CC BY
58
УДК364.3-624:336.22]:796(477)
Лисяк Л.В.,
д.е.н., професор Дяченко М.К.,
астрант, Дшпропетровська державна фЫансова академт
БЮДЖЕТН1 ВИДАТКИ РОЗВИТКУ ЯК ВАЖ1ЛЬ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО
ЗРОСТАННЯ РЕГ1ОНУ
У статт! досл1джено ¡нститут бюджету розвитку мюцевих бюджетов та державного фонду репонального розвитку Державного бюджету. Визначено Iхн! переваги як ¡нструменлв бюджетного механизму стимулювання соц!ально-еко-ном1чного розвитку регюн1в. Вказано недолки та запропоновано шляхи ¿х виправлення.
КлючовI слова: м^сцевий бюджет, бюджет розвитку, бюджетне стимулювання, державний фонд репонального розвитку, субвенцИ, кап1тальн1 видатки.
Постановка проблеми. На сьогодншый день, в умовах посткризового розвитку в^чизняного господарства вини-кае необхщнють перегляду наявних та формування нових стратепчних напрям1в управлЫня нацюнальною та регю-нальною економками, що передбачають збереження курсу на становлення ¡нновацмноТ модел1 розвитку. Очевидно, що без активного державного впливу на процеси, як вщбуваються в ус¡х галузях народного господарства на мкро- ¡ макрор^нях, реал¡зац¡я ¡нновац¡йноТ модел¡ розвитку краТни е неможливою. При цьому держава володю низкою ¡н-струмент¡в регулювання. Зокрема, у раз¡ ефективного здмснення бюджетноТ пол¡тики центральними органами влади та мюцевим самоврядуванням ц¡лком можливим е досягнення встановлених ц¡лей за необхщний пер¡од часу. В суча-сних умовах п¡д час формування цтей соц¡ально-економ¡чного розвитку та Тх реал¡зац¡Т держава зобов'язана врахо-вувати ¡нтереси м¡сцевих громад та регюыв ¡ знаходити компром¡сн¡ р¡шення. Вщтак, надзвичайно важливим моментом у процес реал¡зац¡Т проголошених реформ сфери державних фЫанав е побудова оптимального бюджетного ме-хан¡зму стимулювання сощально-економнного розвитку рег¡он¡в. Важливою складовою такого мехаызму е бюджет-ний метод фшансування соц¡ально-економ¡чного розвитку, який реалюуеться, зокрема, через так¡ ¡нструменти, як бю-джети розвитку та фонди репонального розвитку.
1нститут бюджету розвитку на сучасному етап розвитку УкраТни е одним з найприйнятн¡ших ¡нструмен^в забезпе-чення активноТ ¡ цтеспрямованоТ участ¡ влади у справ¡ економнного зростання ¡, у раз¡ його удосконалення, може стати основою формування системи бюджетного стимулювання економнного росту. Бюджет розвитку створюеться у скла-д¡ спец¡ального фонду мюцевого бюджету ¡ основна мета його видатюв полягае в ¡нвестиц¡йному забезпеченн розвитку економ¡чноТ та соцальноТ сфери. Тобто передбачаеться ¡нвестування кошлв у формування такоТ системи надання сусптьних послуг, яка б забезпечувала високий рюень соц¡ально-економ¡чного розвитку, пщвищувала матер¡альний добробут населення та рюень матер¡ально-техн¡чноТ бази соц¡альноТ сфери, а також активюувала приватн¡ ¡нвестицй н процеси та сприяла економ¡чному зростанню в рег¡онах краТни. Якщо поняття державного фонду репонального розвитку е новим у в^чизняый бюджетый практиц¡, то поняття бюджету розвитку мюцевих бюджета ¡снуе ¡ застосовуеть-ся на практиц¡ ще за чаав д¡Т Бюджетного кодексу 2001 року [1]. Проте, на жаль, через хроннну дефщитнють бюджет-них ресурса на вс¡х р¡внях мюцевих бюджета бюджет розвитку впродовж останых пер¡од¡в формувався за залишко-вим принципом ¡ не виконував стимулюючу функцю бюджетного механ¡зму належним чином. Отже, проблема бюджетного стимулювання репонального сощально-економнного розвитку нин е актуальною ¡ потребуе виважених, науково обфунтованих п¡дход¡в до ТТ виршення. Актуальним завданням е ¡ вивчення нових форм та метода регулювання ¡нве-стиц¡йних процес¡в у крап-л, як¡ б в¡дпов¡дали переходу до ¡нновацмного типу економ¡чного зростання.
Анал1з останых дослщжень \ публшацш. Дослдаенням проблем побудови ефективноТ бюджетноТ пол^ики та ме-хан¡зм¡в ТТ здмснення займалася низка в¡тчизняних вчених, серед яких В. Геець, I. ЛунЫа, К. Павлюк, I. Чугунов, В. Федосов, Л. Лисяк, I. ЗапатрЫа, I. КамЫська, О. Цюпа, Н.Винниченко, О. Косаревич та ¡ншк Анал¡з напрацювань украТнсь-ких вчених та чинноТ законодавчоТ бази дае п¡дстави зробити висновок про те, що на сьогодн бюджетний мехаызм еко-ном¡чного зростання в УкраТн не е остаточно сформованим. 1снують лише певн¡ елементи цього мехаызму та п¡дходи до формування видатюв розвитку як на загальнодержавному, так ¡ на м¡сцевому р¡вн¡. Фахюц вказують на бюджет розвитку мюцевих бюджета як на один з важливих ¡нструмен^в ф¡нансовоТ пол^ики орган¡в м¡сцевого самоврядування в частин реал¡зац¡Т ¡нновац¡йних ¡нфраструктурних проект¡в, проте пщкреслюють, що дос¡ не визначено методологий пщ-ходи до його ефективного застосування. Як зазначае О. Цюпа [2], дослдаення категор¡Т "бюджет розвитку" вимагае визначення та обфунтування критер¡Тв в¡днесення кап¡тальних видатк¡в (витрат) до бюджету розвитку мюцевого бюджету, а для уточнення сутност цього поняття як ¡нструменту реалюаци середньостроковоТ ¡нновац¡йноТ пол¡тики орган¡в мюцевого самоврядування необхщним е упорядкування метода ф¡нансування ¡нфраструктурних проект¡в бюджету розвитку мюцевих бюджета. Науковець вщзначае, що якщо досл¡джувати це поняття з позици бюджетноТ складовоТ, то домь нантним елементом виступають саме видатки (витрати), осктьки виокремлення в бюджет бюджету розвитку насампе-ред пов'язане з виникненням потреби у фЫансуваны проекту, обфунтуванням обсяпв участ¡ орган¡в м¡сцевого самоврядування в цьому проект в¡дпов¡дно до масштабу сощально-економнного ефекту розвитку територ^ьноТ громади, а отже, ¡ визначення видатковоТ потреби. Саме п¡сля визначення обсягу видатковоТ потреби зд¡йснюeться пошук джерел ф¡нансування проекту бюджету розвитку. Тобто необхщнють участ у проектах не пов'язана з наявнютю надлишкового обсягу доход¡в, отриманих м¡сцевим бюджетом. Винятком можуть бути лише випадки продажу комунального майна, зе-мельних дтянок, а отже, виникнення потреби у вкладенн отриманих ф¡нансових ресурса у б¡льш виг¡дн¡ з позицм со-ц¡ально-економ¡чного розвитку об'екти ¡нфраструктури чи соц¡альн¡ проекти.
Метою статт е досл¡дження бюджету розвитку, а також державного фонду репонального розвитку як одного з ос-
316 Економтний □¡сник университету | Випуск № 18/2
© Лисяк Л.В., Дяченко М.К., 2012
новних ¡нструменлв бюджетного механизму стимулювання сощально-економнного зростання регюну.
Виклад основного матер1алу. Бюджет розвитку - усталене у в^чизняый практик поняття, за допомогою якого узагальнено ¡нструментарм економ¡чного розвитку держави, регюну чи територ^льноТ громади. Формування такого поняття пов'язане з наявнютю визначення категорп "бюджет розвитку" у в^чизняному законодавств¡. Зг¡дно з¡ стат-тею 71 Бюджетного кодексу УкраТни в новм редакц¡Т [3], до бюджету розвитку мюцевого бюджету зараховуеться:
1. податок на нерухоме майно, вщмшне вщ земельноТ д¡лянки;
2. единий податок;
3. див¡денди в¡д дыльносп суб'eкт¡в господарювання з комунальною часткою власносл;
4. плата за надання мюцевих гарант¡й;
5. кошти пайовоТ участ¡ суб'eкт¡в господарювання у розвитку мюцевоТ ¡нфраструктури;
6.кошти в¡д вщчуження комунального майна;
7. 90 % кошлв в¡д продажу нес¡льськогосподарських земель, що перебувають у державн¡й власносп, до розмежу-вання державноТ та комунальноТ власност¡;
8. субвенц¡Т з ¡нших бюджет¡в;
9. кошти вщ повернення кредит¡в, наданих у встановленому законодавством порядку, та вщсотки, сплачен за ними;
10. м¡сцев¡ запозичення;
11. кошти, що передаються з ¡ншоТ частини мюцевого бюджету.
Бюджет розвитку, який включае планування катталовкладень на поточний перюд, е однюю з основних частин м¡сцевого бюджету, осюльки програми кап¡таловкладень е основою економнного розвитку територ¡Т. Кошти цього бюджету спрямовуються на розбудову со^альноТ та виробничоТ ¡нфраструктури адм¡н¡стративно-територ¡альноТ одиницк При цьому, незважаючи на досить значний перелк надходжень, зазвичай найбтьшу частку доход¡в мю-цевих бюджелв розвитку складають субвенц¡Т з ¡нших бюджет^, доходи в¡д в¡дчуження майна та земли Нараз¡ ¡с-нують очкування, що, починаючи з 2012 року, пом^но зростуть надходження вщ единого податку у зв'язку з набут-тям чинност¡ реформованоТ спрощеноТ системи оподаткування суб'eкт¡в малого пщприемництва [4], зокрема, в¡д платник¡в третьоТ та четвертоТ групи через введення вщсотковоТ ставки податку. Те ж саме стосуеться податку на нерухоме майно, вщмшне в¡д земельноТ дтянки, який запроваджуеться в наш¡й держав¡ з другого п¡вр¡ччя 2012 року ¡ мае п¡дсилити ресурсну базу мюцевого самоврядування, в даному випадку - бюджет розвитку. Використання запозичень або кошлв резервного фонду, зазвичай, пов'язане з проведенням значного обсягу видатюв одноразового характеру (придбання високовартюного обладнання) або з придбанням актива, що мають тривалий термш амортизацп. Згщно з Бюджетним кодексом [3], каттальы видатки бюджету розвитку спрямовуються на сощально-економнний розвиток регюыв, виконання ¡нвестиц¡йних програм, бущвництво, кап¡тальний ремонт та реконструк-ц¡ю об'eкт¡в соц¡ально-культурноТ сфери та житлово-комунального господарства тощо. Тобто на вщмшу вщ поточного бюджету, бюджет розвитку спрямований на реалюацю ¡нвестицмних проект¡в, як¡ дадуть певну ¡нвестицмну в^ачу ¡, в¡дпов¡дно, додатков¡ надходження до бюджету. В¡дтак, для фшансування м¡сцевих проект¡в розвитку прийнятним е залучення нерегулярних надходжень, зокрема, дохода в¡д приватизац¡Т чи боргових ресурав. Вщ-чутною е рюниця м¡ж поточним бюджетом та бюджетом розвитку також в плануванн видатюв ¡ контролю. Очевидно, стосовно бюджету розвитку мае застосовуватися середньострокове ¡ довгострокове планування. Отже, ¡дея двох бюджет^ базуеться на тому, що планування, фшансування ¡ контроль за видатками на поточну дтльнють та на проекти розвитку потребують рюних методолопчних п¡дход¡в.
На думку О. Зборюця [5], для ефективного функцюнування ¡нституту бюджету розвитку, останый мае ^рунтувати-ся на таких ключових принципах:
1. В¡докремлення планування, фшансування та моыторингу поточних видатюв в¡д видатк¡в, що мають перспектив-ний характер, шляхом запровадження механюму, який унеможливлюе "пересування" кошт¡в з видатюв, що мають перспективний характер, на поточы видатки як на етат формування бюджету, так ¡ на етап¡ його виконання.
2. Забезпечення сталосл видатк¡в, як¡ мають перспективний характер, наявнють можливостей планування та здм-снення таких видатюв у довгостроков¡й перспектив¡ шляхом визначення окремих джерел ф¡нансування.
3. Спрямування дефщиту бюджету лише на фшансування видатюв, як¡ мають перспективний характер, шляхом запровадження мехаызму, який унеможливлюе використання зазначених кошлв на фшансування поточних.
4. Забезпечення контролю за ефективним використанням кошлв, яю спрямовуються на фшансування програм ¡ проект^, що мають перспективний характер, упередження нецтьового використання зазначених кошлв.
5. Ун¡ф¡кац¡я п¡дход¡в до фшансування видатюв, що зд¡йснюються на загальнодержавному та на мюцевому р¡внях, приведення Тх до единих принцип¡в.
При цьому зазначимо, що згщно з европейською практикою виокремлюють три основы форми, в яких може ¡сну-вати бюджет розвитку:
а) окремий фонд в рамках конкретного бюджету;
б) позабюджетний ¡нвестицмний фонд (Фонд розвитку, Стабтюацмний фонд тощо), як централюована державна установа з вщповщною мережею регюнальних п¡дрозд¡л¡в, яка спроможна на реалюацю широкого спектру ф¡нансо-вих ¡нструменлв ¡ може залучати широке коло потенцмних ¡нвестор¡в;
в) державний банк реконструкци та розвитку - ринковий фшансовий механ¡зм, який п¡дтримуeться державним капралом, але може залучати значну частку кошлв приватних ¡нвестор^. Кошти банку за таким сценарюм мають ф¡-нансувати здеб¡льшого економнно реальн¡ проекти м¡сцевого розвитку, ¡нщмоваы громадою або суб'ектами господарювання приватного сектору. Водночас цей вар^нт несе ризик ¡стотноТ концентрац¡Т катталу в одних руках, ризи-ки "ручного управлшня" ф¡нансовими потоками.
В украТнських реал¡ях реал¡зовано саме першу форму. Кожна з названих оргаызацмно-правових форм мае своТ
Економ¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2 317
пepeвaги тa "cлaбкi мicця". Bизнaчeння oптимaльнoÏ мoдeлi для УкpaÏни пoтpeбye oкpeмoгo aнaлiзy.
Oднieю з ocнoвниx пpoблeм бюджeтiв poзвиткy, пpo яку yœe бyлo згaдaнo, е пepмaнeнтнa нecтaчa фiнaнcoвиx pe-cypciв, якa виpaжaeтьcя, зoкpeмa, y низьюй чacтцi дoxoдiв бюджeтiв poзвиткy y зaгaльнoмy oбcязi дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв. Taк, пpoтягoм ocтaннix po^ вoнa cтaнoвилa вcьoгo близькo 5 %. Звicнo, з тaким низьким пoкaзникoм дa-peмнo чeкaти cтpiмкoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв зaвдяки бюджeтнoмy cтимyлювaнню. Haпpиклaд, для пopiв-няння poзглянeмo oбcяги кaпiтaльниx вклaдeнь в eкoнoмiкy УкpaÏни зa джepeлaми (див. тaблицю).
Taблиця 1. Kaпiтaльнi iнвecтицiï в eкoнoмiкy Укpaïни
Kaпiтaльнi iнвecтицiï 2006 2007 2008 2009 2010 2011 (ciч-вep)
Зaгaльний oбcяг, млн. гpн., в т.ч.: 14В972,З 22267В,9 272G74,1 192В7В,G ^9G6G,6 1432GG,G
- sa paxyнoк кoштiв Дepжбюджeтy, y млн. гpн. 96G5,3 15G77,3 154G2,9 В36G,В 1G952,2 В412,1
y % 6,5 6,В 5,7 4,3 5,В 5,9
- зa paxyнoк кoштiв мicцeвиx бюджeтiв, y млн. гpн. 6732,2 937G,4 1249В^ 5914,5 6367,7 3ВВG,2
y % 4,5 4,2 4,6 3,1 3,4 2,7
Розраховано за даними Державно) служби статистики Укра)ни
I xoчa кaпiтaльнi видaтки здiйcнюютьcя як зi cпeцiaльнoгo (y тому чи^ бюджeтy poзвиткy) фoндy, тaк i з зaгaльнo-го, зaгaльнa кapтинa зa pяд po^ мoжe дaти yявлeння пpo poль бюджeтiв УкpaÏни в пpoцeci тexнiчнoгo пepeocнaщeн-ня тa мoдepнiзaцiÏ ocнoвнoгo кaпiтaлy i Ïxню iнвecтицiйнy cпpямoвaнicть. Taк, пpoтягoм шecти aнaлiзoвaниx po^ чacт-кa видaткiв з Дepжaвнoгo бюджeтy cкopoтилacя з 6,5 % дo 5,9 %, a з мicцeвиx - мaйжe вдвiчi: з 4,5 % дo 2,7 %. З oд-нoгo бoкy цe cвiдчить пpo пiдвищeння нaвaнтaжeння нa iншi джepeлa iнвecтyвaння, зoкpeмa cyб'eктiв гocпoдapювaн-ня, щo е цтшм здopoвим явищeм, пpoтe з rnrnoro бoкy цe вкaзye нa змeншeння знaчeння дepжaви в oco6í цeнтpaль-ниx opгaнiв влaди тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння в пpoцecax oнoвлeння peaльнoгo кaпiтaлy. Ocoбливo cyттeвe crapo-чeння чacтки бюджeтниx iнвecтицiй cпocтepiгaлocя в кpизoвoмy 2GG9 poцi.
Ùe oднieю пpoблeмoю peaлiзaцiÏ дepжaвнoÏ бюджeтнoÏ пoлiтики peгioнaльнoгo poзвиткy пocтae вiдcyтнicть пoнят-тя бюджeтy poзвиткy cтocoвнo дo Дepжaвнoгo бюджeтy. Öe пepeшкoджae виoкpeмлeнню iнвecтицiйнo-iннoвaцiйниx видaткiв нa зaгaльнoдepжaвнoмy piвнi iз cyкyпнoгo oбcягy видaткiв, a,qœe нa cyчacнoмy eтaпi poзвиткy yкpaÏнcькiй дep-жaвi нeoбxiднo фopмyвaти дoвгocтpoкoвy cтpaтeгiю coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy нa ocнoвi пpiopитeтнocтi iннoвa-цiйнo-iнвecтицiйнoгo типу eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
Пopяд з iнcтpyмeнтoм бюджeтy poзвиткy мicцeвиx бюджeтiв, пoчинaючи з 2G12 po^, y вiтчизнянiй пpaктицi бю-джeтнoÏ пoлiтики зaпpaцювaв нoвий iнcтpyмeнт cтимyлювaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy тepитopiй - дepжaв-ний фoнд peгioнaльнoгo poзвиткy y cклaдi зaгaльнoгo фoндy Дepжaвнoгo бюджeтy. Hoвoввeдeння вcтyпилo в ^лу pa-зoм iз внeceнням вiдпoвiдниx змiн дo Бюджeтнoгo кoдeкcy. Ha 2G12 piк впepшe пepeдбaчeнo видaтки нa цiлi фoндy. Згiднo зi cтaттeю 24-1 Бюджeтнoгo щ^^у [3], пpи cклaдaннi пpoeктy Дepжaвнoгo бюджeтy УкpaÏни тa пpoгнoзy Дep-жaвнoгo бюджeтy нa нacтyпнi зa плaнoвим двa бюджeтнi пepioди дepжaвний фoнд peгioнaльнoгo poзвиткy пepeдбa-чaeтьcя в oбcязi нe мeншe 1 % пpoгнoзнoгo oбcягy дoxoдiв зaгaльнoгo фoндy пpoeктy Дepжaвнoгo бюджeтy УкpaÏни нa вiдпoвiдний бюджeтний пepioд. Пpи цьoмy кoшти фoндy cпpямoвyютьcя нa викoнaння:
• дepжaвнoÏ cтpaтeгiÏ peгioнaльнoгo poзвиткy тa peгioнaльниx cтpaтeгiй poзвиткy;
• дepжaвниx цiльoвиx пpoгpaм тa iнвecтицiйниx пpoгpaм y чacтинi викoнaння зaxoдiв peгioнaльнoгo poзвиткy;
• угод щoдo peгioнaльнoгo poзвиткy тa пpoгpaм пoдoлaння дeпpecивнocтi тepитopiй;
• дepжaвниx пpoгpaм poзвиткy тpaнcкopдoннoгo cпiвpoбiтництвa;
• пpoгpaм i зaxoдiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв, включaючи пpoгpaми i зaxoди poзвиткy oкpeмиx aд-мiнicтpaтивнo-тepитopiaльниx oдиниць.
Koдeкcoм пepeдбaчaeтьcя нaявнicть пpoцeдyp вiдбopy пpoгpaм тa iнвecтицiйниx пpoeктiв, як здiйcнюютьcя МЫь cтepcтвoм eкoнoмiки. Korn™ фoндy poзпoдiляютьcя мiж peгioнaми тaким чинoм:
- 7G % - вiдпoвiднo дo чиceльнocтi нaceлeння, яге пpoживae y вiдпoвiднoмy peгioнi;
- 3G % - з ypaxyвaнням piвня coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв вiдпoвiднo дo пoкaзникa вaлoвoгo peгioнaль-нoгo пpoдyктy в poзpaxyнкy нa oднy oco6ó (для peгioнiв, y якиx цeй пoкaзник мeншe 75 % cepeдньoгo пoкaзникa пo УкpaÏнi).
Зaгaлoм iдeя cтвopeння фoндy е бeзyмoвнo пoзитивнoю. B УкpaÏнi нe виcтaчae дepжaвнoÏ пoлiтики тa пpoцeдyp, cпpямoвaниx нa пiдтpимкy тa cтимyлювaння poзвиткy peгioнiв. B ocнoвнoмy дiÏ звoдятьcя дo дeклapyвaння нaмipiв. To-му пoявa вкaзaнoгo бюджeтнoгo фoндy тeopeтичнo мae пocпpияти oздopoвлeнню дepжaвниx ф^нав нa мicцeвoмy piвнi. Зaкpiплeння мiнiмaльнoÏ cyми нa piк дae змoгy бiльш чiткo тa пocлiдoвнo peaлiзoвyвaти зaxoди з peгioнaльнoгo poзвиткy y cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi. Пpoтe зaпpoпoнoвaнa мoдeль фyнкцioнyвaння фoндy нe е дocкoнaлoю, в нiй вбaчaютьcя дeякi нeдoлiки. Taк, пpи poзпoдiлi 7G % шшлв вpaxyвaння виключнo чиceльнocтi нaceлeння нe е еди-нo вipним. Aqœe витpaти кoштiв нa cтвopeння тpaнcпopтнoÏ iнфpacтpyктypи, poзвитoк виpoбництв нa вeликиx, aлe cлaбкo зaceлeниx c^^wx тepитopiяx, е знaчнo вищими вщ витpaт нa пoдiбнi цiлi нa виcoкoypбaнiзoвaниx тepитo-piяx. Toмy вapтo бyлo б тут ввecти двa кpитepiÏ для poзпoдiлy - нaceлeння тa плoщa тepитopiÏ. Taкoж нaлeжнicть дo зaгaльнoгo фoндy бюджeтy мютить pизики йoгo викopиcтaння нa ^rni цiлi, вiдмiннi вiд фiнaнcyвaння peгioнaльнoгo po-звитку. Icнye зaгpoзa пepeтвopeння фoндy peгioнaльнoгo poзвиткy нa фoнд cyбвeнцiй, кoтpi icнyвaли i дo впpoвaджeн-ня нoвoгo мexaнiзмy. ^м тoгo, y пepший œe pk фyнкцioнyвaння фoндy пopyшeнo нopми бюджeтнoгo зaкoнoдaвcтвa. Ha 2G12 piк Зaкoнoм пpo Дepжaвний бюджeт [6] пepeдбaчeнo oбcяг фoндy y poзмipi 1 141 45G тиc. гpн., щo cтaнoвить мeншe, нiж 1 % пpoгнoзoвaнoгo oбcягy дoxoдiв зaгaльнoгo фoндy нa вкaзaний piк. Дo того ж, юнують cyттeвi pизики
318 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 1В/2
невиконання закладених у бюджет обсяг¡в наповнення фонду, осктьки единим джерелом його формування на 2012 рк визначено понадпланов¡ надходження в¡д приватизац¡Т державного майна. Таю надходження традиц¡йно вважа-ються непевним джерелом наповнення бюджету, особливо в нестмкий економнних умовах, коли вартють об'eкт¡в приватизац¡Т е невисокою. Слщ також враховувати нин¡шн¡ тенденц¡Т до рюкого зниження прозорост¡ приватизац¡йних процеав. Отже, через це державний фонд репонального розвитку може у поточному рощ виявитися частково чи на-в^ь взагал¡ несформованим. Ще одыею проблемою може стати надходження кошлв у фонд наприк¡нц¡ року, коли Тх ефективне використання буде вже неможливим.
Таким чином, для перетворення цього бюджетного нововведення на справд¡ ефективний ¡нструмент реал¡зац¡Т бюджетноТ пол^ики, необх¡дно удосконалити його на законодавчому рты.
Висновки. Розглянувши основы ¡нструменти застосування бюджетного методу фЫансування сощально-економн-ного розвитку рег¡он¡в, можна пщсумувати наступне. Для ефективного використання наявного в регюнах ресурсного потенщалу на ¡нновац¡йних засадах першочергового значення набувае комплексне вир¡шення завдань:
1. Прюритетними ц¡лями д¡яльност¡ фонду репонального розвитку мають стати фЫансова пщтримка процес¡в кон-вергенц¡Т, п¡дтримка регюнальноТ конкурентоспроможност¡, високого р¡вня зайнятост¡ та територ^льноТ кооперац¡Т в УкраТн¡;
2. Спрямування кошлв фонду на забезпечення пщтримки одночасно "точок зростання" нацюнальноТ економ¡ки на м¡сцевому р¡вн¡ та депресивних територм, створення в них ¡нновацмних умов розвитку;
3. Створення та пщтримка прозорого ¡нформацмного поля стосовно ¡нвестицмних рег¡ональних проект¡в, розви-ток мереж¡ агентств рег¡онального розвитку;
4. Узгодження функц¡онування фонду репонального розвитку з уама державними та недержавними ¡нституцыми, котр¡ зац¡кавлен¡ в участ у процесах забезпечення репонального розвитку;
5. Запровадження ¡нституту бюджету розвитку Державного бюджету у склад¡ спещального фонду ¡з включенням до нього фонду репонального розвитку через внесення вщповщних змш до бюджетного законодавства;
6. Розширення перел¡ку надходжень бюджету розвитку м¡сцевих бюджет¡в, що посилить його д^вють;
7. Перегляд структури видатюв бюджет¡в ус¡х рюыв з¡ зм¡ною пропорц¡й м¡ж видатками розвитку та видатками спо-живання на користь перших.
Реалюацы вказаних захода дозволить частково розв'язати проблеми недостатнього фЫансування рег¡онального розвитку в УкраТы. Питання, пов'язан¡ ¡з удосконаленням бюджетного мехаызму стимулювання сощально-економн-ного розвитку регюыв, потребують подальшого вивчення. При цьому прюритетним залишаеться побудова найбтьш оптимальноТ та ефективноТ системи ¡нструменлв бюджетного впливу на регюнальний розвиток.
Л1тература
1. Бюджетний кодекс Укра/ни (з\ зм/нами та доповненнями) в/д 21.06.2001 № 2542-111 [Електронний ресурс] // В/до-мост/ Верховно/ Ради Укра/ни - 2001. - № 37-38. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2542-14/page
2. Цюпа О. Теоретико-методичн засади формування та використання бюджету розвитку територ1ально/ громади [Електронний ресурс] / О. Цюпа // Наука й економ1ка. - 2011. - № 4 (24). - С. 65-71. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2011_4/065-071.pdf
3. Бюджетний кодекс Украни (з\ зм1нами та доповненнями) в!д 08.07.2010 № 2456-У! [Електронний ресурс]// Вщо-мост Верховно/ Ради Украни. - 2010. - № 50-51. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page
4. Податковий кодекс Укра/ни (з\ зм1нами та доповненнями) в!д 02.12.2010 № 2755- V! [Електронний ресурс] // В1-домост Верховно/ Ради Укра/ни. - 2011. - № 13-14, 15-15, 17. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/ 2755-17^е
5. Збор^вець О. Шляхи удосконалення бюджетного механизму економ1чного зростання в Укра/н1 [Електронний ресурс] / О. Зборвець // Стратепчн1 ор1ентири. - 2011. - Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=298
6. Закон Укра/ни "Про Державний бюджет Укра/ни на 2012 рк" вщ 22.12.2011 № 4282 - V! [Електронний ресурс] //Голос Укра/ни. - 2011. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4282-17
7. Запатр1на I. Бюджет розвитку у контекст! забезпечення економ1чного зростання в Укра/н [Електронний ресурс] / I. Запатрна // Економка / прогнозування. - 2007. - Режим доступу: http://www.ief.org.ua/Arjiv_EP/Zapatrina307.pdf
8. Лобод/на З. Ф/нансування видатк/в м/сцевих бюджет/в: стан / проблеми зд/йснення [Електронний ресурс] / З. Ло-бод/на // Галицький економ/чний в/сник. - 2011. - № 2 (31). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/por-tal/Soc_Gum/Gev/2011_2/F!NANCE_AND_CRED!T/018.pdf
9. Косаревич О. Бюджет розвитку м/сцевих бюджет/в [Електронний ресурс] / О. Косаревич // В/сник Прикарпатсь-кого ун/верситету. Економ/ка. - 2008. - Випуск 6. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vpu/Ekon/ 2008_6/51^
УДК364.3-624:336.22]:796(477)
Лысикова Т.С.,
ГНУ "НИЭИ Министерства экономики Республики Беларусь" (г. Минск)
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕХАНИЗМА ФИНАНСИРОВАНИЯ ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНОЙ СФЕРЫ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ
Реформирование сферы жилищно-коммунального хозяйства является важнейшей составляющей социально-экономической политики государства, требующей системного подхода при ее реализации, решения целого комплекса
© Лысикова Т.С., 2012
Економнний вюник университету | Випуск № 18/2 319
