CC BY
39
Висновок
Визнаючи те, що стале ведення люового господарства е результатом балансу мiж екологiчною сталiстю (бiорiзноманiття), еколопчною сталiстю (повна вартiсть лiсу) та сощальною сталiстю (участь). Це дослщження якраз скероване в напрямку оч1куваних довготермiнових результатiв, а саме: шд-тримати функцп лiсу, пiдвищити продуктившсть лiсових товарiв та послуг; збшьшити внесок лiсiв до соцiально-економiчного розвитку та захисту лан-дшафтiв, покращити економiчний стан мiсцевого населення.
Л^ература
1. Бобров Р.В. Благоустройство лесов. - М.: Лесн. пром-сть. - 1977. - С. 192.
2. Бондаренко В.Д., Фурдичко О.1. Лю i рекреащя в люг - Льв1в. - 1994. - С. 232.
3. Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай. - 1987. - С. 247.
4. Голубчак О.1., Калуцький 1.Ф. Еколопчт проблеми лшв 1вано-Франювщини// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 247-252.
5. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат. - 1986. - С. 177.
6. Середш В.1., Парпан В.1. Л1с база вщпочинку. - Ужгород. - 1988. - С. 110.
УДК 635.977.582.736 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук; мол. наук.
ствроб. Л.А. Колдар, канд. бюл. наук - Нацюнальний дендрологiчний парк "Софйвка", НД1НАН Украти
Б1ОЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИД1В РОДУ CERCIS L., 1НТРОДУКОВАНИХ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено штродукщю видiв роду Cercis L. Встановлено природне та куль-турне ix поширення, особливостi росту та розвитку, вибагливють до вологостi та ро-дючостi грунту та штенсивносп освiтлення, проходження генеративно! фази. Роз-роблено ефективнi методи розмноження та оцшено успiшнiсть штродукцп.
Prof. V.P. Shlapak; junior research worker L.A. Koldar - National dendrologicalpark "Sofiyivka", SRINASof Ukraine
Bioecological peculiarities of the species of genus Cercis L., introducted in the right bank forest-steppe zone of Ukraine
Introduction of the species of genus Cercis L. is investigated. Its natural and cultural distribution, peculiarities of growth and development, whimsicality to humidity and bear of the soil and light activity, passing of the generative phase is determined. Effective methods of multiplication are elaborated and success valuation of the introduction is given.
1нтродукщя деревних i чагарникових порщ в Укра!ш набула значно! популярности оскшьки переважна !х бшьшють видшяеться серед шших рос-лин високою продуктивною, бюлопчною стшюстю, високими декоративни-ми якостями i знаходить широке застосування у р1зних галузях народного господарства. До таких рослин належать види роду Cercis L., як в багатьох кра!нах широко використовуються у зеленому буд1внищш, а в Укра!ш, на жаль, представлеш окремими екземплярами у колекщях боташчних сад1в та дендропарюв [12]. Цшшсть !х полягае у декоративних властивостях, особливо тд час цвтння, коли ще безлисту рослину вкривае велика кшьюсть квь
ток, щшьно розташованих на Bcix гiлках, KpiM однорiчних пагошв i нав^ь на CTOB6ypi [11]. Цим створюеться надзвичайно декоративний ефект. Саме так властивост ставлять види роду Cercis L. на одне з перших мюць серед парко-вих дерев. Тому вивчення ix бioлoгiчних та екoлoгiчних особливостей е акту-альним як у теоретичному, так i у практичному аспектах.
Предмет дослвдження - види роду Cercis L.
Методи досл1джень - експедицшш, бioекoлoгiчнi, бюморфолопчш та 6i-oметричнi.
Рiд Cercis L. - один з прадавшх рoдiв пoкритoнaсiнниx, представлений листопадними деревними та кущовими рослинами. Вперше його визначив Турнефор у 1694 р. [10], а детальний опис роду зробив Карл Лшней у 17521754 рр. [14,15]. За фшогенетичною системою магнолюфтв А.Л. Тахтаджяна [13], Cercis L. належить до вщдшу Magnoliophyta, класу - Magnoliopsida (дво-дoльнi), порядку - Fabales, родини Caesalpiniaceae - цезальшшев^ триби -Cercideae, шдтриби - Cercidinae, роду Cercis L., який об'еднуе 7 видiв. Бота-нiчнa назва - Cercis - вперше була застосована Теофрастом у перюд його життя ще у 370-285 рр. до н.е., i мiцнo ввiйшлa у сучасну боташчну номенклатуру [1]. За даними А.Н. Криштофовича [8], рештки роду вiдoмi ще з нижнього ол^оцену й мioцену Франци та Японп. Нинi цей рщ зберiгся невеликою кiлькiстю видiв у Пiвнiчнiй Америцi, Середземномор!" та Схщнш Ази. У природних умовах, як повщомляе В.В. Альoxiн, Л.В. Кудряшов, В.С. Гово -рухш [2], види роду Cercis L. поширеш тiльки у Швшчнш пiвкулi, а прирoднi ареали розташоваш в трьох пiдoблaстяx Голарктично! флористично! oблaстi: Сxiднoaзiйськiй (C. chinensis Bunge, C. griffithii Boiss., C. racemosa Oliv. Се-редземнoмoрськiй (C. siliquastrum L.) та Швшчноамериканськш (C. canadensis L., C. reniformis Engelm., C. occidentalis Torr.). Рослини, що належать до роду Cercis L., в основному е трoпiчними та субтрошчними, проте в xoдi ево-люци вони поширились на швшч до 40-42° швшчно! широти. 1нтродукщя ви-дiв роду Cercis L. в райони пoмiрнoгo клiмaту розпочалась понад 4 сташття тому, а у Захщну Свропу з 1730 року.
У культурi види роду Cercis L. поширеш в багатьох крашах Свропи, Ази та Швшчно! Америки. В Украшу \х вперше штродуковано у 1816 р. Кре-менецьким бoтaнiчним садом [5], а ниш поодинок екземпляри трапляються в Люостеповш та Степoвiй зонах, Захщнш Укрaiнi, a C. siliquastrum та його форма "Rosea" найбшьш поширеш на Швденному березi Криму. У колекци Нaцioнaльнoгo дендрoлoгiчнoгo парку "Софпвка" рiд нараховуе 4 види: Cercis canadensis, Cercis siliquastrum,, Cercis griffithii та Cercis chinensis i 2 форми: C. canadensis форма "Rosea", Cercis siliquastrum форма "Albida." як е представ-никами вЫх трьох шдобластей.
За нашими даними, вегетацшний перioд видiв роду Cercis L. у Правобережному Люостепу Украши тривае 182-197 днiв (за суми активних температур вище 10 °С (3135,8-3216,7 °С), перюд спокою 72-85 днiв. Початок вегета-цii (2000-03 рoкiв) припадае на перюд 12-22 квгтня за суми ефективних температур (103,5-105,6 °С), а зaкiнчуеться 20-26 жовтня. Одним з найважливших критерiiв oцiнки усшшност iнтрoдукцii е вступ рослин у генеративну фазу, а
тривалють цвiтiння - одна з основних декоративних властивостей гарнокв^у-чих рослин. Види роду Cercis L. розпочинають вегетащю з розвитку генера-тивних оргашв. Дати початку цвiтiння перебувають в межах 30 квiтня -6 травня, за суми активних температур 266,7-400,0 °С, тривае 15-17 дшв i за-кiнчуеться 15-22 травня. Репрoдуктивнoi здaтнoстi рослини досягають у 4-5 рiчнoму вiцi. У С. canadensis вiдмiченo щoрiчне рясне цвтння та плодо-ношення. Важливою oсoбливiстю пiд час цвiтiння е малопоширене явище -кaулiфлoрiя - поява кв^ок на стoвбурi. Це риса, що пiдсилюе декoрaтивнiсть шд час цвiтiння. Способи запилення - анемофшя, ентoмoфiлiя, iнкoли оршто-фшя, що i пов'язано з явищем кaулiфлoрii. Ми встановили, що в умовах Нащ-онального дендрoлoгiчнoгo парку "Софпвка" види роду Cercis L. щoрiчнo цвь туть та плодоносять. Кшьюсть квiтoк на 1 погонному метрi становить 162-344 штуки за суми активних температур у перюд диференщаци генера-тивних бруньок вщповщно 1976,2-2148,6 °С. Простежуеться тенденцiя до ста-бiльнoi кiлькoстi нaсiнин у плодах, i у рiзниx видiв становить вiд 2 до 12 штук, що е видовою ознакою, яка свщчить про його генетичну константшсть в умовах штродукци. Оптимальними строками збору нaсiння е перюд з листопада до кв^ня мюяця наступного року. Пристосування рослин до кшматичних умов визначаеться характером ix сезонного росту та розвитку. Узгoдженiсть росто-вих прoцесiв iз клiмaритмiкoю мiсця росту рослин сприяе своечасному закш-ченню ростових процеЫв та здерев,янiнню рiчниx пaгoнiв. У дослщжуваних видiв рiст пaгoнiв розпочинаеться з першо1' половини травня та тривае до третьо1' декади серпня. Строки початку росту пагошв перебувають у прямш залежност вiд початку вегетаци. Значна мiнливiсть у тривалост та штенсив-нoстi росту пагошв зумовлюе вщповщш вiдмiннoстi у величиш ix рiчнoгo приросту. За тривалютю росту рiчниx пaгoнiв дoслiджувaнi види можна подь лити на двi групи: за ступенем здерев,янiння та перюдом росту пaгoнiв, що тривае 90-100 дiб, до яких належить C. canadensis; та тривалим перюдом росту понад 100 дiб, це C. griffithii, C. chinensis, C. siligvastrum та форма "Albida". Лгтературш даш про зимостшюсть видiв роду Cercis L. свiдчaть про ix вщнос-ну стшюсть до умов зимiвлi у рiзниx бoтaнiкo-геoгрaфiчниx районах штро-дукци [4]. Стiйкiсть рослин до комплексу несприятливих чинниюв у зимово-весняний перюд ми ощнювали за 5-бальною шкалою Н.К. Вехова [3].
Найбшьш зимостшкими виявились види C. canadensis та C. griffithii, бал зимостшкос^ яких 4, церциса китайського 3,5, а в решти видiв - 3. За вь ковим розподшом найменш морозостшкими е oднoрiчнi рослини. Вже у 2-3-рiчнoму вщ рослин вiдсoтoк здерев,янiння вищий, а шдмерзання пaгoнiв нижчий. У 40^чних рослин, що ростуть у Нацюнальному дендрoлoгiчнoму парку "Сoфiiвкa" за роки наших спостережень шдмерзання oднoрiчниx пагошв не спостер^али. Значний вплив на рют та розвиток рослин мае стушнь вoлoгoстi грунту, при якому забезпечуються оптимальш умови життедiяль-нoстi рослин. Згiднo з наслщками наших вегетaцiйниx дoслiдiв, проведених впродовж 2000-04 рр., встановлено, що рют рослин перебувае у прямш коре-ляцшнш зaлежнoстi вiд вoлoгoстi грунту. Оптимальною, за середшми показ-никами, виявилась волопсть 60 % вщ повно! вoлoгoмiсткoстi (рис. 1).
35 30 25 20 15 10 5 0
Рис. 1. Pi4HUU npupicm саджанщв
eudie Cercis L. на рЬних за вологктю tpyHmax
20 40 60 80
Табл. 1.1нтенсившсть росту C. canadensis на субстратах,
« К PQ Вар1ант К-сть рослин, шт. Висота рослин, см Дiаметр коренево! шийки, мм Глибина поширен-ня коренiв, см
(Л • ^ (Л Й <U й 13 о (Л • ^ О <и и Темно-с1рий отдзолений 100 % (контроль) 30 27,9±0'5 3,91±0,06 24,4±2,1
Чорнозем отдзолений 100 % 30 27,3±0'0 3,87±0'05 19,6±1'9
Чорнозем отдзолений + торф верховий моховий 50:50 31 22,6±1'3 3,83±0'02 17,2±2'0
Чорнозем отдзолений + торф верховий моховий 25:75 28 18,9±0'3 3,15±0'03 13,8±3'3
Торф верховий моховий 100 % 28 10,6±0'5 1,85±0'03 5,4±2'4
Торф верховий моховий + чорнозем отдзолений 25 %:75 % 29 21,5±0'7 3,83±0'04 13,8±3'3
Дерново середньо-отдзолений сутщаний 100 % 29 11,0±12 1,87±0'02 8,8±13
Дерново середньо-отдзолений сутщаний + чорнозем отдзолений 50:50 % 30 23,4±0'4 3,86±0'02 18,8±21
Дерново середньо-опщзолений сутщаний + чорнозем отдзолений 25:75 % 30 21,9±0'9 3,62±0'03 18,2±3'4
При вологост 80 % рют уповшьнюеться та спостер^аеться поступове вщмирання рослин. Особливютю дослщжуваних видiв е те, що вони легше пе-реносять нестачу вологи в грунт тж 11 надлишок. Одним з важливих чинни-кiв, що впливае на усшшшсть штродукци та рiст i розвиток рослин, е макси-мальне використання потенцшно! родючостi грунпв. Нашими дослщженнями (табл. 1) встановлено, що види роду Свтс1$ Ь. належать до групи мезотрофiв, е середньовибагливими до родючост грунпв i придатш до росту навiть на до-сить бiдних грунтах, що св^ить про 1х екологiчну пластичнiсть щодо родю-чостi грунтiв. Внаслщок експериментальних дослiджень, щодо iнтенсивностi освгглення та вивчення досвiду вирощування встановлено, що види роду Сег-с18 Ь. е гелiофiтами i для свого росту, розвитку та збереження декоративних властивостей, потребують повного сонячного освгглення. Затiнення негативно впливае на рют та розвиток рослин, а рют пiд наметом iнших дерев е не бажа-ним, оскшьки сприяе зниженню показниюв репродуктивно! здатносп. Основною бiологiчною функцiею рослинного оргашзму е розмноження, що забезпе-
чуе iснування виду та його розселення. Результативнють штродукци видiв роду Cercis L. i перспективнiсть розширення !х культури залежить вiд ефективних метсдав розмноження та вирощування. Дослiдженнями встановлено, що ефек-тивним способом розмноження е шдзимнш посiв насiння на глибину 2-3 санти-метри, при якому вщбуваеться природна стратифiкацiя яка сприяе максимальному проростанню насшня. Значне теоретичне та практичне значення мае морфо-логiя та бюлопя плодiв i насiння, адже функщя плоду - захищати та розшвати насiння (дисемiнацiя), а функцiя насшня - збер^ати та розселяти вид. Ми вста-новили, що мiж морфологiчними показниками характеристики видiв роду Cercis L. юнуе певна рiзниця. Лiнiйно-ланцетоподiбна форма плоду характерна для вшх видiв. У плодах знаходиться вiд 3 до 7 штук насшин. Абсолютна маса ва-рiюе в межах вiд 20 до 30 грам. Результати наших дослщжень з вегетативного розмноження свдаать, що регенерацiйна здатнiсть зелених живщв вища, нiж здерев,янiлиx i вiдповiдно становить 8,6 та 5,6 %. Застосування рiзниx стимуля-торiв сприяло пiдвищенню частки окорiнення тiльки до 18-26 %, що св^ить про важковкоршюваннють рослин. Загальна декоративнiсть рослин за методикою Н.В. Котелово!", О.Н. Виноградово!" [6] становить 4 бали, де за 5-ти бальною шкалою оцiнювали арxiтектонiку стовбура й крони, листюв, квiток, плодiв, ко-лiр та фактуру кори, стовбура, гшок, пагонiв. Оцiнка перспективносп штродукци вказуе, що найбшьш перспективними е C. canadensis та C. chinensis За методикою М.А. Кохна, А.М. Курдюк [7] ощнки усшшносп штродукци, найвище ак-лiматизацiйне число у C. canadensis - 100, тому стутнь актматизаци е повним. У видiв C. griffithii та C. chinensis воно становить 65, а в C. siligvastrum - 63, за якими акшматизащя е задовшьною, проте особини цих видiв ще не досягли генеративного в^. Дослщжеш нами види уже на 4-5 рш тсля посадки здатнi прикрасити садово-парковий ландшафт, пiдвищити його художню виразнють.
Отже, види роду Cercis L. е цшними декоративними рослинами, як у перспективi можуть набути бшьш широкого використання у зеленому 6уд!в-ництвi Правобережного Лiсостепу Укра'ни.
Л^ература
1. Алексеев Е.Б., Губанов И.А., Тихомиров В.Н. Ботаническая номенклатура. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. - 167 с.
2. Алехин В.В., Кудряшов Л.В., Говорухин В.С. География растений. - М.: Госучпе-диздат, 1961. - 532 с.
3. Вехов Н.К. Методы интродукции и акклиматизации древесных растений// Интродукция растений и зеленое строительство. - М.-Л.: Изд-во Академии наук, 1957. - С. 93-106.
4. Галактионов И.И., Ву А.В., Осин В.А. Декоративная дендрология. - М.: Высшая школа, 1967. - С. 200-201.
5. Колдар Л.А. Природш ареали вид1в роду Cercis L. i !х поширення в культур!// 1нтро-дукщя рослин. - К.: Академперюдика, 2001, № 3-4. - С. 49-54.
6. Котелова Н.В., Виноградова О.Н. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года// Физиология и селекция растений и озеленение городов. - М.: Изд-во Академии наук, 1974, вып. 51. - С. 32-44.
7. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - С. 95.
8. Криштофович А.Н. Курс палеоботаники. - М.: ОНТИ, 1934. - С. 31.
9. Лапин П.И. Интродукция древесных растений в средней полосе Европейской части СССР. Научные основы, методы и результаты: Докл. на соиск. науч.степени доктора биол. наук. - Л.: Изд-во АН СССР, 1974. - 134 с.
10. Линней Карл. Философия ботаники. - М.: Наука, 1989. - 454 с.
11. Петров В.В. В мире субтропических растений. - М.: Наука, 1971. - С. 118-119.
12. Соколов С.Я. (ред.) Деревья и кустарники СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, т. IV. - 1958. - С. 40.
13. Тахтаджян А. Л. Система магнолиофитов. - Л.: Изд-во Академии наук, 1987. - 283 с.
14. Linnaeus G. Genera plantarum. Cercis: Hamburg, 1759. - Р.96-117.
15. Linnaeus G. Species Plantarum. - Holminae: Salvii. - Stokholm, 1753. - P. 124-132.
УДК 330.133.7 Астр. T.I. Вовчук1 - Нащональний АУ
Б1ОЛОГ1ЧН1 АКТИВИ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Визначено роль люу у подоланш глобальних змш кшмату, визначено необхщ-шсть визнання люових ресурав бюлопчними активами та переходу на нов1 засади управлшня та обл1ку бюлопчних актив1в у люовому господарствг
Doctorate T.I. Vovchuk1 - National Agricultural University Biological assets of forestry
The role of forest in overcoming of global changes of climate is certain in the article, the necessity of confession of forest resources is certain by biological assets and transition on new government bases and account of biological assets in forestry.
Природними i генетично закладеними багатствами Укра'ни е л1сов1 масиви. В умовах актуально! на сьогодш проблеми глобального потеплшня саме лiсовi насадження стають на захист стабшьност кшмату, шдтримання еколопчно!' рiвноваги i недопущення парникового ефекту (збшьшення кон-центраци двоокису вуглецю (СО2)) в атмосферi. Враховуючи планетарш мас-штаби ще! проблеми, для li вирiшення необхiдна консолiдацiя вЫх кра!'н для розробки та впровадження спшьно!' програми зi зменшення викидiв i збшь-шення обсягiв поглинання парникових газiв. У такiй ситуаци найпрюрггетш-шим та водночас еколопчно безпечним i економiчно виправданим засобом боротьби iз глобальними змiнами кшмату е розширене вiдтворення та збшьшення продуктивност бiомаси лiсiв. Адже, якщо лiс не страждае вщ пожеж, необгрунтованих рубань або хвороб, його бюмаса нагромаджуеться, що сприяе поглинанню i консервуванню бiльшоi кшькост вуглецю [1].
В умовах прогресуючих урбанiстичних процесiв, що значною мiрою впливають на забруднення навколишнього середовища (збiльшення вмiсту канцерогенних речовин у повг^ та його загазованiсть внаслщок дiяльностi промислових пiдприемств), не можна не враховувати позитивного впливу ль сових насаджень на оргашзм людини, що виявляеться, передусiм, у шдтримщ балансу природних чинникiв життя людини.
Для досягнення якнайповшшого контролю за природними процесами, що вщбуваються в люовому господарствi, всi економiчно розвинуп евро-пейськi кра'ни ухвалили ряд законодавчих акпв, що сформували базу так звано!' мiжнародноi люово!' полiтики. Укра'на, своею чергою, намагаеться долу-читися до цих штеграцшних процесiв, переймаючи досвiд у регулюванш ос-новних питань порядку ведення люового господарства.
1 Наук. кер1вник: проф. В.К. Савчук, д-р екон. наук - НАУ, м. Ки!в
