CC BY
27
УДК 616.125-005.6-008.313-08:615.273-073.7:615.841
О. С. Калашникова ЧАСТОТА, МОРФОЛОГІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРЕДИКТОРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРОМБІВ ВУШОК ПЕРЕДСЕРДЬ ПІСЛЯ ЧОТИРЬОХ ТИЖНІВ АНТИКОАГУЛЯНТНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПЛАНОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ КАРДІОВЕРСІЇ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» кафедра госпітальної терапії № 2
(зав. - академік АМН України, д. мед. наук, професор Г.В. Дзяк) вул. Плеханова 28, Дніпропетровськ, 49000, Україна SE "Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine"
Department of Hospital Therapy N 2
Plechanov str., 28, Dnepropetrovsk, 49000, Ukraine
e-mail: hoster@dsma.dp.ua
Ключові слова: фібриляція передсердь, тромбоз вушок передсердь, тромбоемболічні ускладнення, черезстравохідна ехокардіографія
Key words: atrial fibrillation, atrial auricle thrombosis, thromboembolism complications, transesophageal echocardiography
Реферат. Частота, морфологическая характеристика и предикторы организации тромбов ушек предсердий после четырех недель антикоагулянтной подготовки к плановой электрической кардиоверсии фибрилляции предсердий. Калашникова О.С. Цель: изучить частоту тромбоза, предикторы организации тромбов в ушках предсердий у пациентов с персистирующей неклапанной фибрилляцией предсердий (ПНФП) при проведении чреспищеводной эхокардиографии (ЧПЭхо-КГ) после 4 недель терапии оральными антикоагулянтами (ОАК). Материалы и методы: В исследование включены 133 пациента с ПНФП, которым была запланирована электрическая кардиоверсия (ЭКВ) под контролем ЧПЭхо-КГ. Результаты: Средний возраст больных составил 60,3±0,8 года, в исследовании преобладали мужчины - 95 (71,4%) человек. Средняя длительность последнего эпизода ФП - 6,5±0,6 месяца. Длительность анамнеза ФП до года была у 47 (35,3%) пациентов, от 1 до пяти лет - у 61 (45,8%), более пяти лет - у 25 (18,8%) пациентов. Основным заболеванием у 14 (10,5%) пациентов была ишемическая болезнь сердца (ИБС) со стабильной стенокардией, у 84 (63,2%) -артериальная гипертензия (АГ), у 31 (23,3%) - комбинация этих заболеваний, у 4 (3,0%) пациентов - кардиомиопатия. По классификации NYHA I ФК ХСН был у 8 (6,0%) больных, II ФК - у 94 (70,7%) и III ФК - у 31 (23,3%) пациента. Ожирение диагностировали у 80 (60,2%) обследованых. СКФ более 90 мл/мин/1,73м2 была у 9 (6,8%) пациентов, у 74 (55,6%) наблюдалось ее умеренное снижение в пределах 60-89 мл/мин/1,73м2, у 50 (37,6%) пациентов СКФ была снижена до 30-59 мл/мин/1,73м2. При стратификации риска тромбоэмболических (ТЭО) по шкале CHA2DS2 -VASc риск > 2 баллов составил у 91 (68,4%) обследованого, 1 балл - у 32 (24,1%) и 0 баллов у 10 (7,5%) пациентов. Всем пациентам проведена ЧПЭхо-КГ через 4 недели терапии ОАК с достижением терапевтических значений МНО. У 40 (37,6%) пациентов тромбы выявили в ушке левого предсердия (ЛП), из них у 26 (65,0%) тромбы были организованными. В ушке правого предсердия (ПП) тромбы выявили у 10 (7,5%) пациентов ив 7 (70,0%) случаях они были организованными. У большинства пациентов - 63 (47,4%) тромбы локализовались в ушках обоих предсердий, из которых организация тромбов наблюдалась у 25 (39,7%) человек. При проведении корреляционного анализа факторами, связанными с выявлением неорганизованных тромбов, были длительность аритмии до года и увеличение уровня общего холестерина, организация тромбов коррелировала с длительностью аритмии более 1 года. Выводы: Клиническими факторами, связанными с выявлением неорганизованных тромбов в ушках предсердий при ПНФП после 4 недель терапии ОАК, являются длительность аритмии до года и увеличение уровня общего холестерина, организация тромбов связана с длительностью аритмии более 1 года.
Abstract. Prevalence, morphologic characteristic and predictors of organization of atrial auricle thrombi four weeks after anticoagulant preparation to scheduled electrical cardioversion of atrial fibrillation. Kalashnykova O.S. Goal: to study thrombosis prevalence and predictors of thrombi organization in atrial auricles in persistent non-valvular atrial fibrillation (NVAF) in patients undergoing transesophageal echocardiography (TEE) 4 weeks after oral anticoagulant therapy (OAC). Materials and methods: a total of 133 consecutive patients with NVAF,
13/ Том XVIII/ 3
55
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
who underwent TEE before electrical cardioversion (ECV) were included in the study. Results: The mean age of the participants was 60,3±0,9 years, 95 (71,4%) were men. The mean term of the last AF episode was 6,5±0,6 months. Duration of AF less than 1 year was in 47 (35,3%) patients, from 1 to 5 years - in у 61 (45,8%) patients, over 5 years -in 25 (18,8%) patients. 14 (10,5%) patients had underlying coronary artery disease (CAD), 84 (63,2%) patients had arterial hypertension, 31 (23,3%) had both CAD and arterial hypertension, 4 (3,0%) had cardiomyopathy, 80 (60,2%) were obese. NYHA IFC of heart failure (HF) was diagnozed in 8 (6,0%)patients, IIFC - in 94 (70,7%)patients andIII FC - in 31 (23,3%) patients. GFR > 90 ml/min/1,73m2 was in 9 (6,8%) patients, in 74 (55,6%) it was decreased to 6089 ml/min/1,73m2, in 50 (37,6%) patients GFR was 30-59 ml/min/1,73m2. In stratification of risk of thromboembolism complications (TEC) 91 (68,4%) fell into the high-risk group with the CHA2DS2-VASc score > 2, 32 (24,1%) patients were in the moderate-risk group and 10 (7,5%) had CHA2DS2-VASc score 0. TEE was performed in all patients 4 weeks after effective OAC therapy. In 40 (37,6%) patients thrombi were detected in the left atrial auricle and in 26 (65,0%) patients they were organized. In 10 (7,5%) patients thrombis were detected in right atrial auricles and in 7 (70,0%) patients they were organized. In 63 (47,4%) patients thrombi were found in both atrial auricles and in 25 (39,7%) patients they were organized. Correlation was found between detection of non-organized thrombi, duration of AF less than 1 year and increase of total cholesterol. Thrombus organization was assotiated with AF duration more than 1 year. Conclusions: Clinical predictors linked with detection of non-organized atrial auricles thrombi in NVAF patients 4 weeks after OAC therapy are duration of AF less than 1 year, increase of total cholesterol, while thrombi organization is assotiated with AF duration more than 1 year.
Основною причиною інсульту при фібриляції передсердь (ФП) є формування тромбів у вушку лівого передсердя (ЛП). Частота тромбозу вушка ЛП за даними різних авторів у середньому коливається від 1,9% до 28%, та понад 90% тромбів локалізовані у вушку ЛП [1 - 5]. До структурних та гемодинамічних предикторів тромбозу вушка ЛП зараховують: дилатацію ЛП, порушення систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), формування феномену спонтанного ехо-контрастування (СЕК), зниження пікової швидкості кровоплину (ПШК) вушка ЛП, зменшення фракції викиду (ФВ) вушка ЛП [6, 7, 8, 10, 11].
За існуючими на сьогодні рекомендаціями для виключення тромбозу перед кардіоверсією ФП при проведенні черезстравохідної ехокардіогра-фії (ЧСЕхо-КГ) необхідно виконувати візуалі-зацію тільки вушка ЛП [9]. Однак кореляція між СЕК у правому передсерді (ПП) у пацієнтів з ФП та подальшим формуванням тромбів у його порожнині вказує на можливість формування тромбів не тільки у вушку ЛП, а й у вушку ПП, що також пов’язане з ризиком тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ), який може бути недооціненим.
Принциповим є той факт, що ризик ТЕУ та ризик тромбозу вушок передсердь - це різні поняття. Не у всіх пацієнтів з наявністю тромбів у вушках передсердь розвиваються ТЕУ. Отже, у дослідженні було вивчено частоту тромбозу, предиктори організації тромбів у вушках передсердь у пацієнтів з персистуючою неклапанною ФП при проведенні ЧСЕхо-КГ після 4 тижнів терапії оральними антикоагулянтами (ОАК).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У дослідження було включено 133 пацієнти з персистуючою неклапанною ФП, які були
госпіталізовані у кардіологічне відділення КЗ «ДОКЦКК Дніпропетровської обласної ради» для проведення планової електричної кардіо-версії (ЕКВ). Серед обстежених переважали чоловіки - 95 (71,4%) хворих. Середній вік пацієнтів був 60,3±0,9 (SD=10,0) року. Середня тривалість останнього епізоду ФП - 6,5 ± 0,6 (SD=6,7) місяця. Більшість пацієнтів мали реци-дивуючий і доволі тривалий перебіг ФП: до року - 47 (35,3%) пацієнтів, до п’яти років - 61 (45,9%), понад п’ять років - 25 (18,8%) пацієнтів. Тахі-систолічну форму ФП діагностували у 72 (54,1%) хворих, у решти була нормосистолічна форма ФП. Основним захворюванням у 14 (10,5%) пацієнтів була ішемічна хвороба серця (ІХС) зі стабільною стенокардією, у 84 (63,2%) - артеріальна гіпертензія (АГ), у 31 (23,3%) - комбінація цих захворювань, у 4 (3,0%) пацієнтів - кардіоміо-патія. Інфаркт міокарда в анамнезі перенесли - 18 (13,5%) осіб, серед них 6 (33,3%) пацієнтам було проведено реваскуляризацію. Привертає увагу велика кількість пацієнтів - 42 (31,6%) з надлишком маси тіла та ожирінням - 80 (60,2%). 41 (30,8%) пацієнт чоловічої статі сповістив про паління, а 9 (6,8%) зловживали алкоголем. Обтя-жений сімейний анамнез щодо ФП був у 7 (5,3%) обстежених. За класифікацією NYHA І ФК СН був у 7 (5,3%) хворих, II ФК - у 95 (71,4%) та III ФК - у 31 (23,3%) пацієнта. В анамнезі відновлення ритму методом ЕКВ один раз відзначали 17 (12,8%) пацієнтів, два та більше разів -14 (10,5%) пацієнтів. Лікування пацієнтів з ФП методом катетерної аблації один раз проводили 7 (5,3%) пацієнтам, двічі - одному (0,7%) пацієнту. Штучний водій ритму (ШВР) був імплантований 6 (4,5%) пацієнтам. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) понад 90 мл/хв/1,73м3 була лише у 9 (6,8%) пацієнтів, у переважної більшості
56
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
пацієнтів - 74 (55,6%) спостерігалось помірне її зниження у межах 60-90 мл/хв/1,73м3, у 50 (37,6%) пацієнтів нашого дослідження спостерігалось зниження ШКФ до 30-59 мл/хв/1,73м3. Середній рівень загального холестерину дорівнював 5,14 ± 0,1 ммоль/л (SD=1,1).
Серед клінічних факторів ризику ТЕУ у наших пацієнтів були такі: більшість хворих страждали на АГ - 115 (86,5%), у віці 65-74 роки було 33 (24,8%) обстежених, жінок - 38 (28,6%). Судинна патологія спостерігалась у 32 (24,1%) пацієнтів, СН - у 27 (20,3%) обстежених. ТЕУ в анамнезі перенесли 15 (11,3%) пацієнтів, серед яких в 11 (73,3%) був інсульт, у 1 (6,7%) транзиторна ішемічна атака, а у 3 (20,0%) була тромбоемболія легеневої артерії. На цукровий діабет (ЦД) страждали 15 осіб (11,3%). У віці понад 75 років були 12 пацієнтів (9,0%). При стратифікації ризику за шкалою CHA2DS2-VASc ризик > 2 балів був у 91 (68,4%) пацієнта, серед яких більшість отримали 2 бали - 42 (46,2%) пацієнти, 3 бали нараховано 24 (26,4%)
пацієнтам, 4 бали - 13 (14,3%), 5 балів - 3 (3,3%), 6 балів - 6 (6,5%) та 7 балів - 3 (3,3%) пацієнтам. Помірний ризик ТЕУ був у 32 пацієнтів, що становить 24,1%. Без факторів ризику ТЕУ за шкалою CHA2DS2-VASc було 10 (7,5%) осіб. За шкалою геморагічних ускладнень HAS-BLED 0 балів було у 63 (47,4%) пацієнтів, 1 бал - у 52 (39,1%) обстежених, 2 бали - у 18 (13,5%) осіб.
Усім пацієнтам проводили ЧСЕхо-КГ через чотири тижні терапії оральними антикоагулянтами (ОАК) з утриманням МНС у межах 2,0-3,0. Було проведено поліпозиційне двомірне сканування вушка ЛП та вушка ПП з реєстрацією у двох взаємно перпендикулярних перетинах: поперечному та поздовжньому. Оцінювали наявність СЕК, тромбів у порожнинах та вушках передсердь. Тромбом вважали помірне або гі-перехогенне утворення різної щільності, форми, розмірів, рухливості, що визначалось у порожнині вушка ЛП / вушка ПП більше ніж в одному зрізі протягом всього серцевого циклу.
Статистичну обробку даних дослідження проводили за допомогою пакету програм Statistica v.6.1®. Основні характеристики представлені у вигляді кількості спостережень (n), середньої арифметичної величини (М), стандартної помилки середньої (m), стандартного відхилення (SD), відносних величин (абс., %), рівня статистичної значущості (р). Достовірність відмінностей середніх величин оцінювали за критерієм Стью-дента (t) для незалежних вибірок, відносних величин - за критерієм Хі-квадрат Пірсона (%2),
зокрема з поправкою Йейтса. Відмінності вважали статистично значущими при p<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Серед 133 пацієнтів дослідження з пер-систуючою неклапанною ФП, яким було проведено ЧСЕхо-КГ після чотирьох тижнів терапії ОАК, тромби у вушках обох передсердь виявили у 63 (47,4%) пацієнтів, серед них у 25 осіб, тобто у 39,7% випадків, тромби були організованими. Організація тромбів в одному з двох вушок спостерігалась у 17 з 63 пацієнтів (27,0%). У 40 (37,6%) випадках тромби локалізувались у вушку ЛП, серед яких більшість - 26 (65,0%) були організованими. У вушку ПП тромби сформувались у 10 (7,5%) пацієнтів і в 7 випадках з них (70,0%) були організованими. Лише 20 (15,0%) осіб були без тромбів у вушках передсердь. У жодного хворого не були виявлені тромби у порожнинах передсердь, а СЕК діагностовано у кожному випадку.
У роботі було порівняно клінічні характеристики пацієнтів з організованими та неорганізованими тромбами у вушках передсердь для виявлення маркерів, які можуть асоціюватись з організацією тромбів при неклапанній персис-туючій ФП. До розрахунку не включали пацієнтів з тромбозом обох вушок передсердь і організацією тромбів тільки в одному вушку передсердя (17 пацієнтів). Результати наведено в таблиці 1.
При порівнянні пацієнтів з організованими та неорганізованими тромбами у вушках передсердь не виявлено статистично значущої різниці між групами за віком пацієнтів (р>0,30). У більшості пацієнтів ФП тривала до 1 року при виявленні неорганізованих тромбів (44,7% проти 22,4%; р<0,05), а серед пацієнтів з організованими тромбами було більше осіб з тривалістю ФП від 1 до 5 років (55,2% проти 34,2%; р<0,05). За кількістю пацієнтів з тривалістю анамнезу ФП понад 5 років групи не відрізнялись. Групи пацієнтів з організованими та неорганізованими тромбами у вушках передсердь були зіставлені за основними захворюваннями, середнім рівнем систолічного та діастолічного АТ, ФК ХСН, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі, ожирінням, частотою паління та зловживання алкоголем (при всіх порівняннях р>0,05). Водночас, у пацієнтів з організованими тромбами частіше відновлювали ритм методом ЕКВ та катетерної аблації (34,5% проти 13,2% та 10,3% проти 0 відповідно; р<0,05) (табл. 1), що може бути пов’язане з тривалістю аритмії у цих пацієнтів понад 1 рік.
13/ Том XVIII/ 3
57
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
Таблиця 1
Порівняльна клінічна характеристика пацієнтів залежно від організації тромбів
у вушках передсердь (абс. (%) або M±m)
Тромби у вушках передсердь Р
Показник організовані n=58 неорганізовані n=38
Середній вік, роки 61,2±1,3 59,3±1,8 0,373
(SD=10,0) (SD=10,9)
Тривалість ФП:
- до 1 року 13 (22,4) 17 (44,7) <0,05
- до 5 років 32 (55,2) 13 (34,2) <0,05
- понад 5 років 13 (22,4) 8 (21,1) 0,875
Тривалість останнього епізоду, тижні 5,7±0,9 7,5±0,9 0,158
(SD=6,8) (SD=5,4)
АГ 33 (56,9) 26 (68,4) 0,257
ІХС 7 (12,1) 4 (10,5) 0,816
АГ+ІХС 17 (29,3) 8 (21,1) 0,367
КМП 1 (1,7) 2 (5,3) 0,708
Інфаркт міокарда в анамнезі 9 (15,5) 4 (10,5) 0,485
Систолічний AT
- < 139 мм рт.ст. 23 (39,7) 12 (31,6) 0,421
- 140-159 мм рт.ст. 35 (60,3) 26 (68,4) 0,421
Діастолічний AT:
- <89 мм рт.ст. 25 (43,1) 12 (31,6) 0,257
- 90-99 мм рт.ст. 33 (56,9) 26 (68,4) 0,257
ХСН, ФК за NYHA:
- I ФК 5 (8,6) 1 (2,6) 0,451
-II ФК 36 (62,1) 29 (76,3) 0,144
III ФК 17 (29,3) 8 (21,1) 0,367
ІМТ:
>30 35 (60,3) 25 (65,8) 0,590
Паління 14 (24,1) 15 (39,5) 0,110
Зловживання алкоголем 2 (3,4) 4 (10,5) 0,161
ЕКВ в анамнезі 20 (34,5) 5 (13,2) <0,05
Катетерна аблація в анамнезі 6 (10,3) 0 <0,05
Організація тромбів не залежала від наявності ШВР, тахісистолії, нормальної та зниженої ШКФ, середньої тривалості QRS та QT інтервалів, рівня тригліцеридів. Проте групи достовірно відрізнялись за середнім рівнем загального хо-
лестерину, який був більшим у пацієнтів з неорганізованими тромбами у вушках передсердь (5,5 ± 0,2, SD = 1,0 ммоль/л проти 5,0 ± 0,1, SD = 1,1 ммоль/л; р<0,05) (табл. 2).
58
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Таблиця 2
Порівняння електрокардіографічних та лабораторних характеристик пацієнтів з ФП залежно від організації тромбів у вушках передсердь (абс. (%) або M±m)
Показник Тромби у вушках передсердь P
організовані n=58 неорганізовані n=38
ШВР 3 (5,2) 3 (7,9) 0,590
Тахісистолія 29 (50,0) 19 (50,0) 1,0
Тривалість QRS, мс 92,5±3,5 87,6±2,3 0,242
(SD=26,4) (SD=13,8)
Тривалість QT, мс 375,1±7,2 378,9±7,4 0,713
(SD=54,9) (SD=45,8)
Загальний холестерин, ммоль/л 5,0±0,1 5,5±0,2 <0,05
(SD=1,1) (SD=1,0)
Тригліцериди, ммоль/л 1,4±0,1 1,5±0,1 0,320
(SD=0,6) (SD=0,6)
ШКФ:
- > 90 мл/хв./1,73м3 5 (8,6) 2 (5,3) 0,536
- 60-89 мл/ хв./1,73м3 30 (51,7) 21 (55,3) 0,734
- 30-59 мл/ хв./1,73м3 23 (39,7) 15 (39,4) 0,986
Ризик ТЕУ за шкалою CHA2DS2-VASc та геморагічних ускладнень за шкалою HAS-
BLED не відрізнявся серед пацієнтів обох груп (табл. 3).
Таблиця 3
Порівняння ризику тромбоемболічних та геморагічних ускладнень у пацієнтів з ФП залежно від організації тромбів у вушках передсердь, абс. (%)
Показник Тромби у вушках передсердь
організовані n=58 неорганізовані n=38 р
XCH 15 (25,9) 8 (21,1) 0,589
АГ 50 (86,2) 34 (89,5) 0,636
Вік > 75 років 6 (10,4) 3 (7,9) 0,687
Цукровий діабет 5 (8,6) 3 (7,9) 0,900
ТЕУ в анамнезі 8 (13,8) 4 (10,5) 0,636
Патологія судин 17 (29,3) 6 (15,8) 0,129
Вік 65-74 роки 16 (27,6) 10 (26,3) 0,891
Належність до жіночої статі 18 (31,0) 10 (26,3) 0,619
CHA2DS2 -VASc ризик: 0 балів 6 (10,4) 2 (5,3) 0,378
1 бал 10 (17,2) 9 (23,7) 0,438
>2 бали 42 (72,4) 27 (71,0) 0,885
HAS-BLED ризик:
0 балів 24 (41,4) 17 (44,7) 0,745
1 бал 24 (41,4) 17 (44,7) 0,745
2 бали 10 (17,2) 4 (10,5) 0,362
13/ Том XVIII/ 3
59
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
висновки
1. У пацієнтів з неклапанною переметуючою ФП при проведенні ЧСЕхо-КГ через 4 тижні ОАК підготовки до відновлення ритму методом планової ЕКВ частота тромбозу вушок передсердь надзвичайно висока (85,0%).
2. Клінічними факторами, які асоціюються з виявленням неорганізованих тромбів у вушках передсердь після 4 тижнів ОАК терапії, є тривалість аритмії до 1 року та збільшення рівня загального холестерину, організація тромбів пов’язана з тривалістю ФП понад 1 рік.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Маркеры риска тромбоэмболических осложнений у пациентов с персистирующей фибрилляцией предсердий / М.Р. Икоркин, О.И. Жаринов, Н.П. Лев-чук [и др.] // Укр. кардиол. журнал. - 2009. - № 6. - C. 32-40.
2. Оценка признаков тромбообразования у больных с длительным пароксизмом фибрилляции предсердий методом чреспищеводной эхокардиографии /
О.С. Сычев, А.О. Бородай, Е.Н. Романова [и др.] // Укр. кардиол. журнал. - 2010. - № 2. - С. 54-60.
3. Феномен спонтанного эхоконтрастирования в полости левого предсердия при постоянной форме мерцательной аритмии: что влияет на его выраженность? / А.Н. Сумин, Д.Н. Кинев, В.В. Агаджанян [и др.] // Кардиология. - 1999. - № 2. - С. 60-65.
4. Чреспищеводная эхокардиография в диагностике объемных образований сердца и паракардиального пространства / И.Е. Рыкунов, В.А. Сандриков, Т.Д. Буравихина [и др.] // Кардиология. - 1996. -№ 12. - С. 95-101.
5. Чреспищеводная эхокардиография в оценке состояния ушка левого предсердия у больных с пароксизмальной формой фибрилляции предсердий / М. Н. Алехин, С.Б. Ваниев, Е.Н. Майба [и др.] // Кремлевская медицина. Клинич. вестник. - 2003. - № 3. -С. 15-17.
6. Advanced age, low left atrial appendage velocity, and factor V promoter sequence variation as predictors of left atrial thrombosis in patients with non-valvular atrial fibrillation / D.A. Zateyshchikov, A.N. Brovkin, D.A. Chistiakov [et al.] // J. Thromb. Thrombolysis. - 2010. - Vol. 30, N 2. - P. 192-199.
7. Antithrombotic therapy in atrial fibrillation / G.W. Albers, J.E. Dalen, A. Laupacis [et al.] // Chest. -2001. - Vol. 119, N 1. - P. 194-206.
8. Fatkin D. Relations between left atrial appendage blood flow velocity, spontaneous echocardiographic contrast and thromboembolic risk in vivo / D. Fatkin, R.P. Kelly, M.P. Feneley // J. Am. Coll. Cardiol. - 1994. - Vol. 23. - P. 961-969.
9. Focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation / Eur. Heart. J. - 2012. -Vol. 33. - P. 2719-2747.
10. Incidence and predictors of left atrial thrombus prior to catheter ablation of atrial fibrillation / D. Scherr,
D. Dalal, K. Chilukuri [et al.] // J. Cardiovasc. Electrophysiol. - 2009. - Vol. 20. - P. 379-384.
11. The use of anatomic M-mode echocardiography to determine the left atrial appendage functions in patients with sinus rhythm / A. Mahilmaran, P. G. Nayar, G. Su-darsana [et al.] // Echocardiography. - 2005. - Vol. 22, N 2. - P. 99-103.
REFERENCES
1. Ikorkin MR, Zharinov OI, Levchuk NP. Markery riska tromboembolicheskikh oslozhneniy u patsientov s persistiruyushchey fibrillyatsiey predserdiy. Ukr. kardiol. zhurnal. 2009;6:32-40.
2. Sychev OS, Boroday AO, Romanova EN. Otsen-ka priznakov tromboobrazovaniya u bol'nykh s dlitel'nym paroksizmom fibrillyatsii predserdiy metodom chres-pishchevodnoy ekhokardiografii. Ukr. kardiol. zhurnal. 2010;2:54-60.
3. Sumin AN, Kinev DN, Agadzhanyan VV. Fe-nomen spontannogo ekhokontrastirovaniya v polosti le-vogo predserdiya pri postoyannoy forme mertsatel'noy aritmii: chto vliyaet na ego vyrazhennost'? Kardiologiya. 1999;2:60-65.
4. Rykunov IE, Sandrikov VA, Buravikhina TD. Chrespishchevodnaya ekhokardiografiya v diagnostike ob"emnykh obrazovaniy serdtsa i parakardial'nogo prost-ranstva. Kardiologiya. 1996;12:95-101.
5. Alekhin MN, Vaniev SB, Mayba EN. Chres-pishchevodnaya echocardiografiya v otsenke sostoyaniya ushka levogo predserdiya u bol'nykh s paroksizmal'noy formoy fibrillyatsii predserdiy. Kremlevskaya meditsina. Klinicheskiy vestnik. 2003;3:15-17.
♦
6. Zateyshchikov DA, Brovkin AN, Chistiakov DA. Advanced age, low left atrial appendage velocity, and factor V promoter sequence variation as predictors of left atrial thrombosis in patients with non-valvular atrial fibrillation. J. Thromb. Thrombolysis. 2010;30(2):192-9.
7. Albers GW, Dalen JE, Laupacis A. Antithrombotic therapy in atrial fibrillation. Chest. 2001;119(1):194-206.
8. Fatkin D, Kelly RP, Feneley MP. Relations between left atrial appendage blood flow velocity, spontaneous echocardiographic contrast and thromboembolic risk in vivo. J. Am. Coll. Cardiol. 1994;23:961-9.
9. Focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation. Eur. Heart. J. 2012;33:2719-47.
10. Scherr D, Dalal D, Chilukuri K. Incidence and predictors of left atrial thrombus prior to catheter ablation of atrial fibrillation. J. Cardiovasc. Electrophysiol. 2009;20:379-84.
11. Mahilmaran A, Nayar PG, Sudarsana G. The use of anatomic M-mode echocardiography to determine the left atrial appendage functions in patients with sinus rhythm. Echocardiography. 2005;22(2):99-103.
60
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
