CC BY
172
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
Тамара Нікольченко
БІБЛІЙНА МІФОЛОГІЯ У КОНТЕКСТІ МІФОЛОГІЇ СВІТОВОЇ
У статті йде мова про необхідність вивчення біблійної міфології у контексті міфології світової. Матеріал, викладений у статті, може стати в пригоді вчителям історії, літератури у середній школі. Оскільки знайомство з Книгою Книг починається у середній школі вже у 5-му класі, учнів слід готувати до знайомства з Біблією і на багатющому фольклорному матеріалі різних народів.
За останні роки відбулися великі зміни в шкільній освіті. Учні
знайомляться з тими пам’ятками культури, які раніше з ідеологічних причин були заборонені. Мається на увазі Біблія, яка прийшла в шкільний курс зарубіжної літератури з 5-го по 9-й класи. Вивчення Біблії пов’язане з певними труднощами перш за все у тому, що велика кількість вчителів не
186
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
готова до її різнобічного викладання і пояснення дітям. Тому нам хотілося б висловити деякі поради з цього приводу.
Складність вивчення біблійних текстів полягає у тому, що підхід до цієї пам'ятки світової культури завжди був різноякісний.
Перш за все, це книга, яка є священною для мільйонів віруючих християн. Для людей невіруючих вона є джерелом вивчення давньої історії, етнографії, духовності давньоєврейського народу на певному етапі його розвитку. Мабуть, немає ще такої книги, яка би так оцінювалася протилежно - від релігійного преклоніння до заперечення її взагалі. Але безсумнівне одне: Біблія - це пам’ятка, яка повинна вивчатися в контексті світової культури. Вчитель літератури повинен спрямувати увагу учнів на те, що у Біблії представлена безліч літературних форм. До неї входять як історичні описи, так і захоплюючі оповідання. На сторінках Біблії можна зустріти чудові пісні та вірші. І поруч зустрічаємо хвилюючі промови і послання. Ці елементи Біблії були зібрані між 1500 роком до н.е. та 100 роком н.е. і склали два великих зібрання.
Старий Заповіт однаково шанують християни, іудеї та мусульмани. В ньому розповідається про те, які події відбувалися з окремими народами і людьми до народження Ісуса. Для християн найважливішою частиною Біблії є Новий Заповіт. Саме з нього стає відомим вчення Ісуса Христа.
Старий та Новий Заповіти - це наче невеликі бібліотеки, до складу кожної з яких входять десятки книг. Усього таких книг 66: тридцять дев’ять у Старому Заповіті та двадцять сім - у Новому Заповіті. Деякі з цих книг відносно невеликі за розміром, інші - досить об’ємні. Але для прочитання кожної з цих книг потрібна увага і копітка підготовка.
Одним із можливих напрямків вивчення біблійних текстів є аналіз цілого ряду творів давнього фольклору народів Переднього Сходу.
187
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
Протягом тисячоліть ці твори накопичувалися спочатку в пам’яті людей, потім фіксувалися в різноманітних рукописах, постійно поповнюючи загальносвітову фольклорну скарбницю. За жанровою приналежністю це різноманітні твори: казки, новели, міфи, пісні різної тематичної
насиченості, збірки афоризмів, повчань тощо. Всі ці твори відображали відносини між людьми: любов і ненависть, співробітництво і боротьбу. Всі ці форми суспільної свідомості знаходили своє відображення у фольклорі, а саме: мистецтво, мораль, право, політичні погляди та сімейно побутові відносини.
Це стосується не лише біблійних книг. Світова культура в своїй скарбниці має багато фольклорно-епічних зведень, створених різними народами і племенами. Це давньоіндійські Веди, гомерівський епос, ісландські саги, індійський епос Махабхарата і Рамаяна. Але сучасний школяр чи студент краще знайомий з героями міфів давньої Греції, Індії, Америки, ніж із героями Біблії.
Як зазначив один з дослідників Біблії Й. А. Кривельов, слід пам’ятати таку особливість Біблії: більшість фольклорно-епічних зведень давнини втратили своє ідеологічно-релігійне значення. Біблія ж його зберегла. Перед нами не просто фольклорно-літературна пам’ятка, а віросповідальний і богослужебний документ християнства, що вимагає від викладача особливої обережності, знаходячи золоту середину між людьми глибоко віруючими і людьми, які до Біблії звертаються з метою задоволення своїх пізнавальних чи естетичних уподобань.
Перше знайомство з Біблією у школі починається з 5-го класу. Це міфи «Створення світу», «Створення людини», «Потоп», «Вавілонська башта» та ін. Оскільки в цей же час паралельно діти знайомляться з міфологічними циклами інших народів, то бажано би проводити паралелі з
188
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
міфами цих народів. Це дасть змогу учням спостерігати тотожність уявлень у багатьох давніх людей про такі речі як створення світу, людини тощо. Це і є свідченням того, що фольклор та міфологія давньої Іудеї розвивалися у контексті світової культури. Так, у Біблії розповідається про те, що Бог виліпив першого чоловіка з землі польової чи з глини, потім оживив її своїм диханням. Порівнюючи цей міф з міфами інших народів, учням слід зауважити, що жителі давнього Вавілону теж вважали першу людину виліпленою з глини. Подібні уявлення є і в давніх греків, згідно з якими Прометей також виліпив перших людей з глини.
При розгляді міфа про перше гріхопадіння слід звернути увагу на те, плід якого саме дерева з’їла Єва у Едемському саду. Дерево називається «деревом життя», «деревом пізнання добра і зла». Як воно виглядало, сказати важко. Але в уяві багатьох читачів чи слухачів існує версія, що Єва з’їла яблуко. Звідки прийшло таке переконання? Очевидно, за аналогією із грецьким міфом про «яблуко спокуси», яке стало причиною Троянської війни. Для учнів молодших класів це особливо цікаво, бо вони привчаються уважно читати першоджерело - Біблію, у якій не вказано, що саме червонясте яблуко було на дереві, а написано - «плід». Очевидно, у більш пізніх ілюстраціях до Біблії художники й намалювали яблуко, щоб зробити отой невідомий плід яскравим і привабливим. Цей міф можна було б підтвердити й великою кількістю уявлень у різних фольклорних джерелах про плід спокуси. Так, у давньоруській «Повісті про Горе-Злощастя» вказується, що Адам і Єва з’їли виноград, у давньоукраїнських народних віршах згадується про те, що Єва з’їла «кисличку».
Цікавим може бути й порівняння змія біблійного з його постаттю у міфах різних народів. У біблійній міфології змій - істота недоброзичлива, зла, підступна. Але в міфології інших народів, як, наприклад, в індійській,
189
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
китайській - змій - істота часто доброзичлива, мудра і є добрим помічником та порадником людям. Такі екскурси в міфологію різних народів при вивченні уривків Біблії розширюють кругозір школяра, готують його до порівняльного методу вивчення творів, які присутні в подальшій програмі з зарубіжної літератури.
Серед міфів Старого Заповіту велике виховне значення має розповідь, яка залишила в літературах багатьох народів світу такі поняття, як «окаянний» - тобто здатний на братовбивство, «каїнова печать» - знак вбивці, вічного вигнанця і скитальця. Цей міф виховує в учнів повагу до рідної людини, яка йде з сивої давнини. Пролиття крові родичів вважалося святотатством у давніх греків, африканців, колумбійців та ін. Тому вбивці рідних засуджувалися на вічне вигнання з колективу.
У різних народів поширені перекази про великий потоп, які ми зустрічаємо у вавілонян, давніх греків, індусів, давніх народів Східної Азії, Австралії, Полінезії, Північної та Південної Америки, Африки тощо. На прикладі біблійного потопу можна провести з учнями багато цікавих досліджень, які викликають жвавий інтерес. Так, традиційно існує уявлення, що потоп продовжувався 40 днів, а насправді учні, підрахувавши, скільки днів було чекання плавання у ковчезі, самого плавання, чекання, поки зійде вода з поверхні землі, переконуються, що мандри Ноя та його сім’ї відбувалися один рік і 17 днів. Цей підрахунок привчає дітей до уважного читання біблійного тексту, а також наводить на думку, що згадка про якісь природні катаклізми збереглися в пам'яті багатьох народів. А з часом у літературі ми зустрічаємо художнє порівняння повені з біблійним потопом, як це зробив О. Довженко у кіноповісті «Зачарована Десна».
190
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
Цікавим і захоплюючим для дітей виглядає і змалювання біблійних богатирів. Це змагання Давида з Голіафом та цікава постать Самсона. Коли учні читають про поєдинок Давида з Г оліафом, вчитель повинен звернути увагу на те, як змальовано кожну постать. Голіаф - кремезний велетень на зріст біля 3-х метрів, має важке військове озброєння. Це озброєння було надто фантастичним - панцир мав вагу п’ять тисяч шеклів (приблизно 68 кг), держално списа було величезне, як ткацький вал, а наконечник його важив шістсот шеклів (приблизно 9 кг). Щита Голіаф сам не ніс - його ніс зброєносець. І ось проти цього страховиська виступав Давид - невисокий на зріст, але стрункий юнак, озброєний лише палицею і пращею. І переміг він завдяки кмітливості та бажанню знищити ворога. Адже, коли він пас отари овець свого батька, він у левів та ведмедів відбирав овець прямо з пащі, а хижаків вбивав. Перед нами не що інше, як казковий прийом -гіперболізація сили ворога та прояв фантастичних можливостей головного героя.
При характеристиці біблійного героїчного епосу учням слід нагадати про героїв українських дум та билин, про юнака Кожум’яку та інших богатирів, які боронили свою землю не лише силою, а й винахідливістю та відвагою.
При змалюванні постаті Самсона біблійний автор використовує різні казкові сюжети, що побутували у багатьох народів. Це незвичайна зброя героя - віслюкова щелепа; це його вигляд - довге волосся, що має чудодійну силу; це жадоба помсти за образи; здатність закохуватися і страждати через підступність жінки. Самсон мав почуття гумору, коли загадував філістімлянам загадку про забитого лева і мед: «Із їдучого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке». Самсон був не проти земних радощів: спочатку одружився з філістімлянкою, але тому, що вона
191
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
його обдурила, відмовився від неї прямо на весіллі і пішов собі далі шукати пригод. Так він зустрівся з підступною Далілою, через яку і втратив свою чудодійну силу разом з очима і волоссям. Але врешті-решт Самсон помстився за свій народ ціною самопожертви.
Перед нами цілий набір казкових сюжетів, поширених у фольклорі багатьох народів світу, про надзвичайні можливості життя і сили героя, які ховаються у різних аксесуарах - у золотих косах (Золотоволоска), у яйці (Кощей Безсмертний). Як Едіп, герой давньогрецьких міфів, загадує загадки про життя людини, щоб перемогти жорстокого людожера -сфінкса, так і Самсон загадує загадки філістімлянам та відгадує їх. В оповіді про Самсона ми зустрічаємо фольклорне трикратне дійство дізнання про його силу. Таке саме трикратне вгадування можливостей героя ми зустрічаємо в казках багатьох народів.
Таким чином, при ознайомленні учнів з постатями Давида і Самсона діти переконуються, що в цих оповідях відображались різнобічні уявлення народу про добро і зло, про поняття честі, захисту своєї землі за допомогою сили, кмітливості, винахідливості.
Звичайно, екскурси в світову міфологію при вивченні міфології біблійної не вичерпуються лише вищевказаними спостереженнями, їх можна продовжувати. Це перекази навколо Йосипа (зрада його братами, його можливості відгадувати віщі сни, завдяки чому він дістав ім’я «Відгадник таємниць»); це постать Мойсея, з яким пов’язано багато світових міфологічних сюжетів (сюжет про чудесне врятування малюка, який відомий у грецьких, римських, індійських міфах) та ін.
Для вчителя української літератури багатющий матеріал для вивчення біблійної проблематики через призму міфології дає творчість українських письменників. При вивченні давньої літератури відбувається
192
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
знайомство з першими перекладними пам’ятками слов’янської писемності - Євангеліями. Псалмами та ін. На сторінках «Повісті минулих літ» цитати з Біблії присутні як смарагдові розсипи. Біблійним повчанням у своїх творах приділяють значну увагу митрополит Іларіон, Володимир Мономах. Біблійною образністю пройнята полемічна література, в якій ми зустрічаємо не лише замилуванням біблійними героями, а й з глибокою готовністю віддати себе служінню божій справі і всьому людству. Окремої розмови щодо використання біблійної міфології потребує аналіз творчості Івана Вишенського і Григорія Сковороди. Літературу ХІХ століття не можна аналізувати без з’ясування впливу Біблії на творчість кожного письменника. Тут варто говорити про поєднання міфологізму фольклорного і біблійного (творчість Г. Квітки-Основ’яненка,
0. Стороженка, Т. Шевченка, Панаса Мирного, І. Франка). Рясніє використанням біблійної міфології творчість письменників ХХ століття і сучасності. Це потребує окремої розмови.
Окремої уваги потребує і знайомство з притчами Старого та Нового Заповітів та прояв у них вічних загальнолюдських істин про добро, зло, розум, взаємовідносини між людьми, мудрість тощо. Важливим аспектом вивчення як біблійної міфології, так і біблійної етики, моралі є робота з біблійними афоризмами на сторінках як української, так і світової літератури. Це потребує окремого дослідження.
Безсумнівне одне - у шкільному курсі літератури як української, так і зарубіжної, учнів слід зацікавити і пробудити інтерес до самостійного знайомства з «Книгою Книг», використовуючи порівняльний метод вивчення пам’яток світової культури.
ЛІТЕРАТУРА
1. Біблія. (В пер. з грецької І. Огієнка). - Мюнхен, 1953. - 560 с.
193
ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОЛОГІЯ, 2009, № 2
3. Біблійний довідник Геллея. (Генрі Г. Геллей. Короткий біблійний коментар) - Всесвітня християнська місія. - Торонто, 1985. - 340 с.
4. Кривелев Й.А. Библия: историко-критический анализ. - М.: Наука, 1982.
- 456 с.
5. Майкл К. Армор. Провідник до Біблії: часи, сюжети. - Донецьк.: Вид-во «Донеччина», 2007. - 343 с.
6. Фрезер Джеймс Джордж. Фольклор в Ветхом Завете. - М.: Наука, 1985.
- 450 с.
7. Церен Эрих. Библейские холмы. - М.: Наука, 1966.
8. Косідовський Зенон. Біблійні оповіді. - Київ, 1968.
9. Сулима В. Біблія і українська література: Навч. Посібник. - К.: Освіта, 1998. - 340 с.
SUMMARY
The article deals with the necessity of Bible mythology studying compared with myths of different nationalities - Greeks, Hindus, Slavs and others. The author accentuates on the necessity of Bible studying as relics of the past in belletristic literature in the context of the world cultural development.
Ірина Федюшина
ВОДНА СТИХІЯ ЯК ОДНА З СКЛАДОВИХ ПОЕТИЧНОЇ МІФОСИСТЕМИ ВІСІМДЕСЯТНИКІВ
У статті розглядається специфіка художнього моделювання універсального космосу у площині поетичних творів поетів-вісімдесятників; окремо увагу приділено водній стихії як одній з основних складових космогонічного міфотворення, репрезентованій концептами озера, ріки, моря тощою.
Специфіка міфологічного мислення полягає в тому, що воно,
незважаючи на бурхливий розвиток науки, і нині надзвичайно поширене і
не втрачає своєї актуальності. Міфологія - засіб самовираження людини,
давня і вічна форма виявлення творчих здібностей особистості. Тому
194
