CC BY
22
В.О. Сергieнко, В.Б. Сегiн, Ажмi Самiр, О.О. Сергieнко БЕНФОТ1АМ1Н ТА АЛЬФА-ЛШОСВА КИСЛОТА У Л1КУВАНН1
автономно! нейропатп серця у хворих
НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ
Львгвський нацюнальний медичний ушверситет гмеш Данила Галицького, Львгв
ВСТУП
Автономна нейропат\я серця за цукрового д\абету (ЦЦ) 2-го типу, яка характеризуеться ура-женням нервових волокон парасимпатичного та симпатичного в\дд\л\в вегетативно! нервовоТ сис-теми, вважаеться одн\ею з пров\дних причин роз-витку серцевих аритм\й, незалежним чинником ризику серцево-судинноТ смерт\ у хворих на ЦЦ 2-го типу [14]. Отже, проблема проф\лактики та л\кування д\абетичноТ автономно! нейропат\Т серця (ЦАНС) е надто актуальною. Л\кування нейро-патГТ, зокрема ЦАНС, мае бути патогенетичним \ безпечним. Патогенетичне л\кування ЦАНС вклю-чае рац\ональне харчування та ф\зичну активн\сть, оптим\зац\ю контролю гл\кем\Т; л\кування дисл\-попротеТнем\й, корекц\ю метабол\чних порушень у м\окард\; проф\лактику та л\кування тромбоут-ворення; використання \нг\б\тор\в альдозоредук-тази; у-л\ноленово'Т кислоти, ацетил-L-карн\тину; антиоксидант\в \, в першу чергу, а-л\поево'Т кислоти (а-ЛК); препарат\в довголанцюгових та-3 \ та-6 пол\ненасичених вищих жирних кислот (ЦЛ та-3 \ та-6 ПНВЖК); вазодилятатор\в; жиророзчин-ного в\там\ну В1; ам\ногуан\дину; зам\сну терап\ю м\о\нозитолом, чинниками росту тощо [2].
Оск\льки оксидативний стрес \ порушення метабол\зму ЦЛ та-3 \ та-6 ПНВЖК е одними з пров\дних причин розвитку ЦАНС, в\дпов\дно, корекц\я цих патогенетичних ланок мае пос\да-ти пров\дне м\сце у л\куванн\ та проф\лактиц\ д\абетичноТ нейропат\Т. Оксидативний стрес по-силюеться за ЦЦ 2-го типу, що супроводжуеть-ся активац\ею в\льнорадикального окислення, порушенням структурно-функц\онального стану м\кроциркуляторного русла та сприяе розвитку г\покс\Т. Призначення ф\з\олог\чних антиоксидан-т\в, включаючи а-ЛК - потужний л\поф\льний зв'язувач в\льних радикал\в, сприяе попереджен-ню та спов\льненню прогресування нейровас-кулярних порушень, що забезпечуе основу па-тогенетично обфунтованого застосування а-ЛК у кл\н\ц\ [4, 7, 19, 20].
Одночасно перспективним напрямком у л\-куванн\ ЦАНС у хворих на ЦЦ 2-го типу е впро-вадження в кл\н\чну практику нових л\карських форм в\там\н\в групи В, як\ отримали назву "ней-ротропних" в\там\н\в. Зокрема, призначення бенфот\ам\ну хворим на ЦЦ пригн\чуе \нтенсив-н\сть анаеробного гл\кол\зу, утворення лактату, що у свою чергу гальмуе прогресування м\кро-судинних ускладнень ЦЦ [5, 6, 12].
Мета роботи - проведення оц\нки ефектив-ност\ бенфот\ам\ну та а-л\поевоТ кислоти у л\ку-ванн\ автономноТ нейропат\Т серця у хворих на цукровий д\абет 2-го типу.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 70 хворих на ЦЦ 2-го типу в\ком 50-59 рок\в \з вериф\кованою ЦАНС, \з трива-л\стю захворювання 2-6 рок\в, показниками НЬА1с 7,1±0,5%. ЦАНС д\агностували зг\дно з [1, 8, 13]. Пац\ент\в \з ЦЦ 2-го типу та ЦАНС розпод\лили на чотири групи: пац\енти групи А (п=15, контроль) отримували традиц\йну цукро-знижувальну терап\ю; пац\ентам групи В (п=12), кр\м традиц\йноТ цукрознижувальноТ терап\Т, призначали бенфот\ам\н 300 мг/добу; хворим групи С (п=18) - 600 мг/добу а-ЛК; групи D (п=15) - 300 мг/добу бенфот\ам\ну у поеднанн\ з 600 мг/добу а-ЛК. Тривал\сть терап\! стано-вила 3 м\сяц\.
Результати ЕКГ анал\зували за допомогою 12-канального електрокард\ографа ^КАРЦ-200" (UTAS, УкраТна); проводили анал\з показ-ник\в вектор-кард\ограф\Т; анал\зували резуль-тати добового мон\торингу АТ (мон\тор АТ "АВРМ-04", Meditech, Угорщина); холтер-ЕКГ, у тому числ\ тривалоТ вар\ативност\ серцевого ритму (електрокард\ограф "ЕС-3Н", Labtech, Угорщина). Визначення параметр\в внутр\шньо-серцевоТ гемодинам\ки та структурно-функц\о-нального стану м\окарда оц\нювали exoкaдio-гpaфiчнo за допомогою апарата "Siemens Sonoline Versa Plus". Концентрац\ю глюкози в
Кл\н\чна ендокринолог\я та ендокринна х\рург\я 3(44) 2013
35
Kpoßi визначали глюкозооксидазним методом, HbAlc - методом високочутливоТ ioнooбмiннoí рщинноТ xpoматoгpафií за допомогою натвав-томатичного аналiзатopа D-10 i pеактивiв BIORAD (США); iмунopеактивнoгo iнсулiну (IPI) -тест-набopу Immunotech Insulin IRMA (Чеxiя); pадioiмунне визначення кoнцентpацiТ лептину в кpoвi - за допомогою тест-набopiв Immunotech Leptin (Чеxiя); вмют чинника некpoзу пухлин а (ЧНП-а) у кpoвi - з викopистанням iмунoфеp-ментних тест-систем фipми Bектop-Бест (Poсiя); piвня високочутливого С-pеактивнoгo пpoтеТну (hsCPn) у кpoвi - iмунoфеpментниx тест-систем фipми DRG (США). Стан ладного oбмiну oцiнювали за показниками загального холесте-pину (ЗХС) i фpакцiй xoлестеpину лiпoпpoтеТнiв високоТ щiльнoстi (ХСЛПВЩ), xoлестеpину лто-пpoтеТнiв низькоТ щiльнoстi (ХСЛПНЩ), xoле-стеpину лiпoпpoтеТнiв дуже низькоТ щiльнoстi (ХСЛПДНЩ) i тpиацилглiцеpинiв (ТГ). Bмiст лт^в визначали за допомогою pеактивiв фip-ми HUMAN (Нiмеччина) на натвавтоматичному аналiзатopi HUMANLAYZER 2000.
Статистичний аналiз [3]: вapiaцiйнo-стaтис-тичний метод iз викopистанням пapaметpичнo-го кpитеpiю Стьюдента, непаpаметpичнoгo Wil-coxon, t-кpитеpiю Фiшеpа та кoефiцieнта кopе-ляцiТ Пipсoна (ANOVA, MicroCal Origin v. 8,0). Роботу пpoведену згiднo з пpинципами Гель-сiнськoТ деклаpацiТ.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Пpoведенi дoслiдження не виявили вipoгiд-ниx вiдмiннoстей мiж piвнями HbAlc у кpoвi об-стежениx xвopиx на ЦД 2-го типу iз ДАНС пеpед
початком лкування та пiсля завеpшення його ^су (p>0,05).
Oсoбливoстi змiн деякиx показниюв метабо-лiзму у xвopиx на ЦД 2-го типу з ДАНС пюля 3-мюячного куpсу лiкування бенфо^амшом, а-лтоевою кислотою та кoмбiнoванoТ теpапiТ бенфoтiамiнoм та а-ЛК наведено в таблицк
Як видно з pезультатiв, наведениx у таблицi та на pисунку, пpизначення бенфoтiамiну xвo-pим на ЦД 2-го типу з ДАНС не супpoвoджува-лося вipoгiдними змiнами вмiсту ХСЛПНЩ, ХСЛПВЩ, ТГ, ЗХС i лептину (p>0,05), у той же час спpиялo вipoгiднoму зменшенню piвня IPI (p<0,05). Bикopистання в кoмплекснiй теpапiТ xвopиx на ЦД 2-го типу i ДАНС а-ЛК спpиялo виpaженoму зменшенню вмюту ХСЛПНЩ (p<0,05), ЗХС (p<0,05), концетраци IPI (p<0,01) i лептину (p<0,1), пiдвищенню вмiсту ХСЛПВЩ (p<0,01).
Bикopистaння у кoмплекснiй теpaпiТ xвopиx на ЦД 2-го типу бенфо^амну спpиялo вipoгiд-ному зменшенню кoнцентpaцiТ hsCPП (-13,3±2,1%, p<0,05) i ЧНП-а (-10,2±1,6%, p<0,05), пpoте пpизнaчення а-ЛК супpoвoджу-валося бiльшим зниженням дaниx пoкaзникiв (-15,2±1,9%, p<0,01 та -14,7±1,8%, p<0,1).
Кoмбiнoвaне викopистaння у комплексному лiкувaннi xвopиx на ЦД 2-го типу з ДАНС бен-фо^амну та а-ЛК супpoвoджувaлoся бiльш ви-paженим зменшенням кoнцентpaцiТ ХСЛПНЩ (p<0,01) i ЗХС (p<0,01) пopiвнянo з кoнтpoль-ною фупою; ЗХС (p<0,05) i ХСЛПНLU, (p<0,1) пopiвнянo з pезультaтaми, oтpимaними у гpупi В; IPI (p<0,1) пopiвнянo з кoнтpoльнoю гpупoю та (p<0,01) - вщносно пoкaзникiв пiсля теpaпiТ
Таблиця
Змши деяких показнимв метабол1зму у хворих на ЦД 2-го типу з ДАНС шсля 3-мюячного л1кування бенфотшмшом, а-ЛК i комбшовано! терапи бенфо^амшом та а-ЛК (M±m, %)
Групи хворих на ЦД 2-го типу з ДАНС (n=70)
Показники А (контрольна, n=15) В (бенфо^амш, n=12) С (ое-ЛК, n=18) D (бенфо^амш + а-ЛК, n=15)
ХОЛПНЩ, ммоль/л -8,3±1,4 -7,6±1,0 -14,2±1,8 * вв -17,4±2,2 **111
ХСЛПВЩ, ммоль л +4,1±1,0 +5,7±0,6 +7,8±0,7 **1 +9,4±0,7 * *'
ТГ, ммоль/л -8,3±1,2 -13,3±3,4 -9,3±1,1 -10,6±1,5
ЗХС, ммоль/л -6,7±1,0 -7,1±1,2 -10,7±1,3 *1 -12,2±1,7 **1
1Р1, мкМО/мл -6,8±2,0 -12,7±1,4 * -15,9±1,6 **
Лептин, мкг/л -7,1±1,8 -6,4± 1,4 -16,3±1,2 ***111 -16,1±1,7 ***111
Примака: *, **, *** - р<0,05, р<0,01, р<0,1 в'щносно показниюв контрольно¡' групи; в, р<0,1 в'щносно показниюв групи В. , ввв - р<0,05, р<0,01,
36
Кл^чна ендoкpинoлoгiя та ендoкpиннa xipуpгiя 3(44) 20 1 3
2Ь
Рис. Вплив бeнфoтiaмiнy, а-ЛК, a тaкoж кoмбiнoвaнoï тepaпiï бeнфoтiaмiнoм i а-ЛК нa пoкaзники кoнцeнтpaцiï hsCPÏ i ЧНП-а y кpoвi xвopиx нa ЦД 2-ro типу з aвтoнoмнoю нeйpoпaтieю cepця (% знижeння в'щ виxiднoгo piвня): *, **, *** - p<0,05, p<0,01, p<0,1 вiднocнo пoкaзникiв кoнтpoльнoï ^упи; вв, - p<0,01 вiднocнo пoкaзникiв ^упи В.
ЧНП-а
hsCPn
15
TF
бeнфoтiaмiнoм; лeптинy (p<0,1) вiднocнo пoкaз-ниюв кoнтpoльнoï фупи тa фупи В; hsCPÏ (p<0,1 ) пopiвнянo з кoнтpoльнoю гpyпoю i (p<0,01) - гpyпoю В; 4HÏ-a (p<0,1) вiднocнo пoкaзникiв кoнтpoльнoï фупи i (p<0,01) - вщ-нocнo пoкaзникiв пicля тepaпiï бeнфoтiaмiнoм; знaчнo пoмiтнiшим збiльшeнням кoнцeнтpaцiï ХОЛПВЩ: (p<0,1) вiднocнo пoкaзникiв кoнтpoль-нoï фупи тa гpyпи В.
Biдoмo, щo дo ocтaнньoгo чacy викopиcтo-вyвaли вoдopoзчиннi фopми вiтaмiнy В1 (^ми ну xлopид), якi в тepaпeвтичниx дoзax нeзaдo-вiльнo пpoникaли y нepвoвy ткaнинy тa, вiдпo-вiднo, мaли низьку eфeктивнicть. Бeнфoтiaмiн е жиpopoзчиннoю фopмoю пoxiдниx тiaмiнy. Пo-вiдoмляeтьcя, щo бioлoгiчнa aктивнicть 40 мг бeнфoтiaмiнy вищa, нiж 100 мг ^мшу мoнo-нiтpaтy. Жиpopoзчинний бeнфoтiaмiн вiльнo пpoникae кpiзь гeмaтo-eнцeфaлiчний бap'ep i внyтpiшньoклiтиннo кoнвepтyeтьcя y тiaмiнпipo-фocфaт (aктивний мeтaбoлiт бaгaтьox пoxiдниx тiaмiнy). Tiaмiнпipoфocфaт як кoфepмeнт бepe yчacть в eнepгeтичнoмy oбмiнi глюкoзи y ^ти-нax нepвoвoï ткaнини; iнтeнcивнiшe пpигнiчye
yтвopeння кiнцeвиx пpoдyктiв гiпepглiкyвaння пpoтeïнiв, нiж aмiнoгyaнiдин. б дaнi, щo пpи-знaчeння xвopим нa ЦД iз пoлiнeйpoпaтieю а-ЛК пpoтягoм шecти тижнiв cyпpoвoджyвaлo-cя пoзитивним тepaпeвтичним eфeктoм, змeн-шeнням i/aбo зникнeнням бoлю в нижнix юн-цiвкax, пapecтeзiй i пoлiпшeнням зaгaльнoгo cтaнy xвopиx ^a тлi пoкaзникiв вyглeвoднoгo oбмiнy, як cпocтepiгaлиcь пepeд пoчaткoм ли кyвaння) [4, 10, 12].
Haми paнiшe пoвiдoмлялocя, щo кoмбiнoвa-нe пpизнaчeння xвopим нa ЦД 2-гo типу з ДAHC бeнфoтiaмiнy тa а-ЛК пpoтягoм 3 мicяцiв cyпpo-вoджyвaлocя бiльш виpaжeним збiльшeнням кoнцeнтpaцiï вiднoвлeнoгo глютaтioнy (p<0,01), aктивнocтi глютaтioнпepoкcидaзи (p<0,05); змeн-шeнням швидкocтi тa cтyпeня aгpeгaцiï тpoмбo-цитiв; змeншeнням вмюту мaлoнoвoгo дiaльдe-гiдy (пopiвнянo з пoкaзникaми кoнтpoльнoï гpyпи, a тaкoж гpyпи xвopиx нa ЦД 2-го типу з flAHC, якi oтpимyвaли тpaдицiйнy тepaпiю). Oi^e, кoмбiнoвaнa тepaпiя а-ЛК i бeнфoтiaмiнoм y xвo-pиx нa ЦД 2-гo типу з ДAHC пpoтягoм 3 мю. cyпpoвoджyeтьcя бiльш пoзитивним тepaпeвтич-
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 3(44) 2013
37
ним ефектом, вираженим впливом на антиок-сидантний стан та агрегацю тромбоцит1в [9, 16]. KpiM того, встановлено, що комбноване при-значення хворим на ЦД 1 -го типу з дiабетичною периферичною нейропалею бенфотiамiну та а-ЛК протягом 2 мю. сприяло зменшенню н-тенсивност болю в нижнiх кiнцiвках на 65%; па-pестезiй (-71%); полтшенню больовоТ (+46%), тактильно! (+59%), температурной' (+51%) i вiб-pацiйноí (+58%) чутливостк Oтpиманi результа-ти дозволяють вважати, що ефективысть ком-бнованого лiкування а-ЛК i бенфотiaмiном не пов'язана з полтшенням компенсaцií ЦД 2-го типу, а е результатом безпосереднього впливу фармаколопчних aгентiв на переб^ ДАНС у хво-рих на ЦД 2-го типу [11, 15].
Мехаызм дм а-ЛК остаточно не з'ясовано, проте iснують принаймы двi гiпотези. По-пер-ше, а-ЛК викликае феномен дозозалежного роз-ростання вщростмв культивованих клiтин нейробластоми. Змти стану мембрани, опосе-pедковaнi сульфпдрильними групами а-ЛК, вва-жаються причиною цього ефекту. Це пщтвер-джують результати низки дослiджень. Зокрема, експериментальна нейропа™, iндуковaнa акрил-aмiдом, супроводжуеться значним пpигнiченням вищевказаного феномену розростання; приеднання та/або прогресування експеримен-тально! дистально! нейpопaтií багато в чому зу-мовлено зменшенням в аксонах вмiсту речовин, що мютять сульфгiдpильнi групи (зокрема, глютатюну); а-ЛК in vivo та in vitro сприяе поси-ленню процеав спонтанного розростання та полiпшенню структурно-функцюнального стану мембран нервових зaкiнчень; тератя а-ЛК сти-мулюе pегенеpaцiю нервових заюнчень у paзi чaстковiй денерваци, а також за експеримен-тально! нейpопaтií, iндуковaноí гексакарбоном. Другим, i напевно, найбшьш ймовipним меха-ызмом е здaтнiсть а-ЛК зв'язувати втьы ради-кали. На користь цього припущення свщчать тaкi результати експериментальних i кл^чних дослд жень: антиоксидантну (очисну, "зв'язуючу") ак-тивнiсть у хворих на ЦД 2-го типу пригычено; збшьшення вмiсту вiльних paдикaлiв з одночас-ним порушенням показниюв гемостазу, пов'яза-них з ушкодженням ендотелiю, спостеpiгaeться у хворих на ЦД 2-го типу з мiкpоaльбумiнуpieю; моделювання дiaбетичноí нейpопaтií супроводжуеться аналопчними змiнaми у сiдничному не-pвi; глютaтiон, пробукол, а-токоферол i а-ЛК за-побiгaють пpигнiченню моторно( та сенсорно)'
неpвовоí пpовiдностi, порушенням мкроцирку-ляцií в неpвовiй тканиы на тлi експерименталь-ноí дiaбетичноí нейpопaтií; лiпофiльнi зв'язувaчi вiльних paдикaлiв ("очищувaчi"), тaкi як а-ЛК або пробукол, ефективнiшi, нiж гiдpофiльнi, зокрема, глютатюн; а-ЛК сприяе дозозалежый нор-мaлiзaцií швидкостi проведення нервового iм-пульсу, кpовобiгу в катлярах неpвовоí тканини, а також збшьшенню вмiсту глютaтiону на тлi експериментально( дiaбетичноí нейpопaтií. Oтpимaнi результати свщчать, що одним iз на-йiмовipнiших мехaнiзмiв полiпшення нейро-вас-кулярних показниюв е посилення aктивностi зв'язування вшьних paдикaлiв [4, 17-19].
Вважаеться доцтьним проведення подаль-ших дослiджень, спрямованих на вивчення особ-ливостей впливу бенфо^амЫу та а-лтоево( кис-лоти на динамку показниюв автономних серце-во-судинних тестiв, добового монiтоpингу ЕКГ, аpтеpiального тиску.
висновки
1. Призначення бенфо^амту хворим на ЦД 2-го типу з ДАНС суттево не впливае на показ-ники лтщного обмiну та концентpaцiю лептину, проте сприяе вipогiдному зменшенню вмюту прозапальних цитокiнiв та IPI.
2. Використання у комплекснш теpaпií хворих на ЦД 2-го типу та ДАНС а-ЛК сприяе вipогiдному антиатерогенному ефекту, а саме зменшенню вмюту ЗХС, ХСЛПНЩ, пiдвищенню вмiсту ХСЛПВЩ; зменшенню концентpaцií IPI, лептину, hsСPП i ЧНП-а. Kомбiновaне використання бенфоламЫу та а-ЛК у комплексному лкуваны хворих на ЦД 2-го типу i ДАНС супроводжуеться значышим зменшенням концентраци ЗХС, ХСЛПНЩ, IPI, hsСPП, ЧНП-а та збтьшен-ням piвня ХСЛПВЩ поpiвняно з монотератею даними препаратами.
3. Отримаы результати дозволяють вважати, що ефективысть комбтовано( теpaпií бен-фоламтом i a-лiпоeвою кислотою не пов'язана з полтшенням компенсаци ЦД 2-го типу у хворих iз ДАНС, а е результатом безпосереднього впливу фармаколопчних агенлв на дослщжува-нi ланки метаболiзму.
Л1ТЕРАТУРА
1. Автономна нейропа™ серця у хворих на цукро-вий д1абет 2-го типу: класифкац1я, клш1чн1 прояви, д1агностика: методичн рекомендаци [/ укл.: 0.0. Серпенко, В.О. Серпенко. - К., Укрмедпа-тентшформ МОЗ УкраТни. - 2011. - 22 с.
38
Кл^чна ендокpинологiя та ендокринна хipуpгiя 3(44) 20 1 3
2. Автономна нейропа"пя серця у хворих на цук-ровий д1абет 2-го типу: лкування i профшак-тика [/ укл.: 0.0. Серпенко, В.О. Cергieнко. - К., Укрмедпатентшформ МОЗ УкраТни. -2011. - 22 с.
3. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320 с.
4. Маньковский Б.Н. Лечение диабетической по-линейропатии: какова доказательная база / Б.Н. Маньковский // Лки УкраТни. - 2011. -№10(156). - С. 30-33.
5. Мурашко Н.К. Бенфотиамин - новый путь коррекции эндотелиальной дисфункции в лечении сердечно-сосудистых заболеваний / Н.К. Мурашко, П.П. Кравчун // Лки УкраТни. - 2009. -№5(131). - С. 87-91.
6. Применение препарата "Мильгамма-100" в комплексной терапии диабетической нейропа-тии: методические рекомендации [/сост.: М.И. Балаболкин. - М., Управление организации медицинской помощи населению МЗ РФ. -1997. - 18 с.
7. Серпенко В.О. Патогенез дiабетичноТ кардю-мюпати (огляд лтератури та власних дослщ-жень) / В.О. Серпенко, 0.0. Серпенко,
A.С. eфiмов // Журн. НАМН УкраТни. - 2010. -Т. 16, №2. - С. 225-244.
8. Серпенко В.О. Рання дiагностика функцюналь-но-структурних порушень серцево-судинноТ системи у хворих на цукровий дiабет 2 типу (огляд лтератури та власних дослщжень) /
B.О. Серпенко, 0.0. Серпенко, А.С. Gфiмов // Журн. НАМН УкраТни. - 2010. - Т. 16, №4. -
C. 630-650.
9. Серпенко В.О. Бенфотамш i альфа-лтоева кислота в лкуванн автономноТ нейропати серця у хворих на цукровий дiабет 2 типу / В.0. Серпенко, В.Б. Сепн, 0.0. Серпенко // Ендокринолопя. - 2012. - Т. 17, №1 (додаток 1). - С. 103-104.
10. Серпенко В.О. Дислтопроте'Тнеми при цукро-вому дiабетi 2 типу: основы напрямки лкуван-ня (огляд лтератури та власних доогнджень) / В.0. Серпенко // Журн. НАМН УкраТни. - 2012. -Т. 18, №2. - C. 205-216.
11. Серпенко О.О. Лкування автономноТ нейропати серця у хворих на цукровий дiабет 2 типу: шформацмний лист [/ укл.: 0.0. Серпенко, В.0. Серпенко, В.Б. Сепн, Cамiр Ажм^ СЮ. Сандурська. - К., 2012, №234 - 3 с.
12. СкрипникН.В. 0собливост патогенезу та лку-вання дiабетичноТ автономноТ нейропати (огляд лтератури) / Н.В. Скрипник, В.А. Гриб, 0.М. Дщушко // Лки УкраТни. - 2012. -№2(158). - С. 10-14.
13. Diabetic neuropathies: update on definitions, diagnostic criteria, estimation of severity, and treatments / S. Tesfaye, A.J.M. Boulton, P.J. Dyck
[et al.] // Diabetes Care. - 2010. - Vol. 33, №10. -P. 2285-2293.
14. Pop-Busui R. Cardiac autonomic neuropathy in diabetes: a clinical perspective / R. Pop-Busui // Diabetes Care. - 2010. - Vol. 33, №2. - P. 434-441.
15. Serhiyenko A.A. Effects of treatment with alpha-lipoic acid and benfotiamine in Type 1 diabetic patients with peripheral neuropathy / A.A. Serhiyenko, L.M. Serhiyenko, V.A. Serhiyenko // Diabe-tologia. - 2005. - Vol. 48, Suppl. 1. - Р. A352.
16. Serhiyenko A.A. Benfotiamine and alpha-lipoic acid in the treatment of type 1 diabetic patients with autonomic gastroenteropathy / A.A. Serhiyenko, V.A. Serhiyenko, L.M. Serhiyenko // Diabetolo-gia. - 2007. - Vol. 50, Suppl. 1. - Р. S472.
17. Serhiyenko A. Alpha-lipoic acid and nicotinamide in the treatment of cardiovascular autonomic neuropathy in type 2 diabetic patients / A. Serhiy-enko, V. Serhiyenko, L. Serhiyenko // Atherosclerosis. - 2008. - Vol. 9, Issue 1. - P. 169.
18. Serhiyenko L. Nicotinamide and alpha-lipoic acid in the treatment of cardiovascular autonomic neuropathy in Type 2 diabetes mellitus patients / L. Serhiyenko, A. Serhiyenko, V. Serhiyenko // Endocrine Abstracts. - 2007. - Vol. 14. - P. 61-62.
19. Vinik A.I. Neuropathy: the crystal ball for cardiovascular disease? / A.I. Vinik, R.E. Maser, D. Ziegler // Diabetes Care. - 2010. - Vol. 33, №7. -P. 1688-1690.
20. Ziegler D. Can diabetic polyneuropathy be successfully treated? / D. Ziegler // MMW Fortschr. Med. - 2010. - Vol. 152, №9. - P. 64-68.
РЕЗЮМЕ
Бенфотиамин и альфа-липоевая кислота в лечении автономной нейропатии сердца у больных сахарным диабетом 2-го типа В.А. Сергиенко, В.Б. Сегин, Ажми Самир, А.А. Сергиенко
Целью исследования была оценка эффективности бенфотиамина и а-липоевой кислоты (а-ЛК) в лечении автономной нейропатии сердца у больных сахарным диабетом 2-го типа. 0бследованы 70 больных СД 2-го типа с верифицированной ДАНС. Исследуемые группы были сопоставимы по возрасту и продолжительности заболевания, показателям HbA1c. Пациентов с СД 2-го типа и ДАНС распределили на четыре группы: пациенты группы А (n=15, контроль) получали традиционную сахароснижающую терапию; пациентам группы В (n=12) помимо традиционной сахароснижающей терапии назначали бенфотиамин 300 мг/сутки; больные группы С (n=18) получали 600 мг/сутки а-ЛК; группы D (n=15) -300 мг/сутки бенфотиамина в сочетании с 600 мг/сутки а-ЛК. Продолжительность исследования составила три месяца. Проведенные исследования не обнаружили достоверной разницы между уровнями HbA1c в крови обследованных перед началом лечения и после его завершения. Установлено, что лечение больных СД 2-го типа и ДАНС бенфотиамином не сопровождается достоверными изменениями кон-
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(44) 2013
39
центрации холестерина липопротеинов низкой плотности (ХСЛПНП), холестерина липопротеинов высокой плотности (ХСЛПВП), триацилглицеринов (ТГ), общего холестерина и лептина, но, в то же время, способствует достоверному уменьшению содержания иммунореактивного инсулина (ИРИ), концентрации высокочувствительного С-реактивного протеина (hsCPn) и фактора некроза опухолей альфа (ФНО-а). Использование а-ЛК в комплексной терапии больных СД 2-го типа и ДАНС способствует более существенному достоверному снижению уровней ХСЛПНП, ОХС, концентрации ИРИ, лептина, hsCPП и ФНО-а. Комбинированное применение в комплексном лечении больных СД 2-го типа с ДАНС бенфотиамина и а-ЛК сопровождается более значимым снижением уровней ХСЛПНП, общего холестерина, ИРИ, hsCPП и ФНО-а, значительно большим повышением уровня ХСЛПВП. Полученные результаты позволяют предположить, что эффективность комбинированной терапии бенфотиамином и а-ЛК не связана с улучшением компенсации СД 2-го типа у больных с ДАНС, а является результатом непосредственного влияния этих фармакологических агентов на исследуемые метаболические процессы.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, автономная нейропатия сердца, бенфотиамин, а-липоевая кислота, лечение.
SUMMARY
Benfotiamine and alpha-lipoic acid in the treatment of cardiovascular autonomic neuropathy in patients with type 2 diabetes mellitus
V. Serhiyenko, V. Sehin, Ajmi Samir, A. Serhiyenko
The aim of this study was to assess the efficiency of benfotiamine and a-lipoic acid (a-LA) in the treatment of cardiovascular autonomic neuropathy (CAN) in patients with type 2 diabetes mellitus (type 2 DM). We have examined 70 patients with type 2 DM with established CAN. Treatment groups were sex and age-matched, there was no difference in duration of illness, HbA1 c levels. Patients with type 2 DM and CAN were divided into four treatment groups: group A received traditional hypoglycemic therapy (n=15, control group), group B (n=12), in addition to traditional therapy received ben-fotiamine 300 mg/day; patients from group C (n=18) -a-LA 600 mg/day; group D (n=15) - 300 mg/day of benfotiamine in combination with 600 mg/day a-LA. Duration of the study was 3 months. As a result, no significant difference in HbAlc concentrations in the blood of patients with type 2 DM and CAN before and after treatment was found. It was established, that assignment of benfotiamine to patients with type 2 DM and CAN was not associated with significant changes in LDL, HDL, TG, total cholesterol and leptin levels, but contributes significant decrease of IRI, hsCRP and TNF-a concentrations. Usage of a-LA in the complex treatment of patients with type 2 DM and CAN contribute to significant decrease of LDL, total cholesterol, IRI, leptin and TNF-a concentrations. Combined usage of benfotiamine and a-LA in patients with type 2 DM and CAN is accompanied by more significant decrease of LDL, total cholesterol, IRI, hsCRP and TNF-a and increase of HDL concentration. Obtained results suggest that the efficacy of combined treatment with benfotiamine and a-LA has no connection with the improvement of diabetes compensation, but are as result of the direct pharmacological agents effect on the investigated metabolic parameters level.
Key words: type 2 diabetes mellitus, cardiovascular autonomic neuropathy, benfotiamine, a-lipoic acid, treatment.
Дата надходження до редакцп 27.04.2013 p.
40
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(44) 20 1 3
