CC BY
265
УДК 629.3.017.5
РОЗРАХУНОК ЗУПИНОЧНОГО ШЛЯХУ ПРИ ЕКСПЕРТИЗІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД
В.М. Ребедайло, доцент, к.т.н., В.Л. Крещенецький, доцент, к.т.н., В.А. Кашканов, асистент, ВНТУ
Анотація. Розглянуто питання розрахунку зупиночного шляху автомобіля при експертизі дорожньо-транспортних пригод.
Ключові слова: гальмування, зупиночний шлях, небезпечна обстановка, експертиза ДТП, метод.
Вступ
Автомобільний транспорт є найнебезпечнішим видом транспорту. Судячи з числа загиблих на 1 млн. пасажиро-кілометрів, то він у 12 разів небезпечніший від морського та річкового транспорту, в 3 рази - від залізничного і в 1,5 рази -повітряного. Згідно з даними Європейської Економічної комісії (ЄЕК) ООН, дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) займають у світі третє місце серед причин смертності населення (після онкологічних та серцево-судинних захворювань). В Україні щороку гине від ДТП близько 7,5 тис. людей.
Аналіз публікацій
На практиці для визначення ефективності гальм та початкової швидкості гальмування використовується довжина гальмівного сліду на дорожньому покритті, що залишається від колеса при ковзанні без обертання (юзі).
Використання АБС в гальмовій системі автомобіля ускладнює розслідування механізму пригоди, адже при екстреному гальмуванні такого автомобіля не залишається слідів гальмування на поверхні дороги. Згідно з дослідженнями В.О. Іла-ріонова [3], сліди юзу залишаються на сухому асфальто- чи цементобетоні в результаті екстреного гальмування легкових автомобілів, що не мають антиблокувальних пристроїв у гальмовій системі, у вантажних автомобілів і автобусів зазвичай блокуються колеса тільки при невисокому значенні коефіцієнта зчеплення шин з дорогою.
Якщо водій під час ДТП гальмував до зупинки автомобіля, то початкову швидкість гальмування визначають за довжиною слідів юзу. У випадку гальмування автомобіля без блокування коліс визначити початкову швидкість гальмування за довжиною слідів юзу неможливо через їх відсут-
ність, її визначають через остаточні деформації елементів кузова автомобіля при зіткненні. Проте перед експертами-автотехніками, які встановлюють механізм ДТП, виникає ще один етап експертного дослідження - встановлення моменту виникнення небезпечної дорожньої обстановки.
Мета і постановка задачі
Як відомо, кожна ДТП має свої особливості, при чому в більшості пригод одночасно діють декілька видів причинно-наслідкових зв’язків. Це ускладнює експертизу ДТП і зумовлює необхідність шляхом інженерного аналізу встановлювати частинні технічні, причинно-наслідкові, функціональні, часові та інші зв’язки, які діяли в процесі пригоди. Об’єктивність розслідування значно залежить від правильності вибору початкових даних та методики інженерного розрахунку.
Саме тому велике значення має вдосконалення існуючих та розробка нових прикладних теорій і методів дослідження і попередження ДТП.
Існуючий метод розрахунку зупиночного шляху автомобіля
Після того, як швидкість автомобіля перед ДТП визначена, постає питання про визначення можливості чи неможливості уникнення ДТП шляхом гальмування, адже «Правила дорожнього руху» зобов’язують водіїв при виникненні небезпеки для руху розпочати гальмування. Для цього встановлюють момент виникнення небезпечної обстановки.
Наприклад, якщо час руху пішохода їп до місця зіткнення перевищує суму часу реакції водія ґ1 та «втраченого часу» на спрацьовування приводу гальм (ї2 + 0,5/3), тобто якщо їп > ї1 + ї2 + 0,5/3, то здійснюють аналіз у такій послідовності [1-3]:
- визначають відстань 8а між автомобілем і пішоходом у момент виникнення небезпечної об-
становки;
- розраховують зупиночний шлях автомобіля ;
- відстань ^ порівнюють з зупиночним шляхом
■V
Якщо зупиночний шлях автомобіля менший за відстань, яка була між автомобілем і лінією пересування пішохода до місця зіткнення, то це означає, що водій мав технічну можливість зупинити автомобіль до наїзду, але загальмував надто пізно.
Виявити момент виникнення небезпечної обстановки важливо, щоб зробити висновок про наявність або відсутність технічної можливості попередження пригоди. При аналізі часто виявляється, що водій почав гальмування із запізненням.
Для виконання експертизи ДТП теоретичним підґрунтям є теорія автомобіля, де зупиночний шлях автомобіля при екстреному гальмуванні пропонується розраховувати за відомою формулою
■0 = ( + + 0,5/3 + -^~
0 и 2 3'3,6 26у
(1)
де /1 - час реакції водія, с; ґ2 - час запізнення спрацьовування гальмової системи, с; ґ3 - час наростання сповільнення, с; уа - початкова швидкість гальмування автомобіля, км/год; у - усталене сповільнення, м/с2.
Проміжки часу , /2, /3 залежать від багатьох факторів і визначаються експериментально. Встановити дійсні значення цих проміжків у процесі ДТП зазвичай неможливо, тому для розрахунків приймають середні значення.
Теоретично усталене сповільнення транспортних засобів при повному використанні зчеплення всіма шинами автомобіля
] = Ф'і
(2)
де Ф - коефіцієнт поздовжнього зчеплення шин з дорогою.
Повне й одночасне використання зчеплення всіма шинами зустрічається рідко, особливо на сухих і твердих покриттях, тому формула (2) експериментально зазвичай не підтверджується. Фактичні значення у, як правило, не збігаються з розрахунковими. Щоб урахувати умови гальмування, у формулу (2) іноді вводять поправочний коефіцієнт (коефіцієнт ефективності гальмування)
К > 1. Тоді
у =•
Г?
Ке
(3)
Недолік останнього виразу полягає в тому, що в нього входять два довільні коефіцієнти - ф і Ке. Кожен з них коливається в широких межах, і значення у, розраховані двома різними експертами, можуть відрізнятися на 30-40%, що є неприпустимим. Найбільш достовірні значення у отримують при випробуваннях автомобіля на місці ДТП із застосуванням реєстраційної апаратури.
Висновки
Формула (1) разом з табличними значеннями коефіцієнта зчеплення дає змогу розрахувати максимально допустимий зупиночний шлях, а не дійсний, у той час як при експертизі ДТП необхідно мати значення останнього.
Отримання достовірних значень та об’єктивного розслідування ДТП вимагає розробки нових і удосконалення існуючих методів аналізу механізму ДТП.
Література
1. Експертний аналіз дорожньо-транспортних
пригод / Галаса П.В., Кисельов В.Б., Куйбі-да А.С. та ін. - К.: Експерт-сервіс, 1995. - 192 с.
2. Боровский Б.Е. Безопасность движения авто-
мобильного транспорта. - Л.: Лениздат, 1984. - 305 с.
3. Иларионов В.А. Экспертиза дорожно-транс-
портных происшествий. - М.: Транспорт, 1989. - 255 с.
Рецензент: В.М. Варфоломєєв, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 22 травня 2006 р.
