CC BY
48
УДК 141(091)
_ 1 *
А. О. КАРПЕНКО1
1*Донбаський державний педагопчний ушверситет (Слов'янськ, Украша), ел. пошта konepark@mail.ru, ORCID 0000-0003-3198-7103
«ЧОРН1 ЗОШИТИ» МАРТ1НА ГАЙДЕ1ГЕРА I ПОЛ1ТЕКОНОМ1Я СУЧАСНО1 ФШОСОФСЬКО! КРИТИКИ
Мета дослщження полягае в тому, щоб визначити ключов1 стратеги фшософсько! критики «Чорних зо-шипв» М. Гайдеггера, що реал1зуеться у виршенш наступних завдань: 1) щентифжувати корпус текспв, що репрезентуе дискурс фшософсько! критики нотаток Гайдеггера; 2) виявити типолопчш особливосл ввдмш-них стратегш штерпретацп «Чорних зошипв»; 3) реконструювати тематичний горизонт гайдеггерознавчих студш, вщкритий дискус1ями щодо опублшованих нотаток. Методологiя досл1дження сформована поеднан-ням дискурсивного анал1зу з традицшними методами юторико-фшософсько! критики. Наукова новизна виражена в наступних положениях: 1) дискурс рецепци фшософського щоденника Гайдеггера охоплюе текс-ти як вузько гайдеггерознавчого характеру (статп зб1рки Gatherings), так i широкого кола ключових фшосо-ф1в (А. Бадью, Ж.-Л. НансГ); 2) основнi стратеги фшософсько! критики «Чорних зошитiв» вiдтворюють зага-льну структуру дискурсу штерпретацп творчосп фiлософа, розподiлену мiж апологетикою та щеолопчною критикою; 3) «Чорш зошити» загострили питання щодо архiтектонiки Gesammtausgabe, утворили текстог-рафiчну базу для дослщження «мовчазного» перiоду творчостi Гайдеггера. Висновки. Дискурс фшософсько! критики нотаток Гайдеггера засвщчуе щеолопчну обтяженiсть фшософування i виправдовуе сощально-орiентоваиi тдходи iсторико-фiлософського дослiджения, що розглядають фшософування в якостi особливо! культурно! практики, а не сублiмовано! творчостг
Ключовi слова: Гайдеггер; iнтерпретацiя; «Чорш зошити»; дискурс; стратегiя
Актуальшсть теми дослщження.
Два роки тому вийшли друком фшософсью нотатки Мартша Гайдеггера, одного з найбшьш суперечливих мислител1в минулого стол1ття. Глобальне гайдеггерознавче сшвтовариство вибухнуло нов1тньою хвилею дебат1в та штер-претацш навколо старого питання щодо полггичних, а тепер i суто етичних, 1мпл1кацш творчо! бюграфи фшософа. Так зваш «Чорш зошити» деконструювали вже застигаючу структуру своерщного канону в масивному дискурс Gesammtausgabe. Вагомють тако! де-конструкци можна буде оцшити лише в май-бутньому. Адже, коли Гайдеггер стверджував, що його зрозумдать лише через триста роюв, вш, можливо, мав на уваз1, що його почнуть розумгги, коли прочитають усе Gesammtausgabe. Н1як не заперечуючи необ-хщшсть опрацювання оригшальних текст1в, ми пропонуемо лише перелаштувати оптику дослщження на похщний дискурс фшософсько! критики, що е живою стих1ею сучасно! фшософсько! культури в глобальному зр1зг Уза-гальнення характеристик тенденцш фшософсь-ко! критики, спровокованих публшащею «Чорних зошипв» постае перспективним напрямком
дослщження для думки, що прагне щенти-фшаци актуальних смислових координат фшо-софування у свповому контекст!.
Мета дослщження.
Мета дослщження - визначити ключов1 стратеги фшософсько! критики «Чорних зошипв», що реал1зуеться у виршенш наступних завдань: 1) щентифшувати корпус текспв, що репрезентуе дискурс фшософсько! критики нотаток Гайдеггера; 2) виявити типолопчш особ-ливосп вщмшних стратегш штерпретацп «Чорних зошипв»; 3) реконструювати тематичний горизонт гайдеггерознавчих студш, вщкритий дискус1ями щодо опублшованих нотаток.
Виклад основного матер1алу.
Наприкшщ 80-х роюв минулого столггтя видатний росшський фшософ Володимир Б1б1хш запропонував розр1зняти «справу Гайдеггера» вщ «справи на Гайдеггера»: референтом першо! щюми е саме фшософування шмця, референтом друго! - дискуси навколо його нацюнал-сощалютичного ангажементу [1]. Але запропоноване розр1знення не роз1рвало тяг-лосп тих дискурс1в, вщносно яких пози-цюнувався В. Б1б1хш. 1стор1я сплела з цих лшш
ландшафт нов1тньо1 постановки питання про полгтичш ¿мплшацп Гайдеггерово! творчость На вщм!ну вщ минулого «слухання» справи, спровокованого ззовш фшософського простору - публщистичною швективою Вштора Фар!аса, сьогодшшня реактиващя уваги до Гайдеггера спричинена внутршшм фактором, а саме: публшащею запис1в фшософа у декшькох чор-них зошитах, вщ яких цей щоденник Гайдеггера й охрестили «Чорними зошитами».
П1вторар1чна контраверза навколо цих публшацш е щкавим феноменом сучасного св1тового фшософського процесу, що вартий дослщницько! уваги { з боку укра!нсько! фшо-софсько! спшьноти.
Нажаль, укра!нська фшософська культура не напрацювала виразно! традицп герменевтики Гайдеггерово! творчосп, тому особливо ак-туальним е узагальнення св1тових тенденцш гайдеггерознавства щодо оцшки нов!тшх публшацш Gesammtausgabe. На вщмшу вщ укра!нсько! фшософсько! спшьноти, зайнято! переважно локальними питаннями боротьби за виживання, наш! колеги в Росп докладають чи-мало зусиль задля долучення до загальносв1то-вого контексту гайдеггерознавства. Про це свщчать { грунтовна стаття Н. Мотрошилово!, присвячена «Чорним зошитам», { нещодавня конференщя «Гайдеггер, "Чорш зошити" 1 Рос1я», оргашзована в Московському державному ушверситет в жовтш цього року [5].
Гайдеггерознавч! студи нараз! характеризу-ються глобальним масштабом та певною юто-ричною континуальшстю - конститутивними ознаками окремо! галуз! юторико-фшософсько! науки. Становлення гайдеггерознавства в якост тако! галуз! е багатоскладовим процесом, що охоплюе вщмшш за типолопею дискурсивш лшп, яю визначають контур референцшно пов'язаних з творчютю шмецького мислителя рецептивних герменевтик.
Центральна лшя цього дискурсу утво-рюеться текстами самого Гайдеггера. Треба од-разу зазначити, що проект Gesammtausgabe, повного видання праць фшософа, поеднуе р!зш за характером тексти: вщ праць, опублшованих в редакцп автора, до лекцш, вщтворених з кон-спекпв слухач1в, чернеток { нотаток. Насправд1, перед нами аж шяк не цшсна матер1я тексту, а мереживо переплетених м1ж собою фрагменлв мислення, жанрова типолопя яких складае перспективу окремого дослщження. Дотично до
ще! лшп йде ряд похщних текстов, де фшософ!я Гайдеггера постае в якосп об'екта штерпретацп або посилань. Розподшеш м1ж полюсами апологетики та критики щ тексти репрезентують долю Гайдеггерово! думки, фшсують способи рецепцп щей шмецького фшософа.
Новтош публшацп займають окреме мюце в систем! повного видання, оскшьки репрезентують «фшософський щоденник» Гайдеггера. Ц!нн!сть цих текстов полягае в компенсац!! принципово! фрагментарносто текст!в мислителя, написаних тсля «Буття та часу» (1927) та «Кант ! проблема метаф!зики» (1928). Звичай-но, ! у сво!х нотатках Гайдеггер залишаеться Гайдеггером, але профетична тональн!сть його п!сляповоротного мислення звучить !накше в рег!стр! такого слабкого жанру.
Сама лише наявшсть та юторична витри-вал!сть такого феномену, як «справа на Гайдеггера», свщчать про те, що шмецький фшо-соф, а точшше його !м'я, утворюе певну щюму, певну культурну ф!гуру поряд !з безпосередньо людиною, яку звали цим !м'ям. Важливо нага-дати, що сам Гайдеггер ув!в до б!гу певне ро-зр!знення м!ж фшософом, як людиною, та його твором, фшософ!ею. Ця !нтенц!я Гайдеггера нараз! постае у вигляд! водод!лу м!ж апологе-тичною !нтерпретац!ею його творчосп на про-тивагу сповненого деяких недол!к!в особистого життя мислителя та критичною рецепщею його ф!лософування як поз!рно! ширми, що прихо-вуе дшсного суб'екта його мислення. Супереч-ка м!ж цими двома полярними позищями спа-лахнула з новою силою навколо новтошх ви-дань.
Проте, треба вщзначити ! певш трансфор-мац!! в дискурс! рецепцп ф!лософування Гай-деггера. Наприклад, фокус критики Гайдеггеро-вого нацизму змютився з анал!тики пол!тичних вчинк!в «партшного функц!онера» до герменевтики «юторично-буттевого антисем!тства». Таб!р апологет!в п!шов у даному випадку на певний гамбто, намагаючись знизити «юторич-но-буттевий антисемгтизм» до побутово! ксенофоб!! ! «банал!зувати» те зло, яким був хво-рий величний мислитель буття. Спроби д!агно-стувати дискурс Гайдеггера щодо пол!тичних екстраполяц!й власно! фшософи у якост! симптоматики певного фшософського р!зновиду соц!опатолог!! теж виглядають неспод!ваними в контекст! апологетично налаштованого гай-деггерознавства.
Ta6ip критиюв у свою чергу наголошуе на кореляци фiлософського дискурсу Гайдеггера з «жаргоном» повсякденно! свiдомостi тогочас-ного нiмецького суспiльства. Виявлена коре-ляцiя iнтеpпpетуеться як аргумент на користь дезавуювання Гайдеггерового проекту са-кpалiзацп фiлософування. У критичному дис-куpсi рецепцп фшософи Гайдеггера також вщ-чутний певний зсув вщ iстоpично-бiогpафiчноi фактичностi до актуально! щеолопчно! по-лемiки з новтошми спрямуваннями консервативного нацiоналiзму.
Мiж полюсами беззаперечно! критики та беззастережно! апологетики розгортаеться спектр пеpехiдних форм штелектуально! ре-цепцii фiлософського щоденника Гайдеггера. Саме цi пеpехiднi штерпретацп е показовими щодо pеалiзацii герменевтичних стpатегiй мас-кування та пом'якшення кpайнiх позицiй. Цша-вою, наприклад, виглядае спроба американсь-кого дослщника Джошуа Реймана типологiчно звести «нацизм Гайдеггера» до певного виду нщшеанства [9, с. 78]. За цим болючим - особливо для пострадянсько! чуттевост - кроком простежуеться послiдовна тенденцiя подолання породженого повоенною pеакцiею уявлення про сингуляpнiсть нацизму. У межах наукового дискурсу ця тенденщя е необхвдною, але вод-ночас не можна iгноpувати щеолопчний змiст цього маскування, яке е типовим для гай-деггеpiанськоi «сублiмацп» фiлософування, радикального протиставлення фiлософii i науки, шдвищення першо! до статусу мистецтва.
Звичайно, дискурс дебатiв навколо «Чорних зошитiв» поки не набув науково! ваги i мае пе-реважно публiцистичний характер. Очевидно, що фшософи «першого ешелону», наприклад А. Бадью [6] та Ж.-Л. Нанс [4], займають помipковану позицiю у поpiвняннi з «другим ешелоном» кpитикiв та апологе^в [2; 5; 7; 9; 10; 11]. . Але вже зараз можна без сумшву стверджувати, що разом iз цим «фшософським щоденником» змiнюеться аpхiтектонiка корпусу текс^в Gesammtausgabe. А найважливiшим е те, що цей щоденник постае важливим джере-лом для адекватно! оцшки типу вщношення мiж фiлософом та фшософуванням, пpовiдного для твоpчостi Гайдеггера. Ваpiативнiсть штер-пpетацiй текстiв мислителя знову переконують, що фiлософiя суперечливого шмця вимагае су-перечливо!, можливо, навтоь еклектично! мето-дологii дослiдження.
Адже тактика сублiмацii фшософування, розгорнута Гайдеггером упродовж пiзнього перюду його творчого життя, призводить у дшсносп до лiнгво-поетичноi геpметизацii поля фшософського значення, в pезультатi яко! мова з дому буття перетворюеться на топос його iзо-ляци. Таким чином iндивiдуальна тактика ви-датного фiлософа щодо pедукцii сощально-полiтичних iмплiкацiй власно! фiлософii пере-ростае в глобальний проект тдкорення фшо-софii мовi й поези. Але фiлософiю можна i треба розум^и не тiльки як поетичне мистецтво утворення концеппв, але i в якостi ремесла, виробництва, можливо навiть технологii, що мають статус певно! соцiальноi практики.
Наукова новизна.
Здшснене в статтi дослщження дискурсу фiлософськоi критики «Чорних зошшгв» М. Гайдеггера дозволяе сформулювати наступш положення: 1) дискурс pецепцii фшософського щоденника Гайдеггера охоплюе тексти як вузь-ко гайдеггерознавчого характеру (статп збipки Gatherings), так i широкого кола ключових фiлософiв (А. Бадью, Ж.-Л. Нана); 2) основнi стратеги фшософсько! критики «Чорних зоши-т1в» вiдтвоpюють загальну структуру дискурсу штерпретацп творчосп фiлософа, pозподiлену мiж апологетикою та щеолопчною критикою; 3) «Чорш зошити» загострили питання щодо архтектошки Gesammtausgabe, утворили тек-стогpафiчну базу для дослщження «мовчазно-го» перюду творчосп Гайдеггера.
Висновки.
Нажаль, у межах ще! pозвiдки нам вдалося лише схематично окреслити певнi риси дис-кусiй та суперечок всередиш свiтовоi фшософсько! спiльноти щодо оцшки фшософських щоденниюв Маpтiна Гайдеггера. У тому, щоб визначити протистояння апологеив, кpитикiв i тих, хто прагне вщнайти «тpетiй шлях», мало нового. Нов^ньою тут постае сама технолопя упpавлiнням дискурсом, полiтекономiя спожи-вання фiлософських текстiв i диссемшацн певного символiчного капiталу. Це - технолопя, що дшсно утворюе певну позищю по той бш ipонii та наiвностi, позицiю банальносп мислення. Дискурс фiлософськоi критики нотаток Гайдеггера засвщчуе iдеологiчну обтяжешсть фiлософування i виправдовуе соцiальну критику фшософи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бибихин, В. В. Дело Хайдеггера / В. В. Биби-хин // Философия Мартина Хайдеггера и современность. - Москва : Наука, 1991. - С. 166-171.
2. Габриель, М. Нацист из засады / М. Габриель [пер. с нем. и примеч. Н. В. Мотрошиловой] // Вопросы философии. - 2015. - №4. - С. 166-169.
3. Мотрошилова, Н. В. «Черные тетради» М. Хайдеггера: по следам публикации / Н. В. Мотрошилова // Вопросы философии. - 2015. - №4. - С. 131-162.
4. Нанси, Ж.-Л. Хайдеггер и мы / Ж.-Л. Нанси [пер. с фр. А. В. Гараджи] // Вопросы философии. - 2015. - №4. - С. 163-165.
5. Хайдеггер, «Черные тетради» и Россия: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pressmia.ru/pressclub/20151023/9504287 46.html. - Назва з екрана. - Перев1рено 10.06.2016.
6. Badiou A. A Letter [Електронний ресурс] / A. Badiou [пер. з. фр. Р. Варрен]. - 2014. - Ре-
http://www.versobooks.com/blogs/1796-a-letter-from-alain-badiou. - Ha3Ba 3 eKpaHa. - ne-peBipeHO 10.06.2016.
7. Escuerdo, J. A. Heidegger's Black Notebooks and the question of Anti-Semitism / J. A. Escudero // Gatherings: The Heidegger Circle Annual. - 2015. - Vol. 5. - P. 21-49.
8. Knowles, A. Heidegger's mask: silence, politics, and the banality of evil / A. Knowles // Gatherings: The Heidegger Circle Annual. - 2015. -Vol. 5. - P. 93-117.
9. Rayman, J. Heidegger's Nazism as veiled Nitzscheanism and Heideggerianism: evidence from the Black Notebooks / J. Rayman // Gatherings: The Heidegger Circle Annual. - 2015. -Vol. 5. - P. 77-92.
10. Steinbock, A. J. Heidegger, Machination, and the Jewish question: the problem of the gift / A. J. Steinbock // Gatherings: The Heidegger Circle Annual. - 2015. - Vol. 5. - P. 50-76.
11. Trawny, P. Heidegger, "World Judaism", and Modernity / P. Trawny // Gatherings: The Heidegger Circle Annual. - 2015. - Vol. 5. - P. 1 -20.
жим доступу:
_ i *
А. А. КАРПЕНКО1
'"Донбасский государственный педагогический университет (Славянск, Украина), эл. почта konepark@mail.ru, ORCID 0000-0003-3198-7103
«ЧЕРНЫЕ ТЕТРАДИ» МАРТИНА ХАЙДЕГГЕРА И ПОЛИТЭКОНОМИЯ СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФСКОЙ КРИТИКИ
Цель исследования заключается в том, чтобы определить ключевые стратегии философской критики «Черных тетрадей» М. Хайдеггера, достижение которой реализуется в решении следующих задач: 1) идентифицировать корпус текстов, которые репрезентируют дискурс философской критики заметок Хайдеггера; 2) выявить типологические особенности различных стратегий интерпретации «Черных тетрадей»; 3) реконструировать тематический горизонт хайдеггероведческих студий, открытый дискуссиями по опубликованных заметок. Методология исследования основана на сочетании дискурсивного анализа с традиционными методами историко-философской критики. Научная новизна выражена в следующих положениях: 1) дискурс рецепции философского дневника Хайдеггера охватывает тексты как узко хайдеггероведческого характера (статьи сборника Gatherings), так и широкого круга ключевых философов (А. Бадью, Ж. -Л. Нанси) 2) основные стратегии философской критики «Черных тетрадей» воспроизводят общую структуру дискурса интерпретации творчества философа, распределенную между апологетикой и идеологической критикой; 3) «Черные тетради» обострили вопрос об архитектонике Gesammtausgabe, образовали текстологическую базу для исследования периода «молчания» в творчества Хайдеггера. Выводы. Дискурс философской критики заметок Хайдеггера свидетельствует об идеологической отягощенности философствования и оправдывает социально ориентированные подходы историко-философского исследования, рассматривающие философствование в качестве особой культурной практики, а не сублимированного творчества.
Ключевые слова: философия Хайдеггера; интерпретация; «Черные тетради»; дискурс; стратегия
1 *
A. O. KARPENKO1
**Donbas State Pedagogical University (Sloviansk, Ukraine), e-mail konepark@mail.ru
MARTIN HEIDEGGER'S BLACK NOTEBOOKS AND POLITICAL ECONOMY OF CONTEMPORARY PHILOSOPHICAL CRITIQUE
The purpose of the study is to determine the key strategies of philosophical criticism of Heidegger's Black Notebooks, whose achievement is realized in the following tasks: 1) to identify the body of texts that represent the discourse of philosophical criticism of Heidegger notes; 2) to reveal the typological features of the different strategies of interpreting Black Notebooks; 3) to reconstruct a thematic horizon of Heidegger studies, opened up by discussion on published notes. The methodology combines elements of discourse analysis with traditional methods of historical and philosophical criticism. Scientific novelty is expressed in the following: 1) philosophical discourse of the Notebooks' reception includes texts of narrowly specialized character (Gatherings collection of articles), as well as reflections of key philosophers (A. Badiou, J.-L. Nancy) 2) basic strategies in philosophical critique of Black Notebooks convey the overall structure of the discourse of interpretation of Heidegger's legacy, distributed between apologetics and ideological criticism; 3) Black Notebooks have exacerbated the problem of architectonics of Gesammtausgabe and formed the textual basis for the study of "silence" period in philosophical life of Heidegger. Conclusions. The discourse of philosophical critique of Heidegger's notes proves evidence for ideological charge of philosophizing and justifies socially oriented approaches of historical and philosophical studies examining philosophizing as a special cultural practice, not as a form of sublime creativity.
Key words: Heidegger's philosophy; interpretation; Black Notebooks; discourse; strategy
REFERENCES
1. Bibikhin V.V. Delo Haideggera [Heidegger's case]. In: Filosofia Martina Haideggera i sovremennost [Martin Heidegger's philosophy and present times]. Moscow, Nauka Publ., 1991, pp. 166-171.
2. Gabriel M. Natsist iz zasady [A Nazi from the ambush]. Voprosy filosofii - Problems ofphilosophy, 2015, no.
4, pp. 166-169.
3. Motroshilova N.V. "Cheryye tetradi" M. Haideggera: po sledam publikatsii [M. Heidegger's Black Notebooks: following the publication]. Voprosy filosofii - Problems of philosophy, 2015, no. 4, pp. 131-162.
4. Nancy J.-L. Haidegger i my [Heidegger and we]. Voprosy filosofii - Problems of philosophy, 2015, no. 4, pp. 163-165.
5. Haidegger, "Chernyye tetradi" i Rossiya [Heidegger, Black Notebooks, and Russia]. Available at: http://pressmia.ru/pressclub/20151023/950428746.html. (Accessed 10 June 2016).
6. Badiou A. A Letter. Available at: http://www.versobooks.com/blogs/1796-a-letter-from-alain-badiou. (Accessed 10 June 2016).
7. Escuerdo J.A. Heidegger's Black Notebooks and the question of Anti-Semitism. Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 2015, vol. 5, pp. 21-49.
8. Knowles A. Heidegger's mask: silence, politics, and the banality of evil. Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 2015, vol. 5, pp. 93-117.
9. Rayman J. Heidegger's Nazism as veiled Nitzscheanism and Heideggerianism: evidence from the Black Notebooks. Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 2015, vol. 5, pp. 77-92.
10. Steinbock A.J. Heidegger, Machination, and the Jewish question: the problem of the gift. Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 2015, vol. 5, pp. 50-76.
11. Trawny P. Heidegger, "World Judaism", and Modernity. Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 2015, vol.
5, pp. 1-20.
Стаття рекомендована до публжацп к. фтос. н., доц. О. П. Варшавським (Украгна)
Надшшла до редколеги 11.03.2016 Прийнята до друку 11.06.2016
