CC BY
34
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616.728/.3-089.843-002-06:616.9:616.15-074 DOI: 10.22141/1608-1706.6.19.2018.152230
Флпенко В.А.1, Марущак О.П.1, Леонтьева Ф.С.1, Морозенко Д.В.2
1ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб!в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра/ни», м. Харк1в, Укра/на
2Нащональний фармацевтичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра/на
яш ■■■■■ ■■ ■■■
БiохiMiчнi та iмунологiчнi маркери KpoBi пащенлв
шсля ендопротезування колiнного та кульшового суглобiв для ранньо! дiагностики
перипротезно! iнфекцil
Резюме. Актуальнсть. У сучаснй медичнй практищ вдсутнй ч'пкий перелк гематолопчних, 6ioxiMi4Hm та '¡мунолопчних тесПв як для первинноi' оцнки стану патент так i для контролю динамки метабо^чного статусу псляендопротезуваннясугловв. Мета дослiдження:визначититавстановитидагностичнучутливсть бiоxiмiчниx та '¡мунолог'чних маркерв кровi в динамц псляоперацйного перюду в патент псля ендопротезування кульшового i колнного суглобв для ранньо! дагнсстики перипротезноi'нфекцИ Матер'юли та методи. Досмдження виконувалось на 53 патентах, яким було проведено 61 оперативне втручання на колнному i кульшовому сугло-бах. Здйсненi ендопротезування ко^нного (n = 41) i кульшового (n = 14) сугло&в, дебридмент (n = 6), iз них пер-винних ендопротезувань—42, рев'вйних ендопротезувань — 13 (чоловЫв — 16, жнок—37, вк хворих—вд 35 до 79 роюв). Усххворих було розподлено на три групи: I група—паценти, яким було дагностовано перипротезну нфекц/ю в термн до 4 тижнв пюля операцП (n = 7), II—паценти, в яких iнфекцiю було дагностовано при зверненн в клЫку, але псляоперацйний перод поля виконання ревiзiйного втручання перебгав без ускладнень (n = 8), III — пац}енти, у яких був нормальний перевг псляопера^йного пероду (n = 46). У сироватц кровi визна-чали вмст загального блка, гшопротеМв, хондропинсульфаш глюкози, С-реактивного блка, нтерлейюнв (IA-1ß та IA-6). Д!агностичну чутливсть (ДЧ) лабораторнихпоказниюв розраховували за формулою: ДЧ = (ТП/Д) х х 100 %, де ТП — стино позитивн результати досядження, Д — юльюсть хворих у груп. Результати. У всх групах паценш була встановлена наявнсть запально-деструктивних порушень в органiзмi за вм/'стом гшопротеМв, хондропинсульфаш, IA-1ß та IA-6, як мали найвищi показники ДЧ. Висновки. У хворих вск дослдних груп неза-лежно вд виявлення перипротезноi' нфекцИ спостергались гоотрi запально-деструктивн процеси в органамi, як виявлялись у пдвищени вмсту ткопротеМв, хондропинсульфаш С-реактивного блка, IA-1ß та IA-6 у кровi псля ендопротезування кульшового i колнного суглоб'в, дос^джен во^чн та iмунологiчнi маркери кровi не е специф'мними для дагностики перипротезноi' нфекцИ; ДЧ у вск групах хворих у пiоляоперацiйний перод була найвищою у глкопротемв, хондропинсульфат'т, С-реактивного блка, IA-1ß та IA-6, що дозволяе використовува-ти дан лабораторн маркери для оцнки ступеня запального процесу в органамi ортопедичних патент псля ендопротезування кульшового i колнного суглоб'в.
Ключовi слова: бiоxiмiчнi маркери; iнтерлейкiни; перипротезна iнфекцiя; ендопротезування; кульшовi i колiннi суглоби; ткопроте!ни; хондропинсульфати; дiагностична чутливсть
Травма
Вступ
У сучаснш медичнш практищ вщсутнш чггкий пере-лк: гематолопчних, бiохiмiчних та iмунологiчних тес-пв як для первинно! ощнки стану пащентав, так i для контролю динамши метаболiчного статусу шсля ендопротезування суглобiв [1]. Дослщженням В.Г. Дря-пна зi ствавт. [2] установлено, що в пащентав iз кок-сартрозом вщбуваеться шдвищення в кровi показни-
юв лшопероксидаци та виявлена pi3Ha динамша показниюв окислення лшщв у хворих i3 сприятливим nepe6iroM та з розвитком нестабтьносп компоненпв ендопротезу, проте щ тести зазвичай не використову-ються в кшшчнш ортопедичнш практищ. За результатами дослщжень Т.А. Кильметова зi ствавт. [3], при шфекцшних ускладненнях шсля ендопротезування великих суглобiв доцтьним е дослщження iмунного
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Фштенко В.А., ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iMeHi професора М.1. Ситенка НацюнальноТ академи медичних наук УкраТни», вул. Пушкшська, 80, м. Харш, 61024, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: V. Filipenko, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected]
статусу пащентав (iмуноглобулiнiв А, G, процента фа-гоцитiв та фагоцитарного числа) i3 подальшою фар-макологiчною корекцiею iмунного статусу. 1снують данi, що гострофазовi клiнiко-бiохiмiчнi показники, зокрема С-реактивний бток, дозволяють статистично вiрогiдно контролювати та прогнозувати переби репа-ративного процесу у хворих i3 перипротезною шфек-цiею в ранньому шсляоперацшному перiодi, а також своечасно вживати заходiв щодо запобиання рецидиву запального процесу [4]. За даними S.G. Kim et al. [5], було встановлено, що для дiагностики перипротезно! iнфекцii мiж 1-м та 3-м тижнями шсля первинного ендопротезування колiнного суглоба можуть бути ко-рисними такi показники, як ыльысть лейкоцитiв у си-нов1альнш рiдинi та вмiст С-реактивного бтка в сиро-ватцi кровi. У дослтженнях T. Worthington et al. [6] та N.T. Abou El-Khier [7] С-реактивний бток, прокаль-цитонш, iнтерлейкiн-6 й iмуноглобулiн G викорис-товуються як бiохiмiчнi маркери запалення при пери-протезнiй шфекци, проте даних щодо шформативносл показникiв активност запального процесу та деструк-ци хрящово! тканини (глiкопротеi'нiв, хондро!тинсуль-фатав, коло!дних осадових проб) для ранньо! дiагнос-тики перипротезно! шфекци в лггератур! не наведено, що й обумовлюе актуальнiсть наших дослiджень.
Мета дослщження: визначити та встановити даа-гностичну чутлив1сть 61ох1м1чних та !мунолопчних маркерiв кров1 в динамiцi шсляоперацшного перiоду в пацiентiв п1сля ендопротезування кульшового i колш-ного суглоб!в для ранньо! дiагностики перипротезно! шфекци.
Матерiали та методи
Дослiдження проводилось на баз! вщдту патологи сугло61в i вщщлу лабораторно! дiагностики та 1мунолог1! ДУ «1нститут патологи хребта та сугло61в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни» упродовж 2016—2018 рр. Всього були обстежеш 53 пащенти, яким проведено 61 оперативне втручання на колшно-му i кульшовому суглобах. Здiйсненi ендопротезування колшного (n = 41) i кульшового (n = 14) сугло61в, дебридмент (n = 6), !з них первинних ендопротезу-вань — 42, ревiзiйних ендопротезувань — 13 (чоловь к1в — 16, жшок — 37, в1к хворих — в!д 35 до 79 роыв). Серед дiагнозiв поданi: гонартроз, коксартроз, ревма-то!дний артрит, асептичний некроз головки стегново! к1стки, нестабтьшсть ендопротеза, перелом шийки стегна. Вшх хворих було розподiлено на три групи: I група — пащенти, яким було дiагностовано перипро-тезну шфекцш в термiн до 4 тижшв п1сля операци (n = 7); II — пащенти, в яких шфекцш було дiагнос-товано при зверненш в кл1н1ку, але пiсляоперацiйний перiод п1сля виконання ревiзiйного втручання пере-бiгав без ускладнень (n = 8); III — пащенти, у яких був нормальний переби пiсляоперацiйного перiоду (n = 46). У сироватщ кров1 визначали вм1ст загального бiлка — бiуретовим методом, глшопротеМв — за мо-дифiкованим методом О.П. Штенберга та Я.Н. Доцен-ка, хондрогтнсульфапв — за методом Nemeth-Csoka
в модифшацп Л.1. Слуцького, глюкози — фермента-тивним методом, С-реактивний бiлок — латексним методом [8, 9]. Концентрацш штерлейышв (1Л-1 в та 1Л-6) у сироватцi кровi пацieнтiв визначали за методом твердофазового «сендв1ч»-вар1анта iмунофер-ментного аналiзу з використанням дiагностичних наборiв «Вектор-Бест» (Новосибiрськ, Рос1я), вимь рювання проводили при довжиш хвилi X = 450 нм. Дiагностичну чутливiсть (ДЧ) лабораторних показни-кiв розраховували за формулою: ДЧ = (ТП/Д) х 100 %, де ТП — ютино позитивш результати дослiдження, Д — кшьысть хворих у груш [9]. Контрольну групу становили 30 кшшчно здорових ошб (15 чоловiкiв та 15 жшок вшом вiд 25 до 65 роыв). Перипротезну ш-фекцш було дiагностовано за допомогою бактерюло-гiчного дослiдження рiдини, одержано! за допомогою пункци колiнних та кульшових суглобiв. Вiдбiр мате-рiалу для бактерюлопчного дослiдження проводили з дотриманням правил асептики й антисептики. Досль дження кровi i паралельно суглобово! рiдини хворим здiйснювали в динамщк до оперативного втручання, через 2, 7 та 14 дiб шсля операци. Лiкування хворим проводили за стандартними протоколами (знебо-лювальнi засоби, антикоагулянти, внутршньовенне введення розчинiв електролтв, фiзична реабiлiтацiя в раннiй шсляоперацшний перiод) з обов'язковим за-стосуванням антибактерiальних препаратiв: у I груш спочатку використовувались антибiотики широкого спектра дл, а пiсля бактерiологiчного дослтження суглобово! рiдини та шдтвердження шфекци — згiдно з результатами антибютикограми, у II групi — зпдно з результатами антибiотикограми, одержано! в результат бактерiологiчного дослщження рiдини, одержано! з порожнини протезованих суглобiв, у III груш використовувались антибютики широкого спектра ди (цефалоспорини II поколiння та фторхiнолони). Статистична обробка цифрових даних проводилась за допомогою комп'ютерно! програми Statistica V. 10.0 iз визначенням непараметричного критерш Вiлкоксона та розрахунками медiани (Ме) та процентилiв — 25 та 75 % [10].
Результати та обговорення
У пащентав I групи вмют загального бiлка в кровi був зменшений порiвняно з показником у клшчно здорових ошб на 2-гу добу пiсля операци — на 13,7 %, на 7-му добу — на 15,1 %, що, мабуть, пов'язано з п-поальбумiнемieю внаслток крововтрати й ендоген-но! штоксикаци у хворих у шсляоперацшний перюд. Вмiст глтэпроте!шв був збiльшений до операци на 39,1 %, на 2-гу добу шсля операци — на 34,8 %, на 7-му добу — на 85,5 %, на 14-ту добу — на 69,6 % порiвняно з показником у кшшчно здорових ошб. Це зумовле-но гострим запальним процесом, що, зi свого боку, зумовлений оперативним втручанням та ускладнений перипротезною шфекщею. Наявшсть запально-де-структивних порушень в органiзмi пацieнтiв шдтвер-джуеться динамiкою вмюту в кровi хондро!тинсуль-фатiв, яы до оперативного втручання були збшьшеш у
Таблиця 1. Динамика б'юх'/м'/чних маркеров кров1 в пац1ент1в I групи псля ендопротезування кульшовихiколннихсуглоб'1в, п = 7 (Ме, 25-75 %)
Бiохiмiчнi показники Кл^чно здоровi особи, п = 30 Динамка бiохiмiчних показнимв
До операци 2-га доба шсля операцГГ 7-ма доба шсля операцГГ 14-та доба шсля операцГГ
Загальний бток, г/л 77,15 (68,43-81,38) 66,20 (65,40-69,75) 66,60* (66,35-67,30) 64,50* (62,80-65,10) 65,30 (61,70-75,55)
Ггжопроте'ши, г/л 0,69 (0,54-0,70) 0,96* (0,91-0,98) 0,93* (0,86-1,02) 1,28*, ◊, о (1,14-1,36) 1,17*, ◊, 0 (1,10-1,31)
Хондроггинсульфа-ти, г/л 0,077 (0,067-0,095) 0,210* (0,171-0,255) 0,185* (0,151-0,217) 0,255* (0,170-0,294) 0,225* (0,209-0,239)
Глюкоза, ммоль/л 4,90 (4,60-5,10) 5,30 (4,95-5,40) 5,60* (5,40-6,55) 5,10 (4,95-5,55) 4,90 (4,75-5,75)
С-реактивний бток, мг/л Вщсутнм Вщсутнм 24,00 (12,00-48,00) 24,00 (12,00-48,00) 48,00 (24,00-48,00)
Примтки: * — в!рог!дно за Влкоксоном пор'тняно з кл!н!чно здоровими, р < 0,05; ◊ — в!рог!дно за Влкоксоном пор!вняно з показником до операцИ', р < 0,05; 0 — в!рог!дно за Влкоксоном пор!вняно з показником на 2-гу добу пСля операци, р < 0,05.
2,7 раза, через 2 добi шсля операци — у 2,4 раза, через 7 дiб — у 3,3 раза, через 14 дiб — у 2,9 раза порiвняно з кшшчно здоровими особами. Сшд вщзначити, що у хворих I групи було дiагностовано перипротезну ш-фекцш в шсляоперацшний перюд, що, на нашу думку, зумовило висоы значення маркерiв запалення та деструкцн, а саме гшкопроте!шв, хондро!тинсульфа-тiв та С-реактивного бтка на 7-му та 14-ту добу шсля операци. Рiвень гшкеми був збiльшений на 14,2 % порiвняно з клiнiчно здоровими особами через 2 доби шсля операци, що зумовлено шсляоперацшним стре-сом (табл. 1).
У II груш хворих вмют гшкопроте!шв до операци був збтьшений на 76,8 %, через 2 доби — на 78,3 %, через 7 дiб — на 69,6 %, на 14-ту добу — на 46,4 % по-рiвняно з кшшчно здоровими особами, що тдтвер-джуе наявнють запального процесу в органiзмi хворих у пiсляоперацiйний перiод. Зростання вмюту в кровi хондро!тинсульфатiв було аналопчним збiльшенню
глiкопроте!нiв: на 97,4 % — до операци, у 2,5 раза — на 2-гу добу, у 2,8 раза — на 7-му добу, у 2 рази — на 14-ту добу шсля операци. Збтьшення рiвня ткеми спостериалось на 2-гу та 14-ту добу шсляоперацшно-го перюду на 9,2 та 12,2 % вщповщно. Вмют у кровi С-реактивного бтка був збтьшений як до операци, так i в шсляоперацшний перюд на вшх термшах спо-стереження (табл. 2).
У хворих III групи вмют гшкопроте!шв у кровi був збiльшений до операци на 23,3 %, на 2-гу добу шсля операци — на 27,5 %, на 7-му добу — на 50,7 %, на 14-ту добу — на 42,0 % порiвняно з показником у кшшчно здорових ошб. Вмют у кровi хондроггинсульфапв у кровi був збтьшений до операци у 2,4 раза, на 2-гу добу шсля операци — у 2,3 раза, на 7-му добу — у 2,5 раза, на 14-ту добу — у 2,3 раза порiвняно з показником у кшшчно здорових ошб (табл. 3).
Вмют Ы-1р та Ы-6 у кровi хворих I групи в шсляоперацшний перюд був найвищим порiвняно з да-
Таблиця 2. Динамка б'юх'/м'чних маркеров кров1 в пац1ент1в II групи пСля ендопротезування кульшовихiколннихсуглоб'в, п = 8 (Ме, 25-75 %)
Бiохiмiчнi показники Кл^чно здоровi особи, п = 30 Динамка бiохiмiчних показниюв
До операцГГ 2-га доба шсля операцГГ 7-ма доба шсля операцГГ 14-та доба шсля операцГГ
Загальний бток, г/л 77,15 (68,43-81,38) 77,25 (72,53-82,35) 73,60 (71,78-74,73) 75,60 (74,35-76,88) 70,20 (68,03-75,55)
Ггжопроте'ши, г/л 0,69 (0,54-0,70) 1,22* (1,07-1,34) 1,23* (1,10-1,30) 1,17* (1,01-1,30) 1,01* (0,94-1,14)
Хондро'тинсуль-фати, г/л 0,077 (0,067-0,095) 0,152* (0,132-0,175) 0,189* (0,168-0,201) 0,212* (0,179-0,247) 0,157* (0,108-0,211)
Глюкоза, ммоль/л 4,90 (4,60-5,10) 5,10 (4,75-5,75) 5,35* (5,13-5,45) 5,35 (5,10-5,53) 5,50* (5,23-6,05)
С-реактивний бток, мг/л Вщсутнш 48,00 (48,00-48,00) 48,00 (36,00-48,00) 36,00 (18,00-48,00) 48,00 (18,00-48,00)
Примтка: * — в!рог!дно за Влкоксоном пор 'тняно з кл!н!чно здоровими, р < 0,05.
Таблиця 3. Динамика б'юх'/м'чних маркеров кров1 у пац1ент1в Ill групи псля ендопротезування кульшовихiколннихсуглоб'в, n = 46 (Me, 25-75%)
Бiохiмiчнi показники Кл^чно здоровi особи, n = 30 Динамка бiохiмiчних показнимв
До операцй 2-га доба шсля операцГГ 7-ма доба шсля операцГГ 14-та доба шсля операцГГ
Загальний бток, г/л 77,15 (68,43-81,38) 73,60 (69,03-79,55) 69,20 (65,05-73,78) 69,50 (63,35-74,25) 71,80 (67,03-75,30)
ГткопротеГни, г/л 0,69 (0,54-0,70) 0,85* (0,80-0,96) 0,88* (0,80-0,98) 1,04* (0,91-1,20) 0,98* (0,83-1,04)
ХондроГтинсуль-фати, г/л 0,077 (0,067-0,095) 0,183* (0,137-0,248) 0,180* (0,123-0,211) 0,191* (0,158-0,250) 0,180* (0,137-0,240)
Глюкоза, ммоль/л 4,90 (4,60-5,10) 5,40 (4,70-6,00) 5,30 (5,00-6,03) 5,50 (4,73-6,10) 5,30 (4,85-5,93)
С-реактивний бток, мг/л Вщсутнш 0 (0-4,50) 24,00е (6,00-48,00) 24,00е (12,00-48,00) 24,00е (0-48,00)
Примтки: * — вiрогiдно за Вшкоксоном пор'вняно з клiнiчно здоровими, р < 0,05; ◊ — вiрогiдно за Вшкоксоном порiвняно з показником до операцй', р < 0,05.
ними показниками у II та III групах, що шдтверджуе наявшсть гострого запального процесу на фош пери-протезно! шфекцп. Вщновлення цитокшового профь лю кровi вiдбуваеться поступово з 2-1 до 14-1 доби шс-ля операцй', проте найнижчi показники Ш-1 та IЛ-6 було встановлено наприкшщ термiну спостереження в III груш, бшьш високi — у II груш, найвищi — у I груш, що може вказувати на прямий взаемозв'язок мiж вищезазначеними цитокшами i наявнiстю пери-протезно! шфекци (табл. 4).
ДЧ бiохiмiчних маркерiв кровi в пацiентiв I групи була найвищою до та шсля оперативного втручання в гшкопротегшв i хондроггансульфапв. С-реактивний
бiлок також мав високу ДЧ упродовж всiх термМв спостереження в пiсляоперацiйний перюд, проте до операцй' ДЧ була незначною (табл. 5).
ДЧ бiохiмiчних маркерiв кровi в пащенлв II групи була найвищою в гшкопроте'Гшв i хондройтснсульфатав, як i в I групi. С-реактивний бток мав найвищу ДЧ до операцй', проте в шсляоперацшний перiод був достат-ньо високим на 2-гу, 7-му та 14-ту добу пiсля операцй'. ДЧ бiохiмiчних маркерiв кровi в пацiентiв III групи була високою в гшкопротешш i хондроггинсульфатав на вс1х термiнах спостереження. С-реактивний бток мав високу ДЧ у шсляоперацшний перюд на вск термшах спостереження, найнижчу — на 14-ту добу шсля операцй'.
Таблиця 4. Динамика ¡нтерлейюнт у кровi пац1ент1в псля ендопротезування кульшових i колнних
суглоб'в (Me, 25-75 %)
Бiохiмiчнi показники Кл^чно здоровi особи, n = 10 Цинамша iмунологiчних показниюв
До операцГГ 2-га доба шсля операцГГ 7-ма доба шсля операцГГ 14-та доба шсля операцГГ
I група, n = 7
1Л-1 ß, пг/мл 5,50 (3,93-8,80) 23,40* (22,80-27,05) 47,30*, е (45,25-52,65) 33,40*, е (25,10-37,35) 27,70*, е (20,85-31,75)
1Л-6, пг/мл 5,30 (4,75-5,80) 50,40* (45,55-59,10) 74,10*, е (72,60-83,00) 56,70* (52,85-59,75) 34,60* (32,20-35,15)
II група, n = 8
1Л-1 ß, пг/мл 5,50 (3,93-8,80) 33,40* (27,43-36,95) 35,25* (22,95-43,13) 19,80*, е (17,98-20,65) 15,00*, е (13,80-15,88)
1Л-6, пг/мл 5,30 (4,75-5,80) 60,55* (53,28-69,38) 64,85* (57,65-66,70) 38,90*, е (33,78-43,23) 25,90*, е (23,60-27,88)
III група, n = 12
1Л-1 ß, пг/мл 5,50 (3,93-8,80) 21,45* (19,95-25,68) 45,30*, е (39,50-51,23) 13,10*, е (12,00-14,20) 11,55*, е (10,75-12,25)
1Л-6, пг/мл 5,30 (4,75-5,80) 46,35* (39,73-51,88) 59 45*, ◊ (52,40-69,13) 14,55*, е (11,90-15,75) 13,45*, е (11,50-15,03)
Примтки: * — вiрогiдно за Вшкоксоном пор'вняно з клiнiчно здоровими, р < 0,05; ◊ — вiрогiдно за Вшкоксоном порiвняно з показником до операцй', р < 0,05.
Висновки
1. У пащенпв I групи, яким у шсляоперацшний пе-рiод була дiагностована як ускладнення перипротезна iнфекцiя, встановлено до та шсля операцй' збiльшення вмюту в кровi ткопротешв i хондрохтинсульфатав, у частини хворих — гiперглiкемiя на 2-гу добу пiсля операцй'; вмют С-реактивного бiлка в кровi хворих I групи був збтьшений лише в пiсляоперацiйний перюд.
2. У пацiентiв II групи, в яких шфекцш було даа-гностовано при зверненнi в клшку з подальшим нор-мальним перебпом пiсляоперацiйного перiоду, встановлено збтьшення в кровi вмiсту ткопротешв, хондроггансульфапв на всiх термiнах спостереження; гiперглiкемiя спостерiгалась у частини хворих на 2-гу та 14-ту добу шсля операцй', вмют С-реактивного бтка був суттево збiльшений до та шсля оперативного втру-чання.
3. У хворих III групи, в яких не була дiагностована перипротезна шфекщя, спостерпали збтьшення в кровi гшкопротеГшв i хондрохтинсульфатав i С-реактивного бтка до операцй' та на 2, 7 та 14-ту добу спостереження в шсляоперацшний перюд; рiвень гшкеми у хворих
у шсляоперацшний перюд не вiдрiзнявся вт клшчно здорових ошб та вмiсту глюкози в кровi до оперативного втручання.
4. У хворих I, II та III дослхдних груп незалежно вт виявлення перипротезно'' шфекци спостерiгались го-стрi запально-деструктивнi процеси в оргашзмц якi вiддзеркалювались у пiдвищеннi вмюту гшкопроте'шв, хондрохтинсульфатав i С-реактивного бтка в кровi тс-ля ендопротезування кульшового i колiнного суглобiв, дослхджеш бiохiмiчнi маркери кровi не виявили специ-фiчностi для дiагностики перипротезно! шфекци, про-те дозволили оцшити ступiнь запально-деструктивних порушень в органiзмi пацiентiв iз рiзним перебiгом тс-ляоперацiйного перiоду.
5. Вмiст Ш-lß та IЛ-6 у кровi був найвищим у I групi хворих як до операцй, так i в шсляоперацшний перюд, у II та III груш динамша Ш-lß та Ш-6 вхдповхдала I гру-пi з бiльш низькими значеннями в II та III групах, що свтчить про менш тяжкий переби захворювання.
6. Дiагностична чутливють у всiх групах хворих у шсляоперацшний перюд була найвищою в ткопроте-1шв, хондрохтинсульфапв, С-реактивного бтка, Ш-1
Таблиця 5. Д1агностична чутливсть б'юх'/м'/чних маркеров кров1 в пащентш 1-111 груп шсля ендопротезування кульшювих i кюл!нних суглюбв (%)
Показники Динамка пiсляоперацiйного перiоду
До операцГГ 2-га доба 7-ма доба 14-та доба
I група
Загальний бток 14,2 14,2 71,4 57,1
Ожопроте'ши 85,8 100 100 100
Хондро'тинсульфати 85,8 100 85,8 100
Глюкоза 0 28,6 14,2 28,6
С-реактивний бток 14,2 85,8 85,8 85,8
1Л-1 ß 100 100 100 100
1Л-6 100 100 100 100
II група
Загальний бток 12,5 12,5 12,5 0
Ггжопроте'ши 100 100 87,5 100
Хондро'тинсульфати 87,5 87,5 100 87,5
Глюкоза 25 12,5 12,5 25
С-реактивний бток 100 75 75 75
1Л-1 ß 85,7 100 100 100
1Л-6 100 100 100 87,5
III група
Загальний бток 8,7 26,0 28,3 21,7
Ожопроте'ши 84,8 80,4 97,8 89,1
Хондро'тинсульфати 89,1 93,5 97,8 87,0
Глюкоза 21,3 23,9 23,9 17,4
С-реактивний бток 23,9 80,4 84,8 63,0
1Л-1 ß 100 100 100 66,7
1Л-6 100 100 91,7 91,7
та 1Л-6, що дозволяе використовувати данi лабораторнi маркери для оцшки ступеня запального процесу в ор-ганiзмi ортопедичних пацiентiв тсля ендопротезуван-ня кульшового i колшного суглобiв.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв пiд час пiдготовки дано! стат.
Список лiтератури
1. Лабораторные диагностические маркеры при оценке состояния больных остеоартрозом, требующих эн-допротезирования крупных суставов (обзор литературы) / В.А. Филиппенко, Ф.С. Леонтьева, Д.В. Морозенко, И.В. Корж //Ортопедия, травматология и протезирование. — 2013. — № 2. — С. 122-126.
2. Биохимические аспекты асептической нестабильности эндопротезов после тотального эндопротезирова-ния по поводу коксартроза / В.Г. Дрягин, С.Ю. Истомин, М.Ю. Воронков, Д.Б. Сумная, И.А. Атаманский //Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия «Образование, здравоохранение, физическая культура». — 2010. — Вып. 23. — С. 55-59.
3. Инфекционные осложнения после эндопротезиро-вания крупных суставов / Т.А. Кильметов, С.А. Лапшина, С.А. Ардашев // Практическая медицина. — 2015. — № 4(89). — Т. 1. — С. 76-78.
4. Острофазовые клинико-биохимические показатели у больных с парапротезной инфекцией тазобедренного сустава в раннем послеоперационном периоде / Н.М. Клюшин,
С.Н. Лунева, Ю.В. Абабков, А.М. Ермаков // Современные проблемы науки и образования. — 2014. — № 4. URL: http:// www.science-education.ru/ru/article/view?id=14184
5. Diagnostic value of synovial white blood cell count and serum c-reactive protein for acute periprosthetic joint infection after knee arthroplasty / Kim S.G., Kim J.G., Jang K.M., Han S.B., Lim H.C, Bae J.H. // J. Arthroplasty. — 2017. — № 32(12). — Р. 3724-3728. Doi: 10.1016/j.arth.2017.07.013.
6. Serum procalcitonin, interleukin-6, soluble intercellular adgesin molecule-1 and Ig G to short-chain exocellurar lipo-teichoic acids as prediction of infection in total joint prosthesis revision / T. Worthington, D. Dunlop, A. Casey [et al.] // Br. J. Biomed Sci. — 2010. — P. 71-76.
7. Assessment of interleukin-6 and other inflammatory markers in the diagnosis of Egyptian patients with periprosthetic joint infection / Abou El-Khier N.T., El Ganainy Ael-R, Elgeidy A, Rakha S.A. // Egypt. J. Immunol. — 2013. — № 20(2). — P. 93-99.
8. Методы клинических лабораторных исследований: Учебное пособие / В.С. Камышников и др. / Под ред. В.С. Камышникова — 6-изд, перераб. — М.: Медпресс — Генформ, 2013 — 736 с.
9. Методи до^дження маркерiв метаболЬму сполучно'1 тканини у клшчнш та експериментальнш медициш / Д.В. Морозенко, Ф.С. Леонтьева // Молодий вчений. — 2016. — № 2(29). — С. 168-172.
10. Гланц С. Медико-биологическая статистика: Пер. с англ. / С. Гланц. — М.: Практика, 1998. — 459 с.
Отримано 02.11.2018 ■
Филиппенко В.А.1, Марущак А.П.1, Леонтьева Ф.С.1, Морозенко Д.В.2
ТУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков 2Национальный фармацевтический университет, г. Харьков, Украина
Биохимические и иммунологические маркеры крови пациентов после эндопротезирования коленного и тазобедренного суставов для ранней диагностики перипротезной инфекции
Резюме. Актуальность. В современной медицинской практике отсутствует четкий перечень гематологических, биохимических и иммунологических тестов как для первичной оценки состояния пациентов, так и для контроля динамики метаболического статуса после эндопротезирования суставов. Цель исследования: определить и установить диагностическую чувствительность биохимических и иммунологических маркеров крови в динамике послеоперационного периода у пациентов после эндопротезирова-ния тазобедренного и коленного суставов для ранней диагностики перипротезной инфекции. Материалы и методы. Исследование выполнялось на 53 пациентах, которым было проведено 61 оперативное вмешательство на коленном и тазобедренном суставах. Осуществлены эндопроте-зирование коленного (п = 41) и тазобедренного (п = 14) суставов, дебридмент (п = 6), из них первичных эндопро-тезирований — 42, ревизионных эндопротезирований — 13 (мужчин — 16, женщин — 37, возраст больных — от 35 до 79 лет). Все больные были разделены на три группы: I группа — пациенты, которым была диагностирована пе-рипротезная инфекция в срок до 4 недель после операции (п = 7), II — пациенты, у которых инфекция была диагно-
стирована при обращении в клинику, но послеоперационный период после выполнения ревизионного вмешательства протекал без осложнений (n = 8), III — пациенты, у которых было нормальное течение послеоперационного периода (n = 46). В сыворотке крови определяли содержание общего белка, гликопротеинов, хондроитинсуль-фатов, глюкозы и С-реактивного белка, интерлейкинов (ИЛ-lß и ИЛ-6). Диагностическую чувствительность (ДЧ) лабораторных показателей рассчитывали по формуле: ДЧ = (ТП/Д) х 100 %, где ТП — истинно положительные результаты исследования, Д — количество больных вгруппе. Результаты. Во всех группах пациентов было установлено наличие воспалительно-деструктивных нарушений в организме по содержанию гликопротеинов, хондроитинсульфатов, ИЛ-lß и ИЛ-6, которые имели высокие показатели ДЧ. Выводы. У больных всех исследуемых групп независимо от обнаружения перипротезной инфекции наблюдались острые воспалительно-деструктивные процессы в организме, которые отражались в повышении содержания гликопроте-инов, хондроитинсульфатов, С-реактивного белка, ИЛ-lß и ИЛ-6 в крови после эндопротезирования тазобедренного и коленного суставов, исследованные биохимические и
иммунологические маркеры крови не являются специфичными для диагностики перипротезной инфекции; ДЧ во всех группах больных в послеоперационный период была самой высокой у гликопротеинов, хондроитинсульфатов, С-реактивного белка, ИЛ-1Р и ИЛ-6, что позволяет использовать данные лабораторные маркеры для оценки степени воспалительного процесса в организме ортопедиче-
ских пациентов после эндопротезирования тазобедренного и коленного суставов.
Ключевые слова: биохимические маркеры; интерлей-кины; перипротезная инфекция; эндопротезирование; тазобедренные и коленные суставы; гликопротеины; хондроитинсульфаты; диагностическая чувствительность
V.A. Filipenko1, A.P. Maruschak1, F.S. Leontyeva1, D.V. Morozenko2
1State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine 2National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
Biochemical and immunological blood markers of patients after knee and hip replacement
for early diagnosis of periprosthetic infection
Abstract. Background. In modern medical practice, there is no clear list of hematological, biochemical and immunological tests for both primary assessment of patients' condition and monitoring the dynamics of metabolic status after joint arthroplasty. The purpose of the study was to determine the diagnostic sensitivity of biochemical and immunological blood markers in the dynamics of the postoperative period in patients after hip and knee replacement for early diagnosis of periprosthetic infection. Materials and methods. The study was performed in 53 patients (16 men and 37 women aged 35 to 79 years) who underwent 61 operations on the knee and hip joints. Knee (n = 41) and hip (n = 14) arthroplasty was preformed, as well as debridement (n = 6), including 42 primary and 13 revision surgeries. All patients were divided into three groups. Group I consisted of patients who were diagnosed with periprosthetic infection within 4 weeks after surgery (n = 7); group II — persons whose infection was diagnosed when they went to the clinic, but the postoperative period after revision intervention was without complications (n = 8); group III — patients who had a normal course of the postoperative period (n = 46). In the blood serum, the content of total protein, glycoproteins, chondroitin sulfates, glucose, C-reactive protein, interleukins (IL-1P and IL-6) was
determined. Diagnostic sensitivity (DS) of laboratory parameters was calculated according to the formula: DS = (TP / D) x 100 %, where TP — truly positive results of the study, D — number of patients in the group. Results. In all groups of patients, the presence of inflammatory-destructive disorders in the body was revealed in terms of glycoprotein, chondroitin sulfate, IL-ip and IL-6 content, which had highest rates of DS. Conclusions. In patients of all study groups, regardless of the detection of periprosthetic infection, acute inflammatory-destructive processes were observed in the form of an increase in the blood levels of glycoproteins, chondroitin sulfates, C-reactive protein, IL-ip and IL-6 after hip and knee replacement. Biochemical and immunological markers of the blood have no specificity for the diagnosis of periprosthetic infection. DS in all groups of patients in the postoperative period was highest in glycoproteins, chondroitin sulfates, C-reactive protein, IL-ip and IL-6, which allows the use of these laboratory markers to assess the degree of inflammation in the body of orthopedic patients after hip and knee replacement.
Keywords: biochemical markers; interleukins; periprosthetic infection; endoprosthetics; hip and knee joints; glycoproteins; chon-droitin sulfates; diagnostic sensitivity
