CC BY
16
ТЕЗИ КОНФЕРЕНЦП «АКТУАЛЬН ПИТАННЯ КЛiНiЧНОÍ ЕНДОКРИНОЛОГП, iМУНОЛОГií ТА АЛЕРГОЛОГП» (м. ЧЕРН|ВЦ|, 24-25 ЖОВТНЯ 2013 РОКУ)
(Продовження. Початок на с. 87)
CZl £ ® Материалы конференции
Цг- /Proceedings of the Conference/
International journal of endocrinology
Актуальнi питання клЫчноТ iMyHOAorii та алергологи
УДК616.248-07-08-053.2:575.113.3
Батожаргалова Б.Ц.1, Петрова Н.В.1, Тимковская Е.Е.1, Мизерницкий Ю.Л.2, Зинченко Р.А.2
1 Медико-генетический научный центр РАМН, г. Москва, Россия
2 Московский научно-исследовательский институт педиатрии и детской хирургии МЗ РФ, Россия
ЭТНОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ
Материал и методы исследования. Обследованы 168 подростков бурятской национальности, проживающих на территории Агинского Бурятского округа Забайкальского края. У 68 подростков был установлен диагноз бронхиальной астмы (БА): у 31 юноши (45,6 %) и 37 девушек (54,4 %). Средний возраст обследованных составил (14,2 ± 0,2) года. Диагноз верифицировали в соответствии с критериями Национальной программы «Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактика» (2012). Контрольную группу составили 100 здоровых подростков (средний возраст (15,1 ± 0,1) года), из них 54 юноши и 46 девушек.
Проведен анализ ассоциации БА с полиморфными вариантами генов FCER2, ADRB2, NOS2, NOS3, GSTM1, TNFA, GSDMB (rs7216389, rs2305480) у подростков в бурятской популяции.
Результаты исследования и их обсуждение. Нами не было выявлено достоверных отличий при исследовании аллелей и генотипов генов кандидатов — (T2206C) гена FCER2, (Arg16Gly) и (Gln27Glu) гена ADRB2, (-308 A-G) гена TNFA, гена GSTM1 и rs2305480 GSDMB.
В то же время отмечено увеличение частоты аллеля 4 VNTR/NOS3 у больных с БА (0,103) по сравнению с контролем (0,045); ОШ = 2,44; (95% ДИ 1,02-5,80), p = 0,04.
Отношение шансов для носителей генотипов 4/4 и 4/5 гена NOS3 равно 2,72 (95% ДИ 1,06-6,97; р = 0,03), т.е. носительство аллеля 4 является маркером повышенного риска развития БА у подростков бурятской национальности.
При исследовании частот аллелей и генотипов SS, SL, LL VNTR/NOS2 различий не установлено. Выявлена
достоверно более низкая частота аллеля 11 в группе больных с БА по сравнению с контрольной группой (0,074 против 0,160; р = 0,019; ОШ = 0,42; 95% ДИ 0,190,87, что является фактором пониженного риска бронхиальной астмы (ОШ = 0,41; 95% ДИ 0,19-0,82).
Вывод. Носительство гомозиготного генотипа Т/Т полиморфизма ге7216389 GSDMB, очевидно, является маркером повышенного риска развития бронхиальной астмы у подростков бурятской национальности.
УДК 616.248-053.2-073
Безруков Л.О., 1ванова Л.А. Кафедра пе^атрп та дитячих ¡нфекшйниххвороб Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
ЧИ В^ОБРАЖУЮТЬ iМУНОЛОПЧНi МАРКЕРИ КРОВi ХАРАКТЕР ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХiВ ПРИ БРОНХiАЛЬНiЙ АСТМi В ДГГЕЙ?
Розвиток запального процесу в бронхах хворих на бронх1альну астму (БА) та його наслщки, вщпо-вщь на протизапальне лшування багато в чому ви-значаються як профшем клггин, що беруть участь в його реаизаци, так i оргашзащею мiжклiтинних взаемодш. Так, вiдмiчено, що контроль над ней-трофшьною БА з використанням шгаляцшних кор-тикостерощв видаеться менш ефективним, шж при еозинофшьнш формi захворювання. Тому ви-значення характеру запалення дихальних шляхiв у дггей, хворих на БА, е важливим клшчним за-вданням, виршення якого дозволить обирати ш-дивщуальну протирецидивну терапш. Водночас визначення типу запалення шляхом цитолопчного дослщження шдукованого мокротиння потребуе доволi багато часу, може ускладнюватися розвитком бронхоспазму та його використання можливе пере-важно в дггей старшого вшу. Унаслщок цього постае питання: чи можливе встановлення типу запалення бронх1ального дерева при БА за даними функцю-нально! активност еозинофшьних i нейтрофшьних показниыв кровi хворих? Водночас результати по-рiвняльного анал1зу показниыв, що вщображають еозинофшьну та нейтрофшьну ланки запалення в
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
151
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
Таблиця 1.1мунолопчн1 показники нейтрофльних лейкоцит1в кров1 та мокротиння в обстежених дтей
Середовище дослщження НСТ-тест, % ФА, % ФЧ, ум.од.
Спонтанний Стимульований Резерв
Кров 37,2 ± 2,0 49,5 ± 2,1 12,2 ± 1,7 80,9 ± 1,3 8,4 ± 0,6
Мокротиння 17,9 ± 1,3 19,8 ± 1,3 1,9 ± 0,8 70,3 ± 2,0 3,6 ± 0,2
Р < 0,01 < 0,01 < 0,05 < 0,01 < 0,01
Таблиця 2.1мунолопчн1 показники активност фагоцитозу та НСТ-тесту еозинофтьних гранулоцитв кров! та шдукованого мокротиння у хворих на бронхiальну астму
Середовище дослщження НСТ-тест, % ФА, % ФЧ, ум.од.
Спонтанний Стимульований Резерв
Кров 19,4 ± 1,5 18,1 ± 1,4 1,40 ± 0,06 71,4 ± 2,2 4,0 ± 0,5
Мокротиння 17,3 ± 1,3 16,5 ± 1,2 1,50 ± 0,07 64,5 ± 3,4 2,4 ± 0,3
Р НВ НВ НВ НВ НВ
KpoBi та шдукованому мокротинш хворих на БА, е суперечливими.
Метою нашого досЛдження було вивчення мож-ливостi використання iмунологiчних маркерiв нейтро-фiльних та еозинофтьних лейкоцитiв кровi для визна-чення характеру запального процесу дихальних шляхов дiтей, хворих на бронмальну астму.
Матер1ал i методи дослщження. На базi пульмо-алерголопчного вщдтення Обласно! дитячо! кшшч-но! лшарш м. Чернiвцiв обстеженi 116 дггей, хворих на БА. Середнiй вк: обстежених пацiентiв становив (12,1 ± 4,1) року, частка хлопчикiв — 68,8 %. У сть-ськш мiсцевостi проживши 60,3 % хворих. Ушм дiтям у мiжнападний перюд БА проводився цитологiчний аналiз мокротиння, отриманого методом шдукцп з використанням сершного розведення натрiю хлориду за методом I.D. Pavord Водночас iз визначенням фагоцитарно! активностi (ФА) та фагоцитарного числа (ФЧ) нейтрофшв мокроти та кровi оцшювали показники киснезалежного метаболiзму еозинофiльних та нейтрофтьних гранулоцитiв кровi та мокротиння за даними спонтанного та стимульованого НСТ-тесту (Park, 1962) з урахуванням вщносного вмюту фар-мазанпозитивних нейтрофшв. Рiзницю показникiв стимульованого та спонтанного НСТ-тесту розцшю-вали як дихальний резерв вказаних гранулоцитiв. Як показники функцюнального стану нейтрофiльних та еозинофтьних лейкоцитав обрано результати спонтанного та стимульованого НСТ-тесту, що втображають !х киснезалежний метаболiзм i вважаються дзеркалом функцiональноi' активностi даних клгган. Окрiм вказаних показнитв оксидазно! мiкробоцидностi грануло-цитiв обрано таи доступнi маркери фагоцитозу, як !х фагоцитарна активнiсть та фагоцитарне число.
Результати дослщження та ix обговорення. У табл. 1 наведено iмунологiчнi показники нейтрофiльних лей-коцитiв кровi та мокротиння.
Отриманi данi дають пiдстави вважати, що актив-шсть киснезалежного метаболiзму нейтрофiльних гранулоцитiв кровi та !х резерв бiльш виражеш порГв-няно з активацiею цих клгган у мокротинш обстеже-
них пашенпв. Це саме стосуеться й таких показниыв фагоцитозу нейтрофiльних гранулоципв, як фагоцитарна активнiсть цих клгган та фагоцитарне число. Отримаш даш, iмовiрно, можна пояснити тим, що нейтрофтьш гранулоцити кровi, вщображаючи ак-тивнiсть вiдповiдi фагоциту на рiзноманiтнi стимули, значно бiльше активуються, нiж указанi лейкоцити в мокротинш, актившсть яких визначаеться переваж-но наявшстю мiсцевого запалення. У цтому отри-манi данi дають шдстави вважати, що наведенi показники функцюнально! активностi нейтрофiльних лейкоцитiв кровi недоцiльно використовувати для оцiнки характеру запалення бронхiв, тобто виршен-ня питання про наявшсть у дитини нееозинофтьно! БА. На це вказуе також вiдсутнiсть вiроriдноi коре-ляцп мiж показниками функцюнально! активнос-т нейтрофiльних лейкоцитiв кровi та мокротиння (г = 0,27; р < 0,044).
Результати дослщження активност фагоцитозу та НСТ-тесту еозинофтьних лейкоципв кровi та мокротиння наведенi в табл. 2.
Вщсутшсть вiрогiдних вщмшностей у середнiх показниках киснезалежного метаболiзму еозино-фiльних лейкоцитiв у кровi та мокротиннi можна розглядати як шдставу для твердження, що результати НСТ-тесту еозинофтьних гранулоципв кровi можна використовувати для виявлення еозинофть-но! БА в дiтей. Проте вщсутшсть вiрогiдного ко-реляцiйного зв'язку мiж вивченими показниками активностi цих гранулоципв у кровi та мокротинш ставить це твердження шд сумшв.
Висновки. Показники функцюнально! активнос-т нейтрофiльних та еозинофiльних лейкоцитiв кровi недоцiльно використовувати для оцiнки характеру запалення бронхiв, тобто для виршення питання про наявнiсть у дитини нееозинофтьно! або еози-нофiльноi бронхiальноi астми. Для визначення характеру запалення дихальних шляхiв дiтей, хворих на бронхiальну астму, слiд використовувати такий нешвазивний метод, як цитолопчне дослiдження iн-дукованого мокротиння.
152
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
