CC BY
121Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iм. В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжацп. - 2012. - Т. 25 (64), № 2 (1). - С. 232-237.
УДК 811.161.2'373.7:27-23
Б1БЛ1ЙН1 ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ ЯК ОБ'еКТ МОВНО1 ГРИ В СУЧАСН1Й УКРАШСЬКШ Л1ТЕРАТУР1
Скаб Марiя, Скаб Мар'ян Чершвецький нацюнальний утверситет 1мен1 Юр1я Федьковича, Чертвщ, Украша
У статп автори доходять висновку, що в сучаснш украшськш лiтературi з'являються новi способи мовно! гри з бiблiйними фразеологiзмами як у творах письменниюв-модершспв, так i у творах постмодершстсько! лiтератури.
Ключов1 слова: бiблiйнi фразеологiзми, мовна гра, модернiзм, постмодершзм.
Трансформащя фразеолопзм!в - проблема, якою лшгвюти займаються вже багато роюв, значно менше уваги придшено трансформаци б!блшних фразеолопзм!в, а от трансформащя б!блшних фразеолопзм!в у сучаснш украшськш л1тератур1, наскшьки нам вщомо, ще не привертала увагу дослщниюв. Саме таю вияви мовно! гри в сучаснш украшськш л1тератур1 { е метою наших студш.
Укра!нська л1тература початку ХХ1 стол1ття дуже р!зномаштна, у нш сшвюнують р!зш л!тературш течи, наприклад, модершзм та постмодершзм. Для класичного модершстського дискурсу характерш гумашзащя, системшсть, культурна традищя, змютовшсть, непорушшсть архетишв, можливють ушверсально! мовно! практики й ушверсального мистецького коду. Виникнення та поширення постмодершзму пов'язано, як зауважують л!тературознавщ, з глобальною свгтоглядною переор!ентащею людства, загальноцившзацшною кризою в другш половин! ХХ - на початку ХХ1 ст. Пюля модерн!зму з його наскр!зною щеолопзащею, унасл!док св!тового хаосу та глобально! агреси в!дбуваеться втрата !деолог!чних шюзш, знец!нення !дей ! доктрин, що претендували на монопол!зм, розвиваються глобальний пол!центризм ! всеб!чна деструкц!я. Визначальними особливостями форми ! зм!сту художшх постмодерн!стських твор!в вважають постмодерн!стську чуттевють, розум!ння св!ту як тексту, знищення протир!ч ! кордон!в м!ж р!зними мовними р!внями та художн!ми стилями. Основним е не творення первинного й оригшального, а комшлящя, колаж !з вторинних елемент!в, цитатн!сть ! алюз!йн!сть, подв!йне кодування, дискретн!сть, фрагментаршсть, асоц!ативн!сть мовомислення, текстотворення як гра, „змагання" з мовою, „карнавал!защя" та експресившсть, !рон!чн!сть ! самокритичн!сть автора й геро!в. М. Павлишин вказуе так! основш ознаки постмодерн!зму: скептичнють щодо будь-яких систем та щеологш; !рон!я, гра, цитування; зм!шування жанр!в, р!вн!в мовлення, високо! й популярно! культури; розв!нчування !деолог!й та ¿ерархш ц!нностей [10, с. 46], Р. Семюв серед
ознак постмодершзму називае вщсутшсть ieрархiй, компрометацiю авторитета, iронiю; „гру без правил" або „гру усiх правил" [11, с. 10].
Матерiалом нашого дослiдження стали твори Лши Костенко та Серпя Жадана, найвиразнiших, на наш погляд, представниюв модернiзму та постмодернiзму в сучаснш украшськш лiтературi. Зауважимо, що обидва письменники творять i поезда, i прозу, обидва мають досить багато вiршiв на бiблiйну тематику, обидва активно використовують бiблiйнi вислови, всшяко обiгруючи IX.
Звичайно, у творах i Лiни Костенко, i Сергiя Жадана (хоча значно рщше) знаходимо бiблiйнi вислови в традицшному загальномовному значеннi: ...потргбна концептуал1зац1я тдвалин, на яких мае стояти держава. Нарiжним каменем таких тдвалин у цивмзованих народ1в завжди була Книга, культура [5, с. 26]; I кого з наших теперштх полтиюв майбутт ¡сторики назвуть по 1мен1, а кого 7 в лупу не розгледять? I на кому поставлять Калнову печать? [6, с. 257]; Усе воюем, боремось... / А доки? /Не те щоб я невiрний бувХома. /Але ж втерявуже чотири роки. / А що /з того? Просв1тку нема [8, с. 56]; ЗРЯ контролюють весь той м1тмальний виробничий процес, котрий аж на цыих 67 роюв забезпечуе життед1яльтсть сустльства. Все тше - вiд лукавого, - переможно говорить Чапай... [2, с. 108]; Хто наважиться кинути в нього камшь 7 осуджувати його скоростлу мудр1сть, терпку й зелену, як молоде вино? [2, с. 229]; I ось вони котюють для себе всг основм знаки сурдоперекладу, надаючи кожному з них свого, цыком нового значення. I починають користуватись ц1ею новою системою передач7 ШформацИ Наливають у старi мiхи нове вино! - знову хтось викрикнув 7з залу, 7 аудитор1я рад1сно заплескала [2, с. 520].
Найчастше ж письменники об^рують бiблiйнi вислови. Звичайно бiблiйне слово чи ви^в стае маркером певно! ситуаци, певно! думки, певного поняття („Днформащя, закладена в текст чи його частиш, збертаеться в семантищ крилатого слова (вислову) у формi певного образу-уявлення, ментально! „картинки". 1х використання свщчить про входження ще! шформаци в загальну когштивну базу лшгвокультурного сощуму" [1, с. 11]), наприклад, терновий вток - це „страждання, стражденне життя": Переступи межу оторотння / Чи еу тебе час на матвщ? /На обрИ вселюдського тертння / вже сходить сонце /у терновому вшщ [4, с. 261]; Св1тае св1т в терновому галуззi [4, с. 108]. I навгть коли йдеться, здаеться, про яюсь зовшм iншi реч^ сема 'страждання' при використанш слова терновий все одно присутня: Я скучила за дивним зойком слова. / Мого народу гыочка тернова. / Гарячий лоб до шибки притулю [4, с. 17]; Сух1 гыки - це вже вшок терновий. / Останмй клен св1т за оч1 заб1г [4, с. 76]; Врешт1-решт в1дступила сльота оання. / П1сля вах поминальних судом /Над його чолом птахи воскрестня / Сплели тернове гмздо [2, с. 546].
Часто бiблiйнi персонам чи артефакти виступають об'ектом порiвняння: Любов тдкралась тихо, як Далша, / а розум спав, довiрливий Самсон [4, с. 278]; Скел1 гол1, як Голiафи [4, с. 304]; А на подв1р 'г проливень, потопа. /Пливе фортеця, як старий ковчег [3, с. 65]; Ш рецепта, м панацег мхто не дасть. Драбину Бог з неба не спустить, як бiблiйному Якову [6, с. 325]; Провыьгли ст1ни. В кам 'яному чрев1 / сиджу як Йона в черевi кита [3, с. 47] - у Лши Костенко; Почувався в1н
Бiблiйнi фpaзeологiзми як об 'екm мовног' гpи в cyчacнiй yкpaïнcъкiй лimepamypi
yпeвнeно i токтно, збиpaв нaвколо ceбe cкiнгeдiв i mолкiенicmiв, бомжiв i пpовокamоpiв i пpoпoвiдувaв m, як Йoнa puбaм [2, c. 335]; цигaнcъкi pодини оcmaннi згycmки шaнхaю / пpиноcяmъ додомy хapчi i збiжжя гоmовe - / cmpокami гycmi кuлuмu ят вoнu poзпuнaють /цвяxaмu нa гoлux cmrnax m6u mrno xpucтoвe [2, c. 612]; гpiлоcя молоко нa евpeйcъкомyprnку /mrne i mrnprn мoв гнaнi aпocтoлu [2, c. 615] - у С. Жaдaнa.
Обидвa aвтоpи використовують бiблiйнi вжлови у мeтaфоpичному вживaннi, для вiдобpaжeння ор^ш^ьного погляду та cвiт: Бpeлa голоma... I жiнкaмu Лoтa/ бiлiв, бoлiв бepeзoвuй cтoвбняк [2, c. 44]; I cмepmъ - коcою чи cepпом / вpiзaе вту нaм обом, / i мcma - гycma, мов miнъ xpecma, /мiж нaми впepmо виpоcma, / i дaвиmъ coлянuм cтoвпoм /нeбecнa вucoтa [2, c. 5SG.
Нecтaндapтнicть вжлову доcягaeтьcя й пepeвeдeнням його в шшу стилютичну площину. Ta^ у pомaнi Лши Кост^ко „^питеи caмaшeдшого" вони звучaть шби ^зь призму „^лоп^кою розуму", з погляду rope^^i' людини: Я ж побожний, ходжу до ^pmu нe чacmо, поклошв peвно ж б'ю. Я нaвimъ нe твний, що Бoг cтвopuв людeй зa cвoeю пoдoбoю. Злтив iз глини, як дiд cвиcmyлъкy, i вдuxнув душу. He з нaшим pозyмом оcягнymи, як виглядaе Бог. Я mmm знaю, що Той, хmо зaпycmив мое cepщ, Той зaпycmив i Bcecвim [6, c. 160]. 4acTO aвтоpкa шби ^зь оцю призму виводить m фшотоф^ю узaгaльнeння про cмиcл i плиннють людского життя, як у вipшi „Свят-вeчip": Mоpоз мaлюе y втонщ. / Узвapом дихaе кymя. / I Mamu Бoжa нa Ыонщ / y xycmку куmae диmя. / Побудъ диmиною, тночку. / Твое диmинcmво золоme. / Щe вimep вie y mepнoчку / i дepeвo нa xpecm pоcme. / Щe чac нe тлинув зa водою. / Щe Юдa cnиmъ y cповиmкy. / Он гypm з piздвяною звiздoю / yжe нa ближнъому ^mxy. / Поколядyюmъ i зaciюmъ. / Щe, можe, бyдe i жиmmя. / Tu нa Гoлгoфi вжe Meciя, /a нapукax щe дumя [9, c. 93].
Сxожe викориегання знaxодимо й у С. Жaдaнa, тшьки тут отрийняття crnYa^ï опиcaно з погляду тибeтcькиx д^гей: Я колжъ нanиcaв cобi maку icmоpiю що дimeй. ДШям впepшe пpочиmaли Нoвuй Зaпoвim i подошли нaмaлювamи окpeмi cцeни. Коли вони мaлювaли cцeнy poзп'яmmя, maм нe виявило^ 1еуca, pозyмieш? ceбmо caмe poзп'яmmя, ну, caм xpecm, був, a 1еуca нa нъому нe було. Рiч y miм, що щ були m^em^rn дШи, вони нaвimъ yявиmи cобi нe могли, що ^уca ^u6^u (!) цвяxaмu (I!) до цeï xpiновини, вони дyмaли, що мовa йдe що яж^ моpaлънe покapaння, як y них нa Тибemi, щоcъ нa зpaзок mого, що cпopудuлu xpecm, поcmaвили тд ним 1еуca, rn^aprnu його чи, можe, нaвimъ ж œaprnu, очeвидно, що ж cвapили, очeвидно, що вт caм мутвyce зpозyмimи, i вce - вт тшов, a xpecm лишивcя cmояmи. <...> Одним ^овом, y них нa poзп'яmmi 1еуca ш булo. Уяви cобi цтий Зaпoвim, нaмaлъовaний цими дШъми, мeнi здaemъcя що щ мaло бymи що^ знaчно добpiшe зa оpигiнaл, maм було б мeншe пpиpeчeноcmi, бiлъшe paдоcmi, бiлъшe фapб, бiлъшe позиmивниx гepоïв, вipнiшe - мeншe нeгamивниx [2, c. 740-741].
У твоpax aнaлiзовaниx пиcьмeнникiв чacто cпоcтepiгaeмо piзнi вияви тpaнcфоpмaцiï бiблiйниx виcловiв:
a) зaмiну компожн^в: Словом, 4ac poзкuдamu cнapядu, 4ac ïx збupamu [6, c. 343]; Боюcя, що я mam пepeкpoю плaщ нa мaнmiю i mam пiдпишycя:
Фердинанд VIII [6, с. 170]; Але вже цього не побачиш, / Сходячи по шпалах на свою Голготу [2, с. 575];
б) додавання компонента (це може бути поява оригшальних означень бшя iменникiв, утворення нових складних ^в iз вщомими коренями чи продовження вщомого вислову): Мжро-Содом, зашторена Гоморра, / просмться, люди, чуете, б1да! [4, с. 246]; Кожшй нацИ е за що посипати собi голову попелом. ТЫьки не треба тим попелом запорошувати очi наступних поколшь [5, с. 19]; Господь замучиться подавати нам ор1ентири й рятувати за допомогою манни небесног та шшоН гумантарки [2, с. 375-376]; ... люби ближнього свого, люби свого Будду i не заважай тшим любити гхнього... [2, с. 387]; ...вони намагались переконати вах навколо, а головним чином все ж таки самих себе, що Ихнш хрест, гхню потворшсть, гхнт рок-н-рол можна нести легко й весело 7 що найбыьшою проблемою под1бного хресного ходу може бути лише проблема з кутвлею алкоголю [2, с. 391-392]; ... як казав господь наш, любть одне одного, а про все шше вш подбае сам [2, с. 463].
Особливютю творiв Лши Костенко останшх роюв (наприклад, у ромаш „Записки самашедшого") е те, що бiблiйнi топошми, антропошми та iншi бiблiйнi маркерш вислови авторка використовуе в прямому реальному значенш - не бiблiйному, дещо мiфологiзованому:
Гортаю енциклопед1ю. „Весь фак - це музей тд в1дкритим небом". ,,Ця земля - колиска кыькох цивмзацт". Долини Месопотамп. Нтев1я. Р1ки Тигр 7 Свфрат. Але ж дозвольте - Месопотам1я, Межир1ччя - та ж там жили першi люди тсля Потопу! Р1ки Тигр 7 Свфрат - це ж т1 ржи, ят протшали в раю! Отже, це десь там росло Древо тзнання, з якого з'гла те яблуко €ва. Отже, це там Кагн убив Авеля. Отже, з тамтешньог глини Бог створив Адама! Отже, зв1дти родом все людство? <...>
Це ж там був 7 Вавилон - столиця цар1в, „золота чаша в руках Господа, з яког упивалися ва народи", як сказано у пророка Среми. Де був 7 плач Вавилонський, 7 полон Вавилонський, 7 Александр Македонський, що ув1йшов у Вавилон тр1умфально, та вже й не вийшов. <...> Чи ж збереглася його могила? Чи там уже кози пасуться. ..
Але як же я рамш не подумав? Отже, й Вавилонську вежу будували там, у долит Сенаарськт, нащадки Ноевi сукупно з тшими племенами. Будували постхом, косо-криво, нетривкий розчин вживали, гнали вгору без тями, не заклавши як сл1д тдмурок. То воно й звалилося, 7 Господь змшав Ихт мови, 7 вони перестали розум1ти одне одного.
Вавилон - це ж 7 означае у переклад7 „зм1шання". Тыьки mодi це було змшання мов, племен i народiв, а тепер це зветься коал^я.
Може, не випадково ^тор1я знову завертае на Вавилон? Може, сам Бог диктуе нам цю метафору, а ми ще не чуемо? [6, с. 277-278].
Схожу манеру спостертаемо й у С. Жадана у вертет „Мерi Крютмас, Дж1зус Крайст!", написаного, як зауважуе автор, на основi традицшних украшських вертетв та фольклорних переказiв народiв Центрально! Африки (тут бiблiйнi поди переносяться в iншi умови, не просто реальш сучасш, як у Лши Костенко, а в бшьш
БгблШш фразеолог!зми як об 'ект мовног гри в сучаснш украшськш лгтератург
екстремальш): ПодИ вгдбуваються в прикордонних районах 1зрагля та Палестини. Гурт пакистанських наркобаротв (gipsi kings, „тр1е цар1"), д1знавшись про швидке народження 1суса, намагаються нелегально перетнути ¡зрагльський кордон, щоби принести Icycoei дари i в такий сакральний споаб забезпечити подальше процвтання свого злочинного бiзнесу на нових територiях <...>. В цей час в прикордонних районах вiдбуваеться перепис бiженцiв, як живуть у фтьтрацтних таборах в буфертй зот. Помiж тших бiженцiв на перепис iдуть Йосип з Марieю. Марiя чекае на дитину, i згодом народжуе Ti на фермi, поблизу придорожнього кемптга, в якому родина зупинилась на тч. Саме тут гх знаходять наркобарони, а також натовп ямайських емiгрантiв, котрi почули в себе на батьювщит вiд сектантiв-вудистiв про 1сусове народження i постшили перетнути Атлантичний океан в порожтх трюмах з-тд нафтовозiв, осктьки вважають 1суса новим ефюпським королем, чий прихiд був напророчений в давтх растаманських переказах i перших письмових пам'ятках, вивезених до Ямайки легендарними ефюпськими вождями. На думку ямайщв, 1сус мае вiдновити мщь i суверентет iдеального африканського королiвства [2, с. 682-683];
Постмодершзм С. Жадана виявляеться в ширшому дiапазонi бшьш рiзноманiтних cnoco6iB об^рування бiблiйних елеменпв. Так, наприклад, у його творах дуже часто спостер^аемо спещальне використання мало! букви замють велико! в написанш iмен, прiзвищ, релтйних назв: ...вiн - цей неймовiрний i нереальний степан галябарда - лише торкався свогми пухкими волохатими пальчиками пластмасових клавш йотки - i бац - тебе перемикало i ти перетворювався на знаряддя господнього промислу i вже не вiдповзав вiд радiоприймача, аж поки не передадуть прогноз погоди на завтра... [2, с. 155]. Проте найхарактершшою ознакою постмодершстського дискурсу е одночасне вживання елеменлв високого та низького стилiв, де бiблiйнi вислови звичайно маркують високий стиль, а обсценна лексика - низький: ... як того вчив товариш Троцький Лев Давидович, i як до того закликав нас святий Дейв й непорочна дiва -стара партизанська курва! [2, с. 166]; ...i совае нам якусь брошуру, що це за гiвно? питаеться Вася, вiзьмiть, каже Какао, i хай откровення господне буде з вами [2, с. 182]; ...я просто не дозволю вам вiдiйти вбт i залишити мене самого, на цьому розпеченому вугiллi, на яке ви мене завели свогми й...ими апостольськими посланнями... [2, с. 393].
Отже, у сучаснш украшськш лiтературi з'являються все новi i новi способи мовно! гри з бiблiйними фразеолопзмами як у творах письменниюв-модершспв, так i у творах постмодернютсько! лтератури.
Список лггератури
1. Дядечко Л. П. Крылатые слова в русском языке: системно-функциональный и лексикографический аспекты : дис. на соиск. ... докт. филол. наук : спец. 10.02.02 - русский язык / Киевский нац. ун-т им. Тараса Шевченко; Людмила Петровна Дядечко. - К., 2003. - 515 с.
2. Жадан С. В. Каптал / C. В. Жадан. - Харюв : Фолю, 2009. - 797 с.
3. Костенко Л. Берестечко: 1сторичний роман / Л. Костенко. - К. : Украшський письменник, 1999. -158 с.
4. Костенко Л. Вибране / Л. Костенко. - К. : Дншро, 1989. - 560 с.
5. Костенко Л. Гуматтарна аура наци, або дефект головного дзеркала: лекщя, прочитана в Нацюнальному уншерситет! „Киево-Могилянська академш" 1 вересня 1999 року / Л. Костенко. -К. : Видавничий дiм „КМ Akademia", 1999. - 32 с.
6. Костенко Л. Записки украшського самашедшого / Л. Костенко. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с. - (Перлини сучасно1 лггератури).
7. Костенко Л. Мадонна Перехресть / Лша Костенко. - К. : Либ^, 2011. - 112 с.
8. Костенко Л. Маруся Чурай : 1сторичний роман у вiршах / Шна Костенко. - К. : Дншро, 1982. -136 с. (Серш „Романи й повютГ', № 2).
9. Костенко Л. Рiчка Гераклгга / Шна Костенко; упоряд. та передм. О. Пахльовськоц тслямова Д. Дроздовського; худож. С. Якутович. - К. : Либ^, 2011. - 336 с.
10. Павлишин М. Г. Украшська культура з погляду постмодершзму / М. Г. Павлишин // Сучасшсть. -1992. - № 5. - С. 46-50.
11. Семкв Р. А. Постмодершзм та iронiя (типолопзащя нетипового) / Р. А. Семюв // Слово i час. -2000. - № 6. - С. 6-12.
Скаб Мария, Скаб Марьян. Библейские фразеологизмы как объект языковой игры в современной украинской литературе / Мария Скаб, Марьян Скаб // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2012. - Т. 25 (64), №2 (1). - С. 232-237.
В статье авторы приходят к выводу, что в современной украинской литературе появляются новые способы языковой игры с библейскими фразеологизмами как в произведениях писателей-модернистов, так и в произведениях постмодернистской литературы.
Ключевые слова: библейские фразеологизмы, языковая игра, модернизм, постмодернизм.
Skab Maria, Skab Marian. Biblical Phraseological Units as an Object of a Languge Game in Modern Ukrainian Literature / Maria Skab, Marian Skab // Scientific Notes of V. I Vernadsky Taurida National University. - Series: Philology. Social Communications. - 2012. - V. 25 (64), №2 (1). -P. 232-237.
In the article the authors draw a conclusion that there are new methods of language game with biblical phraseological units in the works by modernistic wirters, as well as in post-modernistic works. Key words: biblical phraseological units, language game, modernism, postmodernism.
Стаття надШшла до редакци 11 травня 2012 року
