CC BY
21
Настанови
Guidelines
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
DOI: 10.22141/2307-1257.8.3.2019.176453
Маурцо roAAieHi, Маркус Холленбек, Нколас 1нстон, Мк Кумвенда, Ств Пауелл, Ян Тордоар, Жульен Аль Шакарч'к Пол Бергер, Давде БоAiньяно, Де/рде Кейсд та н. Nephrology Dialysis Transplantation. June 2019. Volume 34. Issue Supplement 2. P. ii1-ii42. doi: org/10.1093/ndt/ gfz072
Maurizio Gallieni, Markus Hollenbeck, Nicholas Inston, Mick Kumwenda, Steve Powell, Jan Tordoir, Julien Al Shakarchi, Paul Berger, Davide Bolignano, Deirdre Cassidy et al. Nephrology Dialysis Transplantation. June 2019. Volume 34. Issue Supplement 2. P. ii1-ii42. doi: org/10.1093/ndt/ gfz072
я ж я я я яя я
Керiвництво з ^шчно1 практики щодо пери та шсляоперацмного догляду за артерювенозними фгстулами та трансплантатами для гeмодiалiзу
у дорослих
Clinical practice guideline on peri- and postoperative care of arteriovenous fistulas and grafts for haemodialysis in adults
For citation: Pocki. 2019;8(3):152-156. doi: 10.22141/2307-1257.8.3.2019.176453
Резюме рекомендацм
Частина 1. Медикаментозне лкування для сприяння созрванню артер 'ювенозно! фстули
1.1. Ми вважаемо, що при прийнятп будь-якого ршення щодо призначення асшрину, тиклопщину або клошдогрелю у дорослих iз юнцевою стадаею захворювання нирок (ESKD) протя-гом перших 2 мюящв шсля формування артерювенозно! фютули з единою метою полшшення и созрiвання необидно керуватися збалансованим пщходом мш зниженням ризику тромбозу та не-визначеними впливами на процес созрiвання й кровотечi (2С).
1.2. Ми вважаемо, що ршення про перюперацшне призначення гепарину дорослим iз концевою стадiею захворювання нирок гад час формування артерювенозно! фютули повинно бути збалансованим мiж бажанням збтьшити кровотiк по артерювенознш фiстулi наприкiнцi 1-го мiсяця й суттевим збiльшенням геморагiчних ускладнень (2С).
1.3. Ми вважаемо, що ршення про застосування шфра-червоно! терапи дальнього дiапазону в дорослих iз кiнцевою стадiею захворювання нирок у першi 3 мiсяцi пiсля створен-ня артерювенозно! фiстули повинно бути збалансованим мiж можливим зниженням тромбозу та невизначеним впливом на процес созрiвання фютули та виникнення кровотеч (2С).
1.4. Даних рандомiзованого контрольованого дослiдження (РКД) недостатньо для того, щоб рекомендувати тикагрелор, прасугрел, дипiридамол, сульфiнпiразон, варфарин або iншi
Summary of the recommendations
Chapter 1. Medical treatments for promoting arteriovenous fistula maturation
1.1. We suggest any decision to give aspirin, ticlopidine or clopidogrel in adults with end-stage kidney disease (ESKD) during the first 2 months after arteriovenous fistula creation for the sole purpose of improving maturation must balance a reduction in thrombosis against uncertain effects on maturation and bleeding (2C).
1.2. We suggest any decision to give perioperative heparin in adults with end-stage kidney disease during arteriovenous fistula creation must balance an increase in arteriovenous fistula patency at 1 month against an important increase in bleeding complications. (2C).
1.3. We suggest any decision to apply for infrared therapy in adults with end-stage kidney disease during the first 3 months after arteriovenous fistula creation must balance a possible reduction in thrombosis against uncertain effects on maturation and bleeding (2C).
1.4. There are insufficient randomized controlled trial (RCT) data to make a recommendation for ticagrelor, prasugrel, dipyridamole, sulphinpyra-
nepopanbHi aHTHKoarynaHTH, ph6'hhhh xup, cTaTHHH, BoHana-HiTa3y, ra^epuHy TpHHiTpaT, ioHTo$opeTHHHi m'eKaiï cвннцro a6o npegm3onoH gna co3piBaHHa ^icTynH y gopocnux i3 kîh^-Boro cTagiero 3axBoproBaHHa HHpoK (-D).
nopaga mogo k^IhImhoï npaKTHKi-i:
He npunHHaftTe мoнoaнтнтpoм6oцнтapнe niKyBaHHa B go-pocnux, y hkhx ^opMyroTb AB-gocTyn.
HacTUHa 2. XipyprivHi Ta eHgoBacKyAnpHi BTpyvaHHZ AAB cnpunHHn co3p'rnaHH& apTepi0BeH03H0ï ipicTyAH
2.1. Mh BBaxaeMo, ^o perioHanbHa 6noKoBa aHecTe3ia Mae nepeBaru nopiBHHHo 3 Mic^Boro aHecre3iero npu cTBopeHHi ap-TepioBeHo3Hoï ^icTynH B gopocnux i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBo-proBaHHa HHpoK (2C).
2.2. Mh BBaxaeMo, ^o HegocTaTHbo goKa3iB nepeBaru aHac-ToMo3y «KiHe^ BeHH — B 6iK apTepiï» Hag aHacToMo3oM «6iK BeHH — B 6iK apTepiï» npu ^opMyBaHHi apTepioBeHo3Hoï ^iCTynu B gopocnux i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHHa HHpoK (2C).
HacTUHa 3. XipyprivHi Ta eHgoBacKyAnpHi BTpyvaHHZ npu He3piAux apTepi0BeH03HUx QioyAax
3.1. Mh BBaxaeMo, ^o HegocTaTHbo goKa3iB nepeBaru Big-kphthx xipypriraux BTpynaHb Hag eHgoBacKynapHHMH gna niKyBaHHa goBro Hego3piBaroHHx apTepioBeHo3HHx ^icTyn y gopocnux i3 KiH^Boro cTagiero 3axBoproBaHHa HHpoK (2D).
nopaga mogo k^IhImhoï npaKTHKi-i:
PimeHHH npo Te, hk niKyBaTH Hego3piBaroni apTepioBeHo3Hi ^iCTynu, Tpe6a npuftMaTH 3 ornagy Ha мicцeвi pecypcu, gocBig Ta noKa3HHK ycnimHocTi.
3aKnagu, iMoBipHo, MaTHMyTb neBHi nepeBaru Big cTBopeHHa cne^anbHoï MynbTHgH^HnnrnapHoï KoMaHgu, HaB^eHoï npo^-gypaM cyguHHoro gocTyny, 3 KnmrnHHM gocBigoM y 3acTocyBaHHi pi3Hux MeTogiB, 3acTocoByBaHHx gna He3pinux apTepioBeHo3HHx ^icTyn.
HacTUHa 4. BnpaBU aab caMocTiÛHoro BUKOHaHHZ AA& co3p'maHHa apTepi0BeH03H0ï QicTyAH
4.1. Mh BBaxaeMo, ^o CTaHgapTH3oBaHa nporpaMa TpeHy-BaHb, ^o nepeg6anae BnpaBH gna KHcreft i pyK, Moxe noninmuTH co3piBaHHa apTepioBeHo3Hoï ^icTynu B gopocnux i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHHa HHpoK (2C).
4.2. IcHye HegocTaTHbo goKa3iB gna nigTpuMKH KoHKpeTHHx TpeHyBanbHux nporpaM a6o $i3HHHux BTpynaHb, ^o cnpuaroTb co3piBaHHro AB-^iCTynu B gopocnux i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBo-proBaHHa HHpoK (-D).
nopaga mogo Kimi'moi npaKTHKi-i:
AKTHBHe 3anyqeHHa пaцieнтiв go nigroToBKH go reMogiani3y Moxe noninmHTH ïx HaBHHKH caMoKornponro Ta Meguray rpa-MoTHicTb, a oTxe, i 6narononynna.
HacTUHa 5. nepionepaTUBHa npoQiAaKTHKa aHTu6ioTUKaMU a6o 3ano6iraHHa HQeKwï nig vac apTepioBeH03Horo AocTyny
5.1. PeKoMeHgyeMo npoBoguTH nepegonepa^HHy aHTH6io-THKonpo^inaKTHKy npu iMnnaHTa^ï apTepioBeHo3Horo TpaH-cnnaHTaTa B gopocnux i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHHa HHpoK (1C).
5.2. nponoHyeMo npoBoguTH nepegonepa^HHy aHTH6ioTH-Konpo^inaKTHKy npu cKnagHHx пpoцegypax cTBopeHHa apTepio-
zone, warfarin or other oral anticoagulants, fish oil, statins, vonapanitase, glyceryl trinitrate, iontopho-retic injection of Salvia miltiorrhiza or prednisolone for improving arteriovenous fistula maturation in adults with end-stage kidney disease (-D).
Advice for clinical practice:
Do not stop mono-antiplatelet treatment in adults undergoing AV access creation.
Chapter 2. Surgical and endovascular interventions for promoting arteriovenous fistula maturation
2.1. We suggest using regional block anaesthesia rather than local anaesthesia for arteriovenous fistula creation in adults with end-stage kidney disease (2C).
2.2. We suggest there is insufficient evidence to support end-of-vein to side-of-artery over side-of-vein to side-of-artery anastomosis for arteriovenous fistula creation in adults with end-stage kidney disease (2C).
Chapter 3. Surgical and endovascular interventions for non-maturing arteriovenous fistulas
3.1. We suggest there is insufficient evidence to support open surgical over endovascular interventions as the preferred treatment for non-maturing arteriovenous fistulas in adults with end-stage kidney disease (2D).
Advice for clinical practice:
Decisions on how to treat non-maturing arterio-venous fistulas are likely best based on local resources, experience and success rates.
Institutions likely benefit from building a dedicated multidisciplinary vascular access team, with clinical experience in various techniques available for non-maturing arteriovenous fistulas.
Chapter 4. Self-administered interventions for arteriovenous fistula maturation
4.1. We suggest that a standardized exercise programme involving hand-and-arm exercises may improve arteriovenous fistula maturation in adults with end-stage kidney disease (2C).
4.2. There is insufficient evidence to support specific exercise programmes or physical interventions to promote AV fistula maturation in adults with end-stage kidney disease (-D).
Advice for clinical practice:
Involving patients more actively in preparing for haemodialysis may improve self-management skills and health literacy and thereby well-being.
Chapter 5. Perioperative prophylactic antibiotics or preventing arteriovenous access infection
5.1. We recommend giving preoperative antibiotic prophylaxis for arteriovenous graft insertion in adults with end-stage kidney disease (1C).
5.2. We suggest giving preoperative antibiotic prophylaxis for complex arteriovenous access pro-
венозного доступу в дорослих iз концевою стaдiею захворювання нирок (2D).
5.3. Пропонуемо не проводити передоперацшну анти-бютикопрофтактику при простих процедурах створення артерювенозного доступу в дорослих iз юнцевою стaдiею захворювання нирок (2D).
Порада щодо клЫчно!' практики:
Проста процедури aртерiовенозного доступу включають створення нативно! радюцефально! або нативно! брахюце-фально! артерювенозно! фiстули.
Склaднi процедури артерювенозного доступу включають уш, яю не розглядаються як простi.
Частина 6. Строки першоУ канюляци
Артерювенозш фктули
6.1. У дорослих, яю потребують гемодiaлiзу, ми вважаемо, що артерювенозш фютули можуть бути канюльоваш через 4 тижнi пiсля створення, якщо вони вважаються придатними для канюляци при клiнiчному обстеженнi (2С).
6.2. У дорослих, якi потребують гемодiaлiзу, ми рекомендуемо не проводити канюляцш aртерiовенозних фiстул рашше нiж через 2 тижнi шсля !х створення (1В).
6.3. У дорослих, яы потребують гемодiaлiзу, ми пропонуемо не проводити канюляцш артерювенозних фютул через 2—4 тижш пiсля !х створення, якщо це не допоможе уникнути установки центрального венозного катетера для гемодiaлiзу (2С).
Артерiовенознi трансплантати
6.4. У дорослих, яю потребують гемодiaлiзу, ми рекомендуемо, щоб aртерiовенознi трансплантати раннього типу канюляци були канюльоваш, щойно це дозволить загоення рани (1В).
6.5. У дорослих, яю потребують гемодiaлiзу, ми не рекомендуемо канюлювати артерювенозний трансплантат стандартного типу рашше шж через 2 тижш шсля iмплaнтaцií, якщо це не допоможе уникнути установки центрального венозного катетера для гемодiaлiзу (2В).
Порада щодо клШчноК практики:
На практищ придaтнiсть до канюляци при клшчному оглядi визначаеться наявнютю вени, що пальпуеться, i добре вщчутно! вiбрaцií.
Якщо ктшчне обстеження е непереконливим, то ультраз-вукове дослiдження з вимiрювaнням потоку може допомогти у виршенш питання про те, чи можна канюлювати доступ.
Канюлювання гад ультразвуковим контролем у лiжку може допомогти уникнути ускладнень i зменшити кiлькiсть невда-лих кaнюляцiй.
Використання одноголкового дiaлiзу, малих швидкостей кровотоку й меншого кaлiбру голок (кaлiбр 17 G) може запо-бiгти пошкодженню артерювенозних фютул, яю канюлюють-ся в ранш термiни.
Загоення рани стосуеться швидше тканин навколо тiлa трансплантата, шж до мiсця розрiзу.
Частина 7. Догляд за судинним доступом
Артерювенозш фктули
7.1. Ми вважаемо аргументи на користь необхщноста тех-шчного спостереження на додаток до ктшчного монiторингу функци aртерiовенозноí' фютули для виявлення та попере-
cedures in adults with end-stage kidney disease (2D).
5.3. We suggest not giving preoperative antibiotic prophylaxis for simple arteriovenous access procedures in adults with end-stage kidney disease (2D).
Advice for clinical practice:
Simple arteriovenous access procedures include the creation of a native radiocephalic or native bra-chiocephalic arteriovenous fistula.
Complex arteriovenous access procedures include those that are not considered simple.
Chapter 6. Timing of first cannulation
Arteriovenous fistulas
6.1. In adults requiring haemodialysis, we suggest arteriovenous fistulas can be cannulated 4 weeks after creation if they are considered suitable for cannulation on clinical examination (2C).
6.2. In adults requiring haemodialysis, we recommend against cannulating arteriovenous fistulas sooner than 2 weeks after their creation (1B).
6.3. In adults requiring haemodialysis, we suggest against cannulating arteriovenous fistulas 2—4 weeks after their creation unless this will avoid placement of a central venous catheter for haemodialysis (2C).
Arteriovenous grafts
6.4. In adults requiring haemodialysis, we recommend that 'early cannulation type' arteriovenous grafts can be cannulated as soon as wound healing permits (1B).
6.5. In adults requiring haemodialysis, we suggest against cannulating a 'standard type' arteriovenous graft sooner than 2 weeks after insertion unless this will avoid placement of a central venous catheter for haemodialysis (2B).
Advice for clinical practice: In practice, suitability for cannulation on clinical examination is determined by the presence of a palpable vein and good thrill.
If clinical examination is inconclusive, then ultrasound with flow measurement may help in deciding whether to cannulate.
Bedside ultrasound-guided cannulation may be helpful in avoiding complications and decreasing the number of failed cannulations.
Using single-needle dialysis, low dialysis blood lows and smaller needles (17 gauge) may prevent harm to arteriovenous fistulas that are cannulated early.
Wound healing refers to the tissue around the body of the graft rather than the incision site.
Chapter 7. Vascular access surveillance
Arteriovenous fistulas
7.1. We suggest the evidence for technical surveillance in addition to clinical monitoring of a functional arteriovenous fistula to detect and pre-
gHbol KopeKmi reMogHHaMrnHo 3Hany^oro CTeH03y apTepioBe-H03H0r0 gOCTyny B gopocnHx HenepeKoHnHBHMH H TaKHMH, ^o noTpe6yroTb gogaTKoBHx gocnigxeHb (2C).
ApTepi0BeH03Hi TpaHcnraffraTH
7.2. Mh BBaxaeMo нegoцinbннм Texm^He cnocTepexeHHH Ha gogaToK go KnrnrnHoro MoHiTopHHry $yHKu;il apTepi0BeH03-Horo TpaHcnnaHTaTa gna BHHBneHHH Ta nonepegHbol KopeKqi'l reMogHHaMWHo 3Hany^oro CTeHo3y apTepioBeHo3Horo gocTyny b gopocnHx, hk^o цe He Big6yBaeTbca b KoHTeKCTi KnmrnHoro gocnigxeHHH (2C).
HacTUHa 8. Megu^Hi npo^gypu aa* nigTpuMKu TpuBaAoro QyHKWOHyBaHHn apTepi0BeH03H0r0
AocTyny
ApTepi0BeH03Hi $icTy.m
8.1. Mh BBaxaeMo ^o pimeHHH npo npH3HaneHHH pH6'flHoro xHpy gopocnHM i3 KiH^Boro CTagiero 3axBoproBaHHH HHpoK npo-THroM poKy nicna CTBopeHHa apTepioBeHo3Hol ^icrynH noBHHHo 6yTH 36anaHcoBaHHM Mix noninmeHHHM ^icrynbHoro KpoBoToKy HanpHKiH^ 1-ro poKy Ta HeBigoMHM ph3hkom KpoBoTeni h iHmHx no6i^HHx e^eKTiB (2C).
8.2. Mh BBaxaeMo, ^o m^panepBoHa Tepania ganbHboro gia-na3oHy Moxe 6yTH 3acTocoBaHa gna noninmeHHH goBrocTpoKo-Boro ^yHK^oHyBaHHH apTepioBeHo3HHx ^icryn y gopocnHx i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHHH HHpoK (2C).
8.3. HegocTaTHbo paHgoMi3oBaHHx KoHTponboBaHHx gocnigxeHb gna peKoMeHga^'l npH3HaneHHH acnipHHy, Knonigorpenro, THKnonigHHy, Bap^apHHy, cynb$iHnipa3oHy, BoHanaHiTa3H, 6epa-npocTy HaTpiro, xoneкanbцн$epony, cTaTHHiB, gHnipHgaMony a6o gHnipHgaMony b noegHaHHi 3 acnipHHoM gna nigTpHMKH TpHBa-noro ^yHK^oHyBaHHH apTepioBeHo3Hol ^icrynH b gopocnHx i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHb HHpoK (-D).
ApTepi0BeH03Hi TpaHcnraffraTH
8.4. Mh peKoMeHgyeMo He npH3HanaTH Bap^apHH y noegHaHHi 3 aнтнтpoм6oцнтapннмн npenapaTaMH Ta Knonigorpenb y noegHaHHi 3 BHcoKoro go3oro acnipHHy gna 3HHxeHHH pH3HKy apTe-pioBeHo3Horo TpoM6o3y TpaHcnnaHTaTa b gopocnHx i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHHH HHpoK (1C).
8.5. Mh BBaxaeMo, ^o pimeHHH npo npH3HaneHHH pH6'anoro xHpy npoTHroM poKy nicna iмnnaнтaцil' apTepioBeHo3Horo TpaHcnnaHTaTa b gopocnHx i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBoproBaHHH HHpoK Mae 6yTH 36anaHcoBaHHM Mix 6ygb-HKHM noninmeHHHM ^yHK^'l TpaHcnnaHTaTa нanpнкiнцi 1-ro poKy Ta HeBigoMHM pH-3hkom KpoBoTeni (2C).
8.6. HeMae gocTaTHbo gaHHx paHgoMi3oBaHHx KoHTponboBaHHx gocnigxeHb gna peкoмeнgaцil 3acTocyBaHHH acnipHHy, Knonigorpenro, THKnonigHHy, Bap^apHHy, 6epanpocTy HaTpiro, cTaTHHiB, gHnipHgaMony a6o gHnipHgaMony y noegHaHHi 3 acnipHHoM gna nigTpHMKH TpHBanoro ^yHKqioHyBaHHH apTepioBe-ho3hhx TpaHcnnaHTaTiB y gopocnHx i3 кiнцeвoro cTagiero 3axBo-proBaHHH HHpoK (-D).
HacTUHa 9. MeTogu KaHtoAnwi apTepi0BeH03Hux 0icTyA
9.1. Mh nponoHyeMo He 3acTocoByBaTH MeTogHKy 3ohhoi Ka-Hronflm'l apTepioBeHo3HHx ^icryn y gopocnHx, HKi oTpHMyroTb re-Mogiani3 (2D).
emptively correct a haemodynamically important arteriovenous access stenosis in adults is inconclusive and needs more research (2C).
Arteriovenous grafts
7.2. We suggest against technical surveillance in addition to clinical monitoring of a functional arteriovenous graft to detect and pre-emptively correct a haemodynamically important arteriovenous access stenosis in adults unless it occurs in the context of a clinical study (2C).
Chapter 8. Medical treatments
for maintaining long-term arteriovenous
access patency
Arteriovenous fistulas
8.1. We suggest any decision to give fish oil to adults with end-stage kidney disease in the year following arteriovenous fistula creation must balance improved patency at 1 year against an unknown risk of bleeding and other side effects (2C).
8.2. We suggest far infrared therapy may be considered for improving long-term arteriovenous fistula patency in adults with end-stage kidney disease (2C).
8.3. There are insufficient randomized controlled
trial data to make a recommendation for aspirin,
clopidogrel, ticlopidine, warfarin, sulphinpyrazone, vonapanitase, beraprost sodium, cholecalciferol, statins, dipyridamole or dipyridamole combined with aspirin to be given for maintaining long-term arteriovenous fistula patency in adults with endstage kidney disease (-D).
Arteriovenous grafts
8.4. We recommend against warfarin in combination with antiplatelet agents and against clopi-dogrel in combination with high-dose aspirin for reducing arteriovenous graft thrombosis in adults with end-stage kidney disease (1C).
8.5. We suggest any decision to give fish oil in the year following arteriovenous graft creation in adults with end-stage kidney disease must balance any improvement in graft patency at 1 year against an unknown risk of bleeding (2C).
8.6. There are insufficient randomized controlled trial data to make a recommendation for aspirin, clopidogrel, ticlopidine, warfarin, bera-prost sodium, statins, dipyridamole or dipyridamole combined with aspirin to be given for maintaining long-term arteriovenous graft patency in adults with end-stage kidney disease (-D).
Chapter 9. Cannulation techniques for arteriovenous fistulas
9.1. We suggest against using the area technique for cannulating arteriovenous fistulas in adults treated with haemodialysis (2D).
9.2. Ми пропонуемо використовувати для канюляцй' артерювенозних фiстул у дорослих, як отримують гемодiалiз, або техшку мотузкових сходiв, або технiку петлицi. Вибiр техшки залежить вiд локально! оцiнки та характеристик артерювенозно! фютули (2D).
Поради щодо клшчно! практики:
Антисептичш заходи i практичнi аспекти виконання процедури канюляцй' важливi для зниження ризику шфшування, пов'язаного з канюлящею методом пeтлицi.
Артeрiовeнознi трансплантати зазвичай канюлюють тль-ки за допомогою техшки мотузкових сxодiв.
Частина 10. Види голок для артерювенозних фстул
10.1. Ми пропонуемо використовувати госщ голки або пластиюда канкш для пункцй' артeрiовeнозниx фiстyл у дорослих, яю отримують гeмодiалiз (2C).
10.2. Рекомендуеться використовувати затуплен голки у дорослих, якi отримують гeмодiалiз, тiльки для канюляцй' артерювенозних фютул за методом петлищ (1D).
Поради щодо клшчно! практики:
Програма полiпшeння якостi, включаючи запис i мониторинг типiв голок та мeтодiв канюлювання разом iз результатами виживаностi артeрiовeнозного доступу, може допомогти контролювати якiсть, вносити змши в практику канюлювання, якщо це необхщно, i покращувати якiсть догляду за судин-ним доступом.
Артерювенозш трансплантати зазвичай канюлюються ттьки за допомогою гострих сталевих голок.
Частина 11. Термни втручання при тромбозi артерювенозноï фютули
11.1. Ми вважаемо, що треба прагнути видалити згустки з затромбовано! артeрiовeнозноï фiстyли в дорослих якомога швидше за оптимальних умов i до наступного сеансу гемодь алiзy (2D).
11.2. Ми пропонуемо спробувати видалити згустки з затромбовано! артерювенозно! фютули в дорослих, навпъ якщо затримка з моменту тромбозу становить вщ дшв до тижшв (2D).
Частина 12. Хiрургiчнi та ендоваскулярн втручання при тромбозi артеровенозного доступу
12.1. Ми вважаемо, що вибiр мiж xiрyргiчними та ендо-васкулярними втручаннями при тромбозi артeрiовeнозного доступу визначаеться станом пащента та його судинного доступу, а також ощнкою локального статусу, осюльки немае до-казiв того, що якийсь пiдxiд дае кращi результати, нiж iнший (2B). ■
9.2. We suggest using either a rope-ladder or buttonhole technique for cannulating arteriovenous fistulas in adults treated with haemodialysis and letting the choice be dependent on local expertise and arteriovenous fistula characteristics (2D).
Advice for clinical practice:
Antiseptic measures and practical aspects of the cannulation procedure are important in reducing the infection risk associated with buttonhole cannulation.
Arteriovenous grafts are usually only cannulated using a rope-ladder technique.
Chapter 10. Needle types for arteriovenous fistulas
10.1. We suggest using either sharp needles or plastic cannulas for cannulating arteriovenous fistulas in adults treated with haemodialysis (2C).
10.2. We recommend using blunt needles only
or buttonhole cannulation of arteriovenous fistulas in adults treated with haemodialysis (1D).
Advice for clinical practice:
A quality improvement programme including recording and monitoring of the needle types and cannulation techniques alongside arteriovenous access outcomes can help to monitor quality, guide changes in cannulation practice, if needed, and improve quality of vascular access care.
Arteriovenous grafts are usually only cannulated using sharp steel needles.
Chapter 11. Timing of intervention for arteriovenous fistula thrombosis
11.1. We suggest attempting to declot a throm-bosed arteriovenous fistula in adults as soon as possible under optimal conditions and before the next haemodialysis treatment (2D).
11.2. We suggest attempting to declot a throm-bosed arteriovenous fistula in adults even if there has been a delay of days to weeks (2D).
Chapter 12. Surgical and endovascular interventions for arteriovenous access thrombosis
12.1. We suggest the choice between surgical and endovascular interventions for arteriovenous access thrombosis be defined by the condition of the patient and their vascular access, as well as local expertise, as there is no evidence one approach improves outcomes over another (2B). ■
ft-
Переклад: к.м.н. 1ванова М.Д., проф., д.м.н. Зограб'ян Р.О., редакця: акад. НАМН УкраУни, проф. Пирг Л.А. ■
