Биохимические показатели сыворотки крови пациентов с острым альвеолитом челюстейпосле лечения флупетсалем и лецитином Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

"BicHUK стоматологИ", № 1, 2010

35

Х1РУРГ1ЧНИЙ РОЗД1Л

УДК 616.+036.8.004.14+0.84:617-089

Н. С. Гутор;Л. М. Розсаханова, к. б1ол. н. О. Е. Кнава

Тернопшьський державний медичний ушверситет ДУ "1нститут стоматологи АМН Украши"

БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВ1 ПАЦ1еНТ1В З ГОСТРИМ АЛЬВЕОЛ1ТОМ ЩЕЛЕП П1СЛЯ Л1КУВАННЯ ФЛУПЕТСАЛЕМ IЛЕЦИТИНОМ

У хворих на гострий альвеолт в сироватц1 кров1 тд-вищуеться ргвень б1ох1м1чних маркер1в запалення (ма-лоновий д1альдег1д I протеолтична активтсть), од-нак знижуеться ргвень захисних фермент1в - катала-зи I л1зоциму. Лжування флупетсалем (протитуберку-льозний зас1б) I лецитином значно покращуе стан хворих, що св1дчить про участь в загальносоматичнт запальнш реакцИ печтки.

Ключовг слова: альвеолт щелеп, маркери запаленя, каталаза, л1зоцим, печтка, лецитин.

Н. С. Гутор, Л. Н. Россаханова, О. Э. Кнава

Тернопольский государственный медицинский университет

ГУ «Институт стоматологии АМН Украины»

БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ СЫВОРОТКИ КРОВИ ПАЦИЕНТОВ С ОСТРЫМ АЛЬВЕОЛИТОМ ЧЕЛЮСТЕЙ ПОСЛЕ ЛЕЧЕНИЯ ФЛУПЕТСАЛЕМ И ЛЕЦИТИНОМ

У больных острым альвеолитом в сыворотке крови повышается уровень биохимических маркеров воспаления (малоновый диальдегид и протеолитическая активность), однако снижается уровень защитных ферментов - каталазы и лизоцима. Лечение флупетсалем (противотуберкулезное средство) и лецитином значительно улучшает состояние больных, что свидетельствует об участии в общесоматической воспалительной реакции печени.

Ключевые слова: альвеолит челюстей, маркеры воспаления, каталаза, лизоцим, печень, лецитин.

N. S. Gutor, L. N. Rossakhanova, O. E. Knava

Ternopil' State Medical University SE "the Institute of Dentistry of the AMS of Ukraine"

THE BIOCHEMICAL INDICES OF BLOOD SERUM IN PATIENTS WITH ACUTE ALVEOLITIS OF JAWS AFTER THE TREATMENT WITH "FLUPETSAL" AND "LECITHIN"

The patients with acute alveolitis in blood serum the level of inflammation biochemical markers (malonic dialde-hyde and proteolytic activity) increases, but the level of preventive enzymes - catalase and lysozyme - reduces. The treatment with "Flupetsal" (antituberculouspreparation) and "Lecithin" improves considerably the state of patients that speaks of the participation in general somatic inflammatory reaction of liver. Key words: alveolitis of jaws, inflammatory markers, catalase, lysozyme, liver, lecithin.

В naToreHe3i гострого альвеол^у щелеп зна-чну роль вщграють дисбютичш явища, обумов-леш, в певнш Mipi, пригшченням iMymTeTy i не-достатнютю анташкробно! функци печшки [1-4].

Нами встановлена лшувальна дiя при альвеолт протитуберкульозного препарату флуреш-зиду (в складi лшарського засобу "Флупетсаль") [5, 6]. Однак, практично ус протитуберкульозш препарати мають гепатотоксичну дда [7], що обумовлюе ro6i4m небажаш ефекти при викори-станш "Флупетсалю".

Мета дослщження.Вивчення можливост по-кращити лшувальну ефектившсть "Флупетсалю" за допомогою гепатопротектора лецитина.

Матер1али i методи досл1дження. В робот було обстежено 12 хворих на гострий альвеол^ щелеп, який виникав шсля видалення зyбiв. Ш-кування здшснювали препаратом "Флупетсаль", який застосовували шсля знеболювання, кюре-тажу лунки вщ залишюв розкладеного тромбу i шсля наповнення И свiжим згустком кровь Кра! лунки обробляли 1%-вим розчином "Флупетсалю" ^HHi на день протягом 3 дшв). Це вважа-лось базовим лшуванням (7 хворих). Решта хворих (5 пащенпв) кpiм базового лшування отри-мували перорально препарат "Лецитин-2" (соня-шниковий лецитин + цитрат кальщю — 1:1) — таблетований препарат лецитину виробництва

© Гутор Н. С., Розсаханова Л. М., Кнава О. Е., 2010

36

"Вiсник стоматологИ", № 1, 2010

НВА "Одеська бютехнолопя" (ТУ У 15.813903778-82-2000, дозвiл МОЗУ № 5.08.07/630. Вщ 23.02.2000 р.). Доза лецитину становила 300 мг х 3 рази в день протягом двох тижшв.

В сироватщ кровi пацieнтiв до лiкування, через 7 i 30 дшв визначали рiвень бiохiмiчних мар-керiв запалення (концентрацiю малонового дiа-льдепду (МДА) [8] i загальну протеол^ичну ак-

тивнiсть (ЗПА) [9]), а також актившсть захисних ферментiв: каталази [10] i лiзоциму [11].

За сшввщношенням активностi каталази i концентраци МДА визначали антиоксидантно-прооксидантний iндекс АП1 [12].

В якостi контролю використовували сирова-тку кровi 12 здорових людей.

Таблиця 1

Бюх1М1чн1 показники сироватки кров1 людей з гострим альвеол1том щелеп,

як1 отримували лецитин

Номер групи Групи Кшьюсть, п МДА, мкмоль/л ЗПА, нкат/л

1 Здоровi 12 0,106±0,031 0,075±0,017

2 Хворi на гострий альвеолщ до лiкування 12 1,08±0,04 р<0,001 3,92±0,24 р<0,001

3 Хворi на гострий альвеоли + базове л^вання, 7 днiв 7 0,94±0,05 р<0,001 3,32±0,21 р<0,001

4 Хворi на гострий альвеоли + базове лiкування + лецитин, 7 дшв 5 0,44±0,02 р<0,05 р1<0,001 1,91±0,22 р<0,05 р1<0,01

5 Хворi на гострий альвеоли + базове л^вання, 30 днiв 5 0,58±0,02 р<0,05 2,36±0,19 р<0,01

6 Хворi на гострий альвеоли + базове лiкування + лецитин, 30 дшв 4 0,33±0,02 р>0,3 р1<0,001 1,76±0,14 р<0,01 р1<0,05

Приметка : р - покажчик достовiрностi вiдмiн з групою № 1; р1 - покажчик достовiрностi вщмш з групами "базове лiкування" (групп № 3 i № 5 вщповщно).

Результати досл1дження та Их обговорен-ня. В табл. 1 представлено результати визначен-ня рiвня бiохiмiчних маркерiв запалення (МДА i ЗПА) в сироватцi кровi хворих на гострий альве-олiт щелеп до i пiсля лiкування. Як видно з цих

даних, альвеол^ викликае генералiзовану запа-льну реакщю, про що свiдчить значне (в 34 рази) збiльшення в сироватщ рiвня бiохiмiчних маркерiв запалення.

Таблиця 2

Актившсть захисних ферменлв в сироватщ кров1 людей з гострим альвеол1том щелеп,

як1 отримували лецитин

Номер групи Групи Кшьюсть, п Каталаза, мкат/л Л1зоцим, од/л

1 Здоровi 12 0,550±0,025 70±6

2 Хворi на гострий альвеолщ до лiкування 12 0,409±0,024 р<0,001 40±10 р<0,05

3 Хворi на гострий альвеоли + базове лiкування, 7 дшв 7 0,421±0,018 р<0,05 38±8 р<0,05

4 Хворi на гострий альвеоли + базове лiкування + лецитин, 7 дшв 5 0,489±0,032 р>0,05 р1>0,05 52±12 р>0,1 р1>0,1

5 Хворi на гострий альвеоли + базове лiкування, 30 дшв 5 0,385±0,025 р<0,01 38±10 р<0,05

6 Хворi на гострий альвеоли + базове лiкування + лецитин, 30 дшв 4 0,483±0,019 р>0,05 р1<0,05 69±10 р>0,9 р1<0,05

Приметка: р - покажчик достовiрностi вiдмiн з групою № 1; р1 - покажчик достовiрностi вщмш з групами " базове л^вання" (групи № 3 i № 5 вщповщно)

"BicHUK стоматологИ'", № 1, 2010

37

Базове л1кування (локальна обробка лунки "Флупетсалем") достов1рно знижуе цей р1вень лише через мюяць, тод1 як додаткове введення лецитину вже через тиждень майже повертае до норми р1вень маркер1в запалення. Це сввдчить про те, що в генерал1зованш реакци оргашзму на локальний процес в зубо-щелепнш систем! знач-ну роль вщграе печшка, оск1льки гепатопротек-тор лецитин суттево знижуе р1вень генерал1зова-но! запально! реакци.

Про це сввдчить також 1 р1вень захисних фе-рменпв (табл. 2). I каталаза, 1 л1зоцим знижують свою актившсть в сироватщ кров1 пащенпв з гострим альвеол1том. Базове л1кування недостатньо впливае на щ показники, тод1 як застосування лецитину практично вже через тиждень повертае актившсть каталази 1 л1зоциму до норми.

Ще бшьш наглядно це видно з динамши ш-дексу АП1 (рис.), який знижуеться у хворих на гострий альвеол1т бшьше, шж у 4 рази, при базовому л1куванш дещо зростае, однак лише при використанш лецитину повертаеться до норми.

20 -|

16 -

12 -

С

< 8 -

4 -

0 --

- ib

П

--^--Tgl- --- гЪ ---

§ _

1

2 3

4

5

6

Рис. Антиоксидантно-прооксидантний ¡ндекс АП1 в сироватщ кров1 пащенпв з гострим альвеол1том ще-леп:

1 - здоровц 2 - хвор1 на гострий альвеол^, до л1ку-вання;

3 - хвор1 на гострий альвеола + базове л1кування,

7 дтв;

4 - хвор1 на гострий альвеола + базове лшування +

лецитин, 7 дтв;

5 - хвор1 на гострий альвеола + базове л1кування,

30 дтв;

6 - хвор1 на гострий альвеола + базове лшування +

лецитин, 30 дтв.

Таким чином, проведене досл1дження показало, що гострий альвеолгг щелеп викликае зага-льносоматичну запальну реакщю, в розвитку яко! приймае участь 1 печшка. Тому використан-ня гепатопротектор1в при цьому захворюванш цщком виправдано.

Висновки: 1. При гострому альвеолт щелеп в сироватщ кров1 пвдвищуеться р1вень бюх1м1ч-них маркер1в запалення - МДА 1 ЗПА та знижуеться р1вень захисних ферменпв - каталази 1 ль зоциму.

2. Гострий альвеолгг викликае генералiзова-ну запальну реакщю в opraHÎ3MÎ, в розвитку яко1 приймае участь печiнка.

3. Застосування гепатопротекторiв при гострому альвеолт цiлком обгрунтовано.

Список лЬтератури

1. Иорданишвили А. Профилактика и лечение осложнений, возникших после операции удаления зуба // Стоматолог. - 2001. - № 3 (35). - С. 19-21.

2. Тимофеев А.А., Грохотов В.А. Выраженность микробной сенсибилизации у больных с альвеолита-ми // Современная стоматология. - 2006. - № 2. -С. 84-86.

3. Тимофеев А.А., Грохотов В.А. Гивалекс в профилактике и лечении воспалительных осложнений, связанных с удалением зубов // Современная стоматология. - 2007. - № 2. - С. 92-96.

4. Вареньева Н.О., Терешина Т.П., Бабов Е.Д. Эффективность применения "Повисепа" для профилактики и лечения альвеолита // Вюник стоматологи. - 2008. - № 5-6. - С. 83-86.

5. Гутор Н.С., Михалик О.1. Дослвдження ефек-тивносп л1кування альвеол1т1в флупетсалем // Вюник наукових дослвджень. - 2007. - № 2. - С. 60-61.

6. Гутор Н.С. Л1кування альвеол1ту щелеп ком-бшованим препаратом на основ! флуретзиду // Матер. конф. "Науков1 та практичш аспекти шдив1дуаль-но1 та професшно! ппени порожнини рота у д1тей та дорослих". - Одесса, 14-15 апреля, 2009. - С. 26-28.

7. Амелина Н.В., Левицкий А.П. Сравнительное изучение профилактической эффективности лецити-новых препаратов на фоне сочетанной патологии печени и кариеса зубов у крыс // Вюник стоматологи. -2008. - № 2. - С. 2-7.

8. Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобар-битуровой кислоты. В кн.: "Современные методы в биохимии". - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.

9. Калликреины и неспецифические протеазы в слюне больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / Левицкий А.П., Коновец В.М., Львов И.Ф., Барабаш Р.Д., Володкина В.В. // Вопросы медицинской химии. - 1973. - Т. 19, № 6. - С. 633-638.

10. Гирин С.В. Модификация метода определения активности каталазы в биологических субстратах // Лабораторная диагностика. - 1999. - № 4. - С. 45-46.

11. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков. - Одесса: КП ОГТ, 2005. - 74 с.

12. Антиоксидантно-прооксидантний шдекс сироватки кров1 щур1в з експериментальним стоматитом i його корекщя зубними елшсирами / Левицький А.П., Почтар В.М., Макаренко О.А., Гридша Л.1. // Одеський медичний журнал. - 2006. - № 6. - С. 22-25.

Надшшла 15.01.10.