CC BY
22
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.05:582.4:631.4:712.2 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У НАСАДЖЕННЯХ КОМПЛЕКСНИХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН УРБАН1ЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ
Наведено основш антропогенш, абiотичнi та бютичш природнi чинники трансформацiйних процесiв у насадженнях комплексних зелених зон урбашзованих екосистем. Охарактеризовано основш причини зменшення продуктивное^ зелених насаджень мiст i погiршення 1х естетичного вигляду. Висвгглено основнi наслiдки негативно! ди антропогенних та природних чинникiв на рослиншсть урбанiзованих екосистем.
Ключовг слова: чинники трансформацшних процесiв у зелених насадженнях, парковi насадження мiст, урбанiзованi екосистеми.
Мюта як складш сощальш системи, осередки економ1чного, культурного та наукового життя виникли на мющ природних екосистем, компоненти яких зазнали значних антропогенних змш, що неминуче призводить до збщ-нення бюлопчного 1 ландшафтного р1зномашття. Урбашзащя природного се-редовища супроводжуегься, насамперед, значним антропогенним впливом на рослинне вкриття 1 Грунтовий покрив. Так, протягом останшх десятил1ть вщ-булися помгтш р1зномаштш змши в насадженнях комплексних зелених зон урбашзованих екосистем, спричинеш негативними як природними, так 1, особливо, антропогенними чинниками. Найбшьш1 трансформацп вщбулись в насадженнях, де в процеш !х формування змшились природш умови зростан-ня, що призвело до витюнення коршних рослинних фггоценоз1в та замши природних фггоценоз1в на штучш [1-8].
Трансформацшш змши в насадженнях комплексних зелених зон зу-мовлеш одночасною комплексною д1ею р1зномаштних як антропогенних, так 1 природних чинниюв, що сукупно призводить до зниження бюлопчно! стшкосп та стабшьносп насаджень мют та часто спричиняе дигрешю та дег-радащю зелених насаджень урбашзованих екосистем. Основними антропогенними чинниками негативних трансформацшних процешв у насадженнях комплексних зелених зон необхщно, насамперед, вважати: значш рекреацшш навантаження, забруднешсть пов1тряного, Грунтового 1 водного середовища р1зними шквдливими та токсичними речовинами та засм1ченють територш зелених рекреацшних зон побутовим см1ттям (рис.).
Р1зномаштними дослщженнями, проведеними науковцями науково-дослщних установ та ушверситепв, встановлено, що значш рекреацшш навантаження на парков! та люопарков1 територп урбашзованих екосистем суп-роводжуються значним витоптуванням трав'яного вкриття, ущшьненням Грунтового покриву, мехашчним пошкодженням деревних рослин, що надал1 призводить до рекреацшних дигресш зелених насаджень та спричиняе втрату бюр1зномашття, зм1ну пов1тряного, теплового 1 водного режим1в Грунту, змь ну видового складу фггоценотичного вкриття.
Рис. Чинники трансформацшних процесы у насадженнях комплексных зеленых зон урбанiзованых екосистем
Щд впливом рекреацшних навантажень також змшюеться структура та динамжа розвитку рослинних угруповань - зростае участь рудеральних i сегетальних видiв, як надат досить часто можуть формувати новi фггоцено-зи паркових та люопаркових зон [2, 4, 5, 7-9].
Найбшьшого антропогенного впливу зазнають зелеш насадження ю-торичних центральних парюв мют, внутрiшньоквартальнi сквери, алейнi та рядовi посадки дерев. Це простежуеться через безпосередне пошкодження дерев i кущiв паркових, алейних i рядових насаджень, а також газонiв i кви-ниюв, що скорочуе термш 1х експлуатацп та збiльшуе обсяги витрат на догляд за ними [2, 10].
Дослщження, проведет у паркових насадженнях мют Захщного регь ону кра!ни, показали, що збшьшення антропогенного навантаження на парко-вi екосистеми призводить до попршення фiзико-механiчних властивостей верхнього шару Грунтового покриву. Так, зокрема, збшьшуеться густина твердо1 фази Грунту, зменшуеться його польова волопсть та загальна порис-тiсть (табл. 1). Це спричиняе негативш змiни в повiтряному, тепловому i водному режимах Грунту та попршення умов росту парково! рослинносп [11].
Табл. 1. Фiзико-механiчнi властивостi Грунтового покриву паркових насаджень
урбатзованих екосистем
Парки урбашзованих екосистем Стутнь рекре-ацшного навантаження Ф1зико-мехашчш властивост верхнього 5-см шару Грунту
¿1 ¿2 Wф V
"Високий Замок", м. Львш незначний 1,16 2,39 20,57 51,46
значний 1,41 2,56 15,35 44,92
1м. К. Трильовського, м. Коломия незначний 1,09 2,23 16,35 51,12
значний 1,48 2,46 13,30 39,84
Мгський, м. Хуст незначний 1,16 2,33 19,04 50,21
значний 1,48 2,55 16,25 41,96
1м. Ю. Федьковича, м. Вижниця незначний 1,17 2,36 16,82 50,42
значний 1,39 2,66 12,33 47,74
Викиди шкiдливиx peчовин в aтмосфepy стaцiонapними та пepeсyвни-ми джepeлaми зaбpyднeння, скидання стiчниx вод та pозмiщeння нeбeзпeч-ниx i побyтовиx вiдxодiв ^изводить до нaгpомaджeння в пpиpодномy œpe-довищi ypбaнiзовaниx eкосистeм piзниx xiмiчно шкiдливиx i токсичниx peчо-вин [2, 12]. Ъзнуе тeндeнцiя щодо збiльшeння обсягiв викидiв зaбpyднювaль-ниx peчовин в aтмосфepнe повiтpя ypбaнiзовaниx eкосистeм. Зaбpyднeнiсть та пepeвищeння гранично допyстимиx концeнтpaцiй xiмiчниx eлeмeнтiв y по-вiтpяномy, rpyнтовомy та водному сepeдовищi нeгaтивно впливае на pозви-ток та пpодyктивнiсть фiтобiоти ypбaнiзовaниx eкосистeм, що пpоявляeгься в знижeннi paдiaльного пpиpостy дepeв, пpискоpeннi ^о^шв стapiння, змiнi стyпeня дeфолiaцiï та дexpомaцiï листя та xвоï дepeвниx pослин, пepeдчaсно-му листопaдi [12, 13]. Так, дослiджeння пpовeдeнi у пapковиx нaсaджeнняx Львова в мeжax чотиpьоx eколого-фiтоцeнотичниx поясiв (БФП) [2, 3, 14], показали, що в IV EФП (найбшьш зaбpyднeнiй зош) пepeвaжae дpyгий клас дeфолiaцiï та дexpомaцiï. Нaтомiсть в I, II та III EФП пepeвaжae пepший клас дeфолiaцiï та дexpомaцiï дepeвниx pослин [12, 15].
Зaбpyднeнiсть пpиpодного сepeдовищa пpизводить i до змeншeння pa-дiaльного пpиpостy дepeв. Так, зокpeмa, у Львовi paдiaльний opHpiCT клeнa гостpолистого (Acer platanoides L.) змeншyeться вiд мeнш зaбpyднeноï зони (II EФП - 4,49 мм), до сepeдньо (III EФП - 4,03 мм) i до бшьш зaбpyднeноï зони (IV EФП - 3,77 мм). Cepeдньоpiчнi paдiaльнi пpиpости в'яза гладкого (Ulmus laevis Pall.), аналопчно, як i в ктена гостpолистого, змeншyються вiд мeнш зaбpyднeноï (I EФП - 6,48 мм) до бшьш зaбpyднeниx тepитоpiй (III EПФ - 5,02 мм та IV EФП - 3,36 мм) [12].
У пpомисловиx зонax ypбaнiзовaниx eкосистeм та вздовж автомапс-тaльниx вулиць, тобто в мiсцяx значного зaбpyднeння повiтpя та rpyнтy ток-сичними peчовинaми, нaсaмпepeд важкими мeтaлaми, в дepeвниx pослин pa-но пpоявляються ознаки послaблeння pостy, появляються новi вeгeтaтивнi пагони та одночасно пpискоpюються пpоцeси стapiння [12, 15, 16]. Утвоpeн-ня нeсaнкцiоновaниx стиxiйниx смiттeзвaлищ та зaбpyднeнiсть тepитоpiй зe-лeниx зон побутовими вiдxодaми ^изводять до знищeння тpaв'яного в^ит-тя, мexaнiчного пошкоджeння дepeвноï pослинностi, ущшьтення rpyнтового покpивy та спpичинюe збiльшeнню yчaстi в фiтоцeнозax pyдepaльниx i œre-тaльниx видiв pослин [2, 7, 8, 17, 18]
Штативна дiя aнтpопогeнниx чинникiв на фоpмyвaння, стpyктypy та динaмiкy pозвиткy нaсaджeнь комплeксниx зeлeниx зон ypбaнiзовaниx era-систeм часто-густо спpичиняe пpояв, або посилюе дiю i нeгaтивниx ^^од-ниx aбiотичниx i бiотичниx чинниюв. Основними пpиpодними aбiотичними чинниками, що с^ичиняють нeгaтивнi тpaнсфоpмaцiï в зeлeниx нaсaджeнняx ypбaнiзовaниx eкосистeм, нaсaмпepeд, е: ^^p^rami клiмaтичнi (тeмпepa-тypний i впровий peжими, освiтлeнiсть, вологiсть та ш.), rpyнтовi (низький вмiст живильниx peчовин, yщiльнeнiсть, низька поpистiсть, сильна кислот-нiсть-лyжнiсть та iн.) та гiдpологiчнi (низька зaбeзпeчeнiсть вологою, опус-кання piвня rpyнтовиx вод та ш.) умови, якi фоpмyються пepeвaжно внасль док нeгaтивного aнтpопогeнного впливу, або, значно piдшe, нeспpиятливими ^^одними явищами та стиxiями.
Сукупна дiя несприятливих природних абiотичних чинникiв призво-дить до зменшення продуктивносп паркових i лiсопаркових насаджень, по-пршення 1х естетичного вигляду, зниження вггальносп рослин - наявностi сухих гшок i водяних пагошв, прискорення процешв старiння та передчасно-го вщмирання дерев i кущiв, зниження стшкост деревних рослин до уражень фггохворобами та пошкоджень ентомошкiдниками (табл. 2).
Табл. 2. Вiдсоток сухостою та дерев Ь сухим гтлям в паркових насадженнях
урбашзованих екосистем
Парки урбашзованих екосистем Дерева з сухим гшлям Сухостшш дерева Загальна кшьюсть обстеже-них дерев, особин
юльюсть, особин % кшьюсть, особин %
"Високий Замок", м. Льв1в 952 28,4 121 3,6 3351
1м. К. Трильовського, м. Коломия 178 14,1 37 2,9 1264
Млський, м. Хуст 81 32,0 2 0,8 253
1м. Ю. Федьковича, м. Вижниця 54 11,6 17 3,7 462
Мехашчш пошкодження оголених кореневих лап, кори та гшок дерев i кущiв спричиняють зниження в^тальност рослинностi паркових насаджень та призводять до формування сприятливих умов до ураження бюти натвпа-разитичними рослинами i фггохворобами та пошкодження 11 ентомошюдни-ками, тобто прояву негативних трансформацш, спричинених дieю бiотичних чинникiв [2, 7, 8, 15].
Висновки. Трансформацшш процеси в насадженнях комплексних зе-лених зон урбашзованих екосистем зумовлеш, переважно, дieю антропоген-них чинниюв, що зумовлюють змiну природних умов зростання та призводять до замши природних фiтоценозiв на штучш.
Основними антропогенними чинниками негативних трансформацш, що призводять школи до ландшафтно1, фггоценотично! та таксономiчноl дег-радацп, насамперед паркових насаджень, е значнi рекреацшш навантаження, забрудненiсть повiтряного, Грунтового i водного середовища рiзними шюдли-вими та токсичними речовинами, засмiченiсть територш рекреацiйних зон побутовим смiттям. Внаслщок значних рекреацiйних навантажень на парковi насадження вiдбуваеться: ущiльнення Грунтового покриву, витоптування трав'яного вкриття, мехашчне пошкодження деревних рослин, iнодi - змша видового складу фiтоценотичного вкриття - масова участь рудеральних i се-гетальних видiв рослин.
Негативна дiя антропогенних чинникiв посилюе негативну дж> i природних абiотичних та бютичних чинникiв, прояв яких вщбуваеться внаслiдок формування сприятливих умов для уражень деревних рослин фиохворобами i ентомошкiдниками та призводить до зниження вгтальносп бiоти, прискорення процеив старiння та передчасного вiдмирання
Загалом, стабiльнiсть та стiйкiсть паркових насаджень та розвиток комплексних зелених зон урбашзованих екосистем залежить вщ багатьох чинниюв, серед яких особливу увагу необхщно зосереджувати на питаннях охорони природно-просторових територш мют, пошуку можливостей для
ствоpeння новиx зeлeниx нaсaджeнь в ypбaнiзовaномy сepeдовищi та повно-цiнного eкономiчного зaбeзпeчeння зaxодiв щодо вeдeння сaдово-пapкового господapствa в ypбоeкосистeмax■
Лiтepaтypa
1. Голyбeць M.A. Miсто як eкологiчнa i сощальна пpоблeмa / M.A. Голyбeць // Biсник AH УРCР : загальнонаук. та гpомaдсько-полiтичний жypнaл■ - 1989. - N° 12. - C. 47-58.
2. Kyчepявий BÄ Уpбоeкологiя / B■П■ Kyчepявий■ - Львiв : Bид-во "Cвiт", 1999. - 359 с.
3. Kyчepявий BÄ Фiтомeлiоpaцiя / B■П■ Kyчepявий■ - Львiв : Bид-во "Cвiт", 2003. -
540 с.
4. Голyбeць M.A. Meтодологiчнi кpитepiï ypбоeкологiï та фiтомeлiоpaцiï мiського eepe-довища / M .А. Голyбeць // Hayковий вiсник У^ДЛТУ : зб. нayк■-тexн■ пpaць■ - Львiв : Bид-во УкpДЛTУ■ - 2003. - Bип■ 13.5. - C. 13-15.
5. Гeник Я£. Cклaд та стpyктypa флоpи газошв пapкiв Львова / Я■B■ ^ник, C■Б■ Mapy-тяк // Шуковий вiсник HЛTУ Укpaïни : зб. my^^ex^ пpaць■ - Львiв : PBB HЛTУ Укpaïни■ -2012. - Bип■ 22.4. - C. 28-33.
6. Mapyтяк C■Б■ Eколого-фiтоцeнотичнi особливостi гaзонiв Львiвщини / СБ. Mapyтяк // Пpaцi HTШ■ - Бколопчний зб.: Eкологiчнi пpоблeми пpиpодокоpистyвaння та бiоpiзномaнiття Львiвщини■ - Львiв : Bид-во HTШ■ - 2001. - T. VII. - C. 273-281.
7. Дудин Р.Б. Фiтоцeнотичнa стpyктypa стapовинниx пapкiв та шляxи ïï peгyлювaння (на пpиклaдi rap^ Зaxодy Укpaïни) : автс^ф. дис. на здобуття наук. стyпeня канд. с.-г. наук: спeц■ 06.03.01 - "Лiсовi кyльтypи та фiтомeлiоpaцiя" / Р.Б. Дудин. - Львiв : PBB HЛTУ У^а-ши. - 2009. - 20 с.
8. Iмшeнeцькa HA. Загальш тeндeнцiï pозвиткy пapковиx фiтоцeнозiв / H■А■ Iмшeнeцькa // Hayковий вiсник УкpДЛTУ : зб. my^^ex^ пpaць■ - Cep.: Mi^ra сади i пapки: минyлe, су-чaснe i майбутне. - Львiв : Bид-во УкpДЛTУ. - 2001. - Bип■ 11.5. - C. 338-342.
9. Kлимeнко Ю.О. Teндeнцiï змiни дepeвноï pослинностi стapовинниx пapкiв Полiсся та Лiсостeпy У^аши / Ю.О. Kлимeнко // Шуковий вiсник УкpДЛTУ : зб. нayк■-тexн■ пpaць■ -Cep.: Miськi сади i raprm: минyлe, сyчaснe i майбутне. - Львiв : Bto-во УкpДЛTУ■ - 2001. -Bип■ 11.5. - C. 68-71.
10. Дудин Р.Б. Kонсepвaтоpськa дiяльнiсть в iстоpичниx пapкax / Р.Б. Дудин // Шуковий вiсник HЛTУ У^аши : зб. нayк■-тexн■ пpaць■ - Cep.: Ландшафтна apxiтeктypa в контекст ста-лого pозвиткy■ - Львiв : PBB HЛTУ Укpaïни■ - 2008. - Bип■ 18.12. - C. 180-183.
11. Гeник Я■B■ Гpyнтовий покpив rap^ "Bисокий Замок" та зaxоди з його оxоpони i шд-вищeння пpодyктивностi / Я■B■ Гeник, А.П. Дида, C■Б■ Mapyтяк та ш. // Hayковий вiсник HЛTУ У^аши : зб. нayк■-тexн■ пpaць■ - Cep.: Ландшафтна apxiтeктypa в контекст сталого pозвиткy■ - Львiв : PBB HЛTУ Укpaïни■ - 2008. - Bип■ 18.12. - C. 153-157.
12. Гeник Я■B■ Haгpомaджeння вaжкиx мeтaлiв у rpyнтax та фгшмаа комплeксноï зeлe-но!' зони мюта Львова : aвтоpeф■ дис. на здобуття наук. студня канд. с.-г. наук: сшц. 06.03.01
- "Лiсовi кyльтypи та фiтомeлiоpaцiя" / ЯЗ. Гeник■ - Львiв : HBM Львiв■ полiгpaф■ тexнiкyмy■
- 1994. - 23 с.
13. ^ник Я£. Baжкi мeтaли у rpyrnax зeлeноï зони Львова / ЯЗ. Гeник, M.B. Чepнявсь-кий // Уpбaнiзовaнe навколишне сepeдовищe: оxоpонa пpиpоди та здоpов'я людини: нayковe видання. - K. : Bид-во "Eкоцeнтp", 1996. - C. 22-26.
14. Kyчepявый B■А■ Уpбоэкологичeскиe основы фитомeлиоpaции■ - Ч. II. Фитомeлиоpa-ция / B■А■ Kyчepявый■ - M. : HT "Инфоpмaция", 1991. - 288 с.
15. ^ник Я£. Kонцeнтpaцiя вaжкиx мeтaлiв у rpyrnax та pослинностi Львова / Я£. re-ник, M.B. Чepнявський // Зeлeнi мiськi зони - вщ пpоблeм до pозв'язкiв : мaтep■ Miжнap■ на-yк■-пpaкт■ конф. - Львiв : Bид-во ТА^, 2004. - C. 28-32.
16. Алeксeeв Ю■B■ Tяжeлыe мeтaллы в почвax и paстeнияx / ЮЗ. Алeксeeв■ - Л. : Аг-pопpомиздaт, 1987. - 142 с.
17. ^ник Я■B■ Eколого-бiологiчнi основи фiтомeлiоpaцiï та peкyльтивaцiï звалищ i rnrni-гонiв твepдиx побyтовиx вiдxодiв / Я■B■ Гeник // Полиони твepдиx побyтовиx вiдxодiв: пpоeк-тування та eксплyaтaцiя, вимоги Gвpопeйського ^юзу, Kiотський пpотокол : мaтep■ Miжнap■ нayк■-пpaкт■ конф. - Львiв : Bto-во "Tpiaдa плюс", 2008. - C. 89-94.
18. Гeник Я£. Eколого-бiологiчнi основи вiдновлeння лaндшaфтiв, поpyшeниx звали-щами та полiгонaми твepдиx побyтовиx вiдxодiв / Я■B■ ^ник // Hayковий вiсник HЛTУ У^а-1ни : зб. нayк■-тexн■ ^аць. - Львiв : PBB HЛTУ Укpaïни■ - 2009. - Bип■ 19.2. - C. 77-82.
Генык Я.В. Факторы трансформационных процессов в насаждениях комплексных зеленых зон урбанизированных экосистем
Приведены основные антропогенные, абиотические и биотические природные факторы трансформационных процессов в насаждениях комплексных зеленых зон урбанизированных экосистем. Охарактеризованы основные причины уменьшения производительности зеленых насаждений городов и ухудшение их эстетического вида. Изложены основные последствия негативного воздействия антропогенных и природных факторов на растительность урбанизированных экосистем.
Ключевые слова: факторы трансформационных процессов в зеленых насаждениях, парковые насаждения городов, урбанизированные экосистемы.
Henyk Ya.V. Factors of transformation processes in plantations of complex green zones in urban ecosystems
Basic anthropogenic, abiotic and biotic natural factors of transformation processes in plantations of complex green areas in urban ecosystems are presented. Main reasons for decreasing the performance of plantations in the cities, and the deterioration of their aesthetic appearance are characterized. Major consequences of the negative impact of anthropogenic and natural factors on vegetation of urban ecosystems are highlighted.
Keywords: factors of transformation processes in green areas, urban parks, urban ecosystems.
УДК 379.851 Доц. А.В. Дубоделова, канд. екон. наук;
асист. Х.Ю. Малкуш - НУ "Львiвська полiтехнiка "
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ТЕНДЕНЦН РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ В УКРАШ1
Розглянуго значення сшьського туризму у виршент сощально-екож^чних проблем вгтчизняних сш. Узагальнено теоретичш напрацювання, практичний втиз-няний i зарубiжний досвщ, визначено сутшсть i окреслено специфiчнi характеристики сшьського туризму. Проаналiзовано етапи розвитку сшьського туризму в кра!ш. Оцшено сучасний стан, тенденци та проблеми розвитку сшьського туризму в Укршш.
Ключовг слова: зелений, сшьськш, агротуризм, туристично-рекреацшш ресур-си, пакет туристичних послуг.
Постановка проблеми. Зпдно з даними Всесвиньо! туристично! ор-гашзацп (ВТО) темпи росту сшьського туризму оцшюються вщ 10-20 % до 30 % на рж, а його частка в доходах вщ м1жнародного туризму сягае 10-15 %, що свщчить про динам1чне зростання цього сектору туристично! шдустрп.
Зважаючи на заруб1жний досвщ, сшьськш туризм набувае вщповщно-го розвитку в Укра!ш. Сьогодш укра!нський ринок здатний приймати i обслу-говувати близько 150 тис. туриспв у сшьськш мюцевосп (потенщал евро-пейського ринку оцшюеться в 2 млн л1жко - мюяць) [11, с. 6-7].
За наявносп значного потенщалу, структурних змш сшьсько! мюце-восп, необхщних передумов, сучасний стан форм i метод1в оргашзування сшьського туризму в Украш не дае змоги отримувати вiдповiднi економiчнi вигоди, що потребуе вивчення прогресивного досвiду, виявлення тенденцш i проблем, розроблення заходiв i програм його ефективного розвитку.
AHaii3 останшх досл1джень i публжацш. Iсторичнi витоки, особли-востi зарубiжноl та впчизняно! практики, науковi основи становлення i розвитку сшьського туризму дослщжено у працях таких укра!нських авторiв,
