CC BY
12
7. Левин М.Ш., Журцев М.В. Задача анализа значимости компонентов технических устройств// Стандарт. - Изд. стандартов. - 1987, вып. 26. - С. 1-6.
8. Леоненков А.В. Нечеткое моделирование в среде MATLAB и fuzzy TECH. - Санкт-Петербург, 2003.
9. Матрица институциональная в социологии/ "Социологическая энциклопедия", т. 1. -М.: Мысль, 2003.
10. Норт Д. Ин-ты, институциональные изменения и функционирование экономики. -М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997.
11. Поланьи К. Саморегулирующийся рынок и фиктивные товары: труд, земля и деньги (Глава из книги "The Great Transformation". N.Y.: Farrar & Pinehart, Inc. 1944. P. 68-76)// THESIS, 1993, т. 1, вып. 2.
12. Статистичний щорiчник Вшничини за 2006 рЫ Головне управлшня статистики у Вшницькш обласпв, 2007. - 652 с.
13. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2006 р^ Головне управлшня статистики у Закарпатськш обласп, 2007. - 591 с.
14. Статистичний щорiчник 1вано-Франювсько'1 обласп за 2006 р^ Головне управлшня статистики в 1вано-Франювськш обласп, 2007. - 501 с.
15. Статистичний щорiчник Львiвськоi обласп за 2006 рЫ Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп, 2007., в 2 ч. - 707 с.
16. Статистичний щорiчник Тернотльсько'' обласп за 2006 р^ Головне управлшня статистики у Тернопшьськш обласп, 2007. - 446 с.
17. Статистичний щорiчник Укра'ни за 2006 р^ Держком. статистики Укра'ни, 2007. -551 с. Статистичний щорiчник Чершвецько'' обласп за 2006 р^ Головне управлшня статистики у Чертвецькш обласп, 2007. - 484 с.
18. Статистичний щорiчник Хмельницько'' обласп за 2006 рЫ Головне управлшня статистики у Хмельницькш обласп, 2007. - 435 с.
19. Сайт Державного ком^ету статистики Укра'ни. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ukrstat.gov.ua/.
20. Cornell S., Kalt J. Where does Economic Development Really Come From? Constitutional Rule Among the Contemporary Sioux and Apache// Economic Inquiry. 1995. Vol. XXXIII.
21. Hofstede C. Cultures and Organizations. Cambridge: Cambridge University Press, 1991.
22. North D. Institutions// Journal of Ecjnjmic Perspectives. - 1991, Winter. - Vol. 5, № 1. -97-112.
23. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.heritage.org/
24. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.epp.eurostat.ec.europa.eu/
25. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.stats.oecd.org/
26. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ebrd.com/.
27. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.worldbank.org/
УДК 658.012 Доц. 1.Й. Яремко, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
Б1ФУРКАЦ1ЙНИЙ ХАРАКТЕР КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ СИСТЕМ I МОДЕЛЕЙ ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ШДПРИСМСТВА ЗА ВАРТ1СНИМИ КРИТЕР1ЯМИ
Розглянуто контекст синергетично! компарабельносп i якюну характеристику показниюв та iндикаторiв систем i моделей оцшювання створено! вартосп тд-приемством. Проаналiзовано наявну дуалютичну основу (прибутковють i зростання вартосп катталу тдприемства) розглядуваних оцшних систем. Окреслено також пе-редумову штеграцп iнструментарiю вимiрювання вартiсних параметрiв i систем оцшки фiнансових результатiв пiдприемства.
Ключов1 слова: чинники, критерп, iндикатори, показники створення вартосп, концептуальш i методичнi основи систем i моделей вимiру вартюних параметрiв тд-приемства, прибутковiсть, ефектившсть.
Assoc. prof. I. Yo. Yaremko-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Bifurkaciyniy character of conceptual bases of systems and models of evaluation of efficiency of enterprise after cost criteria
The context of sinergistical komparabel'nosti and high-quality description of indexes and indicators of the systems and models of evaluation of the created cost is examined by an enterprise. Present dualistic basis (profitability and growth of cost of capital of enterprise) of the examined evaluation systems is analysed. Pre-condition of integration of tool of measuring of cost parameters and systems of estimation of financial results of enterprise is outlined.
Keywords: factors, criteria, indicators, indexes of creation of cost, conceptual and methodical bases of the systems and models of measuring of cost parameters of enterprise, profitability, efficiency.
Постановка проблеми. На сьогодт сталими тенденщями ощнювання ефективност дiяльностi тдприемства е перехщ вщ прибутково! концепци вимiру звершено! результатно! дiяльностi до парадигми ощнки за вартюними критерiями, яка враховуе й майбутню (передбачувану) ринкову позищю тдприемства. Забезпечення зростання вартост тдприемства з точки зору глобального ринку капiталiв розглядаеться через максимiзацiю ринково! вартос-т його власного катталу i визнаеться прюритетним завданням фшансового менеджменту тдприемства. Для цих цшей у численних системах та моделях вимiру формуеться методична база ощнки та концептуальт засади тдика-тивних основ ощнювання створено! вартостi пiдприемством.
Проблеми використання цих шструмент1в, методiв i критерi!в ощню-вання вартiсних параметрiв компанi! широко представленi у наукових публь кацiях зарубiжних i в^чизняних вчених, наведенi приклади практичного впровадження окремими компатями вартiсно-орiентовано! концепцi! управ-лiння пiдприемством (VBM - Value Based Management; Based Management). Незважаючи на достатньо аргументовану теоретичну i методичну базу ощнювання ефективност за критерiями створення вартостi, оприлюднет аналь тичнi огляди наводять низку результат невдалого впровадження у практику багатьох корпоращй вартiсно! концепцi! управлтня пiдприемством i ощню-вання ефективност його дiяльностi за критерiями створено! вартостг "Почат-кова модель нового бiзнесу - це не бшьше нiж вдала догадка, яка постшно допрацьовуеться. Щоб добра бiзнес-модель стала бiзнес-блокбастером, пот-рiбно активно адаптувати модель до ринку, використовуючи мехатзм зво-ротного зв'язку" [1]. Подiбнi позицi!' щодо ефективностi прямого впровадження пропонованих управлтських концепцiй, а особливо тструментарш ощ-нювання результата i досягнення намiчених цiлей, наводяться у публжащях зi списку джерел використано! iнформацi! для цiе! статт [2-4].
Адаптацiя пропонованих моделей до реальних умов практично! дiяль-ност пiдприемства, тобто визначення ключових чинниюв зростання вартостi (ринково!) власного катталу з урахуванням галузевих особливостей i еконо-мiчного середовища загалом у якому функщонуе пiдприемство, транснащ-ональних характер ринкового сегменту дiяльностi, i надалi становить основ-ну невиршену проблему eapmicHOi парадигми: "Бшьшють публжащй по BSC тактично обходять один складний момент. Мiж знанням того, що потрiбно
зробити, i розумiнням того, як це зробити, велика дистанщя. Якраз це i е основною складшстю при створеннi BSC у реальних умовах" [5]. На пiдставi обширного аналiзу теоретичних засад вартюно! концепци i прикладiв 11 впровадження у практику, переважна бшьшють економюта дотримуеться погля-ду, що "... систематизащя методичного забезпечення оцiнки, встановлення передумов i принципiв здiйснення ощнки та ш. вимагають уточнення та по-дальшого розвитку" [6, с. 203].
Важливою проблемою пропонованих i популяризованих систем ощ-нювання е вщсутшсть чiтких "орiентирiв" - конкретних iндикаторiв, - фшан-сових i нефiнансових показникiв, - якi кшьюсно подають величину створено! вартостi. "Розмитий" симбiозм формалiзованих i неформалiзованих показни-кiв, який мае за мету одночасно охарактеризувати прибутковють i примно-ження капiталу, перетворюе цi ощнш системи у дуалiстичнi теори: "... моделi оцiнки бiзнесу дають змогу розглянути тшьки найiстотнiшi взаемозв'язки мiж основними складовими вартостi, i, часто не вщповщають основним принципам ощнювання... не дають змогу сформувати адекватну ощнку вартост ак-щонерного капiталу в умовах мiнливого економiчного середовища" [7, с. 349].
Поряд з цим потрiбно визнати, що традицшш фiнансовi показники все-таки не спроможш достатньо об'ективно охарактеризувати ефектившсть функцiонування пiдприемства в сучасному економiчному середовищi: "... оцiнюючи результативнiсть компанп тiльки за величиною операцiйного при-бутку, менеджери можуть отримати викривлене уявлення за кожним об'ектом" [8]. У принцип дуалiзм оцiнювання е неминучим для будь-яко! економiчно! системи, оскшьки "через рiзноплановiсть цiлей та напрямюв дь яльностi оцiнювання пов'язують як з визначенням вартостi чогось, так i вста-новленням рiвня результативностi виробничо-господарсько! дiяльностi сощ-ально-економiчних систем" [9, с. 170].
Проте, надмiрне використання неформалiзованих iндикаторiв разом з фшансовими показниками в однш системi спричинюе, по-сутi, формування подвшно! методологи оцiнювання ефективностi управлiння шдприемством. З одного боку, домiнантою вартюних оцiнних систем виступае методологiя "скрито!" визначеностi. Iнституцiйна база цiе! складово! формуеться "поеднанням" методик консалтингових фiрм, висновкiв та iнту!тивних перед-бачень фшансових аналiтикiв i доцiльностi та потреб ем^енпв цiнних папе-рiв. З цього приводу Алекс Поттер (банювський аналiтик Collins Stewart) вщ-значив, що "ситуацiя, коли рейтинги консалтинговим фiрмам i рейтинговим агентствам оплачують самi емiтенти цiнних паперiв, ненормальна i вимагае законодавчих обмежень".
Ринкова вартiсть власного капiталу (капiталiзацiя пiдприемства) - це оцiнка ринком вартост цiнних паперiв (акцiй, корпоративних обл^ацш), яка переважно оцiнюеться "утаемничими методиками" консалтингових фiрм (ко-мерцшна таемниця) i переважно стосуеться вартост неосяжного капiталу, визначено! зазвичай неформалiзованими показниками. Ця вартiсна оцiнка ви-користовуеться i вводиться у практичний об^ без офiцiйного пiдтвердження i юридично! вiдповiдальностi цих розрахункiв незалежними органiзацiями (напр. аудиторських фiрм): "...сшрний момент стосуеться пропозицiй розба-
лансувати систему показниюв шляхом зниження "ваги" фшансових шдикато-р1в" [10]. Очевидно, надання нефшансовим показникам р1вного статусу з фь нансовими (школи бшьш високо' значимосп) ютотно ослаблюе методолопч-ну основу таких оцшних систем. Хоча потр1бно вщзначити й шшу точку зо-ру: "Виведення засоб1в за меж1 корпорацп, експропр1ац1я др1бних вкладниюв i акц1онер1в, клептократ1я топ-менеджер1в i чиновниюв, корупщя - це не фак-ти, що заперечують теорш, а недотримання iнституцiональних умов функщ-онування ринку" [11, с. 58].
1нша складова, що розбалансовуе методолопчну основу, виникае через впровадження фшансових показниюв (зазвичай прибутюв) у загальний iнтегральний показник вартiсних критерив i формуе методологiю "умовно'" вщкритост (фiнансовi результати пiдтверджуються i оприлюднюються у публiчнiй звiтностi). Тому в однш оцiннiй системi присутня шби "подвiйна бухгалтерiя" оцiнки досягнення тдприемством цiлей, позицiй тощо. Ця ш-формацiйна база формуеться для себе (топ-менеджерiв, операторiв фондового ринку (у багатьох випадках для наступних спекулятивних оборудок з щн-ними паперами, яю й визначають ринковють тдприемства), консалтингових фiрм (послуги за впровадження на шдприемст оцiнноi системи е надзви-чайно високооплачуваними) i для iнших користувачiв iнформацii - мшори-тарних акцiонерiв (якi позбавлеш можливостi отримувати прозорi i офщшно пiдтвердженi та оприлюдненi данi про ефктившсть дiяльностi пiдприемства за вартюними критерiями). Таким чином методики вартюно'' оцiнки, грунто-ванi у сво'й основi переважно на складовiй неформашзованих iндикаторiв, дають змогу менеджменту формувати шформацшну базу як "визначенiсть для себе" через "невизначешсть для шших".
"Плаваючий" тип визначеностi i невизначеносл "утаемничених" ко-мерцiйних систем оцшювання ефективносп через вартiснi критерii, складо-вими яких виступае значна частина ринкових чинниюв (вартiсть торгово'' марки, бренду, дшова репутацiя, система корпоративного управлшня, майбутня ефектившсть поточно виконуваних шновацшних розробок тощо), очевидно формуе надмiрний мультиплiкуючий ефект, який руйнуе цшсшсть оцiнноi системи.
Цей контекст сшввщношення визначеностi i невизначеностi шд рiзни-ми кутами зору школи, в контекстi розгляду iнших проблем, анашзуеться в останнiх публiкацiях. Такий розгляд здебшьшого здiйснюеться на прикладах ютотних змiн ринково'' капiталiзацii i вартостi цiнних паперiв провiдних кор-порацiй свiту; реальна практика дае достатньо тдстав для аналiзу i критики принципових пiдходiв до концептуальних засад пропонованих оцiнних систем i моделей. З точки зору концептуальних пiдходiв наявних i значно' кiль-костi пропозицiй до побудови бшьш вiрогiдних систем оцiнювання вартосп капiталу пiдприемства (на нацiональному i глобальному ринках капiталiв), методологiчну основу оцшних моделей на тепершнш час можна розглядати у стат бiфуркацii (у перекладi з французько' la bifurcation - роздвоення: е процесом яюсного переходу системи до бшьш вищого ступеня оргашзаци i розвитку. У точщ бiфуркацii система немовби "коливаеться ", "роздвоюеться" щодо вибору можливого напрямку розвитку).
Вщ надмiрно затиснутого на сьогоднi в лещатах (впливовими трансна-цiональними корпоращями, фiнансовими аналiтиками i iнституцiями, зо-рiентованими на спекулятивно-вигiднi трансакци тощо) ринку неможливо очiкувати самооргатзаци. Тому ощнт системи не повиннi грунтуватися на такому значному нестiйкому i неврiвноважному станi, а й набувати методо-лопчно! здатностi i адаптаци до мiнливого характеру цих процеЫв, якi вщбу-ваються з урахуванням ступеня !х спонтанностi. Цей аспект передумовлюе можливостi визначення напрямiв розвитку системи в точках бiфуркацй. Нев-далi спроби впровадити у деяких корпоращях управлiнську парадигму на ос-новi вартiсних критерив (втрата фтансових i трудових ресурсiв) дае змогу зробити висновок про високий рiвень ентропй (в теори тформаци - мiра не-визначеностi ситуаци), що посилюе дисипацiю (перехiд частини енергй впо-рядкованого процесу в енергш невпорядкованого процесу).
Мета ще1 стати полягае в розглядi яюсно! характеристики показниюв та iндикаторiв оцiнювання вартюних параметрiв пiдприемства, порiвняльно-му аналiзi методолопчно! i концептуально! основи моделей i систем оцiнки ефективностi за вартюними критерiями та встановлення ступеня !х надiйностi i вiрогiдностi.
Виклад основного матерiалу. Основна мета ощнних систем концеп-цi! вартiсно-орiентованого управлтня полягае у вiдслiдковуваннi чинникiв, яю впливають на його вартiсть. У цен^ концепцi! виступае максимiзацiя ринково! вартост власного капiталу пiдприемства на основi монiторингу зов-нiшнiх шаншв та загроз i аналiзу специфiчних внутрiшнiх сильних i слабих сторт рацiонального використання ресурсiв. Для цього розробляються мето-ди оцiнювання стратепчних чинникiв успiху для досягнення конкурентних переваг як в розрiзi бiзнес-одиниць, так i пiдприемства загалом.
Методолопчна основа таких систем, зазвичай, зорiентована на "абстрак-тне" пiдприемство (корпоращю): "поняття пiдприемства е настiльки часто вжи-ваним, квазi апрiорним, що бшьшсть учених оперуе цим поняттям, навiть не конкретизуючи його суттсть та змют... пiдприемство постае певним апрюр-ним об'ектом, який приймаеться в дослщженш аксюматично" [12, с. 216].
Для визначення ринково! вартост такого усередненого тдприемства часто пропонуеться метод дисконтування чистих грошових потоюв. Цей метод, широко висвгглений в економiчнiй лiтературi, передбачае дисконтування майбуттх грошових потокiв за допомогою розраховано! з урахуванням рiвня ризику ставки вартост залучення капiталу (ставки дисконтування). Тобто, ключовими чинниками ощнки ринково! вартост е величина чистих грошових потоюв, яку здатна генерувати компашя у майбутньому за визначений перь од. К^м багатьох допущень щодо очiкуваних грошових потокiв, на визначе-ну ринкову вартiсть за щею методикою впливае цiна залучення катталу, яка визначаеться рiвнем ттуггивно становленого ризику вкладень, дохiднiстю та ризиками, характерними як для конкретного галузевого тдприемства, так i для ринку загалом. З наведеного видно, що принципи цього методу побудо-ват на дуже багатьох умовних показниках, яю й окреслюють рiвень досто-вiрностi цього методу: "Чист грошовi потоки е об'ектом ощнки невизначе-
носи. При плануванш цих величин може не враховуватись ймовiрнiсть 1хнього отримання. Отже, швестор повинен враховувати можливi джерела невизначеносп грошових потокiв за допомогою теорiï ймовiрностi та статис-тичного шструментарш" [13, с. 63].
KpÏM цiеï методики, фiнансовi аналiтики i консалтинговi компанiï про-понують численш оцiннi моделi i системи, в основу яких покладено показни-ки ефективносп, що характеризують рiвень створення доданоï вартостi тд-приемством чи бiзнес-одиницею. Найпоширенiшими серед них е: Market Value Added (M VA); Economic Value Added (EVA); Shareholder Value Added (SVA); Cash Flow Return on Investment (CFROI); Cash Value Adder (CVA). Ма-тематичний апарат та техтчний шструментарш цих методик широко наводиться в лггературних джерелах, а тому потреби детального опису немае. Тут доцшьно проаналiзувати змютову характеристику кожного показника.
MVA - найочевидтший критерш визначення створеноï вартосп, який ïï розглядае як ринкову капiталiзацiю, - рiзницю мiж ринковою цiною катта-лу та швестованими в компанiю кашталами. Тобто цей показник з точки зору корпоративних фшанЫв вiдображае дисконтовану вартють всiх наявних i майбутшх iнвестицiй. Проте, розглядуваний показник не вщповщае вимогам оцiнки ефективностi менеджменту та шструментарш мотивацп. Ринкову ка-пiталiзацiю формують чисельнi чинники, частина з яких нетдконтрольна менеджменту тдприемства, а тому реально ощнити ефектившсть корпоративного управлiння цей показник неспроможний. Kрiм цього, якщо результати дг-яльностi пiдприемства оцшюються за цим показником i мотивацшш схеми прив,язанi до нього, то це спонукуе менеджмент на ухвалення ршень, якi пе-редумовлюють короткостроковий вплив на зростання курсово1' вартосп акцш, розрушуючи при цьому варисть пiдприемства у довгостроковiй перспективi.
Найбшьш вiдомим i популяризованим показником, призначеним для оцшювання процесу створення вартосп тдприемства е економiчна додана варисть (EVA). Цей показник у свош методичнiй основi поеднуе простоту обчислень i можливють визначення вартостi тдприемства, а також вва-жаеться, що за цим показником можна ощнювати ефектившсть функцюну-вання компанiï i навггь ïï окремi пiдроздiли. За своïм змiстовним навантажен-ням показник EVA, в принциш, iдентичний категори залишкового доходу (Residual Income - RI), вщомого впродовж багатьох десяташть. Вщмшностя-ми мiж ними е те, що при розрахунку EVA використовуються багаточисельш коригування показниюв фiнансовоï звггносп (бiльше 150). Цi коригування мають занадто узагальнюючий характер, залежш вiд стандартизацiï фшансо-воï звггносп в окремих крашах та облiковоï полiтики, обраноï самою компа-шею на основг альтернативних шдходгв до окремих стандарив. Тому залеж-но вгд обсяжносп коригувань показник EVA може набувати ргзних значень.
Для обчислення показника SVA насамперед потрг6но визначити ринкову варить власного акцюнерного капiталу компани. Для цього використо-вують вгдомг методи оцшки вартостi компанiï шляхом дисконтування грошових потоюв, яюсно методичний арсенал цих процедур наведений вище. Змгс-товна суть показника SVA полягае у визначенш приросту вартостi мгж двома
показниками - вaртiстю aкцiонерного кaпiтaлу шсля звершення певного гос-подарського процесу i вартютю цього ж катталу до проведення цього процесу: "... такий метод не позбавлений недолтв та припущень, зокрема основ-ними припущеннями e визнання ефективност використання кaпiтaлу тд-приeмствa е^валентною середньо гaлузевiй ефективностi, що не завжди e справедливим" [14, с. 148].
По-сут цей показник вiдобрaжae створену вaртiсть на конгломера-цшнш основi як рiзницю мiж розрахунковою вартютю aкцiонерного кaпiтaлу (дисконтування грошових потоюв) i балансовою вaртiстю акщонерного (власного) кaпiтaлу. Склaднiсть i трудомютюсть розрaхункiв, пов'язаних з прогно-зуванням грошових потокiв i контекст порiвняння двох видiв вaртостi (ринко-во!" та балансово!) мають теоретичну i методолопчну проблематику методу.
У методолопчнш i концептуaльнiй основi показника CVA покладено концепцiю залишкового доходу, а методично вт розрaховуeться як рiзниця мiж скоригованим оперaцiйним грошовим потоком i середньозваженою цiною катталу та сумарними скореигованими активами. Хоча остантм часом дедaлi бшь-ше фiнaнсових aнaлiтикiв вiддaють перевагу цьому критерш, який iнколи по-дaeться як Residual Cash Flow (RCF), проте процедури коригування вщзначають-ся значною вaрiaбельнiстю, що передумовлюe отримання вiдмiнних результaтiв.
Враховуючи важливють показника створено1' вaртостi, використання його як основного критерш ефективност^ деяю оцiннi моделi перетворенi в управлтсью системи. Так, наприклад, на основi показника EVA сформовано концепцiю "Система управлтня на основi показника EVA" (EVA - Based Management). Ця управлтська парадигма не що тше як система фтансового управлтня, яка мae за мету тдтримку упрaвлiнських рiшень, моделювання, вiдстежувaння i ощнювання eдиного показника - додано1' вaртостi до швесто-ваного катталу. 1ншою системою стрaтегiчного упрaвлiння i ощнки ефектив-ностi, яка переводить цш i загальну стрaтегiю компани у систему покaзникiв, e BSC (Balanced Scorecard - збалансована система ощнних iндикaторiв, система збалансованих покaзникiв ефективностi, стрaтегiчнa карта): "... вщмт-ностi цiлей цих двох концепцт: у першому випадку конкретна цшь - ство-рення вартост компанй', а в другому - це будь-яка мета компани'." [15].
Початково BSC розробляли як звичайну модель ощнювання ефектив-ност, а не нову теорш управлтня. По-сут ïï метою було обчислення немате-рiaльних aктивiв за допомогою рiзного роду неформaлiзовaних покaзникiв. Передумовою розробки ^eï системи був той факт, що ринкова i балансова вартють пiдприeмствa набули значних розбiжностей. У фтансовт звiтностi не вiдобрaжaeться (з причин узвичaeноï стандартизацй) вaртiсть сформовaноï пiдприeмством дiловоï репутацй, а тому ця система була запропонована для усунення цього недолшу. Враховуючи низку зовтштх i внутрштх чинникiв BSC визнaчae ринкову вaртiсть (кaпiтaлiзaцiю) компани: '^зниця мiж такою квaзiринковою вартютю та справедливою вaртiстю aктивiв й виражатиме "умовний гудвiл" який мт би виникнути у рaзi продажу пiдприeмствa й агре-говано юльюсно хaрaктеризуe репутaцiю пiдприeмствa" [14, с. 148].
Надмiрно, на погляд автора ще1 стаи, захопившись проблематикою ринкових вартостей, розглядувана система управлшня мiнiмiзувала свою ува-гу на безпосередньо виробничо-господарсьюй дiяльностi тдприемства i, вщ-повiдно, використаннi фшансових показниюв: "Серед монетарних слщ видь лити такi чинники: мiнiмiзацiя витрат, максимiзацiя прибутку, пiдвищення ефективностi використання ресурЫв" [16, с. 182].
Злиття, поглинання, купiвля-продаж окремих компанiй i корпорацш, узвичаене i розповсюджене явище у сучаснiй економiцi, проте рацюнальне використання ресурсiв, зниження собiвартостi виробництва при тепершньо-му галопуючому зростанш цiн, продовольчо1 i екологiчноï криз, е не менш важливими об'ектами будь-якоï оцiнноï системи.
Висновки i пропозицп. Узагальнюючи матерiал статтi можна зробити висновок, що теорiя фшанЫв i фiнансового менеджменту очевидно ращ-онально висунула критерiй створення вартосп (ринкова капiталiзацiя чи зростання ринковоï вартостi власного капiталу) пiдприемством показником ефективносп його функцюнування у сучасному економiчному середовищi. Проте, незважаючи на достатньо детальну та докладно викладену логiчну основу i загальносистемний методологiчний базис, конкретизацiя вихiдноï те-оретичноï i емпiричноï основ юнуючих оцiнних моделей i систем управлшня за вартюними критерiями потребують ютотних удосконалень. Тому iснують iстотнi застереження теоретико-методолопчного плану i достатнi емшричш данi щодо вiрогiдностi вiдомих на сьогодш систем i моделей вимiру вартю-них параметрiв пiдприемства. В силу того, що кожний iз розглянутих показниюв мае сво1' обмеження i недолжи, а також того, що сфера вартюних показниюв е вщносно новою галуззю знань, багато економiстiв (теоретикiв i прак-тикiв) пропонують сво1' варiанти комбiнованого використання декiлькох показниюв оцiнювання процесу створення вартостi.
Окреслюючи напрямки подальших досл1дженъ у виршуванш розгля-дувано1' проблематики i передумов формування бшьш надшно1" системи вимь ру чинникiв створювано1' вартостi шдприемством, можна запропонувати об,емнiше i вагомше використання фiнансових формалiзованих показникiв, посиливши при цьому методологiчну основу облжу i змiнивши принципи мiжнародноï стандартизаци фiнансовоï звiтностi.
Лiтература
1. Багхай М., Коули С., Уайт Д. Алхимия роста. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.cfin.ru/management/strategy/plan/alchemy.shtml.
2. BSC - "автопилот" современного предприятия. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ids-scheer.ru/about/articles/88. html.
3. Федин М. 5 мифов о Balanced Scorecard. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.big.spb.ru/publlcatlons/other/strategy/five-myths.shtml.
4. Гнатуш А. ERP - системы: "за", "против" или "воздержатся". [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.iteam.ru/publications/it/section-52/article_2240/
5. Привольнев Д. Сбалансированная система показателей: очередная панацея или рабочий инструмент топ-менеджера?. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www. citcity.ru/bi/news/11351/.
6. Дем'яненко I.I. Методичне забезпечення оцшки вартосп тдприемства// Вюник Хмельницького НУ. - 2008, № 3, т.1. - С. 203-207.
7. Тавожнянська В.В. Зарубiжнi пiдходи до ощнки вартост акцiонерного капiталу// Вюник соцiaльно-економiчних дослiджень: Зб. наук. праць Одеського державного eK0H0MÍ4H0r0 унiвеpситету. - 2007, вип. 26. - С. 348-353.
8. EVA-ABC: Одним выстрелом - двух зайцев. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.management.com.ua/finance/fin009.htmL
9. Антонов В. Ощнювання соцiaльно-економiчного розвитку територШ/ Упpaвлiння сучасним мiстом. - 2007, № 7-9 (15). - С. 169-175.
10. Редченко К. Показательное несогласие: Balanced Scorecard u Tableau De Bord. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.management.com.ua/strategy/str046.html.
11. Дворецкая А.Е. Эффективный рынок капиталов и экономический рост// Финансы. -2007, № 3. - С. 56-59.
12. Погорелов Ю.С. Теоретичш основи розвитку пщприемства// Менеджер. Науковий журнал. Вюник Донецького державного утверситету управлшня. - 2007, № 4 (42). -С. 215-222.
13. Щербак А.В. 1нвестицшний aнaлiз в умовах невизначеност грошових потоюв// Фшанси Украши. - 2005, № 11. - С. 61-69.
14. Радюнов О.В., Погорелов Ю.С. Анaлiз методик i пiдходiв до оцiнки дшово'1 репутацп// Прометей: репональний Зб. наук. праць з економши/ Донецький економшо-гумaнiтapний iн-т МОН Украши; 1н-т економiко-пpaвових дослiджень НАН Украши, вип. 2 (23). - Донецьк: ДЕГ1, 2007. - С. 142-148.
15. Леденёв Е.Е. BSC и EVA - конкуренты или союзники?. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.cfin.ru/management/controlling/bsc_eva. shtml.
16. Костирко Р.О. Розвиток внутршнього контролю в управлшш вартютю пщприемства// Наук. вюник Ужгородського ушверситету. Сеpiя Економша. Спецвипуск 22. Частина II. - 2007. - С. 181-186.
УДК 631.33.024.2 Доц. 1.Б. Назар, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ФУНКЦ1Я ПОЛЯ ПЛАСТИЧНИХ ДЕФОРМАЦ1Й ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ НАПРУЖЕНЬ
У ВИГОТОВЛЕНИХ 13 СТАЛ1 65Г ТОНКОЛИСТОВИХ
ДИСКОВИХ ДЕТАЛЯХ 3 КОЛОВИМ ЗВАРНИМ ШВОМ
Розглядаеться функщя поля пластичних деформацш, iз використанням яко! визначаються залишковi зварювальш напруження у виготовлених iз сталi 65Г тонко-листових дискових деталях з коловим зварним швом. Розроблений математичний апарат та доступш експериментальш даш дають змогу враховувати реальний стан експлуатацп деталi (змiну поля напружень внаслщок техногенного чи природного впливу) та отримати величину залишкових напружень у будь-якш точцi зварного з'еднання коловим швом тонколистово! дисково! деталi, що виготовлена iз високо-вуглецево! чи леговано! сталi i обмежена радiусом.
Assoc.prof. I.B. Nazar-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Function of the field of flowages for determination of remaining tensions in made from steel of 65g thin-sheet disk details with the circular welded
guy-sutures
The function of the field of flowages is in-process presented, with the use of which it is possible to define remaining welding tensions in made from steel of 65G thin-sheet disk details with the welded guy-sutures in form circle. A mathematical vehicle and available experimental data is developed enable to take into account the real state of exploitation of detail (change of the field of tensions as a result of technogenic or natural influence) and
