CC BY
67
9. Профессиональный риск для здоровья работников: Руководство / под ред. Н.Ф. Измерова, Е.И. Денисова. - Москва: Трасант, 2003. - 448 с.
10. Теличко К. Оцшка ризишв. Метод Файна i Кшш / К. Теличко, Н. Данько // Охорона пращ та по-жежна безпека. - 2018. - № 3. - С 9-11.
REFERENCES
1. Bohatyrova RV. [Health determinants and national security]. Kyiv, Avicena. 2011;445. Ukrainian.
2. Kundiiev Yul, Nahorna AM, Sokolova MP, Ko-nonova IG. [The dynamics of occupational diseases in Ukraine and the experience of the Institute of Labor Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013;4:11-22. Ukrainian.
3. Izmerov NF. [The national project "Health" - the role of labor medicine]. Medicina truda i promyshlennaya ehkologiya. 2007;12:4-11. Russian.
4. Kundiev Yul, Nagorna AM, Chernyuk VI. [Professional health in Ukraine and ways to improve it]. Zhurnal AMN Ukrainy. 2007;13:464-75. Ukrainian.
5. Levchuk NM. [Social capital and population health in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2011;1(15):47-57. Ukrainian.
6. Nahorna AM, Kolodyazhna OI. [Economic, medical and social losses from occupational diseases in Ukraine: methodology and calculations]. Zhurnal AMN Ukrainy. 2014;20(2):220-8. Ukrainian.
7. Nahorna AM. [Labor potential in Ukraine: medical and social and demographic characteristics (review of literature and own researches)]. Zhurnal NAMN Ukrainy. 2016;1:70-80. Ukrainian.
8. Oriekhova OV. [Risk assessment of occupational diseases in workers of mining and metallurgical industry of Ukraine engaged in the mining of iron ore]. Ukrainskyi zhur-nal z problem medytsyny pratsi. 2017;1:69-75. Ukrainian.
9. Yzmerov NF, Denysov EY. [Occupational Health Risk: Guidance]. Moskva, Trasant. 2003;448. Russian.
10. Telychko K, Danko N. [Risk assessment. The method of Faina and Kenny]. Okhorona pratsi ta pozhezhna bezpeka. 2018;3:9-11. Ukrainian.
♦
УДК 616.24-007.271-036 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142360
Т. О. Перцева, БРОНХОЕКТАТИЧНА ХВОРОБА:
КЮ Гашинова, СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
В.В. Дмитриченко, ТА КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК
К. С. Суська
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
кафедра професшних хвороб та Knmi4H0i iмунологii
(зав. - д. мед. н., доц. К.Ю. Гашинова)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of occupational diseases and clinical immunolog
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: gashynova@gmail.com
Ключовi слова: бронхоектатична хвороба, бронхоектази, комп'ютерна томографiя, Pseudomonas aeruginosa Ключевые слова: бронхоэктатическая болезнь, бронхоэктазы, компьютерная томография, Pseudomonas aeruginosa
Key words: bronchoectatic disease, bronchiectasis, computed tomography, Pseudomonas aeruginosa
Реферат. Бронхоэктатическая болезнь: современное состояние проблемы и клинический случай. Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю., Дмитриченко В.В., Суская К.С. В связи с увеличением диагностических возможностей рентгенологических исследований, на сегодняшний день все чаще диагностируются бронхоэктазы. Проблемой ведения пациентов является гетерогенность этиологических факторов, а также отсутствие достаточной доказательной базы в оценке эффективности терапии. В статье приведен клинический случай бронхоэктатической болезни у пациента с хроническим носительством Pseudomonas aeruginosa (мукоидный штамм) и Klebsiella pneumoniae.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1 153
Abstract. Bronchoectatic disease: the state of art and the clinical case. Pertseva T.O., Gashynova K.Yu., Dmytrychenko V.V., Suska K.S. In connection with the increased diagnostic capabilities of X-ray methods, bronchiectasis is increasingly being diagnosed today. The main problem of patients' management is the heterogeneity of the etiological factors, as well as the lack of evidence base for the effectiveness of therapy. The article presents a clinical case of bronchiectasis in a patient with chronic carriage of Pseudomonas aeruginosa (mucoid strain) and Klebsiella pneumoniae.
Бронхоектази (БЕ) - це хрошчне незворотне захворювання дихальних шляхiв, що характеризуешься локальним розширенням бронхiв, де-струкцiею еластичного та мязового компонентiв бронхiальних стiнок [21]. Ктшчно БЕ прояв-ляються хрошчним кашлем з видiленням мокро-тиння, рентгенолопчно - постiйним патоло-пчним розширенням бронхiв. Через рецидивуючi бактерiальнi шфекцл та хронiчне запалення вщбуваеться подальше пошкодження стiнок бронхiв нейтрофшами, Т-лiмфоцитами та моноцитами, альтеращя сприяе змiнам у стiнках бронхiальних артерiй i розвитку артерiовенозних мальформацш, що призводить до рецидивуючого кровохаркання в деяких пацiентiв. Захворювання на БЕ пов язано з частими загостреннями та низькою якiстю життя в багатьох пащотпв [19], яка за кшьюстю балiв за респiраторним опиту-вальником госпiталю Святого Георгiя е е^ва-лентною до тяжкого хрошчного обструктивного захворювання легенiв (ХОЗЛ), щюпатичного ле-геневого фiброзу та шших iнвалiдизуючих за-хворювань органiв дихання [22, 27].
Поширенiсть БЕ ощнюеться вiд 53 до 566 ви-падкiв на 100000 населення, зростае з вiком та е бшьшою у жшок [8, 13, 20, 23, 29]. Було описано, що коефщент смертносп вiд БЕ з урахуванням вшу становив 1437,7 на 100000 [20], iншi до-слщження виявили до 30% смертносп при одно-рiчному спостереженнi шсля перенесених за-гострень [12, 24].
Провщна роль у розвитку БЕ належить в> русним та бактерiальним iнфекцiям дихально! системи, найчастiше БЕ виникають пiсля перенесено! пневмони, кашлюку, кору [2]. Серед бак-терiй iстотну етiологiчну роль вщграють такi патогени, як Haemophilus influenzae та Pseudomonas aeruginosa, рщше Staphylococcus aureus, Moraxella catarrhalis та Enterobacteriaceae [15]. Постшне знаходження цих бактерш у мокротин-нi або бронхоальвеолярному лаваж (БАЛ) пов'я-зане зi зростанням частоти загострень, попршен-ням якостi життя та тдвищенням смертностi [9, 14]. Зокрема шфшування Pseudomonas aeruginosa пов'язане з трикратним збшьшенням ризику смертностi, майже семиразовим збшьшенням ризику госппатзаци та одним додатковим за-гостренням на рш [11]. Серед вiрусiв, що викли-кають розвиток БЕ, найбшьше значення мають
аденовiруси (7-й i 21-й серотипи), вiрус грипу, ресшраторно-синцштальш вiруси. Серед iнших збудникiв видшяють мiкоплазму, гриби (псто-плазма, аспергши), нетуберкульознi мшобактерп (НТМБ): Mycobacterium avium complex (MAC) -81%, Mycobacterium chelonae - 7%, Mycobacterium kansasii - 3%, iншi НТМБ - 9% [16].
Обструкщя дихальних шляхiв також може стати чинником виникнення БЕ: сторонш предмета в дихальних шляхах, новоутворення в про-свт бронхiв, обтурацiя лiмфатичними вузлами при туберкульозi, сакроlдозi та пстоплазмоз^ обструкцiя просвiту дихальних шляхiв при ХОЗЛ, хондропатп з ураженням трахе! та брон-хiв, амшо!доз - всi цi патологiчнi процеси можуть брати участь у формуванш БЕ. Бронхоектази зустрiчаються при алерпчному бронхо-легеневому аспергiльозi, системних захворюван-нях сполучно! тканини (ревмато!дний артрит, хвороба Шегрена), при дефщит а1-антитрип-сину, первиннiй цилiарнiй дискшезп, первинних та вторинних iмунонодефiцитах, вроджених ано-малiях розвитку дихально! системи, шсля транс-плантацп комплексу легеш - серце, як наслiдок впливу хiмiчних факторiв при потрапляннi в дихальш шляхи (амонiй, дiоксид азоту, тальк, силшати, детергенти, тютюновий дим) та при пошкодженш слизово! бронхiв шлунковим соком при ГЕРХ [2]. Вченими з 7 европейських клшк було проведено дослщження 1258 пащештв з БЕ для виявлення етюлопчних факторiв. Встано-вити причину виникнення БЕ вдалося в 60% пацiентiв, серед них постшфекцшш БЕ спосте-рiгалися в 20% хворих, повязаш з ХОЗЛ - у 15%, iз супутньою системною патологiею сполучно! тканини - у 10%, повязаш з iмуно-дефiцитом - у 5,8%, iз супутньою бронхiальною астмою - 3,3% [10].
В naToreHe3i розвитку БЕ провщну роль вiдiграе комплексна взаемодiя мiж iнфекцiею та запаленням, що породжуе прозапальне порочне коло, яке поступово веде до утворення БЕ та руйнування легенево! аритектошки [17]. Акти-вованi макрофаги та нейтрофши головним чином сприяють деградаци та руйнуванню позаклггин-них компонент тканини легенiв шляхом ви-вшьнення лiзосомальних ферментiв та активних форм кисню. Прогресування захворювання повязано з недостатньою евакуащею мокротиння з
дихальних шляхiв, бактерiальною колонiзацieю, запаленням стшок 6poHxiB та ix структурним пошкодженням.
На теперiшнiй час iснуe декшька пiдxодiв до класифжацп БЕ. За етюлопею вони подшяють-ся на вроджеш (при синдромах Картагенера, Туртна-Коста, вроджених аномалiяx та гене-тичних захворюваннях легенiв) та набутi [25].
За етюпатогенезом (за Thurlbeck W.M., 1995) видшяють: постiнфекцiйнi; обструктивнi; БЕ внаслщок iнгаляцiйного пошкодження; астра-цшш БЕ (ГЕРХ, санацiйнi процедури, астра-цiйна пневмонiя); генетично детермiнованi (му-ковiсцидоз, первинна цилiарна дискiнезiя); БЕ внаслщок вроджених дисплазiй; БЕ внаслщок первинних iмунниx порушень; БЕ, повязаш з дефiцитом або аномалiями а1-антитрипсину та xронiчними дифузними захворюваннями леге-нiв - сакро'дозом, iдiоматичним легеневим фiброзом, колагенозами; БЕ на rai iдiопатичниx запальних захворювань - анкшозуючого спон-дилоартриту, запальних захворювань кишюв-ника; БЕ, повязаш з шшими причинами -алергiчний бронхолегеневий аспергшьоз/мшоз, В1Л - iнфекцiя, синдром «жовтих шгпв», радiацiйнi пошкодження [28].
У 1950 рощ Dr. Lynn Reid описав 3 морфо-логiчнi типи БЕ: цилiндричнi, варикознi та мшотчап. За поширенiстю видiляють локальнi ураження) та дифузнi (двобiчне ура-ження) [7]. За сучасними поглядами е три стади захворювання: I (початкова); II (нагноення БЕ); III (деструкщя) [2].
Перебiг БЕ може бути штерм^уючим та ускладненим (легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, емтема плеври, абсцес легенi, амшо'доз нирок) [26]. За клiнiчною фазою видшяють фазу загострення та фазу ремюи [6].
У 2016 рощ також були запропоноваш чотири фенотипи БЕ:
• з наявшстю Pseudomonas aeruginosa;
• з наявшстю шшо' хрошчно' шфекцп;
• зi щоденним продукуванням мокротиння;
• суxi БЕ [4].
До основних методiв дiагностики БЕ слiд зарахувати радiологiчне дослщження (перевагу надають комп'ютернiй томографи (КТ) з ви-сокою роздiльною здатнютю); мiкроскопiчне та мiкробiологiчне дослiдження мокротиння/БАЛ з визначенням чутливостi до антибактерiальниx препаратiв; компютерну спiрометрiю (бажано тсля шгаляцп бронxолiтиком); бронxоскопiю, бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ); ощнку рiвня загальних неспещ^чних Ig A, M, G та Е; про-ведення загальноклiнiчного анатзу кровi; посiв
на рiдкi та твердi середовища мокротинняIБАЛ для визначання кислотостiйкиx бактерiй; визна-чення рiвня специфiчного IgE до Aspergillus spp y сироватщ кровi; визначення рiвня а1-антитрип-сину, вмiстy xлоридiв y поп та ш.
Дiагностичним заxодом ви6ору при БЕ е про-ведення KT з високою роздшьною здатнiстю органiв грудно1' клiтки. Рентгенолопчними оз-наками БЕ е: бронx, що закiнчyeться в кiстi; вщсутшсть звуження бронxа в напрямку до пери-ферiï легенi; симптом персня з перлиною (бронx бiльший, шж сyпровiдна судина); слизова пробка (просвгг диxальниx шляxiв, повнiстю заповнений слизом) [25].
Зростаюча поширенiсть заxворювання, повязана зi збiльшенням використання рентгенолопч-ниx методiв з високою роздшьною здатнютю, погана якiсть життя пащенпв, велике економiчне навантаження та вщсутнють загальноприйнятого специфiчного лiкyвання БЕ викликали не-обxiднiсть у мiжнародниx рекомендацiяx щодо ведення такиx xвориx. У 2017 рощ Свропейське респiраторне товариство опублшувало European Respiratory Society guidelines for the management of adult bronchiectasis. Лкування БЕ роз-глядаеться в цьому керiвництвi вiдповiдно до кон-цепцiï порочного кола патогенезу БЕ (рис 1.) [19].
Нижче наведений клшчний випадок, який демонструе трyднощi у веденнi xвориx на БЕ.
У 2009 рощ xвора М., 52 роки, була гостта-лiзована в терапевтичне вiддiлення зi скаргами на кашель з видшенням гншного мокротиння, задишку при фiзичномy навантаженш, шдви-щення температури тiла до 38 °С, пiтливiсть, загальну слабкють. При зборi анамнезу стало вщомо, що xвора протягом останнix 10 роюв мае xронiчний бронxiт iз загостреннями 2-3 рази на рш, щоденне видiлення мокротиння до 30 мл!добу. Працюе комiрником у xолодильнiй камерi 10 рокiв. Hiколи не палила. На пiдставi фiзикальниx данж та рентгенограми органiв грудно1' кл^ки встановлено дiагноз позагосш-тально1' лiвобiчноï нижньочастково1' пневмонiï. Емпiрично призначенi антибактерiальнi препа-рати групи цефалоспоринiв та макролщи. При мiкробiологiчномy дослiдженнi мокротиння виявлено зростання колонш Staphylococcus aureus та Klebsiella pneumoniae, чyтливиx до при-значено1' терапiï. Пiсля 10-денного курсу анти-бактерiальноï терапiï температура тша норма-лiзyвалась, але продовжувалось видiлення мокротиння близько 40 мл!добу, задишка при фiзичномy навантаженнi та слабкють. На рентге-нограмi оргашв грудно1' клiтки була слабко позитивна динамша, xвора направлена на KT
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
155
оргашв грудно! клiтки, де були виявлеш ци-лiндричнi бронхоектази в нижнiй частцi лiво! легеш. Пiсля проведено! бронхолiтично! та му-
колiтично! терапп задишка не турбувала, кiлькiсть мокротиння зменшилась, хвора була виписана з покращенням у вiдносно задовшьному станi.
Хришчиа броихшлыш ¡нфекщя
Довготривалашгалящйна або оральна антибактер1альна тер ашя
Порушення структури дихальних шлях1в
Довготривала бронхсштична терагая
Хфурпя
Реабш1тад1я легень
Лшввдащя нових патогенних
мшрооргашзм1в
нтибютикотерэтя .чэгостренъ
Порушення мукоцшпарного юпренсу
Довготривале муколнична терагая Очищения дихальних пшях1в
Рис. 1. Л1кування БЕ вiдповiдно до концепцй' порочного кола [19]
Протягом подальших 9 рокiв виникали за-гострення хвороби з перюдичшстю 2-3 рази на рiк, 1 раз на рш хвора потребувала госпiталiзацi! з приводу тяжкого загострення. При бактерю-логiчних дослiдженнях виявлялося зростання колонiй Pseudomonas aeruginosa в концентраци 107 КУО/мл (муко!дний штам), що чутлива до азтреонаму, цефтазидиму, цефетму, iмiпенему, меропенему, ципрофлоксацину, левофлоксацину, гентамiцину, амiкацину, пiперацилiну/тазобак-таму, та Klebsiella pneumoniae в концентраци 106 КУО/мл, чутлива до амоксицилiну/клавула-нату, пiперацилiну/тазобактаму, цефтрiаксону, цефотаксиму, цефетму, ципрофлоксацину, лево-флоксацину, гентамщину, амiкацину, тобрам> цину. За останнш рiк хворiй було проведено 3 повних курси антибактерiально! терап^, але, незважаючи на достатньо широку чутливють мiкроорганiзму до антибактерiальних препаратiв за даними антибютикограми, ерадикац^! бактерiй домогтися не вдалось.
У 2018 рощ з черговим загостренням хвора госппашзуеться в пульмонолопчне вщдшення зi скаргами на слабюсть, задишку при незначному
фiзичному навантаженнi, кашель з видшенням гнiйного вязкого мокротиння, задуху в шчний час, пiдвищення температури тша до 37,5 °С. На амбулаторному етат лiкувалася цефтрiаксоном, без покращення. При объективному оглядi вияв-ляються ознаки дихально! недостатностi. Данi мшробюлопчного дослiдження мокротиння ана-логiчнi попередшм - Pseudomonas aeruginosa (муко!дний штам) та Klebsiella pneumoniae у титрi 107 КУО/мл. КТ органiв грудно! клггки проведено на апарап Aquilion PRIME AIDR 3D, товщина зрiзу 1 мм, виявленi множинш цилiн-дричнi БЕ нижньо! частки лiво! легенi (рис. 2).
За даними спiрографiчного дослiдження у хворо! виявлена помiрна незворотня бронхiальна обструкщя (ОФВ! 64 %; ОФВ!/ФЖЕЛ 56 %).
Вiдповiдно до iснуючих класифiкацiй, вста-новлений клiнiчний дiагноз: Набуп цилiндричнi бронхоектази (ймовiрно iнфекцiйного гензу) нижньо! частки лево! легеш, II стащя (нагноен-ня), iнтермiтуючий перебщ фаза загострення. Набутий характер БЕ вважаеться найбiльш iмо-вiрним, оскшьки першi клiнiчнi ознаки захворю-вання виникли в дорослому вiцi. Морфолопчна
структура БЕ шдтверджена за допомогою КТ. Стащя та фаза захворювання встановлеш на тд-ставi клiнiко-анамнестичних даних. За даними
мiкробiологiчного дослiдження мокротиння можна стверджувати про фенотип з наявшстю Pseudomonas aeruginosa та iншоl хротчно! шфекци.
А)
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
157
D)
Рис. 2. КТ ОГК з ознаками цилшдричних 6poHxoeKTa3iB у нижнш частцi лiвоï легеш: А) горизонтальний 3pi3; В) вертикальний 3pi3; С) i Д) 3D модель 6poHxiaibHoro дерева
Дослiдженням, що дозволило верифшувати дiагноз, е КТ. Лшувальна тактика грунтувалась на даних бактерюлопчного дослiдження мокротиння та сшрометри.
Пацiентцi проведено лiкування в повному обязi: тривала системна антибактерiальна (левофлокса-цин) [3], локальна санацшна (декаметоксин); брон-холiтична (тiотропiй/олодатерол), муколггична
тератя (амброксол). Внаслщок проведеного лiкування стан пащентки покращився: змен-шилась задишка та кашель, нормалiзувалась температура тша. Виписана у вiдносно задовшьному сташ, у мокротиннi патологiчних мшроорга-низмiв не виявлено. Наданi рекомендацн щодо подальшо! бронхолiтичноï (тютрошй/олода-терол) терапи, дихальноï гiмнастики, регулярного мшробюлопчного дослiдження харкотиння.
Хронiчне носшство Pseudomonas aeruginosa повязане з тдвищенням частоти загострень та прогресуванням БЕ [5]. Свропейське респiра-торне товариство рекомендуе досягати еради-кацiï Pseudomonas aeruginosa, на вщмшу вiд шших патогенiв. У цьому випадку невдача ера-дикацiï на попереднiх етапах може бути повязана з недостатньою тривалiстю антибакте-рiальноï терапп, використанням тiльки систем-них форм препарапв. Також потовщення стiнок патолопчних бронхiв та порушення архтекто-шки легенiв зменшуе доступ системних препа-ратiв до дихальних шляхiв. Використання ш-галяцiйних антибактерiальних препаратiв та три-валий курс системних антибютиюв, а також застосування бронхолiтикiв за наявност синдро-
му бронхообструкцiï здатш пiдвищити ефектив-нiсть ерадикацiйноï терапи [18, 21].
ЩДСУМОК
Все вищенаведене пiдтверджуе той факт, що БЕ е тяжкою патолопею дихальних шляхiв, що погiршуе якiсть життя пащента та може при-зводити до швалщизаци. Величезна гетероген-нiсть етюпатогенетичних факторiв ускладнюе визначення причини захворювання та призначен-ня необхiдного лшування. Для пiдтвердження дiагнозу головною умовою е виконання КТ ви-сокого розршення та виявлення ознак бронхо-ектазiв. Найчастiше розвиток та прогресування БЕ повязаш з хронiчною шфекщею дихальних шляхiв, тому для обстеження та адекватного лiкування необхiдним е проведення бактерюло-гiчного дослiдження мокротиння або БАЛ з антибютикограмою. Усшх у лшуванш зале жить вiд правильного визначення етюлоги БЕ, при-значення системних та локальних антибакте-рiальних препаратiв, бронхолiтикiв, муколiтикiв з адекватним визначенням дозування, шляхiв введення та тривалост терапи. У той же час з боку пащента вкрай важливим i необхiдним е точне виконання рекомендащй лiкаря.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Перцева Т.А. Современный взгляд на фармакотерапию инфекций нижних дыхательных путей: место макролидов / Т.А. Перцева, Т.В. Киреева, М.А. Крыхтина // Укр. пульмонол. журнал. - 2015. -№ 3. - С. 49-55.
2. Самсонова М.В. Бронхоэктазы: современный взгляд на проблему / М.В. Самсонова, А.Л. Черняев, О.С. Леменкова // Практ. пульмонология. - 2017. -№ 1. - С. 75.
3. Фещенко Ю.И. Рациональная антибиотикоте-рапия больных с инфекциями нижних дыхательных путей / Ю.И. Фещенко, А.Я. Дзюблик. // Укр. пульмонол. журнал. - 2009. - № 4. - С. 5-8.
4. Aliberti S. Clinical phenotypes in adult patients with bronchiectasis / S. Aliberti, S. Lonni, S. Dore // Eur. Respir. J. - 2016. - Vol. 47. - P. 1113-1122.
5. Angel M. Factors Associated With Lung Function Decline in Adult Patients With Stable Non-Cystic Fibrosis Bronchiectasis / M. Angel, Martínez-García, J. Soler-Cataluña // Chest. - 2007. - Vol. 132. - P. 1565-1572.
6. Barker A. Bronchiectasis / A. Barker // N. Engl. J. Med. - 2002. - Vol. 346. - P. 1383-1393.
7. Cantin L. Bronchiectasis / L. Cantin, A. Bankier, R. Eisenberg // Am. J. Roentgenology. - 2009. -Vol. 193. - P. 158-171.
8. Chang A. Bronchiectasis in Indigenous children in remote Australian communities / A. Chang, K. Grim-wood, E. Mulholland // Med. J. Aust. - 2002. - Vol. 177. - P. 200-204.
9. McDonnell M. Multidimensional severity assessment in bronchiectasis: an analysis of seven European cohorts / M. McDonnell, S. Aliberti, P. Goeminne // Thorax. - 2016. - Vol. 71. - P. 1110-1118.
10. Etiology of non-cystic fibrosis bronchiectasis in adults and its correlation to disease severity / S. Lonni, J. Chalmers, P. Goeminne [et al.] // Ann. Am. Thorac. Soc. - 2015. - N 12. - P. 1764-1770.
11. Finch S. A comprehensive analysis of the impact of Pseudomonas aeruginosa colonization on prognosis in adult bronchiectasis / S. Finch, M. McDonnell, H. Abo-Leyah // Ann. Am. Thorac. Soc. - 2015. - N 12. -P. 1602-1611.
12. Finklea J. Predictors of mortality in hospitalized patients with acute exacerbation of bronchiectasis / J. Finklea, G. Khan, S. Thomas // Respir. Med. - 2010. -Vol. 104. - P. 816-821.
13. Kwak H. High prevalence of bronchiectasis in adults: analysis of CT findings in a health screening program / H. Kwak, J. Moon, Y. Choi // Tohoku J. Exp. Med. - 2010. - Vol. 222. - P. 237-242.
14. Loebinger M. Mortality in bronchiectasis: a long-term study assessing the factors influencing survival / M. Loebinger, A. Wells, D. Hansell // Eur. Respir. J. -2009. - Vol. 34. - P. 843-849.
15. Microbial landscape of sputum in patients with non-cystic fibrosis bronchiectasis / T.Kyreeva, V. Dmyt-rychenko, T. Pertseva, K. Bogatska // 2nd World Bronchiectasis Conference. - 2017. - P. 52.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
159
16. Mirsaeidi M. Non-tuberculous mycobacterial disease is common in patients with non-cystic fibrosis bronchiectasis / M. Mirsaeidi, W. Hadid, B. Ericsoussi // Inter. J. Infectious Diseases. - 2013. - N 17. - P. 1000-1004.
17. Moulton B. Pathogenesis of bronchiectasis / B. Moulton, A. Barker // Clin Chest. Med. - 2012. -Vol. 33. - P. 211-217.
18. Orriols R. Eradication therapy against Pseudomonas aeruginosa in non-cystic fibrosis bronchiectasis / R. Orriols, R. Hernando, A. Ferrer // Respiration. - 2015.
- Vol. 90. - P. 299-305.
19. Polverino E. European Respiratory Society guidelines for the management of adult bronchiectasis / E. Polverino, P. Goeminne, M. McDonnell // Eur. Respir. J. - 2017. - Vol. 50.
20. Quint J. Changes in the incidence, prevalence and mortality of bronchiectasis in the UK from 2004 to 2013: A population-based cohort study / J. Quint, E. Millett, M. Joshi // Eur. Respir. J. - 2016. - Vol. 47. - P. 186-193.
21. Rademacher J. Bronchiectasis - diagnosis and treatment / J. Rademacher, T. Welte // Deutsches Aerzteb-latt Online. - 2011. - Vol. 108. - P. 809-815.
22. Raghu G. Quality of life and dyspnoea in patients treated with bosentan for idiopathic pulmonary fibrosis (BUILD-1) / G. Raghu, T. King, J. Behr // Eur. Respir. J.
- 2010. - Vol. 35. - P. 118-123.
23. Ringshausen F. Bronchiectasis-associated hospitalizations in Germany, 2005-2011: a population-based study of disease burden and trends / F. Ringshausen, A. de Roux, M. Pletz // PLoS One. - 2013. - N 8. -P. e71109.
24. Seitz A. Trends and burden of bronchiectasis-associated hospitalizations in the United States, 19932006 / A. Seitz, K. Olivier, C. Steiner // Chest. - 2010. -N 138. - P. 944-949.
25. McShane P. Non-Cystic Fibrosis Bronchiectasis / P. McShane, E. Naureckas, G. Tino. // AJRCCM. - 2013. - N 188. - P. 6.
26. Surgical treatment of bronchiectasis: A retrospective observational study of 260 patients / Y. Jin, Y.Zhang, L. Duan [et al.] // Inter. J. Surgery. - 2014. - N 12. -P. 1050-1054.
27. Tashkin D. A 4-year trial of tiotropium in chronic obstructive pulmonary disease / D. Tashkin, B. Celli, S. Senn // N. Engl. J. Med. - 2008. - Vol. 359. - P. 1543-1554.
28. Thurlbeck W. Chronic airflow obstruction / W.M Thurlbeck // Thurlbeck pathology of the lung 2nd edition. - 1995. - P. 804-808.
29. Weycker D. Prevalence and economic burden of bronchiectasis. / D. Weycker, J. Edelsberg, G. Oster // Clin. Pulm. Med. - 2005. - N 12. - P. 205-209.
REFERENCES
1. Pertseva TA, Kireyeva TV, Krykhtina MA. [Current view on pharmacotherapy of low respiratory tract infections: the place for macrolides]. Ukrayinskyi pulmo-nologichnyi zhurnal. 2015;3:49-55. Ukrainian.
2. Samsonova MV. [Bronchiectasis: a modern view of the problem]. Prakticheskaya pulmonologiya. 2017;1:75-76. Russian.
3. Feshchenko Yul, Dzyublik AYa. [Rational antibiotic therapy of patients with infections of lower respiratory ways]. Ukrayinskyi pulmonologichnyi zhur-nal. 2009;4:5-8. Russian.
4. Aliberti S, Lonni S, Dore S et al. Clinical phenotypes in adult patients with bronchiectasis. Eur Respir J. 2016 Apr;47(4):1113-22. http://dx.doi.org/10.1183/-13993003.01899-2015
5. Miguel Angel, Martínez-García MD, Juan-Jose Soler-Cataluña MD et al. Factors Associated With Lung Function Decline in Adult Patients With Stable Non-Cystic Fibrosis Bronchiectasis. Chest. 2007Nov;132(5):1565-72.
6. Barker AF. Bronchiectasis. N. Engl. J. Med. 2002;346(18):1383-93. http://dxdoi.org/10.1056/NEJMra-012519
7. Luce Cantin, Alexander A Bankier, and Ronald L. Eisenberg. Bronchiectasis. American Journal of Roent-genology. 2009;193:158-71.
8. Chang AB, Grimwood K, Mulholland EK et al. Bronchiectasis in Indigenous children in remote Australian communities. Med J. Aust. 2002;177:200-4.
9. McDonnell MJ, Aliberti S, Goeminne PC et al. Multidimensional severity assessment in bronchiectasis: an
analysis of seven European cohorts. Thorax. 2016;71:1110-8. http://dx.doi.org/10.1136/thoraxjnl-2016-208481
10. Lonni S, Chalmers JD, Goeminne PC, McDonnell MJ, Dimakou K, De Soyza A, Polverino E, Van de Kerkhove C, Rutherford R, Davison J et al. Etiology of non-cystic fibrosis bronchiectasis in adults and its correlation to disease severity. Ann Am Thorac Soc. 2015;12(12):1764-70. http://dx.doi.org/10.1513/-AnnalsATS.201507-4720C
11. Finch S, McDonnell MJ, Abo-Leyah H et al. A comprehensive analysis of the impact of Pseudomonas aeruginosa colonization on prognosis in adult bronchi-ectasis. Ann Am Thorac Soc. 2015;12:1602-11.
12. Finklea JD, Khan G, Thomas S et al. Predictors of mortality in hospitalized patients with acute exacerbation of bronchiectasis. Respir Med. 2010;104:816-21. http://dx.doi.org/10.1016/j.rmed.2009.11.021
13. Kwak HJ, Moon J-YY, Choi YW et al. High prevalence of bronchiectasis in adults: analysis of CT findings in a health screening program. Tohoku J Exp Med. 2010;222:237-42. http://dx.doi.org/10.1620/tjem.222.237
14. Loebinger MR, Wells AU, Hansell DM et al. Mortality in bronchiectasis: a long-term study assessing the factors influencing survival. Eur Respir J. 2009;34:843-9. http://dx.doi.org/10.1183/09031936.00003709
15. Kyreeva T, Dmytrychenko V, Pertseva T, Bogats-ka K. Microbial landscape of sputum in patients with non-cystic fibrosis bronchiectasis. 2nd World Bronchiectasis Conference. 2017;52.
16. Mirsaeidi M, Hadid W, Ericsoussi B et al. Non-tuberculous mycobacterial disease is common in patients
with non-cystic fibrosis bronchiectasis. International Journal of Infectious Diseases. 2013;17:1000-4. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijid.2013.03.018.
17. Moulton BC, Barker AF. Pathogenesis of bronchiectasis. Clin Chest Med. 2012;33(2):211-7. http://dx.doi.org/10.1016/jxcm.2012.02.004
18. Orriols R, Hernando R, Ferrer A et al. Eradication therapy against Pseudomonas aeruginosa in non-cystic fibrosis bronchiectasis. Respiration. 2015;90:299-305. http://dx.doi.org/10.1159/000438490
19. Polverino E, Goeminne PC, McDonnell MJ et al. European Respiratory Society guidelines for the management of adult bronchiectasis. Eur Respir J. 2017;50. http://dx.doi.org/10.1183/13993003.00629-2017
20. Quint JK, Millett ER, Joshi M et al. Changes in the incidence, prevalence and mortality of bronchiectasis in the UK from 2004 to 2013: A population-based cohort study. Eur Respir J. 2016;47:186-193. http://dx.doi.org/10.1183/13993003.01033-2015
21. Rademacher J, Welte T. Bronchiectasis - diagnosis and treatment. Deutsches Aerzteblatt Online. 2011;108:809-15.
22. Raghu G, King TE, Behr J et al. Quality of life and dyspnoea in patients treated with bosentan for idiopathic pulmonary fibrosis (BUILD-1). Eur Respir J. 2010;35:118-23.
http://dx.doi.org/10.1183/09031936.00188108.
23. Ringshausen FC, de Roux A, Pletz MW et al. Bronchiectasis-associated hospitalizations in Germany, 2005-2011: a population-based study of disease burden and trends. PLoS One. 2013;8:e71109. http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0071109
24. Seitz AE, Olivier KN, Steiner CA et al. Trends and burden of bronchiectasis-associated hospitalizations in the United States, 1993-2006. Chest. 2010;138:944-9. http://dx.doi.org/10.1378/chest.10-0099
25. Pamela J McShane, Edward T Naureckas, Gregory Tino et al. Non-Cystic Fibrosis Bronchiectasis. AJRCCM. 2013 Sept;188:6.
26. Yu-xing Jin, Yi Zhang, Liang Duan, Yang Yang, Ge-ning Jiang, Jia-an Ding. Surgical treatment of bronchi-ectasis: A retrospective observational study of 260 patients. International Journal of Surgery. 2014;12(10):1050-4. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijsu.2014.08.398
27. Tashkin DP, Celli B, Senn S et al. A 4-year trial of tiotropium in chronic obstructive pulmonary disease. N Engl J Med. 2008;359:1543-54. http://dx.doi.org/10.1056/NEJMoa0805800
28. Thurlbeck WM. Chronic airflow obstruction. Thurlbeck pathology of the lung 2nd edition. 1995;804-8.
29. Weycker D, Edelsberg J, Oster G et al. Prevalence and economic burden of bronchiectasis. Clin Pulm Med. 2005;12:205-9.
http://dx.doi.org/10.1097/01.cpm.0000171422.98696.ed.
♦
УДК 616.12-005.4:616.24-007.272-036.1-071-08 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142364
В.А. Потабашнш ФЕНОТИПИ ХРОШ1ЧШО1
СЕРЦЕВО1 НЕДОСТАТНОСТ1 В ПАЦ1еНТ1В З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ В ПОСДНАНШ З ХРОШ1ЧШИМ ОБСТРУКТИВШИМ ЗАХВОРЮВАШШЯМ ЛЕГЕШЬ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украгни» кафедра терапИ, кардюлоги та амейног медицини ФПО (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабашнш)
пл. 30^ччя Перемоги, 2, Кривий Рг Днтропетровська область, 50000, Украгна SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of therapy, cardiology and family medicine of FPE 30-ty richchia Peremogy, 2, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50000, Ukraine e-mail: valeriy2011@i.ua
Ключовi слова: серцева недостатнкть, фенотипи, шемiчна хвороба серця, хротчне обструктивне захворювання легень
Ключевые слова: сердечная недостаточность, фенотипы, ишемическая болезнь сердца, хронические обструктивные заболевания легких
Key words: heart failure, phenotypes, ischaemic heart disease, chronic obstuctive pulmonary disease
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
161
