CC BY
29
УДК 330.33
Берез1вський Я.П., асистент ® Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ПОНЯТ1ЙНИЙ АПАРАТ ТРАКТУВАННЯ СУТ1 ШДПРИСМНИЦТВА,
Б1ЗНЕСУ ТА АГРОБ1ЗНЕСУ
Розглянуто е дискустному аспектI теоретичн осноеи сут1 тдприемництеа, б1знесу та агроб1знесу. Вислоелено сеог м1ркуеання щодо понятшного апарату трактуеання сут1 тдприемництеа, б1знесу та агроб1знесу.
Ключовi слова: тдприемництео, б1знес, агроб1знес, поняттний апарат.
Постановка проблеми. Питанням пщприемництва i агробiзнесу присвячено чимало наукових праць зарубiжних i втизняних вчених у яких на тому чи шшому рiвнi цi поняття трактуються не завжди досить широко. Наявнiсть на сьогодшшнш час значно! кiлькостi визначень пщприемництва, бiзнесу i агробiзнесу вченими-економштами, а також законодавчi визначення, свщчать, що вони е дискусiйними, а тому потребують бiльш поглиблених дослщжень, особливо стосовно пореформеного перiоду, де сформовано новi виробничi органiзацiйно-правовi структури на засадах приватно! власностi рiзних розмiрiв, широкого розвитку особистих селянських господарств. Це i обумовило проведення даного наукового дослщження.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Проблемам розгляду теоретичних основ пiдприемництва, бiзнесу i агробiзнесу присвятили науковi дослiдження i працi такi вiтчизнянi вченi [1-20] та Ш1Ш. В цих працях досить глибоко в дискусiйному плаш обговорено теоретичне розумiння понять тдприемництво, бiзнес i агробiзнес та висловлеш сво! трактування цих визначень. Однак, на нашу думку, е необхщшсть в бшьш поглиблених теоретичних узагальненнях цих категорiй.
Мета статт1. Метою даного дослщження було провести теоретичш узагальнення на основi дискусiйного аналiзу i доповнити понятiйний апарат категорш пiдприемництво, бiзнес i агробiзнес.
Виклад основного матер1алу. В сучаснiй економiчнiй лiтературi е чимало визначень пщприемництва. Вс вони, як i законодавчi визначення е дискусiйнi. Однак не можна погоджуватись з надто спрощеними визначеннями, якi вихолощують певнi характерш ознаки пiдприемництва. У Законi Укра!ни "Про пщприемництво" (7.02.1991р.) пiдприемництво визначено як самостшну iнiцiативну, систематичну, оргашзовану на власний ризик дiяльнiсть з виробництва продукцп, виконання робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою отримання прибутку [17, с.129]. В даному нормативно-правовому
®Берез1вський Я.П., 2009
23
документ не знайшла вщображення така невщ'емна та обов'язкова риса цього явища як вщношення до державно! реестраци.
Уже пiзнiше Законом Украши "Про пiдприемства в Укра1ш" (27.03.1991р.) тдприемництво трактуеться як безпосередня самостшна, систематична на власний ризик дiяльнiсть з виробництва продукци, виконання робщ надання послуг з метою одержання прибутку, яка здiйснюеться фiзичними та юридичними особами, зареестрованими як суб'екти пщприемницько! дiяльностi у порядку встановленому законодавством [18].
Господарським кодексом Украши (2003р.) визначено, що тдприемництво - це самостшна, шщативна, на власний ризик господарська дiяльнiсть, що здшснюеться суб'ектами господарювання (пiдприемцями) з метою досягнення економiчних i соцiальних результат та одержання прибутку
[9, с78].
Найчастiше пiдприемництво розглядаеться як господарська або iнша дiяльшсть окремо! особи або групи осб, спрямована на задоволення потреб людини за умов ринково! економiки i досягнення економiчноl вигоди, тобто отримання прибутку. Пвд пiдприемництвом розумiють iнiцiативну самостiйну дiяльнiсть громадян i !х об'еднань, яка здшснюеться на свш ризик i пiд свою майнову вiдповiдальнiсть i спрямована на отримання прибутку [14, с.6]. На нашу думку, щ визначення е досить простi ^ як вже вiдмiчалось ранiше, упускають ряд обов'язкових i невiд'емних рис пщприемництва. Дещо по-iншому даеться визначення пщприемництва в Економiчнiй енциклопеди. "Пщприемництво - самостiйне органiзацiйно-господарське новаторство на основi використання рiзних можливостей для випуску нових товарiв або старих товарiв новими методами, вщкриття нових джерел сировини, ринкiв збуту тощо з метою отримання прибутюв i самореалiзацil власно! мети" [4, с.723].
Там же вiдмiчаеться, що пщприемець - основний господарюючий суб'ект, який пiдприемець завдяки певнiй сукупност рис втiлюе у практику функцп пiдприемництва i за свою працю отримуе пiдприемницький дохiд, мiнiмум - нормальний прибуток, а найважливiшими рисами сучасного пщприемця е пошук можливостей та шщатившсть, готовнiсть до ризику, вiдповiдальнiсть i здатнiсть жертвувати в штересах справи, орiентацiя на ефектившсть та якiсть, цiлеспрямованiсть, прагнення до пошформованост [4, с.722]. Як бачимо в трактуванш цих термiнiв лежить глибокий науковий пщхщ, але вони потребують доповнення.
Малiк М.Й. i Романова Л.В. вважають, що тдприемництво слщ розглядати як складне i багатозначне, багатосистемне i багаторiвневе поняття [10, с.25; 16, с.39]. На !х думку, воно являе собою сукупшсть економiчних, iсторичних, сощальних та юридичних вiдносин i включае категорiю пiдприемництва, його функцiю в соцiально-економiчному життi, особливий метод господарсько! дiяльностi, пiдприемницьке середовище, особистiсть пщприемця, стиль i тип його мислення та поведiнки. Слiд вiдмiтити, що М.Й. Малж i Л.В. Романова акцентують увагу на ролi пщприемця у пщприемницькш
24
дiяльностi. Це е позитивним, адже caMi пщприемщ i пiдприeмливiсть виступають основними чинниками пщприемницько! дiяльноcтi.
Слщ погодитись з думкою Ю.Е. Губеш, що пiдприемництво - це особливий тип суспшьно! поведiнки людини, cпецифiчний вид суспшьно! дiяльноcтi. Його очевидна перевага - користь для суспшьства i для самого пiдприемcтвa. Не всяка економiчнa дiяльнicть е пщприемництвом. 1нколи це бiзнеc (у вужчому розумiннi цього слова), iнколи промисел [3, с.15].
Досить розширене трактування пiдприемництвa дають Й.М. Петрович, Г.М. Захарчин, А.А. Теребух, яю оцшюють його як бaгaтомicтке, широкоаспектне поняття i вважають, що пiдприемництво - це одночасно i метод господарювання, i cпоciб господарсько! поведiнки, i особливий вид дiяльноcтi, i споаб економiчного мислення, i гоcподaрcько-економiчний вид творчост [15, с.11].
Пiдприемцем Л.Ю. Мельник вважае людину (чи групу людей), що займаеться бiзнеcом, самостшно оргaнiзовуе будь-яку дiяльнicть, не заборонену чинним законодавством. Вiн зазначае, що ринкове тдприемництво можна визначити, як самостшну, творчу, iнiцiaтивну дiяльнicть, пов'язану з генерaцiею i освоенням новаторських щей, оволодшням перспективними чинниками розвитку, "здшсненням нових комбшацш" чинникiв виробництва i обiгу, розробкою якicно нових технологш i товaрiв, пошуком прибуткових сфер вкладання iнвеcтицiй i cпоcобiв кращого задоволення попиту cпоживaчiв [8, с.11].
Отже, сучасна економiчнa наука визначае тдприемництво як особливий вид дiяльноcтi, в основу якого покладеш таю ознаки: свобода вибору нaпрямiв i методiв дiяльноcтi, caмоcтiйнicть у прийнятт рiшень, орiентaцiя на досягнення комерцшного уcпiху, вiдповiдaльнicть, активний пошук, iнновaцiйний характер дiяльноcтi. Пiдприемництво - не лише особливий вид дiяльноcтi, а й певний стиль i тип господарсько! поведшки, для яко! характерне оргатзацшно-господарське новаторство, знаходження нових, бшьш ефективних cпоcобiв використання ресурав, гнучкicть, поcтiйнa оновлювaнicть. Об'ектами пщприемницько! дiяльноcтi можуть бути виробництво певних мaтерiaльних благ, надання послуг виробничого i невиробничого характеру, реaлiзaцiя вироблено! продукци, фiнaнcово-кредитнi, бiржовi, cтрaховi операци та операцп з нерухомим майном, шш^ не зaбороненi законом види дiяльноcтi. Основними суб'ектами пщприемницько! дiяльноcтi можуть бути держава, об'еднання виробниюв, окремi особи.
Заслуговують на увагу мiркувaння Р.А. Слав'юка, що аграрне тдприемництво е дещо cпецифiчне явище, характерне як для одте! людини, так i для групи оаб. Воно базуеться на вщповщних принципах залежно вiд кiлькоcтi засновниюв пiдприемcтвa. Проте в уciх визначеннях пщприемця i пiдприемництвa йдеться про таку поведiнку, яка поеднуе елементи шщативи, оргaнiзaцiю чи реоргaнiзaцiю cоцiaльно-економiчних мехaнiзмiв i готовнicть ризикувати. З економiчноl точки зору пiдприемець поеднуе каттал i працю таким чином, що !х сукупна вiддaчa дае пщприемницький дохiд. При цьому вш
25
вносить змши, здшснюе шноваци та змшюе усталений стан речей. З точки зору психологи, пщприемець - це людина, яка дie тд впливом певних мотивiв, наприклад, бажання досягти устху в життi, спробувати започаткувати нову справу, самоствердитися або стати самостшним [19, с.44].
Слщ погодитися i ми приеднуемося до думки Р.А. Слав'юка, що пщприемницька дiяльнiсть в аграрному секторi економжи включае такi основнi функци: ресурсну - мобiлiзацiя фiнансових, трудових, матерiальних, земельних, iнформацiйних та iнтелектуальних ресурав; органiзаторську - органiзацiя виробництва, маркетингу; творчу - новаторство, генерацiя щей та шщативи, вмiння ризикувати [19, с.37]. Аналогiчну думку висловлюють Т.1. Побережець i П.С. Сщенко [1, с.253-254; 11, с.218].
Ю.Е. Губенi видiляе виробничо-технологiчну, ресурсно-мобiлiзуючу, органiзацiйну i творчо-пошукову функцп [3, с.11].
В пщтвердження цих мiркувань Т.1. 1щенко i В.К. Збарський зазначають, що пщприемницька дiяльнiсть - це дiяльнiсть iнiцiативних, енергiйних, творчих, кмiтливих, цшеспрямованих, порядних людей, якi реалiзують важлив^ складнi, смiливi ще! та ршення, беруть на себе ризик, пов'язаний з реалiзацiею 1'х. Таким чином пщприемницька дiяльнiсть е поняттям багатогранним, що втiлюе в собi штелектуальш здiбностi, потрiбнi в управлiннi, менеджмент^ бiзнесi, комерцiйнiй дiяльностi, технологи виробництва товарно! продукци на рiвнi рiзних iнститутiв багатоукладно! iнфраструктури ринку. Пщприемництво включае в обiг свого пщприемця, а не всiх учасникiв ринку [13, с.6].
Звiдси, пiдприемництво - якюно новий ефективний тип ведення господарства, що базуеться на пращ i привласненнi. При цьому пщприемництво надае пращ творчоси, потребуе прогресивних способiв, прийомiв i методiв ведення та конкретного власника, господаря виробництва. Оскшьки вс пiдприемцi беруть активну участь у формуваннi цiлей пщприемства та управляють пiдприемством, 1'х можна вважати менеджерами. Слщ зауважити, що у пщприемця може не бути здатност або хисту до ефективного виконання управлшських функцiй - планування, оргашзацп, мотиваци, контролю. При цьому вш наймае менеджера. Тому нав^ь видатний пiдприемець може не бути ефективним менеджером.
З цього приводу Ю.Е. Губеш зауважуе, що пiдприемець - це власник (стввласник) пiдприемства або особа, яка самостшно здiйснюе пiдприемницьку дiяльнiсть. Керiвник, навiть найвищого рангу, якщо вiн не е власником (стввласником), - це лише менеджер, найманий пращвник [3, с.18]. Тому керiвники повиннi думати як пiдприемцi, активно шукаючи можливостей i з намiром ризикуючи, добиватися змiн i вдосконалення дiяльностi свое! оргашзацп. Делегуючи функцп управлiння менеджерам, пiдприемцi повиннi посилювати контроль над ними.
Отже, характерною рисою пщприемця е те, що вш надшений економiчним суверештетом. Економiчна самостiйнiсть, свобода дiяльностi i свобода вибору - це основш умови функцiонування аграрного пiдприемництва. Пщприемець - це, як правило, енергшна людина, потенщал яко1' вищий в
26
поpiвняннi з шшими людьми. ^и piзноманiтниx пiдxодаx до визначення його сут воно тieю чи шшою мipою зводиться до особистостi пад^жм^, якого можна pозглядати як людину з певними пpиpодними i набутими навиками та досвiдом.
Пiдпpиeмництво e категоpieю бiзнесy. У господаpськiй ^актищ категоpiï "пiдпpиeмництво" i '^знес" часто ототожнюють. Водночас це не тотожш поняття, xоча й дуже близью за значенням.
У в^чизнянж вчениx можна зyстpiти дещо вiдмiннi твеpдження. Зокpема Ю.Е Гyбенi заyважye, що пiдпpиeмництво i бiзнес - це майже синошми. Бiзнес дещо ш^ше поняття, це спpава, яка пpиносить пpибyток, доxiд (напpиклад, pобота за наймом, ^омисел, паpтнеpство, гpа на бipжi) [2, с.9; 3, с.18].
На думку A. Кисельова, за економiчною пpиpодою бiзнес являe собою економiчнi вiдносини, що виникають мiж людьми в пpоцесi оpганiзацiï власнох' спpави, виpобництва та його функщонування з метою отpимання найбiльшоï вигоди, ^ибутку. За його словами, виxiдним пунктом бiзнесовиx вiдносин e ^иватна власнiсть, основним елементом - пiдпpиeмництво. За твеpдженням М.Й. Малiка, Л.В. Pомановоï i A.n. Кисельова, бiзнес оxоплюe шиpше коло видiв дiяльностi, нiж пiдпpиeмництво, тому вони говоpять пpо пiдпpиeмницький вид бiзнесy поpяд зi споживчим i тpyдовим [5, 27]. За словами A.n. Кисельова головним елементом бiзнесy e пiдпpиeмництво - шщативна, самостiйна дiяльнiсть гpомадян та ïx об'eднань, спpямована на отpимання пpибyткy, здiйснювана на свш pизик i майнову вiдповiдальнiсть y межаx визначениx оpганiзацiйно-пpавовиx фоpм бiзнесy. Пiдпpиeмництво маe i самостiйне значення, виступаючи пiдпpиeмницьким бiзнесом, який поpяд зi споживчим, тpyдовим i деpжавним ствоpюe своepiднy за специфiкою цшсну систему. Бiзнес, вважаe A.n. Кисельов, - ш^ше поняття, нiж пiдпpиeмництво, тому що воно оxоплюe вщносини, якi виникають мiж yсiма учасниками pинковоï економiки, включаючи пiдпpиeмцiв, споживачiв, пpацiвникiв пiдпpиeмств i деpжавниx установ [5, 6, 7].
З цього ^иводу досить вдало заyважye P.A. Слав'юк, що не слщ вщкидати i той факт, що теpмiн "пiдпpиeмництво" фpанцyзького поxодження, а '^знес" - амеpиканського (пpичомy - бшьш пiзнього пеpiодy) [19, с.14].
Тому слщ виxодити з мipкyвань P.A. Слав'юка, що поняття "агpобiзнес" e вщносно новим. Ддже лише в 50-x pокаx цей теpмiн почав обговоpюватись в економiчнiй лiтеpатypi. Поpяд з питаннями агpаpного бiзнесy йшло обговоpення сyтi та значення веpтикальноï iнтегpацiï [19, с.15].
Гyбенi Ю.Е. вiдмiчаe, що поняття та змют агpобiзнесy випливаe з аналiзy iстоpичного pозвиткy оpганiзацiï сiльського господаpства. Чимало економiчно pозвинyтиx кpаïн окpеслюють своe сiльське господаpство як специфiчний piзновид пiдпpиeмництва - агpобiзнес [3, с.60]. В дальнiшомy автоp наголошye на тому, що галуз^ якi в минулому, в pезyльтатi сyспiльного под^ пpацi, видiлились вiд сiльського господаpства поступово настiльки pозвинyлись, що значно випеpедили його y пpибyтковостi та динамiзмi. Однак ïx економiчна та
27
виробнича пов'язашсть iз аграрною сферою е настшьки сильною, що змушуе впливати на не!, для того, щоб пристосувати до зростаючих ринкових та власних вимог [3, с.61].
Якщо на перших порах до аграрного бiзнесу вiдносили всi операци з виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, !! переробки, реалiзацi! та обслуговування виробничих процесiв, то пiзнiше вже почали говорити про вщнесення до операцш ще! сфери лише вiдносин сшьського господарства з промисловiстю щодо постачання, а також тими галуззями, яю переробляють i реалiзують сiльськогосподарську продукцш. Сучаснi зарубiжнi автори до видiв агробiзнесу вiдносять як торгiвлю переробленою сшьськогосподарською продукцiею, транспортне обслуговування, забш худоби, так i оптову та роздрiбну торгiвлю продукцiею сiльського господарства [20, с.46].
Бiльшiсть вiтчизняних i зарубiжних авторiв вважають, що агробiзнес охоплюе всi складовi продовольчо-сировинного тдкомплексу, однак характеризуеться зовсiм iншим типом економiчних вiдносин. Зустрiчаеться i спрощений пiдхiд до визначення агробiзнесу, коли до нього мехашчно включають вЫх учасникiв АПК, забуваючи про деяю структурнi та функцiональнi вiдмiнностi. З цього приводу справедливо зауважуе Ю.Е. Губеш, що на вiдмiну вщ АПК в структуру агробiзнесу не включають органи державного та мкцевого управлшня (самоврядування), а сервiсне обслуговування таких тдприемств АПК як тракторш заводи, хiмiчнi комбiнати, заклади торгiвлi напевно не можна вважати агробiзнесом [3, с.63].
Дещо iнакше розмiрковують 1.М. Брюховецький, 1.О. Нагорний, 1.М. Пономаренко, якi вважають, що аграрний бiзнес - це певний вид дiяльностi в аграрнiй сферi виробництва, який спрямований на отримання доходу i передбачае залучення капiталiв суб'екив дiяльностi, а також агробiзнесом вони називають сферу активност працiвникiв в аграрному секторi [12, с.17].
Пщсумовуючи дискуси науковцiв Р.А. Слав'юк вщзначае, що агробiзнес е важливою безальтернативною складовою частиною загально! концепци ринково! економiчноl системи, в основi яко! як об'ективна необхiднiсть закладена постшна конкурентна боротьба за споживача товару, який вироблено в процесi тдприемницько! дiяльностi. Ця конкурентна боротьба за споживача, дшчи в постiйному режимi потребуе постiйного пiдвищення якостi вироблено! продукци, зменшення витрат виробництва та реалiзацi! i збiльшення кiлькостi ще! продукц^! аж до повного задоволення попиту всiх споживачiв на агро-продовольчому ринку.
За його визначенням "аграрний бiзнес - справа, оргашзована й оформлена юридично одним чи декшькома ефективними власниками у сферi виробництва сiльськогосподарсько! продукц^, !! переробки, реалiзацil, а також у сферi агросервiсного обслуговування процесу виробництва з метою отримання прибутку" [19, с.17].
Ефективними власниками автор вважае тих пщприемщв, яю безпосередньо, а не опосередковано беруть участь в оргашзаци асоцшованих
28
форм бiзнесу i ставлять особист доходи в залежшсть вщ фшансових результатв дiяльностi створено! ними тдприемницько! структури.
Ми схиляемося до думки Ю.Е. Губенi, який в концентрованому видi розглядае агробiзнес. Зокрема, автор вiдмiчае, що структурно, агробiзнес - це сукупшсть суб'ектiв пiдприемництва, яю систематично дiють на аграрному ринку. Функцюнально, агробiзнес - це новий тип економiчних вiдносин учасникiв аграрного ринку, який характеризуеться ствпрацею та взаемо тдтримкою, врахуванням економiчних штереав всiх учасникiв "продуктового ланцюга" [3, с.62]. При цьому автор особливо наголошуе, що агробiзнес це, в першу чергу, не сукупшсть пщприемств та суб'ектв пiдприемництва, а особливий тип партнерських вiдносин, органiзацi! сшвпращ, який створюе сприятливi умови для !х учасникiв [2, с.36; 3, с.62].
Новизна економiчних вiдносин в агробiзнесi, на думку Ю.Е. Губеш, полягае в: змiщеннi акцентiв iз виробництва та виробничих вiдносин з сшьського господарства та його економши на цiлий "продуктивний ланцюг" та маркетинг; змша парадигми продовольчо-сировинного тдкомплексу з концепцi! "необхщност забезпечення потреби кра!ни в продовольствi (сировиш)" до концепци "звичайного бiзнесу", керованого умовами та стимулами ринково! економiки (попит ^ пропозицiя ^ цiна ^ прибуток) [3, с.67].
Як вiдомо, вс сучаснi визначення агробiзнесу пiдкреслюють, що вш е комбiнацiею вертикально штегрованих операцiй, процесiв та !х агентв, якi прямо або опосередковано пов'язаш з виробництвом i дистрибуцiею юнцевих продуктiв сiльськогосподарського виробництва, а в результат агробiзнес включае: постачання та матерiально-технiчне забезпечення; сiльське господарство; переробка i дистрибуцiя продукцi!.
Висновки. На нашу думку, тдприемництво - це соцiально-економiчне явище, яке проявляеться в самостшнш, iнiцiативнiй, систематичнiй на власний ризик господарськш дiяльностi з особливою формою економiчних вiдносин, що здшснюеться юридично оформленими суб'ектами господарювання (тдприемцями) у вiдповiдностi з принципами тдприемництва з метою досягнення вiдповiдних економiчних i соцiальних результатiв.
Бiзнес i пiдприемництво - це два термши, якi мають рiзне походження, але одне значення. Бiзнес характеризуе систему економiчних вiдносин з приводу виникнення справи, оргашзовано! власниками (спiввласниками) та менеджерами у виробничш, комерцiйнiй чи фшансовш сферi з метою отримання прибутку.
Суть аграрного бiзнесу можна в достатнш мiрi розкрити лише спираючись на визначення бiзнесу. Основш сутнiснi характеристики, мотивацiйний механiзм, форми реалiзацi! в них е спшьними. Крiм того термiн "аграрний бiзнес" виник лише завдяки бiльш ранньому виникнення термiну "бiзнесу" i ще бшьш ранньому "пiдприемництво".
Отже, на нашу думку, аграрний бiзнес - це сукупшсть оргашзацшно сформованих, юридично оформлених суб'ектв пiдприемництва у сферi
29
сшьськогосподарсько! дiяльностi з новим типом економiчних вщносин, що базуеться на штегрованих процесах пов'язних з виробництвом, переробкою i дистрибущею продукци з метою отримання прибутку уама учасниками продуктового ланцюга.
Л1тература
1. Гальчинський А.С. та ш. Основи економiчних знань: Навч. поаб. / А. С. Гальчинський, П. С. Сщенко, Ю.1. Палкiн. - 2-ге вид., перероб. i допов. -К.: Вища шк., 2002. - 543с.
2. Губеш Ю.Е. Органiзацiя агробiзнесу i пiдприемництва: курс лекцш. -Львiв: ЛДАУ, 1998. - 136с.
3. Губеш Ю.Е. Основи пщприемництва та агробiзнесу: Навчальний посiбник. - Львiв: Укра!нсью технологи, 2002. - 256с.
4. Економiчна енциклопедiя: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та iн. - К.: Академiя, 2001. - 848с.
5. Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса. - К.: ЛИБРА, 1995. - 248с.
6. Кисельов А. Бiзнес-феномен ринку // Наука i суспшьство. - 1995. -№2. - С.18-20.
7. Кисельов А.П. Основи бiзнесу: Пщручник. - К.: Вища шк., 1997. -
С.12.
8. Мельник Л.Ю. Основи пщприемництва та ринково! економжи: Навч. поЫбник. - К.: Вища школа, 1995. - 175с.
9. Нове законодавство Укра!ни / Уклад. Ю.П. Слшовенко. - К.: Махаон, 2003. - 600с
10. Основи аграрного пщприемництва / За ред. М.Й. Малжа. - К.: 1АЕ, 2000. - 582с.
11. Основи економiчно! теорп: Навч. поабник / За ред. В.О. Бшика, П.Т. Саблука. - К.: 1АЕ, 1999. - 468с.
12. Основи тдприемницько! дiяльностi та агробiзнесу / 1.М. Брюховецький, 1.О. Нагорний, 1.М. Пономаренко та ш.; 1.М. Брюховецький (ред.). - Суми: Обл. друк. Вид-во "Козацький вал", 2001. - С.17.
13. Основи тдприемницько! дiяльностi та агробiзнесу: Навч. посiбник / М.М. 1льчук, Т.Д. 1щенко, В.К. Збарський та ш.; За ред. М.М. 1льчука. - К.: Вища освiта, 2002. -398с.
14. Основи предпринимательства / Под ред. А.С. Пелиха. - Ростов-на-Дону: Экспертное бюро; М.: Гардарика, 1996. - 255с.
15. Петрович Й.М. та ш. Оргашзащя пщприемництва в Укра!ш: Навч. поЫбник / Й.М. Петрович, Г.М. Захарчин, А.А. Теребух; Й.М. Петрович (ред..).-Л.: Оксерт, 2000. - 320с.
16. Пщприемництво в аграрнш сферi економжи / М.Й. Малiк, Ю.О. Лупенко, Л.В. Романова та ш. - К: 1АЕ УААН, 1997. - 420с.
17. Про пщприемництво: Закон Укра!ни // Галицью контракти. - 1998. -№8. - С.129-136.
30
18. Про шдприемства в Укра!ш: Закон Укра!ни // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. - №14.
19. Слав'юк Р.А. Асоцшоваш форми аграрного 6i3Hecy: особливостi утворення, практика функцiонування, перспективи регулювання: Монографiя. -Луцьк: Ред.-вид. вiд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту iM. Лес Укра!нки, 2000. - 321с.
20. Сорока Л. Внутршш й зовшшш маркетинговi системи iнституцi! в сшьському господарствi / Пер. з англ. Я.Чердакл1 - К.: Основи, 1995. - 200с.
Summary Berezivskiy Y.P.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
CONCEPT VEHICLE OF INTERPRETATION OF ESSENCE OF ENTERPRISE, BUSINESS AND AGRIBUSINESS
Theoretical bases of essence of enterprise, business and agribusiness are considered in a debatable aspect. Reasonings are expressed in relation to the concept vehicle of interpretation of essence of enterprise, business and agribusiness.
Стаття надшшла до редакци 19.03.2009
УДК 658.152:369.223.23
31
