CC BY
27
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.37-002:346.2-002.1-089.5 КУНОВСЬКИЙ В.В., KBIT АЛ
Кафедра загально! xipypri! та кафедра xipypri! та ендоскоп! ФПДО Льв'вський нацюнальний медичний унверситетiM. Данила Галицького
больовий синдром та шляхи його ывелювання у комплексному х|рурпчному лкуваны хворих 3 нев1дкладною абдомнальною патолопвю
Резюме. На nрuкладi комплексного хiрургiчного лжування 51 хворого з невiдкладною хiрургiчною патоло-гieю (37 пацieнтiв 1з гострим апендицитом та 141з гострим панкреатитом) проведено оцнкухарактеру змтрiвня стресорних гормошв на фот больового синдрому (БС). Проанал^овано клтчну ефективнсть застосування аналгетичних nреnаратiв та хх комбшацш для лiквiдацii БС i стверджено, що включения до схеми лiквiдацii БС методики мультимодального знеболювання (аналгетик Акупан у поеднанш з про-тизапальним середником Диклобрю) сприяе його кутруваннюу 90 % хворих.
Ключовi слова: гострий панкреатит, гострий апендицит, стрес, больовий синдром, мультимодальне знеболювання.
Постановка проблеми i анал1з останшх досоджень
Лжвщащя больового синдрому (БС) у xipypri4-них хворих i3 невщкладною хiрyргiчною патоло-пею е безсумшвно актуальною проблемою. Слщ указати, що саме БС домшуе в клжчнш карти-Hi раннього перюперацшного перюду (РПОП) у бшьшосп пацiентiв хiрyргiчного профiлю. Не-адекватне знеболювання у цьому перiодi обумов-люе формування стрес-вiдповiдi i може призвести до дисфункцп шлунково-кишкового тракту, пору-шень легенево!, серцево-судинно! системи, сприяе формуванню синдрому хрошчного болю, якi зна-чно затримують пiсляоперацiйне вiдновлення, по-довжують перюд реабштацп i збiльшyють вартiсть лжування [1—4].
До певного часу стрес-вщповщь можна розгля-дати як адаптивну функщю органiзмy, спрямова-ну на шдтримку гомеостазу, однак у дослщженнях Н. Kehlet [6] вказано, що патогенний характер розгорнуто! стрес-вiдповiдi значною мiрою впли-вае на результати хiрyргiчного лiкyвання як з огля-ду основного чинника, що зумовлюе формування хрошчного БС, так i як домшуюча причина розви-тку у хворих порушень адаптацп, психiчних роз-ладiв (страх, депресiя, порушення сенсорного ввд-чуття i емоцiйного сприйняття).
Больовий синдром у хiрyргiчних пащенпв е пщ-Грунтям для раннього застосування анальгетичних засобiв, а адекватне знеболювання е одним iз важ-ливих компонентiв перюперацшно! курацй даного контингенту пащенпв. Незважаючи на широкий вибiр знеболюючих лiкарських засобiв, перюпера-
цiйна аналгезiя майже у 50 % випадюв вважаеться недостатньою та потребуе додаткового вивчення як з огляду на вибiр аналгетика, так i на визначення його дози, кратност та тривалостi застосування [1, 7, 8].
Мета дослвдження — дослвдити характер змiн рiвня стресорних гормошв у хворих iз невщклад-ною хiрургiчною патологiею (гострим панкреатитом та гострим апендицитом), ощнити клшчну ефективнiсть застосування медикаментних серед-никiв та Гх комбiнацiй для лжввдацп БС у даного контингенту пащенпв.
Матер\ал \ методи досл\дження
Проспективним дослiдженням загалом охопле-но групу з 51 пацiента, а саме: 14 хворих iз гострим панкреатитом (ГП) та 37 iз гострим апендицитом (ГА), яким було проведено комплексне хiрургiчне л^вання у клжчнш лiкарнi швидког медичног допомоги м. Львова у 2011—2013 роках. Вж пащ-ентiв коливався в межах вщ 26 ± 4 до 68 ± 2 роки.
Ввдповщно до мети та настанов роботи було розглянуто шляхи усунення БС як компонента комплексного хiрургiчного лжування на етат гос-пiталiзацli (пащенти з ГП) та у ранньому тсляопе-рацiйному перiодi (хворi на ГА).
Дiагноз захворювання ГП встановлювався на пiдставi оцiнки загальноклiнiчних, лабораторних, бiохiмiчних обстежень, а також даних променевих (УЗД, КТ) та шструментальних (ФГДС, вщеолапа-
© Куновський В.В., Кмт А.Д., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
роскопiя) методiв. У пащенпв i3 ГП згiдно з крите-рiями Атланти (1992) з доповненням робочо! групи (Атланта, 2007) легкий панкреатит констатовано у 12 (85,7 %), тяжкий - у 2 (14,3 %) оаб. Бшар-ний панкреатит стверджено У 5 хворих (35,7 %), етанольний генез захворювання у 9 пащенпв (64,3 %). Аналiз даних клжчного обстеження на-дав пiдстави об'еднати основнi кишчш симпто-ми в домiнуючi синдроми: больовий (13 оаб, або 92,8 %), штоксикацшний (11 осiб, або 78,6 %), ri-поволемiчний (9 оаб, або 64,3 %).
Групу хворих з ГА становили 37 оаб i3 такими нозологiчними формами: флегмонозний апенди-цит — 19 (51,4 %), гангренозний апендицит — 12 (32,4 %) та перфоративний апендицит iз мюцевим перитоштом — 6 (16,2 %) пащенпв.
Уа хворi методом «слшого конверту» були роз-подiленi на двi групи. До першо! (група порiвнян-ня) включили 21 хворого (4 пащенти з гострим панкреатитом та 17 iз дiагнозом «гострий апендицит»), яким iз метою знеболювання при надхо-дженнi (ГП) або в перюперацшному перiодi (ГА) застосовували наркотичш та/або ненаркотичнi аналгетики. До друго!, основно!, групи зарахова-но 30 хворих (вiдповiдно 10 iз ГП та 20 пащенлв iз ГА), яким iз метою лжвщацп больового синдрому використовували впроваджену у клшщ [9, 10] методику мультимодального знеболювання, а саме: перша доба — Акупан 20 мг на 200 мл 0,9% розчину NaCl внутршньовенно один раз на добу та Акупан 20 мг внутршньом'язово через 4 години двiчi на добу в поеднанш з внутршньом'язовим уведенням Диклобрю 75 мг один раз на добу. Друга доба — Акупан 20 мг на 200 мл 0,9% розчину NaCl вну-трiшньовенно в поеднаннi з внутршньом'язовим уведенням Диклобрю 75 мг один раз на добу.
Основу дослiдження становили результати за-гальноклiнiчних дослiджень та ощнки ступеня ви-раженостi БС, що проводилось за 10-бальною вiзу-ально-аналоговою шкалою (ВАШ), з 4-ступеневою градащею отриманих результатiв: слабкий, помiр-ний, сильний, дуже сильний (вимагае застосуван-ня наркотичних засобiв) з урахуванням результата спецiальних методiв дослiдження (визначення рiв-нiв кортизолу у сироватцi кров^ 17-кетостерощв (17-КС) та адреналiну в добовш сечi). Визначення кортизолу в сироватщ кровi здiйснювали авто-матичним фотометром iз використанням набору Cortisol Elisa. Межами нормальних значень кортизолу у сироватщ кровi вважали 50—230 мкг/мл. З метою ощнки адаптацшно-стресорних змш ви-значали вмют адреналiну в сечi (N = 1—15 мкг/л/ добу), 17-КС (N = 6—22 мг/добу). Кшьюсне визначення вмюту 17-кетостерощв та адреналшу в до-бовiй сечi проводили за допомогою флюоресцентного спектрометра HITACHI MPF-4.
Результати та ix обговорення
За визначенням Мжнародно! асощацп з ви-вчення болю (International Association for the Study of Pain (IASP), бшь — це неприемне сенсорне й
емоцшне переживання, пов'язане з наявними за-пальними та/або гшоксичними чи травматичними пошкодженнями тканин. Зазвичай бiль е стимулятором антистресово! захисно! реакцп оргашзму, що активiзуе системи пiдтримання гомеостатично! рiвноваги в екстремальних умовах. До таких захис-них структур зараховують гiпоталамо-гiпофiзарну, адренергiчну й симпатоадреналову системи, тобто вищi надсегментарнi вегетативнi центри, мобшза-тором яких в умовах патолопчного впливу i е бшь.
Оскшьки поняття БС у бшьшосп випадкiв корелюе з поняттям «стрес», включення в дослi-дження показниюв функцiонування гiпофiзарно-наднирков! системи, характерних для класично! стресово! реакцП, ми вважаемо дощльним та по-казовим. З метою ощнки стресово! реакцп орга-нiзму проводився монiторинг за рiвнем кортизолу (кiлькiсне зростання розщнюють як маркер стресово! реакцп оргашзму або як вторинний синдром при таких станах, як ожиршня, цукровий дiабет, ураження печшки та алкоголiзм); рiвнем катехо-ламiнiв (адреналш та норадреналiн) та величини 17-КС у добовш сечi (рiст показниюв спостерiга-еться при захворюваннях, пов'язаних iз больовим синдромом, стресом; при гепатитах i цирозах пе-чiнки).
Серед широкого спектра компоненпв медика-ментно! терапп БС у хiрургiчних хворих традицш-но [2—5] вiддана перевага наркотичним аналгети-кам та нестеро!дним протизапальним препаратам. Однак !х застосування у першi три-чотири години РПОП супроводжуеться негативним впливом на стан дихально! системи хворого, бронхолегеневи-ми ускладненнями.
Так, H. Kehlet i K. Holte [6] ввдмггили, що з боку дихально! системи побiчнi ефекти при викорис-таннi опiоi¡дiв у пiсляоперацiйному перiодi вини-кають у 16,7 % пащенлв, з боку серцево-судин-но! — у 24,5 %, тромбоемболiчнi ускладнення — в 22,4 % випадюв, а тривалiсть парезу ШКТ стано-вить у середньому 9,5 ± 5,5 години.
На сьогодш загальноприйнята (основна) кон-цепцiя розвитку ГП та його ускладнень Грунтуеться на каналiкулярнiй теорП виникнення захворювання, в основi яко! е спричинене рiзними факторами тдвищення тиску та розгерметизацiя прото-ково! системи пiдшлунковоi залози з наступним ферментним ураженням прилеглих анатомiчних структур та вщдалених органiв. У клжчному ас-пектi це детермiнуе необхщшсть з метою усунення больового синдрому використовувати спазмоль тичнi середники. Однак застосування лише спаз-молiтичних середниюв не завжди дае можливiсть швелювати БС, а враховуючи пiдвищення тиску у дванадцятипалш кишцi за рахунок супутнього ду-оденiту, гастроезофагеального рефлюксу, розвитку дуоденостазу та дискшетичних порушень, не завжди е виправданим.
Останнiм часом достатньо широкого застосування набула концепщя мультимодально! анал-гезП, що Грунтуеться на використанш препаратiв,
яю вибiрково впливають на рiзнi фiзiологiчнi про-цеси, залученi в ноцицепщю, але дiють синерпч-но. Комбшоване застосування медикаментних середникiв дозволяе уникнути небажаних побiч-них ефектiв при достатньому рiвнi аналгезп [2, 3, 8]. Необхщшсть гальмування аферентного потоку больово! iмпульсащi на рiзних рiвнях його поши-рення теоретично обГрунтована i зрозумiла клшь цистам. Мультимодальний шдхвд до нiвелювання БС розглядае декшька принципово рiзноманiтних пiдходiв до знеболювання, а саме: правильний па-тогенетично обГрунтований вибiр препаратiв; ви-бiр оптимально! комбшацп лiкарських засобiв iз максимально синергiчним ефектом; поеднанням шляхiв та методики введення препарапв. Врахову-ючи вказанi передумови, нами була опрацьована i впроваджена в клжчну практику схема мульти-модального знеболювання [9, 10], яка i становила основу нашого дослiдження.
Серед загалу уих прооперованих хворих з гострим апендицитом у РПОП у 22 пащенпв (59,45 %) БС констатований на рiвнi 8—9 балiв, у 15 хворих (40,54 %) стутнь вираженост БС стано-вив 6—7 балiв.
Позитивний рiвнозначний клжчний ефект усунення БС у хворих на ГА в раннш перюпера-цiйний перiод отримано у 32 пащенпв (86,48 %) впродовж першо! години вiд початку лiкування (група порiвняння — 14 хворих (82,4 %), основна група — 18 хворих (90 %), зi зниженням вираже-ностi БС з 7 ± 2 до 3 ± 2 бали. Проте слiд зазначи-ти, що у пацiентiв основно! групи потреба в додат-ковому введенш аналгетичних препаратiв на другу добу РПОП констатована у 2 пащенпв (10 %), у той час як у пащенпв iз групи порiвняння — у трьох хворих (17,6 %), що служило клжчним тдтвер-дженням антигшераналгетично! дп препарату Аку-пан, а запропонована схема Акупан + Диклобрю е прикладом мультимодально! анестезп з вiрогiдним (р < 0,05), клiнiчно доведеним аналгезуючим ефектом у 90 % пащенпв. Окрiм того, слщ указати, що в жодного хворого основно! групи в ранньому тс-ляоперацiйному перiодi не було вщзначено ознак пригнiчення дихання та м'язового тремору, оскшь-ки саме включення в комплекс мультимодального знеболювання препарату Акупан (нефопам) дозво-ляе попередити його виникнення.
Проведене дослщження у двох групах пащенлв дозволило ствердити, що зростання показниюв
70 60 ^ 50 ^40 ! 30 20 10 0
1-ша доба 3-тя доба
|пXBopi з ГА (основна група) ■ XBopi з ГА (група порiвняння) |
Рисунок 1. Змна рвня кортизолу (мкг/мл) у хворих з ГА в процес лкування
кортизолу у сироватщ кровi та адреналшу i 17-КС у добовш сечi у пацiентiв з ГА е шформативними критерiями наявностi та вираженост БС i стресу. Так, в результат проведених дослiджень було вщ-значено, що рiвнi кортизолу (мкг/мл) у сироватщ кровi (а отже, i ступiнь вираженостi стресу) у гру-пi пацiентiв, яким перюперацшне знеболювання проводили з застосуванням лише аналгетичних препаратiв (перша група), були вiрогiдно (р < 0,05) вищими, нiж у пацiентiв, яким застосовували опрацьовану методику мультимодального знебо-лювання (друга група), як у першу (63,09 ± 3,03 45,22 ± 2,14), так i на третю (27,19 ± 3,09 11,12 ± 1,12) добу тсля проведеного операцiйного втручання (рис. 1).
Лiквiдацiя БС у хворих iз патологiею пщшлун-ково! залози (ГП) з огляду на патофiзiологiчнi фактори захворювання дещо вiдрiзнялась у планi медикаментозно! терапп. Комплекс л^вально! програми вiдповiдно до конвенцшних засад перед-бачав iнфузiйну тератю iз застосуванням спазмо-лiтичних препарапв — скополамiну бутилбромiд (спазмобрю), папаверину пдрохлорид, но-шпа, з додатковим (в/в або в/м) введенням традицшних знеболюючих засобiв — нестерощних протиза-пальних середниюв та/або ненаркотичних анал-гетиюв (дексалгiн, династат, кеторол, анальгiн, баралгш, спазган). У хворих основно! групи базову шфузшну i спазмолiтичну тератю доповнювали опрацьованою та впровадженою в клшщ методикою мультимодального знеболювання [9].
Ощнка ефективностi купiрування БС у хворих iз ГП проводилась упродовж перших 8 годин вщ моменту госmталiзащi та на другу добу перебуван-ня хворого у стащонарь Серед загалу пацiентiв iз ГП на момент надходження стутнь вираженосп БС був достатньо високим i утримувався на рiвнi 9 ± 1 бал, що, власне, i було основною причиною госmталiзащi даного контингенту пацiентiв. Слiд також вказати, що у хворих iз легким панкреатитом штенсившсть БС упродовж трьох-чотирьох годин вщ початку лжування була 5,0 ± 1,2 бала, у той час як у пащенпв iз тяжким панкреатитом стутнь БС утримувався на рiвнi 8,0 ± 1,0 бала. О^м цього, у 2 (14,3 %) пащенпв iз тяжким ГП i наяв-ними гнiйно-некротичними ускладненнями, не-зважаючи на проведену знеболюючу тератю, т-велювання БС не ввдбувалося. Проведений аналiз результатiв кутрування БС з урахуванням гендер-них ознак свщчить, що в чоловтв при однакових стартових показниках БС на рiвнi 8,0 ± 1,2 бала динамжа зниження ступеня БС протягом першо! години медикаментозного лювання була бiльш вираженою, нiж у жшок, у яких реакцп на БС ха-рактеризувалися варiабельнiстю та бшьш вираженою лабiльнiстю.
Ввдповщно до отриманих даних динамiка лкш-дацп больового синдрому у хворих основно! групи була бiльш виражена. Так, уже з 30 хв ввд початку медикаментозного лжування в пащенпв основно! групи спостерiгалося поступове зниження ступе-
ня вираженост БС за вербальною ВАШ з 8,0 ± 1,2 бала до 5,0 ± 1,4 бала, у той час як у хворих iз групи порiвняння у цей же перюд БС утримувався на рiв-ш 7,0 ± 1,5 бала (р < 0,05). О^м цього, слiд ука-зати, що використання запропоновано! методики мультимодального знеболювання у лжвщаци БС привело до позитивного ефекту протягом першо! доби у 9 (90 %) пащента основно! групи, у той час як у грут порiвняння БС був нiвельований у першу добу у 3 (75 %) хворих.
Проведене дослщження рiвнiв кортизолу в си-роватцi кровi та адреналiну i 17-КС у добовш сечi хворих iз ГП ствердило зростання 1х рiвнiв у обох групах пащента. За результатами дослщжень кон-статовано, що рiвнi кортизолу в сироватцi кровi (а отже, i ступiнь вираженостi стресу) у пащента iз ГП на момент госmталiзащi були порiвнянними та практично однаковими i становили в основнш групi 94,02 ± 9,01 мкг/мл та вщповвдно 92,11 ± 7,19 мкг/мл у групi порiвняння. Однак у пацieнтiв, яким засто-совували опрацьовану методику мультимодально-го знеболювання (основна група), на противагу пащентам iз групи порiвняння (конвенцiйна методика) вiдзначено вiрогiдну (р < 0,05) розбiжнiсть показниюв як на другу (23,11 ± 2,02 47,12 ± 1,03), так i на третю (14,22 ± 1,06 34,08 ± 3,01) добу медикаментозного лжування (рис. 2).
Рисунок 2. Зм1на р1вня кортизолу (мкг/мл) у хворих Iз ГП у процес лкування
Рiвень адреналшу був тдвищеним в обох групах i становив у першу добу для хворих основно! групи 18,0 ± 2,1 мкг/л/добу та вщповщно 16,4 ± 1,7 мкг/ л/добу у хворих iз групи порiвняння. На третю добу стащонарного лiкування суттевих змш не вщбува-лось i рiвнi цих показникiв продовжували утриму-ватись на верхнш межi вiд норми — 14,7 ± 1,7 мкг/ л/добу у хворих основно! групи та 14,3 ± 1,4 мкг/ л/добу у хворих iз групи порiвняння. При аналь зi результата дослщження рiвня екскрецп 17-КС також стверджено зростання цих показникiв (основна група — 26,40 ± 2,01 мг/добу, група по-рiвняння — 27,3 ± 1,6 мг/добу). Однак незначне збшьшення показникiв 17-КС не можна однозначно трактувати як маркер гострого стресу, оскшьки слщ враховувати, що деяке збшьшення рiвня екскрецп 17-КС можливе як при гострому фiзичному або емоцшному стресi, так i при прийомi рiзних видiв лiкарських препаратiв, що може вплинути на результати дослщження, а отже, цей показник можна вважати статистично вiрогiдним лише при значнш вибiрцi пацiентiв.
Таким чином, проведене дослщження дозволило дослщити характер змш рiвня стресорних гормошв у хворих i3 невiдкладною хiрургiчною патологieю (гострим панкреатитом та гострим апендицитом), а отримаш результати дозволяють ствердити, що рiвень кортизолу та адреналшу у хворих iз ГА та ГП на момент госпiталiзащI зрос-тае, що е ознакою та iнформативним критерieм на-явност та вираженостi стресу. Кiлькiсне зростання цих показниюв корелюе з результатами ощнки ступеня вираженостi БС за даними вiзуально-ана-логово'1 шкали. Отже, використання дослщжен-ня рiвня стресових гормонiв та даних результата ВАШ можна вважати достатшм для ощнки ступеня вираженост БС, а 1х динамiчний монiторинг дозволяе провести вiрогiдну оцiнку ефективностi застосування медикаментозних середникiв та 1х комбшацш для лжвщацп БС у даного контингенту пащента. Використання в комплекс хiрурriчно-го лiкування хворих iз невiдкладною хiрургiчною патологiею (ГА та ГП) опрацьовано'1 методики мультимодального знеболювання (Акупан + Ди-клобрю) забезпечуе адекватне усунення больового синдрому i е патогенетично обГрунтованим та кль нiчно ефективним.
Висновки
1. Для ощнки ступеня вираженост БС та наяв-ностi стресу у хворих iз невiдкладною хiрургiчною патологiею можна використовувати дослщження рiвнiв стресових гормошв та результата ощнки стану пащента за даними вiзуально-аналоговоI шкали.
2. Застосування препарату Акупан за запропо-нованою схемою мультимодально'1 аналгезп приводить до вiрогiдного нiвелювання больового синдрому у 90 % хворих iз ГП та ГА.
3. Лiквiдацiя БС у ранш строки е ефективним компонентом хiрургiчного лжування, сприяе лж-вщацп ознак суб'ективних емоцшних переживань та стресу.
Список л1тератури
1. Apkarian A.V. Chronic back pain is associated with decreased prefrontal and thalamic gray matter density / A.V. Apkarian, Y. Sosa, S. Sonty et al. // J. Neurosci. - 2004. - Vol. 24. - P. 10410-10415.
2. Apfelbaum J., Chen C, Mehta S. Postoperative pain experience: results from a national survey suggest postoperative pain continues to be undermanaged / J. Apfelbaum, C. Chen, S. Mehta // Anesth. Analg. - 2003. - Vol. 97. - P. 534-540.
3. Овечкин А.М. Профилактика послеоперационного болевого синдрома: патогенетические основы и клиническое применение /А.М. Овечкин// Автореф. дис... д-ра мед. наук. - М, 2000. - 42 с.
4. Кобеляцкий Ю.Ю. Современные аспекты периоперацион-ного обезболивания в травматологии и ортопедии /Ю.Ю. Кобеляцкий // Здоров 'я Украши. - 2008. - № 8. - С. 29-30.
5. Gerbershagen H.J. Pain intensity on the first day after surgery: a prospective cohort study comparing 179 surgical procedures / H.J. Gerbershagen, S. Aduckathil, A.J. van Wijck et al. //Anesthesiology. - 2013. - Vol. 118(4). - P. 934-944.
6. Kehlet H. Labat Lecture 2005. Surgical stress and postoperative outcome - from here to where?// Reg. Anesth. Pain Med. - 2006. -№ 31. - С. 47-52.
7. Журавель С.В. Сочетание общей и эпидуральной анестезии при обширных резекциях печени / С.В. Журавель, Е.П. Рей-мер, Е.Н. Дорофеева и др. // Вестник интенсивной терапии. — 2006. — № 2. — С. 27-29.
8. Dacero J.-P. Ведение острой боли у амбулаторных пациентов: роль нефопама (акупан) / J.-P. Dacero // Медицина неотложных состояний. — 2010. — № 6(31).
9. Патент на корисну модель № 44 812А 61К31/135 Украгна. Споаб до- та тсляоперацшного знеболення хворих з гострим
панкреатитом/Куновський В.В., Андрющенко В.П., Андрющен-ко Д.В., Фусс Ю.О. — № и 2009 05773; Заявка вiд 05.06.2009; Опубл. 12.10.09. Бюл. № 19, 2009р.
10. Патент на корисну модель № 70845 Украгна. Споаб мультимодальног анальгези раннього тсляоперацшного перюду у пацieнтiв з гострим апендицитом/Квт А.Д. — № и 201114949; Заявка в^д 16.12.2011; Опубл. 25.06.12. Бюл. № 12, 2012р.
Отримано 03.10.13 □
Куновский В.В., КвитА.А.
Кафедра общей хирургии и кафедра хирургии и эндоскопии ФПАО
Львовский национальный медицинский университет им. Аанила Галицкого
БОЛЕВОЙ СИНДРОМ И ПУТИ ЕГО НИВЕЛИРОВАНИЯ В КОМПЛЕКСНОМ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С НЕОТЛОЖНОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. На примере комплексного хирургического лечения 51 больного с неотложной хирургической патологией (37 пациентов с острым аппендицитом и 14 с острым панкреатитом) проведена оценка характера изменений уровня стрессорных гормонов на фоне болевого синдрома (БС). Проанализирована клиническая эффективность применения анальгетических средств и их комбинаций для ликвидации БС и констатировано, что включение в схему ликвидации БС методики мультимодального обезболивания (анальгетик Акупан в сочетании с противовоспалительным средством Диклобрю) способствует его купированию у 90 % больных.
Ключевые слова: острый панкреатит, острый аппендицит, стресс, болевой синдром, мультимодальное обезболивание.
Kunovsky V.V., Kvit A.D.
Department of General Surgery and Department of Surgery and Endoscopy of the Faculty of Postgraduate Education of Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Lviv, Ukraine
PAIN SYNDROME AND WAYS OF ITS LEVELING IN THE COMBINED SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH ACUTE ABDOMINAL PATHOLOGY
Summary. On the example of combined surgical treatment of 51 patients with acute surgical pathology (37 patients with acute appendicitis and 14 with acute pancreatitis) we assessed the nature of the changes in the level of stress hormones against pain syndrome (PS). We have analyzed the clinical efficacy of analgesic drugs and their combinations to eliminate the and stated that the inclusion in the scheme of PS liquidation multimodal pain relief technique (analgesic agent Acupan in combination with antiinflammatory agent Diclobru) contributes to its control in 90 % of patients.
Key words: acute pancreatitis, acute appendicitis, stress, pain syndrome, multimodal analgesia.
