CC BY
115
УДК 582.573.16 + 615.451.1 + 615.322 + 582.688 Н.І. Фрич, Л.Є. Ковальчук, П.М. Телюк
чутливість ALLIUM СЕРА-ТЕСТУ ДО ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЙ ВОДНО-ЕТАНОЛЬНИХ ЕКСТРАКТІВ РОСЛИН РОДИНИ ERICACEAE
Івано-Франківський національний медичний університет (м. Івано-Франківськ)
Матеріали статті є фрагментом комплексної НДР кафедри медичної біології з курсом медичної генетики ’’Комплексне оцінювання генетичних наслідків мутагенного забруднення довкілля і способи їх попередження”, яка отримала державне фінансування МОЗ України. Строки виконання: 2004-2008, № держреє-страції 0104U002434.
Вступ. Актуальним питанням сьогодення є пошук нових лікарських препаратів, які б впливали на зворотній механізм розвитку захворювань. Штучно синтезовані хімічні речовини, як фармацевтичні середники, що потрапляють у живий організм, можуть викликати зміни генетичного апарату (точкові, хромосомні та геномні мутації). Природні лікарські засоби рослинного походження, на відміну від традиційних синтетичних препаратів, володіють ширшим спектром біологічної дії, рідше викликають ускладнення, характеризуються низькою токсичністю і, як правило, не мають шкідливих побічних ефектів. Зумовлено це подібністю їхньої структури до фізіологічно активних речовин організму людини [4]. Джерелами для отримання лікарських препаратів можуть бути рослини родини вересові (Ericaceae) як анти-мутагенні середники, що посилюють репараційну здатність ДНК, або мутагенні речовини з антимікробною дією.
Проведеними фітохімічними та фармакологічними дослідженнями рослин цієї родини доведено, що вони є багатим джерелом цінних для медицини сполук з різносторон-німи фармакологічними властивостями [6, 7, 9]. Водночас вплив цих лікарських рослин на клітину та її генетичну стабільність практично не досліджений, що дає підставу для тестування їх на цито-, генотоксичну активність.
Метою даного дослідження було встановлення впливу екстрактів окремих рослин родини вересові (Ericaceae) на мітотичну активність, стан спадкового апарату кореневої апікальної меристеми цибулі посівної (АШum cepa) та можливої їх мутагенної дії.
Об’єкт і методи дослідження. Для дослідження використано водно-етанольні екстракти надземної частини і листя семи лікарських рослин: вересу звичайного Calluna
vulgaris (L.) Hull., брусниці Vaccinium vitis-idaea (L.), багна болотого Ledum palustre (L)., буяхів Vaccinium uliginosum (L.), мучниці звичайної Arctostaphylos uva-ursi(L) Spreng., рододендрону східнокарпатського Rhododendron kots^yi Simonk. та чорниці Vaccinium myrtillus (L.). Рослини заготовляли на території Івано-Франківської області.
Із висушеної і подрібненої рослинної сировини виготовляли екстракти на 90 % водному етанолі (співвідношення сировина-екстракт 1:10). Екстрагування виконували за кімнатної температури згідно з вимогами Державної фармакопеї. Для дослідів виготовляли ряди двократних розведень 90 % водно-етанольних екстрактів, у співвідношеннях 1:32, 1:64, 1:128. Контролем слугувала дистильована вода. Для виключення впливу спирту окремо тестувалися спиртові розчини в розведеннях 1:32, 1:64, 1:128.
Для оцінки мутагенних властивостей екстрактів семи лікарських рослин родини Ericaceae проведено серію експериментів із рекомендованим групою міжнародних експертів ВООЗ і ООН Allium cepa-тестом. Останній дає змогу вивчати загальну токсичність (або фі-тотоксичність) на основі пригнічення росту корінців цибулі (Allium cepa L.) та цитоток-сичність, документовану мікроскопічними дослідженнями хромосомних аберацій та іншими аномаліями мітозу в клітинах кореневої меристеми. Дані, отримані цим методом, можна порівняти з дослідженнями на інших тест-системах.
Насіння цибулі (віком 11 місяців) висівали в чашки Петрі із дослідними та контрольними зразками розчинів, пророщували в термостаті за температури 21 С. Відбір корінців, проводили через 48-72 години. Фіксація, фарбування та виготовлення препаратів проводилося за загальноприйнятою методикою [3]. Мітотичну активність визначали шляхом обрахування профазного, метафазного, анафазного, телофазного, а також мітотичного індексів (МІ). Мутагенну активність визначали за збільшенням кількості змінених ана-телофаз, частоти хромосомних аберацій (ХА). Всі експериментальні дані опрацьовували за загальноприйнятими методами математичної статистики за програмою Microsoft Excel.
Результати досліджень та їх обговорення.
При пророщуванні насінин Allium cepа в різних розведеннях екстрактів (1:32, 1:64, 1:128) першочергово аналізувалася довжина корінців, оскільки за літературними даними [2, 3] цей показник залежить від концентрації діючих речовин. Результати досліджень інтенсивності росту корінців наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Інтенсивність росту корінців Allium cepa в водно-етанольних екстрактах рослин різної концентрації, M±m
Примітка: відмінність від контролю достовірна при * - р < 0,001- 0,05;
відмінність від етанолу достовірна при • -р < 0,001- 0,05.
Встановлено, що етанол у всіх концентраціях достовірно пригнічував ріст корінців порівняно з контролем. Цікавим виявився той факт, що екстракти всіх досліджуваних рослин у різних розведеннях зменшували гальмівну дію етанолу на проростання насіння
Allium cepa. Вимірюванням розмірів корінців останньої, серед досліджуваних рослин родини Ericaceae зареєстровано позитивний ефект на активацію поділу клітин верхівкової меристеми екстрактів мучниці звичайної, чорниці (розведення 1:64 та 1:128) та багна болотного у розведенні 1:128. При цьому довжина корінців Allium cepа в екстрактах названих рослин переважала таку і в спиртах, і в контролі. Це дозволяє висловити припущення, що діючі речовини вищеперерахо-ваних рослин стимулюють мітоз. Довжина корінців, пророщених у екстрактах мучниці звичайної, чорниці (розведення 1:32), багна болотного (розведення 1:32 і 1:64) була наближеною або дорівнювала контрольним значенням. Цікавим виявився той факт, що у всіх концентраціях екстрактів буяхів показники довжини корінців не відрізнялися між собою. Незначне нівелювання гальмівної дії етанолу виявляв цей екстракт у розведенні 1:32. Подібну закономірність впливу на мітоз мали екстракти вересу звичайного у всіх його концентраціях. Варто зазначити, що під впливом таких лікарських рослин як брусниця та рододендрон східнокарпатський ( розведення 1:32 і 1:64) показники росту корінців були кращими, ніж в етанолі, і достовірно відрізнялися від таких у контролі. Лише в одному розведенні 1:128 перераховані рослини помітно активували мітотичний цикл (табл. 1).
Закономірним продовженням роботи було визначення мітотичного індексу корінців Allium cepа, кількісні характеристики якого доводять механізм стимулюючої або гальмівної дії тестованих рослин. Виявлено, що екстракти Vaccinium vitis-idaea (L.), Calluna vulgaris (L.) Hull. в усіх розведеннях активували поділ клітин верхівкової меристеми Allium cepa, порівняно зі спиртом і контролем. (рис.
1, а). Найкращий вплив на проліферативну здатність клітин Allium сера мали екстракти вересу звичайного і брусниці у розведенні 1:128. Ці показники перевищували контроль в 1,36 - 1,37 рази. Інші досліджувані екстракти рослин не виявили вираженої стимулюючої дії на ріст клітин корінців Allium cepa, а в деяких випадках МІ був нижчим за контрольні значення. Зокрема МІ клітин верхівкової меристеми Allium cepa, пророщеної в найвищих концентраціях екстрактів багна болотного, буяхів, мучниці, рододендрону та чорниці був наближеним до значень дистильованої води та етанолу (рис. 1, б, в).
в £ Об’єкт дослідження Розведення Довжина корінців, мм
1 Контроль (дистильована вода) 9,80±0,11
2 Етанол 1 32 6,80±0,11*
1 64 8,07±0,12*
1 128 9,07±0,07*
3 Екстракт багна болотного (Ledum palustre L.) 1 32 9,13±0,09*^
1 64 9,87±0,13^
1 128 12,13±0,09^
4 Екстракт брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.) 1 32 7,20±0,11*^
1 64 8,27±0,12*
1 128 10,07±0,15^
5 Екстракт буяхів (Vaccinium uliginosum L.) 1 32 9,40±0,13*^
1 64 9,60±0,13^
1 128 9,80±0,14^
6 Екстракт вересу звичайного (Calluna vulgaris) 1 32 8,07±0,12*^
1 64 9,20±0,14*^
1 128 9,40±0,13*
7 Екстракт мучниці звичайної (Arctostaphylos uva-ursi(L.) Spreng.) 1 32 9,53±0,13^
1 64 10,01±0,10^
1 128 10,33±0,13*^
8 Екстракт рододендрону східнокарпатського (Rhododendron kots^yi Simonk.) 1 32 8,07±0,12*^
1 64 8,40±0,13*
1 128 10,07±0,12^
9 Екстракт чорниці (Vaccinium myrtillus) 1 32 9,20±0,11*^
1 64 10,40±0,13*^
1 128 13,01±0,14*^
б
в
Рис. 1. Залежність мітотичного індексу в первинній меристемі Allium cepa від концентрації екстрактів брусниці, вересу (а), багна болотного, буяхів, мучниці (б), рододендрону та чорниці (в).
Для визначення механізму впливу екстрактів досліджуваних рослин на проліферативну здатність клітин Allium cepa визначали динаміку фаз мітозу (табл. 2). В усіх розведеннях спирту показники профазного індексу істотно не відрізнялися між собою і були вищими за контрольні значення, що вказує на однакову стимуляцію
до поділу цих розчинів. Подібна тенденція спостерігалася у випадку метафазного індексу, але значення останнього були нижчими за контроль. Анафазний індекс у розчині етанолу (розведення 1:128) був в 1,96 рази нижчим ніж такий у дистильованій воді. Значення телофазного індексу зменшувалися, за винятком найнижчого розведення. Кількість профаз зменшувалася майже в усіх концентраціях досліджуваних рослин порівняно з контролем. Число профаз зростало тільки під впливом екстрактів брусниці, чорниці (розведення 1:64), мучниці звичайної (розведення 1:32) та вересу звичайного у всіх концентраціях, що вказує на можливу ініціацію до поділу клітин корінців Allium cepa. Зареєстровано зростання метафазного індекса в усіх концентраціях екстрактів багна болотного, брусниці звичайної, рододендрону східнокарпатського та чорниці, що свідчить про можливі порушення, пов’язані з формуванням веретена поділу. В екстрактах буяхів (розведення 1:64), вересу та мучниці звичайної (розведення 1:128) кількість метафаз зменшувалася. При пророщуванні насінин в екстрактах багна болотного, брусниці звичайної (за винятком розведення 1:128), буяхів, мучниці, вересу та чорниці число анафаз зменшувалося. В екстрактах рододендрону східнокарпатського кількість анафаз зростала. Слід зазначити, що при пророщуванні насіння в екстрактах брусниці та чорниці (в розведеннях 1:32 та 1:128) кількість телофаз зростала, а в розведенні 1:64 зменшувалася. Екстракти таких рослин, як буяхи та мучниця звичайна збільшували число телофаз у розведеннях 1:64 та 1:128. Достовірне зростання телофаз спостерігалося під впливом екстрактів мучниці звичайної та чорниці в розведенні 1:128. Екстракт рододендрону східнокарпатського в розведеннях 1:32 та 1:64 підвищував кількість телофаз, а екстракт багна болотного (в усіх концентраціях) зменшував число останніх порівняно з контрольними показниками. Отримані дані щодо динаміки мітозу в кореневій меристемі Allium cepa засвідчили, що всі досліджувані екстракти (за винятком рододендрону східнокарпатського) у найнижчій концентрації активували проліферативну здатність клітин на завершальних етапах поділу, порівняно з етанолом.
Вивчення мутагенної активності спиртових екстрактів досліджуваних рослин за відсотковими значеннями ХА показало, що кількість останніх зменшувалася відповідно до зниження концентрації діючих речовин (табл. 2). Найбільше число ХА спричинили екстракти вересу звичайного та рододендрону східнокарпатського в усіх концентраціях та екстракти багна болотного у розведенні 1:32 та 1:64, оскільки показники пато-логій мітозу перевищували контроль в 1,67 - 1,76 рази. Найменшу кількість ХА спричинювали екстракти багна болотного, мучниці, буяхів, брусниці та чорниці в найнижчих концентраціях. Це
Таблиця 2
Динаміка фаз мітозу та частоти хромосомних аберацій в клітинах апікальної меристеми Allium cepa, під впливом водно-етанольних екстрактів рослин родини вересові, %
а £ Об’єкт дослідження Розведення Кількість аберацій,% Профазний індекс,% Метафазний індекс,% Анафазний Індекс,% Телофазний індекс,%
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Контроль (дистильована вода) 2,43±0,14 41,66±0,56* 21,58±0,11 17,12±0,31 19,64±0,17
2 Етанол 1 32 5,11±0,17* 46,61±0,51* 20,90±0,11* 17,29±0,17 15,20±0,22*
1 64 3,80±0,35* 51,66±0,90* 17,78±0,24* 15,16±0,33* 15,40±0,32*
1 128 3,36±0,35* 51,78±0,66* 19,49±0,13* 8,74±0,40* 19,99±0,12
3 Екстракт багна болотного (Ledum palustre L.) 1 32 4,27±0,20*^ 40,83±0,37^ 26,38±0,03*^ 13,78±0,26*^ 19,01±0,14**
1 64 4,08±0,20* 38,54±0,32*^ 26,71±0,04* 15,51±0,23* 19,24±0,13^
1 128 1,47±0,34*^ 41,70±0,38^ 25,59±0,01*^ 13,37±0,27*^ 19,34±0,13^
4 Екстракт брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.) 1 32 4,42±0,23*^ 39,76±0,42*^ 25,72±0,02*^ 13,68±0,33** 20,84±0,12*^
1 64 2,84±0,37^ 41,73±0,57^ 25,18±0,01** 13,99±0,38** 19,10±0,20^
1 128 2,21±0,3U 34,59±0,40*^ 22,89±0,07*^ 21,38±0,12** 21,14±0,13**
5 Екстракт буяхів (Vaccinium uliginosum L.) 1 32 2,85±0,18^ 39,51±0,53^* 28,37±0,12*^ 14,12±0,40*^ 18,00±0,26*^
1 64 2,58±0,28^ 41,64±0,72^ 20,27±0,20*^ 11,42±0,59** 26,67±0,15*^
1 128 1,86±0,19** 38,24±0,46*^ 28,09±0,11** 13,00±0,42*^ 20,67±0,15*^
6 Екстракт вересу (Calluna vulgaris) 1 32 5,21±0,44* 46,73±0,58* 22,93±0,06*^ 15,97±0,24*^ 14,37±0,28*^
1 64 5,21±0,20*^ 45,81±0,54*^ 22,87±0,06*^ 12,05±0,33** 19,27±0,15^
1 128 4,62±0,25*^ 43,99±0,66*^ 19,49±0,19* 16,30±0,30^ 20,22±0,17*
7 Екстракт мучниці (Arctostaphylos uva-ursi(L.) Spreng.) 1 32 3,33±0,23*^ 44,80±0,43*^ 25,30±0,01*^ 12,69±0,26^* 17,21±0,36**
1 64 2,84±0,37 38,52±0,54*^ 23,39±0,07*^ 16,94±0,32^ 21,15±0.15**
1 128 1,11±0,22** 39,01±0,61** 18,79±0,27*^ 9,92±0,65* 32,28±0,31*^
8 Екстракт рододендро ну (Rhododendron kots^yi Simonk.) 1 32 6,20±0,21*^ 35,92±0,51*^ 22,45±0,12*^ 20,16±0,22*^ 21,47±0,16*^
1 64 3,53±0,33* 28,51±0,16** 27,55±0.11** 17,98±0,32^ 25,96±0,04*^
1 128 3,04±0,39 41,10±0,58* 26,59±0,06*^ 17,94±0,25^ 14,37±0,31*^
9 Екстракт чорниці (Vaccinium myrtillus) 1 32 3,18±0.23** 40,57±0,39^ 22,86±0,05*^ 15,01±0,25*^ 21,56±0,09*^
1 64 2,81±0.10* 43,71±0,39*^ 26,93±0,04*^ 11,24±0,29*^ 18,12±0,15*^
1 128 2,47±0,20 36,52±0,48*^ 23,61±0,06*^ 11,86±0,55** 28,01±0,12*^
Примітка: відмінність від контролю достовірна при * - р < 0,001 - 0,05; відмінність від етанолу достовірна при • - р < 0,001 - 0,05.
дозволяє припустити, що дані рослини можуть проявляти антимутагенні властивості, що підтверджено зниженням рівня патологічних міто-зів, зумовлених дією етанолу. Вивчення спектру хромосомних аберацій дозволило встановити перевагу хроматидних мостів, фрагментів, відставання хромосом (рис.2).
а б
в г
Рис. 2. Хромосомні аберації в клітинах верхівкової меристеми Allium сера, пророщеної в екстрактах рослин вересу (а), брусниці (б), мучниці (в) та чорниці (г).Забарвлення ацето-орсеїном. Зб: об. 40, ок. 15.
Таким чином, водно-етанольні екстракти багна болотного, мучниці, буяхів, брусниці та чорниці у розведенні 1:128 нівелюють мутагенні ефекти спирту і за частотою індукованих хромосомних аберацій можуть
порівнюватися з контролем. Вищеназвані екстракти рослин мають антимутагенну дію та сприяють репараційним процесам у клітині. Запропоновані в даній роботі результати вказують на можливість використання насіння Allium cepa в якості стандартної високочутливої тест-системи для оцінки гено- та цитотоксичних властивостей факторів різноманітної природи, в тому числі біологічно активних речовин в екстрактах лікарських рослин.
Висновки.
1. Встановлено вплив екстрактів окремих рослин родини вересові на мітотичну активність, стан спадкового апарату кореневої апікальної меристеми цибулі посівної (Allium cepa).
2. Водно-етанольні екстракти чорниці звичайної, багна болотного, мучниці звичайної, брусниці звичайної та рододендрону східнокарпатського (в найнижчій концентрації) активували ріст клітин тест-об’єкту.
3. Екстракти брусниці звичайної та вересу звичайного проявили стимулюючу дію на мітотичний цикл в клітинах верхівкової меристеми Allium cepa.
4. Зменшення хромосомних аберацій в клітинах апікальної меристеми Allium cepa екстрактами багна болотного, мучниці, буяхів, брусниці та чорниці свідчить про позитивний вплив на генетичну стабільність, що сприяє процесам регенерації.
УДК 582.573.16 + 615.451.1 + 615.322 + 582.688
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ ALLIUM СЕРА-ТЕСТА К ИЗМЕНЕНИЮ КОНЦЕНТРАЦИЙ ВОДНО-ЭТАНОЛЬНЫХ ЭКСТРАКТОВ РАСТЕНИЙ СЕМЕЙСТВА ERICACEAE
Фрич Н.И., Ковальчук Л.Е., Телюк П.М.
Резюме. С целью установления возможного мутагенного действия водно-этанольных экстрактов растений семейства Ericaceae было исследовано их влияние на митотический цикл, частоту хромосомных аберраций в клетках корневой апикальной меристеми Allium сера. Объектом исследования были экстракты семи лекарственных растений: вереска обыкновенного Calluna vulgaris (L.) Hull., брусники Vaccinium vitis-idaea ( L.), багульника болотного Ledum palustre (L)., голубики Vaccinium uliginosum (L.), толокнянки обыкновенной Arctostaphylos uva-ursi(L.) Spreng., рододендрона восточнокарпатского Rhododendron kots^yi Simonk., черники Vaccinium myrtülus (L.). Установлена разная генетическая активность исследуемых экстрактов в зависимости от их концентрации. При разведении (1:128) исследуемые экстракты растений проявили ингибирующие (вереск) и стимулирующие (черника, багульник болотный, толокнянка обыкновенная, брусника и рододендрон восточнокарпатский) действие на рост корневой апикальной меристеми Allium сера. При высшей действующей концентрации угнетение митотического цикла проявили толокнянка обыкновенная, рододендрон восточнокарпатский и черника. Водно-етанольные экстракты (багульника болотного, толокнянки обыкновенной, голубики, брусники и черники имеют антимутагенное действие и способствуют репарационным процессам в клетке.
Ключевые слова: Allium сера-тест, митотический индекс, хромосомные аберрации, растения семейства Ericaceae.
Перспективи подальших досліджень. Визначення антимутагенних ефектів рослин родини Ericaceae в розчинах кадмію.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Довгалюк А.И. Оценка фито- и цитотоксической активности соединений тяжелых металлов и алюминия с помощью корневой апикальной меристемы лука / А.И. Довгалюк, Т.Б. Калиняк, Я.Б. Блюм // Цитология и генетика.
- 2001. - № 1. - С. 3- 9.
2. Евсеева Т.И. Токсические и цитогенетические эффекты, индуцируемые у Allium cepa низкими концентрациями Cd и 232Th / Т.И. Евсеева, Т.А. Майстренко, С.А. Герась-кин, Е.С. Белых, Е.В. Казакова // Цитология и генетика.-2005. - 39, № 5. - С. 73 - 80.
3. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений./ З.П. Паушева - М.: КОЛОС, 1980. - 304 с.
4. Смирнов В.В. Антибиотики из лекарственных растений: Некоторые итоги, перспективы изучения и применения в медицине / В.В. Смирнов, А.С. Бондаренко // Фітотерапія в Україні. - 1999. - № 1 - 2. - С. 7 - 12.
5. Шкарупа В. М. Мутагенез, індукований діоксидином в Allium-тесті / В. М. Шкарупа, І. Р. Бариляк // Цитология и генетика. - 2006. - № 5. - С. 31- 35.
6. Bomser J., Madhavi D. L., Singletary K. et al. // Planta Med.
- 1996. - Vol. 62, № 3. - P. 212 - 216.
7. Cignarella A., Nastasi M., Cavalli E., Puglisi L. // Thromb. Res.-1996. - Vol. 84, № 5.- 311-322.
8. Kovalchuk O., Kovalchuk I. Kovalchuk L. Evaluatian of the genotoxicity of soils contaminated as a result of Chernobyl accident, usid the Allium cepa, chromosome aberrations test // Mut. res. - 1998.-Vol. 415, № 1/2.-P. 47-55.
9. Laplaud P. M., Lelubre A., Champan M. I. // Fundam. Clin. Pharmacol. - 1997. - Vol. 11, № 1. - Р. 35 - 40.
10. Sanita' di Toppi L., Gabbrielli R. Response to cadmium in higher plants // Environ. Exp. Bot. - 1999. - 41. - P. 105 -130.
UDC 582.573.16 + 615.451.1 + 615.322 + 582.688
SENSITIVENESS OF ALLIUM CEPA-TEST TO CHANGE OF CONCENTRATIONS OF AQUEOUS-ALCOHOLIC EXTRACTS OF PLANTS OF FAMILY ERICACEAE
Frych N.I., Kovalchuk L.E., Teliuk P.M.
Summary. With the purpose of idintification of possible moutagenous action of aqueous-alcoholic extracts of Ericaceae family plants was investigated their influence on a mitotic cycle, frequency of chromosomal aberrations in meristem cells of Allium cepa. The extracts of seven medical plants were a research object: Calluna vulgaris (L.) Hull., Vaccinium vitis-idaea (L.), Ledum palustre (L)., Vaccinium uliginosum (L.), Arctostaphylos uva-ursi(L.) Spreng., Rhododendron kots^yi Simonk., and Vaccinium myrtillus (L.). A different genetic activity of the investigated extracts is set depending on their concentration. Being bred (1:128) the investigated plants extracts showed inhibiting effect (Calluna vulgaris (L.) Hull.) and stimulating effect (Vaccinium myrtillus (L.) Spreng., Ledum palustre (L.), Arctostaphylos uva-ursi(L.) Spreng., Vaccinium vitis-idaea (L.) and Rhododendron kots^yi Simonk. on the root growth. Arctostaphylos uva-ursi(L.), Rhododendron kots^yi Simonk., and Vaccinium myrtillus (L.) showed oppression of mitotic cycle during high concentration. Aqueous-alcoholic extracts of Ledum palustre, Arctostaphylos uva-ursi, Vaccinium uliginosum and Vaccinium myrtillus have antimutagenic action and assist in reparative processes in the cell.
Key words: Allium cepa-test, mitotic index, chromosomal aberrations, Ericaceae family plants.
Стаття надійшла 16.11.2009 р.
