кооперативний) на 1.10.2011 р. склав 123,1 млрд. дол. США, або зрю у пор1внянш з 2010 р. на 5,2% I по експертним оцшкам за 2011 р. дор1внюватиме валовому внутршньому продукту (130 млрд. дол. США) [6, с.1]. За 11 мюящв 2011 р. золотовалютш резерви НБУ зменшились на 5,8 млрд. дол., обсяг депозит1в на рахунках юридичних I ф1зичних оЫб за листопад скоротився на 10 млрд. грн., обсяги кредшгв зменшилися на 5,9 млрд. грн. [6, с.1]. Зовшшньоторговельне сальдо Украши за 11 мюящв 2011 р. е вщ'емним I зросло в пор1внянн1 з 2010 р. в 1,66 рази та склало 12,76 млрд. дол. США, при цьому експорт становив 61,95 млрд. дол., або зрю в пор1внянш з 2010 р. в 1,2 рази, ¿мпорт склав 74,71 млрд. дол. США або зрю в пор1внянш з 2010 р. на 29,7%. Коефщент покриття експортом ¿мпорту в 2011 р. становить 0,83, у 2010 р. - 0,89 [7]. Експорт з Украши продовольчих товар1в I сшьськогосподарсько! сировини в 2000-2010 рр. зрю по вартост1 в 6,46 рази, тод1 як ¿мпорт - в 6,1 рази. Украшу можна вважати одн1ею з небагатьох кра!н, здатних внести реальний вклад у виршення св1тово! продовольчо! проблеми. Але для того, щоб Украша стала в майбутньому пров1дним експортером продовольства, необхщно завершити аграрну реформу, модерн1зувати сшьськогосподарське виробництво 1 переробку продукц11, забезпечити необх1дну транспортну ¿нфраструктуру - дороги, пщЧ'здш шляхи, спец1ал1зован1 морськ1 термшали, складське господарство. В даний час шфраструктура л1м1туе зд1йснення зернового експорту, а при транспортуванн1, збереженн1 1 переробщ зернового урожаю втрачаеться значна частина продукц11.
• Важливо в штересах кра!ни використання И ушкального географ1чного положения як своер1дного "мосту" м1ж Свропою та Аз1ею I Украша могла б претендувати на обслуговування до 10-15 % транзитних перевезень м1ж цими континентами, але для того, щоб зад1яти свш транзитний потенц1ал, кра!н1 необх1дно значно розширити транспортну ¿нфраструктуру, включаючи торгове господарство I поновити рухомий склад зал1зниць.
• Першочерговим завданням Украши е виб1р переважаючих азимут1в зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1, розглядаючи виб1р 1х з погляду 1хнього сприяння вир1шенню першочергового I життево важливого для краши завдання -модерн1зац1я економ1ки, при якш економ1чн1 зв'язки з крашами Заходу е ключовими в процеЫ ¿нтеграц11 кожно! кра!ни в св1тове господарство,
239
включаючи Украшу. Здобутки, яю вона може мати вщ господарсько! взаемоди з розвинутими крашами незаперечш - це одержання сучасних технологш, лжвщащя перепой для украшського експорту промислових i сшьськогосподарських товар1в та послуг, участь у м1жнароднш науковш i промисловш штеграци, надходження швестицш в обробну, харчову промисловкть та сшьське господарство.
• Не виршеними залишаються проблеми, пов'язаш з масштабами i яккними характеристиками включения Украши у св1тову економжу i побудову ефективних зовшшньоеконом1чних зв'язюв. Для реал1заци iHTepeciB Украши в економ1чнш взаемоди i3 зовшшшм cbItom перш за все необхщно дати вщповщь на питания: як щ штереси будуть забезпечуватись у сфер1 обмшу з шшими крашами товарами, послугами i кашталом, якою може бути вщдача з точки зору цих iHTepeciB вщ ствроб1тництва з р1зними крашами i регюнами i якими повинш бути промислова, валютна i торпвельна пол1тики Украши для того, щоб И економ!чш штереси забезпечувались в найбшьшш Mipi.
Розглядаючи змкт поняття "нацюнальш економ1чш штереси" i виникаюч1 при формуванш цих iHTepeciB труднощ1, вважаю, що центральне положения економ1чних iHTepeciB у систем! нацюнальних iHTepeciB визначаеться незаперечною прюритетшстю завдання, що заключаеться в пщвищенш якост1 життя населения. Такий д1алектичний пщхвд до виявлення нацюнальних iHTepeciB вимагае здшснення анал1зу проблем i i'x реал1защя в зовшшньоеконом1чнш сферг Розповсюджена точка зору заключаеться в тому, що Украша волод1е третиною св1тових запас1в чорнозему i ш необхщно стати одним з основних гравщв на евроазшсько-африканських продовольчих ринках. Але в подальшш стратепчнш експлуатаци нишшньо! рол1 краши в м1жнародному розподш пращ як "головно! житнищ Свропи" е достатньо серйозш ризики. Ринки продукт1в харчування звужуються у вщносному вим!р! i конкуренщя на них загострюеться, тому експорт аграрно! продукцп складае значний i поки що недостатньо зад1яний резерв у покращенш м1жнародно! виробничо! спещал1заци краши. По площ1 ршл1 на одного жителя Украша займае одне з провщних мкць у свт. В глобальнш конф1гураци, що складаеться, одшею з важливих умов забезпечення iHTepeciB Украши е стратепчне партнерство з Свропейським Союзом i США, яю володшть величезними ринками та лщирують у сфер1 науки i техшки. Включения Украши в Спщьний европейський економ1чний npocTip та формування зони вшьно! торпвл1 "СС-Украша" допоможе прискорити процеси вдосконалення в1тчизняних шститут1в, що оргашзують i структурують господарську д1яльшсть та законодавство, що надзвичайно важливо для краши. Значш можливост1 вщкривае перед Украшою ствроб1тництво з крашами Аз1атсько-Тихоокеанського регюну (АТР), як1 володшть власними та адаптованими захщними технолопями, що могли б бути використаш в1тчизняними компашями. Щодо перспектив розширення економ1чного сшвроб1тництва з крашами СНД i формування на пострадянському npocTopi штеграцшного об'еднання на чол1 з РоЫею впадати в "штеграцшну ейфорш" не варто у зв'язку з тим, що неодноразов1 спроби створити на npocTopi
240
щось под1бне до £С заюнчились безусшшно, що можна пояснити вщмшностями в р1внях економ1чного розвитку, типах сощально-економ!чних \ пол1тичних систем кра!н СНД. На приклад! Союзно! держави Роси \ БшоруЫ видно, що узгодження не ствпадаючих штерешв партнер1в по чутливих для них питаниях -завдання надзвичайно складне I знайти компромат ршення не завжди вдаеться, але вщмовлятися нашш кра!ш вщ плашв консолщаци пострадянського простору I звужувати економ1чш зв'язки з ними було б великою помилкою.
Ключовим завданням економ1чно! пол1тики держави в ход! реформ мае бути пщвищення конкурентоспроможност! компанш I галузей, вщ чого залежить не тшьки досягнення в розширенш зовшшшх ринюв, але й усшхи в покращенн1 структури виробництва, створенш нових робочих м1сць, п1двищення оплати пращ I доход1в у бюджет, шшими словами вс1 аспекти, що характеризуют як1сть життя в кра1ш I И м1сце в св1товому господарств1. Вир1шити це завдання можна при умов1 стимулювання державою швестицш I ¿нновац1й, але державне стимулювання швестицш I шновацш в кра1ш до останнього часу було I е недостатн1м, а сприяння розвитку науки продовжуе скорочуватись. Умовою актив1заци ¿нвестиц1й I ¿нновац1й мае бути наявшсть сприятливого середовища для б1знесу, але темпи його формування у попередш роки залишали бажати кращого, тому держава втратила шанс дати ¿мпульс ¿нвестиц1йному процесу на розвиток високотехнолог1чних I експортоор1ентованих галузей. На жаль, як свщчить анал1з урядового прогнозу соц1ально-економ1чного розвитку Укра!ни на 2012 р., суттевих зм1н в цьому напрямку не в1дбудеться.
Висновки. Проведений анал1з дозволяе зробити деяю узагальнююч1 висновки. 1. Укра!на в результат! проведения "радикальних економ1чних реформ" в 1992-2009 рр. е единою крашою на теренах бувшого СРСР, економ1ка яко! не досягла по валовому внутршньому продукту (ВВП) р1вня 1990 р., який склав у 2011 р. бия 70 % до 1990 р. 2. "Пробудження" у 2011 р. свп-ово! фшансово-економ1чно1 кризи призвело до початку руйнацп традиц1йно! модел1 св1тового господарства з переходом до модел1 горизонтально! структурованосп, жорстко! конкуренц!! та невизначеност!, а система макроеконом!чно! стаб!л!зац!!, побудована на державному регулюванш, не в!дпов!дае сучасним вимогам. 3. Укра!на виявилася не пщготовленою до глибинних трансформац!й через побудову в н!й модел! двохполюсного сусп!льства, при якому 4 % громадян волод!ють 80 % багатства кра!ни, тому пров!дною силою е не середн!й клас населения, який в крашах Свропи складае 70-80 %, в результат! чого в кра!ш ол!гарх!чно-кримшальний прошарок побудував не сучасний високопродуктивно-рац!ональний кап!тал!зм, а симбюз бюрократичного спекулятивно-маф!озного, сформована ж нацюнальна б!знес-ел!та не стала класом ефективних власник!в ! не була зор!ентована на модерн!зац!ю нац!онально! економжи. 4. В Укра!н! перем!г пол!тичний кап!тал!зм, як система зрощування державно! бюрократа, великих власник!в, експортер!в сировини ! ¿мпортер!в споживчих товар!в, що призвело до безпрецедентного розриву м!ж "низами" ! "верхами" в галуз! доход!в. 5. У зв'язку з тяжкими насл!дками кризи 2008-2009 в 2009-2010 рр. в
241
кра!ш здшснюеться розширене державне адмшютративне втручання в дшльнють б1знесу, що призводить до суб'ективних помилок щодо захисту прав власносп та забезпечення поваги прав кредитор1в. 6. В результат! проведеного анал1зу встановлено, що в 2011 р. державний борг Украши зрю в пор1внянш з 2010 р. на 9 % I склав 472 млрд. грн. (59,1 млрд. дол.), валовий зовшшнш борг Украши зрю на 5,2% 1 склав на 1.10.2011 р. 123,1 млрд. дол. США, за 12 мюящв 2011 р. бия 130 млрд. дол. США, що дор1внюе ВВП, золотовалютш резерви НБУ зменшились на 5,8 млрд. дол., обсяги кредигав I депозшгв знизились за листопад 2011 р. на 5,9 та 10 млрд. грн., вщ'емне зовшшньоторговельне сальдо Украши за 11 мюящв 2011 р. зросло в пор1внянш з 2010 р. в 1,66 разу 1 склало 12,76 млрд. дол. США, при цьому експорт та ¿мпорт зросли вщповщно в 1,2 1 1,3 рази. Коефщент покриття експортом ¿мпорту знизився на 6,8 % I склав 0,83.7. Наведен! вище розрахунки засвщчують, що в нащональнш економщ Украши практично вщсутня "подушка безпеки", тому кризов! процеси, що актив1зувалися у св1товш економщ, "наздоженуть" Украшу, що на невизначений термш вщсуне И нади наблизитись по р1вню техшко-економ1чного розвитку I добробуту до кра!н Свропи. 8. Для реал1заци штереав Украши в економ1чнш взаемоди ¿з зовшшшм св1том необхщно дати вщповщь на питания: як щ штереси будуть забезпечуватись, якою може бути вщдача з точки зору цих штереав I якою повинна бути з точки зору цих штереЫв валютна, промислова I торговельна пол1тика краши, щоб И штереси забезпечувались у повнш м1рг 9. Для виршення першочергового завдання Украши - модершзаци економши необхщний виб1р переважаючих азимут1в зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 з крашами Заходу, що забезпечить доступ до сучасних технологш, лквщуе перепони для украшського експорту, забезпечить участь в м1жнароднш науков1, промисловш та аграрнш штеграцп I надходженш швестицш. 10. Володшчи третиною св1тових чорнозем1в, Украша в м1жнародному подш пращ може стати не тшьки "головною житницею Свропи", тут значш можливост1 вщкриваються через сшвроб1тництво з крашами АТП, як1 володшть власними та адаптованими захщними технологами, крашами Африки, Швденно! Америки I особливо США. Важливо в штересах краши використання И ушкального географ1чного положения, що дало б можливють претендувати на обслуговування транзитних перевезень м1ж континентами, для чого потр1бно значно розширити транспортну шфраструктуру. 11. Ключовим завданням економ1чно! пол1тики держави мае бути пщвищення конкурентоспроможност! галузей I компанш, вщ чого залежить не тшьки розширення зовшшшх ринюв, але й усшхи у покращенш структури виробництва, створенш нових робочих мюць, збшьшення доход1в у бюджет та пщвищення зарплат.
Л1тература
1. Сутырин С. Глобальный экономический кризис, как фактор трансформации международной торговой системы / С. Сутырин // МЭиМО. -2011.- № 8. - С. 25.
2. Иорданский В. Социальный снобизм как российское явление / В. Иорданский // Свободная мысль. - 1995.- № 11. - С. 8-9.
242
3. Работяшь Н. Социально-политические факторы формирования инвестиционного климата в России / Н. Работяшь // МЭиМО. - 2011.- № 3. - С. 62.
4. Томаш П. Потерянное десятилетие России / П. Томаш - Будапешт. -1999. - С. 378.
5. Джус В.И. Политические риски: оценка, аналыз, управление / В.И. Джус - ИМЭМО РАН .- 2004. -С. 67.
6. Соскин О. Обережно: двер1 зачиняються / О. Соскин // Сшьсью вктг-2012. - №4 (18744).-С. 1-2.
7. Зв1ти про стан ЗЕВ в систем! АПК за 2000-2011 pp. - К. - 42 с.
Summary Gubenko V., Dr. of Economics
Bilotserkivskiy national agrarian university
CONDITION, CHALLENGES AND SCOPES OF UKRAINE ECONOMICS IN THE PROCESS OF WORLD CHANGES
The paper deals with the nature of social-economic problems of Ukraine, reasons of its backlogs in economic, law and democratic development from the former CIS countries and East European countries.
We have analyzed the condition of production, GDP, state and gross external debts, credits and deposits, gold-exchange reserves, consummation inflation, export and import operations.
Proposals on decrease of the national production and export on the basis of European countries experience have been developed
Key words: crisis, world economy, competitiveness, GDP, export, import, balance.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М..
243
