CC BY
11
Наука, 1980. - 63 с.
10. Чернова Н.М. Syringa L. Деревья и кустарники арборетума Никитского ботанического сада // Тр. Никит. ботан. сада. - М.: Огиз-Сельхозгиз, 1948. - Т. 22, Вып. 3-4. - С. 218-221.
11. Fiala J.L. Lilacs, the genus Syringa. - Portland: Oregon Timber Press, 2002. - 266
P.
Рекомендовано к печати д.б.н., проф. Шевченко С.В.
БЮЕКОЛОГ1ЧШ ХАРАКТЕРИСТИКИ САДИВНОГО АСОРТИМЕНТУ ДЕРЕВНИХ ТА КУЩОВИХ НАСАДЖЕНЬ м. КИСВА
Х. В. КЛИМЕНКО Икгтськш боташчний сад - Нащональний науковий центр
Введення
Деревш насадження е одшею з важливих ланок на шляху стабшзацп еколопчного стану мют. Сучасш мюта, особливо «мшьйонники» та промислово розвинеш, де на першому плаш сто'1'ть прибутковють, а не еколопчшсть, потребують збалансовано'1 реконструкцп насаджень. У свою чергу, важливим аспектом тако'1 реконструкцп е добiр видiв з високим адаптацшним потенцiалом, оскiльки урботехногенне середовище часто вкрай негативно впливае на життевий стан рослин, зменшуючи ix фiтомелiоративну i декоративну роль. Особливу увагу при складаннi асортименту насаджень слщ також придiлити мiсцям, в яких при будiвництвi, прокладаннi дорщ трубопроводiв та iншиx комунiкацiй, рослиншсть була повнiстю винищена.
У той же час нормальний розвиток зелених насаджень мюта можливий лише за умови збереження еколопчно'1' рiвноваги, гармонiчного i цiлеспрямованого розвитку урбанiзованиx територiй i природного середовища. Така рiвновага грунтуеться на вiдповiдностi ряду факторiв: видового складу насаджень природно-^матичним умовам; функщонального призначення зеленого простору - його розмiрам, xарактеровi i винятковостi; рiвня благоустрою простору - iнтенсивностi його використання. Проектуванню нових обекпв озеленення, як i реконструкцп старих, передують велию дослiдницькi роботи, в результат яких виявляються рельеф, клiмат, грунтовi умови, навколишня ситуацiя що то.
Об'екти i методи дослщжень
Объектами дослiджень е сучаснi деревнi та кущовi насадження м. Киева.
В основу статп покладенi результати флористичного обстеження зелених насаджень мюта з використанням рекомендацш «Практикума по лесоводству и защитному лесоразведению» [5]. 1дентифшащя таксошв проводилась за «Визначником вищих рослин Украiни» [2], довiдником «Древесные экзоты и их насаждения» та справочником дендрологп [1, 3].
Результати та обговорення
Кшв - столиця Укра'1'ни - одне з найбшьших i найстарiшиx мiст Свропи. Населення становить 2 779 809 оаб, площа - 839 км2. Разом з передмютями утворюе Ки'1'вську агломеращю iз сукупним населенням понад 5 млн мешканщв. Мiсто розташоване на пiвночi Укра'1'ни, на межi Полюся i Лiсостепу, по обидва береги Дтпра, в його середнiй течп. Довжина вздовж берега - понад 20 км.
Рельеф Киева сформувався на межi Придтпровсько!' височини, а також Полюько'1' та Придн1провсько'1 низовин. Бшьша частина мюта лежить на високому (до 196 метр1в над р1внем моря) правому 6ерез1 Дншра - Кшвському плато, пор1заному густою аткою яр1в на окрем1 височини: Печерськ пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиеву та шшь Геолопчне середовище дуже неоднорщне, представлене зсувонебезпечними схилами, моренами, суглинками озерними i лесовидними, тсками та тщаними грядами [6]. Клiмат помiрно континентальний, Í3 м'якою зимою i теплим л^ом. Середньомюячш температури сiчня -5,5°C, липня +19,2°C. Абсолютний мiнiмум --32,2°C, абсолютний максимум - +39,9°C. Середньорiчна кшьюсть опадiв - 649 мм, максимум опадiв припадае на липень (88 мм), мшмум - на жовтень (35 мм). Взимку в м. Киевi утворюеться сшговий покрив: середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна - 44 см. Середня волопсть повггря вщ 64% (травень) до 85% (листопад) [4].
Порiвняно з шшими великими мiстами зi схожими екологiчними проблемами (значне забруднення пов^ря, rрунтiв та грунтових вод, штенсивш мiсто6удiвнi процеси та ш.), Кшв е унiкальним мiстом, бо займае територш, згiдно з мiстобудiвними нормами, мало придатну для будiвництва. Перепад висотних вiдмiток на невеликш площi iсторичного центру - 100 м, майже третя частина ще'1 територп зсувонебезпечна. Значну площу займають просiдаючi i суфозiйно-не6езпечнi грунти [6]. Вс цi умови пiдтверджують важливють правильного озеленення мiста.
На сучасному етат озеленення м. Киева використовуються зде6iльшого а6оригеннi види деревних насаджень та насадження з високим адаптацшним потенщалом. За умови додаткового фшансування - висаджуються новi декоративнi види. Даш наведений перелш цих видiв зi стислим зазначенням стiйкостi щодо факторiв середовища (клiматичних, орографiчних, едафiчних, антропогенних), якi характеризують виживання кожного виду в умовах мюта Киева.
Асортимент садивного матер1алу деревних i кущових насаджень м.Киева
Acerplatanoides L. Тшевитривалий. Морозостiйкий. Витримуе застш води. До грунтiв маловибагливий. Стшкий до промислових забруднень.
Aesculus carnea Hayne. Достатньо посухостшкий, проте вщдае перевагу помiрному зволоженню. Свiтлолю6ий, вщносно морозостiйкий. У молодих саджанцiв можливе пiдмерзання верхiвковоi бруньки, внаслiдок чого спостер^аеться викривлення стовбура. Пересадку i обрiзку переносить добре. Дуже щнний для озеленення вулиць i парюв вид.
Aesculus hippocastanum L. Св^лолюбий. Зимостiйкий. Вибагливий до грунтiв та вологосп повiтря. Газо- i димостшкий.
Ailantus altissima Swingle. Свiтлолю6ий. Дуже посухостшкий. Маловибагливий до грунт1в, витримуе значне засолення. Стiйкий до промислового забруднення пов^ря.
Berberis thunbergii DC. Св^лолюбивий, проте може рости i в помiрному затiненнi. Зимо- i посухостшкий. Придатний для закршлення берепв природних водотокiв i iригацiйних систем. Досить декоративний, особливо форма iз листям пурпурового кольору (Berberís thunbergii f.atropupurea). Гарно переносить обрiзку.
Berberis vulgaris L. Зимо- i посухостшкий, маловибагливий до трунив. Росте на добре осв^лених дшянках, Характеризуеться швидким ростом. Рекомендуеться для введення в захисш та лiсопарковi посадки.
Betula alba L. У сприятливих умовах утворюе масиви, росте на пролюках, на мокрих луках, понад водоймами, на помiрновологих, не надто щшьних грунтах, не бщних на
вмют перегною. Рiзниця у мшеральному складi rрyнтiв помiтно не впливае на рют берези, i тшьки на карбонатних rрyнтах росте досить рщко. При вирощyваннi з декоративною метою варто враховувати, що ïï сyсiдство пригнiчye бiльшiсть рослин.
Catalpa speciosa (Wardex ex Barney) Wardex ex Engelm. Кращого розвитку зазнае на родючих глибоких i вологих rрyнтах, проте росте i на тщаних, а також на доволi сухих глинистих rрyнтах. Не переносить значного засолення. Стшкий проти димових газiв, порiвняно посyхостiйкий. У холодш зими пiдмeрзаe.
Chaenomeles japonica Lindl. Ex Spach. Св^лолюбий. В умовах Киева може тдмерзати. Посухостшкий. Досить цiнний вид для озеленення.
Cotinus coggygria Scop. Св^лолюбий. Ксероф^, добре переносить вапняковi грунти i деяке ïx засолення. До фушив маловибагливий, але не виносить перезволоження.
Crataegus chlorosarca Maxim. Спеко- i посухостшкий, проте на сухих мюцях листя пом^но тдгоряе, тiнeвитривалий. Не дуже вибагливий до трунив, проте краще росте на родючих вологих фунтах
Gleditsia triacanthos L. Св^лолюбивий, вiдрiзняeться високою посyхостiйкiстю. Маловибагливий до фунтсв, добре зростае навiть на каштаново-солонцюватих rрyнтах i солонцях. У молодому вщ легко переносить стрижку i може бути використаний для створення живоплоту. У м. Киeвi кшчики однорiчних пагонiв у суворп зими пiдмeрзають, проте це не заважае широкому використанню у вуличних посадках.
Juniperus communis L. Може зростати в мюцевостях, де взимку температура опускаеться до -60°С, а л^ом тдшмаеться до +40°С, на рiзноманiтних rрyнтах (пiщаних, вапняних, суглинкових, навт болотяних). Досить тiнeвитривалий: зростае навт у пiдлiсках ялинкових лiсiв. Краще за все розростаеться на вщкритих мiсцeвостях з пiщаними фунтами. Заслуговуе на широке використання як фунтозахисна i rрyнтозволожyюча порода.
Juniperus sabina L. Порiвняно невибагливий до фунтсв, може бути використаний для насаджень на прирiчних пiсках. Досить посухостшкий. Мае гарний естетичний вигляд завдяки пишному гшлю, що простираеться на десятки квадратних мeтрiв площь
Magnolia kobus DC. Краще за все росте на глибоких, свiжих фунтах з гарним дренажем, проте нормально розвиваеться i на сухих схилах пагорбiв, i в низинних надмiрно зволожених мюцях. Один з найбшьш морозостiйких видiв магнолiй. Дуже цшний для лiсопаркiв та озеленення населених мюць.
Magnolia soulangeana Soul. Св^лолюбий. Mорозостiйкий. Посyхостiйкий. Дуже цшний для озеленення населених мюць.
Morus alba L. Посухостшкий. Маловибагливий до фунтсв, стшкий проти засолення, тшевитривалий. Мае низку садових форм, серед яких найбшьш декоративна форма з плакучою кроною.
Picea pungens Engelm. Морозостшкий i посухостшкий, маловибагливий до фунтсв: непогано росте на тдзолах, торфяниках i дшянках, що заболочуються. В^ро- i сшговитривалий. Бiльш свiтлолюбий, нiж iншi види ялин. Стiйкий проти забруднення пов^ря (особливо форми з штенсивним сизим забарвленням листя).
Popolus italica Moench. В^ростшкий. Досить зимостiйкий. Витримуе слабке засолення фун^в, на бщних rрyнтах нeдовговiчний. Рекомендуеться для насаджень у парках, бшя дорiг, укршлення бeрeгiв рiчок i водойм.
Prunus cerasifera Tissardii'. Св^лолюбий. Достатньо посухостшкий. Вибагливий до грунтйв. Цшний декоративний вид для озеленення мют.
Quercus robur L. Св^лолюбий, проте витримуе напiвтiнь. Морозостшкий. Найцiннiша порода для зеленого будiвництва. Типову форму можна використовувати як основну деревну породу (у виглядi груп i масивiв) при закладанш великих паркiв i лiсопаркiв.
Quercus rubra L. Морозостшкий (витримуе до -38°С). Швидко росте. Може бути використаний в садово-паркових композищях, алейних насадженнях, великих i малих групах, солiтерах.
Robinia viscosa Vent. Свгтлолюбий, проте витримуе незначне притiнення. Вибагливий до грунтйв. Цiнний вид для захисту схилiв вiд ерозп.
Salix alba L. Морозостшкий. Переносить довготривале затоплення i деяке засолення грунтйв, проте вцшому до грунтiв вибагливий. В^ростшкий. Рекомендуеться для захисних смуг на свiжих грунтах, закрiплення дамб, засадження берепв природних i штучних водойм.
Sorbus aucuparia L. Св^лолюбий, але може рости й у натвтшь Морозостiйкий. Стiйкий проти шкщниюв i хвороб. Дуже цiнний вид для зеленого будiвництва.
Spiraea thunbergii Siebold ex Blume. Св^лолюбий, проте гарно росте й у rim. Посухостшкий. Морозостшкий. Вибагливий до грушйв, краще росте на багатих родючих грунтах. Стiйкий проти забруднення пов^ря.
Spiraea x vanhouttei (Briot) Zab. Св^лолюбивий, витримуе напiвтiнь. Посухостiйкий. Морозостшкий. Вибагливий до грушив. Стiйкий до забруднення пов^ря.
Tamarix smyrnensis Bunge. Досить зимостшкий, посухостiйкий i св^люлюбий. Витримуе засолення грунтiв. Широко використовуеться з декоративною метою.
Thuja occidentalis L. До грушив маловибагливий, переносить карбонатш i вважаеться кальцефшом, але краще росте на достатньо вологих родючих суглинках. Дуже тшевитривалий. Може широко використовуватись у зеленому будiвництвi. Переносить температуру до -40°С. В районах з таким умовами можна використовувати численш карликов^ строкатопистi, колосовидш i пiрамiдальнi декоративнi форми, яю вiдрiзняються значно пiдвищеною, порiвняно з шшими вiчнозеленими хвойними, газостiйкiстю. Доцшьне введення даного виду до складу ландшафтних композицiй зелених зон навкруги великих промислових мiст.
Tilia cordata Mill. Зимостшкий. Рщко пошкоджуеться морозами. Винятково тшевитривалий. До грушйв вибагливий. Стшкий проти забруднення повiтря.
Умовно подшимо види за характеристиками стшкосп щодо основних факторiв середовища mí ста Киева на три групи:
Зимостшккть. 1 - дуже зимост1йкий вид, 2 - вщносно зимост1йкий, 3-схильний до шдмерзання.
Тшевитривал1сть. 1 - тшевитривалий, 2 - витримуе нашвтшь, 3 - свшюлюбий
вид.
Посухостшккть. 1 - посухост1йкий вид, 2 - вщносио посухостшкий, 3 - не посухостшкий, потребуе постшного зволоження.
Вибагливкть до грунтових умов. 1 - невибагливий вид, 2 - вщносно невибагливий вид, проте краще росте на грунтах Í3 певним р1внем зволоження, 3 - дуже вибагливий до грунтових умов.
Зимостшкють, %
13,33
23,33^^63,
□ 1 □ 2 □ 3
Тшевитривалють, %
13,33
63,3^ÖS=523,33
□ 1 □ 2 □ 3
Рис. 1. Стiйкiсть вид1в щодо фактор1в сeрeдовища
Таким чином, серед представленого асортименту переважають зимостшю (63,33%), свiтлолюбнi (63,33%), вiдносно нeвибагливi до rрyнтiв (46,67%), з яких однак переважають вологолюбш види та види, що витримують застiй води, посухостшю (50%) та вiдносно посухостшю (50%) види деревних та кущових насаджень, що вказуе на вдало пвдбраний асортимент.
Перевага видiв вщносно невибагливих до rрyнтiв е доцшьною, оскiльки, як видно з коротких опиав, переважають вологолюбнi види та види, яю витримують застiй води. В умовах Киева це мае дуже важливе значення, оскшьки близько 30% води, яка тече по трубах, фшьтруеться в грунти. О^м того, значна змша гiдрогeологiчних умов на територп мiста внаслiдок каналiзацiï рiчок i стрyмкiв (Либiдь, Глибочиця, Хрещатик, Сирець та ш.), застарше обладнання пiдзeмних водогонiв, мюько'1 каналiзацiï i водовiдвeдeнь, теплотрас призвело до тдняття грунтових вод, особливо пом^ного на лесових плато. Внаслiдок техногенного обводнення пщвищених дiлянок плато почаспшали випадки просiдання лесових rрyнтiв в основах споруд, збшьшився притiк води на схили, що призвело до активiзацiï обвальних процeсiв.
Враховуючи вищезазначене, було б доцшьно збiльшити в асортимент! кiлькiсть видiв, якi сприятимуть укршленню зсувонебезпечних схилiв та захисту грунтсв вiд eрозiй. За результатами дослщжень в сучасному асортимeнтi таких було виявлено лише 3 (Robinia viscosa, Popolus italica, Salix alba.).
Також необхщно бшьше уваги придшити видам, яю можуть нормально юнувати в умовах пiдвищeного забруднення атмосферного пов^ря, тодi як на сьогодш таких висаджуеться лише близько десятка видiв (Acer platanoides, Aesculus hippocastanum, Ailantus altissima, Catalpa speciosa, Picea pungens, Spiraea thunbergii, Spiraea x vanhouttei, Thuja occidentalis, Tilia cordata та ш.).
Висновки
За результатами дослщжень встановлено:
- в сучасних деревних та кущових насадженнях основний наголос зроблено на аборигенних видах рослин та рослинах i3 високим адаптацшним потенщалом, що дають високий процент як приживання, так i виживання в стресових умовах мюта, проте доцшьно було б додати до асортименту деревних та кущових насаджень бшьш декоративш види та форми, яю б доповнювали iснуючi насадження;
- враховуючи iнтенсивнiсть забудови та вже iснуючi старi насадження мюта, доцiльно збiльшити кiлькiсть тшевитривалих насаджень з 13,33 до 25,00%.
- дуже важливо поповнювати асортимент насаджень рослинами, стшкими проти забруднення атмосферного пов^ря;
- в умовах поступово'1 змiни клiмату мiста доречно висаджувати бшьше посухостiйких рослин.
Список лггератури
1. Булыгин Н. Е. Дендрология: Учебное пособие для вузов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 280 с.
2. Визначник вищих рослин Украши /Доброчаева Д.Н., Котов M.I., Прокудш Ю.1. та iH. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.
3. Калуцкий К.К., Болотов Н.А., Михайленко Д. М. Древесные экзоты и их насаждения: Справочное издание. — М.: Агропромиздат, 1986. -271 с.
4. Кшв як еколопчна система: природа-людина-виробництво-еколопя: Научное издание / В. В. Стецюк, С. П. Романчук та iH. - Кшвський нац. ун-т iM. Т. Шевченка, Всеукрашська еколопчна л1га,- К.: Центр еколопчно! осв1ти та шформацп, 2001. - 259 с.
5. Чернышева А. П. Практикум по лесоводству и защитному лесоразведению. -М.: Колос, 1967,- 152 с.
6. Шулькевич М.М., Дмитренко Т.Д. Киев: Архитектурно-исторический очерк. -6-е вид. перераб. и доп.- К.: Буд1вельник, 1982. - 448 с.
Рекомендовано к печати д.б.н. Коба В.П.
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ САМШИТА ВЕЧНОЗЕЛЕНОГО (BUXUS SEMPERVIRENS L.) В УСЛОВИЯХ ЛЕВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
В. А. КОЛБ
Прилукская научно-исследовательская станция НААН
Введение
Самшит (Buxus sempervirens L.) относится к семейству Buxaceae, роду Buxus. Это вечнозеленый густой кустарник, иногда небольшое деревцо, который благодаря высоким декоративным качествам является ценным растением, часто используемым в озеленении.
Родина самшита вечнозеленого - Южная Европа до Кавказа, Северная Африка, Западная Азия. В Средней Европе встречается в долине Мозеля от Трира до Кобленца, в Зюдбадене в естественных насаждениях: в дубовых лесах как подлесок на тёплых южных склонах, умеренно сухих, нейтральных или известковых, гумусных, каменистых суглинках. В культуре известен с древних времен.
Развитие озеленения в нашей стране предопределяет необходимость обогащения промышленного сортимента на севере Украины декоративными, преимущественно
