CC BY
12
СТОМАТОЛОГ1Я
© Бабай О. М.
УДК: 616.314.17-008.1-085.262.1-085.276 Бабай О. М.
Б1ОФ1ЗИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОТОВО1" Р1ДИНИ ТА ОЦ1НКА КЛ1НННОТ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЕСЕНЦ1АЛЬНИХ ФОСФОЛ1П1Д1В: РЕЗУЛЬТАТИ ТРИВАЛОГО МОН1ТОРИНГУ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет (м. Харкiв)
M.Babay@ukr.net
Дослiдження проведено згiдно з планом НДР Харювського нацiонального медичного уыверси-тету, кафедри терапевтично! стоматологiI «Удо-сконалення та розробка нових методiв дiагностики та лкування хворих з патологieю щелепно-лицьово! областi» (№ державно! реeстрацiI 010611001858).
Вступ. Пiдвищення якостi життя е одним з най-важливiших завдань сучасно! медицини. За рiвнем цього показника значною мiрою можна судити про рiвень цив^зацп, прогресивностi, добробуту сус-пiльства та держави. При цьому слщ враховувати ви-явлену кореляцмну залежнiсть рiвня «якостi життя» та показниюв «стоматологiчного здоров'я» [13]. Од-нiею з найважливiших проблем сучасно! стоматологи е своечасна дiагностика та л^вання захворю-вань пародонту [1,2,4]. У сучаснiй медицин багато дослiджень присвяченi вивченню показниюв ротово! рiдини (РР), як одного з важливих субстратiв для дiа-гностики наявностi як загальних, так i стоматолопч-них захворювань [22]. Принциповими вщмшностя-ми цього методу е його неЫвазивнють, можливiсть багаторазового та майже необмеженого за об'емом збору матерiалу у фiзiологiчних умовах [12,21].
Аналiз динамiки бiофiзичних та бiохiмiчних по-казникiв РР пащен^в широко використовуеться для дiагностики, прогнозування та контролю ефектив-ностi л^вання [7]. Встановлено паралелiзм змiн властивостей РРi ступеню тяжкостi, характеру пере-бiгу та динамiцi патологiчних процеЫв при генера-лiзованому пародонтитi (ГП). В РР щентифковано низку протективних механiзмiв, якi забезпечують захист тканини пародонту, дють на тканинний го-меостаз та характеризують стан морального обмiну в порожнинi рота (ПР). Корек^я патологiчних змiн у цих процесах повинна виконуватись безпечними та високоефективними терапевтичними стомато-лопчними комплексами (ТСК). Для виршення цих завдань використовуються наночастини рiзноманiт-но! структури, якi здатнi забезпечити спрямованiсть
дм та збiльшити бiодоступнiсть лiкарських засобiв [10,15]. Прикладом наночастин, як ноЫя лiкарських засобiв можна розглядати лтосоми (ЛС), оскiльки лiпiднi (ЛП) везикули у повнi мiрi вiдповiдають вимо-гам до бiологiчно! сумiсностi та тдпягають точному дозуванню [3,8]. Окрiм того, включення до ЛС лкар-ських засобiв iзольованi мембраною вщ пошкоджу-ючих впливiв, що робить !х бiльш стiйкими в оргаыз-мi, забезпечуючи пролонгований ефект лкарських засобiв.
Мета досл1дження полягала у вивченн динам^ ки змiн бiофiзичних показникiв РР на етапах трива-лого монiторингу хворих на ГП задля оцiнки ктычно! ефективностi диференцмованого застосування л^ посомально! форми есен^альних фосфолiпiдiв.
Об'ект I методи дослщження. В клiнiцi були дослiдженi 110 пацiентiв хворих на ГП в стади заго-стрення 1-11 ступеня тяжкостг Розподiленi на пщгру-пи (п0=55 осiб, п,=30 осiб, п2=25 осiб), залежно вiд обсягiв ТСК застосованих при !х лiкуваннi та умов-но пацiенти групи контролю (п=25 осiб). Лiкування пацiентiв проведено з використанням трьох ТСК: ТСК0 - л^вання згiдно до кшычного протоколу [1,2], ТСК, - ТСК0 з додатковим внутрiшньовенним засто-суванням препарату, ТСК2 - ТСК0 з додатковим депо-нуванням препарату шляхом шфтьтрацмних iн'екцiй та пародонтально! пов'язки [1,2]. Для оцЫки ефек-тивност лiкування, до та у рiзнi термiни пiсля л^ван-ня у пащен™ визначали наступнi показники: швид-кiсть слиновидiлення [9,14,16,23], в'язкiсть [19], рН [11], мiкрокристалiзацiю (МКС, [18]) та !! мiнеральний потенцiал (МПС) РР [18]. При оцшц мшерального по-тенцiалу РР використано кристалографiчний метод [6], який базуеться на тому, що фа^я РР здорово! людини складаеться з двох зон - центрально! (со-льово!) i периферично! (бiлково!, аморфно!) при ди-ференцiйованому спiввiдношеннi величин цих зон. Тип мiкрокристалiзацi! визначали за класифка^ею, аналогiчною використанiй в роботi [5]. Кристалоут-
Рис. 1. Типи м*крокристал*заци ротово'Г рiдини. а) оглядовi мiкрофотографГГоб'еднаш за допомогою програми Fiji. 1)- 5 балiв; 2)- 4 бали; 3)- 3 бали; 4)- 2 бали; 5) - 1бал; 6)- 0 балiв; б) та в) - pi3Hi варiанти сольовоГ частини вщповщного типу мiкрокристалiзацГГ (об'ективи PLAN 4x/NA0.10, 40x, 90x, окуляр 10).
ворювання оцЫювали по краплi з найбтьш вираже-ним малюнком кристалiв (рис. 1), а для визначення мшерального потенцiалу оцiнювали периферичну (оргаычну) частину фацi! в балах за вщомою методикою [17,23], в яюй iдентифiкованi маркери рiзних патолопчних станiв.
Результати досл1дження та Тх обговорення. Аналiз швидкостi слиновидiлення (ШС) виявив, що на етапах КМ досягнуто ефекту вiд усiх застосова-них ТСК, однак лише за умов застосування ТСК2 цей ефект був найбiльш стiйким. Так, в груп ТСК0 досягнуто на етап КМ-11 зростання ШС (з (0,34±0,03) до (0,50±0,02) см3/60с, р<0,001), достовiрно змен-шилось вже не етап КМ-IV та залишалось на цьому ж рiвнi через 12 мю пiсля лiкування (вiдповiдно, (0,43±0,02) та (0,42±0,02) см3/60с). Аналогiчною, але з бiльш виразною, тенденцiею характеризувались змiни ШС у пацiентiв, як отримували ТСК1 (табл.). Достовiрно бтьш ефективним стосовно нормалiза-цi! ШС виявився ТСК2: на першому мюяц пiсля про-веденого лiкування па^енти цiе! групи досягли ре-ферентних значень ШС контрольно! групи, в через 6 мю. та через 12 мю. ШС серед па^ен^в ще! групи виявилася достовiрно вищою, нiж у разi лiкування за ТСК0 та ТСК1.
В'язкють ротово! рiдини (ВРР ВРРК = 2,58± 0,04 од) що на етапах КМ трьох груп пащен™ достовiрно (практично в 2,1-2,3 рази) зменшувалась безпосе-редньо пюля лiкування (КМ-1), сягаючи референтних рiвнiв контрольно! групи (див. табл.), зберкаючись на референтному рiвнi впродовж 1 мю. пiсля л^ван-ня. Однак, вже через 6 мю, в груп пацiентiв, що отримували ТСК0 показник в'язкостi РР значимо та досто-вiрно зрiс (до 3,69±0,07 од), тодi як в групах ТСК, та ТСК2 вЫ також зростав, але у межах референтного рiвня (вiдповiдно ТСК1 - до 2,84±0,04 од; ТСК2 -до 2,71±0,05 од). Через рк пiсля застосування дифе-ренцiйованих ТСК в груп п2 зареестровано найнижчi
рiвнi РВВ, що були достовiрно нижчими, нiж в iнших групах (ТСК0 - 3,73±0,06 од; ТСК, - до 3,06±0,05 од; ТСК2 - до 2,ЕЭ±0,06 од).
Рiвень водневих iонiв РР в порiвнюваних групах пацiентiв до л^вання зареестрований у межах (5,98ч5,99) од та достовiрно зростав безпосеред-ньо пюля л^вання (ТСК0 - до 6,86±0,08 од; ТСК1 -до 6,93±0,09од; ТСК2 - до 7,21±0,10 од), залиша-ючись практично незмЫним впродовж першого мiсяця пюля л^вання (див. табл.). Однак через 6 мю, серед пацiентiв, що отримували ТСК0 та ТСК1. рiвень водневих iонiв у РР достовiрно знизився, не сягаючи значень до л^вання (при ТСК0 до л^вання -5,98±0,12 од, через 6 мю. - 6,16±0,06 од; (при ТСК1 до лiкування - 6,04±0,12 од, через 6 мю. - 6,65±0,07 од); у цих же групах через 12 мю. не зареестровано зна-чних змЫ рiвня водневих iонiв у РР. Водночас, у разi застосування ТСК2, мало мiсце бiльш стабiльне та тривале пщвищення рiвня водневих юыв у РР, I лише через 12 мю цей рiвень був достовiрно нижчим референтних значень, перевищуючи вiдповiдний показник у групах порiвняння (рис. 1).
Закономiрностi змЫ рiвня (оцiнювався у балах) м^ крокристалiзацi! РР у групi пащен™, що отримували ТСК0 характеризувався достовiрним (р<0,05) пщви-щенням впродовж перших 30 дiб пiсля лiкування (при цьому не сягаючи референтного рiвня). Аналопчною закономiрнiстю характеризувались I пащенти, що отримували ТСК1, вiдрiзняючись лише збереженням пщвищеного (у порiвняннi з перюдом до лiкування) рiвня рН впродовж 6 мю. Зазначимо, що у груп пащ-ентiв, що отримували ТСК2 досягнуто найбiльш ста-бiльного пiдвищення рiвня рН (у порiвняннi з iншими групами па^ен^в) та його збереження через 12 мю. пiсля лiкування (рис. 1, 2).
Також РР вивчалась кристалооптичним методом (методом кпиноподiбно! дегдратаци) [17]. Ви-сохлi краплi ротово! рщини вивчали за допомогою
Таблиця.
1ндикативш показники функцiонального стоматологiчного статусу на етапах лiкування хворих на генералiзований пародонтит: властивостi ротовоГ рщини
Показники РР та застосоваш ТСК Етапи кл1н1чного мон1торингу (КМ)
КМ-1 КМ-11 КМ-111 КМ-1У КМ-У
ШСК = 0,70±0,03 см3/60с no, ТСК0 0,34±0,03 0,50±0,02 с 0,50±0,02 0,43±0,02 с 0,42±0,02
п1, ТСК1 0,35±0,03 0,65±0,04 а, с 0,66±0,04 а 0,51±0,04 а, с 0,44±0,03 с
п2, ТСК, 0,35±0,03 0,70±0,03 а, с 0,71±0,02 а 0,6±0,02 а, б, с 0,55±0,03 а, б
ВРРк =2,58±0,04 од no, ТСК0 5,85±0,13 2,77±0,06 с 2,77±0,07 3,69±0,07 с 3,73±0,06
п1, ТСК1 5,91±0,12 2,55±0,07 а, с 2,54±0,07 а 2,84±0,04 а, с 3,06±0,05 а, с
п2, ТСК2 5,84±0,14 2,59±0,06 а, с 2,57±0,06 а 2,71±0,05 а, б 2,9±0,06 а, б, с
рНк = 6,92±0,10 од тсК0 5,98±0,12 6,86±0,08 с 6,86±0,08 6,16±0,06 с 6,13±0,07
п1, ТСК1 6,04±0,14 6,93±0,09 с 6,91 ±0,10 6,65±0,07 а, с 6,42±0,08 а, с
п2, ТСК2 5,99±0,12 7,21 ±0,10 с 7,21 ±0,11б 6,91 ±0,1а, б, с 6,6±0,08а, б, с
МКРК = 4,75±0,2"7 бал1в п0, ТСК0 2,60±0,37 3,64±0,28 с 3,78±0,24 2,81±0,36 2,76±0,36
п1, ТСК1 2,64±0,40 3,57±0,28 с 4,5±0,20 а, с 4,40±0,22 а 3,57±0,27 а, с
п2, ТСК2 2,64±0,41 3,68±0,30 с 4,60±0,31а, с 4,53±0,29 а 3,84±0,26 а, с
Примггка: ФСС - функц1ональний стоматолопчний статус, ШС - швидк1сть слиновидшення, ВРР - в'язк1сть ротово'!' рщини, рН - ршень водневих ¡он1в РР, МКР - м1крокристал1зац1я РР, а б - р<0,05 при пор1внянн1 з в1дпов1дною групою п0 п у в1дпов1дному пер1од1 моыторингу, с - р<0,05 при пор1внянн1 у межах груп з попередн1м пер1одом мон1торингу.
Рис. 2. BapiaH^ кристалограм РР до (злiва) i пiсля (12 Mic) лiкувaння у piзних пащен^в (об'ектив PLAN 4x/NA0.10, окуляр 10, оглядовi мiкpофотогpaфГГ об'еднaнi за допомогою плaгiнa Stitching open-source програми Fiji).
микроскопа Olympus BX, та фотографували Olympus Comedia Z300. Всю поверхню висушено! фацií роз-глядали при малому збтьшены (окуляр 10, об'ектив PLAN 4x/NA0.10 4), а по™ при великому збiльшеннi (об'ектив 40x, об'ектив 90x) дослiджували рiзнi II д^ лянки [17,24].
До опромЫення подiл на сольову i бткову зони вiдсутнiй, структура практично однорщна по всiй площi фацiI. Пюля опромiнення прозорiсть бiлково,i зони ютотно зростае, з'являеться чiткий кристалiч-ний рисунок у сольовий зонг
Маркери патолопчних станiв мають рiзнi про-сторовi масштаби. Тому при великому роздтеннг коли добре визначаються дрiбнi деталi не видно всю фа^ю цiлком. Для кожно! з дослщжуваних фацiй був зроблений набiр фотографа, що взаемно пере-криваються. Кожна отримана таким чином моза!ка була по™ об'еднана в едину (оглядову) мiкрофото-графiю, за допомогою плапна Stitching open-source програми Fiji [25].
Пюля проведення лкування вiдбувалися значн1 змiни морфологiчноI картини фацiй. Подт на зони
(сольову i бткову) був бтьш чiтким i кристалограми ставали бтьш прозорими в мiру в^алення вiд центру (рис. 2). Така тенден^я спостерiгалася впро-довж 30 дiб пiсля л^вання рiзними ТСК та найбiльш тривало зберкалася в групi пацiентiв. Що отриму-вали ТСК2, що проявлялось наявнютю джгутових структур, складок бтково! зони, подвiйних фацiй, д^ лянок Ытенсивно! пiгментацi! в промiжнiй i межовiй зонах фацiй, що е проявом юнуючого потенцiалу мiкрокристалiзацi! РР
Висновки
1. Тривалий ктычний мониторинг груп пацiентiв з ГП, що отримували л^вання за диференцмовани-ми ТСП дозволив виявити закономiрностi перебку захворювання та визначити найбiльш шформативы показники стоматологiчного статусу, зокрема бю-фiзичних показникiв ротово! рiдини I удосконалити л^вальну тактику за рахунок добору ефективних ТСП.
2. 1ндикаторами стану протективних механiзмiв. що дiють на тканини пародонту та забезпечують тка-нинний гомеостаз е бiофiзичнi властивост РР. Вони корелюють з ступенем тяжкост та характером пере-б^ патологiчного процесу в тканинах пародонту, та достовiрно змiнюються при тривалому ключному монiторингу груп пацiентiв з ГП, що отримували л^ кування за диференцмованими ТСП.
3. Визначено позитивний вплив на функцюналь-ний та оргаычний стан тканин пародонту, а також на регуляцт гомеостазу порожнини рота: достовiр-не (р<0,05) збiльшення значень рН середовища, м^ нералiзуючого потенцiалу змiшано! слини та покра-щення в кристалограмах РР, зменшення в'язкост^ збiльшення слиновидiлення, стмке (до 12 мiс) зменшення прогресування резорбци кiстки.
4. Доведено, що розширення ТСК за рахунок де-понування препарату шляхом шфтьтрацмних вве-дення та накладання пародонтальних пов'язок до-зволяе досягати достовiрно бiльш тривалих термiнiв ремiсi! та гальмувати генералiзацiю процесу.
Перспективи подальших дослiджень з цIе! проблематики пов'язан з вивченням клшко-пато-генетичних взаемозв'язюв мiж змiною iндикативних окиснювально-метаболiчних показниюв з морфоло-гiчними показниками тканин пародонту.
Л^ература
1. Бабай О.М. Эффективность применения «Липина» в комплексном лечении генерализованного пародонтита / О.М. Бабай,
Ю.М. Краснопольский // Стоматолог - 2003. - № 5. - С. 43-48.
2. Бабай О.М. Эффективность комплексного лечения хронического генерализованного пародонтита при сочетанном приме-
нении липосомального препарата и гирудотерапии / О.М. Бабай, Е.Н. Гладкая // Вюник проблем бюлогп та медицини. -2014. - Вип. 2, том. 1 (107). - С. 58-61.
3. Бажутин Н.Б. Перспективы применения липосомальных препаратов в медицинской практике / Н.Б. Бажутин, В.В. Золин,
А.А. Колокольцов // Здоровье Украины. - 2007. - № 3. - С. 71.
4. Борисенко А.В. Заболевания пародонта: учебное пособие / А.В. Борисенко. - Киев: ВСН «Медицина», 2013. - 456 с.
5. Бельская Л.В. Экспериментальное исследование кристаллизации биологических жидкостей / Л.В. Бельская, О.А. Головано-
ва, Е.С. Шукайло, В.Г. Турманидзе // Вестник ОНЗ РАН. - 2011. - № 3. - С. 28-26.
6. Гармаш О.В. Пщходи до використання кристалооптичного методу дослщження бюлопчних рщин / О.В. Гармаш, 6.М. Рябо-
конь, 6.К. Гармаш // Клшична фармащя. - 2014. - Т. 18, № 14. - С. 34-37.
7. Григорев И.В. Слюна как предмет лабораторной диагностики / И.В. Григорев, А.А. Чиркин // Медицинские новости. - 1998. -
№ 4. - С. 9-12.
8. Дудниченко А.С. Липосомальные лекарственные препараты в эксперименте и клинике / А.С. Дудниченко, Ю.М. Красно-
польский, В.И. Швец. - Харьков: Каравелла, 2001. - 143 с.
9. Комарова А.Г. Саливалогия / А.Г. Комарова, О.П. Алексеева. - Нижний Новгород: НГМА, 2006. - 180 с.
10. Краснопольский Ю.М. Фармацевтическая биотехнология: бионанотехнология в фармации и медицине / Ю.М. Красно-польский, А.С. Дудниченко, В.И. Швец. - Харьков: ХПИ, 2011. - 227 с.
11. Леонтьев В.Г. Изменение структурных свойств слюны при изменении рН / В.Г. Леонтьев, М.В. Галиулина, И.В. Ганзина // Стоматология. - 1999. - № 2. - С. 22-24.
12. Леонтьев В.К. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии / В.К. Леонтьев, Ю.А. Петрович. - Омск, 1976. - 93 с.
13. Леонтьев В.К. Здоровые зубы и качество жизни / В.К. Леонтьев // Стоматология для всех. - 1999. - №2/3. - С. 30-34.
14. Леус П.А. Смешанная слюна (состав, свойства, функции): Учебно-методическое пособие / П.А. Леус, О.С. Троцкая. -Минск: БГМУ, 2004. - 42 с.
15. Липосомы в биологических системах / Под ред. Г. Грегориадиса, А. Аллисона. - Москва: Медицина, 1983. - 384 с.
16. Попруженко ТВ. Профилактика основных стоматологических заболеваний / Т.В. Попруженко, Т.Н. Терехова. - Москва: МЕДпресс-информ, 2009. - 464 с.
17. Разумова С.Н. Диагностические и прогностические критерии стоматологической патологии по морфологической картине ротовой жидкости: автореф. дис. ... докт. мед. наук: спец. 14.00.53 - Геронтология и гериатрия / С.Н. Разумова. - Москва, 2007. - 46 с.
18. Рединова Т. Л. Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов: методические рекомендации / Т. Л. Рединова, А.Р. Поздеев. - Ижевск: Трансфер, 1994. - 24 с.
19. Руле Ж.Ф. Профессиональная профилактика в практике стоматолога / Ж. Руле, С. Циммер / Пер. с нем. С.Б. Улитовского, С.Г. Пыркова. - Москва: МЕДпресс, 2010. - 368 с.
20. Сейфулла Р.Д. Фармакология липосомальных препаратов / Р.Д. Сейфулла. - Москва: Глобус Континентталь, 2010. - 241 с.
21. Тарасенко Л.М. Биохимия органов полости рта: Учебное пособие для студентов факультета подготовки иностранных студентов / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада. - Полтава: «Полтава», 2008. - 70 с.
22. Шаковец Н.В. Слюна: значение для органов и тканей в полости рта в норме и при патологии / Н.В. Шаковец, Е.В. Лихорад // Медицинский журнал. - 2013. - № 3. - C. 7-11.
23. Шаныгина Д.В. Неинвазивные методы исследования в клинике ортопедической стоматологи / Д.В. Шаныгина, Г.В. Большаков, А.А. Подколзин // Институт стоматологии. - 2002. - № 3. - С. 46-48.
24. Шатохина С.Н. Морфологическая картина ротовой жидкости диагностические возможности / С.Н. Шатохина, С.Н. Разумова, В.Н. Шабалин // Стоматология. - 2006. - № 4. - С. 14-17.
25. Schindelin J. Fiji: an open-source platform for biological-image analysis / J. Schindelin, I. Arganda, E. Frise // Nature Methods. -2012. - № 9. - P. 676-682.
УДК: 616.314.17-008.1-085.262.1-085.276
Б1ОФ1ЗИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОТОВОТ Р1ДИНИ ТА ОЦ1НКА КЛ1Н1ЧНОТ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЕСЕНЦ1АЛЬ-НИХ ФОСФОЛ1П1Д1В: РЕЗУЛЬТАТИ ТРИВАЛОГО МОН1ТОРИНГУ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПА-РОДОНТИТ
Бабай О. М.
Резюме. Показниками протективних мехаызммв, що дють на тканини пародонту та забезпечують тка-нинний гомеостаз е бiофiзичнi властивост ротово! рщини. Вони корелюють з ступенем тяжкост та характером переб^ патолопчного процесу в тканинах пародонту, та достовiрно змЫюються при тривалому кт-ычному мониторингу груп па^ен^в з ГП, що отримували л^вання за диференцмованими терапевтичними стоматолопчними програмами. Визначено позитивний вплив на функцюнальний та оргаычний стан тканин пародонту, а також на регуля^ю гомеостазу порожнини рота: достовiрне (р<0,05) збтышення значень рН середовища, мiнералiзуючого потен^алу змшано! слини та покращення в кристалограмах РР, зменшення в'язкост^ збтышення слиновидтення, стмке (до 12 мю) зменшення прогресування резорбци юстки. Доведено, що розширення терапевтичних стоматолопчних комплекЫв за рахунок депонування препарату шляхом шфтьтрацмних ш'екцм та накладання пародонталыних пов'язок дозволяе досягати достовiрно бтьш тривалих термов ремiсií та галымувати генералiзацiю процесу.
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, тканини пародонту, комплексне лкування, ктычний мо-ыторинг
УДК: 616.314.17-008.1-085.262.1-085.276
БИОФИЗИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ И ОЦЕНКА КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЭССЕНЦИАЛЬНЫХ ФОСФОЛИПИДОВ: РЕЗУЛЬТАТЫ ДЛИТЕЛЬНОГО МОНИТОРИНГА БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ
Бабай О. Н.
Резюме. Показателями протекторных механизмов, действующих на ткани пародонта и обеспечивающих тканевой гомеостаз являются биофизические свойства ротовой жидкости. Они коррелируют со степенью тяжести и характером течения патологического процесса в тканях пародонта, и достоверно изменяются при длительном клиническом мониторинге групп пациентов с генерализованным пародонтитом, получавших лечение по дифференцированным терапевтическим стоматологическим программам. Выявлено положительное влияние на функциональное и органическое состояние тканей пародонта, а также на регуляцию гомеостаза полости рта: достоверное (р<0,05) увеличение значений рН среды, минерализующего потенциала смешанной слюны и улучшения в кристалограмах ротовой жидкости, уменьшение вязкости, увеличение слюноотделения, устойчивое (до 12 мес) уменьшение прогрессирования резорбции кости. Доказано, что расширение терапевтических стоматологических комплексов за счет депонирования препарата путем
инфильтрационных инъекций и наложения пародонтальных повязок позволяет достигать достоверно более длительных сроков ремиссии и тормозить генерализации процесса.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, ткани пародонта, комплексное лечение, клинический мониторинг.
UDC: 616.314.17-008.1-085.262.1-085.276
BIOPHYSICAL PROPERTIES OF ORAL FLUID AND CLINICAL EFFICIENCY ESTIMATION OF ESSENTIAL PHOSPHOLIPIDS: RESULTS OF LONG TERM MONITORING IN PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODON-TITIS
Babai O. M.
Abstract. The aim of the study was to examine the dynamics of biophysical indexes changes in oral fluid (OF) at the stages of long-term monitoring in patients with generalized periodontitis (GP) to evaluate clinical efficiency of differentiated application of liposomal forms of essential phospholipids (LFFL).
Materials and research methods. It was examined 110 patients with GP in the acute phase I-II severity degree. Patients were divided into subgroups (n0=55 patients, n1=30, n2=25), depending on the TDC content, used for their treatment and patients of control group (n=25). Treatment of patients was carried out using three therapeutic dental complexes (TDC): TDC0 - treatment according to clinical protocol, TDC1 - TDC0 with additional intravenous preparation introduction, TDC2 - TDC0 with additional deposition of preparation by infiltration injections and peri-odontal dressings. To evaluate the treatment efficiency, before and at various terms after treatment, the following indicators were determined: salivation rate, viscosity, pH, microcrystallization (MCS) and mineral potential (MPS) of oral fluid.
The results and discussion. Analysis of salivation rate (SR) determined, that the effect was achieved by all applied TDC at treatment stages, however, only TDC2 implementation revealed the most persistent effect. The level of hydrogen ions OF in comparative groups of patients was registered within (5,98ч5,99) units and was significantly increased directly after treatment (TDC0 - to 6,86±0,08 units; TDC1 - to 6,93±0,09 units; TDC2 - to 7.21±0,10 units), remaining practically unchanged during the first month after treatment. However, after 6 months the level of hydrogen ions in OF significantly decreased among the patients who received TDC0 and TDC1, did not reach indexes before treatment (TDC0 before treatment - 5,98±0,12 units, in 6 months - 6,16±0,06 units; (TDC1 before treatment - 6,04±0,12 units, and in 6 months - 6,65±0,07 units); significant changes in the level of hydrogen ions in OF were not registered in these groups after 12 months.
Conclusions
1. Long-term clinical monitoring of patients groups with GP, treated with differentiated TDP enabled to reveal disease course regularities and identify the most informative indicators of dental status, in particular, biophysical indexes of oral fluid and to improve therapeutic approach due to efficient TDP adjustment.
2. Biophysical OF properties are the protective mechanisms indicators, that influence on periodontal tissues and provide tissue homeostasis. They correlate with severity and nature of the pathological process course in periodontal tissues, and are changed on long-term clinical monitoring of the patients groups with GP, treated with differentiated TDP.
3. The positive influence on functional and organic condition of periodontal tissues and influence on homeostasis regulation of oral cavity were determined: explicit (p<0,05) increase in pH values, mineralizing potential of mixed saliva and improvement in OF crystallograms, viscosity reduction, increased salivation, persistent (up to 12 months) reduction of bone resorption progression.
4. It was proved, that TSC extension using preparation deposition by infiltration introduction and applying of periodontal dressings enable to achieve significantly longer remission periods and slow down the generalization of process.
Keywords: generalized periodontitis, periodontal tissues, comprehensive treatment, clinical monitoring.
Рецензент - проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 14.03.2016 року
