CC BY
25
ють лише частково, е суперечливими, дискретни-ми, що й вимагае ix детального анал^у та вдоско-налення, осктьки саме держава здатна не лише пщтримувати, а й мае ¡нщювати розробку та за-провадження в¡дпов¡дниx умов середовища б^несу
Висновки
Отже, розв'язання ¡снуючих проблем розви-тку пщприемництва в Укра!ы, створення сприят-ливого пщприемницького середовища потребу-ють удосконалення державно! пол^ики в галуз¡ сприяння пщприемництву, насамперед, за ра-хунок: удосконалення правових, економ¡чниx ¡ оргаызафйних умов для сталого розвитку пщприемництва як важливого чинника розвитку ¡ структурно! перебудови економ¡ки; цтеспрямо-ваного формування системи державно! та сус-птьно! п¡дтримки п¡дприeмництва шляхом вщпо-в¡дного програмного забезпечення, розширення сектору надання ¡нфраструктурних послуг (¡н-формац¡йно-консультативниx, маркетингових тощо); стимулювання розвитку ¡нновафйних пщ-приемств, розвиток конкуренцп на ринку това-р¡в та послуг шляхом удосконалення податково-го, трудового законодавства, стратеги ¡ програм ¡нновафйного розвитку; ¡н¡ц¡ювання фЫансово-кредитних та ¡нвестиц^них меxан¡зм¡в, а також нових джерел фЫансування пщприемницько! дг яльност¡, у першу чергу за рахунок власних мож-ливостей пщприемств, як¡ ефективно розвива-ються; формування розвинуто! ¡нфраструктури п¡дприeмництва на загальнодержавному, репо-
нальному ¡ м¡сцевому р^нях; створення прошар-ку п¡дприeмц¡в-власник¡в шляхом формування стимула для саморозвитку пщприемництва.
Список використаних джерел
1. Економка ¡ планування б¡знесу. Наукове видання / Hауков¡ кер¡вники: д.е.н., проф. Кучеренко В.Р., д.е.н., проф. Бутенко A.I. - Одеса, 2004. - 458 с.
2. Войнаренко М.П. Оргаызацт пщприемницько! дЬ яльност¡: Уч. пос. - СПб.-Хм., 2001. - 392 с.
3. Говорушко Т.А. Мале пщприемництво у Харчов¡й промисловосп УкраТни: [монограф¡я] / Т.А. Говорушко. - К.: НУХТ, 2007. - 391 с.
4. Курмаев П.Ю. Теоретичы аспекти управл¡ння со-ц¡ально-економ¡чним розвитком рег¡ону /П.Ю. Курмаев //Формування ринкових вщносин в Укра'У : Зб. наук. праць. Вип.4 / Наук. ред. 1.К. Бондар. - К., 2008.
- С. 154-155.
5. Селюерстова Л.С. Аналю ефективност¡ податко-вого мехаызму державного регулювання п¡дприeмств малого бюнесу// Ефективна економ¡ка. Електронне наукове фахове видання. - 2014 - №4. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3377
6. Ткаченко Т.П. Особливосп формування пщприемницького середовища в УкраУ у пострадянський пе-рюд / Т.П. Ткаченко // Актуальы проблеми економ¡-ки. - 2005. - № 9 (63). - С.128-135.
7. бф^енко Т.1. Сприятливе п¡дприeмницьке середови-ще ¡ соц¡альна в¡дпов¡дальн¡сть п¡дприeмництва /Т.1 Gф¡-менко// Зб¡рник допов¡дей Всеукра!нсько! конференц^.
- 2010 - Електронний ресурс. Режим доступу: http:// www.confcontact.com/20100916/ek_efimenko.htm
УДК 336.71
Ю.1. СТР1ЛЬЧУК,
acnipaHT кафедри банювсьш справи ДВНЗ «КНЕУ '¡мен'1 Вадима Гетьмана»
Банмвське кредитування населення у забезпеченн1 сталого розвитку
У стаTTi розглядаеться вплив банювського кредитування населення на забезпечення сталого розвитку у контекст досягнення окремих ц'тей сталого розвитку.
Ключов! слова: банк'1вський кредит, банювське кредитування населення, сталий розвиток, економко-математичне моделювання.
Ю.И. СТРЕЛЬЧУК,
аспирант кафедры банковского дела ГВУЗ «КНЭУ имени Вадима Гетьмана»
Банковское кредитование населения в обеспечении устойчивого развития
В статье рассмотрено влияние банковского кредитования населения на обеспечение устойчивого развития в контексте достижения отдельных целей устойчивого развития.
84 Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (194-195)/2017
© Ю.1. СТРЛЬЧУК, 2017
Ключевые слова: банковский кредит, банковское кредитование населения, устойчивое развитие, экономико-математическое моделирование.
Y. STRILCHUK,
postgraduate student, Department of Banking Kiev National Economic University named after Vadym
Hetman
Bank lending to individuals in the sustainable development
The article is devoted to the influence of bank lending to individuals on the sustainable development of the country and its particular goals achievement.
Keywords: bank loan, bank lending to individuals, sustainable development, economic and mathematical modeling.
Постановка проблеми. Економмний розви-ток кра'1'ни виступае важливою передумовою для усп0но! конкурентно! боротьби в глобальному економнному середовищ^ а також слугуе основою для економнного зростання. Питання забез-печення сталого розвитку сто'пъ на порядку денному бшьшост кра!н св^у. В наш час вщбуваеться активний перехщ до модел1 сталого розвитку. Значну роль при цьому врграе банювське креди-тування ¡, зокрема, кредитування населення.
Анал13 останшх досл1джень та публжац1й. Проблема економнного розвитку набула поши-рення в економный думц¡. Досягненню сталого розвитку придтяеться значна увага в науковому доробку вп"чизняних та заруб¡жних вчених, мж народних орган¡зац¡й. Вивченню особливостей банювського кредитування населення присвячен¡ прац таких автор¡в як М. Д. Алексеенко, О. Д. Вов-чак, В. I. Мщенко, Г. С. Панова, М. I. Савлук та ¡нших. Разом з тим мюце та роль банк¡вського кредитування населення у забезпеченн сталого розвитку потребуе подальшого досл¡дження.
Метою статл е визначення впливу банюв-ського кредитування населення на досягнення окремих цтей сталого розвитку.
Загальноприйнятим визначенням сталого розви-тку, яке було вперше опублковане у доповд Всес-вп"ньо! комо з довктля та розитку «Наше сп¡льне майбутне» у 1987 роц¡, е таке: «сталий розвиток — це розвиток, який задовольняе потреби нин¡шнього поколЫня без шкоди для можливост¡ майбутых по-кол¡нь задовольняти сво! власы потреби» [8, с. 7]. На вщмЫу вщ теорм економ¡чного зростання парадигма сталого економнного розвитку передбачае врахування еколог¡чних, економ¡чних та соц^льних складових розвитку у комплекс.
Виклад основного матер1алу. Для досягнення сталого розвитку неабияку роль врграе еко-ном¡чна складова, осктьки результати дстльнос-
Ti б1знесу впливають на еколопчну та со^альну складовк Важливе значення у виpiшеннi проблем сталого розвитку мае банювська система, зважа-ючи на те, що кредитори приймають piшення щодо прюритетних галузей, у якi направляються кошти, тим самим стимулюючи lXнiй розвиток, Необхщно звернути увагу на те, що банювське кредитування населення мае значний вплив на економiчну та со^альну, а також еколопчну сферу. Банкiвське кредитування населення пропонуемо розгляда-ти як процес, який складаеться з послiдовних дiй банку, за допомогою яких pеалiзуються економiч-нi вiдносини мiж банком-кредитором i позичаль-ником-фiзичною особою, що виникають з приводу пеpедачi останньому вартос^ у користування на умовах поверненоси стpоковостi та платностi [5, с. 45]. Банювське кредитування населення передбачае кредитування фiзичних о^б для задово-лення виключно особистих потреб, непов'язаних з пщприемницькою дiяльнiстю [4].
У веpеснi 201 5 року в рамках 70-1 сесм Ге-неральноТ АсамблеТ ООН у Нью-Йорку вщбувся Самiт ООН для прийняття Порядку денного в га-лузi розвитку на пеpiод пюля 2015 року. В УкpаТнi також розпочалась робота зi встановлення цтей сталого розвитку (ЦСР) на 2016 - 2030 роки, вщповщних завдань та показниюв для монг торингу досягнення цiлей. Пеpелiк ЦСР був офг цiйно затверджений на засщаннях ГенеральноТ АсамблеТ ООН у вересы 2015 року [7].
Необхщно зауважити, що кожна iз поставле-них цiлей передбачае ряд завдань, на виконання окремих з яких безпеосередньо впливае банюв-ське кредитування населення, вибip банками пpi-оритетних напрямюв у даному сегментi бiзнесу.
Розвиток банкiвських програм кредитування населення на отримання освiти виступае одним iз шляхiв виконання таких завдань як «До 2030 року забезпечити для в^х piвний доступ до не-
дopoгoï тa якiснoï пpoфeсiйнo-тexнiчнoï тa вищoï oсвiти», <^o 2O3O poкy iстoтнo збiльшити числo людeй, якi вoлoдiють зaтpeбyвaними нaвичкaми, y тoмy числi пpoфeсiйнo-тexнiчними нaвичкaми, для пpaцeвлaштyвaння, oтpимaння гiднoï po6o™ тa зaнять пiдпpи8мницькoю дiяльнiстю», a тaкoж «Дo 2O2O poкy сyттeвo скopoтити чaсткy мoлoдi, якa нe пpaцю8, нe вчиться i нe нaбyвa8 пpoфeсiй-ниx нaвичoк» [7]. B дaний чaс пpoгpaми oсвiтньo-гo кpeдитyвaння в Укpaïнi нe дoсить пoшиpeнi нa вiдмiнy вщ зapyбiжнoï бaнкiвськoï пpaктики. Kpe-дитyвaння нaвчaння нeсe y co6í знaчнi pизики, ви-щi пopiвнянo з Ышими видaми кpeдитy, пepeдбa-чae тpивaлий тepмiн кopистyвaння oтpимaними кoштaми, a тaкoж пoвepнeння кoштiв пepeвaж-нo пiсля зaкiнчeння нaвчaння, гали пoзичaльник мaтимe poбoтy тa джepeлo пoстiйнoгo дoxoдy, щo е нeспpиятливим фaктopoм poзвиткy дaнoгo нa-пpямкy кpeдитyвaння. Meнший кpeдитний pизик мoжe 6ути y paзi кpeдитyвaння нe стyдeнтiв, a ïx-нix бaтькiв, якi вжe мaють пeвний piвeнь дoxoдiв i мoжyть пoгaшaти бopг бeз встaнoвлeння птьго-вoгo пepioдy. Дoстyп нaсeлeння дo oсвiти e oдним iз вaжливиx чинникiв, як дoзвoляють фopмyвaти oсвiчeнy нaцiю, щo вeдe y свoю чepгy дo poзви-тку piзниx гaлyзeй пpoмислoвoстi, нayки, тexнiки, oxopoни здopoв'я, o^^^ вiд якoстi oсвiти зaлe-жить ствopeння iннoвaцiй тa кне впpoвaджeння. Пepспeктивним нaпpямкoм для Укpaïни мoжe бути зaпpoвaджeння кopoткoстpoкoвиx кpeдитiв для нaсeлeння, цiльoвим пpизнaчeнням якиx е oплaтa тpeнiнгoвиx кypсiв, пpoгpaм пiдвищeння квaлiфi-га^Т в Укpaïнi чи зaкopдoнoм. Пoзичaльникaми y дaнoмy випaдкy вистyпaють нe стyдeнти, a люди, y якиx е дoxoди, aлe нeмae дoстaтнix зaoщaджeнь для зaбeзпeчeння oплaти ^olx нaвчaльниx пo-тpeб. Дoцiльнo для бaнкiв poзглядaти пepспeктиви спiвпpaцi з oсвiтнiми yстaнoвaми, poзpoбки пapт-нepськиx пpoгpaм кpeдитyвaння, щo дaсть змoгy poзшиpити ктентську бaзy i oтpимaти нoвий нa-пpямoк пpибyткoвoï дiяльнoстi.
Зaвдaння стaлoгo poзвиткy «Дo 2O3O poкy зa-бeзпeчити зaгaльний дoстyп дo дoстaтньoгo, бeзпeчнoгo i нeдopoгoгo житлa й oснoвниx пo-слуг» мa8 тaкoж сoцiaльний xapaктep, oскiльки спpияe пoкpaщeнню житт8виx yмoв нaсeлeння. Однaк, йoгo дoсягнeння мoжливe лишe зa yмo-ви iнтeгpaцiï дepжaвнoгo тa пpивaтнoгo œ^o-piв. Poзвивaючи бaнкiвськe кpeдитyвaння нaсe-лeння нa пpидбaння житлa мoжнa пpишвидшити
дoсягнeння пoстaвлeнoгo зaвдaння. Пpoтe, ^e-дити нa пpидбaння нepyxoмoстi зaзвичaй дoвгo-стpoкoвi i пepeдбaчaють знaчнi суми кoштiв, щo пepeдaються пoзичaльникaм. Caмe тoмy вимoги дo плaтoспpoмoжнoстi пoзичaльникiв вищi, щo слугуе пeвним бap'8poм для дoстyпy нaсeлeння дo кpeдитiв. Одним iз нaпpямкiв poзвиткy дaнo-гo виду кpeдитyвaння мoжeмo видiлити пapтнep-ськ пpoгpaми мiж бaнкaми тa бyдiвeльними гам-пaнiями y paмкax якиx пoзичaльникaм нaдaються пeвнi пiльгoвi yмoви щoдo кpeдитyвaння з мeтoю пpидбaння житлa кoнкpeтнoгo зaбyдoвникa. Об-сяги iпoтeчниx кpeдитiв пoчaли зpoстaти з 2O13 po^, пpoтe тaкa тeндeнцiя спpичинeнa нe peaль-ним пpиpoстoм кpeдитiв, a тим, щo внaслiдoк пa-дiння кypсy гpивнi oбсяги кpeдитiв y пepepaxyнкy в гpивнeвoмy eквyвaлeнтi збiльшилися [3, с. 44].
Зa дoпoмoгoю бaнкiвськoгo кpeдитyвaння нa-сeлeння мoжyть бути зpoблeнi зpyшeння y дoсяг-нeннi дeякиx ц^й стaлoгo poзвиткy, щo стосу-ються збepeжeння дoвкiлля. З мeтoю викoнaння тaкиx зaвдaнь стaлoгo poзвиткy як: <^o 2O3O poкy пoдвo'rти глoбaльний пoкaзник пiдвищeння eнepгoeфeктивнoстi» тa «Paцioнaлiзyвaти нee-фeктивнe сyбсидyвaння викopистaння викoпнo-гo пaливa, щo вeдe дo йoгo мapнoтpaтнoгo ^o-живaння» [7] мoжe бути викopистaнo пpoгpaми бaнкiвськoгo eкo-кpeдитyвaння нaсeлeння. Цг льoвим пpизнaчeнням пpи тaкиx пpoгpaмax е пpидбaння тa встaнoвлeння eнepгoзбepiгaючиx мaтepiaлiв, тexнoлoгiй, oблaднaння, yтeплeння бyдинкiв тoщo. B Укpaïнi тaкi пpoгpaми кpeдитy-вaння нaсeлeння зaпpoвaдили дeякi бaнки. Дaний нaпpямoк кpeдитyвaння е дoсить пepспeктивним тa дoзвoля8 пpискopити дoсягнeння пeвниx цiлeй стaлoгo poзвиткy, спpия8 виpoбництвy eлeктpoe-нepгiï з aльтepнaтивниx джepeл, пoшиpeнню ви-кopистaння eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй сepeд нaсeлeння, щo вeдe дo змeншeння викopистaння нeвiднoвлювaниx пpиpoдниx peсypсiв.
Haстyпнe зaвдaння y paмкax ц^й стaлoгo poз-витку, викoнaнню яга^ мoжe спpияти бaнкiвськe кpeдитyвaння нaсeлeння е тaкe «Дo 2O3O po-ку змeншити нeгaтивний eкoлoгiчний вплив мют y пepepaxyнкy нa oднy oсoбy нaсeлeння». Зaбeз-пeчeнню викoнaння дaнoгo зaвдaння мoжe слу-^a™ кpeдитyвaння нaсeлeння нa пpидбaння eлeктpoмoбiлiв, якi нe мaють викидiв шкiдливиx peчoвин y aтмoсфepy. Збiльшeння юльгас^ eлeк-тpoмoбiлiв спpиятимe змeншeнню зaбpyднeн-
ня тa пoкpaщeнню якocтi пoвiтpя. З oглядy нa цe дaний нaпpямoк кpeдитyвaння мae пepcпeктиви poзвиткy. Bapтo зayвaжити, щo кpeдитyвaння нa пpидбaння eлeктpoмoбiлiв мoжe 6ути poзшиpeнe зaвдяки cтвopeнню пapтнepcькиx пpoгpaм з aв-тocaлoнaми. ^œe, бaнкiвcькe кpeдитyвaня нa-ceлeння зa poзглянyтими нaпpямкaми мa8 пoзи-тивний вплив нa eкoлoгiчнy тa coцiaльнy cклaдoвy cтaлoгo poзвиткy ^a'^, нa дocягнeння пpийнятиx Укpaïнoю oкpeмиx ц^й cтaлoгo poзвиткy.
Moжeмo зpoбити виcнoвки, щo бaнкiвcькe ^e-дитyвaння нaceлeння пoвиннo poзвивaтиcя y piз-ниx нaпpямкax, якi лишe зapoджyютьcя в Укpaïнi для cпpияння дocягнeння зaвдaнь тa цiлeй CTa-лoгo poзвиткy. Cлiд зayвaжити, щo впpoвaджeння бaнкoм пiльгoвиx пpoгpaм кpeдитyвaння пoкaзy8 кopпopaтивнy coцiaльнy вiдпoвiдaльнicть бaнкy i зaлeжить виключнo вiд йoгo cтpaтeгiï, мeнeдж-мeнтy. Бaнкiвcькe кpeдитyвaння нaceлeння мoжe виcтyпaти oдним iз iнcтpyмeнтiв дocягнeння пo-cтaвлeниx зaвдaнь тa ц^й i викopиcтoвyвaтиcя y cклaдi дepжaвниx зaxoдiв щoдo зaбeзпeчeння cтaлoгo poзвиткy.
□кpeмy yвaгy нeoбxiднo пpидiлити впливу бaн-кiвcькoгo кpeдитyвaння нaceлeння нa eкoнoмiчнy cклaдoвy cтaлoгo poзвиткy. Цть cтaлoгo poзви-тку «Cпpияння пocтyпaльнoмy, вceoxoплюючoмy тa cтaлoмy eкoнoмiчнoмy зpocтaнню, пoвнiй i пpo-дyктивнiй зaйнятocтi тa гiднiй пpaцi для в^» пe-peдбaчa8 pяд зaвдaнь, cepeд якиx i тaкi, нa вига-нaння якиx poзвитoк бaнкiвcькoгo кpeдитyвaння нaceлeння мa8 вплив, a caмe: «Пiдтpимyвaти era-нoмiчнe зpocтaння нa oднy oco6ó нaceлeння вщ-пoвiднo дo нaцioнaльниx yмoв i, зoкpeмa, зpoc-тaння вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy нa piвнi нe мeншe 7 % нa piк y нaймeнш poзвинeниx кpaïнax»
тa «Змiцнювaти cпpoмoжнicть нaцioнaльниx фг нaнcoвиx ycтaнoв зaoxoчyвaти i poзшиpювaти дo-cтyп дo бaнкiвcькиx, cтpaxoвиx i фiнaнcoвиx пocлyг для вcix» [7]. Poзшиpeння дocтyпy дo бaнкiвcькиx пocлyг мoжпивe зa paxyнoк poзвиткy бaнкiвcькo-гo кpeдитyвaння нaceлeння, фopмyвaння бaнкa-ми кoнкypeнтниx пpoпoзицiй щoдo кpeдитyвaння фiзичниx ocí6. У цьoмy ceгмeнтi oдним з нoвiтнix пiдxoдiв е cтpaтeгiчнe пapтнepcтвo. Taкий нaпpям взaeмoдiï бaнкiв нa pинкy кpeдитyвaння нaceлeн-ня е пepcпeктивним i мae pяд пepeвaг для кoжнoï iз cтopiн-yчacникiв (бaнкiв-aгeнтiв, бaнкiв-кpe-дитopiв тa пoзичaльникiв-фiзичниx ocí6). Зaпpo-вaджeння пpaктики bancassurance тaкoж нaдae пepeвaги кoмплeкcнoгo oбcлyгoвyвaння тa cпpи-яе кpaщoмy зaдoвoлeнню пoтpeб кпi8нтiв, ^y-гуе дoдaткoвим джepeлoм дoxoдy для бaнкy [6, c. 6B6]. Taким чинoм збiльшy8тьcя пoкpиття нa-ceлeння бaнкiвcькими пpoдyктaми, poзшиpюeть-cя дocтyп нaceлeння дo кpeдитиx пpoпoзицiй бaн-кiв. □тжe, poзвитoк cтpaтeгiчнoгo пapтнepcтвa мiж бaнкaми тa iншими фiнaнcoвo-кpeдитними yCTa-нoвaми cпpияe викoнaнню зaвдaнь щoдo cтaлoгo poзвиткy y чacтинi poзшиpeння дocтyпy нaceлeн-ня дo бaнкiвcькиx тa cтpaxoвиx пocлyг.
Бaнкiвcькe кpeдитyвaння в ц^му, a зoкpeмa i кpeдитyвaння нaceлeння, cпpaвля8 вплив нa зa-бeзпeчeння eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Чacткa кpe-ди^в, нaдaниx бaнкaми нaceлeнню пpoтягoм po^, y BBП дa8 мoжпивicть визнaчити вплив дaнoгo виду кpeдитyвaння нa BBП, ocкiльки пoкaзy8, яга чac-тинa BBП викyпoвyeтьcя зa paxyнoк кpeдитy. Динa-мiкa дaнoгo пoкaзникa вiдoбpaжeнa нa pиc. 1.
Kpeдити, нaдaнi бaнкaми нaceлeнню, зaбeз-пeчyють зpocтaння oбcягiв кyпiвлi тoвapiв тa пo-cлyг, тaким чинoм здiйcню8тьcя cтимyлювaль-
%
25,00 20,00 15,00 10,00 5,00 0,00
21,66
16,7Е\ У S. 17,44
у-
9,33
^ 3,09 3,27
г(р ¿S
У Л А
tsV csV
Т Т Т Т f Г У f f f f
■Частка нових кредитш, наданих банками населению, у ВВП
Pиcунoк 1. Динaмiкa чacтки нoвиx кpeдитiв, нaдaниx бaнкaми Укpaïни нaceлeнню, у ВВП пpoтягoм 2005 — 2016 pp.
Джepeлo: пoбyдoвaнo aвтopoм зa дaними [1, 2]
ний вплив бaнкiвськoгo кpeдитyвaння нaсeлeння нa фopмyвaння BBR Пepioд 200б — 2007 pp. xapaктepизyвaвся зpoстaнням чaстки кpeдитiв, нaдaниx нaсeлeнню, y BBП, пiсля чoгo вiдбyлo-ся знaчнe пaдiння дaнoгo пoкaзникa дo 4,9В % y 2009 p. Уступы 4 po^ спoстepiгaвся пpи-piст пoкaзникa, щo aнaлiзy8ться. Однaк, y 2014 тa 201б poкax знoвy вiдбyлoся пaдiння внaслiдoк знижeння кpeдитyвaння тa oднoчaснoгo зpoс-тaння нoмiнaльнoгo BBП. Miнiмaльнoгo знaчeння чaсткa кpeдитiв, якi нaдaнi бaнкaми нaсeлeнню, y вaлoвoмy внyтpiшньoмy пpoдyктi дoсяглa y 201б po^ i стaнoвилa 3,09 %. ^ свiдчить пpo тe, щo в нaшiй ^aN iснy8 знaчний пoтeнцiaл для зpoс-тaння BBП зaвдяки збiльшeнню oбсягiв бaнкiв-ськoгo кpeдитyвaння нaсeлeння. У 2016 тa нa пoчaткy 2017 poкy вiднoвилaся пoзитивнa динa-мiкa дaнoгo пoкaзникa пщ дieю пoжвaвлeння пo-питу нa спoживчi кpeдити.
Sa дoпoмoгoю eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мo-дeлювaня бyлo oбpaнo пoлiнoмiaльнy мoдeль шoстoгo стeпeня, щo oптимaльнo aпpoксимy8 eмпipичнi дaнi i мoжe бути викopистaнa для пpo-гнoзyвaння змiни BBП внaслiдoк змiни oбсягiв бaнкiвськoгo кpeдитyвaння нaсeлeння.
Оскiльки вплив бaнкiвськoгo кpeдитyвaння нa BBП вiдбyвaeться oпoсepeдкoвaнo чepeз змiнy pядy iншиx пoкaзникiв, тo ввaжa8мo зa дoцiльнe пpoaнaлiзyвaти вплив змiни oбсягiв кpeдитyвaн-ня нaсeлeння нa динaмiкy poздpiбнoгo тoвapoo-бopoтy тa спoживчиx витpaт нaсeлeння. Kpeдити, нaдaнi бaнкaми нaсeлeнню, спpияють зpoстaнню плaтoспpoмoжнoгo пoпитy i збiльшeнню oбсягiв poздpiбнoгo тoвapooбopoтy ^ис. 2).
Обсяги poздpiбнoï тopгiвлi в Укpaïнi в цiлoмy мaють тeндeнцiю дo зpoстaння пpoтягoм 2007 — 2016 po^. Sa пepioд з 2007 пo 2014 piк пoкaз-ники, щo пopiвнюються мaли oднaкoвий вeктop
poзвиткy, пpoтe пoчинaючи з 201б вiн був piзнo-нaпpaвлeним. Обсяг poздpiбнoгo тoвapooбopoтy пoчaв зpoстaти вжe y 201б poцi, тaкa тeндeнцiя збepiгaeться i нaдaлi. ^ мoжe бути пoв'язянo з тим, щo бaнкiвськe кpeдитyвaння нe тaк швид-кo вiднoвлю8ться пiсля piзкиx кoливaнь oбмiннo-гo кypсy. BapTO зaзнaчити, щo нaявнiсть тiснoгo зв'язку мiж oбсягaми бaнкiвськoгo кpeдитyвaн-ня нaсeлeння тa oбopoтy poздpiбнoï тopгiвлi пщ-твepджyeться зa дoпoмoгoю ^e^a кopeляцiï мiж ними, який стaнoвить 0,94. У пpoцeсi мoдe-лювaння бyлo встaнoвлeнo, щo кpeдитyвaння нa-сeлeння е фaктopoм, який знaчнo впливa8 нa o6-сяги poздpiбнoï тopгiвлi, oскiльки змiнa вeличини oбopoтy poздpiбнoï тopгiвлi нa ВВ,23 % зaлeжить вiд змiни oбсягy кpeдитiв, нaдaниx бaнкaми нa-сeлeнню. Cepeд пpoaнaлiзoвaниx мoдeлeй бyлo oбpaнo пoлiнoмiaльнy мoдeль шoстoгo стeпeня, якa нaйкpaщe oписy8 нaявний зв'язoк мiж дaни-ми пoкaзникaми i мoжe бути викopистaнa в пo-дaльшoмy для aнaлiзy тa пpoгнoзyвaння.
Для oцiнювaння впливу бaнкiвськoгo кpeдитy-вaння нaсeлeння нa змiнy oбсягiв poздpiбнoгo то-вapooбopoтy пpoпoнyeмo викopистoвyвaти тaкoж ^erc стимyлювaння poздpiбнoï тopгiвлi, який пo-кaзy8, яку чaсткy y poздpiбнoмy тoвapooбopoтi бу-лo пpидбaнo нaсeлeнням зa paxyнoк кpeдитниx кoштiв, i poзpaxoвyeться зa фopмyлoю: Ок
1с =—100% (1)
От
Ок — oбсяг нoвиx кpeдитiв, нaдaниx бaнкaми нaсeлeнню зa пepioд, гpн;
От — oбсяг oбopoтy poздpiбнoï тopгiвлi зa пepi-oд, гpн.
Bплив бaнкiвськoгo кpeдитyвaння нaсeлeння зpoстa8 зi зpoстaнням знaчeння iндeксa стиму-лювaння poздpiбнoï тopгiвлi. Динaмiкa дaнoгo Ы-дeксa в Укpaïнi пpeдстaвлeнa нa pис. 3.
1500000,00
I 1000000,00
I 500000,00 0,00
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
U Оборот po3Ap¡6Ho'ÍTopr¡B/i¡, млн грн ♦ Hobí кредити, надан1 населению, млн грн
Рисунoк 2. Динaмiкa кpeдитiв, нaдaниx бaнкaми Укpaïни нaсeлeнню, тa oбopoту poздpiбнoï тopгiвлi пpoтягoм 2007 — 2016 pp.
Джерело: побудовано автором за даними [1, 2].
%
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 ■ 1ндекс стимулювання роздр16ноТторпвл1
Рисунок 3. 1ндекс стимулювання роздр16но1 торг1вл1 в УкраКш протягом 2007 —2016 рр.
Джерело: побудовано автором за даними [1,2].
Протягом 2007 та 2008 роюв значения дослг джуваного ¡ндекса складали 48,98 % та 36,81 % вщповщно. Це означе, що за рахунок кредит¡в, нада-них бан¡вськими установами, населення викупову-вало майже половину обсягу роздр^ного товарообороту. Даний ¡ндекс значно зменшився п¡сля кризи ¡ становив 10,28 % у 2009, що було викликано значним падЫням обсяпв кредитування населення ¡ товарообороту. У зв'язку з тим, що банювське кредитування населення не вщновилося до перед-кризового р¡вня, його вплив на динамку товарообороту знизився. Найменше значення ¡ндексу стимулювання роздр^но! торг¡вл¡ заф¡ксовано у 2015 роц ¡ становить 6,03 %. Разом з тим, починаючи з 2016 року, зароджуеться тенденцст до п¡двищення стимулювального впливу банювського кредитування населення на розвиток роздрбно! торг¡вл¡.
Вплив банк¡вського кредитування населення на споживч¡ витрати було також проанал^овано з використанням економко-математичного мо-делювання в результат¡ чого було встановлено наявнють нел¡н¡йного зв'язку мж обсягами но-вих банювських кредит¡в, наданих населенню, та споживчими витратами, а також було прбрано адекватне емтричним даним р¡вняння регресп з урахуванням ¡ндекса детермЫацм та приведено-го ¡ндекса детермЫацп, а саме полЫомюльну модель четвертого степеня.
Для зд^снення компаративного аналюу впливу банк¡вського кредиутвання населення на спо-живч¡ витати населення у рюы часов¡ пер¡оди пропонуемо ¡ндекс покриття споживчих витрат, що розраховуеться за формулою: Ок
1п = —100 % (2)
Вс
0к — обсяг нових кредита, наданих банками населенню за перюд, грн;
Вс — споживч¡ витрати населення за перюд, грн.
Динамка запропонваного ¡ндекса покриття споживчих витрат в Укран представлена на рис. 4.
Згщно з даними рис. 4 максимальне значення ¡ндекса покриття споживчих витрат за про-анал^ований перюд спостер^алося у 2013 ро-ц ¡ становило 12,82 %, п¡сля чого почалося його скорочення. За даними 2016 року даний ¡ндекс становив 5,06 %, тобто за рахунок кредиту по-кривалася незначна частка споживчих витрат населення. Така динамка свщчить про менший вплив банювського кредитування населення пороняно ¡з попередн¡ми роками внаслщок змен-шення обсяг¡в кредитування населення, а також про наявнють потенцюлу для збтьшення обсяг¡в портфеля кредит^, наданих населенню.
Проте, нарощення обсяпв кредитування насе-лення може мати ¡ негативний вплив на еконо-м¡чний розвиток, осктьки формування високори-
Рисунок 4. Динамша ¡ндекса покриття споживчих витрат протягом 2010 — 2016 рр.
Джерело: побудовано автором за даними [1, 2].
зикового портфеля може спричинити виникнення проблемних кредит!в. Внасл!док неповернення по-зик кредитор не лише позбавляеться доходу, а й втрачае власн! кошти, як! були передан! позичаль-нику. Це призводить до ускладнень щодо зд!йснен-ня виплат за зобов'язаннями банку. Тому до кре-дитування населення необх!дно застосовувати виважений п!дх!д з превентивною метою [5, с. 47].
Сл!д зауважити, що зростання обсяг!в кредиту-вання населення повинно мати певн! обмеження, викликан! обсягом залучених ресурс!в, для досяг-нення позитивного впливу на розвиток економ!-ки, адже банки повинн! мати достатньо ресурс!в для задоволення платоспроможного попиту п!д-приемств на кредити, а не лише на кредитуван-ня населення. У зв'язку з цим пропонуемо застосовувати такий показник як !ндекс використання залучених депозит!в, що розраховуеться як сп!в-в!дношення кредит!в, наданих населенню, ! кошт!в, залучених на банк!вськ! вклади:
кредити, надаш населенню, грн
I =
(3)
залучеш депозита, грн 0ск!льки б!льшу частку у склад! залучених ресурса банку займають депозити населення, то доц!льно також розрахувати !ндекс використання залучених депозит!в населення:
кредити, надаш населенню, грн
1н =
(4)
депозити, залучеш вщ населення, грн Зважаючи на те, що наявн! у банку ресурси по-винн! розпод!лятися для зд!йснення кредитуван-ня та !нвестиц!й, то в ц!лому по банк!вськ!й систем! обсяг кредит!в, наданих ф!зичним особам,
не може перевищувати обсяг депозит!в, залуче-них банкамим всього, а також депозит!в, залучених в!д населення. Проте в окремо взятому банку даний показник може перевищувати одиницю в залежност! в!д обраноТ банком кредитноТ пол!тики, спец!ал!зац!Т банку. Динам!ка даних показник!в по банк!вськ!й систем! УкраТни в!дображена у табл. 1.
На основ! даних табл. 1 можна зробити висновки, що протягом 2005 —2016 рр. !ндекс використання залучених депозит!в не перевищував одини-ц!. Проте, сл!д в!дм!тити, що з 2002 року в!н стр!м-ко зростав ! досяг свого максимуму у 2008 роц!, а саме 0,78. Тобто, у цей пер!од портфель кредит!в ф!зичним особам складав 78 % ус!х залучених на депозити кошт!в. У той же час, сл!д зауважити, що частка кредит!в, наданих населенню, у кредитному портфел! банк!в була значно менша, н!ж частка !нших кредит!в. Це св!дчить про недостатн!сть ресурса, залучених банками на депозити для ТхньоТ кредитноТ д!яльност!. Необх!дно в!дм!тити, що у до-кризовий пер!од банки активно використовували дешев! ресурси в !ноземн!й валют!, отриман! з-за кордону в!д материнських банк!в, для кредитуван-ня населення в!дпов!дно також в !ноземн!й валют!. Дал! спостер!гаеться зниження !ндексу, яке викли-кане пад!нням обсяг!в банк!вського кредитування населення, а також забороною кредитування ф!-зичних ос!б у !ноземн!й валют!.
1ндекс використання залучених депозит!в населення мае такий же вектор розвитку, максимального значення в!н досяг у 2008 роц!. Проте, на в!дм!ну в!д попереднього показника, даний !ндекс
Таблиця 1. Динамша ¡ндекЫв використання депозит1в протягом 2005-2016 рр.
Перюд Кредити, надаш населенню, млн грн Депозити всього, млн грн 1ндекс використання залучених депозинв Депозити, залучен! в1д на-селення, млн грн 1ндекс використання залучених депозинв населення
1 2 3 4 5 6
2005 35 659 134754 0,26 74 778 0,48
2006 82 010 185917 0,44 108 860 0,75
2007 160 386 283875 0,56 167 239 0,96
2008 280 490 359740 0,78 217 860 1,29
2009 241 249 334953 0,72 214 098 1,13
2010 209 538 416650 0,50 275 093 0,76
2011 201 224 491756 0,41 310 390 0,65
2012 187 629 572342 0,33 369 264 0,51
2013 193 529 669974 0,29 441 951 0,44
2014 211 215 675093 0,31 418135 0,51
2015 174 869 716728 0,24 410895 0,43
2016 163 333 793475 0,21 444676 0,37
Джерело: побудовано автором за даними [1].
nepeBèùyBaB oflèHèqro y 2008 Ta 2009 poKax. Ue CBiflHMTb npo Te, ùo kowtîb, 3anyHeHèx Ha fleno3è-Tè Bifl HaceneHHH, He BècTaHano HaâiTb Ha 3afloBo-neHHH noTpe6 ôi3èHHèx oci6 y KpeflèTi. TaKa flèHa-Miêa e Hecnpè^TëèBoro flnn eêoHoMiHHoro poçBèTKy, ocêiëbKè ocHoBHe flœepeno pecypciâ flnn 6aHêiâ — Me flenoçèTè HaceneHHH i ïxHié o6cnr noBèHeH 6yTè flocTaTHiM He nèwe flnn KpeflèTyBaHHH HaceneHHH, ane é flnn KpeflèTyBaHHH cy6'eKTiâ rocnoflaprciBaHHfl. B iHrnoMy BènaflKy piâHoâara Miœ 3aoùaflœeHHHMè i KpeflèTyBaHHHM He çaBeçnenyeTbca, Ha çafloâo-ëeHHH noTpe6 cy6'eKTiB rocnoflapcbKoï flinnbHocT y KpeflèTi BèKopèCToByroTbCH ïxHi œ kowtm, poçMiùe-Hi y 6aHKax, a TaKoœ 3ano3èHeHi KowTè ropèflèHHèx oci6. ÏpèHèHy Toro, ùo 6aHKè aKTèâiçyâaëè Kpeflè-TyBaHH^ HaceneHHH y floêpèçoBèé nepifl, Hapoùy-ronè nacTKy KpeflèTiâ, HaflaHèx ôi3èHHèM oco6aM, BÊanasMo y Bèùié npè6yTKoâocTi TaKèx KpeflèTiâ Ta HaHBHocTi flocTyny flo fleweBèx pecypciâ y iHoçeM-Hié BaëroTi. Pi3Ke çpocTaHH^ 3HaneHb iHfleêca BèKo-pèCTaHHH 3anyHeHèx fleno3èTiâ HaceneHHH câiflHèTb npo ¡MoâipHy HeflocTaTHicTb KpeflèTyBaHHH eêoHo-Miêè, ycênaflHeHH^ flocTyny niflnpèEMCTB flo Kpe-flèTHèx pecypciâ. ToMy flaHèé noêa3HèK noBèHeH BpaxoByBaTèca npè 3fliécHeHHi aHani3y Ta nporHo3y MaKpoeKoHoMiHHoï cèTyaMiï.
Buchobku
OTœe, npoâefleHèé aHani3 noêa3aB, ùo 6aHêiâ-cbêe KpeflèTyBaHH^ HaceneHHH Biflirpae Baœnè-By ponb y 3a6e3neneHHi eêoHoMiHHoro 3pocTaHHH, ùo e TaKoœ oflHiero 3 Mineé cTanoro po3BèTKy. ToMy 3a flonoMororo perynroâaHHfl 6aHKiâcbKoro Kpe-flèTyâaHH^ HaceneHHH Ha MaKpopiBHi Ta aKTèâi3aMiï oêpeMèx éoro HanpHMKiâ MoœHa npèCKopèTè flo-cnrHeHHH neBHèx eêonoriHHèx, coqianbHèx Ta eêo-HoMiHHèx Mineé flnn 3a6e3neHeHHH cTanoro eêoHo-MiHHoro po3BèTKy yêpaïHè.
CnucoK bmkopmctshmx flœepeë
1. TpoixioBo-KpeflèTHa Ta ôiHaHcoâa cTaTèCTè-Ka HEy [EneKTpoHHèé pecypc] — PeœèM flocTyny: https://bank.gov.ua/contnol/uk/publish/anticle9ant_ id=27843415&cat_id=44578#1
2. EêoHoMiHHa cTaTèCTèKa [EneKTpoHHèé pecypc]. — OôiMiéHèé caéT flepœaBHoï cnyœ6è cTaTècTèKè yêpaïHè. — PeœèM flocTyny: http://www.uknstat.gov.ua/
3. CrpinbHyK R B. OêpeMi npo6neMè 6aHKiâcbKoï cèc-TeMè yêpaïHè / Ë. B.CrpinbHyK, W. I. CrpinbHyK // Eko-HoMiêa, ôiHaHcè, npaâo. — № 6-1. — KèïB : AHaniTèK, 2016 — c. 42 — 44.
4. CrpinbHyK W. EaHêiâcbKe KpeflèTyBaHHH HaceneH-hh: TeopeTèHHèé acneKT / W. CrpinbHyK // AHTèKpè3oBe ynpaBniHHA eKoHoMiêoro Ta ôiHaHcaMè [EneKTpoHHèé pecypc] : 36. Te3 Bceyêp. HayK.-npaKT. kohô 31 TpaBHH 2017 p. / 3a peflaKqiero npoôecopa B. M. ÔypMaHa. — KèïBcbKèé iHcrèTyT 6aHKiBcbKoï cnpaBè, 2017. — C. 45—47. — PeœèM flocTyny: http://www.kibs.kiev.ua/index.php/pno-nas/ pnesa-pno-institut-visnik-kibs/konfenentsiji
5. CrpinbHyK W. I. BnnèB 6aHKiâcbKoro KpeflèTyBaHHH Hace-neHHH Ha eêoHoMiêy / W. I. CrpinbHyK // EêoHoMiêa. ÔiHaH-cè. npaâo. — KèïB : AHaniTèK, 2017. — №2/1. — C. 45—48
6. CrpinbHyK W. I. IHHoBaqiéHi niflxoflè flo 6aHKiâcbKo-ro KpeflèTyBaHHH HaceneHHH [EneKTpoHHèé pecypc] / W. I. CrpinbHyK // EêoHoMiêa Ta cycninbcTBo. — MyKa-HeBo : MyKaHiâcbKèé flepœaBHèé yHiâepcèTeT, 2017. — BènycK 8. — C. 684-689. — PeœèM flocTyny: http:// www.economyandsociety.in.ua/index.php/jounnal-8
7. Uini cTanoro po3BèTKy 2016 — 2030 [EneKTpoHHèé pecypc]. — OôMéHèé caéT OOH b yKpaïHi. — PeœèM flocTyny: http://www.un.ong.ua/ua/tsili-nozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-nozvytku
8. The 21st Centuny Conponation: The Cenes Roadmap fon Sustainability [EneKTpoHHèé pecypc]. — OôMéHèé caéT CERES. — PeœèM flocTyny: https://www.calpens. ca.gov/docs/govennance/2010/cenes-noadmap-fon-sustainability.pdf
I.K. HYKAGBA,
p,. e. h., r.H.c., iHCTèryr eKOHOMÎKè Ta nporH03yBaHHR HAH VêpalHè
iHCTMTVMioHaëbHe cepeflOBU^e ôyHKMioHyBaHHA Ta po3BUTKy CMCTeM 3a6e3neneHHn ByrëeBOflHnMU
V crarri poçrnnHyro npoôneMè poçBèTKy ÎHcrèryufOHanbHoro cepepoBèùa ôyHKU,ioHyBaHHn cècreM çaôeçneneHHR ByrneBopHRMè VêpaiHè b cynacHèx eêoHoMiHHèx yMoâax. 3oêpeMa, npoaHaniçoâaHo ocoônèBocri iHcrèry^éHol crpyêrypè cècreM çaôeçneneHHR ByrneBopHRMè.
KnmHOBi cnoea: iHcrèryrè, iHcrèry^I, ocoônèBocri iHcrmyu,ioHanbHoro cepepoBèùa, cècreMè 3a-ôeçneneHHn ByrneBopHRMè.
© I.K.HVKAGBA, 2017
ÔopMyBaHHA pnHKOBèix BiflHOCHH b yKpaÏHi №7-8 (194-195)/2017 91
