CC BY
9УДК 331.5.01
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ЯК 1НДИКАТОР 1ННОВАЦ1ЙНОГО СОЦ1АЛЬНОГО
РОЗВИТКУ
Семикта А.В.
На основ1 систематизаци наукових погляд1в розкрито суттсть людського капталу. Обхрунтовано зростаюче значення людського капталу, його якост1 у забезпечент економ1чного зростання та конкурентоспроможност1 крат, що засвгдчуе важливгсть соцгальних гнвестицгй та соцгальних гнновацгй. Визначено зв 'язок мгж тднесенням рол1 людського капталу та ¡нновацтним соцгальним розвитком, який позначаеться на умовах розвитку населення та розширент можливостей самореал1заци у працг та самозабезпечення. Запропоновано концептуальну схему тдвищенняякостг людського капталу на основг визначення тареал1заци прюритет1в 1нновац1йного сощальногорозвитку. Ключовi слова: людський каптал, якгсть, соцгальнг гнвестицИ, соцгальнг гнновацИ, гнновацгйний соцгальнийрозвиток
Глобалiзацiйнi процеси, загострення конкурентно! боротьби змушують кра!ни CBiTy постшно знаходитися у пошуку шляхiв економiчного зростання, прискорення шновацшного розвитку еконо-мши. Головним джерелом конкурентних переваг в цих умовах стае саме людський каттал, розви-нений за допомогою сощальних швестицш, сформована на основi шновацшного сощального розвитку здаттсть зайнятого населення до засвоення та розробки нових знань, високопродуктивно! пращ з елементами творчосп. Передумови конкурентних переваг забезпечуються в передових кра!-нах, передуам, завдяки формуванню людського катталу (ЛК) високо! якост в межах шновацшного сощального розвитку.
Для Украши, яка обрала шлях модертзацп економши [18], проблема вдосконалення розвитку людського катталу набувае гостроти у зв'язку з низькою конкурентоспроможтстю держави на св^ових ринках високотехнолопчно! продукцп, уповшьненням темпiв економiчного зростання, демографiчною кризою, занепадом сощально! сфери, традицiйною недооцiнкою ролi сощально! полiтики. Пошук шляхiв розв'язання ще! проблеми потребуе поглиблення дослiджень сутносп людського капiталy та його ролi у контекстi iнновацiйного соцiального розвитку.
Людський каттал рiзноаспектно дослiджyвали у сво!х працях зарyбiжнi (Т. Шульц, Г. Беккер, Дж. Кендрик, Ф. Махлуп, Капелюштков Р. I., Корчагин Ю. А.) та украшсью науковщ (В. Антонюк, О. Грiшнова, А. Колот, Е. Лiбанова, Т. Заяц, В. Новшов, О. Новiкова, В. Оншенко та iн.). Водночас, теоретичний аналiз свiдчить, що у втизнянш наyковiй лiтератyрi не вистачае досшджень людського капiталy у контекст! забезпечення iнновацiйного соцiального розвитку. Останне набувае особливого значення у зв'язку з актyалiзацiею проблеми розвитку людського катталу на етат модертзацп економши.
Мета статт1 полягае у систематизаци науково! думки щодо сутносп та ролi людського катталу визначенн його тiсного взаемозв'язку iз процесами сощального розвитку. Для досягнення визначено! мети необхщно: по-перше, здшснити аналiз наукових поглядiв щодо сутносп людського катталу запропонувати авторську версiю трактування людського капiталy; по-друге, обгрунтувати зв'язок людського капiталy та шновацшного сощального розвитку; по-трете, враховуючи протирiччя у розвитку людського катталу, обгрунтувати необхщтсть запровадження шновацшного тдходу до соц-iального розвитку в Укра!т.
Аналiз наукових джерел довiв, що поява категори «людський каттал» стало певною вщповщдю на виклики часу, яю вимагають шновацш та прискорення економiчного розвитку за умов вичерпа-ностi екстенсивних чинниюв розвитку, змiни технологiчних yкладiв.
У багатьох публшащях появу категорп «людський каттал» часто пов'язують з iм'ям Нобелевсь-ких лаyреатiв, американських досшдниюв Т. Шульца i Г. Беккера, як розробили теорiю людського катталу у другш половинi ХХ ст. [1, с.13]. Водночас, не зменшуючи цiннiсть !х наукового внеску як
фундаторiв теорп людського капiталу, зауважимо, що е тдстави вважати, що уявлення про «людський капiтал» та його роль в економщ з'явилися значно ранiше.
З нашо'1 точки зору пiдrрунтя сучасних уявлень про роль людського катталу у розвитку держа-ви було закладено в далекому минулому. Ще до нашо'1 ери мислителi Стародавнього св^у Аристотель, Ксенофонт, Конфущй, Платон, Сократ зосереджували увагу на вагомш ролi освiти, знань i вмiнь, накопичення трудового досвiду для розвитку господарства, полшшення соцiальних умов житщ^яльносп [2, с. 15; 3, с. 68; 4, с. 23, 43, 46].
Починаючи з XVIII ст. одночасно зi становленням ринково'' економши у працях окремих ви-датних економiстiв та фiлософiв (К. Сен-Омон, Р. Оуен, В. Петп, А. Смiт, Ж. Батист Сей та ш.) з'являеться наукова думка про сприйняття нагромадження знань i вмiнь людини у сенсi рiзновиду капiталу. Пояснення бачимо в тому, що таю людсью якостi, як знання, вмшня, майстернiсть стали найбшьш затребуваними саме з появою ринку.
На тш бурхливо'1 промислово'1 революцй, швидкого розвитку промисловостi в Сврот, зрiс попит на новi знання та спецiальнi вмiння, застосування на практищ перших наукових досягнень та вщкритпв. Саме тому економюти та фiлософи Х^Ш-Х1Х ст. не тшьки все бiльшу увагу прид^ють ролi знань, освiти, професiйного навчання, подшу працi, зростанню 11 продуктивносп, а й виступа-ють в ролi соцiальних реформаторiв. В щ часи Р. Оуен i К. Сен-Омон науку, освiчених людей нази-вають двигуном прогресу. При цьому як свщчить iсторiя економiчноi думки, Р. Оуен одним iз перших висловив думку про важливють швестищй у людський капiтал, необхщтсть «створити для працi комфортнi i красивi умови, якi б подво'ли й силу» [5, с. 316]. В. Петп висунув щею ощнювати у грошовiй формi кориснi якостi та можливостi людини та ураховувати людину разом з й знаннями, навичками та досвщом у складi капiталу. Необхiднiсть цього досшдник пояснював тим, що процес тдготовки вмiлого працiвника вимагае витрат та щлеспрямованих зусиль протягом тривалого часу. 1де'1 Р. Оуена, В. Петп пiзнiше пiдтримав А. См^, засновник сучасно'' економiчноi теорй. Вш дiйшов висновку, що основним катталом суспiльства поряд iз машинами, спорудами слщ вважати знання, вмiння, трудовий досвщ людей. Не менш далекоглядними були погляди вченого щодо ви-переджально'1' ролi розвитку технiчних знань, як зумовлюють «винайдення всiх машин, яю полег-шують i скорочують працю», сприяють подiлу працi, збшьшенню обсягiв виробництва внаслiдок цього [6 с. 6-14].
Багато зусиль до популяризацй й розвитку щей А.Смгга доклав французький економют Ж. Батист Сей, який розглядав вщносини мiж найманим працiвником i катталютом як обмiн послугами i тдкреслював, що здiбностi людини до пращ «можна розглядати як капiтал, який утворився щорь чним нагромадженням i послiдовним збiльшенням витрат на його виховання» [7, с. 59]. На його думку, тдвищенню квалiфiкацii пращвниюв, зростанню продуктивностi працi безпосередньо сприяе розвиток освiти та науки [8, с. 38-40].
Зауважимо, що украшсью мислителi у ХVШ-ХIХ ст. (Г. Сковорода, М. I. Туган-Барановський, В. I. Вернадський) висловлювали дещо близью думки про потенщал людини, значимють розумо-вих здiбностей i знань для господарчого розвитку, як в подальшому стали пiдrрунтям сучасних уявлень про штелектуальну складову людського катталу
Справедливо тдкреслити, що у вивченн досшджувано! проблеми певний внесок належить К. Марксу. Виходячи з класових позищй, вiн застосував термiн «каттал» по вiдношенню до робо-чо'1 сили, вважаючи й частиною загального капiталу пiдприемства : «...Т самi складовi частини капiталу, якi з точки зору процесу пращ розрiзняються як об'ективн та суб'ективнi чинники, як засоби виробництва i робоча сила, з точки зору процесу збшьшення вартосп розрiзняються як постшний i змiнний капiтал [9, с.220].
Росiйський вчений С. Г. Струмилш за часiв планово! економiки вперше довiв вигiднiсть швес-тування в осв^нш розвиток населення для тдвищення продуктивностi працi в кршт та ощнив зростання нацiонального доходу за рахунок капiталовкладень в осв^у, чим випередив ще! Т. Шуль-ца i Г. Беккера стосовно економiчних вигiд вiд iнвестування в людський каттал. Шляхом розра-хункiв вчений довiв: «Вигоди вiд пiдвищення продуктивносп працi перевищують вiдповiднi витра-ти держави на шкшьне навчання у 27,6 рази, при цьому каттальт витрати скарбницi окупаються
вже у першi ж 1,5 року, а протягом наступних 35,5 року держава отримуе щорiчно чистий дохщ на цей «каттал» без будь-яких витрат. Бiльш рентабельне вкладення «катталу» було б навт важко придумати, до того ж тут не враховано тих випд, яю одночасно отримуе сам пращвник, тдвищую-чи свiй доход» [10, с. 81].
Окреслене дозволяе впевнено стверджувати, що упродовж двох останшх столт в науковш лiтературi вже сформувалися уявлення про людський каттал, його значення у господарському роз-витку та необхщтсть оцiнювання. Системне ж викладення думок у виглядi обгрунтування теорп людського капiталу пов'язуемо саме з iменами Т. Шульца i Г. Беккера.
Теодор Шульц вперше обгрунтував, що людський каттал е не тшьки продуктивним фактором, а й двигуном, фундаментом шдус^ально', постшдус^ально' та шноващйно-шформащйно!' еко-номш. Людський капiтал вчений визначив як сукуптсть вроджених та придбаних здiбностей та якостей, якi можуть накопичуватися, вщтворюватися, можуть бути посиленi вщповщними швести-цiями. За оцiнками дослщника, iз виробленого ВВП на накопичення людського катталу витра-чаеться вже не ?, як це випливало з колиштх теорш вiдтворення ХХ-го ст., а понад ? його величи-ни, що свщчить про закономiрнiсть сощально' переорiентацii економiчного розвитку. Т.Шульцем було доведено необхiднiсть сощальних iнвестицiй у здоров'я населення, освггу, умови життя, тобто забезпечення системи рiзноманiтних капiталовкладень у соцiальний розвиток [ с. 6].
Гари Беккер визначив сутнють людського катталу як сукуптсть знань, здоров'я, навичок i дос-вщу, якi використовуються для отримання доходу. Розглядаючи людський каттал на мiкрорiвнi, вчений довiв, що знання i вмiння людини нарощуються i приносять економiчну вщдачу за умов швес-тування в осв^. Грунтуючись на аналiзi значних масивiв статистично' шформацп, Беккер перекон-ливо довiв, що освiта завдяки катталовкладенням стае фундаментом збiльшення доходiв найма-них працiвникiв, роботодавцiв, держави [12]. Одночасно вчений обгрунтував, що не менший економiчний ефект мають також швестицп в здоров'я, полшшення умов пращ, емоцшного та фiзич-ного здоров'я працiвникiв [13, с.40 ].
Вчений окремо оцiнив економiчну ефективнiсть вищо'' освiти, передусiм, для самого пращвни-ка, довiв, що у США вщдача вiд отримання вищо'1 освiти знаходиться на рiвнi 10-15%, що переви-щуе показники прибутковосп бiльшостi фiрм. Завдячуючи Г.Беккеру та його послiдовникам швес-тицп в освiту стали розглядатися як джерело економiчного зростання, не менш важливе, нiж тра-дицiйнi катталовкладення.
Положення теорп людського капiталу рiзноаспектно розвинули у сво'х працях таю зарубiжнi дослiдники, як Я. Мшцер, Е. Денiсон, Дж. Кендрик, Р. Лукас, П. Ромер, Капелюштков Р. I., Корчагин Ю. А. та ш. Уявлення про людський каттал збагатили i дослiдження укра'нських науковцiв. Йдеться про науковi пращ В. Антонюк, О. Амош^ Л. Гальюв, В. Гееця, О. Гршново':!, Т. Заяць, О. За-харово'', А. Колота, О. Комелiноi, В. Куценко, I. Лапшино'', Е. Лiбановоi, Л. Михайлово'', О. Новшо -во'', Л. Семiв, Л. Шевчук та ш.
Зауважимо, що тдходи вiтчизняних вчених щодо визначення сутносп людського капiталу мають певт вiдмiнностi. Так, О. Гршнова трактуе людський капiтал як «сформований i розвинений у результат iнвестицiй i нагромаджений людиною певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбнос-тей, мотивацш, який цiлеспрямовано використовуеться в певнш сферi економiчноi дiяльностi, сприяе пiдвищенню продуктивностi працi i завдяки цьому впливае на зростання доходiв свого власника, прибутку тдприемства та нацiонального доходу» [14, с. 280].
В. Антонюк, О. Амоша розглядають людський каттал як комплекс чотирьох елемешив: знань та продуктивних здiбностей, здоров'я, мотивацп, мобшьносп [15, с.21].
В.М. Геець, Федулова Л1. розглядають людський капiтал у складi iнтелектуального капiталу кра'ни, головне призначення якого - створення шновацш [16, с.192].
Узагальнюючи наукову думку, пропонуемо таке визначення: людський каттал кра'ни - це сукуптсть юльюсно-яюсних характеристик зайнятого в економiцi населення, що вщображають здатнiсть до продуктивно'' пращ, осв^ньо-професшного розвитку, реалiзацiя яких у трудовiй дiяльностi забез-печуе отримання доходу, прояв шноващйно' активносп, сприяе пiднесенню конкурентоспромож-ностi кра'ни, а на цiй основi - досягненню щлей якiсного людського розвитку.
Отже, на початку нового тисячол^я зростання економiчноi могутносп краш в сучасному свiтi вже визначасться не обсягом природних або фшансових ресурсiв, а передусiм людським капiталом високо! якостi, який розглядаеться як головний чинник НТП, створення шновацш, високих техно-логiй, пщнесення конкурентоспроможностi краши.
Варто пiдкреслити, що утвердженню таких поглядiв значною мiрою сприяли теорп про шно-вацп, розробленi М. Кондратьевим та Й. Шумпетером [20]. Положення теорп людського капiталу стали обгрунтуванням забезпечення шновацшного пiдходу до соцiального розвитку, впроваджен-ня рiзноманiтних соцiальних швестицш та соцiальних iнновацiй за рiзними напрямами формуван-ня, використання та розвитку людського катталу [20].
Усвщомлення ролi людського капiталу зумовило закономiрну увагу розвинених держав до забезпечення шновацшного сощального розвитку. Огляд наукових джерел дозволяе визначити гнно-вацгйний соцгальнийрозвиток як процес щлеспрямованих прогресивних змiн у розвитку суспшь-ства, який супроводжуеться розробкою та впровадженням соцiальних iнновацiй в уах сферах жит-тедiяльностi з метою розширення трудових можливостей людини на ринку працi, створення кра-щих умов для задоволення рiзноманiтних соцiальних потреб, всебiчного розвитку людини та п самореалiзацii у сферi працi з максимальним економiчним, шновацшним та соцiальним ефектом.
Соцгальнг гнновацИ при цьому трактуемо як комплекс шщатив, нововведень, нових послуг, корисних змш, якi впроваджуе держава разом iз соцiальними партнерами у рiзних сферах форму-вання, використання та розвитку людського катталу в штересах забезпечення якюного людського розвитку.
Завдяки шновацшному соцiальному процесу в краiнах сощально орiентованоi ринково! еконо-мiки досягаеться ефективна зайнятють, матерiальний добробут, сощальна захищенiсть населення, забезпечуеться доступнiсть яюсно! освiти, рiзноманiтних соцiальних послуг, тобто створюються передумови якiсного розвитку та ефективного використання людського катталу, забезпечення високих показниюв шдексу людського розвитку (1ЛР).
В якостi шюстрацп зазначеного наводимо нижче результати аналiзу, що засвiдчують значимiсть прiоритетiв сощального розвитку, урахування яких в розвинених крашах дозволило забезпечити високi показники 1ЛР.
Обробка та аналiз даних мiжнародноi статистики засвiдчуе закономiрнiсть, яка стосуеться за-лежностi iндексу людського розвитку для краш свггу (1ЛРКС) вiд характеристик, врахованих ПРО-ОН у сво'1'х методиках дослiджень, - вщ очшувано! тривалостi життя при народжет (ОТЖ), вiд середньо'1 тривалосп навчання (СТН), вiд очшувано! тривалосп навчання (ОТН, роки), вiд розмiру валового нацiонального доходу на душу населення (ВНД, дол.):
1ЛРКС = 0,082+0,522 • ОТЖ+0,160 • СТН+0,143 • ОТН+0,102 • ВНД (1),
де: 1ЛРКС - iндекс людського розвитку дослщжуваних краш свiту, ОТЖ - очшувана тривалiсть життя при народжет (роки),
СТН - середня тривалють навчання (роки); ОТН - очшувана тривалють навчання (роки); ВНД - валовой нащональний доход на душу населення (дол.);
модель (1) запропонована автором за результатами обробки статистики (див. табл.1).
Вихщт дат для моделi наведено у таблиц 1, що вщображае шдекси людського розвитку та його складовi для 30 краш св^у за даними Доповвд ПРООН про людський розвиток в 2011 р. [17, с.133]. Зауважимо, що для аналiзу було ввдбрано краши за критерiем наявносп високих значень 1ЛР.
Використовуючи модель (1), проаналiзуемо вплив окремих складових на iндекс людського розвитку (табл.2).
Виходячи з результа^в аналiзу даних таблицi 2, виявляемо характерну особливють: значення iндексу людського розвитку для краш св^у визначаються переважно впливом очшувано! трива-лостi життя при народженн (в дiапазонi вщ 55,7 до 60,9%) та суттевим впливом середньо'1 трива-лостi навчання (в дiапазонi вiд 15,6 до 21,7%). Дещо поступаеться розмiру такого впливу очшувана тривалiсть навчання (п вплив становить 14,9 - 19,3%). Найменшою силою впливу характеризуеть-ся валовий нащональний доход - вщ 3,0% до 11,0%, що ютотно суперечить поширеним поглядам
багатьох науковщв i практикiв, яю дотримуються концепцп переважаючого впливу на людський розвиток саме економiчноi складово'. Результатами аналiзу на прикладi розвинених кра'н свiту пiдтверджуеться правомiрнiсть шшо' концепцп, а саме прiоритетностi впливу на людський розвиток сощально' складово', представлено' iлюстрованим нами аналiзом очiкуваною тривалiстю жит-тя, середньою та очшуваною тривалiстю навчання. Саме завдяки сощальнш орiентацii економiки, що забезпечуе шновацшний соцiальний розвиток, досягаються вищi показники IЛР, кращi умови нарощування якост ЛК.
Таблиця 1
1ндекс людського розвитку та його компоненти в окремих краУнах св1ту
Краша Iндекси людського розвитку та його компоненти
ШРКС ОТЖ СТН ОТН внд
1 Норвегш 0,943 81,1 12,6 17,3 47557
2 Австралш 0,929 81,9 12,0 18,0 34431
3 Нщерланди 0,910 80,7 11,6 16,8 36402
4 США 0,910 78,5 12,4 16,0 43017
5 Нова Зеландш 0,908 80,7 12,5 18,0 23737
6 Канада 0,908 81,0 12,1 16,0 35166
7 !рландш 0,908 80,6 11,6 18,0 29322
8 Л1хтенштейн 0,905 79,6 10,3 14,7 83717
9 Ншеччина 0,905 80,4 12,2 15,9 34854
10 Швецш 0,904 81,4 11,7 15,7 35837
11 Швейцарш 0,903 82,3 11,0 15,6 39924
12 Япон1я 0,901 83,4 11,6 15,1 32295
13 Гонконг 0,898 82,8 10,0 15,7 44805
14 кландш 0,898 81,8 10,4 18,0 29354
15 Корея 0,897 80,6 11,6 16,9 28230
16 Дан1я 0,895 78,8 11,4 16,9 34347
17 Ьрагль 0,888 81,6 11,9 15,5 25849
18 Бельпя 0,886 80,0 10,9 16,1 33357
19 Австр1я 0,885 80,9 10,8 15,3 35719
20 Франц1я 0,884 81,5 10,6 16,1 30462
21 Словешя 0,884 79,3 11,6 16,9 24914
22 Ф1нлянд1я 0,882 80,0 10,3 16,8 32438
23 кпанш 0,878 81,4 10,4 16,6 26508
24 Iталiя 0,874 81,9 10,1 16,3 26484
25 Люксембург 0,867 80,0 10,1 13,3 50557
26 Сiнгапур 0,866 81,1 8,8 14,4 52569
27 Чеська Республша 0,865 77,7 12,3 15,6 21405
28 Великобританiя 0,863 80,2 9,3 16,1 33296
29 Грецiя 0,861 79,9 10,1 16,5 23747
30 Об'еднанi Арабськi Емiрати 0,846 76,5 9,3 13,3 59993
* Складено автором на основг джерела: [17, с.133]
Таблиця 2
Вплив на значення шдексу людського розвитку краУн свггу його окремих складових
Складова Позначення Оцшки впливу на ШРКС (%) Прюритет
середне мш1мум максимум
Очшувана тривалкть життя, роки ОТЖ 58,6 55,7 60,9 1
Середня тривалкть навчання, роки СТН 19,0 15,6 21,7 2
Очшувана тривалкть навчання, роки ОТН 17,4 14,9 19,3 3
Валовий нацюнальний доход, дол. ВНД 4,9 3,0 11,0 4
* Розраховано автором з використанням модели (1).
В Укрш'ш, незважаючи на те, що теорiя людського катталу набула поширення та визнання, у практищ сощального розвитку спостер^аються гострi диспропорций якi перешкоджають формуван-
ню яюсного ЛК, суперечать задекларованим щлям модершзацп Украши [18], призводять до вщста-вання у показниках 1ЛР вiд багатьох розвинених краш свiту (рис.1).
З огляду на св^овий досвiд, розв'язання стратепчних завдань побудови конкурентоспромож-но'1 економiки в Укршш е неможливим без прюритетного розвитку ЛК, подолання iснуючого вщста-вання у сощальнш сферi на засадах впровадження шновацшного соцiального розвитку.
1ндекс людського розвитку
Ав стралiя
Рис. 1. УкраТна 1 окрем1 кратни св1ту у вимпрах шдекав людського розвитку [17]
* Складено автором на основ! джерела: [17] В Укршш виршення ще'1 проблеми мае виняткове значення, оскшьки формування ЛК вщбу-ваеться на тш медико-демографiчноi, соцiально-економiчноi та морально'1 криз, якi негативно по-значаються на його характеристиках (сташ здоров'я, якостi освiти, мотивацп, активностi тощо), об-межують можливосп його ефективного розвитку та використання. Наш тдхщ щодо пiдвищення якосп ЛК в Укршш на засадах шновацшного сощального розвитку вiдображае рис. 2.
Рис. 2. Шдвищення якост1 людського кап1талу в УкраТш на основ1 визначення та реал1зацн
прюритет1в 1нновац1йного соц1ального розвитку
Виходячи iз концептуально! схеми (рис. 2), коло прюршепв для розробки iнновацiй у розвитку людського катталу мае передбачати: модершзащю системи освiти, охорони здоров'я; вщроджен-
ня культури; забезпечення ефективно1 зайнятостi, пенсшно1 реформи; тдвищення соцiальних стан-дартiв життя, подолання високо1 диференщацп в доходах; надання широкого перелшу соцiальних послуг, будiвництво сучасного доступного житла. Позитивнi зрушення у розвитку людського капь талу можна очiкувати за умов штенсивного iнновацiйного соцiального розвитку, орieнтованого на випереджаючий розвиток соцiальних iнститутiв (осв^и, охорони здоров'я, культури); випереджа-юче стимулювання високопродуктивно1 працi квалiфiкованих пращвниюв; стимулювання економ-iчного та сощального замозабезпечення працюючих та ix родин.
ВИСНОВКИ
Еволющя науково'1' думки свщчить, що уявлення про людський каттал збагачуються одночасно з накопиченням наукових знань про людину, ii можливосп, умови прогресу економiки та суспшьства. Виконаний аналiз довiв, що людський каттал стае визначальним чинником прогресивного розвитку краши передуам за умов сощально'1 орiентащi економiки, впровадження сощальних швес-тицiй та сощальних шновацш у процеси вiдтворення та використання людського катталу. Пози-тивн зрушення у формуваннi людського катталу в Укршш можна очiкувати за умов штенсивного шновацшного соцiального розвитку, який позначатиметься на стат розвитку населення i розши-реннi можливостей самореалiзацii у працi та самозабезпечення. Перспективи подальших наукових розвiдок мають бути пов'язанi з визначенням науково-методичного шструментар^ оцiнки впливу соцiальниx шновацш на ефективний розвиток людського катталу краши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антонюк В.П. Формування та використання людського катталу в Укршш: соцiально-економiч-на ощнка та забезпечення розвитку: монографiя [Текст] / В.П. Антонюк. - Донецьк: НАН Украши, 1н-т економiки промисловостi, 2007. - 348 с.
2. Аристотель. Пол^ика / Аристотель; пер. з давньогрецько'1, авт. передм. О. Кислюк. - К. : Осно-ви, 2000. - 238 с.
3. Ксенофонт. Сократические сочинения. Киропедия / Ксенофонт. - М. : ООО «Издательство АСТ»: «Ладомир», 2003. - 363 с.
4. Мудрость тысячелетий / Автор-сост. В. Балязин. - М.: ОЛМА Медиа Групп, 2011. - 304 с.
5. Базилевич В. Д. Iсторiя економiчниx учень: Подручник: у 2 ч. / За ред. В. Д. Базилевича. - [3-те вид., випр. i доп.] - К. : Знання, 2006. - Ч. 1 - 582 с.
6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народа. - М. : Соцэкгиз, 1962.- 684 с.
7. Сей Ж.-Б. Трактат по политической экономии / Сей Ж.-Б. Трактат по политической экономии. Бастиа Ф. Экономические софизмы. Экономические гармонии. - М. : Дело, 2000. - 232 с.
8. Сей Ж.-Б. Трактат по политической экономии / Сей Ж.-Б. Трактат по политической экономии. Бастиа Ф. Экономические софизмы. Экономические гармонии. - М. : Дело, 2000. - 232 с.
9. Маркс К. Капитал. / К. Маркс и Ф. Энгельс. Сочинения. т. 23. М., 1960. -709 с.
10. Струмилин С. Г. Проблемы экономики труда / Станислав Густавович Струмилин. - М.: На-ука,1982. - 472 с.
11. Shultz T. Human Capital in the International Encyclopedia of the Social Sciences. N.Y, 1968, vol. 6.
12. Becker, Gary S. Human Capital. N.Y: Columbia University Press, 1964.
13. Becker, G. S. Human Capital : a theoretical and empirical analysis, with special reference to education /- 2d ed. - New York: National Bureau ofEconomic Research: distributed by Columbia University Press, 1975.
14. Економша пращ та сощально-трудов1 вщносини : шдручник / [А. М. Колот, О.А. Гршнова, О. О. Герасименко та ш]. - К. : КНЕУ, 2009. - 711 с.
15. Людський каттал регюшв Украши в контексп шновацшного розвитку: моногр. / В.П. Антонюк, О.1. Амоша, Л.Г. Мельцер та ш; НАН Украши, 1н-т економши пром-стт - Донецьк, 2011. - 308 с.
16. Украша у вимiрi знань / За ред. В.М. Гейця. - К.: «Основа», 2006. - 592 с.
17. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех. / Пер. с англ.; ПРООН. - М., Издательство «Весь Мир», 2011. - 188 с.
18. Послання Президента Украши до Верховно'! Ради Украши Свропейський вибiр Концепту-
альт засади стратеги eK0H0Mi4H0r0 та сощального розвитку Украши на 2002 - 2011 рр. http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001100-02/page?text=%EB%FE%E4%F1% FC%EA
19. Про внутрiшнe та зовшшне становище Украши в 2012 рощ : Щорiчне Послання Президента Украши до Верховно! Ради Украши. - К. : Н1СД, 2012.- 256 с. www.niss.gov.ua
20. Бородша О. Сощальи шноваци в системi сiльського розвитку wwwme.govua/file/link/151218/file/ UkrEcon9-2010_Borodina.pdf
УДК 360.01.08
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ УПРАВЛ1ННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ КЕРОВАНО-ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВА
Сластяникова А.1.
Удосконалено теоретичш основиресурсного потенщалу керовано-оргатзацтного розвитку тдприемства. З 'ясовано, що одним 1з центральних елемент1в даног класифшацп е вид потенщалу - ресурсний потенщал - який включае в себе та взаемопов'язуе безл1ч структурних елемент1в. Визначено, що принциповою в1дм1нн1стю м1ж термтами «потенщал» та «ресурси» е те, щоресурси Iснують незалежно в1д суб'ект1в економ1чно'г д1яльност1, а потенщал окремого тдприемства е нев1д 'емним в1д суб 'ект1в д1яльност1. в ход1 досл1дження було встановлено, що до сьогодш розумтня сутностг категорт«потенщал», «ресурси», «ресурсний потенщал», «керовано-оргатзащйний розвиток» не було однозначним, адже не 1снуе единог точки зору щодо трактування поняття даних категортр1зними авторами та досл1дниками. Виходячи з цього булорозглянуто р1зн1 тдходи та на основ1 гх анал1зу сформульовано власт визначення перел1чених дефгтщй, як1 в повному обсяз1 розкривають гх суттсть та дають повну характеристику. Зроблено висновок, що глобал1защя риншв, змта парадигми економ1чного розвитку з промисловог на ¡нформащйну, зростання динам1зму зовншнього середовища, трансформащя системи формування, розподшу та використання ресурсгв визначають необх1дн1сть пошуку концептуально нових тдход1в до ресурсозабезпечення д1яльност1 тдприемств. Визначення функщонально1 д1евост1, вдосконалення тструментарт та напрямгв формування I забезпечення стткого тдвищення ресурсного потенц1алу керовано-оргатзацтного розвитку промислового тдприемства сприятимуть виршенню цього завдання.
Ключовi слова: ресурси, потенщал, керований розвиток, оргатзащйний розвиток, тдприемство.
Для сучасно'1 промисловосп Украши актуальними е створення умов для розвитку економiчно ефективних виробництв i тдвищення конкурентоспроможносп продукци, активiзацii швестування в реальний сектор економши та подолання тенденцп росту зносу активно'1 частини основних фондiв за допомогою нарощування нагромаджень i амортизацшних кош^в, полшшення галузево'1 i технологично':! структури катталовкладень. Сучасним процесам вщтворення притаманш закономiрностi i особливосп, яю обумовлеш передуам переходом економши на ринковi засади господарювання \, вщповщно, на штенсивний шлях розвитку. Реалiзацiя тенденцп ринково'1 трансформацп вщтворення i штенсифшащя взаемообумовлеш i спрямоваш на тдвищення рiвня використання ресурсного потенщалу керовано-оргашзацшного розвитку пщприемств.
