CC BY
46УДК 371.3-811.126-378.136
Копчук Тамара, Драчук Bipa, Щудрова Тетяна, Джал Мар'яна Вищий державний навчальний заклад Украти «Буковинський державний медичний унгверситет» DOI: 10.24411/2520- 6990-2020-11552
Б1ОЕТИКА В ФОРМУВАНН1 МАЙБУТНЬОГО ПРОФЕС1ОНАЛА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Kopchuk Tamara, Drachuk Vira, Shchudrova Tetiana, Dikal Mariana
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
BIOTHETICS IN THE FORMATION OF A FUTURE HEALTH PROFESSIONAL
Анотацш
В статтг розглянуто основнг принципи бюетики, як основа формування особистостг висококвал^ фжованого конкурентоспроможного медичного працгвника. Застосування методгв педагог1чно'1 майсте-рностг з метою гармонгзацИ розвитку свгдомостг студента-медика, як гаранта загальнолюдськог мора-л1, формування його життевог та професшноi компетентностг. Визначено роль бюмедичноХ етики, як науки, що регулюе вгдношення пацгента до життя, висуваючи на перший план захист життя i здоров'я людини, встановлюючи норми вiдносин у медицинi мiж лжарем i пацiентом. Обгрунтовано пiдвищення якостi пiдготовки сучасного лiкаря в галузi бюетики, що дасть змогу запоб^ати допущенню деонтоло-гiчних, професшних i загальнолюдських помилок в майбутньому.
Abstract
The article discusses the basic principles of bioethics as the basis for the formation of the personality of a highly qualified health care professional. Application of methods of pedagogical skill to harmonize the development of medical student's consciousness as a guarantor of universal morality, formation of his vital and professional competence. The role of biomedical ethics is defined as a science that regulates the patient's attitude to life, highlighting the protection of life and human health, establishing the norms of medical-patient relations in medicine. Improvement of the quality ofpreparation of the modern doctor in the field of bioethics is substantiated, which will prevent the assumption of deontological, professional and human mistakes in the future.
Ключовi слова: принципи бюмедично'г' етики, медичний працiвник, педагогiчна майстертсть.
Keywords: principles of biomedical ethics, doctor, pedagogical skills.
Формування цшностей в процеа навчання у вищому навчальному заклащ не е простим проце-сом, в якому студент виступае пасивним суб'ектом, це складна активна, з метою формування та реалiзацil ментальних цшностей майбутнього комушкативна взаемодiя мiж викладачами та студентами лшаря [1, 2, с. 92].
Важлива роль вивчення «Основ бюетики та бюбезпеки» студентами-медиками не викликае жодних сумнiвiв. Адже, моральний розвиток осо-бистосп практичного лжаря закладаеться в перюд навчання в ушверситеп. Розумшня бюетичних цшностей та використання 1х подальшш медичнш дiяльностi, повинно вщображатись в лопчному практичному застосуванш теоретичних основ, на-бутих на ушверситетських лавах. На даному етат подготовки висококвалiфiкованих конкуренто-спроможних спещатспв актуально чггко сформу-вати основи гумашзму, яш будуть допомагати в майбутньому працювати на благо найцiннiшого -життя та здоров'я людини [3, с. 34].
На сьогодтшнш день, в свт шаленого шфо-рмацшного потоку, питання особистiсного станов-
лення студентiв в аспектi гхньо! професшно! дiя-льностi мае постiйно знаходитися в цен^ уваги вищо! школи. В педагогiчному планi моральне виховання майбутнiх фахiвцiв сфери Охорони здоров'я визначаеться як цшеспрямоване формування морально! свщомосп, розвиток етичних принцишв, вироблення навичок та звичок деонто-лопчно! поведiнки. Це цiлiсний процес педагопч-но! майстерностi, що, базуючись на гармошзацп розвитку студента як особистосп, дозволяе зафж-сувати в сввдомосп норми загальнолюдсько! морали На розвиток студента, формування його житте-во! та професшно! компетентносп впливають ба-гато чинник1в - сощальт, психологiчнi, бiологiчнi, але виршальну роль в цьому процесi вщграють педагогiчнi, як найбiльш керованi, спрямованш на вироблення певного роду гармошзацп взаемоввд-носин, становлення самосвiдомостi щдиида. Ви-кладачi вищих навчальних заклащв вiдiграють роль iнструктора, розробляючи сво! програми i передаючи знання студентам, словом та прикладом (постiйно вдосконалюючи себе професiйно та педагогiчно). Саме тому повиннi бути зразком у
104
сферi освiти, створюючи умови для роздумiв i ар-гументацп критерпв, таким чином, щоб студенти навчились цiнувати обрану професш, слухати та розумiти iнших, адекватно оцшювати навколишню дiйснiсть на основi повноти знань про не!, яш да-ють змогу зрозумiти основну закономiрнiсть соць ально! ситуаци, умiти знаходити шформацш й впевнено будувати свою поведшку для досягнення балансу мiж сво!ми потребами, очiкуваннями i вимогами сощально! дiйсностi, вмiти задовольняти бажання, спираючись на норми [4, с. 76]. Крiм того, тд час навчання в унiверситетi студенти по-виннi опанувати основними етичними принципами медично! освiти: гуманiзм, любов до професп, ввд-повiдальнiсть, чесшсть, вимогливiсть, моральний престиж. Моральне виховання майбутнiх лiкарiв -цiлеспрямоване формування морально! свiдомостi, розвиток моральних почутлв, вироблення навичок i звичок поведшки, виражене в переживаннi свого ставлення до моральних та аморальних вчиншв та поведiнки [4, с. 76]. Моральш поняття стають по-штовхом до ди тiльки тодi, коли вони не завчеш для викладача, а глибоко осмисленi i перетвореш в моральнi переконання. Наявнiсть цих переконань i стiйких звичок морально! поведшки сввдчить не тiльки про вихованють людини, а й про його мора-льну зрiлiсть. £дшсть морально! свiдомостi - най-важливiший показник вiдповiдностi м1ж процесом виховання та моральним розвитком особистостi [5, с.150]. Тiльки спiльними зусиллями викладачiв та студентiв, можливе змiцнення загально! медико-освiтньо! справи.
Процес подальшого постiйного навчання майбутнього лiкаря базуеться в першу чергу на проблемах, пов'язаних зi здоров'ям населення, що в подальшому закрiплюеться на знаннях теорi! i практики, зв'язку мiж професiйною дiяльнiстю та практичним застосуванням принципiв бiоетики [6, с. 5]. Сучасна бюетика мае на меп розв'язання етичних питань медицини та бюлогп, а також пов'язаних з ними новггшх бiотехнологiй, як1 ви-магають належно! уваги з точки зору бюетики з урахуванням сощальних, правових та екологiчних аспектiв [6, с. 4]. Бюетика ставить дедалi суворiшi вимоги до умов наукових i науково-технiчних роз-робок, що в свою чергу спонукае медишв-науковцiв розробляти новi, бiльш безпечш та про-гресивнi технологi! л^вання. Сутнiсть бiоетики полягае в и сучаснiй диференцiацi!, систематизацi! пiдходiв до нормативно-правового регулювання бiоетиетичних норм та правил в Укра!ш [7, с. 6]
Одним iз ключових завдань у вивченш бюе-тики е дотримання основних базових етичних принцитв в практичнiй дiяльностi лiкаря [8, с. 6]:
1) принцип автономп - фiзична i псих1чна не-доторканнiсть при наданнi медично! допомоги. Цей принцип мае тюний зв'язок з концепщею ш-формовано! згоди. Ключова ознака автономi! паць ента - будь-як1 заходи, що спрямован на проник-нення ^зь тiлесну або духовну оболонку пащен-та, виправданi лише тодi, коли вони здшснюються за його згоди. Етична цiннiсть автономi! пацiента полягае в тому, що дп лшаря спрямованi на благо
хворого з метою його одужання, але яш здшсню-ються всупереч його волi i бажанню, недопустимi;
2) принцип «Не зашкодь» - цей принцип бере початок з клятви Гшпократа i вимагае мiнiмiзацi! шкоди, що завдаеться пацiентовi при медичному втручаннц
3) принцип блага - моральний обов'язок ро-бити добро, котрий звертае увагу лiкаря здшсню-вати тшьки дi!, спрямованi на покращення стану пацiента;
4) принцип справедливосп - принцип, що ш-дкреслюе необхiднiсть рiвного ставлення до паще-нтiв, а також справедливого розпод^ ресурсiв, як1 завжди обмеженi, при наданш медично! допо-моги;
5) принцип людсько! гiдностi, який гарантуе пдне ставлення до пацiента в тому раз^ коли вiн позбавлений автономних ршень та дiй. Як правило, застосовуеться до людей, що перебувають у недiездатному фiзичному або психiчному станi, а також до малолгтшх дiтей. Опираючись на цей принцип, обгрунтовують заборону на клонування людини, на експерименти з людськими ембрюна-ми та трансплантацiю оргашв;
6) принцип iнтегральностi передбачае недото-рканнiсть психофiзично! цiлiсностi людини та ви-користовуеться у випадках, що загрожують пору-шенням особистiсно! iдентичностi на шдстаи втручання у генетичну природу;
7) принцип уразливостi передбачае ввдповща-льне ставлення до людського життя, усв1домлення того, що воно е безцшним i тендiтним. Цей принцип спрямовуе на тактовне ставлення до людей, що мають обмежеш соцiальнi, фiзичнi та психiчнi можливостi.
Виходячи з основних принцитв, можна стве-рджувати, що сучасна бюетика - мистецтво перед-бачення та попередження небажаних насл1дк1в, обумовлених впровадженням i реалiзацiею наукових розробок, тодi як вивчення бюетики у медич-них навчальних закладах випливае саме з кризи сьогодення, спричинено! частковою втратою моральних цiнностей, необхщне для гармонiзацi! формування сввдомосп майбутнього медика, прiори-тетною д1яльшстю якого вважаються дi! спрямо-ваш на профiлактику хвороб та популяризацш здорового способу життя. У взаеминах «пащен-медик-суспiльство» мае переважати взаемна пова-га, а пошуки ршень потрiбно вести спiльно та уз-годжено шляхом iнформативно! згоди (письмово чи усно) збертаючи гiднiсть, як пащента, так i медичного пращвника [9, с. 172].
Психологiчнi чинники у взаеминах «пацiент-медик-суспiльство» вщграють важливу роль в процесi медично! д1яльносп, на чому необхiдно повсякчас акцентувати увагу студентiв-медикiв. Саме ствчутливе та довiрче ставлення пацiента до лшаря е часто тим виршальним важелем позитивного впливу на здоров'я пащента, яке, на жаль, школи навпъ кожного разу, доводиться завойову-вати. Для цього потрiбно лише трохи елементарно! уваги, делшатшсть i м'як1сть в спiлкуваннi - але все в певних межах, без зловживань та фанатизму.
Слад пам'ятати, що обрана профе^ вимагае бути високоморальною людиною, осшльки дiяльнiсть пов'язана з долею людини, з його здоров'ям та життям. Вчинки та поведiнка медичного пращвни-ка повиннi визначатися особистою переконашстю i вiдповiдати вимогам суспiльноï мораль 1нтереси та благополуччя пацiентiв повинш бути вище ш-ших. Не варто забувати при цьому i про власну безпеку та юридичну вiдповiдальнiсть [10. с. 38].
Доволi часто особистiсне зростання лiкарiв виступае важливою передумовою професiйного становления особистосл, що, грунтуючись на пси-холопчнш та особистiснiй зрiлостi фахiвцiв, зумо-влюе виникиения тако1 необхiдноï складово! осо-бистостi фахiвця, як професшна iдентифiкацiя, що е невiд'емним компонентом професшно! самосвь домостi з ïï основними складовими таких як прий-ияття провiдних професiйних ролей, щнностей та норм, сформоваиi мотивацiйнi структури, що спо-нукають особистiсть до ефективно1 практичноï дiяльностi [11, с. 85].
Особливють сучасно1' бiоетики - акцентуван-ия уваги на позици, думцi i ступеня сприйияття переачно1' людини, суб'екта взаемин медично1' дiяльностi i бiомедичного впливу. Бiоетика на сьо-годнiшнiй день е невщ'емним явищем нашого часу, де думка i знания звичайного громадянина (уя-вления про клятву Пппократа, релiгiйнi погляди, життева позицiя i т. д.) стають пiдставою для прийияття складних практичних рiшень. Дана об-ставина в практичнiй медицин часто створюе до-датковi перешкоди в прагненш медичних пращв-нишв допомогти пацiенту [12, с. 216]. Дiалог суб'ектiв, як1 беруть участь в обговоренш питания лiкувания з позици блага i зла, яш володшть рiз-ним рiвнем спещальних компетентностей, а iнодi, аж до повно1' 1'х вiдсутностi, ввдбуваеться простою мовою. Однак багато пащенлв або 1'х родичi до-сить часто претендують на повне розумiния i все-бiчне знания, провокуючи лiкарiв своими «безглуз-дими» запитаннями та порiвняннями. В таких ситуациях, слiд пам'ятати, що краще не коментувати &, з етичних мiркуваиь, ризикуючи тим самим бути вщнесеним даиою категорiею пацiентiв та х'х родишв до категорп «некомпетентних фах1вщв». Вiдмовитися або прийияти запропоноваие лшу-вания - це прояв особистох' автономп, що вимагае до себе поваги з боку шших оаб, оргашзацп, сус-пiльства та держави. Згiдно з нинiшнiми стандартами в суспiльствi особисте рiшения людини (пащента), в якому присутня знания про обставини особистого життя, про сво! економiчнi можливос-л, релiгiйних переконаниях, життевих планах, фа-ктично зрiвнюе непрофесiоналiв (пацiентiв, а iнодi i родичiв) з професюналами.
Отож, опираючись на основш принципи бiое-тики до спектру проблемних питань, як правило, вiдносять:
- етичш проблеми медичних професiй, зок-рема, стосунки на зразок <шкар - пащент»;
- етичнi проблеми, що виникають у галузi дослвджень людини, включаючи i такi, що безпо-середнього не стосуються лiкувального процесу;
105
- - соцiальнi проблеми, пов'язаш з полтти-кою в галузi охорони здоров'я, з политикою плаиу-ваиия сшЧ та демографiчного контролю. Цi проблеми, пов'язаш iз втручаииям людини в житти процеси iнших живих iстот (тварин, рослин, мш-рооргаиiзмiв) та всього того, що належить до тдт-римаиня екологiчноï рiвноваги [13].
Обгрунтованим е розгляд та вивчення основних наукових принцитв та понять бюетики, шляхом застосування рiзних методолопчних та мето-дичних пiдходiв, дiя яких розповсюджуеться на ва напрями, сфери, аспекти та рiвнi ïï предмету. П!д-вищения якосл пiдготовки сучасного лiкаря в га-лузi бiоетики дасть змогу в його подальшш дiяль-ностi на б№ш високому професiйному рiвнi проводит профiлактику та лiкувания соматичноï та психосоматичноï патологи, запобiгати допущению деонтолопчних, професiйних i загальнолюдських помилок.
Щдсумовуючи, слiд зазначити, що бюетика регулюе вiдношения людини до життя взагал^ орiентуючи його на захист прав всього живого, в той час як бюмедична етика висувае на перший план захист життя i здоров'я людини, а медична етика встановлюе норми вщносин у медицинi мiж взаемодшчими суб'ектами - лiкарем i пащентом. Серед важливих принципiв - прюритет життя, здоров'я, блага людини i вщповвдальшсть за нього. уявления про духовну еднiсть людей, призначения яких - вносити iмперативи добра й мудросл в бут-тя всесвиу. Вищевказаиi принципи доповнюються практичними щеями цiнностi люд^^' особистос-тi, ïï автономп, благодiяния та справедливостi, не-обхвдия для втiления протягом всiеï професiйноï дiяльностi «справжиього» лiкаря.
Список лггератури.
1. Н. В. Хлiстунова. Формування системи комунiкацiй у навчально-виховному процес ВНЗ. Ефективна економiка. - 2016. - № 1. Електронний ресурс:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4736.
2. В. Кульчицький. Особливосл формуваиия професiйноï компетентностi особистостi студента-медика. Молодь i ринок. -2012. - №5 (88). - С.91-94.
3. I. Г. Кишкан, I. I. Заморський. Основи бюетики й бюбезпеки в системi вищоï медичноï та фармацевтичноï освгти. Медична освiта. - 2015. -№ 4. - С.34-36.
4. Борзова-Коссе С. I. Моральне виховання як складова формуваиия етичноï свщомосл майбутнього лiкаря. Матерiали Всеукраïнськоï на-вчально-науковоï конференцп з мiжиародною уча-стю, присвяченоï пам'ятi ректора чл.-корр. НАМН Украïни, проф. Л. Я. Ковальчука, Тернопiль 21-22 травня 2015 р. / Тернопiльський державний медичний унiверситет iм. I. Я. Горбачевського. -Тернотль : ТДМУ, 2015. - С. 76.
5. Даль Н.В. Роль викладача у формуванш ключових компетентностей студентiв. Збiрник матерiалiв II Всеукраïнськоï науково-практичноï конференций «Сощально-педагопчш основи розви-тку особистосл в сучасних умовах комунiкацiï:
106
досввд, проблеми, перспективи» (14 листопада 2018 року). - Ки!в. - 2018. - С.149-152.
6. С. В. Пустовп', Н. М. Бойченко. Викла-дання фшософп у навчальних закладах тслядип-ломно! медично! освiти: мiсце етично! та бюетич-но! проблематики. 1нтегративна Антрополопя. -2018. - № 1 (31). - С. 4-9.
7. Бюетика у фармацп. Навчально-методичний поабник для студентiв III курсу фар-мацевтичного факультету за спецiальнiстю «Фар-мащя» та студ V курсу фармацевтичного факультету за спещальнютю «ТПКЗ». - Запорiжжя. -2014. - С. 102.
8. С. В. Пустовгт Бюетичш принципи та ме-ханiзми регулювання медико-бiологiчних досль джень. Современные проблемы токсикологии. -2010. - №4 - С. 5-9.
9. Островська Б. В. Добровтна шформова-на згода на бюмедичш втручання як складова прав людини. Фшософсьш та методологiчнi проблеми права. - 2018. - № 1-2 (15-16). - С. 170-185.
10. В. В. Франчук. Мюце, роль i значення ль карсько! професи в умовах сучасного укра1нського суспiльства. Вiсник сощально! гiгieни та оргашза-цп охорони здоров'я Укра!ни. - 2017. - № 3 (73). -С. 35-41.
11. К. В. Добровольська, С. К. Мисловська. Професшна самосвщомють та конструювання образу професи у майбутшх лiкарiв. Науковий вiсник ужгородського ушверситету. Серiя: «Педа-гогiка. Соцiальна робота». - 2017. - ВИПУСК 2 (41). - С. 85-87.
12. T. S. Hoffmann. Витоки та вихвдш положения щодо становлення ново! бiоетики та про-грами «Антегративно! бюетики»1 Ч. 1 (переклад з тмецько! Ганни Губенко) Фiлософiя освiти. Philosophy of Education. - 2018. - № 1 (22). - С.212-223.
13. E.G. Stone Evidence-Based Medicine and Bioethics: Implications for Health Care Organizations, Clinicians, and Patients. Perm J. - 2018. -№ 22. -P.18-030.
