CC BY
31
References
1. Opalko A. I. Breeding of stone fruit crops / A. I. Opalko // Breeding fruit and vegetable crops: a Textbook / A. I. Opalko, F. A. Sapko. — K.: Higher HQ., 2000. — P. 364-385.
2. Shcherba, I. V., Morphological and biological features of growing species Cerasus Serrulata LINDL. / I. V. Shcherba, V. V. Polischuk // Mater. Seakr. Sciences. Conf. mol. scientists. - Uman, 2015. S-137.
3 Opalko A. I. modern trends in the improvement of the place of the genus Prunus L. in the composition of the family Rosaceae Juss./ Opalko A. I., K. P. Mower, Opalka A. A. // Materials. Intern. Sciences. Conf. - Uman, 2016. -356-357.
4. Potter D. Basic information on the stone fruit crops / Potter Daniel // Genetics, genomics and breeding of stone fruits [Eds.: Chittaranjan Kole and Albert G. Abbott]. — Boca Raton: CRC Press, 2012. — Chapter 1. — P. 1-21.
5. Avdeev V. S. Molecular evolution in the subfamily Prunoideae Focke, Vestn. Orenb. state med. Univ. Electron. scientific. Sib. — 2012. — № 2 (2).—S. 1-7.— URL:http://www.vestospu.EN/archive/2012/stat/avdeev_2012_2.pdf (Available January 9, 2016).
6. The Plant Listis a working list of all known plants pecies. Version 1.1. September 2013 [Electronic Resource]. — Retrieved from URL: http://www. theplantlist.org/1.1/browse/A/Rosaceae/Prunus/(Accessed 11 January 2016).
7. Kitamura F. Garden Plantsin Japan / Fumio Kitamura, Yurio Ishizu. — Tokyo: Kokusai Bunka Shinkokai, 1963. — 266-R.
8. Potter D. Phylogeny and classification of Rosaceae D. Potter, T. Eriksson, C. Rodger Evansetal. // Plant systematics and evolution. — 2007. — Vol. 266, No. 1-2. — P. 5-43.
9. Liu X.-L. Polyphyly of the Padus group of Prunus (Rosaceae) and the evolution of biogeographic disjunctions between eastern Asia and eastern North America / Xiao-LinLiu, JunWen, Ze-LongNieetal. // Journal of Plant Research. — 2013. — Vol. 126, No. 3. — P. 351-361.
10. Nikolai Vavilov.S. Botanical-geographical bases of breeding. (The doctrine of initial material in plant breeding) / N.S. Vavilov // Theoretical foundations of plant breeding [ed. S. Vavilov]. — Moscow; Leningrad: Selkhozgiz, 1935. —
Vol. 1: General selection of plants. — P. 17-74.
11. Catalogue of Life: Annual Checklist 2015 [Electronic Resource]. — Retrieved from URL :http://www.catalogueoflife.org/annualchecklist/2015/search/all/key/ Prunus/match/1 (Accessed 12 January 2016).
12. .Sinskaya E. N. Historical geography of cultivated flora (tax farming) [ed. by D. D. Brezhnev]. — L.: Kolos, 1969. — 480 p.
13. A. O. Ashurmatov On morphology and taxonomy of the genera Cucumis L. And MeloMill. / O. A. Ashurmetov // Feddes Repertorium — Journal of botanical taxonomy and geobotany. — 1995. — Vol. 106, No. 3-4. — P. 155-159.
14. Chen J. F. Successful interspecific hybridization between Cucumissativus L. And C. Hystrix Chakr. / Jin-Feng Chen, JackE. Staub, Yosuke Tashiro, Shiro Isshiki, Sadami Miyazaki // Euphytica. — 1997. — Vol. 96, No. 3. — P. 413-419.
15. Sanjur O. I. Phylogenetic relationships among domesticated and wild species of Cucurbita (Cucurbitaceae) inferred from a mitochondrial gene: Implications for crop plant evolution and areas of origin / Sanjur, Oris I., Dolores R. Piperno, Thomas C. Andres, and Linda Wessel-Beaver // Proceedings of the National Academy of Sciences USA. -2002. — Vol. 99, No. 1. — P. 535-540.
16. S. Linnaei Cucumis/ Caroli Linnaei // Species plantarum, exhibentes plantas rite cognitas, ad genera relatas, cum differentiis specificis, nominibus trivialibus, synonymis selectis, locis natalibus, secundum systema sexuale digestas. — Holmiae: Laurentii Salvii, 1753. — T. 2. — P. 1011-1012.
17. Telford I. R. H. Cucumis (Cucurbitaceae) in Australia and eastern Malesia including recognized species and the sister species to C. melo / Ian R. H. Telford, Patrizia Sebastian, Jeremy J. Bruhl, Renner, Susanne S. // Systematic Botany. — 2011. — Vol. 36, No. 2. — P. 376-389.
18. Teppner H. Notes on Lagenaria and Cucurbita (Cucurbitaceae) — review and new contributions / Herwig Teppner // Phyton (Horn, Austria). — 2004. — 44, 2. — P. 245-308.
19. L. A. Takhtajan Flowering plants. — N. Y.: Springer Science+Business Media, 2009. — 871 p.
20. The Plant List is a working listofall known plants pecies. Version 1.1. September 2013 [Electronic Resource]. — Retrievedfrom URL: http://www. theplantlist.org/1.1/browse/A/Rosaceae/Maddenia/ (Accessed 7 February 2016).
В. В. ПОЛЩуК УДК 582.988:712.3(477.4)
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального ушверситету садiвництва pol.val@i.ua
С. Я. Турчина
астрант кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального уыверситету садiвництва snezhana.turchina@mail.ru
БОТАН1ЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА МОРФОЛОГО-Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОДУ CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NESS. ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕНН1
Анотащя. 1нтродуковано i узагальнено найбльш популярн'1 сорти виду кал'ютефусу китайського (Callistephus chinensis (L.) Ness.) та рекомендовано для культивування в фунтово-клiматичних умовах Правобережного Лсостепу Укра'/ни. Висв'плено можлив'ють використання iнтродукованих генотипов для селекцп та б'ютехнолопi i вивчено основнi господарсько-ц'1нн'1 ознаки сорт':в калстефусу китайського (Callistephus chinensis (L.) Ness.).
За господарським призначенням сортотипи айстри роздлено на зрiзнi, обсаджувальнi та ун'1версальн'1. Найбльше сорлв в'щнесено до групи ун'терсальних i зрiзних айстр, що мають високе стебло, велик суцв'птя. Невелику групу становлять також обсаджувальнi сорти, як традицйно вико—ристовуються в декоративному сад'1вництв'1. Вони характеризуются низьким або карликовим ростом, а також великою клькстю одночасно квтуючих суцвть на рослин'1. За результатами досл'1джень з вивчення морфолопчних ознакотримано повне уявлення про вар':ювання як кльксних, такi альтернативних характеристик рослин кал'ютефусу китайського.
Узагальнено, вщповщно до Методики державного сортовипробування, забарвлення квток та суцв 'птя, яке було рiзних кольорiв: бле, рожеве, н'жно-рожеве, абрикосово-рожеве, свтло-малинове, темно-бордове, темно-малинове, темно-сине та свтло-блакитне, що пдтверджуе широкий спектр селекцiйно-насiнницьких досл'1джень. За формою куща майже вс сортотипи були колонопод'6нi, за виключенням сорт':в Гольдшатц, Лебедине озеро та Оксамит, у яких форма куща була розлогою. Дослiджуванi генотипи характеризувалися р'зною продуктивнстю, яка варювала в'щ 1,5 г/куща у сорту Юл':я до 3,5-4,0 г/куща у сорту Одарка.
Ключов'1 слова: вих'щний матер'ал, кал'ютефус китайський, селекця, сорти, iнтродукщя, квтування, класиф'жашя, морфолопчн '1 ознаки, господарсько-цiннi ознаки.
В. В. Полищук
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедрой садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства
С. Я.Турчина
аспирант кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства
БОТАНИЧЕСКАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ И МОРФОЛОГО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РОДА CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NESS. ДЛЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ОЗЕЛЕНЕНИИ
Аннотация. Интродуцировано и обобщенно наиболее популярные сорта вида калистефусу китайского (Callistephus chinensis (L.) Ness.) и рекомендовано для культивирования в почвенно-климатических условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Освещено возможность использования интродуцированных генотипов для селекции и биотехнологии и изучено основные хозяйственно-ценные признаки сортов калистефусу китайского (Callistephus chinensis (L.) Ness.). По хозяйственному назначению сортотипы калистефусу китайского разделены на срезочные, обсадочные и универсальные. Больше сортов отнесены к группе универсальных и срезочных астр, имеющих высокий стебель, крупные соцветия. Небольшую группу составляют также обсадочные сорта, которые традиционно используются в декоративном садоводстве. Они характеризуются низким или карликовым ростом, а также большим количеством одновременно цветущих соцветий на растении. По результатам исследований, по изучению морфологических признаков получено полное представление о варьировании как количественных, так и альтернативных характеристик растений калистефусу китайского.
Обобщено, в соответствии с Методикой государственного сортоиспытания, окраску цветков и соцветий, которые были разных цветов: белые, розовые, нежно-розовые, абрикосово-розовые, светло-малиновые, темно-бордовые, темно-малиновые, темно-синие и светло-голубые, что подтверждает широкий спектр селекционно-семеноводческих исследований. По форме куста почти все сортотипы были колонновидными, за исключением сортов Гольдшатц, Лебединое озеро и Бархат, в которых форма куста была развесистой. Исследуемые генотипы характеризовались разной производительностью, которая варьировала от 1,5 г/куста у сорта Юлия до 3,5-4,0 г/куста у сорта Дарья. Ключевые слова: исходный материал, калистефус китайский, селекция, сорта, интродукция, цветение, классификация, морфологические признаки, хозяйственно-ценные признаки.
V. V. Polischuk
Doctor of Agricultural Sciences, Professor of Landscape Gardening Department Uman National University of Horticulture S. Ya. Turchina
Post-Graduate Student of Landscape Gardening Department Uman National University of Horticulture
BOTANICAL CLASSIFICATION AND MORPHOLOGICAL AND BIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NESS FOR LANDSCAPE GARDENING
Abstract. The most popular varieties of Callistephus chinensis (L.) Ness are introduced, summarized and recommended for cultivation in edaphic-climatic zones of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
The article digs deeper into the problem of selection and biotechnology of introduced plants and reviews the main agronomic characteristics of the varieties of Callistephus chinensis (L.) Ness.
In the course of our research, it was found out, that Aster variety types are divided into excised plants, brushed and general according to their commercial function. The most part of the above mentioned plants refers to the group of excised and general plants. They are characterized by a high flower stem and large inflorescence. A small group of these varieties is classified as bushed plants, which are traditionally used for landscape gardening. The essential feature of these plants is a great number of simultaneously flowering inflorescences; they are also regarded as squat or dwarf plants. The research findings on morphological characteristics make it possible to garner serious insights into variability of quantitative characteristics of Callistephus chinensis (L.) Ness, as well as of alternative ones.
The coloring of flowers and inflorescences are generalized according to the Sate variety control methodology (white, pink, bloomy pink, apricot, shocking pink, maroon, modena, deep blue and light blue). The great variety of colors corroborates a wide spectrum of selective and seed researches. According to the bush form, the most plants are regarded as tower-shaped plants, with the exception of the varieties «Goldshats», «Swan Lake» and «Velvet», which are characterized by loosely spreading form. The genotypes under investigation are marked by various plant performance, which varies from 1,5 («Yuliya») to 3,5-4 («Odarka»).
Keywords: starting material, Callistephus chinensis (L.) Ness, selection, varieties, introduction, blossom, classification, morphological characteristics, agronomic character.
Постановка проблеми. Айстра (вщ латинського aster — зiрка) — одна з найулюблетших i найпоширет-ших декоративних рослин вщкритого грунту.
Завдяки чарiвностi й крас квток, невибагливосп до умов вирощування рiзноманiтнi сорти айстри широко використовують для оздоблення парюв, скверiв, балкотв, присадибних дшянок, складання буке^в тощо. Букети з айстр не тшьки дуже гарт, а й недорого коштують i можуть довго, впродовж 14-18 дiб, збер^ати свiжiсть. У вщкритому Грунт бшьшють сортв цвте до заморозюв, милуючи око розма'птям вщтшюв [1].
У давнину, на батьювщит айстр, даруючи ц ^ти коханш людит, бажали стшьки щасливих дтв, скшьки було пелюсток на вах кв^ках у букетИ
Айстра належить до вщдшу Покритонаант класу Дводольт, родини Айстровi (Складноцвт). Рослини ше' родини поширен на вах континентах i ^матичних зонах. Родина Айстровi мае 1300 родiв i бшьше 20000 видiв рослин [2].
Дикоросла айстра (Callistephus chinensis (L.) Ness.) не
едекоративною рослиною.
Iснуючi ниш сорти одержат завдяки селекцп. Айстри завезет в Европу з Китаю. В 1728 роц наання цих квтв привiз у Париж мiсiонер Ыколо 1нкервть. 1снуе припущення, що привезет з Китаю айстри були уже окультурен китайськими садоводами [3]. Директор коро-лiвського саду Трiанон у Версалi Антуан Жусье вперше поаяв "шоземку". Ця рослина привернула увагу францу-зьких садоводiв i, зокрема, власниюв вщомоТ садово' фiрми "Вшьморен". Дуже швидко з'явилися сорти айстри однорiчноï. У Францп ÏÏ називали "королевою маргариток". Особливо гарними були пiвонiеподiбнi айстри, виве-дет версальським садiвником Трюффо [3, 4].
Першим центром селекци айстр можна вважати Фран-цю В 1750 роц тут селекцюновано махрову айстру. Зго-дом у 1950-60-т роки у цш кра'т були сгворет айстри сортотипу Дюшес (Duchess). Вони вiдрiзняються великими, щшьними, густомахровими, рiзнобарвними суцв^я-ми. Хороши сорти Екзотика (Exotica) з рiзнобарвними су-цв^ями, карликовi — Мщшетта Рожева (Midinette Rose)
i Мiдiнетта Яскраво-синя (Midinette Bleu fonce) [115]. З Францп в 1752 роц ця рослина була завезена в Англю Садiвник Мшлер вiдiбрав рослини з махровими суцв^я-ми фiолетового, бшого i червоного кольорiв. До юнця XVIII ст. вiн селекцiонував багато сор^в i3 синiми, пур-пуровими i рожевими кошиками [5].
З XIX ст. центр селекци айстри однорiчноï перемю-тився до Ымеччини. Саме нiмецькi садiвники вiдiграли виршальну роль у формуваннi свiтового сортименту айстр. Вже у 1865 роц на виставц в Ерфуртi було представлено 280 сортв айстри однорiчноï. Насiнництвом i селекцieю тут займалися таю всесв^ньо вiдомi установи, як 1нститут селекцiï в Кведлшбурз^ Державна наанни-цька фiрма, фiрми "Крестенсена" в Ерфуртi, "БенарГ, "Пф^цера" та iн. [6]. Так, в 1900 роц в Кведлiнбурзi фiрмою "Martin Grasshoff" були виведенi айстри групи Вальдерзее i Аполло [7], фiрмою "Е. Benary" в Ерфурт [8] — айстри Геркулес, як одержано iз групи Гогенцол-лерн. Необхщно зазначити, що iз 44 сортотитв, вiдомих нинi, 20 створен нiмецькими селекцiонерами; серед них Страусове Перо, Комета, Королева Ринку, Карликовi Ко-ролiвськi, Художнi, Вальдерзее, Лштут, Петiто та iн. [9]. В останш десятирiччя в Нiмеччинi виведено багато сор-тiв, якi вiдрiзняються високими господарськими та деко-ративними показниками. 1з них найбiльш цкавими е: Сванхильд (Swanhild) — сортотип Радю; Гольдштраль (Goldstrahl) — хризантемоподiбнi; Роза Турм (Rosa Turm), Сшьбер Турм (Silber Turn), Блауер Турм (Blauer Turn) — пiвонiеподiбнi; Адретта (Adretta), Карола (Carola) — Ху-дожнi. Оригiнальнi айстри з двоколiрним забарвленням махрових суцвiть: Помпоннi Червош з Бiлим Центром i Помпонш Фiолетовi з Бiлим Центром [10].
Рщ Калiстефус (Callistephus) близький до роду айстра (Aster). Цей рщ монотипний i мае лише один вид Ка-лiстефус китайський (Callistephus chinensis (L.) Ness.). Цю рослину iнодi називають айстрою однорiчною або айс-трою китайською [11]. Батьювщиною ïï вважають ^вжч-ний та Схщний Китай, пiвдень Далекого Сходу Росп та пiвнiчну частину Корейського твострова. Там досi айстра збереглася у дикому стаж, вона росте переважно на скелях i глиняно-кам'янистих фунтах твденних прсь-ких схилiв у зонi широколистяних лiсiв.
Характер росту i розвитку айстри однорiчноï значною мiрою визначае ïï технолопю вирощування i практичне використання. Рослини мають мiцну кореневу систему. Основна маса корешв знаходиться на глибиш 15-20 см, а частина — глибше проникае у фунт, добре забезпечуючи рослину водою i поживними речовинами.
Хоч наання айстри i мае щшьну оболонку, набрякае i проростае воно швидко. За оптимально!' температури (18-220С) масовi сходи айстри з'являються на 4-7 добу тсля сiвби. До формування четвертого листка айстра росте повшьно. Четвертий листок утворюеться через 3440 дiб пiсля появи сходiв. Квiтковi бруньки на верхiвцi стебла закладаються рано — на 46-53 добу тсля появи сходiв, у фазу 5-6 листка [12].
Головне стебло починае галузитись у фазу бутошзацп (iнодi на 2-4 добу рашше) i мае типовий симподiальний характер. У рiзних сортв, крiм головного стебла, е пагони першого, другого, а iнодi й третього порядкiв.
Характер галуження визначае форму рослини, що е одшею з найважливiших декоративних ознак. Найбшьше галузяться високорослi та низькоро^ айстри; середньо-рослi галузяться менше i мають за розмiром однорiднiшi суцвiття.
Кожен пагiн заюнчуеться одним суцвiттям. Ступiнь галуження визначае рясшсть цвiтiння, що е особливо важливим для низькорослих сортiв, як використовуються для озеленення. Для сортв, якi вирощують для зрiзання, навпаки, утворення великоï кiлькостi суцвiть нерщко призводить до зменшення величини квток i втрати декоративностi.
Багатоярусне плкування айстр сповiльнюе формування й достигання наання, тому школи доцшьно зрiзaти
зaйвi суцвiття, залишивши на наання крaщi 3-6 суцвiть (залежно вщ сорту) [13].
Зaцвiтaють айстри через 3,5-4 мюяц пiсля виавання нaсiння. Суцвiття розпускаються в акропетальному порядку: спочатку на центральному стебл^ потм на стеблах першого i наступних порядюв. За термшами цвiтiння айстри подiляються на три групи: ранш — з перюдом вiд появи сходiв до початку цвтння 130-140 дiб; се-реднi — 140-160 i шзж — понад 160 дiб. Наприклад, ран-нi сортотипи Вальдерзее, Карликова Королiвськa, Маргарита зaцвiтaють у третш декaдi липня; середнi — ^во-нiеподiбнa, Трояндоподiбнa, Едельвейс та ш. — цвiтуть у першш декaдi серпня; пiзнi айстри — Американська Кущова, Принцеса, Художня — починають цвюти з середини серпня.
Айстра однорiчнa — трав'яниста рослина iз стриж-невою широко розгалуженою кореневою системою. Мае досить велик сходи, висотою приблизно 1 см з плоскими ам'ядолями. У бшьшосп сортотипiв сiм'ядолi овaльнi, у Трояндоподiбних айстр — кулясп, у сортотипу Унiкум — видовжеш. Стебло айстри зелене (зазвичай у сортв ia свiтлозaбaрвленими суцв^ями) або червонувате (у сор-тв iз темнозабарвленими суцвiттями), тверде, прямостояче, часто опушене. По всш поверхш стебла зна-ходяться поздовжш борозни. Товщина стебла в рiзних сортотипiв рiзнa.
Суцвiття айстр — кошики, як розтaшовaнi поодиноко на верхiвкaх головного стебла i бокових плках. Кв^ко-ложе плоске або тршки випукле [14]. Суцвiття за роз-мiром подiляють на дрiбнi (дiaметром до 4 см), середш (до 6 см), великi (< 10 см) i дуже велик (> 10 см). Суцв^я складаеться iз трубчастих, язичкових та перехщних квiток. Вони рiзномaнiтнi за формою, розмiром i забарвленням.
Язичковi кв^ки, розтaшовaнi в один або декшька рядiв з крaïв суцвiття — бувають короткими i довгими (2-6 см), широкими i вузькими (0,3-0,5 см). За формою вони подтяються на лопaточкоподiбнi (Трояндоподiб-ж), човникоподiбнi (Пiвонiеподiбнi), плоскi стрiчковi (Комета), хвилясп (Хризaнтемоподiбнi) i спiрaльно закручен (Страусове Перо). Крiм того, язичковi квiтки можуть бути скрученими у трубки (Ужкум), зростатися по довжиж i бути прямими (Променевi) або загнутими у середину у виглядi кгтика (Голчaстi). Язичкова квiткa мае на верхiвцi три зубчики, що вщповщають зрослим пелюсткам. Цi кв^ки одностaтевi.
Трубчaстi квiтки двостaтевi, вони зiбрaнi в численнi ряди по спiрaлi в серединi суцвiття. Трубчасп квiтки най-чaстiше бувають жовтими, проте можуть мати й шше за-барвлення. За довжиною кв^ки подiляться на короткi -до 0,2 см, довп — до 0,5 i дуже довп — понад 0,5 см.
За господарським призначенням сортотипи айстри подтяються на зрiзнi, обсаджувальж та ужверсальш. Найбшьше сор^в належить до групи зрiзних айстр, що мають високе стебло, велик суцвiття. Велику групу станов-лять також обсаджувальш сорти, як трaдицiйно використовуються в декоративному сaдiвництвi. Вони характеризуются низьким або карликовим ростом, а також великою клькстю одночасно кв^ючих суцвiть на рослинi.
Плщ айстри — сiм'янкa довжиною 2-5 мм, шириною 1,2-1,8 мм i товщиною 0,8-0,9 мм. Поверхня ам'янки ледь поздовжньо-ребриста. Сiм'янки рiзних груп айстр мають рiзну форму i розмiр. У високорослих груп (Американськ Кущовi, Страусове Перо тощо) форма ам'янок вузько-клиноподiбнa, у низькорослих i дрiбноквiткових груп (Амбрiя, Вальдерзее, Трiумф, Лiлiпут та iншi) — широко-клиноподiбнa.
Нинi робота з вивчення калютефусу китайського ве-деться в лаборатори квiтково-декорaтивних, лiкaрських та ефiроолiйних культур 1нституту сaдiвництвa НААН. Тут вивчають вплив зони вирощування насшня калютефусу китайського на 1х сортовi якостi [15]. В результат таких дослiджень встановлено, що сортова чистота i виповне-нiсть посiвiв кaлiстефусу китайського залежать вiд зони вирощування насшня.
Вивченням i селекшею ^eï культури в yKpaÏHi займаю-ться i в Нацюнальному 60TaHi4H0My саду iM. М. М. Гришка.
До Державного Реестру copTiB рослин, придатних для поширення в Укpаïнi на 2015 рк внесено 27 copтiв калютефусу китайського, з них 14 сор^в cелекцiï Нацю-нального бoтанiчнoгo саду iM. М.М. Гришка i 13 сор^в селекцп 1нституту cадiвництва НААН [16].
Нацюнальний бoтанiчний сад iM. М. М. Гришка нин1 проводить велику роботу з селекцп i сортовивчення калютефусу китайського. Ниш колекцшний фонд НБС складае 164 сорти, як вщносяться до 22 сортотитв. Селекцiя калicтефуcу китайського спрямована на отри-мання copтiв унiвеpcальнoгo типу та на зpiзання (форму-вання буке^в). Цi сорти в основному вщносяться до сор-тoтипiв: художня, радю, хpизантемoпoдiбна, трояндопо-дiбна, куляста i принцеса. За останш роки до Реестру сор^в рослин, придатних до поширення в Укра'ш, були занесет 2 сорти селекцп НБС £ва (2011) i Вестьна (2010) [17].
Методика дослщження. Мopфoлoгiчний опис сор-^в, пopiвняльне oцiнювання piвня декopативнocтi, бюло-гiчних, екoлoгiчних i господарських властивостей copтiв C. chinensis проводили за методикою державного сорто-випробування [18].
Основж результати дослiдження. Нами було штро-дуковано 14 генoтипiв калютефусу китайського з piзними ознаками, за якими класифкуються сорти внаcлiдoк 'х вирощування i випробування. До найважливших вщне-сено тi, що мають переваги над pанiше створеними сортами за основними господарсько-цшними ознаками та властивостями. Це, перш за все, сорти з piзними фазами розвитку, стшк до дм абютичних i бioтичних чинни-юв, адаптивнi та cтабiльнi до прийнятих технологш вирощування, а також мають високу декоратившсть.
Слiд також зазначити, що певш мopфoлoгiчнi ознаки можуть проявлятись лише в певш фази розвитку рослин. Згщно до Методики проведення експертизи штродуко-ваних генотитв калicтефуcу китайського на вщмшшсть, oднopiднicть i cтабiльнicть вивчаеться 31 ознака [18].
За результатами дослщжень з вивчення морфолопчних ознак отримано повне уявлення про вар^вання як ктьюсних, так i альтернативних характеристик рослин калютефусу китайського (табл. 1). У результат вивчення
господарсько-цшних ознак дослщжуваних copTiB калюте-фусу китайського найбшьш унiвеpcальними були: Юлiя, Оксана, Бiле Чудо, Веснянка, Анастаая та Оксамит, як1 е придатними як для 3pi3^ (формування буке^в, оран-жировок), так i для обсаджування.
Сорти Рожеве Чудо, Гольдшатц, Сшжана, Лебедине озеро, Нiжнicть, Одарка та Людмила були придатш ттьки для зpiзування. I тiльки один сорт калютефусу китайського — Л^ня Hi4 з овальною формою куща вщнесено до copтiв, придатних для обсажування. Однак, дослщжуваш генотипи характеризувалися piзнoю наciнневoю продуктивною, яка ваpiювала вiд 1,5 г/куща у сорту Юлiя до 3,5-4,0 г/куща у сорту Одарка.
Слщ зазначити, що cелекцioнеpiв i дендролопв цЬ кавлять еcтетичнi форми та забарвлення кв^ок цiеí рос-лини. Нами було узагальнено, вщповщно до Методики державного сортовипробування, забарвлення кв^ок та су-цв^я, яке було piзних кoльopiв: бiле, рожеве, шжно-рожеве, абрикосово-рожеве, cвiтлo-малинoве, темно-бор-дове, темно-малинове, темно-сине та св™о-блакитне, що пщтверджуе широкий спектр cелекцiйнo-наciнницьких дослщжень. За формою куща майже ва сортотипи були кoлoнoпoдiбнi, за виключенням copтiв Гольдшатц, Лебедине озеро та Оксамит, у яких форма куща була розлогою.
Висновки. У результат проведених дослщжень згру-повано та узагальнено штродуковаш сорти калютефусу китайського за основними гocпoдаpcькo-цiнними ознаками, в тому чи^ i за декopативнicтю та намiченo шляхи |'х подальшого використання в садово-парковому гос-пoдаpcтвi. Видiленo сорт калютефусу китайського — Лiтня Hi4 з овальною формою куща та вщнесено до copтiв, придатних для обсажування.
Лггература
1. Алексеева Н. М. Для тих хто любить айстри / Н. М. Алексеева // Кв^и Укра'ни. - 1999. - №11. - С. 2-3.
2. Алексеева Н. Н. Астры / Н. Н. Алексеева, Л. М. Яременко. - М.: Юнивест маркетинг, 1999. - 30 с.
3. Алексеева Н. М. Айстри / Н. М. Алексеева. - Ки'в: Кв™ Укра'ни, 2001. - 86 с.
4. Алексеева Н. М. Айстри / Н. М. Алексеева // fei™ Укра'ни. - 2006. - №4. -С. 6-8.
5. Алексеева Н. М. C^cpiM^ айстри фipми Бенаpi / Н. М. Алексеева // Кв^и Укра'ни. - 2006. - №5. - С. 9-13.
6. Алексеева Н. М. Айстри. Бюлопчы особливосп. Вирощування. Використання. Сорти / Н. М. Алексеева, В. М. Черняк, С. М. Левандовська. -
Таблиця 1
Господарсько-бюлопчш ознаки copTiB кал^тефусу китайського, штродукованих з 1нституту cадiвництва НААН
Назва сорту Поход-ження Форма куща Кiлькicть плок 1-го та iнших пopядкiв Забарвлення суцвггтя Продук-тившсть, г/куща Призна-чення
Юлiя 1С НААН кoлoнoпoдiбний 6-9 абрикосово-рожеве 1,5 ушверсал.
Оксана 1С НААН кoлoнoпoдiбний 1-го - 6-8 II-го - 10-12 св™о-малинове 2,5-3,0 ушверсал.
Бiле Чудо 1С НААН кoлoнoпoдiбний 6-8 бше 2,5 ушверсал.
Л^ня нiч 1С НААН овальний 1-го - 6-8 II-го - 10-15 темно-фюлетове 2,5-3,0 обсаджув.
Рожеве Чудо 1С НААН кoлoнoпoдiбний 6-7 рожеве 2,5-3,0 на зpiзку
Гольдшатц Ымеччина розлогий 8-9 рожево-персков 2,5 на зpiзку
Сшжана 1С НААН кoлoнoпoдiбний I-го - 7-9 II-го - 12-16 бше 3,0 на зpiзку
Лебедине озеро 1С НААН розлогий 4-6 св™о-блакитне 2,0 на зpiзку
Ыжшсгь 1С НААН кoлoнoпoдiбний 5-6 жовто-бузково-рожеве 3,0 на зpiзку
Одарка 1С НААН кoлoнoпoдiбний I-го - 5-7 II-го - 10-15 темно-сине 3,5-4,0 на зpiзку
Веснянка 1С НААН кoлoнoпoдiбний 6-8 шжно-рожеве 4,0 ушверсал.
Людмила Умань кoлoнoпoдiбний 5-7 темно-малинове 1,5-2,0 на зpiзку
Анастаая 1С НААН кoлoнoпoдiбний 4-5 темно-сине 3,0-3,5 унiвеpcал.
Оксамит 1С НААН розлогий 7-9 темно-бордове 2,0-2,5 унiвеpcал.
Терноглль: Навчальна книга: Богдан, 2008. - 160 с.
7. Бтоус В. I. Декоративне сaдiвництво (Основи кв^никарства, дендрологи та озеленення): пщручник / В. I. Бтоус. - Умань, 2005. - 296 с.
8. Горай А. А. Интродукция и селекция астры однолетней Callistephus chinensis (L.) Nees) в Национальном ботаническом саду им. М. М. Гришко НАН Украины / А. А. Горай // Роль ботанических садов в сохранении разнообразия растений: материалы юбилейной международной конференции, посвященной 100-летию Батумского ботанического сада (Батуми Грузия, 8-10 мая, 2013 г.). - Батуми, 2013, ч II. - С. 269-270.
9. Искренко З. И. Семенная продуктивность и уровень декоративности новых сортов Callistephus chinensis (L.) Nees / З. И. Искренко, О. И. Рудник -Иващенко, Л. А. Шевель [Электронный ресурс] // Электронный периодический научный журнал «SCI-ARTICLE». - 2015. - №26. - С. 87 - 93 URL: http// sci-article.ru / №26/10_2015. pdf (дата обращения 26.10.2015).
10. Сурган О. В. Реакщя сор^в Callistephus chinensis на метеоролопчы умови перюду вегетаци / О. В.Сурган, Т. I. Мельник // В^ник Сумського нацюнального аграрного уыверситету «Агрономiя i бюлопя», вип. 2 (23). -2012. - С. 21-27.
11. Черняк В. М. Комплексна сортоощнка айстри однорiчноï на територи Захщного Пол^ся та обГрунтування перспективной використання /
B. М. Черняк, С. М. Левандовська // Еколопчы аспекти охорони родючост Трунив i навколишнього природного середовища. Мaтерiaли Всеукра1нсько1 нaуково-грaктичноï конференций Бережанський агротехычний Ыститут НАУ.-Т.: «Воля». - 2006. - С. 424-430.
12. Шевель Л. О. Айстри у вашому саду / Л. О Шевель // Сaдiвницьке това-риство. - 2003. - КиТв. - С. 5.
13. Шевель Л. О. Новi сорти айстри однорiчноï (Callistephus chinensis (L.) Nees) украУнськоУ селекци / Л. О. Шевель // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2013. - №2 (19).
14. Шевель Л. О. ^ßi сорти айстри китайсько1 селекци !нституту сaдiв-ництва / Л. О. Шевель, В. В. Кондратенко // Сaдiвництво. - 2008. - №60. -
C. 267-270.
15. Шевель Л. О. Астры китайские / Л. О. Шевель // Любимая дача. - 2009. -№11. - С. 28-31.
16. Biebel J. Temperature, photoperiod, flowering and Morphology in Cosmos and China Aster / J. Biebel // Proc. Amer. Soc. Hort. Sci. — 2007. - Vol. 34. -P. 635-641.
17. Darlinghton С. D. Chromosome atlas of flowering plants / C. D. Darlinghton, A. P. Wilie // Allien and Unwin. - London, 2005. - 2 ed.- 519 p.
18. Шевель Л. О. Методика проведення експертизи сор^в кал^тефусу китайського (Callistephus chinensis (L.) Nees) на вщмЫысть, однорщысть i стабтьнють / Л. О. Шевель, Н. В. Усманова // Державна служба з охорони прав на сорти рослин. Укра1нський Ыститут експертизи сор^в рослин. - К.: Арефа, 2006. - 21 c.
References
1. Alexeeva N. M. For those who like asters / N. M. Alekseev // The Flowers Of Ukraine. - 1999. - No. 11. - Pp. 2-3.
2. Alexeeva N. N. Asters / N. N. Alekseeva, L. M. Yaremenko. - M.: Univest marketing, 1999. - 30 sec.
3. Alexeeva N. M Asters / N. M. Alekseev. - Kiev: Flowers Ukraine, 2001. - 86 p.
4. Alexeeva N. M Asters / N. M. Alekseev // The Flowers Of Ukraine. - 2006. -No. 4. - Pp. 6-8.
5. Alexeeva N. M. Annual Astra company Benary / N. M. Alekseev // The Flowers Of Ukraine. - 2006. - No. 5. - Pp. 9-13.
6. Alexeeva N. M. Asters. Biological peculiarities. Cultivation. Use. Grade / N. M. Alekseev, V. M. Chernyak, S. M. Lewandowski. - Ternopil: Educational book-Bogdan, 2008. - 160 p.
7. Belous V. I. Ornamental gardening (Basics of floriculture, dendrology and landscaping): textbook / V. I. Belous. - Uman, 2005. - 296 p.
8. Horai, A. A., Introduction and selection of the annual Aster, Callistephus chinensis (L.) Nees) in the National Botanical garden of them. M. M. Grishko of NAS of Ukraine / A. A. Horai // the Role of Botanical gardens in conservation of plant diversity: proceedings of the anniversary international conference dedicated to the 100th anniversary of Batumi Botanical garden (Batumi, Georgia, 8-10 may, 2013). - Batumi, 2013, CH. II. - Pp. 269-270.
9. Iskrenko From. S. Seed productivity and the standard of decoration of new varieties of Callistephus chinensis (L.) Nees / C. S. Iskrenko, A. S. Rudnik -Ivashchenko, L. A. Shevel [Electronic resource] // Electronic periodical scientific journal "SCI-ARTICLE". - 2015. - №26. - P. 87 - 93 URL: http// sci-article.ru / No. 26/10_2015. pdf (accessed on 26.10.2015).
10. Surgan A. V. Reaction of varieties of Callistephus chinensis on the meteorological conditions of the vegetation period / V. A. Surhan, T. I. Miller // Bulletin of Sumy national agrarian University "agriculture and biology", vol. 2 (23). - 2012. - S. 21-27.
11. Chernyak V. M. Complex cartoony asters annuals in Western Polissya and to study the prospects of using / V. M. Chernyak, S. M. Lewandowski // Ecological aspects of protection of soil fertility and the natural environment. Materials Ukrainian scientific-practical conference. Berezhany agrotechnical Institute of national aviation University.-T: "Will". - 2006. - S. 424-430.
12. Shevel, L. A. Asters in your garden / L. Shevel // agricultural Association. -2003. - Kiev. - C. 5.
13. Shevel, L. A., New varieties of annual Aster (Callistephus chinensis (L.) Nees) of Ukrainian selection / L. A. Shevel // Sortovyvedenie the fish of the rights to plant varieties. - 2013. - №2 (19).
14. Shevel, L. A., New varieties of Chinese asters breeding Institute of pomology / L. A. Shevel,. V. Kondratenko // Gardening. - 2008. - No. 60. - P. 267-270.
15. Shevel, L. A., Aster Chinese / L. A. Shevel // Favorite country. - 2009. -No. 11. - P. 28-31.
16. J. Biebel Temperature, photoperiod, flowering and Morphology in Cosmos and Aster China / J. Biebel // Proc. Amer. Soc. Hort. Sci. — 2007. - Vol. 34. -P. 635-641.
17. Darlinghton S. D. Chromosome atlas of flowering plants / C. D. Darlinghton, A. P. Wilie // Allien and Unwin. - London, 2005. - 2 ed.- 519 p.
18. Shevel, L. A., Methods of testing varieties calceus Chinese (Callistephus chinensis (L.) Nees) for distinctness, uniformity and stability / L. A. Shevel, N. V. Usmanova // State service for the protection of rights to plant varieties. Ukrainian Institute of examination of plant varieties. - K.: Aref, 2006. - 21 c.
