CC BY
13
УДК 619:612.1:616.98
Кравщв Р.Й., д.б.н., академк УААН, професор, Куляба О.В., асистент, Турко 1.Б., к.б.н., доцент, Семанюк В.1., к.б.н., доцент © Льегеський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З.Гжицького, Льеге, Украта
Б1ЛКОВИЙ СПЕКТР СИРОВАТКИ КРОВ1 КОР1В, 1НФ1КОВАНИХ MYCOBACTERIUM BOVIS
1дентифгкоеано мшобактерп, еидтет з оргатзму корге, що позитивно реагуеали е алерггчтй дгагностицг на ееедення туберкулту, як Mycobacterium bovis. Встаноелено особлиеостг фракцгйного складу быте сироеатки кроег тфжоеаних теарин.
Ключовi слова: еелика рогата худоба, мтобактерп, сироеатка кроег, загальний бглок, бглкоег фракци.
Вступ. Туберкульоз - це захворювання, яке широко розповсюджене у свт як серед тварин, так i серед людей i боротьба з ним вимагае затрати значних матерiальних ресурав. Одним i3 актуальних питань сучасно! медицини i ветеринара е з'ясування патогенетичних аспекив ще! хвороби.
Метою роботи було встановлення причин позитивного реагування тварин при алергiчнiй дiагностицi на туберкульоз та вивчення впливу мжобактерш на бшковий спектр сироватки кровi тварин. Для вирiшення поставлено! мети необхщно було: виявити тварин, контамшованих мiкобактерiями, використовуючи алергiчну дiагностику; видшити чистi культури мiкобактерiй вiд тварин, що позитивно реагували при туберкулмзаци; встановити !х видову приналежнiсть, шляхом дослщження морфологiчних та культуральних властивостей; дослщити особливостi бiлкового спектру сироватки кровi при контамшаци органiзму мiкобактерiями.
Mатерiал i методи. Дослiдження проводили на коровах чорно-рябо! породи з використанням алерпчних, патолого-анатомiчних, мiкроскопiчних, бiохiмiчних i цитологiчних методiв. Видову щентифжащю мiкобактерiй проводили мiкроскопiею на предмет виявлення специфiки морфологи та шляхом культивування на спецiальних та диференцшних поживних середовищах, оцiнюючи характер росту.
Перед забоем тварин проводився вiдбiр кровi з метою подальшого дослщження вмюту у сироватцi кровi бшка i бiлкових фракцiй, а саме:
1) загальний бшок визначали рефрактометрично;
2) бiлковi фракци визначали методом електрофорезу в агаровому гелi i полiакриламiдному гелi - ПААГ (аналiз фореграм проводився на денситометрi "Quick Skan" та iнтеграторi "Quick Quant");
© Кравщв Р.Й., Куляба О.В., Турко 1.Б., Семанюк В.1., 2008
118
3) загальну кшьюсть iмуноглобулiнiв визначали радiальною iмунодифузieю за Манчiнi.
При забо! позитивно реагуючих тварин враховували Bei змши, якi виявляли в лiмфатичних вузлах i внутрiшнiх органах, що давали тдставу пiдозрювати локалiзацiю в них збудника туберкульозу.
Результати дослщжень. За результатами алерпчних дослiджень 121 корови було видшено 5 позитивно-реагуючих на внутршньошюрне введення туберкулiну, що становить 4,2% вщ всього поголiв'я корiв.
Для проведення патолого-анатомiчноl експертизи вс позитивно реагуючi на введення туберкулiну тварини були пiдданi контрольному забою. При цьому ознаки геморагiчного запалення бронхiальних вузлiв були виявленi лише в одше! тварини. Характернi для туберкульозу казеозно-некротичш ураження не були встановлеш у жодно! з тварин.
Проте в результат бактерюлопчно! щентифшаци було встановлено наявнiсть патогенних мжобактерш у 5 тварин. А саме: було видшено 5 чистих культур кислотостшких, грампозитивних, не рухливих паличкоподiбних мiкроорганiзмiв, що не утворювали спори та капсули. У мжробнш культурi № 3 iнколи при мжроскопи виявляли ово!дш форми. Мiкроорганiзми культур № 1, 3 розташовувались в мазках поодиноко у виглядi товстих коротких паличок, № 2, 5 - поодиноко, школи групами. При мжроскопи бакпрепаратiв мжробно! культури № 4 спостер^али часте !х скупчення.
В результатi дослiдження культуральних властивостей встановлено, що найдовший перiод культивування був властивий мжрооргашзмам 2 мжробно! культури, що тривав 53 дш. Другою за продовженiстю культивування була мжробна культура № 4, перюд появи колонiй яких становив 50 дшв. Найкоротшим перiодом культивування 46 - 48 дшв характеризувались мжрооргашзми 1, 3, 5 мiкробних культур Така тривалють культивування дае тдставу припустити, що усi видiленi мжобактерп вiдносяться до патогенних.
В тдтвердження нашого припущення за результатами культивування на середовищi Левенштейна-Йенсена дослiджуванi мжробш культури можна було роздiлити на двi групи за характером росту мжробних культур. Так, 2 i 3 культури давали незначний рют, а для 1, 4, 5 мжробних культур був властивий зернистий рют. Незважаючи на наявнiсть розбiжностей в характерi росту видiлених мшробних культур спiльною ознакою для вах було утворенням сухих, дрiбних, кулястих колонiй, що продукували сiро-бiлий тгмент.
На середовищi Петраньянi усi без виключення колонн мали дещо зеленкуватий вiдтiнок. Проте на глiцериновому бульйош мiкроорганiзми 1 i 4 мжробних культур формували тонку нiжну плiвку, 3 i 5 - шжну плiвку, що не покривала вае! поверхнi середовища, а 2 - атчасту плiвку.
Таким чином, за результатами морфолопчних та культуральних дослщжень можна припустити, що дослiджуванi культури мiкроорганiзмiв були утворенi Mycobacterium bovis.
119
З метою подальшо! диференщаци ощнювався ршт на яечних середовищах при рiзних температурних режимах i рiст на середовищi з додачею жовчi. В результат дослщжень встановлено, що дослщжуваш мжобактери культивувались на яечних середовищах лише при температурi 37-38°С та середовищi з додаванням жовчi ВРХ, що пщтверджуе наше припущення про видову приналежшсть 1'х до Mycobacterium bovis.
80 п
70 60 50 40 30 20 10
контроль Ш альбумши
ДОСЛ1Д
□ глобулiни
И заг.бiлок
Мал. 1 Вм1ст загального бшка, альбум1н1в i глобул1н1в сироватки
кров1 (г/л)
У результатi аналiзу даних бiохiмiчних дослiджень (мал. 1) встановлено, що у тварин дослщно! групи, iнфiкованих M.bovis, рiвень загального бшка в сироватщ кровi достовiрно (р<0,001) зростае порiвняно з контролем на 8,6%.
25п
20 15 10 5 0
контроль дослщ
S альфа-глобулiни
□ бета-глобулши
□ гама-глобулiни
Мал. 2 BMicm глобул'шовихфракц/й сироватки Kpoei (агаровий гель, г/л)
Також встановлено вищу кшьюсть глобулшв сироватки кровi у тварин, шфжованих M.bovis. У той час рiвень альбумiнiв, що виконують функцiю
0
120
резервного пластичного бшка, був майже однаковим у сироватщ кровi обох груп корiв.
Основш змши глобулшових фракцiй (мал.2) вiдбувалися у гама-глобулiнах. Так, у корiв дослщно! групи цей показник виявився вищим на 12,0% (р<0,01) порiвняно з неiнфiкованими тваринами. На iмунну реакцiю органiзму при антигенному навантаженш вказують особливостi динамжи вмiсту бiлкiв бета-глобулшово! фракци, до складу яких входить комплемент. У дослщах встановлено зростання рiвня бета-глобулмв у iнфiкованих тварин на 5,9%.
1 1 2 2 3 01 О 01 О 01 О ■ ■■■■■ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ г /•• •• •• г
/ У
т — >+++++ О!'!'! щ
0- ш
□ пост-альбумши Етрансферини □ пост-трансферини □ альфа2-макроглобул1 н □ бета-лтопротеТди
Мал. 3 Вмют глобулiнових фракцiй сироватки кровi (ПААГ, г/л)
Вщносно змiн у концентраци рiзних груп iмуноглобулiнiв встановлено, що при мжобактерюзах в значнiй мiрi реагують iмуноглобулiни класу 01 та 02, на що вказуе загальне пiдвищення рiвня бiлкiв пост-трансфериново! зони при електрофорезi в полiакриламiдному гелi (мал.3) з 23,02 г/л до 26,8 г/л (р<0,01).
Рiвень трансферинiв при контамшаци мiкобактерiями зростав у сироватцi кровi iз 7,1 г/л до 8,4 г/л, що на 17% вище, порiвняно з тваринами контрольно! групи (р<0,001). Враховуючи бактерициднi властивостi трансферишв, зрозумiлим е подiбна !х динамша, скерована, очевидно на локалiзацiю та знищення мiкобактерiй.
Не слiд забувати, що ^м гуморальних факторiв iмунiтету при туберкульозi активно задiянi також кл^инш фактори, що проявляеться зростанням кшькосп лейкоцитiв у тварин дослщно! групи на 27% .
У тварин дослщно! групи, шфжованих м.ьоу18, нами встановлено вiрогiдне на 11,0% (р<0,05) зниження рiвня бета-лiпопроте!дiв, порiвняно з тваринами контрольно! групи.
121
Отже, на n^CTaBi проведених дослщжень нами встановлено, що юнуе тюний корелятивний зв'язок мiж контамшащею патогенними мiкобaктерiями i такими показниками бiлкового обмiну як: загальний бiлок, бета- i гамма-глобулiни (iмуноглобулiни), трансферини, пост-трансферини та бета-лшопротещи.
Висновки.
1. За результатами морфолопчних та культуральних дослщжень встановлено, що видшеш культури мiкрооргaнiзмiв були iдентифiковaнi як Mycobacterium bovis.
2. При туберкульозi aктивiзуеться синтез антитш, комплементу, бактерицидних фaкторiв природно! резистентностi, а також клiтинних фaкторiв iмунiтету.
Л1тература
1.Маянский А.Н. Туберкулез (микробиологические и иммунопатогенетические аспекты) // Иммунология. - 2001. - № 2. - С.53-63.
2.Москаленко В.Ф., Фещенко Ю.1. Актуaльнi проблеми туберкульозу в Укрaiнi за остaннi 10 роюв // Укр. пульмонол. журн. - 2001. - № 1. - С.5-8.
3.Яворська Г.В. Мжобактерп туберкульозу в сучасних умовах: бактерюлопя та iмунологiя: Дис... канд. бюл. наук: 03.00.07 / Львiвський нащональний ун-т iм. 1вана Франка. - Л., 2002. - 123 с.
4.Dodd K. Tuberculosis in free-living deer.// Vet.Record.- 1984, V.115.- p.592-593
5.Thoen C.O. Karison A. G., Himes E.M. Mycobacterial infections in animals.// Rev. Infect. Dis.-1999, V.3.-P.360-372.
Summary
R.Kravtsiv, O.Kulyaba, I.Turko, V.Semanjuk
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine Protein spectrum of cows blood serum, which have been infected by Mycobacterium bovis
By the results of morphological and cultural investigations, it was determined that microorganism cultures were picked out and identified as Mycobacterium bovis. Synthesis of antibodies, complement bacterium factors of natural resistance, and also cell factors of immunity were analised at tuberculosis.
Стаття надшшла до редакцИ 9.04.2008
122
