CC BY
14
УДК: 616.71 -007.234:616.11 -008.64: 575.181
DOI: HTTPS://D0I.0RG/10.24026/1818-1384.1 (61).2018.126923
М1НЕРАЛЬНА Щ1ЛЬН1СТЬ KICTKOBOÏ ТКАНИНИ У Д1ВЧАТ
13 СИНДРОМОМ ТЕРНЕРА
Н.Б. Зелшська, 1.Ю. Шевченко, G.B. Глоба
Украг'нський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ' ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кшв, Украгна
ВСТУП
Забезпечення нормально!' мшералГзацп кктковоТ тканини е однieю з важливих завдань в комплексному лкуваны пацiентiв i3 синдромом Тернера (СТ) протягом усього життя. Остеопороз i патолопчы переломи у хворих на СТ мають мкце значно частiше, нiж в загальнш популяцп, а зниження мшеральноТ щГльностГ кГсток (МЩК) пГдвищуе ризик виникнення переломГв будь-якоТ локалГзацп та в будь-якому вц зокрема в дитячому [1-4]. Це може бути пов'язано з селективним дефщитом кортикальноТ кктковоТ тканини, що не зумовлений ппогонадизмом та ппоестрогенкю, яка спричиняе дефщит трабекулярноТ кктковоТ тканини [5].
Механвми, вщповщальы за порушення МЩК при СТ, не були повнктю з'ясованк Деяк автори пояснюють це дефщитом естрогеыв [6, 7], ¡нш1 дослщження пщтверджують прямий чи непрямий вплив хромосомних аномалш [8, 9]. За умов дефщиту естрогеыв пщ час пубертату не вщбуваеться достатне ендоостальне зростання кортикального шару кктковоТ тканини, що спричиняе порушення формування трабекулярноТ зони кктки. У разГ подальшого збереження низького ртня естрогеыв не активуеться система соматотропний гормон (СТГ) - шсулЫоподГбний фактор росту-1 (1ФР-1), що також не забезпечуе достатне утворення кктковоТ тканини [10, 11].
Останым часом деяк дослщження виявили роль фолГкулостимулювального гормону (ФСГ) у метаболвм1 ккток [12]. Дослщження Sun L. зГ сптавторами [12] на клГтинах мишГ та людини показали позитивний вплив не лише естрогент, а й ФСГ на диференщащю та функцГю остеокласпв.
Зокрема, ФСГ покращуе остеокластогенез i резорбцiю кктково!' тканини безпосередньо шляхом зв'язування з ФСГ-рецептором остеокласпв та Тх попередникiв [12, 13]. Висок рiвнi циркулюючого ФСГ були пов'язан з втратою кктково!' тканини [14], тодi як зниження рiвня ФСГ в сироватцi кровi внаслщок терапГТ естрогенами пов'язане з пщвищенням кктково'Г маси [15].
Одним iз ключових чинникiв, що обумовлюють фенотип СТ, е недостатнiсть Х-зв'язаних геыв, якi виключають iнактивацiю хромосоми X [16, 17]. Шляхом аналiзу транскриптомних проф^в людських клiтин фiбробластiв за карютипами 45,Х та 46,ХХ нещодавно були виявленi гени, якi потенцмно обумовлюють аномалГТ кктково!' тканини при СТ [18]. Аналiз показав, що при карютип 45,Х знижуеться регулящя рiзних генiв, якi прямо або опосередковано асоцшоваы з кiстковим метаболiзмом, таких як кiстковий морфогенетичний бток 2 (ВМР2), пов'язаний з мiнералiзацiею кктково!' тканини; iнсулiноподiбний фактор росту 2 (!6Р2), фактор росту плаценти (Р6Р) i ендопероксид синтаза простагландину 1 (РТ6Б1), якi беруть участь у реконструкций формуваннi та розвитку ккток [1921]. За даними дослщжень, МЩК у хворих на СТ не залежить вщ карютипу [1, 22].
Ефективнiсть впливу препара^в рекомбiнантного гормону росту (рГР) на МЩК при СТ е суперечливою через невелику ктьккть або вщсутнкть плацебо-контрольованих дослiджень. Деякi дослщження показують полiпшення щiльностi кктково!' тканини [23], деяк з них повщомили про вiдсутнiсть ефектiв [6], в той час як iншi виявили зниження МЩК на ™ лкування цих хворих рГР [24]. Важливим в корекцп
Зел1нська Натал1я Бориавна, д. мед. н., ст. н. с., завщувач вщдшу AHTayoï ендокринологи; ORCID iD: orcid.org/0000-0002-9000-8940. Шевченко 1рина Юрiïвна, к. мед. н., старший науковий ствробггник вщдшу дитячоï ендокринологiï; 01021, м. Киïв, Кловський узвiз, 13-А; E-mail: ish31@i.ua, ORCID iD: orcid.org/0000-0002-5288-7032; Глоба eвгенiя Вiкторiвна, к. мед. н., провiдний науковий ствробггник вiддiлу дитячоï ендокринологiï; ORCID iD: orcid.org/0000-0001-7885-8195.
порушень МЩК е раннш початок замкно''' терапГ'' препаратами естрогенГв. Щоб зберегти МЩК, noTpi6He довготривале лГкування естрогенами, у подальшому - з додаванням прогестерону. КрГм того, для запобГгання остеопорозу необхiдно забезпечити достатне надходження в органГзм кальцГю, вiтамiну Д i пiдтримку нормально!' маси тта [2, 25].
Метою нашого дослiдження було виявлення порушень МЩК в дiвчат i3 СТ залежно вщ 'х вiку, карютипу, наявностi замкно''' терапГ'' естрогенами.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Для виконання мети дослщження нами було обстежено 30 дiвчат Гз СТ за перюд 2014-2016 рр. За ознакою варГанту карГотипу дГвчат Гз СТ розподтили на 3 групи. До першо''' групи увГйшли хворГ з карютипом 45,Х (n=22); до друго''' групи - Гз моза'чним варГантом карГотипу 45,Х/46,ХХ (n=4); до третьо''' групи - дГвчата зГ структурними аномалГями хромосоми Х: 45,X/46,Xi(Xq), 45,X/46X+mar, 46,Xi (n=4). Залежно вГд вГку дГвчата були розподГленГ на 2 групи - до пубертатного, до 12 рокГв (n=10) i пубертатного вГку, старше 12 рокГв (n=20). З метою оцГнки впливу замкно''' терапГ'' естрогенами на стан МЩК хворГ пубертатного вГку були розподГленГ на групи, якГ отримували терапГю естрогенами (n=12), та якГ 'Г'" не отримували (n=8). ТерапГю естрогенами отримували протягом 1 року в дозах згщно протоколу [26].
Стан кГсткового метаболГзму оцГнювали за результатами вимГрювань МЩК хребцГв L2-L4 поперекового вГддГлу хребта методом двоенергетично''' рентгенГвсько''' абсорбцГометрГ'' (DXA) у вщдтеннГ променево''' дГагностики УНПЦЕХ, ТЕОГТ на денситометрГ "Lunar", фГрми "General Electric Health care" (ФранцГя). Результати дослГдження виражали в абсолютна кГлькостГ кктково''' тканини (у грамах) i порГвнювали з референтною базою даних, наданою фГрмою-виробником. ОтриманГ показники виражали в г/см2, для оцшки яких використовували Z-критерГй для вщповщного хронологГчного вГку та статГ. Показники денситометрГ'' оцГнювали в перерахунку на кГстковий вГк дитини. Значення Z-критерГя менше (-)2,5 розцГнювали як остеопороз, а в разГ його зниження вГд (-)1,0 до (-)2,5 SD - як остеопенГю. АналГзували показники МЩК залежно вГд карГотипу i вГку дитини.
З метою визначення характеру метаболГзму кГстково''' тканини проводили дослГдження рГвня остеокальцину, бтка, що синтезуеться остеобластами i вГдображае ступшь 'х активностГ,
оскiльки остеокальцин утворюеться в результатi остеосинтезу i не е продуктом резорбцГ'' кктково''' тканини. Осктьки остеокальцин впливае також на резорбфю кiсток за принципом зворотного зв'язку (чим вищий його рiвень в кровi, тим активнiший процес руйнування староТ кктково''' тканини з метою ТТ подальшого оновлення i формування), пiдвищений його рiвень е показником остеопорозу. Визначення остеокальцину виконували методом електрохемтюмЫесцентного аналiзу з використанням автоматичного аналiзатора "Cobas" (Японiя). Статистичну обробку отриманих результат проводили за допомогою стандартних методiв статистичного аналiзу з використанням програми Statistica 10 (StatSoft, США). Використовували стандарты непараметричн (тест Kruskal-Wallis) статистичнi тести. Для аналiзу якiсних даних (%) двох або бтьше незалежних груп використовували точний тест ФГшера. Для аналiзу кiлькiсних даних у групах використовували однофакторний дисперсмний аналiз (One-Way ANOVA). Проводився кореляцмний аналiз за Стрменом. Данi наведено у виглядi Ме [25; 75], де Ме - медiана i 25; 75 -¡нтерквартильн значення (25-а та 75-а перцентилi), за непараметричного розподiлу ознак. р <0,05 було прийнято як показник достовГрноТ' рiзницi.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
В обстежених 30 дiвчaт iз СТ, середнiм вiком 12,85 [11,00; 16,11] року, МЩК становила 0,82 [0,76; 0,89] г/см2, Z-критерш - (-) 1,70 [(-)2,50; (-)1,20] SD, що е свщченням остеопенГ'' у цих хворих.
СтупЫь тяжкост порушень кГсткового метaболiзму розподтилась наступним чином: 23,33% дГвчат мали нормальну МЩК Гз Z-критеркм - 0,3 [(-)0,55; 0,80] SD, в 76,66% хворих виявлено зниження МЩК (зокрема в 50,00% - остеопенГю Гз Z-критеркм (-)1,60 [(-)2,20; (-)1,40] SD та в 26,66% - остеопороз Гз Z-критеркм (-)3,00 [(-)3,35; (-)2,60] SD. Найменший вГк дитини Гз СТ, у якоТ' було зареестровано остеопенГю, становив 9,3 року (карютип 45,Х).
У вах дтчат показники паратгормону (середнш рГвень - 27,00 [19,96; 48,31] пг/мл), каль^ю ¡онвованого (середнш рГвень - 1,21 [1,19; 1,26] ммоль/л), i фосфору (середнш ртень - 1,30 [1,08; 1,54] ммоль/л) були в межах норми.
За нашими даними показники МЩК не залежали вщ карГотипу хворих ¡з СТ; ми спостеркали наявнкть остеопенГ'' за вах вар1антт карГотипу без достовГрноТ' рГзниц мГж групами обстежених (р>0,05) (табл. 1).
Портняння показникГв МЩК у дп"ей допубертатного (n = 10) та пубертатного (n=20) вку
Таблиця 1
Стан МЩК у дЁвчат i3 СТ з pÏ3HMM карютипом (Me [25; 75])
Карютип МЩК, г/см2 Z-критерш, SD
45,Х (n=22) 0,79 [0,73; 0,89] (-)1,67 [(-)2,60; (-)1,30]
45,Х/46,ХХ (n=4) 0,87 [0,76; 0,88] (-)1,30 [(-)2,50; (-)0,10]
р1 0,72 0,63
Структуры аномалп хромосоми Х (n=4) 0,89 [0,85; 1,12] (-)1,45 [(-)2,40; (-)0,50]
р2 0,06 1,00
р3 0,35 0,88
npuMimKu: 1 - достов'рнктьeidMiHHOcmiпоказникам'жгрупамизкарютипом45,Х/46,ХХта45,Х;
2 - достов'рнкть eidMiHHOcmi показника м'жгрупами 3i структурними аномал'ями хромосоми Хта карютипом 45,Х; 3 - достов'рнкть в'дм'шност'! показника м'1жгрупами 3i структурними аномал'ями хромосомиХта карютипом 45,Х/46,ХХ.
"й ■
1,5 ' у-^- Допубертвткий ei к
1 - .—лШЩ^^^Ш-о 5S ^^^Н- ■ Пубертвтмии eïK
«J2J ■ "И
МЩК (г/см2) Z-критерш (SD)
Рис.1. Стан МЩК в д'1вчат iз СТрiзного вку.
показали, що показники в дтчат допубертатного перюду знаходяться в межах норми та доо^рно вiдрiзняються вщ покaзникiв в дiтей пубертатного BiKy (р<0,05) (рис. 1).
Для визначення взаемозв'язку мiж вiком дiвчат i3 СТ i розвитком порушень ккткового метаболiзмy було проведено кореляцшний аналiз за Спiрменом, який виявив статистично значущий зворотний кореляцiйний зв'язок мiж вiком хворих iз СТ i Z-критерieм (r=(-)0,46, (р<0,05) (рис. 2), що свщчить про прогресування з вком ступеня порушень ккткового метаболiзмy у дiвчат iз СТ.
Також визначено наявнкть статистично значущого сильного зворотного кореляцiйного зв'язку мiж рiвнем ФСГ хворих на СТ (як показника тяжкосп первинного ппогонадизму) i Z-критерieм (r=(-)0,81, р<0,05) (рис. 3), який доводить, що одним iз чиннитв розвитку остеопорозу i його тяжкосп в дiвчат iз СТ е
стyпiнь дефiцитy естрогеыв та пiдвищення ФСГ, та пщтверджуе данi деяких авторiв щодо впливу ФСГ на кктковий метаболiзм (що зазначено вище).
При порiвняннi показнитв МЩК у групах дiвчат iз СТ, якi протягом одного року отримували (n=12) або не отримували (n=8) замiснy терапiю препаратами естрогеыв, виявлено достовiрнy рiзницю (р <0,05) показнитв Z-критерiю мiж цими групами хворих. Вщзначено вiдсyтнiсть розладiв кктково!' тканини в грyпi дiтей пубертатного вку, якi отримували замiснy тератю препаратами естрогенiв якнайменше протягом 1 року (Z-критерш становив (-)0,78 [(-) 1,04; 0,54] SD, i наявнкть остеопенп в груп дiтей
I = -.4613
4 6 & 10 12 14 16 1Й
»к от*
Рис.2. Кореляця м'1жзниженням МЩК(1-критер'\й (SD)) i в':ком д'!вчат iз СТ(критерй Спрмена, p <0,05).
X о
ч N О ч о
ч Ч. ч
О
й ч ч X. о 4 ч V - о* —
о 4
-20 О 20 40 60 30 100 120 140 160 130 4СГДООГМЛ0
Рис.3. Кореляця м'1жр'1внем ФСГiступенем порушення МЩК (Z-критерiй (SD)) у д 'вчат ¡з СТ (критерй Спрмена, p <0,05).
пубертатного вку у разi вiдсутностi тако''' терапП' (Z-критерiй становив (-)1,86 [(-)2,33; (-)1,12] БЭ.
Рiвень остеокальцину в сироватцi кровi було визначено у 15 дiвчат iз СТ. Середнi його показники доа^рно не вiдрiзнялись в трупах дiтей допубертатного (п=7) - 98,50 [71,20; 130,50] нг/мл i пубертатного вiку (п=8) - 91,98 [65,00; 140,00] нг/ мл (р >0,05). В допубертатному вщ у 100% дiвчат цей показник знаходився в межах норми, а в пубертатному вщ був пщвищеним у 60,03% хворих.
Ми не виявили доа^рно''' рiзницi рiвня остеокальцину в дiвчат iз СТ з рiзним карiотипом (р >0,05). Так, у хворих iз карiотипом 45,Х (п=8) вiн становив 97,02 [71,39; 141,20] нг/мл, iз карiотипом 45,Х/46,ХХ (п=4) - 115,30 [63,47; 174,00] нг/мл, iз структурними аномалiями хромосоми Х (п=3) -76,02 [50,00; 84,77] нг/мл. У випадках наявносп остеопорозу ^-критерш <(-)2,5 БЭ) рiвень остеокальцину був пщвищеним у 100% пацктчв, а за наявносп остеопенп ^-критерм вiд (-)1,0 БЭ до (-)2,5 БЭ) - тiльки у 75,00%.
Не було зареестровано статистично доо^рного кореляцiйного зв'язку показникiв остеокальцину з рiвнями ФСГ, ЛГ, естрогенiв i ступенем порушення кiсткового метаболiзму (Z-критерiем, тобто з наявнiстю остеопенП' або остеопорозу). Таким чином, остеокальцин не може слугувати показником наявносп чи вщсутносл остеопорозу в дней iз СТ, але враховуючи невелику ктьккть дослщжень, це питання потребуе подальшого вивчення.
За даними реестру дней iз СТ терапiя препаратами гормону росту (рГР) розпочинаеться в середньому вщ 11,74±3,79 року, i для полтшення прогнозу росту хворих, з повтьним закриттям зон росту
лiкарi надавали перевагу лiкуванню низькорослостi рГР, ыж гiпогонадизму. Вiдповiдно вiк початку замкно''' терапГ'' естрогенами дiвчат iз СТ в УкраТш становив в середньому 14,26±1,12 року [27].
Нашi данi пiдтверджують данi лiтератури, що дефiцит естрогенiв сприяе розвитку остеопорозу у хворих на СТ, а в разi подальшого збереження низького рiвня естрогеыв не вiдбуваеться потенщювання анаболiчного впливу СТГ на ккткову тканину. Тому ми пропонуемо включати до перелiку обов'язкових дослiджень пщ час диспансерного огляду хворих на СТ проведення ЭХА щорiчно, починаючи з 12-рiчного вiку, для раннього виявлення порушень кктково''' тканини. Ми вважаемо, що починати замкну тератю препаратами естрогеыв потрiбно з 12^чного вiку [26] для запобiгання розвитку та прогресування порушень кктково'Г тканини.
ВИСНОВКИ
1. Зниження МЩК виявлено в 76,66% дiвчат iз СТ: в 50,00% дiагностовано остеопенiю, в 26,66% - остеопороз. Найменший вк, в якому було зареестровано остеопеыю, становив 9,3 року. Показники МЩК не залежать вщ карiотипу.
2. Показники МЩК у дiвчат допубертатного вку знаходяться в межах норми та доа^рно вiдрiзняються вiд показнитв у дiтей пубертатного вiку (р<0,05). Розлади кiсткового метаболiзму прогресують з вком хворих iз СТ: чим старша дитина, тим бiльш значний стутнь цих порушень (г=(-)0,46, р<0,05).
3. Прояви остеопенГ'' були вiдсутнiми в групi вiку пiдлiткiв iз СТ, якi отримували замiсну тератю препаратами естрогенiв (Z-критерiй (-)0,78 [(-)1,04; 0,54] БЭ), в той час як зниження МЩК вщбувалось в груп дiтей, якi и' не отримували ^-критерш (-)1,86 [(-)2,33; (-)1,12] БЭ), (р <0,05).
4. Не виявлено доп^рноТ рiзницi рiвня остеокальцину в кровi серед хворих iз рiзним карiотипом i статистично доа^рно''' його кореляцП' з показниками ФСГ, ЛГ, естрогенiв, ступенем порушення ккткового метаболiзму (за Z-критерiем). Таким чином, остеокальцин не може слугувати показником наявносп чи вщсутносл остеопорозу в дп"ей iз СТ.
5. Для вчасного дiагностування порушень МЩК, 'х динамки, зокрема на ™ вщповщно''' терапП' необхiдно включати до перелку обов'язкових дослiджень пiд час диспансерного огляду хворих на СТ проведення ЭХА щорiчно, починаючи з
12-pÍ4Horo BiKy. 3aMicHy терапю препаратами
ecrporeHiB n0Tpi6H0 починати з 12-pi4Horo BiKy у
BÍAnoBÍAHOMy BiKOBOMy дoзyваннi.
Автори пов'домляють про в'дуттсть
конфлкту штереав.
Л1ТЕРАТУРА
1. Nadeem M, Roche EF. Bone mineral density in Turner's syndrome and the influence of pubertal development. Acta Paediatr. 2014; 103(1):38-42. doi: 10.1111/apa.12435
2. Pitukcheewanont P, Numbenjapon N, Safani D. Bone size and density measurements in prepubertal children with Turner syndrome prior to growth hormone therapy. Osteoporos Int. 2011; 22(6):1709-1715. doi: 10.1007/s00198-010-1375-2
3. Soucek O, Lebl J, Zapletalova J, et al. Bone geometry and volumetric bone density at the radius in patients with isolated SHOX deficiency. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2013; 121 (2):109-114. doi: 10.1055/s-0032-1333260
4. Soucek O, Lebl J, Snajderova M, et al. Bone geometry and volumetric bone mineral density in girls with Turner syndrome of different pubertal stages. Clin Endocrinol. (Oxf). 2011; 74(4):445-452. doi: 10.1111/j.1365-2265.2010.03955.x
5. Bakalov VK, BondyCA. Fracture risk and bone mineral density in Turner syndrome. Rev Endocr Metab Disord. 2008; 9(2):145-151. doi: 10.1007/s11154-008-9076-2.
6. Carrascosa A, Gussinyé M, Terradas P, Yeste D, Audi L, Vicens-Calvet E. Spontaneous, but not induced, puberty permits adequate bone mass acquisition in adolescent Turner syndrome patients. J Bone Miner Res. 2000; 15(10):2005-2010. doi: 10.1359/ jbmr.2000.15.10.2005
7. Hanton L, Axelrod L, Bakalov V, Bondy CA. The importance of estrogen replacement in young women with Turner syndrome. J Womens Health (Larchmt). 2003; 12:971-977. doi:10.1089/154099903322643893
8. Soucek O, Lebl J, Snajderova M, Kolouskova S, Rocek M, Hlavka Z, et al. Bone geometry and volumetric bone mineral density in girls with Turner syndrome of different pubertal stages. Clin Endocrinol. 2011; 74:445-452. doi:10.1111/j.1365-2265.2010.03955.x
9. Zinn AR, Roeltgen D, Stefanatos G, Ramos P, Elder FF, Kushner H, et al. Turner syndrome neurocognitive phenotype maps to Xp22.3. Behav Brain Funct. 2007; 3:24. doi:10.1186/1744-9081-3-24
10.Bakalov VK, Chen ML, Baron J, et al. Bone mineral
density and fractures in Turner syndrome. Am J Med. 2003; 115(4):259-264.
11.Breuil V, Euller-Ziegler L. Gonadal dysgenesis and bone metabolism. Joint Bone Spine. 2001; 68(1):26-33.
12.Sun L, Peng Y, Sharrow AC, Iqbal J, Zhang Z, Papachristou DJ, et al. FSH directly regulates bone mass. Cell. 2006; 125:247-260. doi:10.1016/j. cell.2006.01.051
13.MoriG, D'AmelioP, Faccio R, BrunettiG. Bone-immune cell crosstalk: bone diseases. J Immunol Res. 2015; 2015:108451. doi: 10.1155/2015/108451
14.Colaianni G, Cuscito C, Colucci S. FSH and TSH in the regulation of bone mass: the pituitary/immune/ bone axis. Clin Dev Immunol. 2013; 2013:382698. doi:10.1155/2013/382698
15.Kawai H, Furuhashi M, Suganuma N. Serum follicle-stimulating hormone level is a predictor of bone mineral density in patients with hormone replacement therapy. Arch Gynecol Obstet. 2004; 269:192-195. doi:10.1007/s00404-003-0532-7
16.Clement-Jones M, Schiller S, Rao E, Blaschke RJ, Zuniga A,Zeller R, et al. The short stature homeobox gene SHOX is involved in skeletal abnormalities in Turner syndrome. Hum Mol Genet. 2000; 9:695-702. doi:10.1093/hmg/9.5.695
17.Carrel L, Willard HF. X-inactivation profile reveals extensive variability in X-linked gene expression in females. Nature. 2005; 434:400-404. doi:10.1038/ nature03479
18. Rajpathak SN, Vellarikkal SK, Patowary A, Scaria V, Sivasubbu S, Deobagkar DD. Human 45,X fibroblast transcriptome reveals distinct differentially expressed genes including long noncoding RNAs potentially associated with the pathophysiology of Turner syndrome. PLoS One. 2014; 9:e100076. doi:10.1371/journal.pone.0100076
19.McCoy RJ, Widaa A, Watters KM, Wuerstle M, Stallings RL, Duffy GP, et al. Orchestrating osteogenic differentiation of mesenchymal stem cells-identification of placental growth factor as a mechanosensitive gene with a pro-osteogenic role. Stem Cells. 2013; 31:2420-31. doi:10.1002/ stem.1482
20.Maes C, Coenegrachts L, Stockmans I, Daci E, Luttun A, Petryk A, et al. Placental growth factor mediates mesenchymal cell development, cartilage turnover, and bone remodeling during fracture repair. J Clin Invest. 2006; 116:1230-42. doi:10.1172/JCI26772
21.Chen L, Jiang W, Huang J, He BC, Zuo GW, Zhang W, et al. Insulin-like growth factor 2 (IGF-2) potentiates
BMP-9-induced osteogenic differentiation and bone formation. J Bone Miner Res. 2010; 25:244759. doi:10.1002/jbmr.133 22.Shi K, Liu L, He YJ, Li D, Yuan LX, Lash GE, Li L. Body composition and bone mineral status in patients with Turner syndrome. Sci Rep. 2016; 30(6):38026. doi: 10.1038/srep38026. 23.Sas TC, de Muinck Keizer-Schrama SM, Stijnen T, van Teunenbroek A, van Leeuwen WJ, Asarfi A, et al. Bone mineral density assessed by phalangeal radiographic absorptiometry before and during long-term growth hormone treatment in girls with Turner's syndrome participating in a randomized dose-response study. Pediatr Res. 2001; 50:417-22. doi:10.1203/00006450-200109000-00019 24.Suganuma N, Furuhashi M, Hirooka T, Moriwaki T, Hasegawa Y, Mori O, et al. Bone mineral density in adult patients with Turner's syndrome: analyses of the effectiveness of GH and ovarian steroid hormone replacement therapies. Endocr J. 2003; 50:263-9. doi:10.1507/endocrj.50.263
25.Nguyen HH, Wong P, Strauss BJ, Jones G, Ebeling PR, Milat F, Vincent A. Delay in estrogen commencement is associated with lower bone mineral density in Turner syndrome. 2017; 20(5):436-441. doi: 10.1080/13697137.2017.1325461.
26.Наказ МОЗ № 55 вщ 03.02.2009 року «Про затвердження протоколiв надання медичноТ допомоги дням за спещальнктю «Дитяча ендокринолопя». [Approval of medical care protocols on specialization "Pediatric endocrinology"]. [The Order of Ukrainian Ministry of Health Care N. 55 from 03.02.2009]. [Internet] Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20090203_55.html [Ukrainian].
27 Зелнська НБ, Шевченко Ю, Глоба €В. Особливосп лкування дпей i3 синдромом Шерешевського-Тернера препаратами рекомбЫантного гормону росту. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя. 2016; 2(54):35-41. Doi: 10.24026/1818-1384.2(54).2016.75869. Zelinskaya N, Shevchenko I, Globa E. [Treatment of children with Turner's syndrome with recombinant growth hormone]. Clinical endocrinology and endocrine surgery. 2016; 2(54):35-41. [Ukrainian]. Doi: 10.24026/18181384.2( 54).2016.75869
РЕЗЮМЕ
Мшеральна щшьнкть кктково!' тканини у дiвчат
i3 синдромом Тернера
Н.Б. Зелнська, iM. Шевченко, €.В. Глоба
Мета дослщження - визначення стану кктково''' тканини в дтчат ¡з СТ рвного вГку, варГантГв карютипу, замкноТ' терапГ'' естрогенами.
Матерiали i методи. Обстежено 30 дГвчат ¡з синдромом Тернера (СТ), вГком 12,85 [11,00; 16,11] року з використанням методу двоенергетичноТ' рентгентськоТ' абсорбцюметри (DXA). Для оцГнки МЩК використовували Z-критерш для хронолопчного вГку та статГ дитини. Значення Z-критерГю менше (-)2,5 SD розцГнювали як остеопороз, вщ (-)1,0 до (-)2,5 SD - як остеопенГю. Показники DXA ощнювали в перерахунку на кктковий вГк хворих. АналГз показникт МЩК проводили залежно вГд карютипу i вГку дитини. Визначення остеокальцину в сироватщ кровГ виконували методом електрохемтюмшесцентного аналГзу з використанням автоматичного аналватора "Cobas" (ЯпонГя). Статистичну обробку отриманих результата проводили за допомогою стандартних методГв статистичного аналГзу з використанням програми Statistica 10 (StatSoft, США).
Результати та обговорення. Зниження МЩК за показником Z-критерГю виявлено в 76,66% дтчат ¡з СТ: в 50,00% дГагностовано остеопенГю, в 26,66% - остеопороз. Найменший вк дитини з СТ, в якому було зареестровано остеопеыю, становив 9,3 року. Показники МЩК не залежали вщ карютипу хворих, а у дтчат ¡з СТ допубертатного вГку знаходились в межах норми та достовГрно вГдрГзнялись вГд знижених показникт, що визначали в дГтей пубертатного вГку (р<0,05). Порушення кГсткового метаболвму прогресують з вГком хворих на СТ: чим старша дитина, тим бтьший ступГнь цих порушень (r=(-)0,46, р<0,05). Не зареестровано проявГв остеопорозу чи остеопенп в групГ дГтей пубертатного вГку, якГ отримували замкну тератю препаратами естрогенГв (Z-критерГй (-)0,78 [(-) 1,04; 0,54] SD), i визначено зниження МЩК в грут дГтей, якГ таку тератю не отримували (Z-критерГй (-)1,86 [(-) 2,33; (-)1,12] SD).
Висновки. Для вчасного дГагностування в дГтей ¡з СТ порушень МЩК, Т'х динамки, зокрема на тлГ вГдповГдноТ' терапГ'' необхГдне проведення DXA щорГчно, починаючи з 12-ртного вГку. Остеокальцин не може слугувати показником наявносл чи вщсутносп остеопорозу в дГтей ¡з СТ. ЗамГсна терапГя гГпогонадизму в пщлткт ¡з СТ запобГгае розвитку остеопорозу.
Ключовi слова: Синдром Тернера, дп"и, остеопороз, мГнеральна щГльнГсть кГстковоТ' тканини, остеокальцин, ппогонадизм.
SUMMARY Bone mineral density in girls with Turner's syndrome
Zelinska NB, Shevchenko IY, Globa EV
The aim of the study - to examine the disorders of bone mineral density in girls with Turner's syndrome (TS), different age, karyotype, estrogen therapy.
Materials and methods. We examined 30 TS girls 12,85 [11,00; 16,11] years old with the method of X-ray absorbtiometry (DXA). The evaluation of the indicators used Z-score for a given chronological age and sex. Z-score less than (-) 2.5 SD, regarded as osteoporosis, and in case of decline of (-)1.0 SD to (-)2.5 SD - as osteopenia. DXA was measured in terms of the bone age of the child. Analysis bone mineral density (BMD) was performed depending on the karyotype and age of the child. Determination of osteocalcin was carried out by the method of electrochemiluminescence analysis using the automatic analyzer "Cobas" (Japan). Statistical analysis of the results was performed by using Statistica 10 (StatSoft, USA).
Results and discussion. Reduced BMD was detected in 76.66% of TS girls: 50.00% were diagnosed
osteopenia, and 26.66% - osteoporosis. The earliest age at which revealed osteopenia was 9.3 years. Reduced BMD was not dependent on karyotype. BMD values in girls of pre-pubertal age were within the norm and significantly differed from those at pubertal age (p <0.05). The violation of bone metabolism arises with age: the older the child, the more pronounced the degree of these disorders (r = (-)0.46, p <0.05). There was no evidence of osteopenia in the group of puberty children receiving estrogen replacement therapy (Z-test (-)0.78 [(-) 1.04, 0.54] SD, and a decrease in BMD in the group of children who do not receive it (Z-test (-)1.86 [(-)2.33, (-)1.12] SD.
Conclusions. For the timely diagnosis in children with CT violations of the BMD, their dynamics against the background of appropriate therapy, it is necessary to conduct DXA annually, starting at the age of 12 years. Substitution therapy for hypogonadism in adolescents with TS prevents the development of osteoporosis.
Key words:Turner's syndrome, children, osteoporosis, bone mineral density, osteocalcin, hypogonadism.
ßama HadxodweHHa do pedaKuii23.01.2018 p.
