CC BY
16
УДК 611.716:[636.93+599.2]:619:340.6
Яценко 1.В., к. вет. н., доцент4, судовий експерт, yacenko-71@mail.ru Хартвська державна зооветеринарна академ1я
КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТАЗОВО1 К1СТКИ ДР1БНИХ ССАВЦ1В ДЛЯ СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ II
ВИДОВО1 НАЛЕЖНОСТ1
Анотащя. При будь-якому попередньому стан тсткового матер1алу залишаеться можливкть встановлення його видовог належност1. Видова диференщащя тазовог тстки кроля, зайця, байбака, нутрп, кота, песця на р\вн\ гх анатом1чног цшсност1 або незначног пошкодженост\ можлива остеоскотчним чи пор1вняльно-анатом1чним методами; при незначному пошкоджент та в1дсутност1 характерних анатом1чних ознак -остеометричним методом I дискримшантним анал1зом; на р1вы значног пошкодженостг (дргбнг або обгорт уламки без розтзнавальних анатом1чних структур, порошкоподгбний стан) - методом ¡нфрачервоног спектроскопа.
Ключо^^ слова: тазова юстка, дргбы ссавц1, судово-ветеринарна експертиза.
Вступ. Юстковий матерiал - об'ект речово! обстановки в судовш гуманнш та ветеринарнш медициш. Важливою задачею судово-остеолопчно! ветеринарно! експертизи е отримання максимально повно! шформаци по юстках чи !х фрагментах про об'ект дослщження. Особливо важко досягти ще! мети, коли на експертизу поступають об'екти, iз грубими руйнуваннями i дефектами, представлеш окремими фрагментами.
Серед остеолопчних об'ектiв найбiльш шформативним за характером ознак е юстки кiнцiвок. Суттеве значення кiсток юнщвок в цiлому i тазово! юстки, зокрема, заключаеться в тому, що вона несе на собi достатню кiлькiсть ознак, якi входять до числа показниюв, що вiрогiдно характеризують видову належнiсть об'екта дослiджень [1-5].
Не систематизовашсть науково-обгрунтованих критерi!в щодо кiсткових органiв i в т.ч. тазово! юстки, зокрема, дрiбних доместикованих i диких видiв ссавцiв (нутри, байбака степового, песця тощо) не дозволяють об'ективно та з високою мiрою вiрогiдностi оцiнити цi об'екти з точки зору !х видово! характеристики.
Завдання дослщження. 1. Виявити комплекс видоспецифiчних анатомiчних ознак ТК.
2. Провести дискримшантний аналiз остеометричних шдекав анатомiчно-цiло! ТК i !! уламкiв (проксимального i дистального). Дати аналiз iнформативностi цього метода в експертнш практицi ветеринарно! медицини.
4 Науковий консультант - д. вет. н., професор Гаврилш П.М. Яценко 1.В., 2008
330
3. Отримати характеристичш спектроскошчш ознаки ТК кролiв свшських безпорщних, зайщв-русаюв, нутрiй, байбаюв-степових, котiв свiйських безпоргдних, песще. Встановити можливкть використання значень в1дносног оптичног щыьност1 озоленог ТК зазначених тварин для встановлення ïx видовог належност1.
4. Розробити i обтрунтувати використання комп 'ютерних програм „Osteo" i „Discriminant" для ïx ефективного використання в експерттй практиц ветеринарног медицини.
5. На основi дослiдження ТК кролiв свшських безпорiдниx, зайщв-русатв, нутрш, байбаюв-степових, коив свшських безпорщних, песщв встановити комплекс об'ективних шформативних яюсних i юльюсних параметрiв для визначення ïï видово1 належностi. Проаналiзувати можлившть використання комплексу методiв для остеологiчноï експертизи видовоï належностi ТК за ïï рiзного попереднього стану.
Матер1ал i методи. Об'екти дослiджень - кролi свiйськi безпорiднi (n=8), зайщ-русаки (n=8), байбаки степовi (n=8), нутрп стандартнi (n=8), коти свiйськi безпорщш (n=8), песцi вуалевi (n=8). Матерiалом для дослiджень послужили безiменнi юстки (n=48) вказаних видiв тварин. Дослщження видових ознак ТК дрiбних тварин здшснювали остеоскопiчним i порiвняльно-анатомiчним, остеометричним, спектроскотчним методами, проводили дискримiнантний ан^з.
Для остеоскопiчноï характеристики ТК взят лише тi анатомiчнi параметри, яю мають значення при встановленнi ïï видовоï належностi.
Остеометричнi дослiдження проводили за методикою Алексеева В.П. [6] в нашш модифшаци. При цьому здшснювали вимiрювання абсолютних параметрiв безiменноï кiстки i обчислення ïï остеометричних шдекав. Дискримiнантний аналiз [7] проводили за величиною остеометричних шдекав
(Р^).
Для IЧ-спектроскопiï брали фрагменти тша клубовоï кiстки в серединi дiафiза. В процесi пiдготовки озолених юсткових проб для IЧ-спектроскопiï, нами використаш методики, розробленi Шафранським Л. Л., Васильевим А.Н. [8] та Вайль Ю.С. iз спiвав. [9].
Результати дослщження. Основою устшного вирiшення рiзних завдань остеологи е методолопя - учення про структуру, лопчну органiзацiю, методи i засоби дiяльностi. Методологiя остеолопчних дослiджень спрямована на виявлення бюлопчних закономiрностей за комплексом об'ективних ознак, яю визначаються в кiсткових органах або 1'х фрагментах. Вирiшення цього завдання можливе за умови правильного, лопчного i системного пiдходу до всього процесу остеолопчних дослщжень. Системний пщхщ сприяе адекватнiй постановцi проблеми, орiентуе дослiдження на розкриття цшсносп об'екта.
Суворе дотримання послiдовностi процедур в процес провадження остеологiчних експертиз зумовлене адекватшстю вiдтворення в шзнанш складностi i багатогранностi взаемозв'язкiв бюлопчних особливостей об'екту дослiдження.
331
Приступаючи до виконання остеолопчних дослщжень експерт складае план !х виконання iз обгрунтуванням методик, якi необхiдно застосувати для отримання повного i об'ективного висновку. Головне, щоб були витриманi принципи на яких базуеться судово-експертна дiяльнiсть: об'ектившсть, обгрунтованiсть, правильнiсть, правдивiсть i повнота дослiджень [10].
Вирiшення основних завдань судово-остеолопчних дослiджень залежить вщ ступеню розвитку остеологiчно! науки та засобiв реалiзацi! науково-обгрунтованих i достатньо перевiрених практикою методiв дослщження.
Основною вимогою при виборi методики дослщження е простота i надшшсть, а також отримання об'ективних, обгрунтованих, правдивих, правильних, мотивованих результатiв, котрi будуть покладенi в основу формулювання висновку експертизи [11]. Бажане використання найпростших (в мiру необхiдно! можливоси), доступних, iнформативних i не коштовних методик. Якщо при цьому буде одержано необхщний ефект (вирiшення поставленого завдання), можна обiйтись без подальшого ускладнення дослiдження. Методологiчно правильно планувати дослiдження в напрямку поступового переходу вщ простих методик (способiв) до складних (рис.1), що забезпечуе технолопчшсть експертизи.
Рис. 1. Послiдовнiсть дослщження юсткового матерiалу за його рiзного
попереднього стану
Порiвняльно-анатомiчнi дослiдження. Дану схему дослщження ми застосували до ТК. Аналiз анатомiчних особливостей ТК диких (зайщ, байбаки) та доместикованих (кролi, коти, нутри, песцi) дрiбних ссавцiв послужив основою для створення системи анатомiчних критерив диференцiацi! зазначено! кiстки, яю у свою чергу дозволили виявити комплекс спiльних i
332
видоспецифiчних aHaTOMÎ4H^ ознак ТК (табл. 1) з метою ïx використання у ветеринарнш експертиз1
Виявлеш aHaTOMi4Hi 3aKOHOMipHOCTi ТК дослщжених дрiбниx тварин свiдчать, що зазначенi органи мають подiбнi ознаки i сxожi за будовою нутри i байбака (I група), кроля, зайця i кота (II група) та песця (III група)_(рис.2).
Для остеоскотчно'' характеристики ТК взят лише ri анатомiчнi параметри, якi мають значення при встановленш ïx видово'' належностi. Алгоритм порiвняльно-анатомiчниx дослiджень ТК заснований на критерiяx висоти i форми тазово'' порожнини. Спiльними ознаками ТК тварин I групи (байбака i нутрп) е те, що в них тазова порожнина висока i цилшдрична. У тварин 2 групи (кроля, зайця, кота) - тазова порожнина не висока, цилiндрична; у тварин 3 групи - тазова порожнина конусоподiбна.
На основi цього, д^ потрiбно визначити видоспецифiчнi ознаки зазначено'' юстки у кожнш груш дослщжених тварин. Так, серед тварин 1 групи, у байбака сщнична поверхня крила клубово'' к. плоска, скошена, латеральний горбок великий, загнутий латеро-вентрально; сiдничний горб мае 3 горбки. У нутри сщнична поверхня крила клубово'' юстки значно вв^нута; сщничний горб мае 1 горбок.
Тварин 2 групи (кроля, зайця, кота) за особливютю будови ТК необхщно роздшити на пщгрупу А - крiль, заець (на сщничному горбi виражено 3 горбки) i пщгрупу Б - ют (на сщничному горбi - 1 горбок). Видоспецифiчними анатомiчними ознаками ТК кроля е те, що довжина крила клубово'' юстки бшьша за його ширину; затульний отвiр - розширений кранiально, звужений каудально. У зайця довжина крила клубово'' юстки менша за його ширину; затульний отвiр - розширений каудально, звужений крашально.
У кота сiднична поверхня клубово'' кiстки майже плоска; горбки клубово'' кiстки згладженi.
Видоспецифiчними анатомiчними ознаками ТК песця (III група) е те, що основа конуса тазово'' порожнини знаходиться мiж сщничними горбами, зрiзана вершина - мiж клубовими кiстками; сiднична поверхня крила клубово'' кiстки ложкоподiбно ввiгнута, переднш край крила розширений.
333
A
9 12
Б
2 13
► 12
У г8 10
А
В
13
Г
Д
Рис. 2. Тазова кктка:
А - байбака, Б - нутри В - кроля, Г -зайця, Д - кота, Е - песця. Olimpus C - 5060 «Wide Zoom». 1 - крило клубово! юстки, 2 - тшо клубово! юстки, 3 - латеральний горбок клубово! юстки, 4 - медiальний горбок клубово! юстки, 5 -сщнична ость,
6 - суглобова западина, 7 - лобкова юстка, 8 -сщнична юстка, 9 - сщничний горбок, 10 -сщнична дуга, 11 - тазовий шов, 12 - затульний отвiр, 13 - горбок для за^плення прямо! голiвки чотириголового м'яза стегна.
334
Таблиця 1. - Анатом1чш критерп диференщащ!' тазово'' кктки др1бних _тварин_
групи Вид тварин Характерыг ознаки юсток
Стльнг Видоспецифгчнг
I Байбак Форма тазово! порожнина цилшдрична, висока. Сiднична кiстка спрямована до медiанно! площини майже вертикально. аднична ость горизонтально-ршна, закшчуеться гачкоподiбним вщростком. Сiднична дуга глибока. Затульний оттр поздовжньо-овально! форми, великий. Вирiзка суглобово! западини коротка, глибока, широка. Крило клубово! юстки довге, вузьке; иднична поверхня крила плоска, розташована у фронтальнш площинi, скошена; латеральний горбок добре виражений, загнутий латеро-вентрально. аднична ость горизонтально-ршна, закшчуеться гачкотздбним вiдростком. Сгдничний горб мае 3 горбки. Латеральний в1дросток идничного горба незначний. Горбок для закршлення чотириголового м'яза стегна виражений члко. Быьша сгднична виргзка прямолшшно-ршна, довга.
Ну^я Крило клубово! юстки довге, його иднична поверхня значно ввггнута; латеральний горбок клубово! юстки добре виражений, спрямований латерально. Сгдничний горб мае 2 горбки. Латеральний в1дросток сгдничного горба вщсутнш. Горбок для закршлення чотириголового м'яза стегна дещо згладжений. Бшьша сгднична виргзка злегка ввггнута, коротка, не глибока.
II Кршь Шдгрупа А На сiдничному горбi виражеш 3 горбки Форма тазово! порожнини цилшдрична, не висока. Аднична поверхня крила клубово! кiстки випукла, сiдничний гребiнь виражений. Сiднична кiстка спрямована до медiанно! площини пiд гострим кутом. Бшьша сiднична вирiзка майже не виражена, прямолiнiйно-рiвна, довга. аднична ость горизонтально-ршна, закшчуеться гачкотздбним вiдростком. На сiдничному горбi виражено 3 горбки. Латеральний вiдросток идничного горба виражений добре, великих розмiрiв. Сiднична дуга глибока. Вирiзка суглобово! западини довга, глибока, вузька. Горбок для закршлення чотириголового м'яза стегна виражений чiтко. Поздовжт вiсi право! i лшо! тазових кiсток проходять паралельно до медiанно! площини. Крило клубово! юстки вузьке, плоске, поставлене вертикально. Довжина крила клубово! юстки бшьша за ширину. Затульний отвгр розширений крашально, звужений каудально.
Заець Крило клубово! юстки широке: довжина крила менша або доршнюе ширинi, плоске, поставлене вертикально, иднична поверхня крила злегка випукла. Затульний отвгр розширений каудально, звужений крашально.
Кiт Пiдгрупа Б Сiднична поверхня крила клубово! юстки ложкоподiбно Форма тазово1 порожнини цилшдрична, не висока. Поздовжн
335
групи Вид тварин Характеры ознаки юсток
Спыьш Видоспецифгчт
На идничному горб1 выражений 1 горбок вв1гнута. На адничному горб1 е 1 горбок. Латеральний ввдросток идничного горба та горбок для закршлення чотириголового м'яза стегна вщсутт. Вир1зка суглобово! западини коротка, не глибока, вузька. Сщнична ость у вигляд1 гребеня. вс безгменних тсток проходять до мед1анно! площини паралельно. Крило клубово! юстки поставлене вертикально; иднична поверхня крила майже плоска; горбки клубово! юстки згладжет; переднш край крила загострений. Плка [ пластинка аднична кгстка спрямоваш до мед1анно! площини майже тд гострим кутом. Горбок для закршлення чотириголового м' яза стегна ввдсутнш. аднична дуга не глибока.
III Песець Форма тазовог порожнини конусопод1бна, широка, звужена крашально, розширена каудально, не висока. Основа конуса тазово! порожнини знаходиться м1ж адничними горбами, а зр1зана вершина - м1ж клубовими юстками. Поздовжт та безгменних тсток проходять до мед1анно! площини тд гострим кутом. Крило клубово! юстки коротке, поставлене вертикально; аднична поверхня крила ложкопод1бно-вв1гнута; переднш край крила розширений. Плка [ пластинка адничног юстки спрямован до мед1анно! площини майже тд прямим кутом. Горбок для закршлення чотириголового м'яза стегна замшений горбистгстю. аднична дуга полога.
Остеометр1я \ дискримпнантний анал1з5. У тих випадках, коли остеолопчнш експертиз1 пщдаеться анатом1чно-цша ТК необхщно виконати И остеометрш. У цш ситуацп представляеться можливим провести вим1рювання довжини I ширини крила клубово! юстки, ширини I довжини затульного отвору, довжини клубово! юстки, довжини I ширини сщнично! юстки.
Як показали наш1 попередш дослщження, вар1абельшсть лшшних абсолютних параметр1в ТК др1бних ссавщв не дозволяють диференцшвати ТК в межах обраних нами сукупностей, осюльки вони залежать вщ в1ку, стат1, живо! маси тварини. 1нформативними показниками е остеометричш !ндекси [4-5]. З даних вим1рювань можна обчислити !ндекси ТК: Р1 - шдекс крила клубово! юстки (вщношення ширини крила клубово! юстки до його довжини) Р2 - !ндекс клубово! юстки (вщношення довжини крила клубово! юстки до загально! довжини клубово! юстки); Р3 - !ндекс сщнично! юстки (вщношення ширини сщнично! юстки до !! довжини), Р4 - шдекс затульного отвору (вщношення ширини затульного отвору до його довжини), Р5 - шдекс сщнично! I клубово! юстки (вщношення довжини сщнично! юстки до довжини клубово! юстки).
1ндекси визначали за формулою: Хп = (Х1 : Х2)х100, де Хп - значення шдекса, Х1, Х2 - вщповщш абсолютш вим1ри юстки.
Дал1 використовували значення обчислених на контрольному матер1ал1 остеометричних !ндекав (Р1-Р5) для дискримшантного анал1зу, який дозволив замшити значення п'яти ознак- остеометричних !ндекав (Р1-Р5), одшею -параметром видово! належност дослщжено! юстки (Х;), що е бшьш об'ективним I показовим.
5 Дискримшантний анал1з проведено за учасл доцента Гетманця О.М.
336
Для визначення видово! належносиТК в межах зазначених сукупностей | тварин використовували порiвняння значень iндексiв зазначено! кiстки (R) дослщжених видiв тварин: зайця - ХН, кота (ХС), байбака (ХВ), нутри (XN), песця (ХР) з аналопчними значеннями iндексiв ТК кроля (XR). Одержанi значення дискримiнантних коефщенив (а) та параметрiв межi мiжвидового розподiлу (Хо) послужили для створення системи дискримшантних рiвнянь анатомiчно-цiлоï ТК:
1. Хн = (1,08хР!) + (1,10хР2) + (0,75хРз) + (0,30хР4) + (0,16хР5) - 193,92;
2. Хс = (-0,28хР!) + (-5,96хР2) + (3,78хРз) + (0,10хР4) + (-0,68хР5) - (-376,79);
3.Xn = (-1,74хР!)+(-3,86хР2)+(-0,94хР3)+(0,51хР4)+(-0,62хР5)- (-391,64);
4. Хр = (0,43хР!) + (-4,68хР2) + (3,03хР3) + (1,21хР4) + (-1,22хР5) - (-249,61);
5. Хв = (-1,78хР!) + (-3,26хР2) + (0,38хР3) + (1,38хР4) + (-1,27хР5) - (-303,01), де: 1,08; -0,28; -1,74 i т.д. - дискримшантш коефiцieнти ТК - а (константи, розраховаш нами на контрольному матерiалi); Р - значення остеометричних iндексiв, якi необхщно обчислити на дослiджуванiй ТК невiдомоï видовоï належностi; 193,92; -376,79 i т.д. - параметри мiжвидового розподiлу ТК- Х0 (константи).
З експертною метою необхщно провести остеометрш анатомiчно-цiлоï чи фрагментованоï ТК невiдомоï видовоï належноси, яка представлена на остеологiчну експертизу, обчислити ïï iндекси (Р) та отримаш значення пiдставити в п'ять рiвнянь, якi вiдповiдають значенням дискримшантних коефщенив (а) для визначення парних груп тварин: крiль-заeць (Хн), кршь-ют (Хс), крiль-нутрiя (ХN), крiль-песець (Хр), крiль-байбак (Хв).
Фрагменти ТК. У тих випадках, коли остеолопчнш експертизi пiддаються не цiлi, а уламки безiменноï кiстки дрiбних тварин, необхщно виконати остеометрш цих уламкiв (як правило безiменна кiстка при пошкодженш фрагментуеться на такi уламки: крашальний уламок включае клубову кiстку з частиною суглобово1' западини, каудальний уламок включае сщничну i лобкову юстку iз затульним отвором).
У цш ситуацп на кранiальному уламку безiменноï кiстки е можливiсть провести вимiри: ширину i довжину крила клубовох' кiстки, довжину клубово1' кiстки. На каудальному уламку безiменноï кiстки можливо вимiряти ширину i довжину затульного отвору, довжину i ширину сiдничноï кiстки. З даних вимiрiв можна обчислити по кранiальному фрагменту: Pi i Р2; по
каудальному фрагменту: Р4 i Р5.
Для визначення видовоï належностi уламкiв ТК ми використовували порiвняння iндексiв зазначених уламюв безiменноï кiстки дослiджених видiв тварин: зайця (ХН), кота (Хс), байбака (ХВ), нутрiï (ХN), песця (ХР) з iндексами аналогiчного уламка безiменноï кiстки кроля (ХR). Одержат значення дискримшантних коефщенив (а) та параметрiв межi мiжвидового розподiлу (Х0) послужили основою для створення системи дискримшантних рiвнянь уламкiв безiменноï юстки невiдомоï видовоï належностi:
Дискримiнантнi рiвняння для кранiального уламка безiменноï юстки: 1. Хн = (1,15xP1)+(1,11xP2) - 148,60;
337
2. Хс = (-0,74хР1)+(-6,77хР2 )-(-486,45).
3. XN=(-1,66xP1)+(-4, 18 хР2)-(-3 73,91);
4. Хр = (0,25хР1)+(-5,81хР2)-(-373,32);
5. Хв = (-1,70хРХ) + ( -4,15хР2) - (-373,34).
Дискримiнантнi рiвняння для каудального уламка безiменноï кiстки:
1. Хн = (0,51 хР4) + (0,34хР5)-63,70;
2. Хс = (0,48хР4) + (-2,13 хР5) - (-112,32);
3. ХN = (0,36хР4)+(-1,26х8Р5)-(-63,17);
4. Хр = (1,71 хР4) + (-2,30хР5) - 98,87;
5. Хв = (1,13хР4) + (-1,99хР5) - (-58,97).
1нтерпритащя одержаного результату: якщо одержанi значення уЫх видових параметрiв Х для порiвняння ТК кроля з аналогiчною юсткою зайця (ХН), байбака (Хд), нутри (XN), кота (Хс) та песця (Хр), вщповщно, вiд'емнi, то ТК невщомого видового походження або ïï уламки належать кролю. Якщо вони мають рiзнi знаки або значення ус позитивнi, то ТК (або уламки) належать тш тваринi, для яко' алгебра'чне значення Х е найбшьшим.
Правильнiсть розроблено' методики була перевiрена нами експериментально. Теоретичнi пщрахунки величини помилки визначення видово' належност анатомiчно-цiлоï ТК ïï кранiального i каудального уламкiв дрiбниx тварин методом дискримшантного аналiзу у групах: кршь-заець, кршь-байбак, крiль-кiт, крiль-нутрiя; i кршь-песець наближаеться до 0.
Метод шфрачервоно! (1Ч) спектроскопа. Особливу складшсть в експертнiй практицi представляють випадки, коли на дослщження поступають дрiбнi кiстковi уламки без характерних анатомiчниx ознак чи зола пiсля кримшального спалювання трупа. Вирiшення питання про видову, статеву, вiкову характеристику такого матерiалу остеоскопiчним, порiвняльно-анатомiчним, остеометричним методами не можливе. Проведення таких експертиз зобов'язуе експерив використовувати вс можливi методи i теxнiчнi засоби дослщження. Цей факт оправдовуе пошук нових, простих i об'ективних методiв дослiдження. Спектральнi методики дозволяють виршити питання xiмiчного складу дослiджуваниx зразюв, у тому числi кiстковоï тканини. Серед спектральних методiв, iнфрачервона спектроскотя дозволяе проаналiзувати змiни озолено' юстково! тканини на молекулярному рiвнi [12-13].
Для приготування озолено' проби, вщбирали кусочки кiстковоï тканини (1-1,5г) iз тiла клубово' кiстки. Зазначенi зразки озолювали у муфельнiй печi при температурi 600° С протягом 6 год. Озолену ТК розтирали у ступщ протягом 30 хв, тсля чого змiшували 0,5 мг озолено' кiстки з 250 мг бромистого калш i цю сумiш повторно розтирали у агатовш ступцi протягом 30 хв. 1з отримано' сумiшi в пресформi i вакуумi пщ тиском 200 атмосфер пресували тгулку. 1Ч-спектр пiгулки записували на апараи «Avatar-360», фiрми Nicolet - шфрачервоний спектрометр з Фур'е перетворювачем в iнтервалi частот 569-3435 см-1.
Спектри пропускання IЧ-променiв через дослiджуваний зразок озолено' ТК в наших дослщах представленi на рис. 3.
338
3
Хвильове число, см-1 Рис. 3. Типовий 1Ч—спектр озолено'' проби тазово'' кктки кота
Для обробки I подальшого анал1зу спектр1в видшили п'ять характерних смуг поглинання, присутшх у кожному з одержаних спектр1в: 569 см-1, 602 см-1, 1047 см-1, 1090 см-1 I 3435 см-1. Ц смуги вщповщають поглинанню фосфатними (перш1 чотири) I гщроксильними групами (остання). Для виключення дифузного (фонового) ослаблення випромшювання застосували метод базисно! лши [9]. Вщносну оптичну щшьшсть (ВОЩ) смуги поглинання,
з урахуванням поправки на фон, обчислювали за формулою: б = ^ "Ттф-, де Тф
- коефщент пропускання фону при данш довжиш хвилц Т - визначений коефщент пропускання для т1е! ж довжини хвил1.
Значенння ВОЩ (В1-В5) озолено! ТК окремих вцщв др1бних ссавщв, обчислених експериментальним шляхом на контрольному матер1ал1, наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Хвильов1 числа, (Б, см-1) Вид тварин
Заець Крть Байбак Нутр1я Кт Песець
569 М 0,334 0,481 0,460 0,212 0,659 0,540
т 0,178 0,043 0,016 0,046 0,036 0,112
В2 602 М 0,298 0,436 0,415 0,220 0,623 0,520
т 0,149 0,049 0,025 0,055 0,030 0,108
Оэ 1047 М 0,941 1,546 1,571 0,710 2,558 2,048
т 0,510 0,200 0,117 0,237 0,283 0,498
В4 1090 М 0,545 0,879 0,915 0,445 1,342 1,060
т 0,287 0,118 0,032 0,136 0,082 0,228
О5 3435 М 0,051 0,131 0,173 0,157 0,136 0,165
т 0,017 0,031 0,009 0,004 0,009 0,029
339
При порiвняннi середшх величин ВОЩ озолено' проби ТК смуг поглинання при частотах Di-D5 отримано статистично вiрогiдну рiзницю у групах: Di - байбак-нутрiя, байбак-кiт (Р<0,01); нутрiя-кiт (Р<0,001). D2 - кршь-кiт (Р<0,05); байбак-нутрiя, байбак-кiт, нутрiя-кiт (Р<0,01). D3 - крiль-нутрiя, крiль-кiт, заець-кiт (Р<0,05); нутрiя-кiт (Р<0,01). D4 - крiль-кiт, заець-ют, байбак-нутрiя (Р<0,05); байбак-кiт, нутрiя-кiт (Р<0,01). D5 - заець-песець (Р<0,05), заець-байбак заець-ют (Р<0,01).
Далi ми використовували значення ВОЩ для дискримiнантного аналiзу [7], який дозволив замiнити значення п'яти ознак озоленого зразка ТК (D1-D5), одшею - параметром видово' належностi дослiдженоï озолено' кiстки (Х^.
Для визначення видово' належностi озолено' ТК використовували порiвняння ВОЩ (D) зазначено' кiстки дослiджениx видiв тварин зайця (ХН), кота (ХС), байбака (ХВ), нутрп (ХN), песця (ХР) з аналогiчними значеннями ВОЩ (D) озолено' ТК кроля (Хя). Одержат значення дискримшантних коефiцiентiв (а) та параметрiв межi мiжвидового розподiлу (Х0) послужили для створення системи дискримшантних рiвнянь озолено' кiстковоï тканини ТК невщомо' видово' належностi:
1. Хн=(20,59xDl)+(43,02xD2)+(9,23xDз)+(-45,73xD4)+(-94,93xD5)- (-1,93).
2. ^p^^xD^ -193,48xD2)+( 10,64xD3)+( 59,13xD4)+(-83,33xD5)-(-0,15).
3. Хв=(-4,18xD1)+(-125,30xD2)+(-7,95xD3)+(73,47xD4)+( 61,43xD5)-8,10.
4. ХN=(-73,50xDl)+(83,29xD2)+(-6,93xDз)+(-2,68xD4)+( 19,56xD5)-12,21.
5. ХР=(-44,43xD1)+(57,94xD2)+(7,36xD3)+(-19,79xD4)+(з4,19xD5)- 3,88
де: 20,59; 47,86 i т.д. - дискримшантш коефiцiенти ТК - а (константи, розраховаш нами на контрольному матерiалi); D - значення ВОЩ, обчислеш на дослщжуваному кiстковому матерiалi невiдомоï видово' належностц -1,93; -0,15 - параметри мiжвидовоï належностi ТК - Х0 (константи).
З експертною метою необхщно провести 1Ч-спектроскотчш дослiдження уламкiв ТК невщомо' видово' належностi, представлено' на експертизу, обчислити значення ВОЩ (D) тазово' юстки та отримаш значення пщставити в п'ять рiвнянь, якi вщповщають значенням дискримiнантниx коефiцiентiв (а) для визначення парних груп тварин: кршь-заець (ХН), крiль-кiт (ХС), крiль-байбак (ХВ), крiль-нутрiï (ХN), крiль-песець (ХР).
Правильшсть розроблено' методики перевiрена нами експериментально. Проведено IЧ-спектроскопiю шести ТК вилучених „наослiп" iз скелетiв кроля, зайця, байбака, нутри, кота, песця. Теоретичш пiдраxунки величини помилки визначення видово' належностi зазначено' кiстки дрiбниx ссавщв становить у групах: крiль-заець - 5,10%; кршь-байбак - 14,50; крiль-нутрiя - 1,30%; крiль-кiт - 3,90%; кршь-песець - 22,90% .
Тнформащйш технологй' в остеолог^'. Завершальним етапом комплексного досл1дження щодо встановлення видово' належност1 ТК деяких видiв дрiбниx ссавц1в е розробка i апробащя комп'ютерних теxнологiй на базi адаптованих методик дослiджень в експертнш практицi ветеринарно' медицини. Це забезпечить високу якiсть i надiйнiсть остеолопчного дослiдження при мiнiмальниx затратах матерiальниx ресурсiв, скоротить термiн провадження експертиз,
340
забезпечить технолопчшсть експертизи та отримання обгрунтованих !! результаив [13-14].
Нами створено i запропоновано до використання в експертнш практищ двi комп'ютернi програми „Osteo" - для визначення видово! належноси юсток скелета, в т.ч. ТК, дослщжених видiв дрiбних ссавщв за анатомiчними особливостями i комп'ютерно! програми „Discriminant" - за остеометричними параметрами6.
Комп'ютерна програма «Osteo» — розроблений спосiб встановлення видово! належностi диких i доместикованих дрiбних тварин за описаними анатомiчними параметрами кiсток. Програма «OSTEO» працюе пiд управлiнням операцшно! системи Windows. Пiдрахунок вiрогiдностi гшотез про видову належнiсть кiстки за ознаками виконуеться за формулою Бай'еса. Документ складаеться з двох файлiв: текстового i графiчного. Поточний результат дослщжень вiдображаеться у виглядi дiаграми на нижнiй панелi вiкна (рис. 4).
Процес встановлення видово! належносп юстки полягае у послiдовному виборi ознак, якi розмiщенi на правш панелi програми. Проаналiзувавши достатню кшькють анатомiчних ознак кiстки, можна одержати остаточний результат (рис. 2б). Складений документ за наслiдками дослiдження у виглядi текстового файлу можна роздрукувати чи включити до складу шшого документа, наприклад «Експертного висновку».
Рис. 4. Комп'ютерна програма «Osteo>>: А—послщовннй внб1р значень ознак тазовоУ к1сткн, Б — вар1ант експертного висновку
Комп'ютерна програма «Discriminant» вщображае розроблений cnoci6 встановлення видово! належносп диких i доместикованих дрiбних ссавщв за описаними нами науково обгрунтованими остеометричними параметрами юсток. На першому етапi експерт вибирае i3 меню програми об'ект експертизи -певну кiстку чи ïï уламки та заносить результати вимiрювання у вщповщне вiкно введення (рис.5 а).
- комп'ютерш програми CTBopeHi за участю професора Харк1вського нацiонального ушверситету радюелектрошки В.М. Бондарева.
341
А Б
Рис. 5. Комп'ютерна програма «Discriminant» : А-шкно введення
остеометричних даних програми без1менно*1 к1стки; Б— протокол дискримшантного анал1зу програми
На другому eTani програма визначае остеометричш iндекси, пiдстaвляючи ix в дискримшантш рiвняння. На завершальному eтaпi програма обчислюе значення дискримiнaнтниx рiвнянь. Дaлi значення дискримiнaнтниx рiвнянь порiвнюються i видаеться висновок про нaлeжнiсть дослщжувано].' кiстки чи ii уламка до одного з шести дослщжених вцщв ссaвцiв. Результати експертизи оформляються у виглядi текстового документа, котрий вщображаеться на eкрaнi комп'ютера (рис. 5б).
Всi етапи остeологiчноi експертизи, за виключенням вводу остеометричних пaрaмeтрiв, виконуються автоматично на основi шaблонiв експертних протоколiв, котрi складають невщ'емну частину програми.
Висновки. 1. Встановлений комплекс ознак ТК дрiбниx ссaвцiв (кролiв свiйськиx бeзпорiдниx, зaйцiв-русaкiв, нутрiй, байбаюв-степових, котiв свiйськиx бeзпорiдниx, пeсцiв) за результатами порiвняльно-aнaтомiчного, остеометричного мeтодiв, дискримшантного aнaлiзу, iнфрaчeрвоноi спектроскопи дозволяе виявити в ii будовi критери, котрi можуть бути використaнi у ветеринарно-саштарнш eкспeртизi продуктiв тваринництва, судово-бiологiчнiй i судово-мeдичнiй експертизах при склaдaннi експертного висновку.
2. Видову належшсть ТК вищезгаданих дрiбниx ссaвцiв порiвняльно-aнaтомiчним методом необхщно обгрунтовувати спiвпaдaнням комплексу ознак, яю встaновлeнi в процeсi проведення конкрeтноi остeологiчноi експертизи, з розробленими нами aнaтомiчними дифeрeнцiйно-дiaгностичними критeрiями зaзнaчeноi кiстки.
3. Вaрiaбeльнiсть лiнiйниx абсолютних пaрaмeтрiв ТК дрiбниx ссaвцiв не дозволяе диференщювати дослiджeнi кiстки в межах обраних нами сукупностей. 1нформативними показниками е остeомeтричнi iндeкси. За юльюстю остеометричних ознак ТК (aнaтомiчно-цiлa чи ii вeликi уламки) е достатньо шформативним об'ектом судово-остeологiчниx дослщжень.
4. Для встановлення виду тварини за остеометричними параметрами aнaтомiчно-цiлоi та фрaгмeнтовaноi ТК нeобxiдно використовувати отримаш нами дискримiнaнтнi рiвняння, в яю пiдстaвляють значення остеометричних iндeксiв дослщжуваних ТК. Метод дискримiнaнтного aнaлiзу, в комплекс з
342
шшими методами, дозволяе визначити видову належшсть анатомiчно-цiлоï ТК чи ïx великих уламюв у межах обраних нами сукупностей тварин (кршь свiйський безпорiдний, заець-русак, нутрiя, байбак-степовий, кiт свiйський безпорщний, песець).
5. Встановленi анатомiчнi параметри ТК кроля, зайця, байбака, нутри, кота, песця використаш для розробки комп'ютерно' програми «Osteo», а остеометричш параметри - програми «Discriminant» i створення шформацшних теxнологiй, що надшно гарантують правильнiсть експертних дослiджень, скорочують термiн провадження i спрощують оформлення експертно' документаци, розширюють можливостi експертизи.
6. Метод шфрачервоно' спектроскоп^' за фiзико-xiмiчними параметрами озолених кiстковиx проб ТК дозволяе об'ективно визначати ïx видову належшсть. В основi спектроскотчних характеристик лежать змши фосфатних смуг шфрачервоних спектрiв. Цi змiни постшш i об'ективнi, тому вони доповнюють iншi методи визначення видово' належноси юсткового матерiалу.
7. Запропонований споаб ступiнчастого встановлення видово' належностi анатомiчно-цiлоï чи фрагментовано'' ТК дрiбниx доместикованих i диких тварин iз застосуванням комп'ютерних теxнологiй робить придатним його для судово-ветеринарних експертiв рiзноï квалiфiкацiï i нiвелюе припущення помилки на вах етапах експертизи.
Схема i послщовшсть застосування тих чи шших методик дослiдження можуть змшюватись в залежностi вiд питань, поставлених для виршення експертизи, кiлькостi i якост матерiалу дослiдження.
8. При дослщженш анатомiчно-цiлиx ТК чи безiменноï кiстки основним е порiвняльно-анатомiчний метод, iншi методи - допомiжнi. При дослщженш великих ïï уламкiв - основними методами е порiвняльно-анатомiчний, остеометричний i дискримшантний аналiз. Встановлення видово' належноси дрiбниx, а також обгорших кiстковиx уламкiв можливе методом 1Ч-спектроскопи.
9. Застосоване комплексне дослiдження анатомiчно-цiлоï ТК чи ïï уламкiв дрiбниx ссавцiв (кролiв свiйськиx, зайцiв-русакiв, байбаюв степових, нутрiй, котiв свiйськиx, песщв) пiдвищить об'ективнiсть i якiсть остеолопчних експертиз. У сxемi комплексного встановлення видово' належноси ТК кожний попереднш метод е базою для наступного, а висновок експертизи про видову належшсть юсткового матерiалу iз застосуванням наступного метода збагачуеться iнформацiею i набувае бшьшо' об'ективностi.
Перспективи подальших досл1джень заключаються у розширеннi видового спектру дослiдження скелету дрiбниx ссавщв, а також збагачення методологи судово-остеолопчних дослщжень шшими методами (рентгеноструктурний аналiз, гiстологiчний метод, емiсiйний спектральний аналiз тощо) та створення на основi отриманих даних комп'ютерних програм.
343
Лггература
1. Яценко 1.В. AHaTOMi4Hi параметри тазових исток диких i доместикованих видiв дрiбних тварин, як критери щентифжаци у судовiй ветеринарнiй медицинi // Вшник Днiпроп. держ. аграрн. ун-ту. - 2005. - № 2. - 126-129.
2. Яценко И.В. Дискриминантный анализ в остеологии и судебной ветеринарной медицине // Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии: матер. Всерос. науч. конф. с междунар. участием. - Белгород, 17-18 октября 2006 г. - Белгород: Изд-во БелГУ, 2006.
- С. 189.
3. Yacenco I.V., Getmanez О.М. Possibilities of application of dyscriminant analisis method in veterinary osteology and yudical biological examination / Veterinarska medicina, stocartyo i ekonomika u proizvodnji zdravstveno bezbednehrane // Zbornick cratkih sadrzaja proceeding abstracts. - Herceg Novi, 2007. - Р. 190.
4. Яценко 1.В., Гетманець О.М. Застосування дискримшантного аналiзу для встановлення видово! належност тазово! юстки в судовш бюлопчнш експертизi // Наук. вшник Львiв. нацiон. акад. вет. мед. iм. С.З. Гжицького. -Львiв, 2007. - Том 9, № 2 (33), Ч. 2. - С. 113-118.
5. Яценко 1.В., Гетманець О.М. Застосування дискримшантного аналiзу для встановлення видово! належност фрагменив тазово! кiстки в судовiй бюлоги // Вiсник Держ. агроеколог. ун-ту. - 2007. - Вип. 2 (19), т. 2. - С. 191-198.
6. Алексеев В.П. Остеометрия: Методика антропологических исследований.
- М.: Наука, 1966. - 252 c.
7. Урбах В.Ю. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях. - М.: Медицина, 1975. - 295 с.
8. Шафранский Л. Л., Васильев А.Н. Спектроскопия костей плода человека в инфракрасной области. -Алма-Ата: „Наука" КазССР, 1980. - 88 с.
9. Вайль Ю.С., Варановский Я.М. Инфракрасные лучи в клинической диагностике и медико-биологических исследованиях. -Л.: Медицина, 1969.
- 239 с.
10. Про судову експертизу. Закон Украши вщ 25 лютого 1994 р. № 4038-ХП. 1з змшами i доповненнями, внесеними законами Украши вщ 3 кв^ня 2003 р. № 662- IV та вщ 9 вересня 2004 р. № 1992-IV.
11. Репешко П.1. Щодо регламентаци вимог до висновку судового експерта у законодавствi Украши // Теорiя та практика судово! експертизи i кримшалютики: Зб. наук.-практ. матерiалiв. - Харюв: Право, 2004. - С. 3639.
12. Степанкевич Э.Ф., Сидоров С.М., Шафранский Л.Л. Использование ИК-спектров трубчатой кости в судебной медицине // Судебная медицинская експертиза. - 1977. - С. 15-17.
13. Яценко 1.В., Бондарев В.М. 1нформацшш технологи при встановленш видово! належноси исток тварин порiвняльно-анатомiчним методом в судовш ветеринарнш медицинi // Проблеми зоошженери та вет. медицини:
344
Зб. наук. праць Харюв. держав. зооветеринарно! академи. - Х.: РВВ ХДЗВА, 2006. - Вип. 13 (38), Ч. 2 - С. 312-321. 14. Смирнова С.А., Семенов Н.В. Информационные технологии в судебной экспертизе // Теорiя та практика судово! експертизи i кримшалютики: Зб. наук.-практ. матерiалiв. - Вип. 3. - Харюв: Право, 2003. - 74-78.
Summary
Yacenko I.V., kand. vet. sciences, docent, yacenko-71@mail.ru Kharkov state zooveterinary academy, Kharkov COMPLEX RESEARCH OF PELVIC BONE OF SMALL MAMMALS FOR THE FORENSIC-VETERINARY DEFINITION OF THEIR SPECIFIC
BELONGING
In any foregoing condition of bone matter it is possible to determine its specific belonging. Specific differentiation of pelvic bone in rabbit, hare, steppe marmot, coypu, cat, polar fox on the level of their anatomic integrity or small injury can be determined by the osteoscopical or comparative-anatomical methods; in case of small injury and absence of typical anatomic indications it can be determined by the osteometrical method and de the discriminantive analysis; small or charred fragments without distinguishing anatomical structures can be determined by the method of infra-red spectroscopy.
Key words: pelvic bone, small mammals, forensic-veterinary examination.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2008
345
