CC BY
19126 КК Укра!ни), умисного знищення майна (ст. 194 КК Украши), захоплення заручникiв (ст. 147 КК Украши) тако! квалiфiкуючо! ознаки, як вчи-нення зазначених дш стосовно особи чи !! близь-кого родича або члена ам'! у зв'язку з виконанням щею особою професшно! або громадсько! дiяль-ностi, що надасть достатнi можливосп правоохо-ронним органам у боротьбi зi злочинними про-явами у сферi свободи слова та дiяльностi жур-налiстiв[10, с. 28-29].
Висновки. Щдсумовуючи, можна зробити висновок, що на сьогодшшнш день немае особливого тиску на журналюпв, не зростае кшьшсна ди-намiка потертлих осiб, а ситуацiя зi свободою слова е доволi статичною. Стан кримшально--правового забезпечення охорони професшно! дiяльностi журналюпв, навiть без урахування нововведених спецiальних норм, е бшьш н1ж достатнiм. До-повнення чинного КК Укра!ни статтями, що перед-бачають додатковi гарантй' захисту прав жур-налiстiв, призвело до невиправданого збiльшення обсягу кримiнального закону, причому за рахунок кiлькостi, а не якосп кримiнально-правових норм. Для ефективного правового захисту журналюпв варто вдосконалити мехашзм застосування вже юнуючих кримiнально-правових заборон, а не пе-ревантажувати КК Укра!ни новими статтями.
Лггература
1. Барометр свободи слова за 2019 рк [Елек-тронний ресурс]. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/svoboda-slova-v-ukrayini-u-2019-rotsi-pogirshylasya-imi-i31267
2. Кримiнально-правовий аналiз злочинних посягань на свободу слова та перешкоджання про-фесшнш дiяльностi журналiстiв: науково-мето-дичнi рекомендацп / Р.С. Веприцький, £.О. Гладкова - Харшв: Харк1вський нацюнальний ушверси-тет внутрiшнiх справ, 2016. 68 с.
3. Пояснювальна записка до законопроекту «Про внесения змш до деяких законодавчих актiв Укра!ни щодо посилення гарантiй законно! професшно! дiяльностi журналюпв» ввд 27 лист. 2014
р. № 0924 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pí35 11=52566.
4. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо посилення гарантш законно! професшно! дiяльностi журналюпв : проект Закону Укра!ни вiд 27 лист. 2014 р. № 0924 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pí35 11=52566.
5. Висновок Головного науково-експертного управлшня Апарату Верховно! Ради Укра!ни на проект Закону Укра!ни «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо посилення гарантiй законно! професшно! дiяльностi жур-налкпв» ввд 27 лист. 2014 р. № 0924 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pí35 11=52566.-
6. Кримiнально-правовi та кримшолопчш заходи протидi! злочинностi Проблемш аспекти кри-мiнально-правового захисту професшно! дiяльностi журналiстiв: матерiали Всеукр. наук-прак. конф. (Одеса, 13 листопада) / Газдайка-Василишин 1.Б. Одеса: ОДУВС, 2015. 202 с
7. Лихова С.Я. Кримiналiзацiя суспшьно не-безпечних дiянь проти журналiстiв як приклад по-рушень принципу структурностi кримiнального закону / С.Я. Лихова // Право. 2015. С. 270-274.
8. Мостепанюк Л.О. До питання про необ-хвдшсть встановлення додаткових гарантш безпеки законно! професiйно!' дiяльностi журналюпв / Л.О. Мостепанюк. // Вюник Асоцiацi! кримiнального права Укра!ни. 2016. С. 250-258.
9. Хавронюк М.1. Кримiнальне законодавство Укра!ни та шших держав континентально! Свропи: порiвняльний аналiз, проблеми гармонiзацi! : моно-графiя / М.1. Хавронюк. К. : Юрисконсульт, 2006. С. 257-258.
10. Павлишвський В.1. Кримiнально-правове забезпечення свободи слова та професшно! дiяль-носп журналiстiв: автореф. дис. на здобуття наук. ст. докт. юр. наук. Харшв, 2017. 39 с.
ПОНЯТТЯ ТА ЩДСТАВИ ЗАКРИТТЯ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА СТАД11
ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ
Литвинов В.В.
старший викладач кафедри кримтального процесу, кандидат юридичних наук Днтропетровський державний ymiверситет внутршнiх справ.
Федченко В.М.
професор кафедри кримтального процесу, кандидат юридичних наук, доцент Днтропетровський державний }miверситет внутршнiх справ.
Захарко А.В.
доцент кафедри кримiнального процесу, кандидат юридичних наук, доцент Днтропетровський державний }miверситет внутршнiх справ.
Бойко О.П.
старший викладач кафедри кримтального процесу, кандидат юридичних наук Днтропетровський державний }miверситет внутршнiх справ.
CONCEPTS AND REASONS FOR CLOSING CRIMINAL PROCEEDINGS AT THE STAGE OF THE
PRE-INVESTIGATION INVESTIGATION
Litvinov V.
senior lecturer of the department criminal proceedings Dnipropetrovsk State University Fedchenko V.
Professor of the Department of Criminal Affairs process Dnipropetrovsk State University Zakharko A.
Professor of the Department of Criminal process Dnipropetrovsk State University Assistant
Boyko O.
senior lecturer of the department criminal proceedings Dnipropetrovsk State University
АНОТАЦ1Я
У статл розглядаеться поняття процесуального ршення про закриття кримшального провадження на стадп досудового розслвдування. Надано визначення цьому процесуальному ршенню з урахуванням поняття кримшально-правовий конфлiкт. Розглянуто проблеми закриття кримшального провадження у разi зак1нчення строив давносп притягнення до кримшально! ввдповщальностг
ABSTRACT
The article deals with the concept of procedural decision to close criminal proceedings at the stage of pretrial investigation. The definition of this procedural decision is given taking into account the concept of criminal conflict. The problems of closing criminal proceedings in case of expiry of the limitation period of criminal prosecution are considered.
Ключовi слова: досудове розслвдування, закриття кримшального провадження, мета кримшального процесу, кримшально-правовий конфлжт, зашнчення строив давносп притягнення до кримшально! вщповщальностг
Keywords: pre-trial investigation, closing of criminal proceedings, purpose of criminal proceedings, criminal-legal conflict, expiry of the limitation period of criminal prosecution.
Постановка проблеми. Процесуальне ршення про закриття кримшального провадження (до 2012 року - закриття кримшально1' справи) ввдоме украшському судочинству не одне десятилггтя та було об'ектом не одного наукового дослщження. Кримiнальний процесуальний кодекс Украши 2012 року (далi - КПК Украши), вiдмовився ввд стадiï по-рушення провадження, а також суттево поширив засади змагальносп на стадiю досудового розслвду-вання. Такi змiни значно вплинули на поняття та шдстави процесуального ршення про закриття кримiнального провадження на стади досудового розслiдування.
Закриттю кримшального провадження нау-ковцi надавали рiзнi визначення. Так П.М. Давидов та Д.Я. Мирський розумiли його як кримшально-процесуальну дiю визначених в закош суб'ектiв, що застосовуеться в порядку, передбаченому законом, якою завершуеться дiяльнiсть по збиранню до-казiв [5, с. 5]. Н.В. Жопн та Ф.П. Фаткуллiн зазна-чали, що закриття кримiнального провадження - це процесуальне ршення про неможливють здiйснювати кримiнальне судочинство за певних передбачених законом обставин. [7, с. 8]. На думку А.Я. Дубинського це юридичний факт, що е за-ключним етапом розслщування, на якому уповно-важений державою орган щдбивае подсумок прове-деноï роботи, аналiзуе та ощнюе зiбранi докази i на ïx основi формулюе в постановi висновок про неможливють подальшого провадження у зв'язку з на-явнiстю передбачених законом обставин, а також вирiшуе вс питання, що витiкають з цього ршення
[6, с. 25]. С.М. Благодир вважае це ршення за-ключним етапом розслiдування, щд час якого слщ-чий, прокурор у межах сво1'х повноважень аналiзуе та оцiнюе зiбранi докази i на ïx основi констатуе зашнчення провадження по суп у зв'язку з на-явнiстю передбачених законом тдстав [2, с. 23]. Г.В. Рось визначае це ршення як форму зашнчення досудового розслвдування, що реалiзуеться на за-ключному етат розслвдування, коли уповноваже-ний державою орган (слвдчий, прокурор) пвдбивае тдсумок проведеноï роботи, аналiзуе й ощнюе су-купнiсть зiбраниx доказiв i на 1'х основi формулюе у постановi висновок про неможливiсть подальшого провадження у зв'язку з наявшстю передбачених законом обставин та виршуе питання, що виплива-ють iз ухваленого рiшення про закриття провадження у справi [12, с. 26 ].
Попри значну увагу до цього процесуального ршення, залишаеться ввдкритим питання щодо визначення закриття кримшального провадження з урахуванням мети кримшального процесу.
Мета статп полягае в отриманш нових науко-вих результапв щодо поняття та пiдстав закриття кримшального провадження на стадп досудового розслщування.
Розпочинаючи дослвдження поняття процесуального ршення про закриття кримшального провадження, дощльного визначити лшгвютичне зна-чення самого термiну «закриття кримшального провадження». Термш «закрити» означае «припи-няти дiяльнiсть кого-, чого-небудь, забороняти щось» [3, с. 398]. Таким чином слово «закриття»
охоплюе термiн «припинення». В свою чергу «припинення» означае зупинення руху кого-, чого-не-будь; зупинення потоку чого-небудь; переривання яко!-небудь до, процес, стан i т. iн., що тривае; пе-реривати яку-небудь дш, дiяльнiсть, якийсь процес [3, с. 1126]. З аналiзу ^в «припинення» та «за-криття», можна дiйти висновку, що для прийняття рiшення про закриття кримшального провадження слвдчий, прокурор зобов'язанi встановити докази з яких будуть виявлеш пвдстави припинення !х дiяль-носп. Тобто припинити дiяльнiсть, яка ввдбу-ваеться [13, с. 19].
У словосполученш «кримiнальне провадження», слово «провадження» слвд розумiти як здшснювати, робити т. iн. [3, с. 19], тобто вико-нання певних до компетентною особою. Згвдно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК Укра!ни, кримiнальне провадження - досудове розслвдування i судове провадження, процесуальш дИ у зв'язку iз вчиненням дiяння, передбаченого законом Украши про кри-мшальну вiдповiдальнiсть.
З проведеного аналiзу випливае висновок про те, що кримшальне провадження це передбачена у нормах КПК Украши процесуальна дiяльнiсть визначеного законом суб'екта кримшального про-цесу, що здшснюеться в межах його прав i обов'яз-шв. Якщо говорити про стадш досудового розслвдування, то можливо стверджувати, що основною дiяльнiстю яка на нш здiйснюеться е функцiя обвинувачення (або кримiнального переслвду-вання).
Впм щоб грунтовно проанал1зувати поняття закриття кримшального провадження, дощльно врахувати пвдстави його початку. Анал1зуючи ч. 1 ст. 214 КПК Украши можливо зазначити, що пвдставою до початку досудового розслвдування е встановлення слвдчим або прокурором обставин, що можуть сввдчити про вчинення кримiнального правопорушення. Таким чином, розпочинаючи до-судове розслвдування (вносячи шформащю до £РДР), слвдчий, прокурор тим самим розпочинають здiйснювати кримiнальне переслiдування особи. Кримшальне переслвдування здiйснюеться i сто-совно неведомо! особи, коли на час внесення шфор-мацii до £РДР вона не була встановлена. Ми подмемо думку I. Рогатюка про те, що з моменту початку досудового розслвдування до появи в процес пвдозрюваного, слвдчий здшснюе функщю кримiнального пересл1дування поки що невстанов-лено! особи, виходячи з розумного припущення: якщо е злочин, значить його хтось вчинив. Коли буде встановлено, що не буде поди злочину, тодi за-значене переслвдування варто визнати позбавленим iз самого початку внутршнього змiсту (переслвду-вали того, кого в природi не iснуе) [1, с.81].
Аналiзуючи пiдставу початку досудового розслвдування можливо стверджувати, що початок досудового розслвдування не означае що злочин вза-галi було вчинено. Початок досудового розслвдування це перш за все процесуально обгрунтоване припущення на етат початку досудового розслвдування. Воно грунтуеться на фактичних даних, як1 були зiбранi впродовж максимально можливих 24 годин з моменту подання заяви, поввдомлення про вчинене кримiнальне правопорушення або тсля са-мостiйного виявлення ввдповвдних обставин.
Для початку досудового розслвдування ст. 214 КПК Украши не вимагае ввд слвдчого, прокурора встановити ознаки кримiнального правопорушення, тобто певш елементи складу кримiнального правопорушення (злочину, або кримшального проступку). З урахуванням таких вимог, сторона обви-нувачення розпочинае досудове розсл1дування при наявносп мiнiмальноi' кiлькостi фактичних даних, що вказують на факт вчинення кримшального правопорушення, i цим самим надае потенцшнш сто-ронi захисту (у тому числ1 ще не встановленш) можливiсть здiйснювати свiй захист. Такий порядок початку досудового розслвдування вказуе на те, що воно розпочинаеться за наявносп обгрунтова-ного (тдтвердженим фактичними даними) припущення про те, що було вчинено кримшальне правопорушення. Особа, яка подае заяву до правоохорон-них оргашв не може достовiрно знати про те, що стосовно не! вчинено саме кримшальне правопорушення. Це пояснюеться тим, що такий висновок за-явник робить лише з урахуванням виявлених насладив (завдано! фактично! шкоди). Достовiрно знати, що завдана шкода е результатом саме вчи-нення кримiнального правопорушення на етапi початку досудового розслвдування неможливо. Тому на цьому етапi фактично встановлюеться наявнiсть кримiнально-правового конфлiкту, що виник м1ж двома сторонами, внасл1док припущення одшею стороною про вчинення стосовно не! шшою стороною дш, як1 посягають на права та шгереси, що охо-роняються законом Укра!ни про кримiнальну вiдповiдальнiсть.
Враховуючи особливосп початку досудового розслвдування можливо стверджувати про те, що закриття кримшального провадження е лопчним ршенням стосовно його початку у тих випадках, коли буде встановлено, що кримшально-правовий конфлжт виник не внаслвдок вчинення злочину. Тобто кримiнально-правовий конфлжт виник вна-слiдок помилкового уявлення однiею iз сторiн цього конфлжту про противоправнi дiяння стосовно не!. У разi виявлення зазначеного факту ор-гани досудового розслвдування зобов'язаш припинити свою процесуальну дiяльнiсть (здiйснення кримiнального переслвдування), осквдьки було чiтко встановлено факт ввдсутносп подii (або складу) злочину (кримшального проступку).
Закрити кримiнальне провадження можна i тодi, коли буде виявлено факт вчинення кримiналь-ного правопорушення, але також будуть встанов-ленi передбачеш законом обставини, що унемож-ливлюють здiйснення обвинувально! дiяльностi сторони обвинувачення (здшснення кримiнального пересл1дування). Такий випадок вказуе на те, що кримшально-правовий конфлжт присутнш, але розв'язаний вш може бути лише на користь сторони захисту шляхом закриття кримшального провадження на стадп досудового розслвдування.
Примусово, на користь сторони обвинува-чення, кримшально-правовий конфлжт може бути розв'язаний лише судом. Такими ршеннями мо-жуть бути обвинувальний вирок, застосування при-мусових заходiв медичного або виховного характеру, або ухвала про звшьнення ввд кримшально! вiдповiдальностi.
З викладеного можливо зробити висновок, що кримшально-правовий конфлiкт вирiшуeться будь-яким процесуальним рiшенням, яке е шнцевим для кримiнального провадження. На нашу думку метою кримшального судочинства е виршення кри-мiнально-правового конфлiкту. Будь-яке судочин-ство, у тому числ i кримiнальне, е засобом розв'язання конфлiктiв, якi виникають у сус-пiльствi (наприклад так1 конфлiкти як: кримшально-правовий, цившьно-правовий, адмiнiстративно-правовий та шш1). 1.Б. Михай-ловська справедливо зазначае, що будь-який зло-чин це перш за все конфлжт мiж особистiстю та владою, тобто мiж порушником кримiнально-пра-вово! заборони та державою, яка встановила таку заборону В свою чергу кримiнально-процесуальна форма виступае засобом вирiшення такого кон-флжту [10, с. 35]. Мету кримшального судочинства необхщно доречно формулювати урахувавши сус-пiльне призначення кримiнального судочинства, яке проявляеться саме у виршенш конфлiктiв мiж особистiстю i державною владою з наслвдками, що будуть найменш негативними для сусшльства» [9, с. 114].
З проведеного аналiзу можна констатувати, що мета кримшального судочинства мае бути пов'язана з виршенням кримiнально-правових конфлiктiв, внаслвдок виникнення яких i розпочинаеться таке су-дочинство. Суспiльне призначення кримiнального судочинства - виршення кримiнально-правового конфлiкту, а його мета повинна бути спрямована на досягнення цього призначення. Враховуючи викла-дене, заслуговуе на увагу думка В.П. Гмирка, який вважае, що мета дiяльностi може описуватися наступними базовими характеристиками, а саме : 1) метою е образ кшцевого продукту який е бажаним та зафшсованим у його проектi; 2) мета як проект не може ототожнюватися з продуктом як результатом його реалiзацi!; 3) трактована у проектному плат мета мае вщповщати призначенню дiяльностi [4, с. 106-107]. Враховуючи зазначеш характеристики, 1.1. Статiва доречно наголошуе, що мета кримшального судочинства повинна визначатися як грунтована на образi точно! юридично! квалiфiкацi! дiяння, що породило кримiнально-правовий кон-флiкт, сукупнiсть образiв процесуальних ршень про вибiр способу розв'язання такого конфлжту на одному з етатв процесу [4, с. 70].
Аналiзуючи зазначенi визначення, можливо за-значити, що кримiнально-правовий конфлшт е видом юридичного конфлiкту, який, у свою чергу, е рiзнови-дом суспшьних конфлiктiв, що виникае м1ж двома сторонами у зв'язку з припущенням першою стороною про вчинення дiяння другою стороною, яке пося-гае на охоронюванi кримiнальним законом права i ш-тереси першо! сторони. Розв'язаним кримшально-правовий конфлжг слад вважати у разi припинення дай ус1х протиборчих сторш незалежно ввд причини, внаслвдок яко! це сталося [8, с. 43].
Меп кримiнального судочинства, а саме виршенню кримiнально-правового конфлiкту повинно вщповвдати i процесуальне рiшення про за-криття кримiнального провадження на стадп досу-дового розслвдування. Цим процесуальним ршен-ням зазначений конфл1кт може бути розв'язаний
лише на користь сторони захисту. Розв'язання кри-мшально-правового конфлiкту на стадi! досудового розслвдування можливе лише за обставин що ре-абiлiтують особу стосовно яко! здшснювалося кри-мiнальне переслвдування, або за передбачених у закон обставин, що унеможливлюють здiйснення кримшального провадження.
З наведеного аналiзу можливо стверджувати, що закриття кримiнального провадження це оста-точне рiшення стадп досудового розслiдування, яким слвдчий, прокурор на пiдставi аналiзу сукуп-носп фактичних даних, зiбраних пiд час його провадження, шдбивають пвдсумок дiяльностi та шляхом припинення кримшального переслщування констатують примусове виршення кримшально-правового конфлiкту на користь сторони захисту.
З урахуванням наданого визначення про-аналiзуемо деяк1 пвдстави закриття кримiнального провадження. Нещодавно, 04 жовтня 2019 року, КПК Укра!ни було доповнено новою пiдставою закриття кримшального провадження. Зпдно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни кримшальне провадження закриваеться якщо не встановлено особу, яка вчинила кримшальне правопорушення, у разi закiн-чення строк1в давностi притягнення до кримiналь-но! вiдповiдальностi, ^м випадк1в вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який зпдно iз законом може бути призначено покарання у видi довiчного позбавлення волi.
Подiбна подстава рашше була передбачена у п. 3 ч. 1 ст. 6 КПК УРСР 1960 року. Зазначена шдстава тодi застосовувалася сл1дчим, прокурором у кри-мiнальних провадженнях, де не було встановлено особу, яка вчинила злочин.
Чинний КПК Укра!ни надае право прийняття процесуального ршення за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни лише суду. Такий процесуальний порядок передбачено п. 1 -1 ч. 2 ст. 284 КПК Укра!ни.
Встановивши пвдстави закриття кримiналь-ного провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни, прокурор вщповвдно до абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК Укра!ни звертаеться з клопотанням до суду про прийняття такого ршення.
Зазначений порядок закриття кримшального провадження за розглядуваною шдставою схожий на той, що був передбачений ст. 11 -1 КПК Укра!ни 1960 року. У ч. 3 зазначено! статп зазначалося: «Якщо в ходi дiзнання та досудового слщства про-тягом строк1в, зазначених у частиш першiй статтi 49 Кримшального кодексу Укра!ни (далi - КК Укра!ни), не встановлено особу, яка вчинила зло-чин, прокурор або слвдчий за згодою прокурора направляе кримшальну справу до суду для виршення питання про !! закриття за пiдставою, пе-редбаченою частиною другою ще! статтi». Впм, ще у тi часи такий порядок прийняття цього процесуального ршення критикувався, оскiльки ст. 49 КК Укра!ни передбачала звiльнення особи вщ кри-мiнально! вiдповiдальностi. Таке ршення можливо прийняти лише стосовно встановлено! особи. Щодо невстановлено! особи таке ршення прийняти немо-жливо.
Варто звернути увагу i на ст. 49 КК Укра!ни якою визначено випадки звiльнення вiд кримшаль-но! вiдповiдальностi у зв'язку iз зак1нченням
строшв давносп». Аналiз ще! статп дае можливiсть зрозумiти, що вона може бути застосована лише стосовно особи, особистють яко! була встановлена щд час досудового розслвдування. О^м того, пе-ребування цiе! статп у Роздiлi IX КК Укра!ни «Звiльнення вiд кримiнально! вщповщальносп» говорить про те, що зазначена стаття не може засто-совуватися до неведомо! особи.
Таким чином виникае питання: на зашнчення яких саме строк1в давностi притягнення до кримь нально! вiдповiдальностi посилаеться п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни? Адже уа строки, що вкaзaнi у ст. 49 КК Укра!ни стосуються встановлено! особи, яка притягуеться до кримшально! вiдповiдaльностi. Як правило, кримiнaльнi провадження за вказаною ш-дставою закриваються пiсля спливу 15-ти рiчного термшу, окрiм випадк1в, коли закриття кримшаль-ного провадження неможливо [1, с. 22-24]. Однак слад зазначити, що застосовувати 15-ти рiчний тер-мш для закриття кримiнaльного провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни неправильно. Це пояс-няеться тим, що вщповвдно до ч. 2 ст. 49 КК Укра-!ни цей термш застосовуеться щодо встановлено! особи. О^м того, ч. 4 ст. 3 КК Укра!ни забороняе застосовувати закон про кримшальну вщповвдаль-нiсть за аналопею.
Виникае питання i до процесуального порядку застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни, а саме неможливосп застосування тако! щдстави прокурором на стадп досудового розслвдування.
Закриття кримшального провадження судом вiдбувaеться лише у тому випадку, коли кри-мшально-правовий конфлiкт може бути вирiшено на користь сторони обвинувачення. Наприклад, звшьнення вiд кримiнaльно! вiдповiдaльностi. Звiльнити особу вш тако! вiдповiдaльностi мож-ливо лише встановивши можливiсть понести таку вiдповiдaльнiсть певною особою, що вадповадно до засади презумпцi! невинувaтостi може здшснити тiльки суд.
1нша справа, коли минули строки давносп притягнення до кримшально! вадповшальносп у про-вадженнях про злочини, де особа тдозрюваного взaгaлi не була встановлена. У таких кримшальних провадженнях здiйснювaлося кримiнaльне пере-слвдування спрямоване на встановлення тако! особи. Впм незважаючи на проведене розслщу-вання особистiсть особи, яка вчинила противо-прaвнi дiяння не була встановлена. Невстановлення тако! особи означае те, що ввдсутня друга сторона кримшально-правового конфлiкту, яка повинна була б притягуватися до вiдповiдaльностi. Таким чином кримшально правовий конфлiкт нiяким чином не може бути розв'язаний на користь сторони обвинувачення, а значить ршення про закриття кримшального провадження може прийняти сама сторона обвинувачення.
Шдсумовуючи викладене можливо говорити про доцшьшсть перегляду процесуального порядку закриття кримшального провадження на пiдстaвi п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК Укра!ни, передбачивши мож-
ливiсть його застосування прокурором. Також по-требуе доповнень КК Укра!ни щодо визначення строкiв дaвностi притягнення до кримшально! ввдповшальносп у провадженнях, де не було вста-новлено особу, яка вчинила злочин.
Лггература
1. Анaлiз судово! практики застосування норм закону про звшьнення вш кримiнaльно! вшповша-льностi (покарання) у зв'язку iз зак1нченням строк1в дaвностi. Вiсник Верховного суду Укра!ни № 2 (174). 2015. С.15-31
2. Благодир С.М. Закриття кримшально! справи в досудовому слвдсга : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09; Нaцiонaльнa aкaдемiя внутрiшнiх справ Укра!ни. Ки!в. 1998. 198 с.
3. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. Ки!в; Iрпiнь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
4. Гмирко В.П. Доказування в кримiнaльному процесi : д1яльшсна парадигма: Теоретичний aнaлiз. Проблематизащя. СМД-репрезентащя. Днiпропетровськ: Академ1я митно! служби Укра!ни, 2010. 314 с.
5. Давыдов П.М. Прекращение уголовных дел в советском уголовном процессе. П.М. Давыдов, Д.Я. Мирский. М.: Госюриздат, 1963. 100 с.
6. Дубинский А.Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования : учеб. пособие. Киев: КВШ МВД СССР, 1975. 132 с.
7. Жогин Н.В. Предварительное следствие в советском уголовном процес се. Н.В. Жогин, Ф.Н. Фаткуллин. М.: Юрид. лит., 1965. 367 с.
8. Литвинов В.В. Закриття кримшально! справи на стадп досудового розслщування: моног-рaфiя. Ред. В.М. Федченко. Дншропетровський дер-жавний ушверситет внутршшх справ. Дшпропет-ровськ: ДДУВС, 2012. 196 с.
9. Михайловская И.Б. Социальное назначение уголовной юстиции и цель уголовного процесса. Государство и право. 2005. № 5. С. 111-118.
10. Михайловская И.Б. Цели, функции и принципы российского уголовного судопроизводства (уголовно-процессуальная форма). Москва. 2003. 144 с.
11. Рогатюк I. Функщя обвинувачення - ру-шшна сила кримшального процесу. Право Укра!ни. 2002. № 2. С. 79-82.
12. Рось Г.В. Закриття кримшально! справи у кримшальному процеа Укра!ни: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09; Луган. держ. ун-т внутр. справ iм. Е.О. Дддоренка. Луганськ, 2009. 253 с.
13. Рось Г.В. Закриття кримшально! справи зi зв№ненням особи вщ кримшально! ввдповщально-сп та презумпц1я невинуватостг Право Укра!ни. 2009. № 10. С. 232-237.
14. Стапва 1.1. Початковий етап п1дготовчого провадження в кримшальному процеа Укра!ни: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09; Дншропетр. держ. ун-т внутр. справ. Дшпропетровськ, 2011. 248 с.
