Чи існує можливість підвищення ефективності захисту сучасних радіолокаторів від завад Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Литература: 1. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. М.: Мир, 1976. 2. Поспелов Д.А. Нечеткие множества в моделях управления и искусственного интеллекта. М.: Наука, 1986. 3. Альхалайбех Айман, Михаль О.Ф., Руденко О.Г. Звено “техническая система — человек оператор”, как модель информационного взаимодействия интеллектуальных подсистем с разной производительностью // “Восточно-Европейский журнал передовых технологий”. 2003. № 6 (6). С. 18-21.4. Михаль О. Ф. Принципы организации системы дистанционного обучения скорочтению на локально-параллельных нечетких алгоритмах // Обра-

зование и виртуальность - 2002. Харьков - Ялта: УАДО, 2002. С. 112-116. 5. Зырянов А.Г., Котегов С.С. и др. Скорочтение и ЭВМ // “Микропроцессорные средства и системы”. 1990. №16. С. 90—92.

Поступила в редколлегию 10.10.2004

Рецензент: д-р техн. наук, проф. Руденко О.Г.

Альхалайбех Айман, аспирант кафедры ЭВМ ХНУРЭ. Научные интересы: информационные системы, моделирование, нечеткая логика, сети Петри. Адрес: Украина, 61166, Харьков, пр. Ленина, 14, каф. ЭВМ, тел. (0571)40-93-54, е-mail: [email protected]

УДК 621.321.96

ЧИ ІСНУЄ МОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХИСТУ СУЧАСНИХ РАДІОЛОКАТОРІВ ВІД ЗАВАД

ХРАБРОСТШБ.В, МАРТИНЧУК О. О, ФОМЕНКО Д.В.______________________________

Пропонується до уваги сутність і можливості повного поляризаційного зондування простору при вирішенні завдань у складній завадовій обстановці, коли існуючі методи боротьби з завадами неефективні. Повне поляризаційне зондування простору може значно розширити функціональні можливості радіолокаторів і покращити їх основні тактико-технічні характеристики.

Вступ

Інтенсивне впровадження радіотехнічних, у тому числі й радіолокаційних систем у господарську, наукову й оборонну сфери діяльності людей призвело до суттєвого зростання взаємних завад. При цьому вимога підвищення ефективності захисту сучасних радіолокаторів від пасивних, активних і комбінованих завад давно вже перестала бути обов’язковою тільки для військ.

Сучасна теорія радіолокації пропонує дуельний принцип захисту від завад. На практиці це означає, що для захисту від кожного виду завад існує певний метод і визначений пристрій придушення завади. Проте у багатьох важливих для практики випадках відбиття від пасивних завад і активні завади діють на радіолокатор одночасно і часто сумісно. Це, природно, призводить до істотного зниження ефективності захисту, побудованого на дуельному принципі. Практика радіолокації вимагає розробки більш ефективних принципів і методів забезпечення достатнього захисту від завад сучасних радіолокаторів.

Проведені авторами фундаментальні дослідження в цій галузі показали, що нові принципи і методи підвищення інформативності й завадозахисту сучасних радіолокаторів варто шукати на стику сусідніх з радіолокацією галузей науки. Зокрема, дослідження, проведені на стику статистичної теорії радіолокації, електродинаміки і поширення радіохвиль, теорії розпізнавання образів, дозволили отри-

РИ, 2004, № 4

мати теоретичні передумови для розробки нового методу, що істотно розширює можливості вирішення традиційних завдань радіолокації в складних умовах.

Повне поляризаційне зондування простору призначене для виявлення-розпізнавання, оцінки координат цілей переважно на фоні пасивних, активних і комбінованих завад. Це один з методів, що створює передумови для організації сумісного захисту сучасних радіолокаторів від пасивних, активних і комбінованих завад, забезпечуючи при цьому додатковий енергетичний виграш до 20 дБ і навіть більше.

Повне поляризаційне зондування простору передбачає опромінювання цілей переважно складними сигналами на ортогональних поляризаціях, приймання ортогональних по поляризації складових відбитих сигналів і їхнє спільне використання як багатомірних або векторних сигналів для виявлення-розпізнавання й оцінки координат цілей на фоні завад.

Методи виміру елементів поляризаційної матриці розсіювання

Відомі такі методи виміру елементів поляризаційної матриці розсіювання (ПМР) при повному поляризаційному зондуванні:

1. Моноімпульсний. Такий метод передбачає випромінювання ортогональних по поляризації і за часовою структурою широкополосних складних зондувальних сигналів в один момент часу. Достоїнством цього методу є незалежність властивостей цілі від частоти і часу, тому що випромінювання ортогональних сигналів здійснюється на одній частоті в той самий момент часу. Однак реалізація даного методу вимагає великих апаратурних витрат, оскільки для кожного з ортогональних сигналів буде потрібен свій передавач і свій приймальний канал.

2. Послідовний у часі метод. Він припускає випромінювання ортогональних по поляризації в загальному випадку вузькополосних простих зондувальних сигналів з однаковими несучими частотами f0 у різні моменти часу. У цьому випадку ортого-нальність сигналів досягається за часом. Методична помилка виміру елементів ПМР при цьому пов’язана з часовим розносом зондувальних сигналів і особливостями динаміки орієнтації цілі за

155

час виміру всіх елементів ПМР. Варто помітити, що методична помилка може бути суттєвою, якщо період зондування забезпечує однозначний вимір дальності до цілі.

3. Різночастотний метод, при якому відбувається випромінювання ортогональних по поляризації вузькополосних зондувальних сигналів, несучі частоти яких fl і f2 рознесені на деяку величину. При цьому методі ортогональність сигналів досягається по частоті. Його особливістю є наявність одного передавача і можливість використання при зондуванні простих сигналів. Апаратурні витрати при використанні цього методу в порівнянні з моноімпульсним зменшаться.

4. Послідовно-різночастотний метод. При його реалізації ортогональність зондувальних сигналів досягається за часом і частотою. Особливістю даного методу є використання одного передавача, який настроюється по частоті й поляризації, однак при цьому залишається методична помилка, характерна для послідовного та різночастотного методів виміру елементів ПМР.

Метод повного поляризаційного зондування та його можливості

В основу методу повного поляризаційного зондування покладені маловідомі раніше статистичні закономірності розподілу в багатомірному просторі поляризаційних векторів розсіювання об’єктів різних класів, а також поляризаційних векторів активних завад. Сутність цих закономірностей полягає у такому. На основі теоретичних і експериментальних досліджень встановлено, що поляризаційні вектори розсіювання об’єктів визначеного класу, пасивних завад і поляризаційні вектори активних завад заданих параметрів та ступеня поляризації локалізуються у відповідних областях або площинах, що можуть відрізнятися між собою розмірністю, формою, розмірами, орієнтацією і розташуванням у поляризаційному просторі. При цьому вірогідна міра перетинання областей локалізації поляризаційних векторів розсіювання об’єктів різних класів або дорівнює, або близька до нуля. Попарно порівнюючи розподіл поляризаційних векторів розсіювання об ’єктів різної форми і поляризаційних векторів активних завад, різноманітних за ступенем і за поляризаційними параметрами, відзначимо їхні суттєві відмінності. Зазначені статистичні закономірності розподілу багатомірних сигналів і завад визначають теоретичні передумови суттєвого підвищення завад озахищеності та інфор -мативності радіолокаторів з можливістю реалізації методу повного поляризаційного зондування простору.

Основні особливості синтезу та аналізу оптимальних вирішальних правил, зокрема виявлення-роз-пізнавання цілей при повному поляризаційному зондуванні простору, пов’язані з різними рангами сингулярних або погано обумовлених коваріацій-но-поляризаційних матриць об’єктів різних класів і активних завад. Проте труднощі, пов’язані з цими особливостями, можна подолати, використовуючи

відомі методи регуляризації [1-3]. Загалом процедура синтезу оптимальних вирішальних правил при різноманітних критеріях практично не відрізняється від відомих [4-6].

Результати розрахунків

При виявленні-розпізнаванні цілі за дискретною вибіркою фіксованого обсягу при моделях випадкових векторного сигналу і завади використовуємо критерій Неймана-Пирсона. Вважаємо, що для гіпотези про наявність цілі визначеного класу і відповідної альтернативи маємо вибірку незалежних відліків з багатомірним нормальним законом розподілу з нульовим математичним очікуванням і відповідними коваріаційно-поляризаційними матрицями Mj і М0. Коваріаційно-поляризаційну матрицю сигналу вважаємо апріорі відомою, а коваріаційно-поляризаційну матрицю адитивної суміші завади і шуму можна отримувати адаптивно за результатами усереднення дискретної вибірки поляризаційного вектора вхідного процесу.

Для вирішальної достатньої статистики отримаємо такий вираз:

N -

Li = I ST • (М/ - М0 J) • Si , i=i...N, (1)

і = 1

де М^ 1 і М q 1 — зворотні коваріаційно-поляри-заційні матриці; S і — відліки поляризаційного вектора розсіювання (вектора-стовпця); T * — знаки транспонування і комплексного сполучення відповідно; N — обсяг вибірки.

Накоплена вирішальна статистика, яка обумовлена виразом (1), може бути успішно використана при побудові, наприклад, послідовних вирішальних правил на основі критерію Вальда [6], різноманітних рангових критеріїв [7].

Можливості виявлення-розпізнавання цілей на фоні певної пасивної завади з використанням лінійного поляризаційного базису ілюструють результати статистичного моделювання, які наведені в табл. 1.

При моделюванні корисних сигналів були використані дані вимірів поляризаційного вектора розсіювання фізичних моделей цілей різної форми на експериментальній установці [8]: Ц1 — об’єкт простої форми (конус); Ц2 — об’єкт складної форми (сітчастий біконус); Ц3 — слабко деполяризуючий об’єкт (суцільний біконус); Ц4 — не деполяризуючий об’єкт (сфера).

Як модель пасивної завади було використано добре апробовану математичну модель поляризаційного вектора розсіювання динаміки хаотичної сукупності хмари дипольних відбивачів. Частотні або швидкісні розходження між сигналами і завадою вважалися мало суттєвими.

156

РИ, 2004, № 4

Таблиця 1 поляризації правого напрямку обертання. При Показники ефективності виявлення-розпізнавання цілей зондуванні простору тільки однією хвилею різної форми на фоні пасивної завади кругової поляризації лівого напрямку обертання результати відрізняються несуттєво.

З наведених у табл. 2 результатів випливає, що в порівнянні з повним поляризаційним зондуванням при повному поляризаційному прийманні середній обсяг вибірки зростає в 6...32 рази, вірогідність пропуску цілі - в 3...6 разів, а вірогідність помилкової тривоги - в 5...15 разів.

Розглянемо можливості повного поляризаційного зондування при виявленні цілі Ц1 на фоні активної шумової завади за відсутності просторових і частотних відмінностей. Слід відмітити, що повне поляризаційне приймання або ж метод поляризаційної селекції не надають можливості достатнього захисту від дії активної завади хаотичної поляризації по головній пелюстці діаграми спрямованості антенної системи.

q2, дБ Показники виявлення Ц1 Ц2 Ц3 Ц4

D 0,96 0,67 0,94 0,97

-5 F 0,01 0,12 0,05 0,01

Nj 13 31 17 28

No 4 8 5 7

D 0,88 0,5 0,86 0,9

-10 F 0,04 0,13 0,08 0,03

Nj 30 66 33 60

No 5 17 9 13

Алгоритм виявлення-розпізнавання цілей на фоні пасивної завади був реалізований на основі послідовної процедури виявлення Вальда. У табл. 1 використані такі позначення: Nj, N0 — середній обсяг вибірки для прийняття рішення про наявність або відсутність цілі разом із сукупністю диполів в елементарному об’ємі; D , F — оцінки вірогідностей правильного виявлення-розпізнавання цілей і хибної тривоги відповідно до серії з 1000 іспитів; q2 — відношення середніх потужностей сигналу до суми потужностей завади і шуму на інтервалі спостереження, тобто

Результати розрахунку середнього обсягу вибірки для виявлення цілі на фоні активних завад регулярних лінійних (ЛП), кругових (КП) і хаотичних поляризацій (ХП) при різних відношеннях середньої потужності сигналу до потужності активної завади, тобто параметру виявлення, з вірогідностями правильного виявлення не менше як 0,9 і хибної тривоги не гірше як 10-4 наведено в табл. 3. Відношення середньої потужності сигналу до потужності шуму на інтервалі спостереження моделювалось при цьому не меншим 20 дБ.

q2 = Sp(Mc)/Sp(M0), (2)

де Sp(Mc) — слід апріорі відомої коваріаційно-поляризаційної матриці сигналу, причому відношення середньої потужності сигналу до потужності шуму на інтервалі спостереження було не менше 20 дБ.

Слід відзначити, що показники ефективності виявлення-розпізнавання цілей різної форми на фоні пасивної завади можуть бути прийнятними навіть при рівних значеннях середньої потужності сигналу та завади за відсутності будь-яких відмінностей, крім поляризаційних.

Відмітимо, що прийнятні показники ефективності виявлення цілі можуть спостерігатись до значення параметру виявлення —20 дБ.

Результати розрахунків середнього обсягу вибірки поляризаційного вектора розсіювання для забезпе -чення тих же показників якості виявлення, що і в попередньому випадку, але з урахуванням більш складної ситуації, коли ціль Ц1 маскується комбінованою завадою, тобто активною шумовою і пасивною, наведені в табл. 4. Зауважимо, що відношення середньої потужності сигналу до па-

Таблиця 2

В даний час деякі сучасні радіолокатори мають можливість використовувати різні види поляризації сигналу на випромінювання і на приймання, можуть працювати в режимі повного поляризаційного приймання.

Порівняння можливостей повного поляризаційного приймання (ППП) і повного поляризаційного зондування (ППЗ) як методів локації хвилями кругової поляризації при виявленні-розпізнаванні цілі Ц1 типу об’єкт простої форми на фоні пасивної завади у вигляді хмари дипольних відбивачів за відсутності частотних відмінностей відображає табл. 2.

Слід зазначити, що табл. 2 відображає процес повного поляризаційного приймання при зондуванні простору тільки однією хвилею кругової

Порівняння можливостей повного поляризаційного зондування та повного поляризаційного приймання

Метод локації q2, дБ D F N1 N0

ППЗ -5 0,96 0,01 13 4

ППП -5 0,77 0,15 78 58

ППЗ -10 0,88 0,04 30 5

ППП -10 0,65 0,21 259 160

РИ, 2004, № 4

157

Таблиця 3 сивної завади у виг-Середній обсяг вибірки для ляді дипольних відби-виявлення цілі на фоні вачів при цьому скла-акгивних шумових завад дає — 5 дБ, частотні

регуЛярНої і хаотичНої відмінності відсутні. поляризації

Відмітимо, що маскування цілі, крім активної шумової завади ще і вказаною пасивною, веде до збільшення середнього обсягу вибірки для прийняття рішення в 3...5 разів.

q2, дБ 0 -5 -10 -20

N (ЛП) 2 4 8 14

N (КП) 3 5 9 18

N (ХП) 9 18 22 32

Таблиця 4

q2, дБ 0 -5 -10 -20

N (ЛП) 6 17 21 35

N (КП) 6 16 25 38

N (ХП) 14 26 54 77

Середній обсяг вибірки для „

виявлення цілі на фоні Результати розрахун-пасивної та активної завади ку з^ежності коефіц регулярної і хаотичної кнта придушення ак-поляризації тивної шумової хаотично поляризованої завади при різних відношеннях завада-шум для різних методів виміру елементів ПМР наведені в табл.

5. При цьому передбачалося, що відношення потужності сигналу до потужності шуму складає не менше ніж 20 дБ, відбувається процес виявлення об’єкта ЦІ при впливі активної шумової хаотично поляризованої завади по головній пелюстці діаграми спрямованості антени. Вплив бічних пелюсток діаграми спрямованості антени та спектральні особливості зондувальних сигналів не враховувались. При математичному моделюванні пристрою придушення завад передбачалося, що в ньому реалізовано алгоритм послідовного виявлення цілі на фоні завад, а також оптимальна процедура вибору параметрів поляризаційного зондування.

У табл. 5 використано такі скорочення: ППЗ — повне поляризаційне зо вдування (моноімпульсний метод виміру елементів ПМР); ПЗП — поляризаційне зондування послідовне; ПЗРЧ — поляризаційне зондування різночастотне; ПЗП-РЧ — поляризаційне зондування послідовно-різночастотне. За результатами, наведеними у табл. 5, можна зробити висновок про те, що при збільшенні потужності завади щодо потужності шуму слід очікувати збільшення коефіцієнта придушення, що покращить умови виявлення-розпізнавання

цілі. Так, якщо відносна потужність активно-шумових завад по головному та бічних пелюстках діаграми спрямованості антени складає 80 дБ і слід очікувати суттєвого зменшення дальності

Таблиця 5

Коефіцієнт придушення активної шумової завади

q2/, дв 40 60 80

/ш

Кприд (ППЗ), дБ 30 48 65

Кприд (ПЗП), дБ 26 44 61

Кприд (ПЗРЧ), дБ 29 47 64

Кприд (ПЗП-РЧ), дБ 25 42 60

виявлення цілі, то використання повного поляризаційного зондування та придушення вказаних завад приведе до відновлення функціональних можливостей РЛС зі збільшення дальності виявлення в умовах дії завад приблизно в 40 разів.

Аналіз результатів та висновки

Наведені результати показують, що повне поляризаційне зондування простору створює передумови для захисту РЛС від пасивних, активних і комбінованих завад у рамках єдиного технічного рішення на відміну від традиційних методів боротьби з завадами, що побудовані на дуельному принципі. При застосуванні методу повного поляризаційного зондування простору сподіваний енергетичний виграш може досягати 20 дБ і навіть більше залежно від параметрів як завад і сигналів, так і нестабільностей основних технічних параметрів поляризаційних каналів РЛС.

Попередні теоретичні й експериментальні дослідження дозволяють сподіватися, що при роботі по цілях заданих класів метод повного поляризаційного зондування простору в порівнянні зі штатними режимами радіолокаторів, які працюють на фіксованій і некерованій поляризації, може забезпечити:

1) збільшення дальності дії при локації цілей на фоні:

— активних шумових завад при їх дії як по головному, так і бічних пелюстках діаграми спрямованості антени — у 5...40 разів;

— пасивних завад, коли штатна система селекції рухомих цілей неефективна, — у 3...7 разів;

— комбінованих завад — у 2...4 рази;

2) виявлення на дальності дії базового радіолокатора наземних і низьковисотних цілей з меншою ефективною відбивною поверхнею у десятки разів;

3) виявлення-розпізнавання цілей з точністю до типу при відношенні потужностей сигналу до завади до мінус 5 дБ;

4) розпізнавання й ідентифікацію завад у зоні огляду.

Метод повного поляризаційного зондування не має теоретичного обмеження на кількість адитивних джерел випромінювання. Він забезпечує вирішення традиційних завдань локації цілей на фоні пасивних завад при відсутності частотних та доп-плерівських відмінностей сигналів і безпосередньо самих завад, а також на фоні активних і комбінованих завад, що діють на РЛС як по бічних, так і по основному пелюстку діаграми спрямованості антени. У той же час метод повного поляризаційного зондування простору не виключає можливості використання кожного з відомих сучасних методів обробки радіолокаційних сигналів, забезпечуючи суттєве додаткове придушення як активної, так і пасивної завади.

Дослідження показують, що принципи побудови РЛС із можливістю повного поляризаційного зондування простору повинні відрізнятися від тради-

І58

РИ, 2004, № 4

ційних апаратурним і алгоритмічним забезпеченням. Зокрема, апаратурна реалізація методу повинна забезпечити випромінювання двох складних сигналів на ортогональних поляризаціях і повне поляризаційне приймання, обробку всіх складових відбитого векторного сигналу, забезпечуючи при цьому вимір чотирьох елементів поляризаційного вектора розсіювання. Це значить, що для РЛС з повним поляризаційним зондуванням властиві можливості традиційної РЛС при роботі на одній із поляризацій або РЛС із повним поляризаційним прийманням. Тому алгоритмічне забезпечення має включати елементи штучного інтелекту, коли забезпечується доцільність роботи на одній фіксованій або оптимальній поляризації, у режимі повного поляризаційного приймання або ж повного поляризаційного зондування залежно від завадової обстановки та поточних завдань, коли має забезпечуватись адаптація до завад, навчання і самонавчання пристроїв виявлення-розпізнавання цілей заданого класу. Безвідмовність РЛС з повним поляризаційним зондуванням буде завжди вище безвідмовності РЛС, побудованої на традиційних принципах. Оптимальний розподіл випромінюваної енергії, часових показників виявлення і супроводження цілі, забезпечення скритності роботи РЛС може також входити до складу вказаного алгоритмічного забезпечення.

Таким чином, можливість підвищення ефективності захисту від завад та розширення функціональних можливостей сучасних радіолокаторів існує

УДК 519.713: 631.411.6

ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕЛЯЦІЙ МІЖ ВМІСТОМ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ГРУНТАХ РІЗНИХ ЕКОСИСТЕМ ПРИ ВИРІШЕННІ ЗАДАЧ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ

КОЗУЛЯ Т.В., ГЛУШКОВА Л.В.,

ШТЇТЕЛЬМАН З.В.

Розглядаються можливості визначення математичних моделей взаємовпливу на акумуляцію забруднювачів (важких металів) різної хімічної природи у грунтах будь-яких екосистем при вирішенні задач екологічного моніторингу навколишнього середовища.

Актуальність і необхідність дослідження

Важливим при дослідженні проблеми забруднення навколишнього природного середовища є питання токсичності. Під токсичністю розуміють шкідливий вплив хімічних елементів чи сполук на живі організми. Визначальним показником можливого негативного впливу хімічних речовин є їх концентрація. Токсичність залежить від співвідношення іонів у розчині (наприклад, токсичність арсенату,

і пов’язана із забезпеченням можливості реалізації методу повного поляризаційного зондування простору і відповідних пристроїв обробки складних векторних сигналів.

Література: 1. Теоретические основы радиолокации / Под ред. В.Е. Дулевича. М.: Сов.радио, 1964. 732 с. 2. Гантмахер Ф.Р. Теория матриц, 4-е изд., доп. М.: Наука, 1988. 540с. 3. Андерсон Т. Введение в многомерный статистический анализ /Под ред. Б.Р.Гнеденко. М.: Физматгиз, 1963. 500 с. 4. Бартон Д. Радиолокационные системы. Сокр. пер. с англ. /Под ред. К.Н.Тро-фимова. М.: Воениздат, 1967. 480 с. 5. Ширман Я.Д., Манжос В.Н. Теория и техника обработки радиолокационной информации на фоне помех. М.: Радио и связь, 1981. 416с. 6. Вальд, Абрахам. Последовательний анализ / Пер. с англ. П.А.Бакута и др./ Под ред. Б. А. Севастьянова. М.: Физмзтгиз, 1960. 328 с. 7. Гаек Я. и Шидак З. Теория ранговых критериев / Пер. с англ. Д.М. Чибисова / Под ред. Л.Н. Большева. М.: Наука, 1971. 375 с. 8. Казаков Е.Л. Радиолокационное распознавание космических объектов по поляризационным признакам. Одесса: Издание ОИУМ, 1999.

Надійшла до редколегії 08.07.2004

Рецензент: д-р техн. наук, проф. Поповський В.В.

Храбростін Борис Володимирович, провідний науковий співробітник НЦ Військ ППО, полковник запасу, д-р техн. наук, старший науковий співробітник.

Мартинчук Олександр Олександрович, доцент Харківського військового університету, полковник, канд. техн. наук, доцент.

Фоменко Дмитро Володимирович, ад’юнкт кафедри Харківського військового університету, старший лейтенант.

селенату знижується в присутності надлишку фосфатів і сульфатів), від форми сполук елементів (наприклад, кисневі аніони хімічних елементів більш токсичні, ніж їх прості катіони). Найбільш пріоритетними для хіміко-токсикологічного аналізу є важкі метали (Pb, Hg, Cd, Cu, Ni, Co, Zn), які мають високу токсичність і міграційну здатність. Поведінка цих токсикантів у різних природних середовищах обумовлена специфічністю їх основних біогеохімічних властивостей (Вл), які включають такі показники: здатність до комплексоутво-рення, рухомість, біохімічна активність, мінеральна чи органічна форма поширення, здатність до гідролізу, розчинність, ефективність до накопичення. У загальному вигляді токсичність (Т), рухомість (Р), накопичення (Н) важких металів можна представити як функції комплексоутворен-

Таблиця 1

Основні біогеохімічні властивості важких металів

Вл Co Ni Cu Zn Cd Hg Pb

Т П П П П В В В

Р Н Н П П В В В

Н П П В В В В В

К Н Н В В П П Н

G Н П В В П П П

R Н Н В В В В В

В — висока, Н- низька, П- помірна

РИ, 2004, № 4

159