CC BY
5hemastasis // Cell Metabolizm.- 2005.- № 1.- p. 191200.
11. Paranikolaou G., Tzilianos M., Christokis J.I. et al. Hepsidin in iron overload disordes // Blood. -2005.- № 105.- p. 4103-4105.
12. Ravin Y.A. Effect of seruloplazmin on plasma iron in copper deficit swine // Amer. J. Physiology. -1961.- v. 217. - № 5.- p. 1320-1323.
13. Voskou M., Askon P., Farvis M., Phylaciders M. Kleanthous. Oxidative stress in ß-thalassemia and sickl cell disease // Reolex Biology. 2015. - vol. 6. - № 12. - p. 226-239.
14. Суплатов С.Н., Боркова Я.И. Суточные и сезонные ритмы перекисей липидов и активности
супероксиддисмутазыв эритроцитах у жителей средних широт и Крайнего Севера // Москва, Медицина, Лаб.дело.- 1986. - № 8.- с. 459-462.
15. Королюк М.Н., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Б. Метод определения активности каталазы // Москва, Медицина, Лаб. дело.- 1988. -№ 1. с. 16-19.
16. Elman G. Tissue sulfhydryl // Arg. Biochem., Biochys. - 1959. - № 82.- p. 70-77.
17. Северин О.Б., Басевич В.В., Басова Р.В., ГавришИ.Н., Ярополов А.И. Метод количественного определения церулоплазмина // Лабораторное дело.Мoсква, Медциина. -1986.-с. 618-621
Vozniuk A. V.
PhD student of the Department of Obstetrics and Gynecology №2, National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, Ukraine
Вознюк Андрш Вкторович acnipaHm кафедри акушерства та гнекологИ №2 Втницького нацюнального медичного yuieepaumemy iM. М.1. Пирогова, Втниця, Украта
COMBINED APPLICATION OF OBSTETRICS PESSARY AND VAGINAL FORM OF MICRONIZED PROGESTERONE TO PREVENT PRETERM DELIVERY OF TWINS IN WOMEN
WITH SONOGRAPHIC SHORT CERVIX КОМБ1НОВАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ АКУШЕРСЬКОГО ПЕСАР1Ю ТА ВАГ1НАЛЬНО1 ФОРМИ М1КРОН13ОВАНОГО ПРОГЕСТЕРОНУ ДЛЯ ПРОФМАКТИКИ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГ1В У Ж1НОК 13 ВАГ1ТН1СТЮ ДВ1ЙНЕЮ ТА СОНОГРАФ1ЧНО ВКОРОЧЕНОЮ ШИЙКОЮ МАТКИ
Summary. Introduction. Spontaneous preterm birth is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. In twins, the rate of preterm birth is higher than in singletons; interventions to prevent preterm birth are needed in this high-risk population.
Purpose of the study. We sought to test whether a cervical pessary and vaginal progesterone reduces thep-reterm birth rate in twin pregnancies with sonographic short cervix.
Materials and methods.
A prospective study was conducted in 101 women with a twin pregnancy and a sonographic short cervix <25 mm, which had no signs of premature birth and chorioamnionitis. In 36 women the watchful waiting strategy (group 1, control) was applied, in other 65 women the administration of cerclage cervical pessary in combination with the vaginal form of micronized progesterone was used. The primary outcomes of the study were spontaneous deliveries up to 34 weeks of gestation, the secondary results were perinatal mortality, unwanted neonatal consequences and need for specialized neonatal help.
Results. Conclusions. Full-term births in the group of pregnant women that used obstetric pessary and progesterone were observed in 89% of the cases. Spontaneous preterm labors in the term up to 34 weeks (238 days) of gestation occurred in 10.9% (7/64) of women from the group which used pessary + progesterone and in 33,3% (12/36) of women form the control group with the applied watchful waiting strategy (OR: 0.25; 95% CI: [0.090.7], р=0.006). A decrease in the number of preterm births and premature rupture of membranes was observed with an increase of the period between the diagnosis and the labor. As a result, an increase in gestational age at birth was observed as well as a decrease in the birth frequency of children with critically small body weight (less than 1500 g) and a decrease of the infant respiratory distress syndrome in the early neonatal period. The use of pessaries has been associated with a higher level of pelvic discomfort and an emergence of new or excessive vaginal secretions.
Key words: twin pregnancies, preterm birth, sonographic short cervix, cervical pessary, vaginal progesterone.
Анотащя. Показано, що спонтанш передчасш пологи в термш до 34 тижшв (238 дшв) гестаци ввдбу-лися у 10,9% (7/64) жшок i3 групи песарив + прогестерон та у 33,3% (12/36) жшок i3 контрольно! групи вич^вально! тактики (СШ: 0,25; 95% Д1: [0,09-0,7], р=0,006). Також B^MiHeTO зниження шлькосп перед-часних полопв та передчасного розриву плодових оболонок i3 зб№шенням часу ввд встановлення дiагнозу до полопв i, як наслщок, збшьшенням гестацшного вшу при народженш, а також зменшення частоти народження дггей iз критично малою масою тша (менше 1500 г) та синдромом дихальних розладiв у раннь-ому неонатальному перюдг Застосування песарив асоцшвалося з бшьш високим рiвнeм тазового дискомфорту та появою нових або посиленням вапнальних видшень.
Ключовi слова: багатоплодова ваптшсть, передчасш пологи, коротка шийка матки, шийковий песарш, вапнальний прогестерон.
На сучасному етапi частота передчасних полопв становить вiд 4 до 15%, простежуеться явна тенденцiя до шдвищення даного показника. Майже кожна 10 дитина в свiтi народжена передчасно, а частка недоношених новонароджених в структурi перинатальних втрат знаходиться в межах 48-58%. В зв'язку з цим актуальною проблемою сучасного акушерства доа залишаеться проблема передчасних полопв, одним iз факторiв, котрi асоцшо-ванi iз ризиком останшх, е багатоплодова вагiтнiсть. Пологи двшнею спостерiгаються в 2-3% родiль тасупроводжуються передчасним народжен-ням немовлят у 5 разiв частiше, шж при одноплодо-вих вагiтностях [12]. Близько 40% багатоплодових ваптностей завершуються пологами до 37 тижшв гестацп [5], а серед полопв, котрi вщбулися до 32 тижнiв, 25% складають багатоплiднi пологи. При цьому частота багатоплодових ваптностей збшь-шилася з 1980 до 2009 року на 76% [6].
15% жшок iз багатоплвддям мали коротку шийку матки (<25 мм), наявшсть яко! асоцшеться з вищим ризиком раннiх i дуже раннiх спонтанних передчасних полопв двшнею [16, 17]. Сучасними варiантами лiкування пацiенток iз короткою ший-кою матки е: призначення прогестерону [3, 14], ви-користання цервшального серкляжу [7, 11], цервiкального песарш[7]. Цi методи превенцп про-демонстрували свою ефективнiсть щодо змен-шення частоти передчасних пологiв у жшок iз од-ноплодовою вагiтнiстю. Водночас, слщ зазначити, що iн'екцiйнi та вапнальш форми прогестеронiв не виявили достовiрноl ефективностi при багатоплiддi [1]. Немае й доказiв, що серкляж е ефективним методом профшактики передчасних пологiв у ж1нок ще! категорп [14].
Контроверсiйними залишаються й данi щодо ефективностi акушерського песарш при бага-топлвддг Так, у дослщженш В. Arabin et а1. (2003) використання песарiю у вагiтних iз сонографiчно короткою довжиною шийки матки (<25 мм) змен-шило ризик спонтанних передчасних пологiв як при одноплодовш, так i при багатоплодовш вапт-ностi [2]. Iншi дослiдники не виявили вщмшностей
Таблиця 1 Деяк1 характеристики дослвджуваних груп
у частотi передчасних полопв у жшок iз двiйнею у разi вичiкувальноl тактики та при застосуванш акушерського песарiю [9, 10].
А. Jarde et а1. (2017) проаналiзували 23 до-слщження, котрi включали 6626 вагiтних двшнями. Жодна з iнтервенцiй не знижувала рiвень спонтанних передчасних полопв. 1нтравапнальне застосу-вання прогестерону супроводжувалося полшшен-ням вторинних результатiв: народження маловагих плодiв i необхiднiсть ТТТВЛ [8]. Отже, у ж1нок iз ба-гатоплодовою вагiтнiстю не юнуе доказiв ефектив-ностi елективно1 песарш або серкляжа. Однак, можливим е застосування екстренного серкляжа або песар1я в комбшаци з вагiнальним прогестероном. Це питання активно обговорюеться та до-слiджуеться [4, 15]. На сьогодш данi про ефек-тивнiсть використання превентивних комбшацш для попереджгння передчасних полопв у жшок iз бага-топлодовою вагiтнiстю е недостатнi.
Метою дано1 роботи було оцiнити ефек-тивнiсть превентивнох комбiнацii акушерського песарш з вапнальною формою мшрошзованого прогестерону у жiнок iз багатоплвддям при вкороченнi шийки матки <25 мм згвдно з сонографiчними да-ними для попередження спонтанних передчасних полопв у термш до 34 тижшв та несприятливих нео-натальних наслiдкiв у порiвняннi з вишкувальною тактикою.
Матерiали та методи. На базi кафедри акушерства та пнекологи №2 Вiнницького нацюналь-ного медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова проведено проспективне дослвдження 101 жшки з вагiтнiстю двiйнею та сонографiчно вкороченною шийкою матки <25 мм (термiн гестацп на момент рандомiзацii вiд 18 до 28 тижшв), у яких не було ознак передчасних пологiв та хорюнамшониу. Цi ж1нки були роздiленi на 2 групи, яш були порiвняннi за вiком, антропометричними даними, акушерським анамнезом, термiном вагiтностi та довжиною шийки матки на момент рандомiзацii. Окремi характеристики груп представлено в таб-лицi 1.
Показник Група контролю (n=36) Група песарив (n=65)
Вт - роки
Ме 28,0 28,0
ьо, но 26,3-34,0 24,0-32,0
Вага - кг
Ме 75,0 78,0
ьо, но 67,5-86,8 70,0-85,0
Зрют - см
Ме 167,0 165,5
ьо, но 160,0-172,8 158,5-170,5
Акушерський анамнез - п (%)
Першонароджуючi 19 (52,8) 34 (55,1)
Повторнонароджуючi 17 (47,2) 30 (44,9)
З пологами до 37 тижшв 5 (13,9) 11 (17,2)
З пологами >37 тижшв 12 (33,3) 19 (29,7)
Екстракорпоральне заплвднення - п (%) 4 (11,1) 9 (14,1)
Тютюнопалiння пiд час ваптносп - п (%) 6 (16,7) 10 (15,6)
Хорiальнiсть - n (%)
Дихорiальнi 29 (80,6) 54 (84,4)
Монохорiальнi 7 (19,4) 10 (15,6)
Термiн гестаци на момент рандомiзацiï - тижш
Ме 22, 0 22,0
LQ, HQ 18,3-24,0 18,5-24,0
Довжина шийки матки на момент рандомiзацiï
Ме (LQ, HQ) - тижш 20 (14-22) 20 (15-22)
< 20 мм - n (%) 19 (52,8) 35 (54,7)
Примггка. У таблиц наведено медiани (Ме) та штерквартильн розмахи (25-й та 75-й процентилi)(LQ, HQ).
У 36 жшок контрольно! групи застосовували вичiкувальну тактику. Групу песарш склали 65 жшок, котрим для попередження передчасних полопв на пiдставi сонографiчних даних використо-вували iнсталяцiю серкляжного цервшального песарш Всi ж1нки групи песарш отримували вагiнальну форму мшрошзованого прогестерону 200 мг.
1з 101 жшки ввд початку до кшця в дослiдженнi взяли участь 100 оаб. Одна ж1нка з групи песарш вибула за власним бажанням. У трьох випадках юнувала необхiднiсть замiни песарш
Шсля завершения динамiчного спостереження за даними групами вагiтних проведено порiвняль-ний аналiз перебiгу вагiтностi та найближчих наслiдкiв пологiв для матерi й новонародженого. Первинним результатом дослщження були спон-таинi пологи до 34 тижшв, вторинними - перинатальна смертшсть, небажаш неонатальнi наслщки, потреба у спецiалiзованiй неонатальнiй допомозг Материнських втрат на момент завершення даного етапу роботи не зафiксовано.
Статистична обробка отриманих даних вико-нувалася у статистичному пакетi «SPSS 20» (SPSS Inc.) з використанням параметричних та непараме-тричних методiв оцшки отриманих результатiв.
Статистично значущими вважалися вiдмiнностi при р<0,05 (95%-й рiвень значущостi).
Результати та обговорення. Спонтанш передчасш пологи в термш до 34 тижшв (238 дшв) гестаци, що первинно було шнцевою метою до-слiджения, ввдбулися у 10,9% (7/64) жшок iз групи песарив та у 33,3% (12/36) жшок iз контрольно! груш вич^вально! тактики (СШ: 0,25; 95% Д1: [0,09-0,7], р=0,006). Крiм цього, при порiвияннi ге-стацiйних строк1в полопв встановлено, пологи в термш <34 тижшв не залежно вiд методу розрод-ження та спонтаннi пологи в термш <37 тижнiв також рщше зустрiчалися серед жшок iз групи песарив (р<0,05). Не було встановлено рiзницi в ча-стотi спонтанних пологiв в термш <28 тижнiв та в термш <32 тижнiв (табл. 2).
Таким чином, лопстичний регресiйний аналiз продемонстрував ефективнiсть поеднаного за-стосування шийкового песарш та мiкронiзованого прогестерону щодо зменшення частоти спонтанних передчасних полопв пльки в термiнi <34 тижш (СШ: 0,25; 95% Д1: [0,09-0,7], р=0,006), в тому числi й у ж1нок iз монохорiальною двiйнею (СШ: 0,08; 95% Д1: [0,01-0,94], р=0,036).
Показник Група контролю (n=36) Група песарив (n=64) Р Сшввщношення шанав та Д1 (95%)
Спонтанш пологи в термш <28 тижшв -П (%) 4 (11,1) 3 (4,7) 0,23 0,39 [0,08-1,87]
Спонтанш пологи в термш <32 тижшв -П (%) 7 (19,4) 6 (9,4) 0,15 0,43 [0,13-1,39]
Спонтанш пологи в термш <34 тижшв -П (%) 12 (33,3) 7 (10,9) 0,006 0,25 [0,09-0,7]
Пологи в термiнi <34 тижнiв не залежно ввд методу розродження - п (%) 13 (36,1) 7 (10,9) 0,003 0,22 [0,08-0,61]
Спонтаннi пологи в термш <37 тижнiв -П (%) 14 (38,9) 7 (10,9) <0,001 0,19 [0,07-0,54]
Час ввд встановлення дiагнозу до пологiв, Ме (LQ, HQ) - тижнi 13,0 (10,0-15,8) 14,86 (13,0-18,0) 0,036 -
Гестацiйний вiк при народженш, Ме (LQ, HQ) - тижш 34,47 (33,0-37,0) 36,31 (36,0-38,0) 0,015 -
Токолiз - П (%) 6 (16,7) 3 (1,9) 0,044 0,25 [0,06-0,95]
Ввдходження вод у термiнi <34 тижшв -п (%) 8 (22,2) 6 (9,4) 0,05 0,33 [0,11-1,05]
Гестацшний вiк при вiдходженнi вод, Ме ДО, HQ) - тижнi 27,0 (26,0-35,0) 28,5 (27,0-35,5) 0,042 -
Таблиця 2 Вiдмiнностi груп щодо перебiгу вагiтностi та результату полопв
ив
Вид полопв - n (%) кесарiв розтин вапнальш пологи 20 (55,6) 16 (44,4) 27 (42,2) 37 (57,8) 0,2 0,2 0,58 [0,26-1,33] 1,71 [0,75-3,9]
Тазовий дискомфорт - n (%) 1 (2,8) 10 (15,6) 0,049 6,48 [1,09-52,88]
Вагiнальнi видiлення - n (%) 9 (25) 30 (46,9) 0,031 2,65 [1,08-6,51]
Патогеннi знахiдки в тхвових мазках - n (%) 12 (33,3) 19 (29,7) 0,71 0,84 [0,35-2,03]
Хорiонамнiонiт - n (%) 1 (2,8) 2 (3,1) 0,92 1,13 [0,1-12,9]
Примггка. У таблиц наведено середнi арифметичн значення дослiджуваних показникiв (M) i середнi квад-ратичн ввдхилення (с).
Порiвняння iнтервалу вiд встановлення дiагнозу (рандомiзацil) до пологiв у термш <34 тижнi за допомогою математико-статистично1 мо-делi виживаностi (Survival analysis) та лог-рангового критерш показало, що кумулятивний вiдсоток пацieнток, яю спонтанно не народили до 34 тижшв,
був достовiрно вищим у груш песарй'в, нiж у кон-трольнiй групi (вiдношення ризику у груш песарив склало 5,18; 95% Д1 1,85-14,54; р<0,001). Графiчна оцiнка представлена за допомогою методу Каплана - Мейера (рис. 1)
Рис. 5.1 Тривалкть вагiтностi eid встановлення дiагнозу (рандом1зацИ) до спонтанних пологiв до 34 тижнiв у жiнок, яким застосовували шийковий песарш та мжротзований прогестерон, та без профтактичноЧ iнтервенцii Каплана-Мейера).
Застосування шийкового песарш та вапналь-но! форми мшрошзованого прогестерону зумовлю-вало тривалший латентний перюд вщ встановлення дiагнозу (рандомiзацil) до полопв (р=0,036). У групi песарив також менша частка ж1нок потре-бувала проведення токолггичнох терапп (3/64, 1,9%), тж в групi контролю (6/36, 16,7%) (СШ: 0,25, 95% Д1: [0,06-0,95]; р=0,044). Пологи ввдбу-лися у цiй групi пiзнiше, шж у групi без профшак-тично! штервенци (р=0,015).
Передчасний розрив плодових оболонок у групi песарив також вщбувався на бiльш пiзньому термш вагiтностi (р=0,042). Частота передчасного вщходження вод та промiжок часу вщ ввдходження вод до пологiв значуще не вiдрiзнявся.
Частота виконання кесарського розтину була однаковою в обох групах: 27/64 (42,2%) в груш пе-сарiй/прогестерон та 20/36 (55,6%) в контрольнш
групi, p=0,2. Ввдмшностей у застосуваннi анесте-зюлопчно1 допомоги (шсцево1 i загально!) не вста-новлено (p>0,05). У кiлькiснiй та яшснш структурi пологового травматизму значущо1 рiзницi м1ж гру-пами також не виявлено.
У груш песарй'в була бшьшою к1льк1сть скарг на тазовий дискомфорт (10/64; 15,6%), нж у контрольнш груш (1/36; 2,8%) (СШ: 6,48; 95% Д1: [1,09-52,88], р=0,049). В цш групi вдвiчi бiльшою була частота нових вапнальних видiлень або щдви-щення кiлькостi видiлень (46,9% проти 25% в групi контролю; СШ: 2,65; 95% Д1: [1,08-6,51], р=0,031). Проте, ввдсоток учасниць, як1 мали патогеннi знахiдки в пiхвових мазках, був подiбним у групi песарй'в та в контрольнш груш (29,7% та 33,3% ввдповщно; р=0,71). Найбшьш часто в пiхвових та/або шийкових мазках у обох групах виявляли Candida albicans (у 4 з 9 випадшв у груш контролю,
шо склало 44,4% та у 14 з 30 (46,7%) жшок у груш песарШпрогестерон). Мали мюце 3 випадки хорюнамнюниу: 1 в групi контролю та 2 в груш пе-сарив - 3,1% та 2,8% вщповщно ; р=0,92) (див. табл. 2).
У 10/64 (15,6%) учасниць шийковий песарш був видалений до 34 тижшв з причин передчасних пологiв (1 ж1нка), передчасних переймiв або перед-часного розриву плодових оболонок (6 учасниць) та вимоги самих учасниць (3 ваптш: 1 внаслвдок дискомфорту, 2 через пiхвовi видшення). В останнiх 3 випадках було продовжено застосування вапналь-ного прогестерону.
Середня маса тiла дiтей групи контролю (2126,1±667,5 г) була меншою за такий параметр в груш песарпв (2346,9±659,7 г) (р=0,028). При
З 200 новонароджених 26 (36,1%) у груш контролю та 33 (25,8%) у груш персарш/прогестерон потрапили у ввддшення штенсивно! терапп. Як видно з таблицi 3, частота перинатально! смерт-ностi та спецiалiзовано! неонатально! допомоги не мали значущо! вiдмiнностi мiж обома групами, вiдповiдно: СШ: 0,55; 95% Д1: [0,07-4,07] та СШ: 0,63; 95% Д1: [0,27-1,44], р>0,05.
Натомiсть, шцидентшсть синдрому дихальних розладiв була достовiрно нижчою в групi персарi!в, шж у контрольнiй групi: 30/128 (23,4%) проти 27/72 (37,5%) вiдповiдно (СШ: 0,51; 95% Д1: [0,27-0,96], (р=0,034), що ймовiрно обумовлено достовiрною меншою часткою дггей iз малою масою тша в цiй групi. 1нших вiдмiнностей у частотi ускладнень неонатального перiодуне виявлено. Перебiг раннь-ого шсляпологового перiоду при порiвняннi груп не мав вiдмiнностей (р>0,05).
Висновки. Отримаш результати свiдчать про клшчну ефективнiсть поеднаного застосування акушерського цервшального серкляжного песарiю та мiкронiзованого прогестерону щодо зниженням
цьому порiвняння перинатальних насладив показало, що поеднане застосування персарiю та вагiнально! форми прогестерону асоцшвалося iз достовiрним зменшенням кiлькостi вагiтностей, що завершилися народженням дiтей iз критично малою масою тша: 9/64 (14,1%) проти 11/36 (30,6%) у груш контролю (СШ: 0,37; 95% Д1: [0,13-0,91], р=0,047). Вщповщно, кшьшсть новонароджених iз масою тша <1500 г була достовiрно нижчою в груш персарш/прогестерон порiвняно з вичшувальною тактикою та становила 13/128 (10,2%) та 16/72 (22,2%) вадповщно (СШ: 0,4; 95%Д1: [0,18-0,88], р=0,02), що пояснюе наявну достовiрну вiдмiннiсть у середнiх значениях маси тша новонароджених у групах порiвняння (табл. 3).
кiлькостi передчасних полопв та передчасного розриву плодових оболонок iз збiльшeнням часу ввд встановлення дiагнозу до пологiв i, як наслiдок, збiльшeнням гeстацiйного вщу при народжeннi. Та-кож вiдмiчeно зниження частоти народження дiтeй iз критично малою масою тiла (менше 1500 г) та рiвнeм синдрому дихальних розладiв у ранньому неонатальному пeрiодi. Тeрмiновi пологи в груш вагiтних-користувачiв акушерського пeсарiю та прогестерону ввдбулись у 89% випадк1в. При цьому не спостерталось збiльшeння частоти внутршньо-утробного iнфiкування. Застосування песарив асоцiювалося з бiльш високим рiвнeм тазового дискомфорту та появою нових або посиленням вагiнальних видшень.
Список лiтератури
1. Alfirevic Z, Owen J, Carreras Moratonas E. et al. Vaginal progesterone, cerclage or cervical pessary for preventing preterm birth in asymptomatic singleton pregnant women with a history of preterm birth and a sonographic short cervix. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2013; 41(2): 146-51.
Таблиця 3 Ввдмшносп груп щодо перинатальних насладюв
Показник Група №1 (n=36) Група №2 (n=64) р Сшввщношення шанав та Д1 (95%)
абс. (%) абс. (%)
Маса при народженш <2500 г <1500 г 23 (63,9) 11 (30,6) 34 (53,1) 9 (14,1) 0,3 0,047 0,64 [0,28-1,48] 0,37 [0,13-0,91]
Перинатальна смертшсть 1нтранатальна Неонатальна 2 (5,6) 1 (2,8) 1 (2,8) 2 (3,2) 1 (1,6) 1 (1,6) 0,55 0,68 0,68 0,55 [0,07-4,07] 0,56 [0,03-9,2] 0,56 [0,03-9,2]
Неонатальш ускладнення 1нтравентрикулярш крововиливи [III або IV] Ресшраторний дистрес синдром Некротичний eнтeроколiт [III або IV] 2 (5,6) 16 (44,4) 1 (2,8) 2 (3,1) 27 (42,2) 2 (3,1) 0,25 0,83 0,92 0,55 [0,07-4,07] 0,91 [0,4-2,00] 1,13 [0,1-12,9]
Спeцiалiзована неонатальна допомога Перебування у ВА1Т Штучна вентилящя Лiкування сепсису Фототeрапiя Гeмотрансфузiя 17 (47,2) 12 (33,3) 9 (25,0) 3 (8,3) 5 (13,9) 2 (5,5) 23 (35,9) 19 (29,7) 13 (20,3) 4 (6,3) 10 (15,6) 5 (7,8) 0,27 0,71 0,59 0,7 0,81 0,67 0,63 [0,27-1,44] 0,84 [0,35-2,03] 0,76 [0,29-2,02] 0,73 [0,15-3,48] 1,15 [0,36-3,67] 1,44 [0,27-7,83]
2. Arabin B, Halbesma JR, Vork F. et al. Is treatment with vaginal pessaries an option in patients with sonographically detected short cervix? J. Perinat. Med. 2003; 31(2): 122-33.
3. DeFranco EA, O'Brien JM, Adair CD. et al. Vaginal progesterone is associated with a decrease in risk for early preterm birth and improved neonatal outcome in women with a short cervix: a secondary analysis from a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2007; 30(5): 697-705.
4. Fox NS, Gupta S, Lam-Rachlin J. et al. Cervical Pessary and Vaginal Progesterone in Twin Pregnancies With a Short Cervix. Obstet Gynecol. 2016; 127(4): 625-30.
5. Goldenberg RL, Culhane JF, Iams JD, Romero R. Epidemiology and causes of preterm birth. Lancet. 2008; 371(9606): 75-84.
6. Hamilton BE, Martin JA, Ventura SJ. Births: preliminary data for 2012. Natl. Vital. Stat. Rep. 2013; 62(3):1-20.
7. Huras H, Kalinka J, D^bski R. Short cervix in twin pregnancies: current state of knowledge and the proposed scheme of treatment. Ginekol Pol. 2017; 88(11): 626-632.
8. Jarde A, Lewis-Mikhael AM, Dodd JM. et al. Preterm birth prevention in twin pregnancies with progesterone, pessary, or cerclage: a systematic review and meta-analysis. BJOG. 017; 124(8): 1163-1173.
9. Liem S, Schuit E, Hegeman M. et al. Cervical pessaries for prevention of preterm birth in women with a multiple pregnancy (ProTWIN): a multicenter, open-label randomized controlled trial. Lancet. 2013; 382(9901): 1341-9.
10. Nicolaides KH, Syngelaki A., Poon LC.et al. Cervical pessary placement for prevention of preterm birth in unselected twin pregnancies: a randomized
controlled trial. Am. J. Obstet. Gynecol. 2016; 214(1): 3-5.
11. O'Brien JM, Defranco EA, Adair CD. et al. Progesterone Vaginal Gel Study Group. Effect of progesterone on cervical shortening in women at risk for preterm birth: secondary analysis from a multinational, randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2009; 34(6): 653-9.
12. Office for National Statistics. Births in England and Wales by characteristics of birth, 2013. Available at: http://www.ons.gov.uk/ons/rel/vsob1/charac-teristics-of-birth-2-englande-and-wales/2013/sb char-acteristics-of-birth-2.html. Accessed Feb. 8, 2015
13. Rafael TJ, Berghella V, Alfirevic Z. Cervical stitch for preventing preterm birth in women with a multiple pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 2014 Sep 10;(9):CD009166. doi: 10.1002/14651858.CD009166.pub2.
14. Romero R, Nicolaides K, Conde-Agudelo A. et al. Vaginal progesterone in women with an asymptomatic sonographic short cervix in the midtrimester decreases preterm delivery and neonatal morbidity: a systematic review and metaanalysis of individual patient data. Am. J. Obstet. Gynecol. 2012; 206(2): 124.e1-19.
15. Stricker N, Timmesfeld N, Kyvernitakis I. et al.Vaginal progesterone combined with cervical pessary: A chance for pregnancies at risk for preterm birth? Am. J. Obstet. Gynecol. 2016; 214(6): 739.e1-739.
16. To MS, Fonseca EB, Molina FS. et al. Maternal characteristics andcervical length in the prediction of spontaneous early preterm delivery in twins. Am. J. Obstet. Gynecol. 2006; 194(5): 1360-5.
17. To MS, Skentou CA, Royston P. et al. Prediction of patient-specific risk of early preterm delivery using maternal history and sonographic measurement of cervical length: a population-based prospective study. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2006; 27(4): 362-7.
Grek L.
SE "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" Assistant of the Department of obstetrics, gynecology and perinatology Candidate of Medical Sciences
Грек Л.П.
Державний заклад «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
Асистент кафедри акушерства, гiнекологii та перинатологи ФПО, кандидат медичних наук
PREDICTION OF CHRONIC PEL VIS PAIN IN WOMEN WITH A GENIUSENDOMETRIOSISWITHTHEHELP OF MATHEMATICAL MODELING ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ ХРОН1ЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ У Ж1НОК З ГЕН1ТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТР1ОЗОМ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОГО
МОДЕЛЮВАННЯ
Анотащя
Мета роботирозробити критери прогнозу ймовiрностi трансформування СХТБ високого рiвню у жь нок з гешальним ендометриюзом(ГЕ) у поеднанш здоброяшсними захворюваннями ген талш (ДЗГ) за допомогоюматематичного моделювання, на пiдставi визначеннянайб№ш значущих функцюнальних по-казнишв про- i протизапальних штерлейшшв ( IL - 10, IL - 6, TNF -а), психолопчного статусу жшок, ко-морбвдноИ патологи, iмуногiстохiмiчних маркерiв (1ГМ): рецепторiв естрогешв (ER), прогестерона (PGR), iндексупролiферацii (Ki-67), васкулоендотелiального фактора росту (VEGF), циклооксигенази-2 (COX-2) в еутотчному ендометри (ЕЕ), рiвнем болю за ВАШ. На тдстаы отриманих даних, заданими ROC-аналiзу можна прогнозувати важкийперебп тазового болю, за достовiрним факторами впливу у порядку убування: «вюцеральний синдром» (ВШ 325,60 [95 % 3,93 - 26957,48]); високий рiвень IL-6 (ВШ 2,29 [95 % 1,34 -
