CC BY
14
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
УДК 616.742-001.43-089
Л1КУВАННЯ УКУШЕНИХ РАН Г0Л0ВИ ТА ШИ1, НАНЕСЕНИХ ТВАРИНАМИ
Митченок О.В.
Кафедра пропедевтики ортопедично!' стоматологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Розвиток грубих рубц1в на шкр - одне з найпоширеныших ускладнень укушених ран м'яких тканин голови та шиТ. Вони призводять не лише до естетичних, але й до функцюнальних порушень за раху-нокдеформацй р^них анатомнних дтянок.
Актуальнють проблеми обумовлена значним поширенням травматичних ушкоджень щелепно-лицевоТ дтянки нанесених тваринами. Любий В.В. (2004), звертае увагу на те, що внаслщок хибного урахування постраждалих не завжди можна порвняти дан1 ¡нших дослщниюв. Взагал1 Тх ктьюсть може в 2-4 рази перевищувати дан1, що публкуються.
Укушен рани, нанесен! тваринами, займають особливе мюце в лкуваны випадкових ушкоджень. Це пояснюеться характером поранення, обсягом ушкодження тканин, погрозою розвитку ускладнень гнмно-септичного характеру \ небезпекою розвитку у постраждалого сказу \ правця, що потребуе включения в лкувальний комплекс захода специфнноТ профтактики.
Незважаючи на спты-мсть погляди стосовно характеру \ особливостей загоювання ран п1сля укуав тварин, дотепер вщеутня загальновизнана концепцт Тх лкування, не виршене питання про правом1р-нють раннього закриття укушених ран за допомогою шв1в, хоча вс1 автори вказують на необхщнють частого виконання в1дновлювальних операцм теля загоення укушених ран повторним натягом.
З'ясована статистика укушених ран в м. Полтава, яка вказуе на те, що за останы чотири роки, зг1д-но з матер1алами мюького травмпункту, за допомогою звернулось 320 постраждалих з укушеними ранами голови та шиТ.
Вщсутнють систематизаци лкувальних захода зумовлюе недосконале лкування даного контингенту хворих, що обумовлюс деформаци \ дефекти тканин голови та шиТ, ст1йк1 психосоматичы розлади та ¡нвалщысть.
У зв'язку з цим можна зробити висновок про те, що проблема надання допомоги хворим ¡з укушеними ранами щелепно-лицевоТ дтянки залишасться актуальною, знаходиться у кол1 медико-соц1альних питань \ потребуе подальшого вивчення.
УДК 616.716.8-002:616.379-008.64
ЧАСТОТА ВИНИКНЕННЯ АЛЬВЕ0Л1Т1В ЩЕЛЕП У ХВ0РИХ НА ЦУКР0ВИЙ Д1АБЕТ
Митченок М.П.
Кафедра дитячоТ х1рург1чноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
За даними ВООЗ у вах краТнах св1ту нараховусться близько 120 млн. хворих на д1абет, а в УкраТы на даний час Тх близько 1 млн. Серед ускладнень на амбулаторному стоматолопчному прийом1 теля операци видалення зуба найчаст1ше виникають альвеолой, як1 складають 24 - 35% вщ числа вах ускладнень, що виникають теля оперативних втручань. Цю проблему пов'язують з1 зниженням резистентное^ оргаызму як на загальному так \ мюцевому р1внях, наявнютю постмного стресового фону та супутых захворювань, зокрема \ у хворих на цукровий д1абет.
При цм форм1 ендокринноТ патологи альвеолой супроводжуються бтьш вираженою мюцевою за-пальною реакцию та затримкою репаративних процеав вдтянц рани.
Тому метою нашоТ роботи стало вивчення частоти виникнення альвеолтв щелеп у хворих на цукровий д1абет.
Було проведено аналЬ медичноТ документаци х1рурпчного вщдтення ПолтавськоТ клннноТ стома-толопчноТ полынки за перюд з 2002 - 2006 рр. ПроаналЬовано 41321 амбулаторних карточок хворих, як1 звернулись на амбулаторний прийом з метою планово!" санаци. 1з вах хворих цукровий д1абет спостер1гався у 2536 чоловк, що склало 6.14%. 3 даноТ групи хворих операцт видалення зуба уекпад-нилась альвеол^ами у 246 хворих, що екпало 9.7%.
Серед ус1х форм альвеолтв гострий серозний альвеол^ виник у 6 хворих (2,4%), гострий п-лйно-некротичний - у 9 хворих ( 3,7%), а найчаст1ше виникав гострий гнмний альвеол^ - у 231 хворого (93,9 %).
Том 6, Выпуск 4
117
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
Таким чином, проведений аналЬ отриманих результат^ вказуе на значний вщсоток ускладнень ni-сля операци видалення зуба, а саме альвеолтв у хворих на цукровий д1абет, що потребуе розробки лкувально-профтактичного комплексу при плануваны санацмних заход^.
УДК 616.314.18 - 002.4:615.
П0Р1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИМ1КР0БН01 Д11 РОСЛИННИХ ПРЕПАРАТ1В, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПАР0Д0НТ0Л0Г1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
Мошель Т.М.
Кафедра терапевтичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Однюю з важливих ланок в мюцевому лкуваны захворювань тканин пародонта е вплив на мкро-флору порожнини рота. На р^них етапах лкування генерал¡зованого пародонтиту широко використо-вуються антисептичы препарати рослинного походження. Препарати з лкарських рослин, так само, як i медикаментозы засоби, мають антисептичну та протизапальну д1ю, але вигщно вщр^няються вщсут-нютю антигенних властивостей. KpiM того, багато антибактер1альних 3aco6iB негативно впливають на обл1гатну мкрофлору порожнини рота, що призводить до розвитку дисбактерюз1в.
Метою даного дослщження е вивчення антимкробноТ дм препарату Тимсал спрей в пороняны з fli-ею Ротокану та Ф1тоденту.
Антимкробну активн1сть рослинних антисептик^ визначали методом послщовних сермних розве-день. В якост1 тест-культур використовували музейы штами: грампозитивних бактерм - Staphylococcus aureus, грамнегативних - Escherichia coli, грибв - Candida albicans. Антибактер1альну активнють визначали розведенням 1мл кожного препарату вщ 1:2 до 1:512. Чутливють MiKpoopraHi3MiB визначали пюля 18-24 годин ¡нкубаци за найменьшою концентрацию розчину, у присутност1 якого не спостер1гали росту культур. Пюля nepeciBy культури на тверде поживне середовище через 18-24 годин ¡нкубац1Т визначали бактерюстатичну i бактерицидну концентращю. Встановлено, що препарат Ф1тодент не мае антимкробних властивостей до перелнених культур MiKpoopraHi3MiB. Препарат Ротокан виявив бактерюстатичну д1ю по вщношенню до S.aureus в концентраци 6% та до C.albicans в концентраци 3%. Найбтьш активну антибактер1альну та антимкотичну д1ю виявив препарат Тимсал спрей. Бактерюстатичну д1ю до S.aureus мав 6% розчин, бактерицидну д1ю - 12,5% розчин препарату. По вщношенню до C.albicans бактерюстатичну д1ю мав 0,38% розчин, а бактерицидну д1ю - 0,75% розчин препарату Тимсал спрей.
Проведен! дослщження дозволяють використовувати в комплексному лкуваны генерал^ованого пародонтиту антисептичний препарат рослинного походження Тимсал спрей мюцево у вигляд1 аплка-ц1й, ¡нстиляцм в пародонтальы кишеы, зрошень та полоскань порожнини рота.
УДК 616.314.18-002.4-076
СП0С1Б П1ДГ0Т0ВКИ Б10Л0Г1ЧНИХ ОБ'ЕКПВ ЯСЕН ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧНИЙ ГЕНЕРАЛ130ВАНИЙ ПАР0Д0НТИТ ДЛЯ ПР0ВЕДЕННЯ ЕЛЕКТР0НН01 ТА СВ1ТЛ0В01 М1КР0СК0П11
Назаренко З.Ю.
Кафедра пропедевтики терапевтичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Серед фактор^ патогенезу хроннного генерал^ованого пародонтиту чтьну роль вщграють судин-ы порушення. Мкросудини ясен е ¡ндикатором, що реагуе на патогены фактори ще до появи шннних симптома запалення в пародонтк Стутнь судинних порушень залежить вщ тяжкост1 патолопчного процесу в пародонтк Спочатку змшюсться метаболам в стнках каптяр1в пародонту, а пот1м у залеж-ност1 вщ прогресування захворювання наступають морфолопчы змЫи судин пародонту р1зного ступе-ню тяжкостк
Для морфолопчного дослщження судин пародонту брали бюптати ясен, як1 пюля вщмивання в фн зюлопчному розчиы занурювали в 4% розчин параформальдегщу на фосфатному буфер! (РН-7,7) з додаванням 1% розчину хлористого кальщю на 60 хв. з метою максимального збереження тканних елемент1в.
