БЕЗПЕЧНіСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛіЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТОВОї (ПЕТ) УПАКОВКИ У ВИРОБНИЦТВі РОСЛИННИХ ОЛіЙ Текст научной статьи по специальности «Прочие сельскохозяйственные науки»

12. Vystavna, Y. Monitoring of trace metals and pharmaceuticals as anthropogenic and socio-economic indicators of urban and industrial impact on surface waters [Text] / Y. Vystavna, P. Le Coustumer, F. Huneau // Environmental Monitoring and Assessment. - 2013. -Vol. 185, Issue 4. -P. 3581-3601. doi: 10.007/s10661-012-2811-x

13. Katz, B. G. Timescales for nitrate contamination of spring water northern Florida use [Text] / B. G. Katz, J. L. Bohlke, H. D. Hornsby // Chemical Geology. - 2001. - Vol. 179, Issue 14. - P. 167-186. doi: 10.1016/S0009-2541(01)00321-7

14. Katz, B. G Use of chemical and isotopic tracers to access nitrate contamination and groundwater age, Woodville karst Plain, USA [Text] / B. G. Katz, A. R. Chelette, T. R. Pratt // Journal of Hydrology. - 2004. - Vol. 289, Issue 1-4. - P. 36-61. doi: 10.1016/ j.jhydrol.2003.11.001

-□ □-

У статтi показано необхдтсть контролю рослинних олш, упакова-них в ПЕТ-пляшки, на вм^т фта-латiв та особливостi визначен-ня фталатiв в рослинних олiях. Наведено вiдомостi щодо мирацп фталатiв з пакувального матерiа-лу у рослинн оли. Розроблено та впроваджено процедуру очищен-ня забруднених зразтв з викори-станням неоргашчного адсорбенту флор^илу. Шдтверджено необхд-тсть мотторингу вм^ту фта-латiв в рослинних олiях

Ключовi слова: полiетиленте-рефталат, мЬращя, фталати, безпека харчових продуктiв, рос-

линш оли, методика визначення

□-□

В статье показана необходимость контроля растительных масел, упакованных в ПЭТ-бутылки, на содержание фталатов и особенности определения фта-латов в растительных маслах. Приведены сведения относительно миграции фталатов с упаковочного материала в растительные масла. Разработана и внедрена процедура очистки загрязнённых проб с использованием неорганического адсорбента флорисила. Подтверждена необходимость мониторинга содержания фталатов в растительных маслах

Ключевые слова: полиэтиленте-рефталат, миграция, фталаты, безопасность пищевых продуктов, растительные масла, методика

определения -□ □-

УДК 665.37:542/543

|DOI: 10.15587/1729-4061.2014.31662|

БЕЗПЕЧН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛ1ЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТОВО1

(ПЕТ) УПАКОВКИ У ВИРОБНИЦТВ1 РОСЛИННИХ

ОЛ1Й

I. В. Л е в ч у к

Кандидат техшчних наук, старший науковий ствроб^ник, начальник науково-методичноТ лаборатори Науково-методична лабораторiя хроматографiчних дослщжень*

E-mail: [email protected] В. А. Кащенко Кандидат техшчних наук, старший науковий ствроб^ник, начальник науково-дослщного центру Науково-дослщний центр випробувань продукци* E-mail: [email protected] М . I. Осе й ко Доктор техшчних наук, професор Кафедра технологи жирiв та парфумерно-косметичних продуклв Нацюнальний ушверситет харчових технологш вул. Володимирська, 68, м. КиТв, УкраТна, 01033

E-mail: [email protected] В. К. Тимченко Кандидат техшчних наук, професор* К. В. Куниця Викладач-стажист** E-mail: [email protected] *ДП «Укрметртестстандарт» вул. Метролопчна, 4, м. КиТв, УкраТна, 03143 **Кафедра технологи жирiв та продуклв бродшня Нацюнальний техшчний ушверситет «Хармвський пол^ехшчний шститут» вул. Фрунзе, 21, м. Хармв, УкраТна, 61002

1. Вступ

В даний час проблема безпеки полiмерних, зо-крема, полiетилентерефталатових (ПЕТ) паку-вальних матерiалiв, стала найб^ьш актуальною у зв'язку зi вступом УкраТни до СвиовоТ оргашзацп торгiвлi (СТО) та сертифжащею систем безпеки

ISO 22000: 2005 [1] на шдприемствах олшно-жиро-воТ галузь

Застосування полiетилентерефталатових упаковок значно знижуе втрати, зб^ьшуе термши при-датноси, шдвищуе яюсть харчових продукив (за-хист вщ бактерiального та мехашчного забруднення завдяки герметичнш упаковщ). Джерелом викидiв

©

фталаив у довкшля е пiдприeмства, яю займаються виробництвом або використовують у виробництвi полiмернi матерiали промислового, побутового, ме-дичного та харчового призначення. В Укра'ш вимоги до безпеки хiмiчних сполук, застосовуваних для полiмерiв, що стикаються з харчовими продуктами, i дозвiл на 1х застосування встановлюеться Держав-ними санiтарними правилами [2]. У багатьох крашах свиу фталати застосовуються для полiмерних ма-терiалiв, що контактують з харчовими продуктами (пакувальна плiвка, шланги, тара для збертння i транспортування продовольчих товарiв, ПЕТ-пляш-ки i т. ш.).

2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми

Пластичнi маси або полiмернi матерiали, що вико-ристовуються для виробництва рiзних виробiв, у тому числi тари i упаковки, мiстять в своему складi хiмiчнi сполуки, якi в процеа '¿х експлуатацii систематично видiляються в навколишне середовище i потрапляють у продукти харчування. При цьому вщбуваеться iх забруднення з порушенням еколопчного балансу або нанесенням шкоди здоров'ю людини [3].

Шкiдливiсть полiмерiв, в першу чергу, визначаеться юльюстю м^руючого з нього мономера, який, може мати високу токсичшсть, канцерогеннiсть або iншi шкiдливi властивостi. Вiдбуваеться це тому, що мономери, яю використовують пiд час синтезу полiмерiв, мають функцiонально-активнi хiмiчнi групи, вельми реакцшноздатш i бiологiчно агресивнi. В деяких ви-падках токсичнiсть мономерiв визначаеться наявшс-тю в них забруднюючих домшок внаслiдок поганого очищення. Такi домiшки можуть навiть в невеликш кiлькостi надавати продукту та питнш водi характер-ний неприемний запах, що е неприпустимим для паку-вального матерiалу. Стабiлiзатори або антиоксиданти, а також шпбггори старiння вводять в полiмерну ком-позицiю з метою запобтння деструкцii (розкладання) пiд час переробки у вироби i в процеа iх експлуатацii. 1х вводять в невеликш юлькосп, найчастiше до 3 %. Вони пов'язанi з базовим полiмером механiчно i тому легко м^рують на поверхню полiмерного матерiалу, звiдки переходять у середовища, що з ним контактують (вода, повиря, харчовi продукти). Як стабiлiзатори най-частiше використовують амiни, феноли, складш ефiри рiзних кислот та iншi сполуки, токсичнiсть яких досить добре вивчена [4]. Пластифжатори як джерела фталапв вводять у полiмернi композицп вiд 10 % з метою полег-шення ii переробки у вироби i досягнення оптималь-них технолопчних режимiв виробництва. Як правило, пластифжаторами можуть бути низькомолекулярнi або високомолекулярш сполуки (навiть полiмери), як не вступають з базовим продуктом у хiмiчну сполуку. Пластифiкатор, головним чином низькомолекулярний, повинен легко м^рувати на поверхню матерiалу, тому в '¿х якостi найчастiше використовують складш ефiри жирних кислот (фосфорно', фталево', адипiновоi, се-бациновоi) з низьким тиском парiв i високою температурою кипшня. Пластифiкатори мають гарну здатшсть розчинятися у олiях та жирах, через що м^руючий на поверхню пластифжатор може легко перейти в продукти, що мктять жири, а таких у нашому щоденному

рацiонi завжди значна юльюсть. Крiм того, наявнiсть в пластмасах пластифжатора значно полегшуе мiграцiю шших низькомолекулярних сполук, якi нерiдко е бшьш токсичними, нiж сам пластифжатор [5]. Багатокомпо-нентнiсть хiмiчного складу полiмерних упаковок, роз-чиннiсть '¿х i летючiсть створюють небезпеку видшення з них хiмiчних речовин в харчовi продукти i повiтря. Щ видiлення характеризуються, як правило, не високими концентращями, а постiйною дiею на людину протягом усього життя [6].

У крашах бвросоюзу розробляються Директиви, доповнення та поправки до нащональних норм, що об-межують тдвищення мiграцii в продукт мономерiв i добавок, якi входять до складу полiмерних пакувальних матерiалiв, паперу, картону, скла, металiв, що контактують з харчовими продуктами. Щ обмеження базуються на токсиколопчних оцшках та стандартизацп методiв контролю. Насамперед регламентуеться величина за-гально' мiграцii, розрахунки яко' заснованi на тому, що допустима величина загально' м^рацп всiх речовин з пакувального матерiалу в продукт не повинна переви-щувати 10 мг на 1 дм2 поверхш пакувального матерiалу або 60 мг на 1 кг продукту або iмiтанту продукту (модельного середовища) для упаковки мктюстю не менш 500 мл i не бiльше 10 лiтрiв. Цi розрахунки прив'язанi до кнуючого стандарту «европейського кубу» - 1 кг продукту знаходиться в контакп з 6 дм2 пакувального матерiалу. Яюсть, безпека i збереження харчових про-дуктiв багато в чому залежать вщ виду полiмерного матерiалу, з якого виготовлена упаковка, рецептурного складу харчового продукту та шших факторiв [7].

У цш ситуацп актуальною науковою задачею е роз-робка методологи визначення фталапв, яка дозволить в рамках одного дослщження отримувати найбшьш повну iнформацiю про забруднешсть рослинних олiй фталатами. Основна складшсть аналiзу фталатiв по-лягае у високш ймовiрностi забрудненостi зразка «вто-ринними» фталатами з лабораторного фону [8].

3. Мета i задачi дослiдження

Метою даного дослiдження е наукове обгрунтування методу визначення фталапв в рослинних олiях, фасова-них в полiмерну тару, з метою подальшого монiторингу та створення схем технохiмiчного контролю виробництва олiежирових пiдприемств в сучасних умовах.

Задачi дослiдження:

- виконати системний аналiз науково-технiчноi лiтератури, законодавчо' та нормативно' бази щодо м^рацп хiмiчних речовин (фталапв) з пакувального матерiалу до харчових продукпв;

- експериментально дослщити можливiсть визначення фталатiв у рослинних олiях методом газорвдин-но' хроматомас-спектроскопii;

- визначити умови тдготовки проби соняшнико-во' олii до визначення фталапв.

4. Об'екти та методи дослщження вмiсту фталатiв у рослинних олiях

Об'ектами дослiдження обраш рослиннi олп, упа-кованi в полiетилентерефталатову (ПЕТ) тару. Метод

визначення фталатГв базуеться на екстрагуванш ix органiчним розчинником з проби соняшниковоТ олГТ, адсорбцiйному очищенню екстрагенту i наступному аналiзi методом газорiдинноi хроматомас-спектроско-пii в режимi селективного детектування юшв.

Для дослiдження фталатiв у рослинних олiяx, упа-кованих в ПЕТ використано систему: газовий хроматограф «Agilent 6890№>/мас-селективний детектор «Agilent 5973N». Хроматографiчне роздiлення фталатiв проводили на катлярнш колонцi HP-5MS довжиною 30 м, з внутрiшнiм дiаметром 0,25 мм i товщиною плГв-ки нерухомоТ фази 0,25 мкм. Використовували газ-носiй (гелiй) з постшним потоком - 1,1 см3/хв, режим введення - splitless, температура шжектора i штер-фейсу - 280 °С. Температуру колонки програмували вщ 50 °С (витримка 2 хв) до 280 °С (витримка 10 хв) зi швидкiстю 15 °С/хв. Мас-спектрометричнi параметри аналiзу: тип юшзацп - iонiзацiя електронами, енерпя iонiзуючиx електронiв - 70 еВ, температура юнного джерела - 230 °С, температура квадрупольного фГль-тра мас - 150 °С. Мас-спектри реестрували в режимi монiторингу обраних юшв (SIM). В робот використовували реактиви (чист речовини, стандартш роз-чини) виробництва Sigma-Aldrich. Обсяг проби - 1,0 г. При виконанш реагент-бланюв так званоТ «холостоТ проби» використовували весь набiр скляного посуду, реактивiв та матерiалiв, що застосовуються у дослiд-женнях.

5. Результати дослщження присутност фталаив у

рослинних ол1ях, упакованих в ПЕТ-пляшки та i'x обговорення

Для кожного харчового продукту розроблено мо-дельнi середовища, що iмiтують його склад. Тому, згщно з Iнструкцiею по санiтарно-xiмiчному досль дженню полiмерниx матерiалiв [9], що контактують

з харчовими продуктами, готовi полiмернi вироби обробляються модельними середовищами при певних температурних параметрах, адекватних технолопч-ним режимам виробництва та ix застосування. Якщо в модельш середовища не переходять iнгредiенти поль мерного матерiалу, що встановлюеться високочутли-вими i виборчими фiзико-xiмiчними методами аналiзу, або переходять речовини, токсичшсть яких вiдома, подальшi токсикологiчнi дослщження не проводять. МГгращя xiмiчниx речовин значно посилюеться при протiканнi процесГв деструкцii. Деструкцiю полГме-рiв можуть викликати рiзнi чинники: температура, ультрафюлетове опромiнення, окиснення киснем по-вГтря, рiзнi меxанiчнi ди i т. п. Залежно вщ характеру i сили дГТ деструктуруючих факторiв, особли-востГ будови полiмеру та шших обставин в якостГ продуктГв деструкцii можуть утворюватися вГльнГ мономери, димери, тримери, тетрамери, рГзш низькомо-лекулярнi леткi продукти, що утворюються в процесi основних реакцш, i ГншГ продукти вторинних реакцш. Для уникнення впливГв стороннГх чинниюв пГд час вiдбирання проб i перехресного забруднення нами не використовувались пластичш матерiали (трубки i т. п.). Дослщженнями встановлено можливГ значш роз6ГжностГ в якостГ i селективностГ цього матерiалу вГд партГТ до партп. ВГдкриванГсть (recovery) окремих

речовин може змшюватись в1дпов1дно до концентрацп. Тому виникла необхщшсть перев1ряти ввдкривашсть за р1зних концентрацш i кожного разу для новоТ napTiï. Кал1брування i аналiз здiйснювали з матерiалом з од-нieï партiï. Лабораторне повиря може спричинити зна-чне перехресне забруднення, тому нами видалялись, при можливост, пластиковi матерiали з лаборатори. Мийш засоби, якi використовують для прибирання, та миття посуду, часто мютять фталати i можуть серйозно забруднювати лабораторне повiтря у разi регулярного використання. У зв'язку з цим необхщно утримува-тись вщ застосування цих агентiв тд час дослiджень. Враховуючи вище зазначене необхщним е використання «холостоï проби». Максимально допустимий «холостий рiвень» для кожного фталату знаходиться в дiапазонi вiд 80-500 мг/дм3.

Також дослвдженнями встановлено, що фталати можуть фонувати з септи шжектора i потрапляти у газовий хроматограф, тому необхвдно переглянути комплек-туючi частини хроматографа i використовувати септи, ушдльнеш юльця, що не здатш забруднювати газохрома-тографiчну систему. Для дослщжень використовуються реагенти «аналггичшм чистоти» з низькою концентращ-ею фталатiв (так званi бiблiотеки даних AMDIS та NIST) та перевiряються ïх «холосте значення». Нами проведено дослщження наявност фталатiв у рослинних олiях. Приклад хроматограми екстракту соняшниковоï олiï не-рафiнованоï з вмгстом фталатiв наведено на рис. 1. Даш щодо присутносп (% ввдкриваносп, iдентичностi) рiзних груп фталатiв та шших вдентифжованих забруднювачiв представлено в табл. 1.

Таким чином, з високою iмовiрнiстю за двома бiблiотеками даних у складi олп нерафiнованоï було iдентифiковано дванадцять хiмiчних сполук (табл. 1), з них пестицид - металаксил. Серед шших присутш: диметифталат, диетифталат, трибутилфосфат, дшзо-бутилфталат, ди-п-бутилфталат, диетилгексилфта-лат. Це фталати та ïх похiднi, яю використовуються в якостi пластифiкаторiв (пом'якшувачiв) в процесi синтезу полiетилентерефталатiв та шших пластмас. Молекули фталатв хiмiчно не зв'язанi з полiмерними ланцюгами полiетилену i тому в процес хiмiчного виробництва легко видшяються в оточуюче середовище. Саме тому велика кшьюсть фталатiв була виявлена нами в зразках олп нерафшованоь Решта щентифжо-ваних речовин - нафталш, антрацен, флуарантрен та бен(а)трен е представниками полiциклiчних арома-тичних вуглеводшв (ПАВ). При подальших дослщ-женнях встановлено, що наявнiсть фталатв в соняш-никовiй олiï е результатом мирацп ïх з пакувального матерiалу та внутрiшньолабораторноï забрудненостi зразку олп. Про останне свщчить скриншг «холостоï проби» на наявнiсть забруднювачiв (лабораторна за-брудненiсть), данi представлено в табл. 2.

Враховуючи високу ймовiрнiсть присутност в олiях сполук, що заважають визначенню фталатiв (наприклад, мшеральш оливи, коекстрактивнi речовини), необхщно було розробити процедуру очищення забруднених зразюв. Нами використано адсорбцшне очищення проби з використанням неоргашчного адсорбенту флорiсилу, що дозволяе просто, швидко i досить ефективно видалити сполуки, що заважають дослiдженню. Для цього використано колонку скля-ну (хроматографiчну) висотою 200 мм, дiаметром вiд

14 мм до 15 мм з тефлоновим краном, заповнену 10 г сорбенту. Сорбент - флоркил, 60-100 меш., вмкт води 3 %. Для вилучення з екстракпв проб фталапв вико-ристано твердофазну екстракцiю. В ходi експерименту встановлено елюент, а саме метиленхлорид, що вими-вае з сорбенту цiльовi речовини з мiнiмальною десор-бцiею домiшок [10, 11]. Швидюсть потоку елююючо' сумiшi скрiзь колонку - одна крапля в сек. Подальше випарювання елюату чинилося в ротацшному випар-нику до залишкового об'ему 1 мл, далi досуха - стру-меш азоту. Сухий залишок розчинявся в 1 мл гексану.

Таблиця 1

Компонентний склад екстракту соняшниковоТ оли нерафшованоТ

Таблиця 2

Компонентний склад «холостоТ проби»

Назва компоненту Б1блютека АMDIS Б1блютека NIST Коефщент ст-впадання даних б1блютек

% ¡дентич-носп % ¡дентич-ност1

Диметифталат 93 92 1

Диетилфталат 89 79 1

Трибутилфосфат 93 82 1

Дшзобутилфталат 60 85 1

Ди-п-бутилфталат 73 88 1

Експериментально встановлено, що вiдкриванiсть для фталапв становить вiд 75 % до 110 %, а для лет-ких фталапв вiдкриванiсть знаходиться у межах ввд 60 % до 75 %. Доведено, що тд час визначення ввд-криваност дибутилфталату та диетилгексилфталату ймовiрнi висок «холостi значення». Тому е необхвд-нiсть у застосуваннi методу внутршнього стандарту. При цьому внутрiшнiй стандарт додають до зразка перед готуванням проби, визначають, як холосп роз-чини мiстять внутрiшнiй стандарт, та деталiзують технiку додавання. У цьому випадку використовують калiбрування з внутршшм стандартом. При вико-ристаннi проб з добавками було встановлено втрати фталаив за рахунок бюлопчно'Т деградувально' здат-ностi фталатiв пiд час транспортування i зберiгання. Доведено експериментальним шляхом, що не можна перевищувати максимальне значення «холостого до-слщу», що становить 80-500 мг/дм3.

Назва компоненту Б1блютека АMDIS Б1блютека NIST Коефщент ствпадання даних б1блютек

%¡дентич-ност1 % ¡дентич-ност1

Нафталш 96 93 1

Диметифталат 93 92 1

Диетифталат 89 79 1

Трибутилфосфат 93 82 1

Антрацен 91 88 1

Хризен 95 90 1

Дшзобутилфталат 60 85 1

Металаксил 80 88 1

Ди-п-бутилфталат 73 88 1

Флуарантрен 75 68 1

Бенз(а)трен 85 82 1

Диетилгексилфталат 83 72 1

Рис. 1. Хроматограма екстракту соняшниковоТ оли нерафшованоТ з вмютом фталалв: 1 — диметифталат, 2 — трибутилфосфат, 3 — дшзобутилфталат, 4 — диетифталат, 5 — диетилгексилфталат, 6 — ди-п-бутилфталат

При юльюсному визначенш фталатiв у соняшни-кових олiях рафiнованих та нерафшованих упакова-них в ПЕТ упаковку виявлено дiетилгексилфталат в дiапазонi ввд 0,3 мг/кг до 12,5 мг/кг.

Перевагою проведеного дослщження е експери-ментальне пiдтвердження принциповоТ можливостi використання методу газорщинноТ хроматомас-спек-троскопiï для визначення присутносп фталатiв, що м^рують з ПЕТ-упаковки, у рослинних олiях, зо-крема, соняшниковiй нерафiнованiй. Недолж дослщ-ження - вiдсутнiсть в данш статтi конкретних даних мониторингу вмiсту фталатiв у фасованiй соняшниковш олп вiтчизняних виробникiв. Авторами плануеться створити адаптовану до рослинних олш i жировмiсних продуктiв методику юльюсного визначення фталатiв.

Результати даного дослщження будуть викори-станi фахiвцями тд час контролю якостi фасовано! в ПЕТ-тару олiежировоï продукцiï, особливо призначе-ноТ на експорт, а також при розробщ нових нащональ-них стандарпв УкраТни.

6. Висновки

На основi систематизацiï наукових знань, нормативно! та законодавчоТ бази щодо мiграцiï фтала-

тiв з полiмерних пакувальних матерiалiв у харчовi продукти показано необхщшсть Тх контролювання у рослинних олiях, фасованих у ПЕТ-пляшки. Екс-периментально пiдтверджено принципову можли-вiсть визначення фталатiв та Тх похiдних методом газорiдинноï хроматомас-спектроскопiï. Визначе-но умови пробопiдготовки зразкiв соняшниковоТ олп: використано систему - газовий хроматограф «Agilent 6890^>/мас-селективний детектор «Agilent 5973N». Хроматографiчне розд^ення фта-латiв проводили на кашлярнш колонцi HP-5MS довжиною 30 м, з внутршшм дiаметром 0,25 мм i товщиною плiвки нерухомоТ фази 0,25 мкм. Вико-ристовували газ-носш (гелiй) з постiйним потоком -1,1 см3/хв, режим введення - splitless, температура iнжектора i штерфейсу - 280 °С. Мас-спектроме-тричш параметри аналiзу: тип iонiзацiï - юшза-цiя електронами, енергiя юшзуючих електронiв -70 еВ, температура юнного джерела - 230 °С, температура квадрупольного фiльтра мас - 150 °С. Мас-спектри реестрували в режимi монiторингу обраних юшв (SIM). Пiдiбрано абсорбент - фло-рiсил та елюент - метиленхлорид, що дозволило вилучати фталати з урахуванням холостоТ проби в межах 75-110 %.

Лиература

1. ISO 22000:2005 НАССР Системы менеджмента безопасности пищевых продуктов [Текст] / Требования ко всем организациям в цепи производства и потребления пищевых продуктов, 2005. - 32 с.

2. ДСП 4.4.4.090-2002 Державш саштарш правила для шдприемств, яга виробляють рослинш оли [Текст] / Постанова МОЗ УкраТни вщ 31.05.2002 р., № 21.

3. Джайлз, Д. Производство упаковки из ПЭТ [Текст] / Д. Джайлз, Д. Брукс, О. Ю. Сабсай. - М.: Профессия, 2006. - 368 с.

4. Подрушняк, А. Е. Безопасность использования полимерных материалов для упаковки пищевых продуктов [Текст] / А. Е. Подрушняк, Н. Г. Проданчук, Л. В. Горцева, Т. В. Шутова // Продукты и ингредиенты. - 2004. - № 4 - С. 54-55.

5. Report on Packaging Materials. Polyethylene Terephthalat (PET) for food Packaging Application [Text] / International Life Sciences. - 2000. - Vol. 1. - Р. 12.

6. Diethylhexyl phthalate [Text] / Environmental Health Criteria, 1992. - Р. 131.

7. Hubert, W. W. Hepatocarcinogenic potential of di(2-ethylhexyl)phthalate in rodents and its implications on human health [Text] / W. W. Hubert, B. Grasl-Kraupp, R. Schulte-Hermann // Critical Reviews in Toxicology. - 1996. - Vol. 26, Issue 4. -Р. 365-481. doi: 10.3109/10408449609048302

8. Ягасть води. Визначення певних фталайв методами газовоТ хроматографп та мас-спектрометрп: ДСТУ ISO 18856:2012 [Текст] / Чинний вщ 2013-07-01. - КиТв: Держспоживстандарт УкраТни, 2012. - 37 с.

9. Му 4259-87 [Текст] / Инструкция по санитарно-химическому исследованию изделий из полимерных материалов, для использования в хозяйственно-питьевом водоснабжении и водном хозяйстве. - М., 1987. - С. 35-36.

10. Левчук, И. В. Оптимизация условий определения фталатов методом газожидкостной хроматомасс-спектрометрии - путь к решению эколого-технологической проблемы масложировой отрасли [Текст] / И. В. Левчук, В. А. Кщенко, В. К. Тимченко // Масложировой комплекс. - Днепропетровск: ИА «Эксперт-Агро». - 2013. - № 4 (43). - С. 40-43.

11. Левчук, I. В. Обоснование методологии выявления фталатов методом газожидкостной хроматомасс-спекторметрии [Текст] : матер. VII межд. науч.-тех. конф. / I. В. Левчук, В. А. Кщенко, М. I. Осейко // Масложировая отрасль: Технологии и рынок. - Киев. - Харьков: УкрНИИМЖ НААН, 2014. - С. 42.