CC BY
68
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet8816
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616.9:636.5:616-084
Colibacillosis in Chickens and Prophylaxis Methods
V.M. Ivchenko1, I.V. Papchenko1, N.D. Levkivska2, D.M. Levkivskyy2
1Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Ivchenko, V.M., Papchenko, I.V., Levkivska, N.D., & Levkivskyy, D.M. (2018). Colibacillosis in Chickens and Prophylaxis Methods. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 89-93. doi: 10.32718/nvlvet8816
Corpses of chickens of different ages and different lines of productivity, both from private farms and from poultry farms have been pathologically studied. Bacteriological studies (morphological, tinctorial, biochemical, antigenic properties, sensitivity of the pathogen to antibiotics were studied), as well as myco-toxicological studies of grain and all-mash have been conducted. A retrospective analysis of laboratory studies in Ukraine regarding the incidence of colibacillosis in chickens has been carried out. During bacteriological study of pathological material from the corpses of chickens obtained from different farms, both from one, and from various bedding lots, E. coli cultures have been isolated, that belonged to different serovars according to their antigenic properties. Out of the 25 preparations, E. coli culture, isolated from the corpses of chickens from the instructional farm of Bila Tserkva National Agrarian University, was slightly susceptible to amoxicillin, and E. coli culture from Svitanok Agrarian Farm was susceptible to norflloxacin only. Materials of mycotoxicological studies of all-mash for chickens indicate that association of fungi with the degree of toxicity similar to grain samples was isolated from all samples. Summarizing the results of the study it can be concluded that fodder affected by toxicological fungi caused a decrease in the level of natural resistance-immunodeficiency in chickens, on the background of which the conditionally pathogenic E. coli developed, causing the disease in chickens related to colibacillosis. Taking into account the presence of more than 100 E. coli serovars, having their own antigenic properties, it should be emphasized that it is necessary to use vaccines made from local E. coli serovars in the farms, as well as to vaccinate paultry with this vaccine of the parent stock of the farms-suppliers of the hatchery eggs.
Key words: chickens, bacteriological, mycotoxicological study, poultry farm, farm, E. coli, vaccine, prophylaxis.
Колiбактерiоз курчат та заходи профшактики
В.М. 1вченко:, 1.В. Папченко1, Н.Д. Левювська2, Д.М. Левювський2
1 Бтоцерювсъкий нацiональний аграрний утверситет, м. Бша Церква, Украгна
2Львiвський нацюналъний унiверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украта
Було патолог1чно досл1джено трупи курчат ргзного в1ку i ргзного напрямку продуктивност1 як i3 приватних птахогоспо-дарств, так i3 птахофабрик, проведено бактерюлог1чж до^дження патматерiалу (вивчали морфологiчнi, тинкторiалънi, 6rnxi-мiчнi, антигенж властивостi, чутливктъ збудника до антибютимв), а також мiкотоксикологiчнi до^дження зерна i комбкор-мiв. Проведено ретроспективний аналiз лабораторних до^дженъ в Украгн щодо захворюваностi курчат колiбактерiозом. При бактерiологiчному до^дженж патологiчного матерiалу iз трупiв курчат, отриманих з птахогосподарств рiзних форм власнос-тi, а також з ргзних партш посадки були видтею кулътури E. coli, ят за антигенними властивостями вiдносилисъ до ргзних серо-варiв. 1з 25 до^джуваних кулътур E. coli, видтених гз трупiв курчат учгоспу БНАУ, E. coli була слабочутлива до амоксицилту, а видтена кулътура E. coli iз пташника агрофiрми "Свтанок" чутлива була лише до норфлоксацину. При мiкотоксикологiчних до^дженнях комбiкормiв для курчат, а також проб iз зерна встановлено про те, що iз уЫх до^джуваних проб видтяласъ асощ-ащя грибiв з аналогiчною ступтню токсичностi. Узагалънюючи резулътати до^дженъ, можна зробити висновок про те, що корми, уражен токсиколог1чними грибами, у курчат викликали зниження рiвня природнъог резистентност^тунодефщиту, на фон якого розвиваласъ умовнопатогенна E. coli яка i викликала захворювання курчат за колiбактерiозу. Враховуючи наявтстъ
Article info
Received 22.08.2018 Received in revisedform
17.09.2018 Accepted 18.09.2018
Bila Tserkva National Agrarian University, Pl. Soborna 8/1, Bila Tserkva, Kyiv region, 09117, Ukraine.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-098-728-34-83 E-mail: nlevkivska@gmail.com
понад 100 cepoeapie E. coli, яш володЮть власними антигенними властивостями, варто наголосити на тому, що в птахогоспо-дарствах необмдно використовувати вакцини, виготовлеш i3 мкцевих сероварiв E. coli, а також вакцинувати птицю даною вакциною батьтвського стада господарств постачальнишв ткубацшного яйця.
Ключовi слова: курчата, бактерiологiчнi, мтотоксиколог1чш до^дження, птахофабрика, господарство, E. coli, вакцини, профилактика.
Вступ
Серед шфекцшних захворювань птищ велику гру-пу становлять бактерюзи. Важлива роль в цш rpyni выводиться колiбактерiозy (Verzhykhovskyy et al., 2007; Fotina and Vashchyk, 2017; Glebenyuk et al., 2018), який завдае значних збитшв птахiвничiй галyзi. В окремих господарствах хвороба викликае до 50% загибелi птицi (Kononenko and Malysheva, 2002; Rozh-destvenskaya, 2008; Levkivska et al., 2017). Захворю-ванню тддаеться як молодняк рiзного вiкy, так i доросла птиця продуктивного стада. За даними досль дження Кононенка Е.Л. колiбактерiоз в нозолопчному профiлi шфекцшно! патологй' курей займае близько 82% (Tarakanov and Nikolicheva, 2000). Основна причина цього явища пов'язана з розповсюдженням серо-варiв E. coli, як1 набули множинно! резистентностi до антибiотикiв, що порушуе мiкробiоциноз i посилюе схильшсть птицi до захворювання (Petrov, 2006). По-ряд з цим E. coli володiе певними механiзмами, якими вона впливае на клiтини мшрооргашзму. Спочатку бактерiя використовуе засоби адгези, як1 дозволяють !й прикрiплюватись до клггин епiтелiю i колонiзyвати тканини господаря. Пiзнiше утворюе мiкрокапсyлy, яка захищае li вiд клiтинних i гуморальних iмyнних атак, а також токсини, яш руйнують фагоцити та ви-кликають клiнiчнi розлади, що сприяють колошзаци E. coli в органiзмi господаря (Rozhdestvenskaya, 2008). До цього варто долучити i той факт, що E. coli володiе надзвичайною пластичнiстю генома i здатшстю нею до 20% набувати повно! генетично! шформаци ввд iнших бактерш, тобто збудник набувае властивостей видозмiнюватись залежно ввд умов iснyвання, ефек-тивно використовуючи не лише свою, але i "придба-ну" чужу генетичну iнформацiю. Часто джерелом постачання генiв стають бактерп iнших видiв, як1 не досягли iдеальних взаемоввдносин з макроорганiзмом i вступають в протиборство за виживання шляхом продукування токсинiв та шших агресинiв. Набyтi генетичнi системи, що кодують вiдповiднi фактори вiрyлентностi E. coli iз нормального коменсала мжро-флори стае патогенним агентом i в наслвдок чого ви-никають новi серовари E. coli, яш володiють певним патогенним потенщалом, що дозволяе бактерй' позбу-тися травного каналу i заселяти, зокрема у птах1в -респiраторний тракт (Pourbakhsh et al., 1997). Змша органiв паразитування (травно! системи на дихальну) E. coli, приводить до змши шляхiв зараження птицi -зашсть алiментарного виникае аерозольний метод поширення збудника (Ginns et al., 1998; Yakovliev, 2000).
Матерiал i методи досл1джень
Об'ектом дослвдження були трупи курчат рiзного вiкy i рiзного напрямку продyктивностi з приватних
птахогосподарств та птахофабрик. Дослвдженню пвд-лягав зернофураж (i3 якого виготовляли комбжорми, зерно пшеницi, ячменю, кукурудзи) та пвдстилка.
Дослiдження проводили комплексно: вивчали ет-зоотичну ситуацiю, клiнiчнi ознаки, результати мгк-робiологiчного дослвдження. Бактерюлопчно досль джували кров, парeнхiму печшки, сeлeзiнки, шстко-вий мозок. Поави робили на МПА, МПБ, середовище Ендо, Лeвiна, сeлeнiтовий бульйон. Отримували чисту культуру збудника, в яшй вивчали морфологiчнi, тинкторiальнi, бiохiмiчнi та антигенш властивостi та чутливiсть до антибютишв. Антигeннi властивостi E. coli визначали в РА за допомогою О-аглютинуючих колi сироваток.
Дослвдження зерна проводили з метою виявлення поверхневого i глибинного враження мшроскошчни-ми грибами. Для визначення поверхневого ураження зерна посiви робили методом розкладки окремих зерен на середовище Чапека в бактерюлопчних чашках, а для виявлення уражених внутршшх частин зерна, попередньо його дезшфшували 70 ° спиртом етиловим протягом 6 хв, спирт тричi ретельно вщми-вали стерильною водою, зернинки роздавлювали сте-рильним пiнцeтом i !х часточки розкладали на середовище Чапека в бактерюлопчних чашках. Поави з комбшэрму одержували шляхом розкладання !х гранул на живильне середовище, а попм культивували за температури 24 °С впродовж 6-7 дiб.
Провели ретроспективний аналiз матeрiалiв бактерюлопчних дослвджень у лабораторп ветеринарно! медицини Укра!ни з виявлення колiбактeрiозу у птицi.
Результати та Тх обговорення
Ретроспективний аналiз лабораторних дослщжень в Укра!ш показав, що захворювашсть курчат колiбак-тeрiозом коливалась ввд 832 випадк1в у 2010 рощ, до 471 в 2017 рощ, тобто спостерйаеться зменшення кiлькостi випадшв захворювання. Але, на нашу думку, щ показники далеко не повш, оск1льки не завжди iз господарств рiзноl форм власностi матeрiал направля-вся для лабораторного дослвдження у випадку захворювання i загибeлi птицi.
Клiнiчнi ознаки. У курчат до 14-денного вiку коль бактерюз проявлявся переважно у кишковiй формг Хворi курчата були млявими, знижувалась рухливiсть, сповiльнювалась рeакцiя на зовшшш подразники, знижувався або втрачався апетит, посилювалась спра-га, виникала дiарeя. Випорожнення були редкими, бiлого кольору i часто вiдбувалося злипання пуху навколо клоаки, що затруднювало випорожнення. Температура тша пiдвищувалась на 1 °С. В окремих курчат виникали нeрвовi розлади, затруднювалось дихання, з'являлася сльозотеча.
Як загально септичне явище колiбактeрiоз спосте-рiгався у курчат вшом 14-20 днiв. Спочатку хвороба
виникла серед ослаблених курчат, що вщставали в розвитку, i серед тих, що зазнали негативного впливу зовшшнього середовища (частiше з наявшстю в ком-бiкормах токсинiв грибкового походження). Хворi курчата були пригшчеш, втрачався апетит, пiр'eвий покрив ставав скуйовдженим, дiарея часто не проявлялась, у бшьшосп хворих вiдмiчалось вiдвисання черевця. Смерть наставала на 3-6 добу тсля появи клшчних ознак.
Патологоанатомiчнi змти. У трупах курчат до 14-денного вiку виявляли ознаки зневоднення i ката-ральне запалення в тонкому кишечнику. Вмют кишечнику свiтло-сiрого кольору, редкий, а слизова оболо-нка набрякла, гшеремшована i вкрита значною кшьш-стю сiрого слизу. У деяких курчат виявляли запалення жовткового мшка. Стшка його гiперемiйована, а порожнина мiстила жовтувато-коричневу розрвджену масу. В м'язах серця, паренхiми печiнки та нирок спостери'ались ознаки зернисто! дистрофп. Як насль док серцево! недостатностi ввдбувся застiй кровi в печшщ, нирках i зрвдка в легенях. У значно! частини трупiв курчат спостери'али незначне збiльшення селе-зшки.
За результатами розтину трупiв курчат-бройлерiв виявили септичну форму прояву колiбактерiозу. Ззов-нi спостерiгалось тьмяне скуйовджене пiр'я, застiй кровi в шкiрi голови, вiдвислий живiт. В процес огляду внутрiшнiх органiв виявлявся дифузний сероз-но-фiбринозний епiперикардит. Сiро-жовтуватi наша-рування фiбрину у виглядi дифузних плiвок мiстились на зовнiшнiй поверхш серця та внутрiшнiй поверхнi серцево! сорочки, що затрудняло И зняття. Подiбнi нашарування фiбрину локалiзувались на капсулi печь нки, селезiнки, на вюцеральному i парieтальному листках серозного покриву грудо-черевно! порожни-ни, включаючи i повiтроноснi милки. Селезiнка була злегка в'яло! консистенцп, на розрiзi темно-червоного кольору, волога, паренхiма дещо розм'якшена. Як наслвдок впливу токсишв збудника в мiокардi, парен-хiмi печiнки i нирок виникла зерниста дистрофiя. Це обумовило серцеву недостатшсть та застiй кровi в печшщ, нирках, шкiрi та певною мiрою в легенях. Загальнi процеси в травнш системi не вiдмiчались за винятком незначного катару в дванадцятипалш киш-цi.
Таблиця 1
Показники результатiв бактерiологiчних дослiджень трупiв курчат
Дослщний матерiал К-сть труп1в Бiохiмiчнi властивоста збудник1в Серо вар E.coli Назва збуд ника Чутливють до антибь отик1в
глюкоза лактоза дульцит манiт сахароза гемолiз
Учгосп БНАУ
Трупи курчат 9 днiв 13 + + - + - + О111 E. coli Амоксици-лш
Трупи курчат 16 дтв 5 + + - + + + О41 E. coli
Трупи курчат 23 днi 10 + + - + - + О55 E. coli
Агрофiрма "Свiтанок"
Трупи курчат 10 дтв 15 + + - + - + О26 E. coli Норфлок-сацин
Трупи курчат 4 дт 25 + + - + - + О75 E. coli
Трупи курчат 22 дш 10 + + - + - + О8 E. coli
Птахофабрика
Трупи курчат 7 дтв 13 + + - + - + О75 E. coli Гентамi-цин
Трупи курчат 25 дш 11 + + - + - + О20 E. coli
Трупи курчат 40 дн1в 7 + + - + - + О20 E. coli
1з секцiйного залу
Трупи курчат 10 дн1в 10 + + - + - + О35 E. coli Норфлок-сацин
Трупи курчат 25 дн1в 15 + + - + - + О41 E. coli
Аналiз матерiалiв таблиц 1 сввдчить про те, що при бактерюлопчному дослiдженнi патологiчного матерiалу з трутв курчат отриманих з птахогоспо-дарств рiзних форм власностi, а також з рiзних партiй посадки видшеш культури E. coli, за антигенними властивостями вщносились до рiзних сероварiв.
Щодо чутливостi E. coli до антибютишв, то всi вони були полiрезистентними. 1з 25 препарапв культура E. coli видiлена iз трупiв курчат учгоспу БНАУ була слабо чутлива лише до амоксицил^, а з агрофiрми "Свiтанок" чутлива була лише до норфлоксацину.
Результаты мшотоксиколопчних дослвджень зерна i комбiкормiв навeдeнi в таблицi 2.
Аналiз рeзультатiв мiкологiчних дослвджень зерна з ycix дослвджуваних проб в птахогосподарствах (учгосп БНАУ, птахофабрики i агрофiрма "Свгтанок") сввдчить, про видшення асощацц грибiв роду Mucor, Aspergillus, Penicilium, а в окремих випадках iз зерна кукурудзи i пшенищ - Fusarium.
1з дослджуваних проб комбжорму для курчат з уах птахогосподарств видiлeно аcоцiацiю грибiв. При
токсиколопчному доcлiджeннi водного екстракту iз монокультур грибiв на парамeцiях встановлено 1х токcичнicть, яка коливалось у межах 7-8 хвилин, що означае: як токсичш, а екстракт iз асощацц грибiв викликав загибель парамецш впродовж 3-5 хвилин, що вщповвдае як виражено токcичнi. Матeрiали мжо-токcикологiчних доcлiджeнь проб iз зерна, як проб iз комбiкормy для курчат сввдчать про те, що в уах дослщжуваних пробах видели аcоцiацiю грибiв з аналогiчним ступенем токcичноcтi.
Таблиця 2
Показники мжотоксиколопчних дослвджень зерна i комбiкормiв
Вид К-сть Роди видшених грибш Токсичшсть
корму проб Mucor Aspergillus Penicilium Fusarium екстракту
Учгосп БНАУ
Зерно пшенищ 3 3 2 3 - 8 хвилин
Зерно ячменю 5 5 5 5 - 8 хвилин
Зерно кукурудзи 5 5 4 5 3 7 хвилин
Комбжорм для курчат 2 2 2 2 1 6 хвилин
Агрофiрма "Свп'анок"
Зерно пшенищ 2 2 2 2 2 7 хвилин
Зерно ячменю 3 3 3 2 1 8 хвилин
Зерно кукурудзу 3 3 2 3 - 8 хвилин
Комбжорм для курчат 3 3 3 3 2 6 хвилин
Птахофабрика
Комбжорм 2 2 1 2 1 6 хвилин
Комбжорм 3 3 3 3 2 6 хвилин
Узагальнюючи результати доcлiджeнь, можна зро-бити висновок про те, що корми, уражеш токсиколо-гiчними грибами, викликали у курчат зниження рiвня природньо! рeзиcтeнтноcтi-iмyнодeфiцитy, на фонi якого розвивалась умовнопатогенна E. coli i виклика-ла захворювання.
Профтактика колiбактерiозу. Як1сний молодняк можна одержати з шкубацшних яець, одержаних ввд здорово! птицi батьк1вського стада, яка перебувае в хорошому фiзiологiчномy cтанi, а господарство бла-гополучне щодо iнфeкцiйних захворювань. Врахову-ючи те, що контамшащя iнкyбацiйних яець збудни-ком колiбактeрiозy може вщбуватись на рiзних ланках виробничого процесу аж до вилуплення курчат, обов'язково треба проводити таш профiлактичнi заходи:
- яйця, призначеш для шкубацд, пiдлягають дез-шфекцп не пiзнiшe 1,5-2 год. пicля знесення;
- забезпечення належного cанiтарного стану при-мiщeнь, тари i транспортних заcобiв, де збeрiгаютьcя яйця i транспортуються до мicць iнкyбацii;
- не допускати тривалого збeрiгання iнкyбацiйних яець (5-7 дшв до шкубацп), осшльки це суттево зни-жуе виводимють, як1сть добового молодняку та негативно впливае на його збережешсть пвд час вирощу-вання;
- не допускати змiшyвання в iнкyбацiйних i вивщ-них шафах iнкyбацiйних яець, завезених з рiзних гос-подарств;
- обов'язково чггко дотримуватись триступенево! дезшфекцп яець до шкубацп вiдповiдно до чинного стандарту будь-якими дeзiнфeкцiйними засобами
згiдно з 1хшми настановами, зареестрованими в Укра-шц
- не допускати перевищення щiльноcтi посадки птищ в примiщeннях для вирощування молодняку;
- контролювати як1сть комбiкормiв за наявшстю в них плiceнeвих грибiв, як1 сво!ми продуктами житте-дiяльноcтi викликають iмyнодeпрeciю, що часто ви-кликае ускладнення бактeрiальною мiкрофлорою, особливо кишковою паличкою;
- постшно контролювати мiкробний фон у вироб-ничих примiщeннях iнкyбатора i примiщeннях для вирощування кyрчат-бройлeрiв;
- не менше трьох разiв на тиждень добавляти cвi-жу тдстилку в доcтатнiй кiлькоcтi за пвдлогового утримання курчат;
- в iнcтрyкцii з профшактики колiбактeрiозy птицi наголошують про те, що слщ використовувати iнак-тивоваш i живi вакцини зарeеcтрованi в Укрш'ш.
Висновки
Узагальнюючи результати мжотоксиколопчних доcлiджeнь проб кормiв для курчат встановлено, що вони були уражеш токсиколопчними грибами, що викликали у курчат зниження рiвня природньо1 резис-тeнтноcтi - iмyнодeфiцит, на оcновi якого розвивалась умовнопатогенна E. coli, яка викликала захворювання курчат на колiбактeрiоз.
Враховуючи наявнicть понад 100 ceроварiв E. coli, як1 володшть власними антигенними властивостями, для cпeцифiчноi профiлактики колiбактeрiозy курчат бажано застосовувати вакцини, виготовлеш з мicцe-вих ceроварiв E. coli, а також вакцинувати даною
BaKUHHoro muuro 6aTbKiBCbKoro craga rocnogapcra -
nocTana^bHHKiB mKy6aumHoro auua.
References
Fotina, T.I., & Vashchyk, Ye.V. (2017). Comparative evaluation of effectiveness of preparations "Saroflox" and enrofloxacin towards to the pathogens of poultry's bacterial diseases. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 143-147. doi: 10.15421/nvlvet7731.
Ginns, C.A., Browning, G.F., Benham, M.L., & Whithear, K.G. (1998). Development and application of aerosol challenge method for reproduction of avian colibacillosis. Avian Pathol., 27(5), 505-511. doi: 10.1080/03079459808419375.
Glebenyuk, V.V., Borovik, I.V., Kuchuk, T.V., & Litvinenko, O.O. (2018). Etiological structure of bacteriosis of animals in the Dnipropetrovsk region for 2014-2016. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(83), 260-263. doi: 10.15421/nvlvet8351.
Kononenko, E.O., & Malysheva, L.A. (2002). Rol kolibakterioza v formirovanii nozologicheskogo profilya infektsyonnoy patologii kur. Vestnik veteri-narii, 23, 34-36 (in Russian).
Levkivska, N.D., Kurtiak, B.M., Levkivskyi, D.M., Pa-dovskyi, A.I., Hutyi, B.V., & Semeniuk, V.I. (2017). Laboratorna diahnostyka infektsiinykh khvorob tvaryn bakterialnoi etiolohii: navchalnyi posibnyk. Lviv (in Ukranian).
Petrov, R.V. (2006). Vyznachennya patogennykh vlas-tyvostey esherykhiy v ptakhohospodarstvakh pivnich-no-skhidnogo regionu Ukrainy. Visnyk Sumskogo natsionalnogo agrarnogo universytetu: Nauk. metod. zhurnal. Seriya "Veterynarna medytsyna", 15-16(3-4), 152-155 (in Ukrainian).
Pourbakhsh, S.A., Boulianne, M., Maztineau-Doize, B., & Fairbrother, J.M. (1997). Virulence mechanisms of avian fimbriated Escherichia coli in experimentally inoculated chikens. Vet Mikrobiol, 58(2-4), 195-213. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9453131.
Pro zatverdzhennya Instruktsii z profilaktyky ta likvidatsii kolibakteriozu ptytsi. Ministerstvom agrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy; Nakaz, Instruktsiya vid 13.06.2018 № 267 [Elektronny resurs]. Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0784-18. (in Ukrainian).
Rozhdestvenskaya, T.N. (2008). Kolibakterioz ptits: faktory patogennosti vozbuditelya I profilaktika bolezni. Rossiyskiy veterinarnyy zhurnal. S.-kh. zhyvotnye, 1, 40-42 (in Russian).
Tarakanov, B.V., & Nikolicheva, T.A. (2000). Novye preparaty dlya veterinarii. Veterinariya, 7, 45 (in Russian).
Verzhykhovskyy, O., Kolos, Yu., Tytarenko, V., & Stets, V. (2007). Epizootychnyy stan ptakhivnytstva v Ukraini. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 6, 8-10 (in Ukrainian).
Yakovliev, S.S. (2000). Epizooticheskaya situatsyya v ptitsevodstve Rossii. Veterinariya, 9, 4 (in Russian).
