CC BY
37
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.132.2-089:616.12-78
ЛОСКУТОВ O.A.1-2, АРУЖИНА ОМ.1-2, ШЛАПАК¡.П.1, ТОАУРОВ Б.М.2 1Кафедра анестезюлогн та ¡нтенсивно! терапИ НМАПО iменi П.Л. Шупика 2АУ «1нститут серця» МОЗ Укра'/ни, м. Ки!в
Б|ДАТЕРАЛЬНИЙ МОЫТОРИНГ ЦЕРЕБРАЛЬНО! ОКСИГЕНАЦП
ТА ОСНОВЫ ПАРАМЕТРИ ПЕРФУЗП ПРИ ПРОВЕДЕНЫ ОПЕРАЩЙ АОРТОКОРОНАРНОГО ШУНТУВАННЯ В УМОВАХ
ШТУЧНОГО КРОВООБ1ГУ
Резюме. Робота присвячена вивченню залежностi мiж значеннями рiвня сатурацп головного мозку та основними параметрами перфузпдля оптимЬзацпметодики перфузiологiчного забезпечення при проведен-т операцш аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровооб^у. УдоЫдження були включен 23 пащенти з iшемiчною хворобою серця, яким була виконана операция iзольованого аортокоронарного шунтування. Пд час доЫдження була визначена пряма кореляцшна залежшсть мiж значеннями рiвня сатурацп головного мозку та продуктивтстю апарата штучного кровооб^у: при зниженш об'емног швид-костi перфузП зазначалося пропорцшне зниження показнишв рiвня сатурацп головного мозку (г = 0,62), а збльшення продуктивностi апарата штучного кровооб^у призводило до зростання даних значень (г = 0,80). При зниженш середнх значень артерiального тиску вна^док зменшення загальнопериферш-ного судинного опору рееструвалося зменшення рiвня сатурацп головного мозку (г = 0,59), а збльшення об'емно'1 швидкостi перфузП дозволяло досягти вихiдного рiвня цих значень. У той же час збльшення по-казни^в артерiального тиску шляхом збльшення загальноперифершного судинного опору не призводило до значимого тдйому рiвня сатурацп головного мозку (вiдсутнiсть кореляцШного зв'язку, г < 0,3). Ключовi слова: церебральна оксигенащя, аортокоронарне шунтування, штучний кровообг.
Вступ
Невролопчт ускладнення в даний час залишають-ся одшею з основних проблем хГрургП «вГдкритого» серця [1, 2].
Так, згГдно з дослщженнями F. МсоНш та ствавт., серйозт ускладнення з боку центрально! нервово! системи (ЦНС) тсля проведення кардюхГрурпчних операцш виникають у 9,85 % пащенпв [3]. При цьому в 11,7 % прооперованих визначаеться стшка мозко-ва симптоматика, а в 88,3 % випадов пащенти мають тимчасов1 невролопчш розлади [3]. За даними 1.1. Де-ментьево! та ствавт., поширенсть шсульту в кардюхГрурпчних пащенпв у ранньому тсляоперащйному перкда становить близько 2 %, а у хворих на дГабет 1 атеросклероз сонних артерш ризик його розвитку може зростати до 8 % [4].
Однак основний внесок у загальний вщсоток ускладнень 1з боку ЦНС у кардюхГрурпчних хворих роблять нейропсихолопчт дисфункцц, що визна-чають яюсть життя людини. Зг1дно з дослщженнями
НиеЬ 1 ствавт., когттивна дисфункцiя е найбГльш поширеним п1сляоперац1йним неврологiчним усклад-ненням у кардюхГрурги, що виявляеться в 30—65 % пащенпв протягом 1 мю. п1сля реваскуляризацц мюкар-да та в 20—40 % прооперованих протягом наступних п'яти п1сляоперац1йних мГсяцш [5].
ЗдебГльшого под1бн1 невролог1чн1 розлади мають багатофакторну етiологiю, до яко! можна вГднести по-еднання гшоперфузц та мiкроемболiзацii, похилий вiк i активнiсть системно-запально! вщповщГ, наявнiсть в анамнезi шсульту, гтертонц, цукрового дГабету та гн. [6]. Механiзм цих асощащй i вираженiсть гх шкщливо! д1! багато в чому пов'язаш з вихГдним станом крово-носних судин (як системи мГкроциркуляци, так i ма-гiстральних судин голови та ши!), що, зi свого боку, визначае стутнь шеми головного мозку та тяжкють пiсляоперацiйних ускладнень Гз боку ЦНС [1].
У даний час продовжуеться пошук найбГльш ш-формативного методу дiагностики штраоперащйно! iшемii головного мозку. РГзними авторами пропону-еться цГлий ряд шструментальних методГв дослiдження функцiонального стану ЦНС пд час проведення опе-ративних втручань: югулярна оксиметрiя, електроен-цефалографiя, вимiрювання бiспектрального iндексу, реестрацiя викликаних соматосенсорних потенцiалiв, траскранiальне допплерiвське дослщження мозкового кровотоку та Гн. Щодо цього одним Гз перспективних
© Лоскутов О.А., Дружина О.М., Шлапак 1.П.,
Тодуров Б.М., 2015 © «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
№ 1 (64) • 2015
www.mif-ua.com
141
метода оцшки шемН головного мозку е церебральна оксиметр1я.
Ще в 1994 р. M.F. Newman i3 ствавт. на великому клтчному MaTcpiani встановили тюний взаемозв'язок мiж зниженням когнпивно! здатност в пaцiентiв, якi перенесли операцш в умовах штучного кровообцу (ШК), i piвнем насичення киснем гемоглобщу нейро-нального вiддiлу головного мозку [7]. Автори показали, що вс хвоpi, у яких пщ час операцп piвень сатурацп головного мозку (rS02) був нижчий вiд 60 %, у ранньому тсляоперацшному пеpiодi мали зниження тзнавально! здатност [7]. У б1льш тзнк дослiдженнях R.E. Carlin i ствавт. установили тюний взаемозв'язок мiж щтракра-нiaльним кровотоком i змiнaми оксигенацп головного мозку при кapотиднiй ендартеректоми [8].
Все це послужило приводом для того, що в даний час при проведены оперативних втручань для контролю перфузй головного мозку все бшьш широко ви-користовуеться мон1торинг церебрально! оксигемо-метрц [9—11]. Це великою м1рою пов'язано з тим, що стандарты способи мошторингу системного насичення киснем артер1альж^ та венозно! кров1 не можуть повною м1рою вщобразити стан оксигенащ! перифе-р1йних тканин, таких як кора головного мозку. До того ж розрахунок показниыв церебрально! оксигенaцïï з використанням нешвазивно! реестрацц SrO2 позбавле-ний недолшв швазивних метода i дозволяе здшсню-вати безперервний мотторинг оксигенaцïï головного мозку, оцшювати ефектившсть терат! та визначати тактику лжувальних захода.
Однак у сучасних протоколах бшьшосп кардюхь рурпчних клiнiк показники pïвня сaтуpaцïï головного мозку не використовуються як критерН прийняття клтчних ршень. Тому метою дано! роботи була опти-мïзaцiя методики перфузюлопчного забезпечення при проведенш операцш аортокоронарного шунтуван-ня (АКШ) в умовах штучного кровообяу на пiдстaвï дослщження взаемозв'язку м1ж значеннями rSO2 та основними параметрами перфузй.
Матер1али та методи
У дослщження були включен 23 пащенти з ïшемïч-ною хворобою серця (1ХС), яким на бaзï ДУ «1нститут серця» була виконана опеpaцiя ïзольовaного аортокоронарного шунтування з накладенням 2—3 коронарно-венозних aнaстомозïв в умовах ШК. Середня кльюсть коронарно-венозних aнaстомозïв становила 2,7 ± 0,2.
Середнш вж обстежених становив 62,0 ± 3,8 року (вщ 63 до 70 роюв), середня вага — 82,5 ± 7,4 кг. Чоло-вшв було 14 оаб (60,9 %), жiнок — 9 оаб (39,1 %).
Соматичний стан пащенпв вщповщав 3—5 балам за бвропейською системою оцiнки ступеня ризику оперативного втручання для хворих ïз 1ХС. Функцюналь-ний клас за NYHA становив 3,3 ± 0,28 бала. 1нфаркт мюкарда в aнaмнезï вщзначався в 21 (91,3 %) патента. Вихщна фракщя викиду у хворих обстежено! групи становила 38,7 ± 3,9 %. Цукровий даабет 2-го типу був даагностований у 9 (39,1 %) оаб.
Ус пащенти оперувалися в умовах загально! анес-тезц на основï севофлурану. Вступний наркоз включав у себе пропофол (1,5 ± 0,3 мг/кг) i фентанш (1 мкг/кг).
Мiорелаксацiя забезпечувалася рокуронда бромщом (0,9 мг/кг). Пiдтримання анестези: севофлуран (1,5— 2,3 МАК) уздовж натвзакритого контура, аналге-зiя — фентан!л (21,5 ± 3,4 мкг/кг на весь час оперативного втручання), мюрелаксащя — рокуронда бромщ (0,6 мг/кг одноразово перед початком ШК).
Штучна вентиляцiя легенiв проводилася повиря-но-кисневою сумiшшю в режимi нормовентилящ! пщ контролем газового складу кровi з концентрацieю кис-ню у вдихуванш сумiшi 40—70 % з пщтриманням нор-мокапш! (середне значення рСО2 артер!ально! кровi становило 35,3 ± 2,4 мм рт.ст.).
Штучний кровообiг проводився на апаратах System-1 (Terumo, США) з використанням мембран-них оксигенаторiв Aííinity NT (Medtronic, США) в умовах пом!рно! ппотермц (t стравохiдна = 29,3 ± 2,4 °С). Пщключення апарата ШК (АШК) i перфузiя до штучно! ф!брилящ! серця проводилися з використанням ламiнарного режиму з подальшим переходом в пульсу-ючий режим ШК (розрахунковий перфузшний iндекс становив 2,5 л/хв/м2, при цьому об'емна швидк!сть перфузй в середньому становила 4,50 ± 0,02 л/хв).
Первинний об'ем заповнення апарата ШК був стандартним, основою якого був iзоосмолярний та !зо-онкотичний розчин синтетичного колощу (6% розчин гщрокаетильованого крохмалю). Спiввiдношення потоку кровi до потоку газово! сумш^ що проходить крiзь оксигенуючу камеру, на початку штучного кровообпу встановлювалося на рiвнi 2/1 вiдповiдно. Надал!, через 5 хвилин пiсля початку штучного кровообку, залежно вiд отриманих даних про газовий i кислотно-лужний стан кровi пацiента проводилася стандартна корекця цих показникiв.
Пiд час ШК використовувалася нормоволемiчна гемо-дилюц!я при середньому рiвнi гематокриту 29,5 ± 3,4 %, гемоглобiну — 90,1 ± 2,4 г/л. Згортання кровi контролю-вали за часом активованого згортання та пщтримували в межах б!льше нiж 480 с. Адекваттсть перфузй' оцiнювали за показниками кислотно-лужного, газового й електро-лпного складу кровi, сгравохiдно-ректального температурного гращента, темпом диурезу та рiвнем лактату, що в середньому дорiвнював 1,80 ± 0,43 ммоль/л.
Середнш час перфузй становив 43,7 ± 8,4 хв.
Усiм хворим виконували передоперацiйне дуплек-сне дослiдження брах!оцефальних артерiй: у 82,6 % пащенпв виявили стеноз менше 50 % або вщсутшсть стенозiв, у 17,4 % — стеноз бшьше 50 %.
Крiм рутинних показникiв, що визначаються пщ час проведення анестезюлопчного забезпечення по-дiбного типу операцш (пульсоксиметрiя, електро-кардiографiя, реестрацiя швазивного артерiального тиску, центрального венозного тиску, визначення рiвня гемоглобiну та кислотно-лужного складу кровi та iн.), проводилося монiторування рiвня церебрально'' оксигенацп (rSO2) кортикального вiддiлу головного мозку в режимi реального часу методом прямо! церебрально'! шфрачервоно! спектроскопа апаратом INVOS (Somanetics, США) за методикою, заснованою на принцип оптично! спектроскоп!! iз застосуванням iнфрачервоного свпла з диапазоном хвил! в!д 650 до 1110 нм.
Реeстрацiя перерахованих вище параметр1в прово-дилася починаючи з етапу вступного наркозу та кожн 10 хв перфуз!!, що дозволило сформувати базу даних i3 197 спостережень.
Аналiз отриманих результатiв проводився на персональному комп'ютерi з використанням прикладних програм Ехсе1 2007 та Statistica 6.
Результата та Тх обговорення
Вихщш показники rSO2 в обстежених пащен^в становили 68,2 ± 2,4 % (рис. 1). На етат вступного наркозу значення рiвня церебрально! оксигенац!! зроста-ли на 9,43 ± 1,20 % i становили 75,3 ± 3,1 % (рис. 1), що пояснюеться початком штучно! вентиляцц легень iз п!двищеним вмютом кисню.
У перiод канюляцц аорти показники rSO2 досягали рiвня 58,7 ± 2,1 % i в середньому були вiрогiдно зниже-ш на 22,05 ± 1,50 % щодо попереднгх значень (р < 0,05) i на 13,9 ± 0,8 % порiвняно з вих!дними показниками (р < 0,1) (рис. 1), що ми пов'язуемо зi зниженням гемо-динамiчних показникiв у результат! х!рурпчних маш-пуляцiй на серщ. Це, зi свого боку, могло призводити до спазму судин головного мозку внасл!док виходу з диапазону, в рамках якого мозковий кровотiк зберiгае стабiльнiсть i здатшсть до саморегуляцi!.
Початок штучного кровообиу супроводжувався пiдвищенням рiвня церебрально! оксигенаци в середньому на 24,1 ± 3,4 % порiвняно з попередшм етапом досл!дження (р < 0,05) i на 11,8 ± 0,9 % щодо вих!дного рiвня (р < 0,1) (рис. 1). Така позитивна динамжа rSO2 пов'язана зi стабiлiзацiею гемодинам1ки та поглиблен-ням анестезi! на початку перфузи, що, зi свого боку, сприяло дилатацi! церебральних судин, оптимiзацi! церебрального кровотоку та полшшенню оксигенацi! головного мозку.
Отримаш нами результати не узгоджуються з до-слiдженнями Б.1. Караваева, опублжованими ран1ше [12], в яких автор указуе, що початок ШК завжди супроводжувався зниженням rSO2, пояснюючи цей факт низькою концентрацiею гемоглобшу в перш1й фракцi! перфузату, та рiзким зниженням артерiального тиску
90 85 80
g 75 £70
65 60 55 50
82, 4 ± 2,8
7 7,3 ± 1,9 77,2 ± 3,5
75, ! ± 3,1 *
А /\
68,2 t 2,4 V ,8 ± 2,3
58,7 ± 2 ,1 59, ± 2,7
ИГ
3
ГО
та
5 ■—
£ $
fö ^ a (D
(ö с 1=
'со сз
Ii ^ & £
- Полiномiальна лiнiя тренда rSO2
на початку перфузи [12]. У наших же дослщженнях протокол проведення перфузи передбачав пщтримку гемоглобiну на р1вш 89 ± 9 г/л i значень артерiального тиску в межах 78 ± 6 мм рт.ст., що i пояснюе зростання р1вня церебрально! оксигенац!!.
При охолодженнi хворого вщбувалося плавне та статистично вiрогiдне зниження оксигенац!! кров! кори головного мозку, що виражалося в зниженш р1вня rSO2 в середньому на 23,03 ± 2,70 % пор!вняно з попередшм етапом дослщження (р < 0,05) (рис. 1). Да-ний факт можна пояснити зм1иою лшшно! швидкост кровотоку по середнш мозковш артер!! та зменшенням екстракц!! кисню при г1потерм!! пщ час проведення перфузи, а також шунтуванням кров! на р1вн! вшз!ева кола у в!дпов!дь на ппотермго.
На етат зир!вання та паралельно! перфузи пор1в-няно з етапом ппотерми спостериалося зб!льшення показник1в церебрально! оксигенац!! в середньому на 6,7 ± 0,4 % (р > 0,1) i на 22,93 ± 3,60 % (р < 0,05) в!дпо-в!дно (рис. 1), що, на нашу думку, пов'язано з! зб!ль-шенням сумарно! доставки кисню тканинам оргашзму при включенн ШВЛ, вщновленн серцевого викиду та нормал!зацц функц!! мжроциркуляторного русла кори головного мозку.
П!д час дослщження була визначена пряма коре-ляцшна залежшсть м!ж значеннями rSO2 i продуктивною апарата штучного кровообиу: при зниженн об'емно! швидкост перфуз!! зазначалося пропорцш-не зниження показниюв rSO2 (r = 0,62), так само як i зб!льшення продуктивносп АШК призводило до зростання даних значень (r = 0,80) (рис. 2).
При зниженш середшх значень артер!ального тиску внаслщок зменшення загальноперифершно-го судинного опору рееструвалося зменшення rSO2 (r = 0,59), а зб!льшення об'емно! швидкосп перфуз!! дозволяло досягти вих!дного р!вня цих значень, тод! як зб!льшення показниюв артер!ального тиску шляхом зб!льшення загальноперифершного судинного опору не призводило до значимого пщйому р!вня rSO2 (в!д-сутшсть кореляцшного зв'язку, r < 0,3).
Висновки
1. Церебральна оксимещя е високошформатив-ною складовою системи нейромонггорингу та може
Продуктивнiсть АШК/rSаO2: = 0,6414; r = 0,8009; p = 00,0000
90 80
•
70
O2 3 60 1
•
50
г i •
40 «г*
• ■
30
40 50 60 73 90 100 110 120 140 150
Продуктивнiсть АШК (%)
Рисунок 1. Динам'1ка показниюв rSO2 на етапах обстеження
Рисунок 2. Кореляцйна залежшсть мж значеннями rSO2 i продуктивною апарата штучного кровооб'гу
№ 1(64) • 2015
www.mif-ua.com
143
бути використана як критерш прийняття кттчних рiшень.
2. Найбшьш уразливими перiодами при проведен-нi кардкшрурпчних операцiй 3i штучним кровообком у плат зниження церебрально! оксигенацй е перiод канюлящ! та перiод охолодження хворого, на яких рь вень rSO2 знижувався вщповщно на 22,05 ± 1,50 % та 23,03 ± 2,70 % щодо попередтх значень.
3. Пщ час дослщження була визначена пряма ко-реляцшна залежнiсть м1ж значеннями rSO2 i продук-тивнiстю апарата штучного кровообяу: при зниженнi об'емно! швидкосп перфузи зазначалося пропорцш-не зниження показникв rSO2 (r = 0,62), так само як i збшьшення продуктивносп апарата штучного крово-обцу призводило до зростання даних значень (r=0,80).
Список лператури
1. Cognitive and neurologic outcomes after coronary-artery bypass surgery / O.A. Seines, R.F. Gottesman, MA. Grega [et al.]//N. Engl. J. Med. - 2012. - Vol. 366, № 3. - Р. 250-257.
2. The preoperative neurological evaluation / J. Probasco, B. Sahin, T. Tran [et al.]// Neurohospitalist. - 2013. - Vol. 3, № 4. - P. 209220.
3. Early neurological injury after cardiac surgery: insights from a single centre prospective study / F. Nicolini, F. Maestri, C. Fragnito [et al.]// Acta Biomed. - 2013. - Vol. 84, № 1. - P. 44-52.
4. Проблема церебральных микроэмболических осложнений у кардиохирургических больных и гемореологические методы их профилактики / И.И. Дементьева, В.А. Сандриков, М.А. Чарная
Лоскутов О.А.1-2, Аружина А.Н.12, ШлапакИ.П.1, Толуров Б.М.2
1Кафелра анестезиологии и интенсивной терапии
НМАПО имени П.Л. Шупика
2ГУ «Институт серлца» МЗ Украины, г. Киев
БИЛАТЕРАЛЬНЫЙ МОНИТОРИНГ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ ОКСИГЕНАЦИИ И ОСНОВНЫЕ ПАРАМЕТРЫ ПЕРФУЗИИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ОПЕРАЦИЙ АОРТОКОРОНАРНОГО ШУНТИРОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ИСКУССТВЕННОГО
КРОВООБРАЩЕНИЯ Резюме. Работа посвящена изучению зависимости между значениями уровня сатурации головного мозга и основными параметрами перфузии для оптимизации методики перфузиологического обеспечения при проведении операций аортокоронарного шунтирования в условиях искусственного кровообращения. В исследование были включены 23 пациента с ишемической болезнью сердца, которым была выполнена операция изолированного аор-токоронарного шунтирования. В ходе исследования была определена прямая корреляционная зависимость между значениями уровня сатурации головного мозга и производительностью аппарата искусственного кровообращения: при снижении объемной скорости перфузии отмечалось пропорциональное снижение показателей уровня сатурации головного мозга (г = 0,62), а увеличение производительности аппарата искусственного кровообращения приводило к росту данных значений (г = 0,80). При снижении средних значений артериального давления вследствие уменьшения общепериферического сосудистого сопротивления регистрировалось уменьшение уровня сатурации головного мозга (г = 0,59), а увеличение объемной скорости перфузии позволяло достичь исходного уровня этих значений. В то же время увеличение показателей артериального давления путем увеличения общепериферического сосудистого сопротивления не приводило к значимому подъему уровня сатурации головного мозга (отсутствие корреляционной связи, г < 0,3).
Ключевые слова: церебральная оксигенация, аортокоро-нарное шунтирование, искусственное кровообращение.
[и др.]// Патология кровообращения и кардиохирургия. — 2010. — № 3. — С. 50-55.
5. A randomized comparative study of patients undergoing myocardial revascularization with or without cardiopulmonary bypass surgery: The MASS III Trial/ W. Hueb, N.H. Lopes, B.J. Gersh [et al.]// Trials. — 2008. — Vol. 28, № 9. — Р. 52-58.
6. Stroke and encephalopathy after cardiac surgery: an update /
G.M. McKhann, MA. Grega, L.M. Jr Borowicz. [et al.] // Stroke. — 2006. — Vol. 37, № 2. — P. 562-571.
7. The effect of aging on cerebral autoregulation during cardiopulmonary is bypass: association with postoperative cognitive dysfunction / M.F. Newman, N.D. Croughwell, J.A. Blumenthal [et al.] // Circulation. — 1994. — Vol. 90, № 5 (Pt 2). — Р. 243-249.
8. The use of near-infrared cerebral oximetry in awake carotid endar-terectomy/R.E. Carlin, D.J. McGraw, J.R.. Calimlim [et al.]// J. Clin. Anesth. — 1998. — Vol. 10, № 2. — P. 109-113.
9. Rao G.S. Changing trends in monitoring brain ischemia: from intracranial pressure to cerebral oximetry / G.S. Rao, P. Durga// Curr. Opin. Anaesthesiol. — 2011. — Vol. 24, № 5. — P. 487-494.
10. Near-infrared spectroscopy to indicate selective shunt use during carotid endarterectomy / C.W. Pennekamp, R.V. Immink,
H.M. den Ruijter [et al.] // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2013. — Vol. 46, № 4. — P. 397-4003.
11. The role of cerebral oximetry in combination with awake testing in patients undergoing carotid endarterectomy under local anaesthesia / J.C. Ritter, D. Green, H. Slim [et al.]//Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. — 2011. — Vol. 41, № 5. — Р. 599-605.
12. Караваев Б.И. Регионарная оксигенация, метаболизм глюкозы и электролитный баланс головного мозга в периоперационном периоде: Дис... д-ра мед. наук: спец. 14.00.37«анестезиология и реаниматология» /Б.И. Караваев. — М., 2003. — 183 с.
Отримано 03.01.15 ■
Loskutov OA.12, Druzhyna O.M.12, ShlapakI.P.1, TodurovB.M.2 Department of Anaesthesiology and Intensive Therapy of National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Kyiv
Sate Institution «Institute of Heart» of Ministry of Health, Kyiv, Ukraine
BILATERAL MONITORING OF CEREBRAL OXYGENATION AND PERFUSION BASIC PARAMETERS DURING CORONARY BYPASS OPERATIONS WITH CARDIOPULMONARY BYPASS
Summary. The paper studies the relationship between the values of the basic parameters level of brain saturation and perfusion techniques to optimize perfuzion support during coronary bypass operations with cardiopulmonary bypass. The study included 23 patients with coronary artery disease who underwent isolated coronary artery bypass graft surgery. The study determined a direct correlation between the values of level of brain saturation and heart-lung machine: at lower volume rate of perfusion, there was a proportional decline in level of brain saturation (r = 0.62), and an increase in performance-lung machine led to an increase in these values (r = 0.80). Reduction of mean arterial pressure due to the decrease in vascular resistance peripheral was associated with decreased level of brain saturation (r = 0.59), and an increase in space velocity allowed achieve perfusion of the baseline values. Then, as an increase in blood pressure by increasing peripheral vascular resistance did not lead to a significant enhance of level of brain saturation (lack of correlation relationship, r < 0.3).
Key words: cerebral oxygenation, coronary artery bypass surgery, cardiopulmonary bypass.
