CC BY
38
УДК 94(477.85)"1919/1940" UDC
DOI: 10.17223/18572685/57/9
буковинська митропол1я у склад1 пом1сно1 румунсько! православно! церкви (м1жво6нний пер1од)
М.К. Чучко
Чернiвецький нацiональний унiверситет iM. Ю. Федьковича УкраТна, 58012, м. Чернiвцi, вул. Коцюбинського, 2 E-mail: mychailo_chuchko@rambler.ru
Авторське резюме
У дослщженш висвгглюеться проблема адмМстративно-терт^ального устрою i духовно! юрисдикци православно! церкви на Буковин в контекст iсторичних подiй, пов'язаних 3i змшою державно! приналежностi цього етноконтактного репону, який знаходиться на стику схщнослов'янського i схiднороманського свiтiв. Вiдзначено, що пiсля включення Буковини до Румунського королiвства Буковинська митро-полiя увшшла до складу автокефально! Румунсько! православно! церкви та зазнала ушф^аци в рамках Румунського патрiархату. Незважаючи на негативн явища тотально! румушзаци церковно! сфери, у мiжвоенний перюд спостерiгаються також певнi позитивнi зрушення в життi Буковинсько! митрополи: будiвництво нових храмiв, вiдкриття монастирiв, пщпорядкування митрополиту Буковинського православного релейного фонду, розвиток духовно! освiти. Суп^ корективи в церковне життя православного населення Буковини i Хотинського повггу Бессарабii внесла Друга свiтова вшна, що було пов'язано з евакуащею духовенства з швшчно! частини краю до Румуни в 1940 р.
K^40Bi слова: православна церква, Буковина, етноконтактний регiон, Буковинська митрополiя, Румунська православна церква, мiжвоенний перюд.
буковинская митрополия в составе поместной румынской православной церкви (межвоенный период)
М.К. Чучко
Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича Украина, 58012, г. Черновцы, ул. Коцюбинского, 2 E-mail: mychailo_chuchko@rambler.ru
Авторское резюме
В исследовании освещается проблема административно-территориального устройства и духовной юрисдикции православной церкви на Буковине в контексте исторических событий, связанных с изменением государственной принадлежности этого этноконтактного региона, находящегося на стыке восточнославянского и восточнороманского миров. Отмечено, что после включения Буковины в состав Румынского королевства Буковинская митрополия вошла в состав автокефальной Румынской православной церкви и претерпела унификацию в рамках Румынского патриархата. Несмотря на негативные явления тотальной румынизации церковной сферы, в межвоенный период наблюдались и определенные положительные сдвиги в жизни Буковинской митрополии: строительство новых храмов, открытие монастырей, подчинение митрополиту Буковинского православного религиозного фонда, развитие духовного образования. Существенные коррективы в церковную жизнь православного населения Буковины и Хотинского уезда Бессарабии внесла Вторая мировая война, что было связано с эвакуацией духовенства из северной части края в Румынию в 1940 г.
Ключевые слова: православная церковь, Буковина, этноконтактный регион, Буковинская митрополия, Румынская православная церковь, межвоенный период.
metropolis of bukovina of the romanian orthodox church (interwar
period)
M.K. Chuchko
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 2 Kotsiubynsky Street, Chernivtsi, 58012, Ukraine E-mail: mychailo_chuchko@rambler.ru
Abstract
The article focuses on the administrative-territorial structure and spiritual jurisdiction of the Orthodox Church in Bukovina in the context of historical events related to the change of allegiance of this ethno contact region located at the junction of the Eastern Slavic and Eastern Romanian worlds. When Bukovina affiliates to the Romanian kingdom, the Bukovinian Metropolis becomes part of the autocephalous Romanian Orthodox Church and undergoes unification as part of the Romanian Patriarchate. Despite the negative affects of total Romanization of church, the interwar period sees certain positive changes in the life of the Bukovinian metropolis, among which is the construction of new churches, opening of monasteries, the subordination of the Bukovinian Orthodox religious foundation to the metropolitan, development of clergy education. The church life of the Orthodox population in Bukovina and Khotyn district of Bessarabia is greatly affected by WWII, which leads to the evacuation of the clergy from the northern part of the region to Romania in 1940.
Keywords: Orthodox Church, Bukovina, ethno-contact region, Metropolitan of Bukovina, Romanian Orthodox Church, interwar period.
lсторiографiя дослщження становища православно! церкви на Буковин у мiжвоeнний перюд представлена працями румунських, росшських, молдавських, украТнських, австршських, сербських, ни дерландських вчених, ям упродовж першоТ половини ХХ - початку ХХ1 ст. торкалися окремих аспек^в церковного життя православних буковинщв (Nistor 1921; Hudal 1922; Mitropolitul 1925; Gheorghiu 1927; §esan 1928; Reli 1937; Троицкий 1948; Ткачук 1956; Радека 1971; Pacurariu 1991; Nistor 1991; Гедеон (Губка) 1992; Ciachir 1993; Жуковський 1994; Dumitrache 2002; Яремчук 2003; latencu 2003; Moraru 2004; Яремчук 2004; Valenciuc 2004; Рихло 2005; Clipa 2005; Petcu 2005; Можарiвський 2006; Valenciuc 2006; Babias, Clipa 2007; Clipa 2007; Siulescu 2007; Schipor 2008; РакиЬ| 2009; Боднарюк 2011; Шкаровский 2011; Brusanowski 2011; Vicovan, Adumitroaie 2011; Боднарюк, Чучко 2012; Чучко 2012; Чершвецький 2012; Гнидка 2013; Cenusa 2013; Чучко 2014; Чучко, Суляк 2014; Cenusa 2014; Valenciuc 2014; Богатырец 2015; Чучко 2015; Чучко, Суляк 2015; Drunen 2015; Колиненко 2016; Covalciuc 2017; Caruntu 2018). Разом з тим необхщно вказати на вщсутшсть комплексних анал^ичних дослщжень з проблем церковно! юторп краю у зазначений перюд. Зокрема, актуальною залишаеться проблема вивчення юторичних реалш церковно-релтйного життя мюцевого православного ру-мунського та русинського/украТнського у контексп змши духовного пщпорядкування та оргашзацшно! структури православно! церкви на Буковиш в умовах входження краю до Румунського королiвства. Таким чином, мета нашого дослщження полягае у комплексному
висв^ленш означено! проблеми у свт нововиявлених архiвних матерiалiв та новiтнiх кторичних публiкацiй.
^сля прилучення Буковини до Румунп король Фердинанд вiдновив в грудш 1918 р. митрополита Буковинського Володимира (Репту) в управлшських правах. У лютому 1919 р. була реоргашзована конси-сторiя Буковинсько! митрополи. 1 вересня здшснено архieрейську хiротонiю архiмандрита lполiта (Воробкевича) на вкарного епископа з титулом Радiвецький. 22 листопада того ж року, на прохання далма-тинського епископа Димитрiя (Бранковича) про каношчний вiдпуст ДалматинськоЧстршсько! й Бококоторо-Дубровацьку до Сербсько! митрополи в Карловцах, митрополит Буковини тсля тривалих пе-ремовин передав тдлеш чернiвецькiй архiпастирськiй кафедрi Сербськi епархи в Далмацi!, lстрi! (Зара) й Которо пщ юрисдикцiю митрополита Карловацького, i в 1920 р. вс вони були об'еднанi з Сербською православною церквою (Hudal 1922: 82-83; ^ап 1928: 95-96; Апиаги1 1937: 23; Радека 1971: 39; 1а^пси 2003: 165; Чучко 2014: 291-292; Колиненко 2016: 50-52). 1 ' ciчня 1920 р., коли в королiвському палацi у Бухарестi проходила церемошя iнвеститури обраного двома днями рашше митрополита-примаса всiе! Румунi! Мирона (Крисп), разом з ним отримали швеституру вiд румунського короля митрополит Буковини Володимир (Репта) та епископ Ардялу 1оанн (Папп) (Antonescu 2017: 53, 56). Православна церква Буковини, таким чином, прилучилася до автокефально! Румунсько! православно! церкви, яка вщповщно до Томосу Вселенського патрiарха Василiя II вщ 30 липня 1925 р. стала патрiархатом. Варто вщзначити, що в Ру-мунському королiвствi, на вiдмiну вiд iмперi! Габсбурпв, православна церква як конфесiя переважно! бiльшостi румунiв проголошува-лася домшуючою в державi, що було закртлено, зокрема, в ст. 22 (Роздшу II) Конституци 1923 р. (^ап 1928: 95-96; Апиаги1 1937: 23).
Водночас, у цей перюд було лквщовано ва попереднi здобутки укра!нфв в церковнiй сферi на Буковиы. Окремi клiрики-укра!нцi чинили опiр посиленню румунiзацi! в церковному життi, проводили антирумунську аптащю серед парафiян (Жуковський 1994: 154). Зокрема, 1 березня 1921 р. префектура Вижницького повггу ставила до вщома Генеральну дирекцт куль^в в Чершвцях та генеральне управлшня Мiнiстерства культiв, що священики Iоанн Фрунзей з Чорногузiв та д-р Симеон Смерека з громади МЫеве були схильш до таемно! пропаганди проти iнтересiв Румунсько! держави, пщ-тримували iдею вiдновлення Укра!нсько! держави, якiй належатиме i твшч Буковини. Шеф повiтово! жандармерi! 27 червня 1921 р. повщомляв, що священик з Чорногузiв Iоанн Фрунзей «е небезпеч-ним елементом для Румунсько! держави», висловивши пропозицiю
перевести його звщти служити в шшу мiсцевiсть. 26 липня 1921 р. комендант 10-го полку жандармiв полковник Шктор iнформував митрополичу консисторт в Чернiвцях про такi проступки священи-ка 1оанна Фрунзея: «З 31 червня 1919 р. до кшця жовтня 1919 р. не згадував за богослужшням його величысть короля Фердинанда; в груднi 1920 р. виголосив в цер^ проукраТнську патрiотичну промову, що його пожертва на бурсу у Вижниц служитиме украТнськш молодi, яка е надiею i майбутнiм Тхньо! нацiТ; у 1918-1919 рр. отримував вщ Володимира Климюка, екстрадованого в Галичину, украТнськ газети з Галичини, провокував до оргашзацп в громадi двох партш з антирумунськими iдеями, займався полггикою; знаний в громадi як украТнофт та працюе проти публiчного порядку, з ненавистю i презирством ставиться до влади». Проте йому покровительствував мкцевий благочинний, i отця I. Фрунзея лише у травн 1927 р. перевели на парафт в с. Борiвцi (ДАЧО 2: 14, 20, 21).
Пщ час Церковного конгресу, скликаного на прохання митрополита Володимира (Репти) декретом короля восени 1921 р., який тривав з 3 по 25 жовтня 1921 р., було формально затверджено передачу Буковинського православного релейного фонду в адмшктрування Буковинсько! архiепархiТ та обрано з-помiж члешв конгресу комггет для управлшня церковним майном. Тод ж офiцiйно змiнено назву Буковинсько! архiепархiТ з «греко-схiдна» на «православно-румун-ська», що призвело на засщаны 18 жовтня до гострих дискусш мiж румунськими i украТнськими делегатами конгресу (Ткачук 1956: 742; Гнидка 2013: 261; Богатырец 2015: 202-203). УкраТнськ делегати священики д-р Ф. Григорш, д-р £. Козак, П. Катеринюк, д-р С. Смерека, Т. Драчинський та О. Козак протестували проти змши назви, яка тепер мала вказувати на виключш права румушв в управлшш архiепархiю та релтйним фондом, заявляючи також про право украТнщв на цi шституцп (Ткачук 1956: 742-743; Жуковський 1994: 154-155).
За даними епархiального ш^чника, станом на 1923 р. в парафiях 12 протоiерейств Буковинсько! митрополп служили 356 клiрикiв (у !х числi 1 архiмандрит, 6 архiпресвiтерiв, 33 протоiереТ, 65 екзархiв та 251 пресв^ер) та налiчувалося 312 кулы^ споруди (Anuarul 1923: 59).
Владика Володимир (Репта) керував митрополiею до 1 листопада 1924 р., тсля чого за станом здоров'я вщшшов на покш (вiн помер 24 квггня 1926 р. в Чернiвцях у 85^чному вiцi) (Candea 1926: 3; Ciachir 1993: 109; Cenusa 2014: 183). 7 листопада 1924 р. за р^ен-ням Велико! виборчо! колегiТ митрополитом Буковинським став Нектарш (у миру Николай Котлярчук) (1924-1935 рр.), уродженець с. Стульпiкани, що на твды Буковини, який до того був епископом
Бтгородським та !зма!льським (Mitropolitul 1935: 1; Расигапи 1991: 442; Сепиэа 2013: 165, 168).
Того ж року в православнш цер^ Румунського королiвства було запроваджено новоюлiанський календар (Стратулат 2012: 56-57), або, як його офщмно називали в Румунп, «виправлений юлiанський календар». Циркуляр про набуття його чинностi з 1/14 жовтня та вщповщш пояснення щодо особливостей календарно! реформи було оприлюд-нено у Буковинськiй архiепархi! 10/23 липня за пщписом вiкарного епископа !полгта (Воробкевича) (Foaia 1925: 30). Однак, незважа-ючи на офщшш роз'яснення, реформа церковного календаря була неоднозначно сприйнята в укра!нських парафiях пiвнiчно! частини краю. За спогадами жителя Борiвцiв Ю. Горбашевського (Карбашевсь-кого), «Румунiя прийняла новий календарний стиль ще з 1924 року, але Рiздво святкуеться за старим стилем. Влада, яка зацкавлена в цьому бтьше як церква, ще не встигла змусити людей перейти на новий стиль. Священик Шорш не стшить приймати ршення в цьому питаннi, а тсля його вщходу отець Фрунзей теж залишив все як було. В ^вденнш Буковинi села переходять одне за одним на новий стиль. £ ознаки, що влада в ^вшчнш Буковин не пще на поступки i введе нового календаря» (Горбашевський 2003: 23). Але справа запровад-ження виправленого календаря йшла повiльно i зустрiчала опiр з боку населення швшчно! частини краю. Так, 10 ачня 1926 р. парохiат громади Миткiв рапортував до консисторп в Чернiвцях, що в дн 7, 8 i 9 ачня багато селян, якi не бажали прийняти новий календар, просили священика вщдати ключi вiд церкви. В ц днi вони коляду-вали з музикою i влаштовували танцi та вимагали, щоби священик залишив служити в церквi в святковi днi за виправленим календарем, що спровокувало 10 ачня великий скандал в храмк За донесенням парохiату з Конятина вщ 8 ачня 1926 р., в цьому селi на зааданш Парафiяльно! ради прийняли одноголосне ршення звернутися з петищею до консисторi!, щоби служили в святковi днi за календарем невиправленим, погрожуючи в iншому випадку перейти в ушю. Слова священика, що консист^я не може скасувати цього наказу Св. синоду, та iншi його аргументи устху не мали i викликали вороже ставлен-ня громади до панотця. З с. Яблониця парафiяльний адмiнiстратор о. С. Спетко рапортував 11 ачня 1926 р. до £пaрхiaльно! ради, що вщ запровадження виправленого календаря народ не ходить до церкви ш в недЫ, ш в свята. Про вщзначення свят за виправленим календарем не може йти мови. У 1924 р. за сприяння взводу грaничерiв вдалося зiбрaти в цер^ на Рiздво Господне 8 душ i на Хрещення Господне зiйшлося, при допомозi лейтенанта грaничерiв, 15 душ, а у 1924 р. военна влада не займалася церковними справами,тому
шхто не прийшов до церкви на Рiздво Господне. Ва працювали в лiсi. На Водохреща прийшло до церкви 5 оаб. lнспектор-мiсiонер о. д-р I. Пуюл, який за розпорядженням митрополита на початку ачня 1926 р. вщвщав громади Путильського протоiерейства, доповiдав в консисторт 16 сiчня, що в парафп Путила вiн побував на св. лггурт та освяченнi води мкцевим парохом архiпресвiтером О. Козаком. Православн християни тут не брали учасп в богослужшнях у свята за виправленним календарем. На Хрещення Господне були присутш в церкви крiм iнтелiгенцií, максимум 10 вiруючих. Iншi святкували навечiр'я Рiздва Господнього. Священик Г. Васiлович повiдомив отцю iнспектору, що в громадi Руський Кимпулунг ва пaрaфiяни святкують за старим стилем. На свято Богоявлення Господнього були в цер^ лише еттроп i примар. А один пaрaфiянин з цiеí громади О. Плегуца нав^ь вдався до аптацп мiсцевих жителiв проти вiдзнaчення свят за виправленим календарем, називаючи його «румунськ свята», чому стали свщками Дмитро Кабюк та його син 1ван. Схожу роботу проти вщзначення свят, за словами священника, вiв також очiльник мкце-вого осередку «ОчЬ> Т. Онуфрейчук (ДАЧО 3: 1, 3, 5, 11, 13.). В 1929 р. в твшчних повгтах нав^ь дiйшло до вщкритих протестiв проти нового календаря через змшу дати вiдзнaчення Пасхи1. Найбтьш активних учaсникiв протестних aкцiй, ям не допускали священикiв до вщправи Великоднього богослужiння, було заарештовано (Ткачук 1956: 744-745).
Характерно, що схожа ситуащя спостер^алася i в Бессарабп, тери-торiя якоí рaнiше знаходилася в юрисдикцп Росiйськоí прaвослaвноí церкви. Реформа календаря там також поклала початок конфлкту, у який було втягнуто не лише мкцевий 1шр, а й широк кола вiруючого населення. «Союз православних християн Бессарабп» засудив бес-сарабського митрополита Гурiя (Гросу) за беззастережне виконання ним розпорядження Синоду щодо запровадження виправленого календаря. Бессарабськ священики вважали новий календар антика-нонiчним i пщтримували протести мирян (Шорников 1998: 159-164; Шорников 2006: 100-105; Стратулат 2012: 57-58).
У наступш роки, незважаючи на заходи влади, бтьшкть православного украшського населення Буковини не прийняло календарно'1 реформи, дотримуючись старого стилю (Ткачук 1956: 745). 21 ачня 1930 р. парох в Дубiвцях протопресвiтер I. Кадищук шформував £пар-хiaльну раду, що на Водохреща вш св. лiтургiю служив при одному член Пaрaфiяльноí ради та з мiзерним числом людей (з молодшого поколiння), з котрими по^м йшли процесiею на Прут освячувати воду (ДАЧО 3: 28).
Зважаючи на мiсцевi реaлií деяк священики йшли на поступ-
ки парафiянам, здшснюючи святковi вiдправи за старим стилем. 23 ачня 1933 р. префектура Радiвецького повггу доносила митрополиту Буковинському Нектарт, що священик з с. Конятин здшснював богослужшня в день св. Стефана та 14 ачня 1933 р. за старим стилем (ДАЧО 3: 117). Зпдно зведено'1 вщомосп щодо ситуацп 3i стилiстами (прихильниками старого стилю) в 32 селах Черемоського протоiерей-ства, складено'| 10 березня 1935 р. протопресвггером В. Волошенком з Берегомету над Сiретом для Eпархiальноï ради, з 22 154 наявних в благочинш сiмей 5 736 вщзначали свята за виправленим календарем, а 16 418 - за старим (ДАЧО 3: 157-158). Окремi священики, як, наприклад, о. Г. Васiловiч з Руського Юмпулунгу, вбачаючи у спротивi календарнш реформi полiтичнi мотиви, пропонували карати затя-тих прихильникiв старого стилю громанськими роботами та опри-люднювати ïхнi iмена в громадi на вщповщнш дошцi (ДАЧО 3: 13). Варто вщзначити, що й певна частина парафiян, якi схилялися перед церковним авторитетом теж висловлювалися на пщтримку духовноï влади краю по запровадженню календарноï реформи, закликаючи ïï вдаватись до покарань тих, хто чинить отр. Показовим в цьому плат е анонiмний лист до архieпископа i митрополита Нектарiя вщ 20 жовтня 1931 р. одного вiрянина з Вижницi, «котрий порозумiв добре справу календарну» i просив консисторт гостро реагувати на факти опору проти духовно!' влади та недопускати тих, хто до цього спричиняеться, до св. тайн, а «як знайдеться де такий чоловк, що тдбурюе нарщ, щоби був священиком записаний i переданий властям судовим до покарання» (ДАЧО 3: 71-72).
У суаднш Бессарабп румунська влада i православна церква теж продовжували активну боротьбу зi стилктами, особливо тсля хвилi масових вистутв населення за збереження старого календаря в селах Бельцького повгту вл^ку 1935 р. У населених пунктах, де було багато стилк^в, церковне керiвництво посилило мiсiонерську роботу. На конференцГ| духовенства пiвнiчноï частини Бессарабп, що вщбула-ся 1936 р. в м. Сороки, хотинський епископ Тит (Омедря) заявляв, що «старост^зм пропагують агенти, якi знаходться на службi комунiзму». А в Бельцях учасники пасторальноï конференцiï дiйшли висновку, що рух стилклв був викликаний аптащею росiйськоï iнтелiгенцiï та «бродячими ченцями», тому вiдрядили у проблемы села пов^у 40 мiсiонерiв (Стратулат 2012: 68).
1925 р., вщповщно до Закону про оргаызацт автокефальноï Ру-мунськоï православноï церкви, митрополiя Буковини стала однiею iз п'яти митрополш об'еднаноï Румунiï i складалася з Чернiвецькоï архiепархiï та Хотинського епископства2. Вищими керiвними органами в Румунському патрiархатi були Священний синод та Нацюнальний
церковний конгрес, Центральна церковна рада, Центральна духовна консисторiя, Церковна ефорiя (наглядова рада).
На епaрхiaльному рiвнi митрополит або епископ керували своею дiецезiею за допомогою епaрхiaльних зборiв, £пaрхiaльноí ради, що подiлялaся на три секцп, та £пaрхiaльноí духовноí консисторií. Головою ради i зборiв був митрополит, заступником - вкарний епископ РадЬ вецький. Православний релИйний фонд Буковини з вiдaння Мастерства сiльського господарства (в якому вш знаходився з 1919 р.) перейшов у повне розпорядження церкви.
Пaрaфiяльний причт складався зi священика-пароха та священика-кооператора, а також церковного ствака-даскала. Вони отримували в свое користування земельш дiлянки та платню з Релейного фонду. Священики також забезпечувалися пaрaфiяльним житлом. Органами управлшня в пaрaфiях були пaрaфiяльнi збори, пaрaфiяльнa рада та еттропство (опiкунськa рада).
20-50 пaрaфiй становили благочинний округ - протопресвггерство на чолi з окружним протоiереем, якому допомагали вшарм. Допомiж-ними органами в протопресв^ерст^ були Збори благочиння та Рада еппрошв (Апиаги1 1937: 22; Ткачук 1956: 744; Можaрiвський 2006: 119, 126-127, 133; Боднарюк 2011: 193; Богатырец 2015: 205-234). У 1928 р., щоби привести кшьюсть парафш в благочиннях у вщ-повщшсть до визнaченоí в закон, у Чершвецькш aрхiепaрхií було скасовано Кщманське та Путильське протопресвггерства i створено одне нове - Арборське. Вiдтодi aрхiдiецезiя складалася з 10 про-топресвiтерств, так що на кожен пов^ припадало по 2 благочиння (Ткачук 1956: 742).
Станом на 1930 р. в пaрaфiях 10 благочинь Чершвецькш ар-хiепaрхií служило 360 ^риюв - 11 aрхiпресвiтерiв, 35 протоiереíв, 73 екзархи та 241 iерей. Кшьюсть культових споруд в епaрхií зросла до 414 (269 пaрaфiяльних хрaмiв, 27 експозитур, 88 фiлiaльних церков i 30 каплиць) (Апиаги1 1930: 139).
З 1930 р. ведення метричних книг в Румунському королiвствi було передано у вщання цивтьних оргашв, але, як зазначав о. I. Ткачук, населення Буковини по-давньому надавало перевагу здшсненню реестрацп ак^в цивiльного стану у церквi, тим бшьше, що духовна влада, за словами о. К. Богатирця, й нaдaлi зобов'язувала священимв краю продовжувати вести метричн книги у пaрaфiях (Ткачук 1956: 750; Богатырец 2015: 248).
При митрополий Нектaрií також було реформовано церковно-ст-воцьку школу в Чершвцях та посилено мiсiонерську роботу у зв'язку з поширенням в крaí сектантства (Богатырец 2015: 253).
У той перюд, як свщчить уродженець чернiвецького передмiстя
Гореча проф. В. Требiч, завдяки дружшм вщносинам митрополита Нектaрiя з проф. I. Ыстором, лiдером мiсцевого осередку Нацю-нaльно-лiберaльно! пaртi!, яка в 20-30-х рр. ХХ ст. поадала провщш позицi! на теренах Буковини i Румунi!, лiберaлaм вдалося опанувати навпъ православним релiгiйним фондом, «бо хто володiе церковним фондом, володiе Буковиною». За спогадами В. Требiчa, «священики, даскали, iнженери лiсу, лiсничi - вся aрмiя службовцiв адмшктраци релiгiйного фонду i митрополi! - волею, неволею - члени Нацю-нально^берально! пaртi!. Тато мiй, як службовець митрополи, теж е членом НЛП» (ТгеЫа 1992: 57).
У листопaдi 1935 р. митрополитом Буковинським i Хотинським, зaмiсть померлого 4 липня владики Нектaрiя, Велика виборча ко-легiя обрала хотинського епископа Вкарюна (у миру Вiкторa Пую) (1935-1940 рр.), уродженця м. Пашкань (повгт Сучава, нинi в Ясському повт) (Апиаги1 1937: 17; ОасЫг 1993: 109; Valenciuc 2004: 41, 43; Tomescu 2005: 20; Богатырец 2015: 255-257). Iнтронiзaцiя нового владики вщбулася 10 листопада 1935 р. в кафедральнш церквi м. Чершвц (Tomescu 2005: 20).
У першу чергу митрополит Вкарюн взявся за впорядкування справ Православного релтйного фонду, управлшня якого через втручання лiберaлiв досi було неефективним. В 1936 р. за Ыщати-вою владики король видав декрет-закон про управлшня справами фонду, вщповщно до якого адм^стрування ще! установи було вщ-дано комiтету дирекцi!, а ва решення €пaрхiaльно! ради, дирекцi! та епaрхiaльних зборiв вважался правомочними лише тсля згоди митрополита.
Того ж року в митрополи вступило в дт розпорядження про вихщ на пенаю старих священикiв та було оргашзовано велику прощу до вщновленого чоловiчого монастиря в Хрещатику. Продовжували влаштовувати також традицшы прощi до мош^в св. вмч. Iоaннa Нового в Сучавк Богослужiння в храмах краю дозволялося здшснювати румунською та частково церковнослов'янською мовами в залежносп, якi це були парафи - румунськi, укрa!нськi чи змшаы. В 1937 р. £пар-хiaльнa рада вiдновилa дiю циркуляру консистори 1907 р., виданого при митрополий Володимирi (Рептi), щодо заборони священикам-укрa!нофiлaм здiйснювaти вiдпрaви укра!нською мовою, зокрема, за перекладами проф. I. Опенка i наказувала використовувати в бого-служшш лише церковнослов'янську мову. Порушнимв погрожували карати затримкою зарплаты (Жуковський 1994: 159; Богатырец 2015: 257-258, 260-261, 306, 265). Натомкть, в суаднш Бессaрaбi! Синод офщшно дозволив у пaрaфiях зi слов'янським населенням вiдпрaв-ляти богослужiння наполовину румунською i церковнослов'янською
мовами лише в травы 1938 р. i то ттьки тсля застереження епископiв Аккермaнсько-Iзмaíльського Дiонiсiя (Ерхана) та Хотинського Тита (ОмедрО про вщтк через заборону здiйснювaти богослужшня iншою мовою, окрiм румунськоí, православного нерумунського населення в секти, зокрема, до баптиспв, яким дозволялося проводити служшня рщною мовою вiруючих (Шорников 2006: 107; Стратулат 2012: 71).
1937 р. до митрополп Буковини i Хотина було долучено вщроджену Марамуреську православну епaрхiю (Valenciuc 2004: 52-53; Богатырец 2015: 281). О тш порi Чернiвецькa aрхiепaрхiя митрополií Буковини, Хотина та Марамуреша нaлiчувaлa 10 благочинь, 310 парафш та 390 священимв (255 з них були румунами за нацюнальыстю, 135 -украшцями). Загальне число православних вiруючих aрхiепaрхií щф становило 644 456 осiб. За етшчним складом населення 140 парафш були чисто украшськими, 135 - румунськими i 35 змiшaними. Число монaстирiв та скитiв на Буковин зросло з 10 у 1934 р. до 12 в 1939 р. (Апиаги1 1937: 179-180).
У цей перюд серед студен^в-теолопв Чершвецького унiверситету, зокрема в середовищi члешв студентського товариства «Православна aкaдемiя» та серед окремих молодих румунських ^риюв, набувае популярносп легiонерський рух. Але встановлення королiвськоí диктатури iз запровадженням у лютому 1938 р. Каролем II новоí Конституцп Румунií поклало край легальному лепонерському руху (ТгеЫа 1992: 57; Procesele 2013: 44).
19 лютого 1938 р. вийшов королiвський декрет-закон, який за-бороняв участь священимв в полiтичних париях i рухах, полiтичну пропаганду в культових спорудах та пщ час релтйних процесiй. У телегрaмi на iм'я митрополита Буковини вiд 19 лютого 1938 р. мшктр куль^в i мистецтв Румунií Вiктор Ямaндi вказував, що члени клiру i службовцi вiдповiдно до декрету-закону № 870/938 повиннi вийти з полгтичних пaртiй до 24 лютого та подати про це декларацп епaрхiaльному керiвницту до 3 березня (ДАЧО 1: 3). 21 лютого Буко-винська митрополiя видала циркуляр до духовенства щодо негайного виконання прописaноí в закон вимоги (ДАЧО 1: 4-6).
Невдовзi до £пaрхiaльноí ради в Черывцях стали надходити ко-лективнi та iндивiдуaльнi деклaрaцií про вихщ з пaртiй та неучасть у полгтичному життi. Наприклад, священик Василш Товстюк з До-бришв^в нaдiслaв до консисторií нотaрiaльно зaвiрену деклaрaцiю про вихiд з Нaцiонaльно-християнськоí пaртií вiдповiдно до роз-порядження £пaрхiaльноí ради № 1532/38 (ДАЧО 1: 13). 22 лютого 1938 р. настоятель монастиря в Сучaвi синкел Ые (Врaбiе) нaдiслaв до £пaрхiaльноí ради деклaрaцiю вiд монaхiв цiеí обителi. У нiй, зокрема, повщомлялося, що на виконання закону-декрету архщиякон
Григорш (Сотнщький) вийшов з Нaцiонaльно-лiберaльноí партп, а решту 9 ченцiв у партшних рядах нiколи не перебували (ДАЧО 1: 10). 28 лютого 1938 р. до £пaрхiaльноí ради було направлено колективну декларацт священимв Арборського благочиння про 1хню неучасть у полгтичних пaртiях (ДАЧО 1: 30-31).
Порушення вимог декрету-закону № 870/938 передбачало пока-рання винних у виглядi арешту вщ 6 мкящв до 1 року та штраф вщ 10 000 до 20 000 ле1в (Petcu 2005: 278).
Варто вщзначити, що хоча заборона на полгтичну дiяльнiсть ^ри-кiв та службовцiв, стосувалися вах пaртiй i полiтичних рухiв в Румунп, але íí вiстря було спрямоване в першу чергу проти легiонерiв, щоби поступово зменшити кшьюсть íхнiх прихильникiв в середовищi духовенства, у т. ч. в Буковинськш митрополп3 (Petcu 2005: 278). Найбтьш aктивнi дiячi легiонерського руху зазнали ареш^в та iнтернувaння в таборах, частина з яких була оргаызована при монастирях. Один з виправних тaборiв для легiонерiв дiяв у монaстирi Мiтоку Дрaгомiр-ней (ТгеЫа 1992: 57; Procesele 2013: 44).
24 травня 1938 р. у Чершвцях з черговим вiзитом побував румун-ський пaтрiaрх Мирон (Кристя), який 11 лютого був призначений прем'ер-мшктром Румунп4. У мкт над Прутом предстоятель Румун-прaвослaвноí церкви зупинився повертаючись з Польшу яку вiн вiдвiдaв з офщшним вiзитом упродовж 19-23 травня. У закордоннш поíздцi, пiд час якоí вiдбувaлися офiцiйнi зустрiчi з керiвництвом Польськоí Республiки та священнонaчaлiем aвтокефaльноí Польськоí прaвослaвноí церкви, пaтрiaрхa Мирона супроводжували митрополит Буковини Вкарюн (Пую), а також клiрикi Буковинськоí митрополií д-р I. Пуюл та д-р К. Богатирець. ^сля прибуття потягом у Чершвц пaтрiaрх вщвщав кафедральну церкву, де провiв богослужшня, ми-трополичу резиденцiю, дирекцiю Релтйного фонду. Пiсля обiду в резиденцп митрополита Буковини предстоятель побував у префею^ та примaрií, а також на богословському факультет Чернiвецького ушверситету (почесним доктором якого вiн був обраний 22 лютого 1920 р.) i в семiнaрií. Пiсля вечерi в резиденцií пaтрiaрх Мирон о 9.00 покинув митрополичий палац i вщбув зaлiзницею з Чернiвцiв до Бухареста ^^а 1938: 148; Са^аги1 1939: 147).
На пропозицiю перестаршого вiкaрного епископа Рaдiвецького Iполiтa в 1938 р. королiвським розпорядженням в митрополп було запроваджено посаду другого вкарного епископа з титулом Су-чавського. Новим вкарним владикою обрали aрхiмaндритa £вгенiя (Лаю). Його епископську хiротонiю було здiйснено в липы 1939 р. у кафедральному соборi Чершв^в (Можaрiвський 2006: 127; Valenciuc 2014: 55).
11 травня 1940 р. через конфлкт iз провщними дiячaми колишньо! Нaцiонaльно-лiберaльно! пaртi!5 та Каролем II стосовно управлшня Православним релтйним фондом Буковини пaтрiaрх Румунi! Ыко-дим (Мунтяну) з подaчi короля вщправив митрополита Буковинського, Хотинського i Марамуреського Вксарюна у вiдстaвку. Пiсля цього вщ-правлений на покiй колишнш буковинський владика 10 червня 1940 р. оселився у Свято-Введенському скит в повiтi Нямц (Foaia 1940: 99; Schitul 1995: 191; Valenciuc 2004: 79-80; Tomescu 2005: 44; Боднарюк 2011: 194, 198). З 14 травня 1940 р. обов'язки мкцеблюстителя Чер-нiвецько! митрополичо! кафедри певний час виконував романський епископ Луман (в миру Лазар Тргтяну) ^а1епсшс 2006: 353; Valenciuc 2014: 69; Богатырец 2015: 291). А 13 червня 1940 р. Велика виборча колепя обрала новим aрхiепископом Черывецьким i митрополитом Буковини колишнього хотинського епископа Тита (у миру Теодора □ медрю) (1940-1945 рр.), уродженця с. Найпу (повгт Влашка) (Foaia 1941: 202; Ткачук 1956: 752; ОасЫг 1993: 109; Valenciuc 2004: 80; Боднарюк 2011: 194, 198; Valenciuc 2014: 69). 20 червня 1940 р. вий-шов декрет короля Кароля II про його затвердження на Буковинськш митрополичш кaфедрi (Foaia 1941: 203). Проте його настолування на aрхiерейськiй кaфедрi в Чершвцях, що було призначене на 1 липня 1940 р., не вщбулося, осктьки 28 червня твшчну частину Буковини, Хотинський повiт Бессарабп та Герца!вщину (територiя останньо! належала до Дорохойського пов^у Старого Королiвствa) зайняли рaдянськi вiйськa6 (Ciachir 1993: 128). За день до того, 27 червня, король Кароль II видав декрет-закон про реоргашзащю Буковинського релтйного фонду. Вщповщно до цього законодавчого акту, опублкованого 29 червня, Релтйний фонд Буковини переходив шд королiвський патронат. Керiвництво i aдмiнiстрaцiя цiе! установи переходили вщ £пaрхiaльно! ради до Ефорi!, яка складалася ттьки з чотирьох оаб (королiвського резидента цинуту Сучава як голови та трьох члеыв - представнимв митрополi!). Упрaвлiння i затвердження бюджету фонду належало ттьки членам Ефорп, адмшктратору та заступнику адмшктратора, що нагадувало aвстрiйськi часи ^а1епсшс 2004: 80; Clipa 2005: 71).
У цш склaднiй полiтичнiй обстановф, що склалася пiсля вису-нення з боку керiвництвa СРСР територiaльних претензiй Румунi!, епaрхiaльнa aдмiнiстрaцiя митрополи Буковини, яка ще 22 червня ви!хала до Сучави, жодним чином не подбала про евакуацт ма-терiaльних цiнностей, музею, облачень та епaрхiaльного aрхiву, хоча план евакуацшних зaходiв був зaздaлегiдь розроблений ще у ве-реснi 1939 р., через загрозу можливого нiмецького або радянського военного вторгнення, про що згодом, 29 липня 1940 р., шформував
митрополита Тита на першому пленарному засщанш £пaрхiaльноí ради Буковин^^! митрополií в Сучaвi референт aдмiнiстрaтивноí секцií д-р архшресвггер I. Пую (Valenciuc 2006: 351, 352-353). Перед вступом радянськи вiйськ в Пiвнiчну Буковину на твдень краю евакуювалися також теолопчний факультет7 та 112 священикiв (за шшими данними - 106), переважно румушв за нaцiонaльнiстю. 132 ^рики не встигли виíхaти. 109 з них вшхали згодом внaслiдок робити нiмецько-рaдянськоí репaтрiaцiйноí комiсií. Зокрема, в рамках переселенськоí кaмпaнií виíхaли тодi до Нiмеччини aрхiпресвiтер К. Богатирець з Кщманя, iконом О. Тотоескул з Топорiвцiв. Звiдти вони через репaтрiaцiйну комiсiю дiстaлися Румунií, а в серпш 1941 р. повернулися на парафп до пiвнiчноí частини Буковини. Настоятель парафп в Малятинцях I. Диба упродовж 1940-1941 рр. знаходився в Румунп i так само повернувся до пiвнiчноí частини Буковини в 1931 р., отримавши парафш в с. Багна. Натомкть священик Д. Грималюк з Дубiвцiв, вшхавши з дозволу рaдянськоí влади разом з шшими священиками до Ымеччини, перебував у ымецьких таборах для перемщених оаб в м. Шинберг, Бреслау та Разбор аж до 1944 р., повернувшись до рщного краю лише перед приходом рaдянськоí aрмií. Так само настоятель парафп у Гордых Лукавцях М. Катеринюк, вшхавши до Ымеччини, з 1940 до 1941 р. перебував у тaборi в Польщу потiм упродовж 1944-1945 рр. працював в Австрп i лише в липш 1945 р. повернувся до Чернiвецькоí облaстi, де отримав парафт в примiському селi Ленювщ (Поточний aрхiв 1: 6; Поточний aрхiв 2: 57; Поточний aрхiв 3: 14; Поточний aрхiв 4: 98; Поточний aрхiв 5; Чучко, Суляк 2014: 45-46; Covalciuc 2017: 15-16). Завдяки клопотан-ням Буковинськоí митрополií в Сучaвi та ардяльського митрополита Ыколае (Белана), випускника богословського факультету в Черывцях, Мiнiстерство осв™, мистецтв та культiв та Св. синод Румунськоí пра-вослaвноí церкви знайшли для 105 священикiв-втiкaчiв з Пiвнiчноí Буковини мiсця для служби в шших епaрхiях, переважно в захщнш чaстинi крaíни. Зокрема, 15 ^риюв-буковинщв було направлено на парафп в aрхiепископство Крайова, 17 - до aрхiепископствa Сiбiу, 21 - в Клузьке епископство, 8 - до епископства в АрадЬ 2 - в епископство Карансебеш та 31 до Тимишорськоí епархп (Могаги 2004: 45-46; ^а1сшс 2017: 15-16).
До кшця 1940 р. в Чершвецькш обласп залишилося 23 священики (за шшими даними 22), три з них невдовзi були репресован (Могаги 2004: 45-46; Covalciuc 2017: 16). На зайнятш Радянським Союзом територп опинилися 186 парафш. На теренах, що залишилися за Румушею, - 138 парафш ^а1епсшс 2014: 71).
Таким чином, тсля включення Буковини до складу Румунського
королiвства Буковинська митрополiя в 1919 р. увшшла до автокефаль-ноТ РумунськоТ православно! церкви i зазнала в 1925 р. ушфшацп. Та попри негативш явища тотально! румушзацп церковноТ сфери, у мiжвоeнний перiод спостерiгаються також певнi позитивы зрушення в життi БуковинськоТ митрополп, як то будiвництво нових храмiв, вiдкриття монастирiв, пiдпорядкування митрополиту Буковинського православного релейного фонду, розвиток духовно! освгги.
Друга свiтова вiйна внесла суп^ корективи в церковне життя православного населення Буковини i Хотинщини. У червш 1940 р., перед вступом пщроздЫв ЧервоноТ армп до пiвнiчноТ частини Буковини, Хотинщини та ГерцаТвщини, на територiю Румунп з Чернiвцiв було евакуйовано Буковинську митрополичу консисторт та теологiчний факультет ушверситету. Тодi ж пiвнiчну частину краю покинула бiльша частина буковинського православного ^ру. На територiТ Буковини, яка вщшшла до Радянського Союзу, на кшець 1940 р. залишилися лише понад два десятки священимв.
ПРИМ1ТКИ
1. В регiонi кторичноТ Молдови т. з. старостильники вщдтилися вiд РумунськоТ православноТ церкви. З 1930 р. першi общини старо-стильникiв з'явилися в пiвденнiй частин Сучавського повiту. Упродовж 1931-1932 рр. вони побудували 4 церкви, ям у результат переслщу-вань старостильниюв державною владою i офiцiйною церквою були переданi Румунськiй православнiй церквк
2. Хотинщина, яку в 1812 р. було приеднано вiд Туреччини до РосшськоТ iмперiТ, увiйшла з 1813 р. до складу КишишвськоТ i ХотинськоТ епархiТ РосiйськоТ православноТ церкви. У 1918 р. включена до складу РумунськоТ православноТ церкви. 1923 р. було утворено Хотинське епископство з кафедрою у Бельцях як суфрапя у складi БуковинськоТ митрополп (Pocitan 1936: 19; Pacurariu 1991: 442-443).
3. ^зшше, пщ час збройного заколоту Залiзно! гвардп проти уряду-вання генерала I. Антонеску, що мав мкце в Румунп 21-23 ачня 1941 р., в твденнш чaстинi Буковини його пщтримали лише 3 священики БуковинськоТ митрополп. Зокрема, в Рaдiвецькому повт за участь у зaколотi бувс вщданий пiд суд священик Д. Преда (Bruja 2007: 202).
4. Як митрополит-примас ваеТ Румунп Мирон (Кристя) вщвщував Буковину i Чершвщ в 1920 та 1924 рр. У сан пaтрiaрхa РумунськоТ православноТ церкви вш побував у Черывцях в серпнi 1926 р. (пщ час поховання померлого на покоТ митрополита Володимира (Репту), в липы 1935 р. (пщ час похорон митрополита Нектaрiя) та в серпш
1936 р. (пщ час святкування 50^ччя MÍHÍCTpa працi, охорони здоров'я та сощального захисту проф. I. Нктора).
5. За свiдченням тодшнього eпархiального секретаря БуковинськоТ митрополií проф. К. Томеску, у справi усунення митрополита Вкарюна з Чернiвецькоí кафедри, ^щатора цieí справи колишнього очтьника буковинських лiбералiв, мiнiстра культiв i мистецтв д-ра I. Ыстора пщримало зiбрання Асоцiацií буковинських священикiв на чолi з о. д-ром I. Васке, яке направило про свое ршення телеграми королю Каролю II та прем'еру Тетереску (Tomescu 2005: 45-46).
6. У циркулярi № 31/940 вщ 8 липня 1940 р. вказувалося, що митрополит Тит (Омедря) перебрав управлшня архiепархiею Чернiвецькою i митрополiею Буковини i наказувалося згадувати його за богослужш-ням. 13 березня 1941 р. у Бухарест вщбулося iнвеститура владики Тита на буковинського митрополита королем Мигаем I. 25 березня на свято Благовщення, тсля вручення грамоти патрiарха Нiкодима (Мунтяну), в монастирi Iоанн Новий в Сучавi вщбулося урочисте настолування архiепископа Чернiвецького i митрополита Буковини Тита, на якому були присутш субсекретар Мшктерства кулытв д-р I. Санду, директор Св. синоду о. Г. Вшттеску та митрополит Молдови !ршей (Foaia 1941: 228, 209-210, 212-213).
7. Вщповщно до рiшення Ради мiнiстрiв Румунп вщ 18 вересня 1940 р., теолопчний факультет поновив свою роботу в Сучавi у примiщеннi лщею «Штефан Великий». На факультетi навчалося 388 студенев. Його деканом в 1940-1941 рр. був д-р Н. Котос (Cov-alciuc 2017: 15).
Л1ТЕРАТУРА
Богатырец 2015 - Богатырец К. История Буковинской епархии // Rusin Jurnal Librari. Библиотека журнала «Русин». 2015. № 1. С. 29-343.
Боднарюк, 2011 - БоднарюкБ. Розвиток православно! церкви на Буковин у мiжвоенний перюд // Culturi §¡ Religii in Bucovina istorica. Retrospectiva §i perspective ale dezvoltarii=Культури та релiгiТ в iсторичнiй Буковинi. Ретроспектива та перспективи розвитку^^^^ and Religions in the Historical Bucovina. Retrospection and Perspectives of Development / Ed.: Vasile Grajdian, Serhii Hakman, Olga Lukacs. Cluj-Napoca, 2011. P. 193-200.
Боднарюк, Чучко 2012 - Боднарюк Б., Чучко М. Духовно-религиозное образование и воспитание в северных волостях земли Молдавской и в провинции Буковина (XVIII - первая половина ХХ в.) // Русин. 2012. № 2 (28). С. 95-107.
Гедеон (Губка) 1992 - Гедеон (Губка), иеромонах. Православие на Буковине в период с 1873 по 1945 г. Сергиев Посад, 1992.
Горбашевський 2003 - Горбашевський Ю. Битва за Буковину. Чершвцк Чершвецька обласна друкарня, 2003.
Гнидка 2013 - Гнидка М.М. Православний релтйний фонд Буковини на ™ релтйно-полтичних трансформаций мiжвоенного перюду // Вiсник На-цiонaльноí академи керiвних кaдрiв культури i мистецтв. К.: Мтешум, 2013. № 4. С. 258-263.
ДАЧО 1 - Державний aрхiв Чершвецько! облaстi (дaлi ДАЧО). Ф. 320. Оп. 1. Спр. 13. Циркуляри митрополп Буковини у вщповщносп з декретом уряду про заборону учасп церковних служителiв в полтичних пaртiях. Деклара-ци i списки церковнослужителiв, що не беруть учaстi в полiтичних париях. 21 лютого - 10 серпня 1938 р.
ДАЧО 2 - ДАЧО. Ф. 320. Оп. 1. Спр. 114. Мaтерiaли по розсшдуванню дiяльностi священика громади Борiвцi Фрунзея ¡оанна, пiдозрювaного у веденнi укра'шсько! нaцiонaлiстичноí aгiтaцií, звинувачуваного у вимаганн грошей у пaрaфiян за вщправлення релiгiйних обрядiв i iнших службових зловживаннях. 1914-1940 рр.
ДАЧО 3 - ДАЧО. Ф. 320. Оп. 1. Спр. 3354. Доповщш записки, протоколи i листування про спротив населення Буковини примусу до проведення церковних свят за новим стилем. 1926-1935 рр.
Жуковський 1994 - ЖуковськийА. ктс^я Буковини. Чершвцг Час, 1994. Ч. 2.
Колиненко 2016 - Колиненко Ю.В. Сербская православная церковь в 1878-1920 гг.: национальная идеология и политическая практика: дис. ... канд. ист. наук. М., 2016.
Можaрiвський 2006 - Можарiвський В. Православна церква на Буковинг Доба митрополш (сер. Х!Х - 1 пол. ХХ ст.). Чершвцг б/в, 2006.
Поточний aрхiв 1 - Поточний aрхiв Чершвецько-Буковинсько! епархи УПЦ. Архiвнa справа № А-кл-1-30 колишнього 1шрика Чершвецько-Буковин-сько! епархи УПЦ митр. прот. Касаяна Дмитровича Богатирця. 1868-1958.
Поточний aрхiв 2 - Поточний aрхiв Чернiвецько-Буковинськоí епархи УПЦ. Архiвнa справа № А-кл-26-1-171 колишнього клiрикa Чершвецько-Буковинсько! епархи УПЦ прот. Ьанна Миколайовича Диби. 1891-1961.
Поточний aрхiв 3 - Поточний aрхiв Чернiвецько-Буковинськоí епaрхií УПЦ. Архiвнa справа № А-кл -20-137 колишнього ^рика Чершвецько-Бу-ковинсько! епархи УПЦ прот. Дмитрiя Васильовича Грималюка. 1892.
Поточний aрхiв 4 - Поточний aрхiв Чернiвецько-Буковинськоí епaрхií УПЦ. Архiвнa справа № А-кл-31-6-210 колишнього ^рика Чершвецько-Бу-ковинсько! епaрхií УПЦ митр. прот. Миха!ла Тимофiйовичa Катеринюка. 1893.
Поточний aрхiв 5 - Поточний aрхiв Чернiвецько-Буковинськоí епaрхií УПЦ. Церква Св. пророка ^ в с. Топорiвцi Новоселицького благочиння.
Радека 1971 - Радека М. Далматинска епархи]'а од у]'единьенья СПЦ // Срби и православлье у Далмации и Дубровнику. Загреб: Савез удруженьа православног свештенства Сх Хрватске, 1971.
РакиЬ 2009 - Раки11 Р. Православни богословски факультет у Черновцима. Београд: ХришЬансо мисао, 2009.
Рихло 2005 - Рихло П. Мiжетнiчнi та мiжкультурнi вщносини у Буковиш 1918-1940 рр. // Буковина 1918-1940 рр.: зовшшш впливи та внутршнш розвиток. Чернiвцi: Зелена Буковина, 2005. С. 119-140.
Стратулат 2012 - Стратулат Н.В. Церковная политика Румынии и положение православной церкви в Бессарабии 1918-1940 гг. //Труды Перервинской православной духовной семинарии. 2012. № 5 (2). С. 56-76.
Ткачук 1956 - Ткачук I. Церковно-релтйне життя // Буковина: И мину-ле i сучасне / Пщ ред. Д. ^ткоського, Т. Бриндзана i А. Жуковського. Париж; Фiлядельфiя; ДЬройт: Зелена Буковина, 1956. С. 724-756.
Троицкий 1948 - Троицкий С. О церковной автокефалии // Журнал Московской патриархии. 1948. № 7 (июль). С. 33-54.
Чершвецький 2012 - Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича (Резиден^я православних митрополит Буковини i Далмацп) / Текст М. Чучко. Чершвцк Нашi книги, [2012].
Чучко 2012 - Чучко М. Православна обитель над Прутом: минуле i сь-огодення чоловiчого монастиря Рiздва Пресвято! Богородицi «Гореча» в Чершвцях. Чернiвцi, 2012.
Чучко 2014 - Чучко М. Мiж австрiйським патрютизмом i нацiональними прагненнями: становище та державно-полтичш орieнтири буковинського православного ^ру в 1914-1919 рр. // Питання стародавньоТ та середньо-вiчноí iсторiТ, археологiТ й етнологiТ: збiрник наукових праць / Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича, кафедра етнологп, антично! та середньовiчноТ iсторi!. Чернiвцi, 2014. Т. 2 (38). С. 291-292.
Чучко 2015 - Чучко М. У горнилi випробувань: Православна церква на Буковин в 1914-1919 рр. ЧершвцЬ 2015.
Чучко, Суляк 2014 - Чучко М.К., СулякС.Г. Архипресвитер Кассиан Богатырец - исследователь церковной истории Буковинской Руси // Русин. 2014. № 1 (35). С. 143-164.
Чучко, Суляк 2015 - Чучко М., Суляк С. История Буковинской православной епархии архипресвитера Кассиана Богатырца // Rusin JurnaL Librari. Библиотека журнала «Русин». 2015. № 1. С. 7-28.
Шкаровский 2011 - Шкаровский М.В. Православная церковь Румынии в 1918-1950-х годах // Вестник церковной истории. 2011. № 3-4. С. 173-222.
Шорников 1998 - Шорников П.М. Политика румынских властей и кризис православной церкви в Бессарабии. 1918-1940 годы // Отечественная история. 1998. № 5. С. 158-167.
Шорников 2006 - Шорников П.М. Кризис православной церкви Бессарабии (1918-1940) // Труды Современного гуманитарного института. Кишинев, 2006. Вып. 3. С. 92-107.
Яремчук 2003 - Яремчук С. Життевий шлях православного священика Касаяна Богатирця // Питання кторп УкраТни: зб. наук. статей. Чершвцк Золот литаври, 2003. Т. 6. С. 275-280.
Яремчук 2004 - Яремчук С. Православна церква на Буковиш у радянську добу (державно-церковш взаемини). Чершвш, 2004.
Antonescu 2017 - Antonescu M.V. Miron Cristea «PatriarhuL Romaniei intre-gite». Bucure§ti, 2017.
AnuaruL 1923 - AnuaruL Arhidiecesei ortodoxe a Bucovinei pe anuL 1923. Cernauti: Editura ConsistoriuLui arhiepiscopesc orthodox aL Bucovinei, 1923.
AnuaruL 1930 - AnuaruL Arhidiecezei ortodoxe a Bucovinei pe anuL 1930.
Cernäuti: Editura ConsiLiuLui eparhial orthodox aL Bucovinei, 1930.
AnuaruL 1937 - Anuarul Mitropoliei Bucovinei pe anul 1937. Cernäuti: Editura ConsiLiuLui eparhial ortodox al Bucovinei, 1937.
Babias, Clipa 2007 - Babias S., Clipa S.-T. Die Geschichten der Kirchen in der Bukowina / Geschichte der orthodoxen und katolische Kirchen in der Bukowina // Die Gechichte der Christlichen Kirchen Aufarbeiten / Herussgeben Prt. Diter Brandes. Cluj-Napoca; Leipzig: Accont-Eva, 2007. S. 222-231.
Brusanowski 2011 - BrusanowskiP. Rumänisch-orthodoxe Kirchenordnungen (1786-2008): Siebenbürgen-Bukowina-Rumänien. Köln; Weimar; Wien, 2011.
Bruja 2007 - Bruja R. F. Rebeliunea Legionarä in Bucovina // Suceava. AnuaruL complexul muzeal Bucovinei. XXXI-XXXII-XXXIII. 2004-2005-2006. Suceava, 2007. P. 191-205.
Calendarul 1939 - Calendarul cre§tin / Mitropolia Bucovinei. Cernäuti: Tipografía Mitropolitul Silvestru, 1939. P. 147.
Candea 1926 - Candea R. fMitropolitul Vladimir // Foaia Diecezanä. Caransebe?. 1926. № 18-19. 2-9 Maiu. P. 3-4.
Cäruntu 2018 - Caruntu M.A. Unirea Bucovinei cu Romania (1918): aspecte geopolitice militare. Suceava: Editura Karl A. Romstorfer, 2018.
Cenusä 2013 - Cenusa C. Mitropolitul Nectarie Cotlarciuc (1924-1935) // Teologie §i viatä. 2013. № 5-8. P. 165-173.
Cenusä 2014 - Cenusa C. Mitropolitul Vladimir Repta (1841-1926) // Teologie §i viatä. 2014. № 5-8. P. 172-183.
Ciachir 1993 - CiachirN. Din istoria Bucovinei: 1775-1944. Bucure?ti: Editura Didacticä si Pedagogicä, R.A., 1993.
Clipa 2007 - Clipa S.-T. Considérations sur l'évolution de l'eglise orthodoxe en Bucovine // Codrul Cosminului. 2007. № 13. P. 131-140.
Clipa 2005 - Clipa S.-T. Fondul bisericesc al Bucovinei Lichidarea Lui: 1948-1949. Suceava: Editura Universitätii din Suceava, 2005.
Covalciuc 2017 - Covalciuc D. Sfar?itul Mitropoliei Ortodoxe Romane de La Cernäuti // Tara Fagilor. Cernäuti; Targu-Mure?, 2017. Vol. XXVI. P. 13-22.
Drunen 2015 - Drunen H.F., van «A sanguine bunch»; regional identifícation in Habsburg Bukovina, 1774-1919. Amsterdam: Uitgeverij Pegasus, 2015.
Dumitrache 2002 - Dumitrache V. Manästirile si schiturile Romaniei pas cu pas. Vol. 2: Mitropolia Moldovei si Bucovinei. Bucuresti: Nemara, 2002.
Foaia 1925 - Foaia Ordonantelor Consistoriului arhiepiscopes in afacerile Archidiecezei ortodoxe a Bucovinei. Anul 1924. Cernäuti: Tipografía Mitropolitul Silvestru, 1925.
Foaia 1940 - Foaia Oficialä Mitropoliei Bucovinei. Cernäuti, 1940. Anul LXXII. № 6 (1 Iun.).
Foaia 1941 - Foaia Oficialä Mitropoliei Bucovinei. Cernäuti, 1941. Anul LXXIII. № 18 (15 Dec.).
Gheorghiu 1927 - Gheorghiu V. Mitropolitul Vladimir de Repta // Calendarul Poporului pe anul ordinar 1927. Cernäuti, 1927. P. 46-51.
Hudal 1922 - Hudal A. Die serbisch-orthodoxe Nationalkirche. Graz undet Leipzig: Verlag von Ulr. Mosers Buchhandlung, 1922.
Iatencu 2003 - latencu R. Unirea Bucovinei cu regatul Roman. Integrarea
politico-administrativa (II) // Analele Bucovinei. 2ОО3. AnuL X, № 1. P. 155-192.
Mitropolitul 1925 - Mitropolitul Bucovinei // Cultura poporului. Cluj. 1925. 25 Oktombrie. P. 1.
Mitropolitul 1935 - fMitropolitul Dr. Nectarie Cotlarciuc al Bucovinei // Foaia Diecezana. Caransebe§. 1935. № 37. 7 Iulie. P. 1.
Moraru 2ОО4 - Moraru P. Bucovina sub regimul Antonescu (1941-1944). Chifinäu, 2ОО4. Vol. II.
Nistor 1921 - Nistor I. Istoria Fondului bisericesc din Bucovina. Cernauti: Institutul de Arte Grafice si Editura «Glasul Bucovinei», 1921.
Nistor 1991 - Nistor I. Istoria Bucovinei. Bucuresti: Humanitas, 1991.
Pacurariu 1991 - Pacurariu M. Istoria Bisericii Ortodoxe Române. Bucuresti: Editura Institutului biblic si de misiune al Bisericii Ortodoxe Române, 199l. Vol. 3.
Petcu 2ОО5 - Petcu A.N. Despre situatia juridica a preotilor Legionari În perioada 1938-1943 // Analele Universitatii Dunarea de Jos Galati. 2ОО5. Seria 19. Istorie. T. IV. P. 277-3О1.
Pocitan 1936 - Pocitan V. Istoria Mitropoliei Proilaviei (Brailei) §i a vechii Episcopii a Hotinului. Bucuresti, 1936.
Procesele 2О13 - Procesele Lui Corneliu Z. Codreanu 1938. Bucuresti: Mica Valahie, 2О13. Vol. II.
Reli 1937 - Reli S. Calauza monumentelor religiose istorice din Eparhia Bucovinei. Cernauti: Tipografia Mitropolitul Silvestru, 1937.
Schipor 2ОО8. - Schipor V.I. Elitele bisericilor traditionale din Bucovina, 194О-1989 // Analele Bucovinei. 2ОО8. AnuL XV, № 2. P. 513-564.
Schitul 1995 - Schitul Vovidenia: Reper de istorie §i traditie pe plaiurile Neamtului / Texte Aioanitei, Timotei (Archidiacon). Ia§i: Ed. Trinitas, 1995.
SÎulescu 2ОО7 - Sîulescu F. C. Integrarea Bucovinei În cadrul României Înt-regite (1918-194О). Aspecte Legislative // Buridava. 2ОО7. № V. Р. 142-154.
§esan 1928 - §esan V. Zece ani de La unirea Bucovinei cu Patria-Mama pe terenul bisericesc // Zece ani de La unire / de Ion I. Nistor. Cernaut, 1928. P. 79-115.
Tomescu 2ОО5 - Tomescu C.N. Prietenul meu Visarion Puiu. Suceava: Tipografia ROF, 2ОО5.
Trebici 1992 - Trebici V Însemnari din memorie (1916-1999). URL: https:// www.researchgate.net/pubLication/302904152_VLadimir_Trebici_Insemnari_ din_memorie_Notes_from_Memory_1992 (останнш перегляд: 15.О7.2О19).
Valenciuc 2ОО4 - ValenciucD. Visarion Puiu, Mitropolit al Bucovinei (19351944), un martir al demnitatii ortodoxe // Analele Bucovinei. 2ОО4. AnuL XI, № 1. Р. 41-82.
Valenciuc 2ОО6 - ValenciucD. Mitropolitul Visarion Puiu §i pregatirile pentru evacuarea bunurilor cultural ale bisericii bucovinene (1939 - 194О) // Analele Bucovinei. 2ОО6. AnuL XIII, № 1. P. 351-363.
Valenciuc 2О14 - Valenciuc D. Arhiereul Eugeniu Laiu Suceveanul (18941967). Suceava: Cygnus, 2О14.
Vicovan, Adumitroaie 2О11 - Vicovan I., Adumitroaie C. Aspecte ale Învâtâmântul teologie superior din Bucovina româniasca // Culturi §i Religii in
Bucovina istorica. Retrospectiva §¡ perspective ale dezvoLtarii=Культури та релт'Т в iсторичнiй Буковинi. Ретроспектива та перспективи розвитку=Си1^^ and Religions in the Historical Bucovina. Retrospection and Perspectives of Development / ed.: VasiLe Grajdian, Serhii Hakman, Olga Lukacs. Cluj-Napoca, 2011. P. 169-191.
Vizita 1938 - Vizita I.P.S. Patriarch la Mitropolia Bucovinei // Credinta Revista bilunara a Consiliului Eparhial din Cernauti. Cernauti, 1938. An. IX. № 10. 1 lunie. P. 148.
REFERENCES
Bogatyrets, K. (2015) History of the Bukovinian Diocese. Biblioteka zhurnala "Rusin" - Rusin Journal Library. 1. pp. 29-343 (in Russian).
Bodnaryuk, B. (2011) Rozvitok pravoslavnoT tserkvi na Bukovini u mizhvoenniy period. In: Grajdian, V., Hakman, S. & Lukacs, O. (eds) Culturi §i Religii in Bucovina istorica. Retrospectiva §iperspective ale dezvoltarii [Cultures and Religions in the Historical Bukovina. Retrospection and Perspectives of Development]. Cluj-Napoca: Presa Universitara Clujeana. pp. 193-200.
Bodnaryuk, B. & Chuchko, M. (2012) Spiritual and religious education and upbringing in the northern counties of the Moldavia and the province of Bukovina (in the 18th - early 20th century). Rusin. 2(28). pp. 95-107 (in Russian).
Gedeon (Gubka, V.I.). (1992) Pravoslavie na Bukovine vperiod s 1873 po 1945 gg. [Orthodoxy in Bukovina in 1873 - 1945]. Sergiev Posad: [s.n.].
Gorbashevsky, Yu. (2003) Bitva za Bukovinu [Orthodoxy in Bukovina in the period from 1873 to 1945]. Chernivtsi: Chernivets'ka oblasna drukarnya.
Hnydka, M.M. (2013) Pravoslavniy religiyniy fond Bukovini na tli religiyno-politichnikh transformatsiy mizhvoennogo periodu [Orthodox religious fund of Bukovina against the background of religious-political transformations of the interwar period]. Visnik Natsional'noí akademií kerivnikh kadriv kul'turi i mistetstv. 4. pp. 258-263.
The State Archive of Chernivtsi Region (DAChO). (1938) Tsirkulyari mitropolií Bukovini u vidpovidnosti z dekretom uryadu pro zaboronu uchasti tserkovnikh sluzhiteliv v politichnikh partiyakh. Deklaratsií i spiski tserkovnosluzhiteliv, shcho ne berut' uchasti v politichnikh partiyakh. 21 lyutogo - 10 serpnya 1938 r. [Circulars of the Metropolitanate of Bukovina in accordance with the decree of the government prohibiting the participation of church ministers in political parties. Declarations and lists of clerics who do not take part in political parties. February 21 - August 10, 1938]. Fund 320. List 1. File 13.
The State Archive of Chernivtsi Region (DAChO). (1914-1940) Materiali po rozsliduvannyu diyal'nosti svyashchenika gromadi Borivtsi Frunzeya loanna, pidozryuvanogo u vedenni ukraíns'koí natsionalistichnoí agitatsií, zvinuvachuvanogo u vimaganni groshey u parafiyan za vidpravlennya religiynikh obryadivi inshikh sluzhbovikh zlovzhivannyakh. 1914-1940 rr. Fund 320. List 1. File 114. (In Ukrainian).
The State Archive of Chernivtsi Region (DAChO). (1926-1935) Dopovidni
zapiski, protokoli i listuvannya pro sprotiv naselennya Bukovini primusu do provedennya tserkovnikh svyatza novim stilem. 1926-1935 rr. [Reports, protocols and correspondence concerning the resistance of the population of Bukovina to compulsion to hold church holidays in a new style. 1926-1935]. Fund 320. List 1. File 3354.
Zhukovsky, A. (1994) Istoriya Bukovini [History of Bukovina]. Chernivtsi: Chas.
Kolinenko, Yu.V. (2016) Serbskaya pravoslavnaya tserkov' v 1878-1920 gg.: natsional'naya ideologiya i politicheskaya praktika [Serbian Orthodox Church in 1878-1920: National ideology and political practice]. History Cand. Diss. Moscow.
Mozharivsky, V. (2006) Pravoslavna tserkva na Bukovini. Doba Mitropoliy (ser. XIX - 1 pol. XXst.) [Orthodox Church in Bukovina. The Metropolitan's Day (mid 19th - first half of the 20th century)]. Chernivtsi: [s.n.].
The Current Archive of the UOC-Chernivtsi-Bukovina Diocese. Arkhivna sprava № A-kl-1-30 kolishn'ogo klirika Chernivets'ko-Bukovins'koi eparkhii UPTs mitr. prot. Kassiyana Dmitrovicha Bogatirtsya. 1868-1958 [Archive Act Nr. A-kl-1-30 of the former cleric of the Chernivtsi-Bukovina Eparchy of the UOC-MP, Cassian Dmitrievich Bogatyrets, 1868-1958].
The Current Archive of the UOC-Chernivtsi-Bukovina Diocese. Arkhivna sprava № A-kl-26-1-171 kolishn'ogo klirika Chernivets'ko-Bukovins'koi eparkhii UPTs prot. loanna Mikolayovicha Dibi. 1891-1961 [Archive act Nr. A-kl-26-1-171 of the former cleric of the Chernivtsi-Bukovina Eparchy of the UOC, Archpriest loann M. Dyba. 1891-1961].
The Current Archive of the UOC-Chernivtsi-Bukovina Diocese. Arkhivna sprava № A-kl -20-137 kolishn'ogo klirika Chernivets'ko-Bukovins'koi eparkhii UPTs prot. Dmitriya Vasil'ovicha Grimalyuka. 1892 [Archive act No. A-kl -20-137 of the former cleric of the Chernivtsi-Bukovina Eparchy of the UOC, Archpriest Dmitry Vasilyevich Grimalyuk. 1892].
The Current Archive of the UOC-Chernivtsi-Bukovina Diocese. Arkhivna sprava №A-kl-31-6-210 kolishn'ogo klirika Chernivets'ko-Bukovins'koi eparkhii UPTs mitr. prot. Mikhaila Timofiyovicha Katerinyuka. 1893 [Archive act Nr. A-kl-31-6-210 of the former cleric of the Chernivtsi-Bukovina Diocese of the UOC-MP, Archpriest Mikhail T. Katerinyuk. 1893].
The Current Archive of the UOC-Chernivtsi-Bukovina Diocese. Tserkva Sv. proroka Illi v s. Toporivtsi Novoselits'kogo blagochinnya [Church of St. Prophet Elias in Toporivtsi, Novoselitsky decanat].
Radeka, M. (1971) Dalmatinska eparkhija od ujedin'en'ya SPTs [Dalmatian eparchy of unity of SPC]. In: Ratko, J. et al. Srbi i pravoslavl'e u Dalmatsiji i Dubrovniku. Zagreb: Savez udruzhen'a pravoslavnog sveshtenstva Skh Khrvatske.
Rakih, R. (2009) Pravoslavni bogoslovski fakul'tet u Chernovtsima [Orthodox Theological Faculty in Chernivtsi]. Belgrade: Khrishhanso misao.
Rikhlo, P. (2005) Mizhetnichni ta mizhkul'turni vidnosini u Bukovini 19181940 rr. [Interethnic and intercultural relations in Bukovina in 1918-1940]. In: Osachuk, S.D. (ed.) Bukovina 1918-1940 rr.: zovnishni vplivi ta vnutrishniy rozvitok. Chernivtsi: Zelena Bukovina. pp. 119-140.
Stratulat, N.V. (2012) Tserkovnaya politika Rumynii i polozhenie pravoslavnoy
tserkvi v Bessarabii 1918-1940 gg. [Romanian church policy and the position of the Orthodox Church in Bessarabia in 1918-1940]. Trudy Perervinskoy pravoslavnoy dukhovnoy seminarii. 5(2). pp. 56-76.
Tkachuk, I. (1956) Tserkovno-religiyne zhittya [Church and religious life]. In: Kvitkosky, D., Brindzan, T. & Zhukovsky, A. (eds) Bukovina: ïï minule i suchasne. Paris; Philadelphia, Detroit: Zelena Bukovina. pp. 724-756.
Troitsky, S. (1948) O tserkovnoy avtokefalii [On church autocephaly]. Zhurnal Moskovskoy patriarkhii. 7. pp. 33-54.
Chuchko, M. (2012) Chernivets'kiy natsional'niy universitet imeni Yuriya Fed'kovicha (Rezidentsiya pravoslavnikh mitropolitiv Bukovini i Dalmatsiï) [Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (Residence of the Orthodox Metropolitans of Bukovina and Dalmatia)]. Chernivtsi: Nashi knigi.
Chuchko, M. (2012) Pravoslavna obitel' nad Prutom: minule i s'ogodennya cholovichogo monastirya Rizdva Presvyatoï Bogoroditsi "Gorecha" v Chernivtsyakh [Orthodox monastery over the Prut: the past and present of the "Gorecha" monastery of the Nativity of the Blessed Virgin in Chernivtsi]. Chernivtsi: [s.n.].
Chuchko, M. (2014) Mizh avstriys'kim patriotizmom i natsional'nimi pragnennyami: stanovishche ta derzhavno-politichni orientiri bukovins'kogo pravoslavnogo kliru v 1914-1919 rr. [Between Austrian patriotism and national aspirations: the situation and state-political orientations of the Bukovinian Orthodox clergy in 1914-1919]. In: Pitannya starodavn'oï ta seredn'ovichnoï istoriï, arkheologiïy etnologiï. Vol. 2(38). Chernivtsi: Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. pp. 291-292.
Chuchko, M. (2015) U gornili viprobuvan': Pravoslavna tserkva na Bukovini v 1914-1919 rr. [In the crucible of trials: Orthodox Church in Bukovina in 1914-1919]. Chernivtsi: Druk Art.
Chuchko, M.K. & Sulyak, S.G. (2014) Archpriest Kassian Bohatyrets - researcher of church history in Bukovinian Rus. Rusin.1(35). pp. 143-164 (in Russian). DOI: 10.17223/18572685/35/11
Chuchko, M. & Sulyak, S. (2015) The History of the Bukovinian Orthodox Diocese by Archpriest Kassian Bogatyrets. Biblioteka zhurnala "Rusin" - Rusin Journal Library. 1. pp. 7-28 (in Russian).
Shkarovsky, M.V. (2011) Pravoslavnaya Tserkov' Rumynii v 1918-1950-kh godakh [Romanian Orthodox Church in 1918-1950]. Vestnik tserkovnoy istorii. 3-4. pp. 173-222.
Shornikov, P.M. (1998) Politika rumynskikh vlastey i krizis pravoslavnoy tserkvi v Bessarabii. 1918-1940 gody [The policy of the Romanian authorities and the crisis of the Orthodox Church in Bessarabia. 1918-1940]. Otechestvennaya istoriya. 5. pp. 158-167.
Shornikov, P.M. (2006) Krizis pravoslavnoy tserkvi Bessarabii (1918-1940) [The crisis of the Orthodox Church of Bessarabia (1918-1940)]. Trudy Sovre-mennogo gumanitarnogo instituta. 3. pp. 92-107.
Yaremchuk, S. (2003) Zhitteviy shlyakh pravoslavnogo svyashchenika Kassiyana Bogatirtsya [The life of the Orthodox priest Kassian Bohatyrets]. Pitannya istoriï Ukraïni. 6. pp. 275-280.
Yaremchuk, S. (2004) Pravoslavna tserkva na Bukovini u radyans'ku dobu
(derzhavno-tserkovni vzaemini) [The Orthodox Church in Bukovina during the Soviet era (state-church relations)]. Chernivtsi: [s.n.].
Antonescu, M.V. (2017) Miron Cristea "Patriarhul României întregite". Bucharest: [s.n.].
Bukovina. (1923) Anuarul Arhidiecesei ortodoxe a Bucovinei pe anul 1923. Chernivtsi: Editura Consistoriului arhiepiscopesc orthodox al Bucovinei.
Bukovina. (1930) Anuarul Arhidiecezei ortodoxe a Bucovinei pe anul 1930. Chernivtsi: Editura Consiliului eparhial orthodox al Bucovinei.
Bukovina. (1937) Anuarul Mitropoliei Bucovinei pe anul 1937. Chernivtsi: Editura Consiliului eparhial ortodox al Bucovinei.
Babias, S. & Clipa, S.-T. (2007) Die Geschichten der Kirchen in der Bukowina / Geschichte der orthodoxen und katolische Kirchen in der Bukowina. In: Brandes, D. (ed.) Die Gechichte der Christlichen Kirchen Aufarbeiten. Cluj-Napoca; Leipzig: Accont-Eva. pp. 222-231.
Brusanowski, P. (2011) Rumänisch-orthodoxe Kirchenordnungen (1786-2008): Sie-benbürgen-Bukowina-Rumänien. Cologne; Weimar; Vienna: Böhlau Verlag Köln.
Bruja, R. (2007) F. Rebeliunea legionara în Bucovina. Suceava. Anuarul com-plexul muzeal Bucovinei. XXXI-XXXII-XXXIII. 2004-2005-2006. pp. 191-205.
Metropolis of Bukovina. (1939) Calendarul creçtin. Chernivtsi: Tipografia Mitropolitul Silvestru. pp. 147.
Cândea, R. (1926) Mitropolitul Vladimir. Foaia Diecezana. Caransebe§. 18-19. pp. 3-4.
Caruntu, M.A. (2018) Unirea Bucovinei cu România (1918): aspecte geopolitice §i militare [Union of Bucovina with Romania (1918): geopolitical and military aspects]. Suceava: Editura Karl A. Romstorfer.
Cenusa, C. (2013) Mitropolitul Nectarie Cotlarciuc (1924-1935) [Metropolitan Nectarie Cotlarciuc (1924-1935)]. Teologie §i viata. 5-8. pp. 165-173.
Cenusa, C. (2014) Mitropolitul Vladimir Repta (1841-1926) [Metropolitan Vladimir Repta (1841-1926)]. Teologie viata. 5-8. pp. 172-183.
Ciachir, N. (1993) Din istoria Bucovinei: 1775-1944 [From the history of Bucovina: 1775-1944]. Bucharest: Editura Didactica si Pedagogica, R.A.
Clipa, S.-T. (2007) Considérations sur l'évolution de l'eglise orthodoxe en Bucovine [On the evolution of the Orthodox Church in Bucovina]. Codrul Cos-minului. 13. pp. 131-140.
Clipa, S.-T. (2005) Fondul bisericesc al Bucovinei lichidarea lui: 1948-1949 [Church Fund of Bukovina and its liquidation: 1948-1949]. Suceava: Editura Universitätii din Suceava.
Covalciuc, D. (2017) Sfârçitul Mitropoliei Ortodoxe Române de la Cernauti [The end of the Romanian Orthodox Metropolis in Chernivtsi]. Tara Fagilor. 26. pp. 13-22.
Drunen, H.F. van (2015) "Asanguine bunch"; regional identification in Habsburg Bukovina, 1774-1919. Amsterdam: Uitgeverij Pegasus.
Dumitrache, V. (2002) Mânastirile §i schiturile României pas cu pas. Vol. 2. Bucharest: Nemara.
Bukovina. (1925) Ordinance sheet of the Archdiocese Consistory in the affairs
of the Orthodox Archdiocese of Bukovina. 1924. Chernivtsi: Typography MetropoLitan SiLvestru.
Bukovina. (1940) Foaia Oficiala Mitropoliei Bucovinei. 6. Chernivtsi: [s.n.].
Bukovina. (1941) Foaia Oficiala Mitropoliei Bucovinei. 18. Chernivtsi: [s.n.].
Gheorghiu, V. (1927) MitropoLituL VLadimir de Repta [MetropoLitan VLadimir of Repta]. In: Calendarul Poporului pe anul ordinar. Chernivtsi: [s.n.]. pp. 46-51.
HudaL, A. (1922) Die serbisch-orthodoxe Nationalkirche. Graz; Leipzig: VerLag von ULr. Mosers BuchhandLung.
Iatencu, R. (2003) Unirea Bucovinei cu regatuL Român. Integrarea poLitico-administrativä (II). Analele Bucovinei. 1(10). pp. 155-192.
Cultura poporului. (1925) MitropoLituL Bucovinei. 25th October. pp. 1.
Anon. (1935) MitropoLituL Dr. Nectarie CotLarciuc aL Bucovinei. Foaia Diecezana. Caransebe§. 37(7). pp. 1.
Moraru, P. (2004) Bucovina sub regimul Antonescu (1941-1944). VoL. 2. Chi§inäu: [s.n.].
Nistor, I. (1921) Istoria Fondului bisericesc din Bucovina. Chernovtsi: InstitutuL de Arte Grafíce §i Editura "GLasuL Bucovinei".
Nistor, I. (1991) Istoria Bucovinei. Bucharest: Humanitas.
Päcurariu, M. (1991) Istoria Bisericii Ortodoxe Române. VoL. 3. Bucharest: Editura InstitutuLui bibLic §i de misiune aL Bisericii Ortodoxe Române.
Petcu, A.N. (2005) Despre situatia juridicä a preotiLor Legionari În perioada 1938-1943. Analele Universitatii Dunarea de Jos Galati. Seria 19. Istorie. 4. pp. 277-301.
Pocitan, V. (1936) Istoria Mitropoliei Proilaviei (Brailei) §i a vechii Episcopii a Hotinului. Bucharest: [s.n.].
Radu-Dan, VL. (ed.) (2013) Procesele lui Corneliu Z. Codreanu 1938. VoL. 2. Bucharest: Mica VaLahie.
ReLi, S. (1937) Calauza monumentelor religiose istorice din Eparhia Bucovinei. Chernivtsi: Tipografía MitropoLituL SiLvestru.
Schipor, V.I. (2008) ELiteLe bisericiLor traditionaLe din Bucovina, 1940-1989. Analele Bucovinei. 15(2). pp. 513-564.
Aioanita, T. (1995) Schitul Vovidenia: Reper de istorie §i traditie pe plaiurile Neamtului. Ia§i: Trinitas.
SÎuLescu, F.C. (2007) Integrarea Bucovinei În cadruL României Întregite (1918-1940). Aspecte LegisLative. Buridava. 5. pp. 142-154.
§esan, V. (1928) Zece ani de La unirea Bucovinei cu Patria-Mama pe terenuL bisericesc. In: Nistor, I. (ed.) Zece ani de la unire. Chernivtsi: [s.n.]. pp. 79-115.
Tomescu, C.N. (2005) Prietenul meu Visarion Puiu. Suceava: Tipografía ROF.
Trebici, V. (n.d.) Însemnari din memorie (1916-1999). [OnLine] AvaiLabLe from: https://www.researchgate.net/pubLication/302904l52_VLadimir_Trebici_In-semnari_din_memorie_Notes_from_Memory_l992 (Accessed: l5st JuLy 2019).
VaLenciuc, D. (2004) Visarion Puiu, MitropoLit aL Bucovinei (1935-1944), un martir aL demnitätii ortodoxe. Analele Bucovinei. 11(1). pp. 41-82.
VaLenciuc, D. (2006) MitropoLituL Visarion Puiu §i pregätiriLe pentru evacuarea bunuriLor cuLturaL aLe bisericii bucovinene (1939-1940). Analele Bucovinei. 13(1). pp. 351-363.
Valenciuc, D. (2014) Arhiereul Eugeniu Laiu Suceveanul (1894-1967). Suceava: Cygnus.
Vicovan, I. & Adumitroaie, C. (2011) Aspecte ale Învâtâmântul teologie superior din Bucovina româniasca. In: Grajdian, V., Hakman, S. & Lukacs, O. (eds) Culturi §i Religii in Bucovina istorica. Retrospectiva §i perspective ale dezvoltarii [Cultures and Religions in the Historical Bucovina. Retrospection and Perspectives of Development]. Cluj-Napoca: [s.n.]. pp. 169-191.
Anon. (1938) Vizita, I.P.S. Patriarch La Mitropolia Bucovinei. Credinta Revista bilunara a Consiliului Eparhial din Cernauti. 9(10). pp. 148.
Чучко Михаил Константинович - доктор исторических наук, профессор, заведующий кафедрой истории древнего мира, средних веков и музееведения факультета истории, политологии и международных отношений Черновицкого национального университета им. Ю. Федьковича (Украина).
Чучко Михайло Костянтинович - доктор iсторичних наук, професор, завщувач ка-федри iсторii стародавнього свггу, середшх вЫв та музеезнавства факультету iсторii, полггологи та мiжнародних вщносин Чершвецького нацюнального ушверситету iм. Ю. Федьковича (Украша).
Mykhailo K. Chuchko - Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (Ukraine).
E-mail: mychailo_chuchko@rambler.ru
