CC BY
12
CANCER FREQUENCY IN INHABITANTS OF UKRAINIAN CITIES WITH RADIATION HAZARDOUS FACILITIES
Bazyka D.A., Prysyazhnyuk A.Ye., Romanenko A.Ye., Fedorenko Z.P., Gudzenko N.A., Fuzik N.N., Khukhrianska O.M., Trotsyuk N.K., Gulak L.O., Gorokh Ye.L., Sumkina Ye.V.
ЧАСТОТА ЗЛОЯК1СНИХ НОВОУТВОРЕНЬ У МЕШКАНЦ1В М1СТ УКРА1НИ З РАД1АЦ1ННО-НЕБЕЗПЕЧНИМ ВИРОБНИЦТВОМ
БАЗИКА Д.А.,
присяжнюк д.е., РОМАНЕНКО А.Ю., ФЕДОРЕНКО З.П., ГУДЗЕНКО Н.А., ФУЗ1К М.М., ХУХРЯНСЬКА О.М., ТРОЦЮК Н.К., ГУЛАК Л.О.,
горох е.л., СУМК1НА о.в.
ДУ "Науковий центр радiацiйноï медицини НАМН Укра'ши",
Нацiональний iнститут раку
нтенсивнии розвиток ядерно1 енергетики, широке викори-стання iонiзуючого випромшю-вання у народному господар-ствi викликають посилену увагу до наслiдкiв довготривалоï дм цих чинникiв на здоров'я не лише пра^вниюв цих пщпри-емств, але И мешканцiв приле-глих територiИ. Велике занепо-коення викликають можливi вщ-даленi наслщки у виглядi злоя-кiсних пухлин. На цеИ час вiдомi результати спостереження за особами, як перенесли атомне бомбардування Хiросiми та На-гасакi (хiбакуся), вмськово-службовцями, яю були учасни-ками випробувань ядерно'1 зброï, пацiентами, опромшени-ми вщповщно до медичних по-казань, постраждалими внаслн док Чорнобильськоï аварiï [1-4]. Менш вiдомi результати дослщ-жень ризиюв злоякiсних новоу-творень серед пра^вниюв радн ацiИно-небезпечних вироб-ництв та населення прилеглих до них територм. Так, дослщ-
ження захворюваност на ЗН працiвникiв Фiзико-енергетич-ного шституту у м. Обнiнськ (Ро-сiя) вказало на статистично зна-чущиИ ексцес деяких форм раку у них, порiвняно з показниками загально'| популяцiï цiеï краïни. Також бшьш високиИ рiвень захворюваностi на вс форми злоякiсних новоутворень, порiв-няно з контрольною популяцн ею, вiдзначениИ у мешканцiв Обнiнська [5]. При вивченн ча-стоти та термов реалiзацiï сто-хастичних ефекпв серед пра-цiвникiв пiдприемств ядерно-паливного циклу, якi мали три-валиИ контакт зi сполуками природного та збагаченого урану, було встановлено, що захворю-ванiсть на рак оргашв шлунково -кишкового тракту у них була у 3,6-4 рази вищою, порiвняно з контролем [6]. У когорт шахта-рiв уранових копалень компани Wismut (Схiдна Ымеччина) [7] встановлено статистично до-стовiрний ексцес смертностi на деякi форми злоякюних ново-
ЧАСТОТА ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЙ У ЖИТЕЛЕЙ ГОРОДОВ УКРАИНЫ С РАДИАЦИОННО-ОПАСНЫМ ПРОИЗВОДСТВОМ
Базыка Д.А., ПрисяжнюкА.Е., Романенко А.Е., Федоренко З.П., Гудзенко Н.А., Фузик Н.Н., Хухрянская Е.Н., Троцюк Н.К., Гулак Л.О., Горох Е.Л., Сумкина Е.В.
Целью исследования было изучение заболеваемости злокачественными новообразованиями (ЗН) жителей 5 городов Украины, где размещены радиационно-опасные предприятия: добывающие, перерабатывающие предприятия урановой руды (Желтые Воды, Днепродзержинск Днепропетровской области), атомные электростанции (Энергодар Запорожской области, Южноукраинск Николаевской области, Нетишин Хмельницкой области).
Среднегодовое количество населения обследованных городов в 2003-2008 годах составляло 439632 человек. Изучалась заболеваемость ЗН в целом и по отдельным формам ЗН, радиочувствительность которых была доказана в предыдущих обследованиях: ЗН трахеи, бронхов и легких, молочной железы,
почки, щитовидной железы и лейкемии. Информация о случаях рака получена из Национального канцер-регистра Украины (Национального института рака). Были использованы данные Госкомстата Украины о численности обследуемого населення по половозрастным группам. Рассчитаны стандартизированные показатели заболеваемости суммарно на все и на 5 отдельных форм злокачественных новообразований для населения каждого города и группы городов в зависимости от характера производственной деятельности. В течение периода наблюдения среди жителей указанных городов всех форм злокачественных новообразований среди жителей 5 городов достоверно превышает национальный и региональный уровни. Между отдельными нозологическими формами в городах добычи и переработки урановой руды имел место эксцесс ЗН трахеи, бронхов и легких, молочной железы, почки и лейкемии. Отсутствовал эксцесс ЗН щитовидной железы. В городах, где размещены атомные электростанции, отмечен более высокий, по сравнению с национальным, уровень заболеваемости ЗН почки.
© Базика Д.А., Присяжнюк А.€., Романенко А.Ю., Федоренко З.П., Гудзенко Н.А., ФузкМ.М., Хухрянська О.М., ТроцюкН.К., ГулакЛ.О., Горох£.Л., Сумкна О.В. СТАТТЯ, 2012.
17 Environment & Health № 2 2012
2 Довктля та здоров'я № 2-2012
утворень, асоц1иовании з ви-робничою експозиц1ею до радону. Насамперед це стосуеться раку легешв. Менш виражениИ ексцес в1дзначено щодо раку глотки, язика та печшки. У об'еднаному анал1з1 даних трьох европейских дослщжень у когортах шахтар1в уранових копа-лень зразка "випадок — контроль" також був пщтверджений ексцес раку легешв [8]. Канце-рогенний ефект впливу радону е стмким нав1ть п1сля стандарти-зацп за фактором куршня. Проведено досл1дження показ-ник1в здоров'я населення м1ста Озерськ, побудованого 1946 року для обслуговування ство-реного на П1вденному Урал1 першого у СРСР пщприемства атомно! промисловост1 оборонного призначення. Це пов'язане з тим, що пер1од становлення цього виробництва характери-зувався достатньо тяжкими ра-д1ац1Иними умовами. Встано-влено, що проживання у зон ра-д1ац1Иного впливу великомас-штабних атомних пщприемств може бути причиною збшьшен-ня р1вня смертност1 через злоя-к1сн1 новоутворення на фон1 бтьш низько! смертност1 через загальн1 причини [9]. Вивчення поширеносл, захворюваност1 на гемобластози та окремо лей-кемп у персоналу рад1ацмно-небезпечних виробництв (на приклад! Сиб1рського х1м1чного комбшату) показало, що ц1 по-казники у чолов1чого персоналу е достов1рно вищими, пор1вняно з аналог1чними коефМентами ц1е! гендерно! групи м. Томська [10]. Таким чином, наведет джерела свщчать про певний пщвищений ризик виникнення злоякюних новоутворень у трупах населення, як1 мешкають на територ1ях, прилеглих до рад1а-ц1йно-небезпечних виробництв.
На територи Укра!ни юнують два типи ядерних (небезпечних щодо рад1ац1йного впливу) пщ-приемств [11]. До першого типу належать видобувн та переробн1 п1дприемства природно! урано-во! руди у Дн1пропетровськ1й област — у м. Жовт1 Води (Дер-жавне п1дприемство Сх1дний пр-ничо-збагачувальний комб1нат — ДП "Схщ ГЗК" з двома працю-ючими з 1956 р. шахтами) та у м. Дшпродзержинськ Виробни-че об'еднання "Придн1провський х1м1чний завод" (Во "ПХЗ"), яке у пер1од з 1949 по 1991 р1к пере-робляло доменний шлак, ура-новмюн концентрати та уранову руду. ДП "Схщ ГЗК" е найбть-шим в 6вроп1 п1дприемством та-
кого типу. Дв1 д1юч1 уранов1 шах-ти, що належать цьому комб1на-ту, за сво!м енергетичним екв1-валентом р1вноц1нн1 60 вупльним шахтам. На територИ ДП "ПХЗ" та за його межами утворено 7 хвостосховищ (г1дротехн1чних споруд для збер1гання в1дход1в переробки уранових руд), 2 схо-вища в1дход1в уранового виробництва I цех для отримання оки-су-закису урану 1з азотнокислих розчишв [12]. Все це розмщено у глиняних кар'ерах I ярах, як1 для цього не були спец1ально пщго-товлен1. Таким чином, юнуе 9 вщ-критих до атмосферних опад1в хвостосховищ вщход1в уранового виробництва, як1 мають за-гальну активн1сть 2,7 х 1015Бк (середня питома активн1сть 6,4 кБк/кг). Загальна площа цих сховищ, на яких накопичено 42 млн. тонн вщход1в переробки уранових руд, становить 270 га. Потужнють експозицмно! дози на ц1й територИ перебувае у межах 30-35000 мкР/год. 1з хвостосховищ до атмосфери щоро-ку потрапляе 2,13 х 1013 Бк радону та 23,9 т радюактивного пилу з середньою питомою активш-стю 3,7 кБк/кг, 1з сховищ в1дход1в уранового виробництва — 2,3 х 1013 Бк радону та 8,9 т радюак-тивного пилу з середньою пито-мою активн1стю 2,9 МБк/кг. Хво-стосховища е джерелом забруд-нення пщземних вод на в1дстан1 370-860 м вщ !хнього контуру. Р1чний винос природних радю-нукл1д1в з наземними (р. Коноплянка, що проткае поблизу) та пщземними водами у р. Дшпро наведено у табл. 1.
За рахунок згаданих хвосто-сховищ вщход1в уранового виробництва додаткова ефектив-на доза шдивщуального опром1-нення ос1б, в1днесених до кате-гори В (населення), перебувае у межах 0,45-2,7 мЗв/р1к. Уранов1 руди, як правило, мютять не т1льки довгоживуч1 елементи I продукти розпаду 238и, але й сполуки токсичних елеменлв: миш'яку, свинцю, ванад1ю, селену та шших. Наведен! дан1 мо-
жуть св1дчити про значн1 мас-штаби можливого негативного впливу результат виробничо! д1яльност1 на здоров'я населення, яке мешкае поблизу згада-них пщприемств, хоча I не обов'язково може бути залуче-ним до цього виробництва.
До другого типу ядерно-не-безпечних пщприемств належать атомн електростанци П1в-денноукра!нська у Микола!в-ськ1й области Запор1зька (м. Енергодар), Хмельницька (м. Нет1шин), як1 мають реакто-ри типу ВВЕР-1000 на 11 енер-гоблоках сумарною потужн1стю 11000 МВт. Запор1зька АЕС е найб1льшою в бврот. На за-гальних зборах Нацюнально! академи медичних наук Укра!ни сп1льно з зас1данням Ком1тету з питань охорони здоров'я Верховно! Ради Укра!ни "Медичн проблеми аварп на Чорно-бильськ1й АЕС" 29 березня 2011 року йшлося про необхщнють посилення контролю над дотри-манням норм та правил експлу-атаци АЕС, що свщчить про юну-вання певних недол1к1в у цьому роздкт д1яльност1 п1дприемств ядерно-енергетично! галуз1.
Загальну характеристику зга-даних атомних електростанцм наведено у таблиц! 2.
З перел1чених аЕс наймолод-шою та найменш потужною е Хмельницька, яку введено у д1ю 1987 року. Основним и призна-ченням е покриття деф1циту електричних потужностей у За-хщному рег1он1 Укра!ни.
Характер I тривалють впливу д1яльност1 згаданих тип1в ядерних об'екпв на довк1лля I здоров'я людей вщр1зняються. Разом з тим, спшьним для них е рад1ац1йна компонента. Тому для дослщження можливих сто-хастичних онколопчних наслщ-к1в опром1нення доцшьне вивчення захворюваност1 на злоя-к1сн1 новоутворення мешканц1в ус1х мют, пов'язаних з ядерною енергетикою, та окремо за гру-пами з урахуванням характеру виробництва.
Таблиця 1
Рiчний винос природних радiонуклiдiв (Бк) у р. Днтро з територи хвостосховищ ВО "ПХЗ" з загальною площею 2,7 км2
Рад1оактивний елемент З наземними водами З п1дземними водами
Уран-238 5,5х1010 1,6х108
Радш-226 1,9х1010 2,5х107
Свинець-210 4,4х1010 1,5х106
Полон1й-210 8,8х109 1х107
Тор1й-230 5,5х109 2,5х107
№ 2 2012 ёэттошжт & Иеаьти 18
CANCER FREQUENCY IN INHABITANTS OF UKRAINIAN CITIES WITH RADIATION HAZARDOUS FACILITIES Bazyka D.A., Prysyazhnyuk A.Ye., RomanenkoA.Ye., FedorenkoZ.P., Gudzenko N.A., Fuzik N.N., Khukhrianska O.M., Trotsyuk N.K., Gulak L.O., Gorokh Ye.L., Sumkina Ye.V. The study goal was to investigate malignant tumors incidence in 5 Ukrainian cities with nuclear hazardous enterprises: extractive, processing enterprises of uranium ore (Zhelty Wody and Dneprodzerzhynsk of Dnepropetrovsky region) and nuclear power stations (Energodar of Zaporozhsky region, Pivdennoukrainsk of Nikolayivsky region, Netishyn of Khmelnytsky region). Average annual population of the cities under study in 2003-2008 was 439632 persons. Total and specific cancer morbidity was investigated. Site specific incidence was analyzed for malignancies proved to be radiosensitive in previous studies: trachea, bronchus and lung, breast, kidney, thyroid cancer and leukemia. Data
on cancer cases were received in National Cancer Registry of Ukraine (National Cancer Institute). We used the data of the State Statistics Committee of Ukraine on the size of the studied population by gender-age groups. Standardized incidence rates of malignant neoplasms at a whole and for each of 5 specific forms of malignancies were calculated for the population of each city and group of cities depending on the nature of industrial activity. During the observed period there were registered 9381 cancer cases in inhabitants of Ukrainian cities with radiation hazardous facilities. There was stated that cancer incidence rate in population of 5 cities significantly exceeded national and regional levels. Among specific forms of malignancy there were observed excess of lung, trachea, bronchus, breast, kidney cancer and leukemia in population of extractive, processing uranium ore cities. No excess of thyroid cancer was identified. In nuclear power station cities there were registered excess of kidney cancer.
Мета дослщження — вивчити захворюванють на злоякюы ново-утворення населення, яке меш-кае у мютах, де розташован радн ацмно-небезпечы пщприемства: видобувы, переробы пщприемства ураново! руди (мюта Жовт Води та Дшпродзержинськ Днн пропетровсько! обласп), атомы електростанцп (^вденноукра-!нськ Микола!всько! обл., Енерго-дар Запорiзькоí обл., Нетшин Хмельницько! обл.). Загальна ктькють населення цих мют 2008 року, за даними Державного ко-м^ету статистики Укра!ни, стано-вила 436,0 тисяч оаб.
Матерiали i методи. Для вивчення захворюваностi на ЗН населення згаданих мют вико-ристан данi про хворих на злоя-кiснi новоутворення з вперше у житт встановленим дiагнозом, взятих на облк онкологiчних установ зазначених областей, Нацюнального канцер-реестру Укра!ни Нацiонального шституту раку (НКРУ Н1Р), в якому нако-пичуеться та зберiгаеться пер-сонiфiкована iнформацiя про хворих цього профшю на усiй територií кра!ни. Проаналiзова-но базу даних НКРУ за 20032008 роки. У зазначених мютах щентифковано 9381 новий ви-падок ЗН. Середньорiчна чи-сельнiсть населення у 20032008 роках склала 439632 осiб. Загальну чисельнють мешканцiв мiст ядерно! енергетики та за-реестрованих випадкiв ЗН представлено у табл. 3.
На основi отриманих даних розраховано стандартизовав показники захворюваност на ЗН у мютах ядерно-енергетич-
19 Environment & Health № 2 2012
ного комплексу загалом, а та-кож окремо, залежно вщ типу пщприемств. У зв'язку з тим, що поточне пiлотне дослщження проведено без урахування роз-подшу хворих на ЗН за статтю та вiком, вирiшено стандартизацiю проводити з використанням непрямого методу, який е бшьш точним при аналiзi показниюв для вiдносно невеликих груп населення. Стандартом слугували вiковi показники захворювано-
CTi Ha 3H Hace.neHHa yKpaiHM y 2006 p. AHa^oriHHMM nigxifl y bm-6opi CTaHgapTy 3acrocoBaHMM npM BMBHeHHi 3axB0praBaH0CTi Ha 3H npa^BHMKiB pocificbKMX ngep-hmx o6'eicriB Ta Hace.neHHa npM-^emwx TepMTopiw [5]. Po3paxo-
BaHO CTaHgapTM30BaHi cniBBigHO-meHHa 3axBoproBaHOCTi (Standardized incidence ratio — SIR %). npoBegeHO nopiBHaHHa OTpMMa-HMX nOKa3HMKiB 3i CTaTMCTMHHMMM
gaHMMM no rpyni o6.nacTefi, go
Таблиця 2
OcHOBHi gaHi про атомнг електростанцГГУкраТни*
АЕС та !! дислокац1я Час пуску першого енергоблоку Загальна ктькють енергоблоюв Сумарна потужн1сть енергоблоюв (МВт)
П1вденноукра!нська Микола!всько! област1 1982 3 3 000
Запор1зька, м. Енергодар 1984 6 6 000
Хмельницька, м. Нетшин 1987 2 2 000
ПримТка:
* — Матерiали по Рiвненськiй АЕС уданiй po6oTi не аналiзуються.
Таблиця 3
Чисельнють мешканцгв мгст УкраТни, де розташованг ядерно-енергетичнг пгдприемства, та кглькгсть випадкгв ЗН, зареестрованих у 2003-2008 роках
Мюто Середньор1чна чисельн1сть населення у 2003-2008 роках Ктькють зареестрованих у 20032008 роках випадюв ЗН
Дн1продзержинськ 255 370 6 003
Жовт1 Води 54 417 1 350
Енергодар 54 720 1 044
П1вденноукра!нськ 40 160 614
Нет1шин 34 965 370
Разом 439 632 9 381
-о-
яких цi мiста належать — Дш-пропетровськiй, Запорiзькiй, Миколаíвськiй, Хмельницькiй (регiональнi показники), виклю-чаючи мiста з таблицi 2.
Результати. Показники за-хворюваностi на злоякюш ново-утворення у 2003-2008 роках на-селення 4 областей та мешкан-цiв 5 мют Украíни, де розташо-ванi радiацiйно-небезпечнi пщ-приемства (видобувнi i перероб-нi пiдприемства урановоí руди, атомы електростанци), представлено у табл. 4.
Показники захворюваност на ус форми ЗН населення 4 областей Укра'ши дещо вищi вщ на-цiонального рiвня — 103,4% (95% Д1 102,9-103,9%). Порiв-няно з цим показником, величина захворюваност на ЗН у 5 мн стах з пщприемствами ядерно-енергетичного комплексу е ю-тотно вищою — 113,0% (95% Д1 110,7-115,3%).
Щодо окремих форм ЗН при-вертае увагу те, що захворюва-нють на рак трахе'|, бронхiв, ле-генiв (С33, С34), молочно'| зало-зи (С50), нирки (С64, 65), лейке-ми (С91-С95) у мютах з ядерно-енергетичними пщприемствами ютотно перевищуе регiональнi, середш для 4 областей показники. ^м того, рiвень захворю-ваност на рак трахеí, бронхiв, легешв у 4 областях — 112,7% (95% Д1 111,1-114,2%) i у 5 мн стах ядерноí енергетики — 122,9% (95% Д1 115,8-130,1%) е ютотно вищим за нацюнальний рiвень. Це дае змогу висунути припущення, що рiвень захво-рюваност на згадану нозолопч-ну форму формуеться пщ впли-вом декшькох, не залежних один вiд одного факторiв, якi не обов'язково пов'язаш з ядерною енергетикою.
1нша ситуацiя спостер^аеться щодо ЗН нирки. У 4 областях pi-вень захвоpюваностi на цю форму пухлин е достовipно нижчим, поpiвняно з нацюнальними по-казниками — SIR — 95,6% (95% Д1 92,8-98,4%), а у 5 "ядерних" мiстах вш значно перевищуе 1х — 132,9% (95% Д1 118,8146,9%). Таким чином, на основi отриманих даних можна припу-стити, що особливост виробни-чо1 дiяльностi у згаданих мiстах можуть впливати на частоту да-но1 форми ЗН. Щодо захворю-ваностi на рак щитоподiбноí за-лози, то ц показники не мають достовipноí piзницi з нацюналь-ним piвнем.
Зважаючи на те, що типи ядерних пщприемств в Укpаíнi та тривалють íхньоí дiяльностi iстотно в^^зняються, доцть-ним е вивчення деяких показни-кiв здоров'я, таких як захворю-ванiсть на ЗН з урахуванням особливостей виробничого процесу. У зв'язку з цим показники захворюваност на ЗН роз-раховано окремо для мют з ви-добувними та переробними пщприемствами ураново'| руди (Дшпродзержинськ та Жовт Води) та мiст, де розташоваш атомнi електpостанцií (АЕС), — ^вденноукрашськ, Енергодар, Нетiшин. Ui даш наведено у табл. 5.
Показники захвоpюваностi на ус форми ЗН в обох групах мют (вщповщно 111,9%, 95% Д1 109,4-114,5% та 117,0%, 95% Д1 111,9-122,0%) iстотно переви-щували аналогiчнi показники як в Укра'|'ш загалом, так i у 4-х областях, адмшютративною часткою яких вони е. Разом з тим достовipноí piзницi цих по-казникiв помiж двома групами мiст не вщзначено. Спiльною
рисою для цих територм е та-кож суттеве перевищення на-цiонального та репонального piвнiв захвоpюваностi на ЗН нирки, вщповщно — 123,7% (95% Д1 108,2-139,1%) та 163,5% ( 95% Д1 130,8-196,2%). ^м того, у мютах з видобувни-ми та переробними пщприемствами ураново'| руди встано-влено бiльш значний piвень захвоpюваностi на ЗН тpахеí, бpонхiв легенi (125,6%, 95% Д1 117,6-133,7%), молочно'| за-лози (114,6%, 95% Д1 106,5122,7%), а також лейкемм (145,0%, 95% Д1 125,6-164,4%). У мютах, де розташоваш АЕС, щодо трьох згаданих нозолопч-них форм ЗН достовipноí piзницi з нацюнальними та репональ-ними показниками не виявлено. Привертае увагу досить значний розмах показниюв 95% до-вipчого iнтеpвалу, що зумовлено вщносно невеликою кiлькiстю спостережень ЗН. Це спонукае пiдвищити потужнiсть доош-дження шляхом збiльшення пе-рюду спостереження. Щодо захвоpюваностi на рак щитопо-дiбноí залози, то достовipноí piзницi показникiв при цiй фоpмi ЗН мiж групами мiст та поpiвня-но з нацiональним i репональ-ним piвнями не вщзначено.
Обговорення та висновки. Проведення даного дескриптивного дослщження стало можливим завдяки створенню та функцiонуванню НКРУ Н1Р, у базi даних якого зiбpано персо-нiфiковану iнфоpмацiю про ви-падки ЗН серед населення Ук-ра'ши, у т.ч. мешкан^в мiст ядеpноí енергетики. Отpиманi даш з розподшом íх за нозоло-гiчними формами, роками рее-страцп захворювань та данi Державного ком^ету статисти-
Таблиця 4
Захворюванiсть на ЗН населення Днтропетровсько'Г, 3anopi3bKoV, МиколаГвськоГ, ХмельницькоГ областей у 2003-2008 роках (стaндapтизoвaнi спiввiднoшення
зaхвopювaнoстi (SIR%)
Форма ЗН та шифр за МКХ-10 4 област1 без мют, де розташоваш ядерно-енергетичн1 пщприемства Мюта, де розташован1 ядерно-енергетичн пщприемства
Фактична к-ть ЗН (О) Оч1кувана к-ть ЗН (Е) SIR % (0/Ех100) 95% Д1 Фактична к-ть ЗН (О) Очкувана к-ть ЗН (О) SIR % (0/Ех100) 95% Д1
Ус1 форми ЗН (С00-С97) 160 624 155361,2 103,4 102,9 -103,9 9 381 8 302,8 113,0 110,7 -115,3
ЗН трахе'|, бронх1в, леген (С33, С34) 20 340 18055,9 112,7 111,1 -114,2 1 141 928,1 122,9 115,8 -130,1
ЗН молочно!' залози(С50) 15 855 15 302,5 103,6 102,0 -105,2 1 000 874,5 114,4 107.3 - 121.4
ЗН нирки (С64, С65) 4 482 4 687,0 95,6 92,8 -98,4 342 257,4 132,9 118,8 -146,9
ЗН щитопод1бно1 залози(С73) 2 401 2 481,8 96,7 92,9 -100,6 156 146,9 106,2 89,5 -122,9
Лейкемм (С91-С95) 3 645 3 526,9 103,3 100,0 -106,7 267 190,4 140,2 123,4 -157,1
№ 2 2012 Environment & Health 20
ки Укра'ши щодо статево-вко-вого складу населення цих мют дали можливiсть розрахувати стандартизовав показники за-хворюваностi для кожного мюта та групи мiст залежно вщ характеру виробничо'| дiяльностi. Завдяки цьому вперше в Укра'|'ш вивчено захворюванiсть на ЗН мешкан^в мiст з радiацiйно-небезпечним виробництвом. Встановлено, що частота усiх форм ЗН серед мешкан^в цих мют достовiрно перевищуе на-цiональний i регiональний рiвнi. Серед окремих нозолопчних форм мае мiсце ексцес ЗН тра-хе1, бронхiв, легенi, молочно! за-лози, нирки, лейкемiй переваж-но за рахунок показникiв захво-рюваностi мешканцiв мiст видо-бутку i переробки ураново! руди (Жовт Води та Дшпродзер-жинськ). У мютах, де розташо-ванi АЕС (^вденноукра'шськ, Енергодар, Нетiшин), ексцес захворюваност спостерiгався лише щодо ЗН нирки (в 1,6 рази). Частота ЗН щитоподiбноí залози у зазначених мютах сут-тево не в^^знялася вщ нацю-нального та регюнальних рiвнiв.
Слiд пiдкреслити, що отримаш результати е першим досвiдом дослщження частоти ЗН у населення мют, де розташоваш пщ-приемства ядерно! енергетики. Згщно з юнуючими законодав-чими актами працiвники таких пщприемств пiдпадають пiд бiльш присюпливий медичний нагляд з метою виявлення ран-нiх форм патологií, яка може бути наслщком !хньо! професмно'| дiяльностi. У зв'язку з цим зако-номiрно постае питання: чи не е бтьш високий рiвень захворю-ваностi на ЗН результатом реа-лiзацií програм виявлення ран-нiх форм патологií, тобто скри-нiнг-ефекту. Вiдповiдь на це пи-
тання може дати ттьки подальше дослщження.
Разом з тим надзвичайно важливо порiвняти отримаш да-нi з результатами вщомих епще-мiологiчних дослiджень цього плану, передуем жертв атомного бомбардування в Япони. На-приклад, у публка^ях [13-15] наводяться данi щодо захворю-ваностi на солiднi раки хiбакуся за 13-53 роки тсля цiеí трапчно'| подií. Проаналiзовано 17448 за-реестрованих випадкiв раку у когорт 105427 хiбакуся, в яких були оцшеш iндивiдуальнi дози опромшення. Статистично до-стовiрне радiацiйно асоцмова-не зростання ризику спостерн гаеться для бшьшост форм, у т.ч. ЗН ротово'| порожнини, стравоходу, шлунка, ободово'| кишки, печiнки, легень, шюри (без меланоми), молочноí залози, яечниюв, сечового мiхура, нервовоí системи та щитоподiб-ноí залози. Ризики раку пщ-шлунковоí залози, простати та нирки не е достовiрно пщвище-ними, однак вони ствпадають з тенденцiями, притаманними усiм формам солщних ракiв. Слiд пiдкреслити, що у наведе-них публiкацiях узагальнюються довгостроковi результати одноразового штенсивного опромн нення внаслiдок вибуху ядерно'| зброí. З iншого боку, у публкацп [1 6] вказуеться, що на забруд-нених радiонуклiдами терито-рiях пiсля аварií на ЧАЕС внаслн док хронiчного впливу низьких доз юшзуючого опромiнення ю-нуе пщвищений ризик канцерогенезу у нирцк Таким чином, встановлене iнтенсивне зростання частоти ЗН нирки серед мешкан^в мют, де розташоваш пщприемства видобутку i переробки ураново'| руди та АЕС, уз-годжуеться з результатами зга-
даного дослщження. У мютах з видобувними та переробними пщприемствами ураново'| руди з великою площею хвостосхо-вищ вiдходiв, якi не захищенi вiд атмосферних опадiв, iснуе ймо-вiрнiсть хрошчного радiацiйного впливу на людей, яю мешкають поблизу або контактують з ними внаслщок господарськоí дiяль-ностк Не виключене потраплян-ня зазначених у таблиц 1 радю-активних iзотопiв до органiзму людини з водою та продуктами харчування, вирощеними по-близу хвостосховищ, та рибою. Окрiм радiацiйного чинника, не виключений негативний вплив на людину промiжних продуктiв переробки природного урану та iнших хiмiчних речовин, що ви-користовуються для збагачення руди. З шшого боку, у мютах, де розташоваш АЕС, вплив юшзуючого випромшювання на людський оргашзм мае бути максимально обмеженим i над-звичайно суворо регламентова-ним. Тому ризики виникнення стохастичних онколопчних нас-лiдкiв мають бути мiнiмiзованi. У зв'язку з цим виявлений ексцес ЗН нирки потребуе уваги та по-шуюв можливих причин цього явища. Необхiдно звернути ува-гу на повноту та якють реестра-цií ЗН на дослщжуваних терито-
Таблиця 5
Захворюванють на ЗН мешканцiв MicT Днiпродзержинськ, Жовт Води, ШвденноукраГнськ, Енергодар, Нетшин у 2003-2008 роках (cтандартизованi сшввщношення захворюваноcтi (SIR)
Форма ЗН та шифр за МКХ-10 Дшпродзержинськ, Жовтi Води ^вденноукра!нськ, Енергодар, Нетшин
Фактична к-ть ЗН (О) Оч^вана к-ть ЗН (Е) SIR % (0/Ех100) 95% Д1 Фактична к-ть ЗН ( О) Очкувана к-ть ЗН (Е) SIR % (0/Ех100) 95% Д1
yci форми ЗН (С00-С97) 7353 6568,8 111,9 109,4114,5 2028 1734,0 117,0 111,9 -122,0
ЗН трахе!, 6poHxiB, легенi (С33-С34) 931 741,1 125,6 117.6 - 133.7 210 187,0 112,3 97,1 -127,5
ЗН молочно! залози(С50) 770 671,8 114,6 106,5 -122,7 230 202,7 113,5 98,8 -128,1
ЗН нирки (С64, С65) 246 198,9 123,7 108,2 -139,1 96 58,7 163,5 130,8 -196,2
ЗН щитоподiбно! залози (С73) 107 107 100 81,1 -118,9 49 39,8 123,1 88,6 -157,6
Лейкемiя (С91-С95) 214 147,6 145,0 125,6 -164,4 53 42,8 123,8 90,5 -157,2
21 Environment & Health № 2 2012
р|ях протягом усього перюду спостереження з урахуванням вже згаданого скриншг-ефекту. Сл1д також зазначити, що в Ук-paÏHi р1вень морфолопчно'| ве-рифкаци ЗН нирки (67,9%) сут-тево нижчий вщ цих показникiв для iнших нозолопчних форм раку (81,4%) [17]. Тому лопчно припустити, що певна кшькють дiагнозiв цiеï форми раку не е достатньо обфунтованою. Крiм того, розмах крайшх величин 95% довiрчого iнтервалу свiд-чить про те, що для забезпечен-ня достатньоï потужност доош-дження необхiдне продовження мошторингу цiеï патологiï. У да-ному повщомленш наведено аналiз захворюваностi лише на 5 нозолопчних форм ЗН сумар-но в уах гендерно-вкових гру-пах населення. Разом з тим ю-нуе нагальна необхщнють вив-чення захворюваностi з урахуванням стал, в^, iнших нозолопчних форм ЗН, яю можуть мати радiацiйну природу. Над-звичайно важливим е дослщження захворюваност на ЗН з урахуванням характеру вироб-ничо'| дiяльностi окремих трудо-вих колективiв, особливо на пщ-приемствах ядерноï енергетики. Усе згадане свщчить про необхiднiсть подальшого удос-коналення програми дослщжен-ня, вивчення можливого впливу скринiнг-ефекту на показники захворюваносл, що реестру-ються, та перехiд вiд описових, еколопчних методiв до аналн тичних. Оцшка онкологiчних ри-зикiв радiацiйно-небезпечних виробництв мае бути спрямова-ною на вивчення не лише захво-рюваност на ЗН, але й факторн альних ознак — характеру i ве-личини дози опромшення, iнших негативних чинниюв у пра^вни-кiв цих пщприемств та мешкан-цiв мют. Перспективними слiд вважати проведення таких ана-лiтичних епiдемiологiчних до-слщжень, як "випадок — контроль" та когортних.
Л1ТЕРАТУРА
1. Preston D.L. Solid Cancer and Noncancer Disease Mortality: 1950-1997 [Text] / D.L. Preston, Y Shimizu, D. A. Pierce, A. Suya-ma, K. Mabuchi // Studies of mortality of atomic bomb survivors: Report 13: Radiation Research. — 2003. — Vol. 160, № 4. — Р. 381407. — ISSN 0033-7587 (Print) — ISSN 1938-5404 (Electronic).
2. Preston D.L. Effect of recent changes in atomic bomb dosimetry on cancer mortality risk estimates [Text] / D.L. Preston, D.A. Pierce, Y Shimizu, H.M. Cul-
lings, S. Fujita, S. Funamoto, K. Kodama // Radiation Research. — 2004. — Vol. 162. — P. 377-389. — ISSN 0033-7587.
3. Sinclair W. The international role of RERF [Text] / W. Sinclair // In: RERF Update. — 1996. — Vol. 8, № 1. — Р. 6-8.
4. Prysyazhnyuk A. Twenty years after the Cernobyl accident: solid cancer incidence in various groups of the Ukrainian population [Text] / A. Prysyazhnyuk, V. Gristchenko, Z. Fedorenko et al. // Radiat. Environ. Biophys. — 2007. — Vol. 46, № 1. — P. 43-51.
— ISSN 0301-634X.
5. Ivanov V.K. Cancer Incidence among Nuclear Workers in Russia Based on Data from the Institute of Physics and Power Engineering: A Preliminary Analysis [Text] / V.K. Ivanov, A.F. Tsyb, E.M. Rastopchin et al. // http://apt. allenpress.com/perlserv/?requ-est=get-abstract& doi=10.1667% 2F0033-7587 (...16.07.2008.
6. Шпагина Л.А. Клинико-эпи-демиологическая характеристика опухолевых заболеваний пищеварительной системы в отдаленный период токсико-радиационной травмы [Текст] / Л.А. Шпагина, Л.А. Паначева, Н.В. Людина, Т.В. Ивашкин // РЖГГК. — 2003. — № 6. — С. 60-64.
7. Walsh L. Radon and the risk of cancer mortality — internal Poisson models for the German uranium miners cohort [Text] / Walsh L., Dufey F., Tschense A., Schnelzer M., Grosche B., Kreuzer M. // Health Phys. — 2010. — Sep.; 99 (3). — P. 292-300. — ISSN: 0013-9351.
8. Leuraud K. Radon, Smoking and Lung Cancer Risk: Results of a Joint Analysis of Three European Case-Control Studies Among Uranium Miners [Text] / Leuraud K., Schnelzer M., Tomasek L., Hunter N., Timarche M., Grosche B., Kreuzer M., Laurier D. // Radiat Res. — 2011. — Jun 29. [Epub ahead of print] — Online ISSN: 1938-5404.
9. Кошурникова Н.А. Основные показатели здоровья населения г. Озерска в период 19482002 г. [Текст] / Н.А. Кошурникова, Ф.Д. Третьякова, П. В. Ока-тенко и др. // Бюллетень сибирской медицины. — 2005. — № 2.
— С. 29-35.
10. Карпов А.Б. Оценка заболеваемости гемобластозами у персонала радиационно-опасных производств (на примере Сибирского химического предприятия) [Текст] / А.Б. Карпов, Р.М. Тахауров, Н.В. Королева, Ж.О. Вострова, Л.Ф. Писарева
// Сибирский онкологический журнал. — 2007. — № 1(21). —
C. 37-43.
11. Про результати здмснених Рахунковою палатою аудилв ефективност використання кошлв державного бюджету, спрямованих на забезпечення еколопчно!' безпеки та захисту населення вщ шкщливого впливу юшзуючого випромшювання: Бюлетень Рахункова палата Укра'ши [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ac-ra-da.gov.ua/control/main/uk/pu-blish/article/1492984
12. Про затвердження Державно! програми приведення небезпечних об'еклв виробни-чого об'еднання "Придшпров-ський хiмiчний завод" в еколопчно безпечний стан i забезпечення захисту населення вщ шкщливого впливу юшзуючого випромшювання: Постанова вщ 26.11.2003 р. № 1846 [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1846-2003-%EF.
13. Preston D.L. Solid cancer incidence in atomic bomb survivors: 1958-1998 / D.L. Preston, E. Ron, S. Tokuoka et а!. // Radiation Research. — 2007. — Vol. 168 (1). — P. 1-64.
14. Preston D.L. Solid cancer incidence among Atomic bomb survivors, 1958-1998 / D.L. Preston, E. Ron, S. Tokuoka et al. // RERF Update. — 2007. — Vol. 18. — P. 9-13.
15. Preston D.L. Solid cancer in atomic bomb survivors exposed in utero or as young children [Text] /
D.L. Preston, H. Cullings, A. Suya-ma, S. Funamoto, N. Nishi, M. Soda, K. Mabuchi, K. Kodama, F. Ka-sagi, R.E. Shore // Journal of the National Cancer Institute. — 2008. — Vol. 100 (6) — P. 428436. — (RERF Report 15-07). — ISSN 0027-8874 (Print) — ISSN 1460-2105 (Electronic).
16. Возiанов О.Ф. Кл™нно-молекулярш мехашзми злоякю-но!' трансформаци еттелю се-човидтьних шляхiв за дм низь-ких рiвнiв опромшення [Текст] / О.Ф. Возiанов, А.М. Романенко // Медичш наслщки аварп на Чорнобильськм атомшй електростанци — К.: Д1А, 2007. — С. 575-595.
17. Рак в Укра!'ш, 2008-2009. Захворюванють, смертнють, показники дiяльностi онколопчно!' служб и [Текст]: Бюлетень На-цюнального канцер-реестру Укра'ши. — К., 2010. — № 11. — 111 с.
Надiйшла до редакцИ 12.09.2011.
№ 2 2012 Environment & Health 22
