CC BY
63
БAЛЬHEOTEPAПIЯ, ГPЯЗEЛIKУBAHHЯ TA ФIЗIOTEPAПIЯ ЦУKPOBOГO ДIAБETУ
Oдecькuй дepжaвнuй мeдuчнuй yHieepcumem, Oдeca
УДK 61 б.379-008.б4:б1 б.137.8б/.93-008.б4:б1S.8 М.Л. Kиpилюк
MAГHITOЛAЗEPOTEPAПIЯ (МЛЛ
MЛT впливae нa мeтaбoлiчнi пapaмeтpи ЦД 2-гo ТИПУ, cпpияючи знижeнню гл^ми', змeншeнню cтyпeня mep-лтдеми', пoлiпшeнню пoкaзникiв мiкpoциpкyляцiï. Пicля МЛ^ пopяд iз клiнiчним пoлiпшeнням, вiдбyвaeтьcя пoлiп-шeння кaпiляpнoгo кpoвoбiгy, пiдвищeння йoгo peзepв-ниx мoжливocтeй, нopмaлiзaцiя пepифepичнoгo кpoвo-oбiгy. Мexaнiзми мaгнiтoлaзepнoгo впливу мoжyть 6УТИ пoв'язaними зi cтpyктypнo-фyнкцioнaльнoю пepeбyдo-вoю клiтинниx мeмбpaн зa paxyнoк змiни ïx eнepгeтичнoï aктивнocтi тa кoнфopмaцiï piдкoкpиcтaлiчниx ^py^yp клiтини, збiльшeнням мeтaбoлiзмy мioцитiв глaдeнькoï мycкyлaтypи у cyдиннiй cтiнцi, пiдвищeнням Ti' тoнycy, вщ-нoвнoí' cкopoчyвaльнoí' здaтнocтi клiтин eндoтeлiю cтiнки як apтepiй, тaк i вeн, poзвиткoм кoллaтepaлeй, щo пpивo-дить дo змeншeння moraí тa пiдвищeння чyтливocтi клЬ тин i ткaнин дo iнcyлiнy, йoгo мeтaбoлiчнoí' aктивнocтi.
Anapamypa й мemoдuкa. Лiкyвaльний тepмiнaл aпa-paтa «МИЛTA-Ф» нaклaдaють нa пepeдню чepeвнy cтiнкy у зoнi пpoeкцií' пiдшлyнкoвoí' зaлoзи (дocтyп чepeз пoпe-peкoвy oблacть нe peкoмeндyeтьcя чepeз мoжливy c™-мyляцiю кopкoвoí' peчoвини нaдниpкoвиx зaлoз i кoнтp-iнcyляpнoï дм' кopтикocтepoí'дiв). Чacтoтa пpoxoджeння iмпyльciв — 37-SG Гц, eкcпoзицiя збiльшyeтьcя пocтyпo-вo вiд 2,S-3 дo 7,S xв. (дo 4-S ceaнciв). Kypc лiкyвaння — 1G-12 пpoцeдyp чepeз дeнь.
Вплив I4 випpoмiнювaння у кoмбiнaцií' з пocтiйним мaгнiтним пoлeм вiд aпapaтa «A3OP-2 Д0-02» aбo «Млaдa»: дoвжинa xвилi — G,8S мкм, пoтyжнicть лaзepнo-го випpoмiнювaння — 3G мВт, Mamila iндyкцiя — SG мTл. Лoкaлiзaцiя впливу нa двa пoлi: мeдiaльнa пoвepxня гoмiлкoвocтoпниx cyглoбiв i пiдкoлiннi ямки. Пpoцeдypи пpoвoдять щoдня, пo S xв. нa oднe пoлe, нa кypc лiкyвaн-ня — 1G-12 пpoцeдyp.
Мeтoд пoкaзaний xвopим iз нaявнicтю дiaбeтичнoí' мiкpo- тa мaкpoaнгioпaтií' нижнix кiнцiвoк I-III cтyпeня, з пopyшeннями у cиcтeмi мiкpoциpкyляцií', зa cпacтичнoгo тa aтoнiчнoгo cтaнy cyдин.
Мeтoд пpoтипoкaзaний зa дeкoмпeнcaцií' ЦД, нeдo-cтaтнocтi кpoвooбiгy нижнix кiнцiвoк IV cтyпeня, o^eo-мieлiтy, кpoвoтeч, лиxoмaнки, злoякicниx нoвoyтвopeнь, нeдocтaтнocтi кpoвooбiгy III cтaдií'.
MAГHITOTEPAПIЯ
ycrnx пpoфiлaктики тa лiкyвaння дiaбeтичнoí' нeйpo-пaтií' нижнix кiнцiвoк пoлягae у вчacнocтi виявлeння цьoгo ycклaднeння тa кoмплeкcнoмy пiдxoдi, щo включae нopмaлiзaцiю piвня гл^ми, пpизнaчeння мeдикaмeнтoз-ниx пpeпapaтiв i фiзioтepaпií', якi впливaють нa пaтoгeнe-тичнi мexaнiзми poзвиткy ДПН.
3 викopиcтoвyвaниx видiв мaгнiтниx пoлiв нaйeфeк-тивнiшим i aктивним e iмпyльcнe бiгyчe мaгнiтнe пoлe, ocкiльки вoнo Mae нaйбiльший нaбip тepaпeвтичниx
(продовження, початок — у № 4(29) 2009)
eфeктiв (cyдинopoзшиpювaльний, пpoтизaпaльний, знe-бoлюючий, peгeнepyючий), бioтpoпниx пapaмeтpiв (мoдyляцií', чacтoтa випpoмiнювaння, шдук^я, нaпpямoк pyxy тoщo) i peaлiзye динaмiчний вплив, щo вiдпoвiдae пpинципy oптимaльнocтi у фiзioтepaпiT
Мaгнiтoтepaпiю пpoвoдять iмпyльcним бiгyчим мaг-нiтним пoлeм вiд aпapaтa «Aмo-Aтoc» у peжимi cинycoí'-дaльнoгo пoля з iндyкцieю нa пoвepxнi випpoмiнювaчa 4S м1п i чacтoтoю 1G-16 Гц пpoтягoм 1S-2G xв. нa кoжнy кшщвку. Kypc лiкyвaння — lG-1S пpoцeдyp.
Вплив низькoчacтoтним змiнним мaгнiтним пoлeм вщ-пycкaeтьcя piзними cepiйними aпapaтaми — «Пoлюc-1», «Мaгнитep», «ПДМ1-1", «Aлимп-1», «Пoлюc-1G1». Koжний iз пepepaxoвaниx aпapaтiв Mae cвoí' ocoбливocтi eкcплyaтa-ци', мeтoдичнi пiдxoди здiйcнeння пpoцeдyp. ^том^ть у цiлoмy, нeзaлeжнo вiд Map^ aпapaтa, пpизнaчaють нeвe-ликi пoтyжнocтi змiннoгo мaгнiтнoгo пoля. Tpивaлicть пpo-цeдyp — 2G-3G xв., щoдня, кypc лiкyвaння — 1S-2G cea^ ciв. Haпpиклaд, для aпapaтy «Пoлюc-101» для лiкyвaння aнгioпaтiй нижнix кiнцiвoк викopиcтoвyють двa iндyктopи-coлeнoí'ди. Ho^ poзмiщyють у coлeнoí'ди, oдин нa piвнi cepeдини cтeгнa, iнший — нa piвнi cepeдини гoмiлки. Peжим poбoти пepepивчacтий, пepeмикaч iнтeнcивнocтi нa piвнi 2-3-гo пoлoжeння, eкcпoзицiя — пo 2G xвилин нa гажну кiнцiвкy, щoдня, нa кypc лiкyвaння — 1S пpoцeдyp.
Пpoтипoкaзaння — нaявнicть iмплaнтoвaниx кap-дiocтимyлятopiв, cyxa aбo вoлoгa гaнгpeнa cтoпи, виpaз-кa cтoпи.
IMПУЛЬCHI CKЛAДHI MOДУЛЬOBAHI EЛEKTPOMAГHITHI ПOЛЯ (ICM EMП)
3acтocyвaння ICM EМП cпpияe peгpecy ocнoвниx клi-нiчниx cимптoмiв дiaбeтичнoí' пoлiнeйpoпaтií', пoлiпшeн-ню фyнкцioнaльнoгo cтaнy пepифepичниx нepвiв. Дoвeдeнo тepaпeвтичнy eфeктивнicть ICM EMП зa чacтo-ти 1G Гц, нaдтo нa пoчaткoвиx cтaдiяx дiaбeтичнoí' пoлi-нeйpoпaтií' тa тpивaлocтi цyкpoвoгo дiaбeтy дo 1G po^.
Вплив ICM EMП (aпapaт «Maлaxiт-05») здiйcнюeтьcя нa нижнi кiнцiвки тa вiдпoвiднi ceгмeнтapнi зoни — пo 1G-1S xв. нa кoжнe пoлe з нecyчoю чacтoтoю 1G Гц i мoдyлюю-чoю чacтoтoю G,S Гц. Iнтeнcивнicть мaгнiтнoí' шдукци' — дo 8 мTл. Kypc — 1G щoдeнниx пpoцeдyp.
EЛEKTPOMЮCTИMУЛЯЦIЯ
У xвopиx iз пepифepичними нeйpoпaтiями eлeктpo-мiocтимyляцiя cпpияe зaпoбiгaнню м'язoвoí' aтpoфií', пiд-вищeнню cкopoчyвaльнoí' здaтнocтi, тoнycy й пpaцeздaт-нocтi м^в. Пiд впливoм eлeктpoмiocтимyляцií' пoлiпшy-e^Œ пpoвiднicть пo нepвoвиx cтoвбypax, вiднoвлюeтьcя eлeктpичнa збyдливicть нepвoвo-м'язoвoгo aпapaтa, пщ-вищyeтьcя пopiг бoльoвoí' чyтливocтi, змeншyютьcя гaль-мiвнi пpoцecи у ceгмeнтapниx мoтoнeйpoнax у зoнi функ-цioнaльнoí' acинaпcií'. Eлeктpocтимyляцiя м'язiв гoмiлки
як самостшний метод л!кування, так ! в комплекс! з медикаментозного терашею, у хворих ¡з д!абетичною ангюпа-т!ею нижн!х кшцток сприяе полтшенню судинного тонусу, процеав м!кроциркуляци, шдвищенню кровоб!гу в гомтках ! стопах.
За систематичноТ електромюстимуляцп окремих груп м'яз!в вщбуваються б!ох!м!чн! зсуви й у симетрич-них м'язах, на як! не впливають. Судинорозширювальний ефект електромюстимуляцп пов'язано з гальмтною д!ею на симпатичний в!дд!л вегетативно!' нервовоТ системи.
Методики електромюстимуляцп:
1. Один електрод (активний) невелико!' площ! (46 см2) розташовують на рухливш точц! м'яза або нерва, другий — бтьшоТ площ! (100-150 см2) — на зон! в!дпов!д-ного сегменту спинного мозку по середнш лшп ¡з за-хопленням паравертебральних зон. Для електромюстимуляцп м'яз!в рук електрод бтьшоТ площ! (пасивний) накладаеться на шийно-ком!рцевий в!дд!л, а для електромюстимуляцп м'яз!в нижн!х к!нц!вок — на попере-ково-крижовий в!дд!л.
2. Один електрод (4-6 см2) розташовують на рухливш точц! м'яза, другий, таких же розм!р!в — на рухливш точц! нервового стовбура.
3. Розташовують електроди однакових розмрв (46 см2) безпосередньо на м'язи, що необидно стимулювати.
Залежно в!д типу ор!ентацп електрод!в стосовно довжини м'яза (м'язових волокон) видтяють поперечне або поздовжне розташування. За поперечного розташу-вання електроди з прокладками накладаються у поперечному напрямку по ходу м'язових волокон у прокси-мальнш ! дистальнш частинах черевця м'яза. За поздов-жнього розташування електроди накладають уздовж черевця м'яза на одному р!вн! так, щоб вони м!ж собою не стикалися. Поздовжня методика застосовуеться р!дше, в основному за наявност! техн!чних труднощ!в у проведенн! електромюстимуляцп з поперечним розта-шуванням електрод!в. П!д час електромюстимуляцп нервово-м'язового апарата необх!дно враховувати осо-бливост! в!дпов!д! фазичних ! тон!чних рухових одиниць. Так, за частоти !мпульс!в 11-14 Гц найбтьш значна д!я припадае на тонтш (червон!) рухов! одиниц!, а за частоти 11-25 Гц ефектившше стимулюються фазичн! (б!л!) рухов! одиниц!.
Перед процедурою пац!ентов! роз'яснюють характер в!дчутт!в (в!дчуття в!браци, скорочення м'яз!в), як! вини-кають п!д час проведення електромюстимуляцп. Силу струму доводять до ч!ткого в!дчуття скорочення м'яза. В!дсутн!сть скорочень, недиференцшоване скорочення одночасно дектькох м'яз!в, р!зка болюч!сть свщчать про неправильне проведення процедури. За ЦД електромюстимуляцп проводиться щодня або через день, але не р!дше в!д 3 раз!в на тиждень. Тривал!сть процедур поступово збтьшуеться з 5-10 до 30 хвилин. К!льк!сть процедур на курс л!кування — 10-20 сеанав.
Показання для призначення електромюстимуляцп: порушення толерантност! до глюкози, метабол!чний синдром, ЦД у стад!!' суб- або компенсаций периферична нейропат!я, ангюпатп без вираженоТ недостатност! кро-вооб!гу, остеохондроз, артрози.
Протипоказання: шдивщуальна нестерпн!сть струму, схильн!сть до кровотеч, гостр! запальн! процеси, вари-козне розширення вен, наявшсть троф!чних уражень ! виразок.
ДИНАМ1ЧНА ЕЛЕКТРОНЕЙРОСТИМУЛЯЦ1Я (ДЕНС)
Метод немедикаментозного л!кування, заснований на вплив! на рефлексогенн! зони й акупунктурн! точки !мпульсами електричного струму, форма яких залежить в!д величини електричного опору (!мпедансу) поверхн! шк!ри у шделектроднш дтянцк За д!абетичноТ ангюпати та нейропатп впливають на зону нижн!х к!нц!вок в!д кол!н до к!нчик!в пальц!в н!г Режим «Терашя» на частот! 77 Гц за ЕД-2 або ЕД-3 лаб!льним або лабильно-стабтьним способом протягом 5-7 хвилин. Процедури проводяться 1 раз на день. Курсовий вплив тривае в!д 14 дн!в до 21 дня. Пщтримуюча апаратна терашя — 35 курс!в на р!к.
АМПЛ1ПУЛЬСТЕРАП1Я (СИНУСОЩАЛЬНА МОДУЛЬОВАНА ТЕРАП1Я — СМТ-ТЕРАП1Я)
Амплтульстерашя — вплив !з л!кувальною метою синусоТдальними струмами середньоТ частоти, що моду-люються за ампл!тудою низькоТ частоти в межах 10150 Гц. П!д впливом амплтульстерапи виявляеться ТТ гальм!вна д!я на симпатичну нервову систему (спазм артерюл зникае, судини розширюються, нормал!зуеться кровооб!г, збтьшуеться к!льк!сть активних кап!ляр!в та Тх кровонаповнення, полтшуеться троф!ка тканин, п!дви-щуеться концентрац!я БАР у м!сц! впливу). Ритм!чне скорочення м'язових волокон сприяе полтшенню перифе-ричного кровооб!гу за рахунок зниження судинного тонусу й циркуляцп кров! в судинах, стимулюе колате-ральний кровоносний ! л!мфатичний обм!н, сприяе змен-шенню набряку тканин.
Застосування СМТ-терап!Т на дтянку нижн!х к!нц!вок у хворих !з д!абетичними анг!опат!ями справляе анальге-зуючий, антиспастичний ефекти, викликае полтшення пров!дност! по нервовому волокну.
Апаратура: «Амплтульс-3», «Ампл!пульс-ЗТ», «Ц!ль», «Ампл!пульс-5».
Методика: одну прокладку розм!щують над проекцию п!дшлунковоТ залози, другу — на хребт! в межах сегмента ТЫ1-12. Частота модуляц!Т — 10-150 Гц, щтьшсть струму — до 2 мА/см2, вид струм!в — чергування струму з р!зними параметрами модуляц!й. Тривал!сть процедур — 5-10 хв., на курс — 12-15 процедур, щодня або через день.
У випадках д!абетичноТ ангюнейропатп нижн!х к!нц!-вок застосовуеться СМТ-терап!я, яка призначаеться на обидв! стопи й рефлексогенну зону в межах сегмента L3-S2. Спочатку прокладки площею 100-150 см2 накладаються паравертебрально позаду (перше поле), пот!м посл!довно на тильн! боки обох стоп — друге поле. Режим змшний, 3-4 родами роб!т, призначаеться по 45 хвилин, посилки паузи 1:1,5; 2:3 с, глибина модуляцш збтьшуеться протягом курсу л!кування в!д 50% до 75%, частота модуляцш для впливу на попереково-крижову дтянку — 70 Гц, на стопи — 50 Гц, по 8-10 хвилин на кожне поле, сила струму — до легкоТ постшноТ в!брац!Т п!д обома прокладками, щодня, 10-12 процедур на курс л!кування. Такий п!дх!д дозволяе значно полтшити м!кроциркуляц!ю у судинах н!г ! знизити глюкокортикоТд-ну активн!сть кори надниркових залоз.
У хворих !з д!абетичною ангюнейропалею нижн!х к!нц!вок з! станом атонп застосовують СМТ-терап!ю, впливаючи на стопи та рефлексогенн! зони у змшному режим!, 3-4 родами роб!т, глибиною модуляц!Т 50-75%, ТТ
частотою 30 Гц, 8-10 хвилин на кожну область, на курс л1кування — 15 процедур, у хворих ¡з ппертонусом судин Hir рекомендуеться та ж методика л^ування, але частота модуляцп' СМТ — 70 Гц.
Протипоказання: ст¡йке запалення будь-яко''' д¡лянки, схильн¡сть до кровотеч, тромбофлебгг, серцево-судинн¡ захворювання у стадп' декомпенсаций
ДЕЦИМЕТРОВА ХВИЛЬОВА ТЕРАП1Я (ДМХ-ТЕРАП1Я)
Використовують дециметров¡ хвил¡ довжиною 65 ¡ 96 см (460 ¡ 915 Мгц). Методику ДМХ-терапп' можна вико-ристовувати практично у кожному випадку ЦД, коли показано фЫотерашю, включаючи випадки, ускладнен анг¡опат¡ями нижшх к¡нц¡вок. Застосовуються апарати «Хвиля-2», «Ранет», «Ромашка», «Термик». Положення хворого — лежачи на спиш, довгастий випромшювач 16 х 35 см ¡з зазором 3-4 см вщ апарата «Хвиля-2» або контактно вщ апаратт «Ранет», «Ромашка» розташову-еться над зоною проекцп' шдшлунково''' залози, потуж-н¡сть — 30 Вт, експозицт — 10 хв. Пот¡м патент перевер-таеться на жив¡т, ¡ посл¡довно впливають на друге поле — обидв¡ гом¡лки, потужн¡сть — 40 Вт, тривалкть — 10 хвилин, щодня, на курс — 12-15 процедур.
Протипоказання: новоутворення, тиреотоксикоз, ваптшсть.
Поеднане застосування ДМХ-терапи' та змшного маг-штного поля на д¡лянку гом¡лок у хворих на ЦД з ангюпати ями нижшх к¡нц¡вок пол¡пшуе м^роциркуляцщ кровоб¡г, реолог¡чн¡ властивост¡ кров¡, вщновлюе судинний тонус.
ДАРСОНВАЛ13АЦ1Я
Дарсонвал¡зац¡я — л^увальний метод, д¡ючим чин-ником якого е змшний ¡мпульсний струм високоТ частоти, високоТ напруги (20 кВ) ¡ мало'' сили (0,02 мА) у вигляд¡ швидко загасаючих серш коливань.
М¡сцевий вплив струму викликае короткочасне зву-ження, а полм розширення судин, нормалва^ю тонусу гладеньких м'яз¡в. Знижуеться шдвищений тонус артер¡й ¡ п¡двищуеться знижений тонус вен, що зменшуе веноз-ний застш, пол¡пшуе кап¡лярний кровоб^, троф¡ку тканин, знижуеться чутливкть нервових зак¡нчень, зшма-еться спазм гладких м'язт, настае знеболюючий ефект.
Апаратура: «1скра-1», «1скра-2», «Корона».
Методика: до нижшх кшцток хворого шдводять струм за допомогою скляних вакуумних електродт. Електроди розташовують лаб¡льно або стабтьно. Хвор¡ п¡д час процедури вщчувають слабке поколювання або легке тепло. Тривалкть процедур: на одне поле — до 10 хв., на процедуру — 20 хв., щодня або через день, на курс л^ування — до 15-20 процедур.
Протипоказання: злояккш новоутворення, схиль-шсть до кровотеч, ¡ндивщуальна нестерпшсть електричного струму.
УЛЬТРАЗВУКОВА ТЕРАП1Я
Д¡ючим чинником е ультразвуков¡ коливання частотою 22, 44, 880 ¡ 2640 кГц. П¡д дкю ультразвукових коливань в¡дбуваеться шдвищення ензиматично'' активност¡ л¡зосомальних фермент¡в, що призводить до очищення запального осередку вщ клггинного детриту та патогенно''' м^рофлори. Посилення метабол¡зму клггин стиму-люе репаративну регенерац¡ю тканин, прискорюе за-гоення ран ¡ троф¡чних виразок. М¡сцеве розширення
судин м^роциркуляторного русла викликае зб¡льшення объемного кровоб¡гу, п¡двищення оксигенацп' тканин та ¡нтенсившсть метабол¡зму, що суттево прискорюе репаративну регенерацю.
1снуе споаб л¡кувaння оклюз¡йних уражень поверх-невих артерш к¡нц¡вок, що включае введення водяного розчину бшоф^у, але попередньо викликають постпер-сп¡рaц¡йну проникн¡сть шкфного покриву уражено'' д¡лянки шляхом теплового впливу на не'''. Дaл¡ на ураже-ну д¡лянку проводять ультразвукову терашю з розчи-ном бшоф^у. Використання явища постперсшрацшно''' проникност¡ шкфного покриву, сутн¡сть якого полягае у проникненш речовин з навколишнього середовища в оргашзм через вив¡дн¡ протоки потових залоз (як не мають бар'ерних властивостей шкфи), зумовлено актив-ним втягуванням розчин¡в у ц протоки сл¡дом за зупин-кою потовидтення. Використання цього фундаментального положення дозволяе значно (у 2-3 рази) збть-шити ефективн¡сть введення л^арських препaрaт¡в. Виготовляеться водяний розчин бшоф^у в концентраций що вщповщае способу введення л¡кaрських препарата (5-10%), пот¡м уражена дтянка прогр¡вaеться «синьою лампою» до потовидтення («лампа Мшша» е джерелом ¡нфрачервоного випром¡нювaння, довжина хвил¡ 400-760 нм, що проникае у тканини на глибину 1-2 см ¡ справляе теплову д^ на оргaн¡зм з активацию м¡сцевого обм¡ну речовин), шсля чого п¡т видаляеться серветкою, а кшцтка розм¡щуеться у вaнночц¡ з розчи-ном б¡шоф¡ту. Дaл¡ проводиться вплив ультразвуком ¡з частотою 35-36 кГц та ¡нтенсившстю 0,2-1,5 Вт/см2 апа-ратом «УЗТ-1.01Ф».
Ультразвуковий каптярний ефект разом ¡з введен-ням бшоф^у дозволяе прискорити б¡г кров¡ й л¡мфи у судинах, що приводить до збтьшення зони впливу лтар-сько''' форми (у цьому випадку бшоф^у) та супроводжу-еться шдвищенням тиску й розширенням судин за типом ефекту балонування шд час ангюпластики, надто за бага-торазового впливу. У результaт¡ полтшуеться циркуля-ц¡я кров¡ в уражених судинах, вщновлюеться пульсове кровонаповнення.
Протипоказання: новоутворення, схильшсть до кровотеч, наявшсть метaл¡чних протез¡в, вaг¡тн¡сть, остео-м^т.
Близький за суттю спос¡б л^ування aнг¡опaт¡й ниж-н¡х к¡нц¡вок проводиться шляхом введення 5-10% розчину бшоф^у шд д¡ею ультразвуку на акупунктурш точки. Цим забезпечуеться посилення кровоб^у в ниж-н¡х кшцтках, загоення троф¡чних зм¡н шк¡ри на уражених дтянках. За рахунок цього збтьшуеться кровооб^ у м'язах, вщбуваеться спочатку звуження, а полм дила-тaц¡я судин, зд¡йснюеться знеболюючий ефект. Ультразвуковий вплив частотою 35 кГц, що викликае ультразвуковий ефект (ефект Коновалова), приводить до прискорення б^у кров¡ у кровоносних судинах. Крш того, вщомо, що ультразвук справляе не лише тепло-вий, але й мехашчний ¡ фвико-хшчний ефекти. Ме-хaн¡чний ефект ультразвуку виникае внаслщок змшно''' звуково'' дм', що веде не до кав^ацп', а до м¡кромaсaжу тканин. Слщ зазначити, що за рахунок мало'' ¡нтенсив-ност¡ ультразвукового випром¡нювaння не виникае незворотних ушкоджень кл™н. Навпаки, мaл¡ впливи значно стимулюють ¡ зб¡льшують м¡жкл¡тинний обм¡н речовин. Що стосуеться теплово'' дм ультразвуку, то ще
в робот1 J. Horvath (1947) встановлено, що шсля 20 секунд опромшення ультразвуком ¡нтенсившстю 4 Вт/см2 ¡з частотою 800 кГц за допомогою випромшювача д^-метром 2 см температура дтянки тканин, що перебува-ють п¡д шкфою на глибин¡ 2-5 см, пщвищуеться на 5-6°С. Подальшого п¡двищення температури не вщбу-ваеться, тому що мае мкце в¡дведення тепла кров'ю (80-88%, а решта 18-20% — за рахунок теплопровщно-ст¡ тканин). Крш того, п¡д час нагртання кров¡ зменшу-еться II в'язккть, що сприяе пол¡пшенню «рухливост¡» кров¡ у судинах, а запропоноване опромшення з частотою, що викликае ультразвуковий кашлярний ефект, буде шдсилювати кровоб¡г в уражен¡й д¡лянц¡.
Методика. Перед початком процедури визначають вщповщальы за судини нижшх к¡нц¡вок акупунктуры точки, на дтянку яких полм наносять розчин б¡шоф¡ту та впливають через ультразвуковий зонд ультразвуком ¡з частотою 35-36 кГц, потужшстю 0,25-0,5 Вт/см2, тривалЬ стю 2-3 хвилини, щодня, курс — 7-10 процедур. Циклч нкть — 2 рази на рт.
М1КРОХВИЛЬОВА РЕЗОНАНСНА ТЕРАП1Я (МРТ)
Одним ¡з метод¡в л¡кування ЦД ¡ його ускладнень е м^рохвильова резонансна терап¡я (МРТ), що дозволяе стимулювати функцю п¡дшлунковоT залози електромаг-н¡тним випром¡нюванням м¡л¡метрового д^пазону шляхом впливу на б¡олог¡чно активы точки (БАТ), вико-ристовуван¡ в акупунктурк В основ¡ МРТ лежить вплив нетепловим електромагытним випром¡нюванням мши метрового д¡апазону на проекци патолопчного джерела, вегетативних ганглив, рефлексогенн¡ зони та БАТ.
Пщ впливом МРТ суттево зменшуються або цтком зникають явища астенваци, нормал¡зуються показники гткемп, зменшуеться або зникае больовий синдром. У хворих на ЦД 2-го типу компенсацт захворювання дося-гаеться за коротший термш без шдвищення добовоТ дози цукрознижувальних препарат¡в. Даний ефект обу-мовлено актив¡зац¡ею ¡нсулшпродукуючоТ функци Р-клЬ тин п¡дшлунковоT залози, що пщтверджуеться пщвищен-ням у кров¡ р¡вня С-пептиду.
МРТ можна використовувати у л^уваны ЦД шляхом впливу електромагштним випром¡нюванням вкрай висо-коУ частоти м¡л¡метрового д¡апазону нетепловоУ ¡нтен-сивност¡. Сутн¡сть методу полягае в тому, що з безлм БАТ, показаних у л^уваны того або ¡ншого захворювання, вибирають тЬ внасл¡док впливу на як¡ мтшетровим електромагн¡тним випром¡нюванням ¡з плавною змшою його частоти хоча б на однш ¡з них у патента з'являються ст¡йк¡ сенсорн¡ реакци у зон ураження.
У практичн¡й медицин використовуеться д¡апазон м¡л¡метрових хвиль (30-300 Ггц), що застосовуеться в технологах квантово!' медицини — МРТ, ¡нформацшно-хвильов¡й, енергостаб¡л¡зуюч¡й терапи й ¡нших видах, що використовують м¡л¡метровий д^пазон хвиль ¡ низькош-тенсивн¡ ршш вих¡дних сигнал¡в.
Здоров¡ люди у переважнш б¡льшост¡ не реагують на електромагштш випром¡нювання м¡л¡метрового д^-пазону (27-78 Ггц) ¡з потужностю до 1 мВт/см2. А хвор¡ пщ час опром¡нення певних д¡лянок тта електромагштни-ми хвилями з ф^сованою частотою в д¡апазон¡ в¡д 45 до 65 Ггц проявляють виражен сенсорн реакци типу вщ-чутлв тепла, холоду, поколювання, локального або дифузного болю, парестезш у зонах розташування хво-
рих оргашв, як правило, просторово вилучених ¡з зони опромшення.
У результат курсового л^ування ЦД методом МРТ в¡дзначаеться позитивна динамка кл¡н¡чних симптом¡в, обумовлених астенвацкю, зникае загальна слабк¡сть, втома, збтьшуеться працездатн¡сть. МРТ приводить до сприятливоT зм¡ни концентраци С-пептиду й кортизолу в кров¡ у хворих на ЦД 2-го типу. С-пептид е складовою частиною попередника ¡нсулшу — прошсулину, за його ртнем у кров¡ судять про ¡нтенсивн¡сть бюсинтезу ¡ секреци цього гормону. 1снують дан¡ про п¡двищення концентраци в кров¡ даного пептиду у хворих на ЦД 2-го типу у стаж компенсаций Позитивна динамка ртня кортизолу в кров¡ також вщзначаеться у хворих на ЦД 1-го типу у стади компенсаций що мае важливе значення тому, що даний контршсулярний гормон бере участь у форму-ванн¡ толерантност до вуглевод¡в. Це можна розцшюва-ти як чинник, що зменшуе резистентшсть периферичних тканин до ¡нсулшу, а в подальшому — ¡ ризик розвитку й прогресування д^бетичних анг¡опат¡й.
П¡д впливом МРТ вже шсля перших 3-5 сеанс¡в вщ-значаеться значне зменшення ¡ритативно-больового синдрому, зникнення парестез¡й та ¡нших видт пору-шень чутливост¡. Паралельно з¡ зникненням парестез¡й пол¡пшуеться периферична гемодинам^а, зб¡льшуеться швидк¡сть проведення по периферичних нервах (за даними оклюз¡йноT плетизмографи), в¡дзначаеться зни-ження об'емноT артер¡альноT швидкост¡ кровоб¡гу, полт-шуеться пульсовий кровоб^ у гом¡лках ¡ стопах (за даними тетраполярноT реографи), знижуеться об'ем пульсо-воT хвил¡ (за даними пальцевоT плетизмографи). Най-вагом¡ший ефект отримано у пацкнтт ¡з функцюнальни-ми ураженнями — ангюпалями I ¡ II стадш. Цьому сприяе нормал¡зац¡я функци нейрорецепторного апарата судин, що шдтверджуеться досл¡дженням швидкост¡ проведення збудження по периферичних нервах (за даними елек-тронейромюграфи). Пол¡пшення функц¡онального стану периферичних нервт п¡д впливом МРТ мае певне значення й у нормалваци судинного тонусу.
Апаратура. Для м¡крохвильовоT резонансноT терапи в основному використовуються генератори двох типт: АМРТ ¡ «Пор¡г-1», а також «Ява 1-5,6», «МАВИ», «Електрон¡ка КХЧ-101», «Шолом-01-07», «МИТ-1», «Ар¡я», що забезпе-чують вих¡дну потужн¡сть випром¡нювання до 8 мВт у д^пазоы 25-80 Гц.
Апарат «Пор^-1,3» генеруе м¡л¡метров¡ електромаг-н¡тн¡ випром¡нювання у широкому д^пазоы частот — режим «бтого шуму». Це дозволяе проводити л^ування д¡тей молодшого в¡ку й л^шх хворих, у яких важко вия-вити терапевтичну частоту шляхом словесного контакту.
Генератор АМРТ-01 — апарат для медичних л^у-вальних цтей. Мае 2 генератори: генератор когерентних коливань (ГКК) ¡ генератор шумовий (ГШ).
ГКК: медичний д^пазон 52-62 Ггц перекриваеться трьома леерами з д^пазонами 52-56, 54-58, 58-62 Ггц. Вихщна потужн¡сть коливаеться в¡д 1 мкВт до одиниць м¡л¡ват¡в. Перебудова й пошук терапевтичноT частоти проводяться пересуванням м^рометричного гвинта.
ГШ: д^пазон частот — 52-70 Ггц. 1нтегральна вих¡дна потужн¡сть — 3 млВт. Електромагн¡тне поле пац¡ента здатне селективно входити у резонанс з одшею з частот «бтого шуму», показником резонансу частот служить комфортний сенсорний вщгук.
Методика. Л1кування слщ проводити у зручному для патента розслабленому положены, як правило, лежачи. Керуючись допомогами ¡з чжень-цзю-терапи', визнача-ють БАТ ¡ вибирають ïx конкретний список.
Важливим для л¡кування е перший вплив електро-магн¡тного випром¡нювання (ЕМВ), яке деякою м¡рою е д^гностичним. У xод¡ роботи з шумовими приладами типу «Порю> п¡д час першого сеансу, впливаючи на GI4 (хе-гу), необхщно ф¡ксувати сенсорн¡ реакци', що виникають по всьому оргашзму. Дал¡, враховуючи цей д¡агностичний вплив ¡ добираючи БАТ, необx¡дно вибрати тЬ як¡ виклика-ють найкомфортн^ сенсорн¡ реакци' орган¡зму. Отже, визначивши рецептуру БАТ для л^ування, у наступи сеан-си потр¡бно включати 3-5 БАТ. Час впливу — 20- 30 хв.
У xод¡ роботи з генераторами когерентних коливань AMPT на першому сеанс МРТ ¡з крапки GI4 необx¡дно визначати спектр резонансних частот за виникненням сенсорного вщгуку в дтянц патолопчного процесу, а також з боку ¡нших орган¡в. Для цього у д^пазош 5665 Ггц, змшюючи частоту сигналу, що генеруеться з ¡нтер-валом 0,1-0,2 Ггц, слщ чекати явища сенсорно'' реакци' до одше''' хвилини й ф^сувати отримаш дан¡. 1з цього спектра полм необx¡дно вибрати терапевтичн¡ резонансш частоти за найб¡льш вираженою комфортною реакцию. Tак¡ реакци' бувають мкцевими (зменшення або зникнен-ня больового синдрому, виникнення вщчуття тепла, «повзання мурашок») ¡ загальними (в¡дчуття загального розслаблення, легккть у вс¡м ттЬ сонлив¡сть).
На другому сеанс¡ необхщно перев¡рити правиль-н¡сть обрано'' терапевтично''' частоти з крапки GI4 ¡ визна-чити рецептуру БАТ для подальшого л¡кування також за наявшстю комфортного сенсорного в¡дгуку.
Протягом сеансу рекомендуеться використовувати 3-5 точок. У рецептуру л^ування необхщно включати дистальш точки мерид^шв, одну з точок широкого спектра дм, а також специфтш точки.
Сенсорний вщгук залежить в¡д стану пац¡ента на момент сеансу. I хоча терапевтична резонансна частота збер^аеться на весь курс л^ування, сенсорний вщгук може змшюватися. Це розц¡нюеться як прогностично позитивна ознака в л^уванш. Коли сенсорний вщгук на данш терапевтичнш частот¡ з дано'' БАТ зникае, необхщно перейти на ¡нш¡ БАТ ¡з пщ^рано''' для хворого рецеп-тури або добрати ¡з вже певного спектра резонансних частот нову терапевтичну частоту. Таку частоту слщ використовувати до досягнення бажаного клштного ефекту.
Курс л^ування зазвичай складаеться з 10-15 сеанав. За необхщност повторы курси МРТ проводять з ¡нтерва-лом 2-5 мкяцт.
Рекомендована рецептура БАТ у л1куванн1 д1абетич-них ангю- i пол'шейропатш:
- ангюпати': RP 1-5, V 40, R 2-9, TR 4, V 64, 65, F 36, 37, TR 10, МС 8, F 1-3, парш III-36, V-1,6, VII-3.
- полшейропати': VB 38-40, VB 43, R 3, 10, Е 32, 36, 37, парш III-36, V-58, 60.
- лто'щний некробюз: RP 2-4, R 3-5, Е 32, 36, VB 39, а також безпосереднш вплив шумовим генератором на зону ураження.
Показання до проведення МРТ: д^бетичш макро- ¡ мтроангюпати' нижн¡x к¡нц¡вок, ретинопат¡я, нефропа-т¡я, пол¡нейропат¡я, лто'щний некроб¡оз, д^бетична остеоартропат¡я, в останн¡x двох випадках опромшення
проводиться безпосередньо на дтянку ураження.
Протипоказання: гостр¡ гн¡йн¡ запальн захворюван-ня, тиреотоксикоз, вегетaлг¡я, ваптшсть.
1НФОРМАЦ1ЙНО-ХВИЛЬОВА ТЕРАП1Я
Принцип методу полягае у вплив¡ на клaсичн¡ точки, що використовуються в акупунктура електромагштними випром¡нювaннями надвисоко''' частоти низько''' ¡нтен-сивност¡.
Як джерело опром¡нення використовуеться апарат типу «Пол^он». У процеа проведення лтувально''' процедури, як правило, опромшюються 2-3 точки. Точки доби-раються залежно в¡д превалювання конкретних клштних симптом¡в та 'х динaм¡ки у процес¡ л¡кувaння. Курс л^у-вання — 8-10 сеанав тривалктю 20-25 хвилин кожний.
Протипоказання: ваптшсть, новоутворення.
ГОЛКОРЕФЛЕКСОТЕРАП1Я
В основу методу голкорефлексотерапи' покладено вплив голками, електростимуляцкю на БАТ. В¡домо, що БАТ не лише вщрвняються вщ оточуючих тканин низкою б¡оф¡зичних параметра, але й мають г¡столог¡чн¡ особли-вост¡. У м¡сцях проекци' точок виявлено численн нерво-в¡ закшчення, пов'язaн¡ ¡з судинними сплет¡ннями, лшфо-вузлами, тут же нaявн¡ скупчення тучних клггин. Ус¡ точки розташовано на мерид^нах (каналах). Нaйчaст¡ше вони локалвоваш над нервовими стовбурами, судинно-нер-вовими пучками, б¡ля м¡сць виходу нервт ¡з к¡сткових отвор¡в. Вважають, що це канали центральних ¡ сомато-соматичних зв'язк¡в. Знання вкцеро- та соматотони' в ¡ннерваци' поверхш т¡лa та внутр¡шн¡х оргaн¡в дозволяе цтеспрямовано рефлекторним шляхом впливати на ту чи ¡ншу функц¡ю або орган. 1снуе к¡лькa способ¡в впливу на активш точки (стимулювання, тошзування, заспокоен-ня, 'х комб¡нaц¡я).
Вплив акупунктури на оргашзм людини надзвичайно рвномаштний. Так, серед л¡кувaльних ефектт голкорефлексотерапи' вид¡ляють: болезaспок¡йливий ефект, полт-шення мтроциркуляци', нормaл¡зaц¡ю судинного тонусу, серцево''' д¡яльност¡, антиспастичну дю на гладеньку мускулатуру, нормалвацю функц¡й центрально''' та перифе-рично''' нервово''' системи, aктивaц¡ю ¡мунно'' системи, антидепресивну, седативну дю, вплив на низку ланок обмшу речовин (нормалвацт вуглеводного, л¡п¡дного, б¡лкового обм¡ну), вплив на низку вегетативно-ендокрин-них взаемозв'язкт (стимуляц¡я викиду деяких б¡олог¡чно активних речовин, а саме нейромед^торт ¡ пептид¡в).
Первинним пусковим мехaн¡змом акупунктури е подразнення рецепторт шк¡ри й пщлягаючих тканин. Стимуляц¡я рецепторного апарата — початок формування вщповщно''' реакци' аналваторно''' системи, яка залежить вщ ступеня, характеру, тривaлост¡ стимуляци', а також конкретно вщ рецепторт, що стимулюються. Це сприяе при-скоренню компенсаций зменшенню або зняттю больового синдрому, полтшенню мкроциркуляци', гемодинамти.
П¡д впливом голкорефлексотерапи' значно збтьшу-ються показники центрально'' й периферично''' гемоди-нaм¡ки, гострота зору, знижуеться пперкоагуляцт, полт-шуються реолог¡чн¡ властивост кров¡ та показники м^роциркуляци' (л^вщуеться стаз ¡ зворотний рух кров¡ в кaп¡лярaх, зменшуеться перикaп¡лярний набряк, збтьшуеться число каптярт), активвуються енергетичн¡ процеси в еритроцитах.
Так, за д1абетичноТ полшейропати важливо з'ясувати, як симптоми превалюють — бть, парестези або еле-менти зникнення функци (атрофт, ппотрофт, парез). Якщо в момент подразнення точки немае досить вира-жених сенсорних вщчуттт (розпирання, оншння, тепла, ломоти, холоду, вщчуття проходження електричного струму) через груб1 порушення чутливостЬ то, як правило, ефект незначний. У таких випадках слщ наполегливо шукати «чутливЬ точки ¡ впливати на них за тонвуючою методикою.
Вщзначають 3 фази реакци судин на укупунктуру:
1) фаза вазоконстрикци (тривае вщ 15 до 30 с);
2) фаза ртноваги (тривае вщ 10 с до 2 хв.);
3) фаза вазодилятаци (тривае вщ 2 хв. до 2-3 тижшв).
Для л^ування д^бетичних ангюнейропатш нижых
кшцток використовують моносегментарн точки (загаль-нозмщнюючО, точки мерид^ну пщшлунково''' залози, так зван судинн точки ¡ точки, розташован бтя уражених судин. Особливктю л^ування е те, що у хворих з явища-ми вазоконстрикци використовуеться гальмтний метод — метод сильного подразнення, що справляе заспокш-ливу, знеболюючу, ппотензивну, десенсибтвуючу д1ю. У хворих з явищами вазодилятаци слщ застосовувати збудливий метод, що справляе стимулюючу дю за зни-ження руховоТ', чутливоТ' й секреторноТ' функцш. Основн корпоральн точки: J 12, TR 6, V 18, 20, 23, 28, 29, R 2, 6, 18, Е 3, 33, 36, Р 7, Т 26. Ктьккть сеанав — 10-15, курс л1ку-вання може повторюватися 2-3 рази на р1к. Додатково використовуються м^роголки (за необхщност Т'х зали-шають на добу), подразнення пучком голок по бтяхреб-товим лштм ¡ в попереково-крижовш дтянцк
ЕЛЕКТРОФОРЕЗ Л1КАРСЬКИХ РЕЧОВИН
Для л^ування д1абетично'| ангюпати нижых кшцток застосовуеться методика б'толярного л'жарського електрофорезу розчитв гепарину й магню сульфату. Цей метод справляе прямий позитивний ефект на м^роциркуляцю в тканинах. Перша прокладка площею 300 см2 зволожуеться розчином гепарину (12 500 МО в 10 мл дистильовано''' води), з'еднуеться з катодом ¡ розта-шовуеться у дтянц нижньогрудного й поперекового вщдтт хребта. Другий роздвоений електрод ¡з прокладками по 150 см2 зволожують 5% розчином магшю сульфату й розмщують на обидва литков¡ м'язи. Сила струму — до 20 мА, експозицт — 20 хвилин, сеанси проводяться через день, 10 процедур на курс л^ування.
Методика л'1карського електрофорезу н'1котино-воI кислоти й прозерину пост1йним струмом. Роздвоений катод площею 5 см2 метиться на тильн поверх-н стоп, анодна прокладка розмфом 100-150 см2 розта-шовуеться на попереку у дтянц сегментт L2-L4. Щтьшсть струму збтьшуеться протягом курсу вщ 0,05 до 0,1 мА/см2, а експозиц¡я — вщ 10 до 15 хв. Прокладка, з'еднана з катодом, щодня зволожуеться 0,5% розчином шкотиново''' кислоти, на курс л^ування — вщ 16 до 32 процедур. Прокладка, з'еднана з анодом, через день зволожуеться 0,025% розчином прозерину, на курс л^уван-ня — вщ 8 до 16 процедур.
Для комплексного л^ування хворих ¡з д^бетичною дистальною ангюполшейропалею слщ застосовувати електрофорез 2,5% розчину ыкотинамщу за допомогою СМТ-терапи з розташуванням електрод¡в на вщповщнш д¡лянц¡ хребта та дистальних вщдтах к¡нц¡вок. Така
методика дозволяе досягати виражено'' динам¡ки клшт-них показникт, вуглеводного обм¡ну, зменшити прояви ¡ритативно-больового синдрому, пол¡пшити периферич-ну гемодинам^у.
Його зд¡йснюють апаратом «Полк-2» ¡з катода у випрямленому режиму 3-4 родами роботи, частотою модуляцш 80-100 Гц, ¡з глибиною модуляцш 75-100%, силою струму 10-40 мА, по 5-7 хвилин кожним родом роботи. Анод розташовують на поперековш дтянц на рты L3-L4 або на шийному вщд^ хребта на ршш С1-С3, а катод — на тильнш поверхн¡ стопи або кист (вщповщ-но). Чергуючи щодня праву й лту к¡нц¡вки, виконують 10-12 процедур на курс л^ування. Середня тривалкть кл¡н¡чного ефекту може скласти 10 мкяцт.
Електрофорез розчину бшоф'1ту. Встановлено, що прогресування ЦД, ускладненого ангюпаттми ниж-н¡х кшцток ¡ атеросклерозом, зменшуе вм¡ст м^роеле-мент¡в в орган¡зм¡, а саме — мщЬ марганцю, цинку, залва тощо, як¡ входять до складу бшоф^у (природний мше-рал, безбарвна прозора рщина, що м¡стить К+, №+ 1,98 г/л, Са2+ 2,0 г/л, Мд2+ 91,2 г/л, С1- 262,4 г/л, сульфат¡в 13,29 г/л, пдрокарбонату 0,59 г/л, йоду 52,94 г/л, брому 3160,0 мг/л, метакремыевой кислоти 2,79 мг/л, ортобор-но'' кислоти 3,52 мг/л). Деф¡цит перерахованих м^роеле-мент¡в у хворих ¡з д¡абетичною анг¡опат¡ею нижн¡х кшф-вок свщчить про актуальн¡сть його використання за дано'' патологи. Введення бшоф^у передбачае стимуля-ц¡ю тканинного дихання, окисних процеав, кaтaл¡зу, реaкц¡й переамшування, декарбоксилювання й компен-сaц¡ю негативного балансу мщЬ обумовленого ендо-генним деф¡цитом. Цей спос¡б л^ування д^бетично''' ангюпати нижн¡х к¡нц¡вок здшснюеться шляхом електро-терапи (електрофорезу), для якого використовують 15-25% водяний розчин бшофггу. Основн ефекти: спаз-мол™чний, знеболюючий, протизапальний, м¡сцево анестезуючий, ¡муномодулюючий, проте за умови при-значення електрофорезу з урахуванням клш^и, даних реовазографи з позитивною н¡трогл¡цериновою пробою, завдяки чому досягаеться глибше проникнення л^у-вального засобу безпосередньо в тканини.
Як джерело гальвантного струму використовують апарат типу «Полк-1». Введення л^арсько''' речовини здшснюеться за допомогою електродт, як складаються з металево''' пластинки. Г¡дроф¡льн¡ прокладки, зволоже-н 15-25% водним розчином б¡шоф¡ту, накладають на позитивно заряджен роздвоен¡ електроди ¡ розташовують 'х на стегнових м'язах, а негативний електрод — на поперековш або м^лопатковш зон ¡з силою струму 10 мА. Тривалкть процедури — 15-20 хв. щодня або через день. Загальний курс — 10-12 процедур. Пкля курсового л^ування за даними реовазографи спостерЬ гаеться пол¡пшення пульсового кровонаповнення гомЬ лок ¡ стоп. Клштно б¡ль у нижн¡х кшцтках зменшуеться, ноги стають тепл¡шими на дотик. Температура шкри стоп шсля л^ування п¡двищуеться до 29,8-30,9°С.
Пщ час проведення методу л¡кувaння ускладненого синдрому д^бетично''' стопи, що включае внутршньо-венне введення т¡октовоТ' кислоти з одночасною д^ю пост¡йного електричного поля на нижы к¡нц¡вки, процедуру здшснюють ¡з циркулярно-поздовжн¡м розташуванням електродних прокладок, ¡з використанням щть-ност¡ струму 0,025-0,05 мА/см2 протягом 60 хвилин. За цих умов вщбуваеться депонування тюктово''' кислоти в
ткaнинax yшкoджeнo''' нижньo''' кiнцiвки, a y cyдиннoмy бaceйнi лoкaльнo cтвopюeтьcя тaкa ïï кoнцeнтpaцiя, якa e дocтaтньoю для ycпiшнoгo лiкyвaння ycклaднeниx фopм cиндpoмy дiaбeтичнoï cтoпи. Циpкyляpнo-пoздoвжнe poзтaшyвaння eлeктpoдниx пpoклaдoк зaбeзпeчye нaй-пoвнiшe зaxoплeння ypaжeнo''' дiлянки, щo дae нaйкpa-щий eфeкт.
Мemoд npoвoдяmь ma^M чuнoм:: внyтpiшньoвeннo кpaпeльнo ввoдитьcя 300 мг тioктoвo''' m^o™, poзвeдeнi y 200,0 мл 0,9% poзчинy нaтpiю xлopидy, зi швидкктю 40 кpaпeль нa xвилинy. Пкля ввeдeння пoлoвиннo''' дoзи пpe-пapaтy пpиeднyeтьcя пoздoвжня гaльвaнiзaцiя нижньoï кшфвки. Гiдpoфiльнi пpoклaдки з eлeктpoдaми нaклaдa-ють зa циpкyляpнo-пoздoвжньoю мeтoдикoю, aнoд — нa cтoпy, кaтoд — нa cтeгнo. Плoщa пpoклaдoк — 200250 cм2. Bнyтpiшньoткaнинний eлeктpoфopeз пpoвoдять зa щiльнocтi cтpyмy 0,025-0,05 мA/cм2. Tpивaлicть пpoцe-дypи — 60 xв., зa цeй чac зaвepшyeтьcя й iнфyзiя лiкyвaль-нoгo пpeпapaтy. Bнyтpiшньoткaнинний eлeктpoфopeз тioктoвoï ^^o™ нa ypaжeнi нижнi кiнцiвки пpoвoдять 1 paз нa дoбy. Kypc лiкyвaння — 10 ceaнciв. У xoдi дocлiджeн-ня cиcтeми peгyляцiï aгpeгaтнoгo cтaнy кpoвi, oтpимaнoï зi cтeгнoвo''' вeни xвopиx, якi лiкyвaлиcя oпиcaним Œoco-бoм, нa ini зaгaльнoпpийнятoгo лiкyвaння, виявляeтьcя бiльш eфeктивнa пoзитивнa динaмiкa.
У цiлoмy eлeктpoфopeз бiшoфiтy в poзвeдeннi 1:50 пpoвoдитьcя нa гoмiлцi з 2 пoлюciв. Tpивaлicть пpoцeдy-pи — 15 xв., щoдня, кypc — 15 пpoцeдyp.
Xвopим iз дiaбeтичними aнгioпaтiями нижнix кшць вoк, щo cyпpoвoджyютьcя cильним бoлeм, iз mepra-нутом, пpизнaчaeтьcя нoвoкa'''н-йoд-eлeктpoфopeз нa нoги зa пoздoвжньoю мeтoдикoю. Eкcпoзицiя — 1015 xв., щoдня, нa ^pc лiкyвaння — 10-15 пpoцeдyp.
У xвopиx iз фyнкцioнaльнoю cтaдieю aнгioпaтiй ниж-нix кiнцiвoк y кoмбiнaцiï з пepифepичнoю нeйpoпaтieю пpизнaчaeтьcя eлeктpoфopeз 5% poзчинy нaтpiю тю-cyльфaтy, який ввoдитьcя з нeгaтивнoгo пoлюcy нa дтян-ку литкoвиx м'язГв. Eкcпoзицiя — 15-20 xв., щoдня, нa кypc лiкyвaння — 10-12 пpoцeдyp.
Зa диcтaльниx ceнcopниx пoлiнeйpoпaтiй викopиcтo-вують eлeктpoфopeз 1% poзчинy дибaзoлy aбo пpoзepи-ну нa нижнi кiнцiвки. Eкcпoзицiя — 10-12 xв., щoдня, кypc лiкyвaння — 10-15 пpoцeдyp.
Xвopим нa ЦД iз дiaбeтичними aнгioпaтiями нижнix кiнцiвoк пpизнaчaють eлeктpoфopeз нoвoкa'''нy нa пoпe-peкoвo-кpижoвy дiлянкy, щo oбyмoвлюe peфлeктopнe poзшиpeння cyдин нижнix кiнцiвoк i змeншye бiль. Eкcпoзицiя — 10-12 xв., щoдня, кypc лiкyвaння — 1015 пpoцeдyp.
Зa кoмбiнaцiï дiaбeтичниx aнгioпaтiй пoвepxнeвиx i глибoкиx вeн y cтaдiï peмiciï пpизнaчaють eлeктpoфopeз гeпapинy, який чepгyють з eлeктpoфopeзoм тpипcинy нa дiлянкy гом^к. Гeпapин пoлiпшye лiпiдний oбмiн, cy^^ ну пpoникнicть, впливae нa ва фaзи зciдaння кpoвi. Eкcпoзицiя — 10-12 xв., чepeз дeнь, ^pc лiкyвaння — 10-14 пpoцeдyp.
УЛЬTPAФIOЛETOBE OПPOMIHEHHЯ KPOBI (УФOK)
Цe мeтoд peiнфyзi''' пaцieнтoвi oпpoмiнeнoï yльтpa-фioлeтoм ayтoкpoвi. Bнacлiдoк УФOK cпocтepiгaeтьcя тaк звaний фoтoeлeктpичний eфeкт, зa яюго eлeктpoмaгнiт-нi квaнти вибивaють eлeктpoни iз зoвнiшньo''' opбiти ara-мiв. Зa paxyнoк фoтoeлeктpичнoгo eфeктy в opгaнiзмi
вiдбyвaютьcя cклaднi фoтoxiмiчнi !a фoтoбioлoгiчнi peaft-цГ'', якi e пycкoвим мexaнiзмoм цiлoï низки piзнoмaнiтниx пpoцeciв. Пicля УФOK пiдвищyeтьcя eлeктpoфopeтичнa pyxливicть epитpoцитiв i тpoмбoцитiв, збiльшyeтьcя ïx ocмoтичнa peзиcтeнтнicть; y мoнoцитiв i гpaнyлoцитiв pode фaгoцитapнa aктивнicть; y T-лiмфoцитiв пщвищу-eтьcя eкcпpeciя peцeптopiв, якГ бepyть yчacть y pea^n poзeткoyтвopeння. Пpипycкaють, щo в peзyльтaтi oпpo-мiнeння вiдбyвaeтьcя cтpyктypнo-фyнкцioнaльнa пepe-бyдoвa цитoмeмбpaн iмyнoкoмпeтeнтниx КЛГТИН, зpocтae eкcпpeciя мapкepiв пoвepxнi oпpoмiнeниx лiмфoцитiв людини i твapин. Пщ впливoм УФO пiдвищyeтьcя пpoдyк-цГя iмyнoглoбyлiнiв, вiдбyвaeтьcя ceнcибiлiзaцiя лiмфo-цилв дo нopмaльниx ткaнинниx aнтигeнiв, змiнюeтьcя cпeктp плaзмoвиx 6ГЛКГВ. УФOK cпpaвляe iмyнoкopeгyю-чий, дeceнcибiлiзyючий, пpoтизaпaльний, гiпoxoлecтepи-нeмiчний тa знeбoлюючий eфeкти, cпpияe пoлiпшeнню мiкpoциpкyляцiï й peгeнepaцiï, пiдвищye нecпeцифiчнy peзиcтeнтнicть opгaнiзмy.
Пoкaзaнo, щo y xвopиx нa ЦД ocнoвнi eфeкти зacтo-cyвaння УФOK peaлiзyютьcя y cиcтeмi гyмopaльнoгo iмyнiтeтy. Aктивaцiя гyмopaльнoï лaнки cиcтeми Гмуш-!e!y пpиcкopюe eлiмiнaцiю циpкyлюючиx iмyнниx кoмплeкciв, cпpaвляe cвoepiдний дeтoкcикaцiйний eфeкт. ^ мoжe мaти ocoбливe знaчeння з oглядy нa iмyнoкoмплeкcнy тeopiю пaтoгeнeзy дiaбeтичниx a^ гioпaтiй. Пopяд ГЗ мoдyлюючoю дieю нa фyнкцioнaль-ний cтaн iмyннoï cиcтeми, УФOK пoлiпшye пoкaзники пepифepичнoï гeмoдинaмiки й мiкpoциpкyляцiï, щo вкaзye нa пepcпeктивнicть дaнoгo мeтoдy в лiкyвaннi дiaбeтичниx aнгioпaтiй.
Anapamypa: yльтpaфioлeтoвий oпpoмiнювaч кpoвi «Iзoльдa».
Мemoдuкa. Пpoцeдypa УФOK пpoвoдитьcя пpoтoч-ним мeтoдoм. Пyнктyeтьcя oднa з цeнтpaльниx aбo пepи-фepичниx вeн. Kpoв пaцieнтa нaдxoдить чepeз oднopaзo-ву cиcтeмy для пepeливaння кpoвi чepeз квapцoвy кювeт-ку y cтepильнy aмпyлy, щo мГстить 50 мл aнтикoaгyлянтy (гeпapин, глюгГцид). У xoдi oпpoмiнeння poзpaxoвaнoï кiлькocтi кpoвi aмпyлa для зaбopy кpoвi пepeтвopюeтьcя нa eмнicть для '¡Т пoвepнeння. Kiлькicть кpoвi, взятoï для oпpoмiнeння, визнaчaeтьcя з poзpaxyнкy 0,5-2 мл/кг вaги xвopoгo. Пoвepxнeвa щГльнГ^ь пoтoкy oпpoмiнeння y плoщинi кювeти зa дoвжини xвилi 254 нм cклaдae 2-3 мBт/cм2, швидкГ^ь пpoxoджeння кpoвi чepeз oпpoмi-нeнy кювeтy — 12-18 cм/xв. Зaгaльний чac oпpoмiнeння кpoвi — 8-10 xв., нa кypc — 4-8 пpoцeдyp, чepeз дeнь. Пoвтopнi кypcи пpoвoдятьcя чepeз 3-6 мicяцiв.
Пpoтипoкaзaнням для пpoвeдeння УФOK e фoтoceн-cибiлiзaцiя й пiдвищeнa чутливГ^ь дo гeпapинy.
OЗOHOTEPAПIЯ
Зa дiaбeтичнoï aнгioпaтiï викopиcтoвyють кoмбiнaцiю cиcтeмнoï oзoнoтepaпiï Гз зoвнiшнiм впливoм oзoнo-киcнeвo''' cyмiшi нa кшцГвки.
Oзoнoтepaпiю здiйcнюють зa дoпoмoгoю aвтoмaти-зoвaнoï ycтaнoвки типу УOTA-60-01, яга дoзвoляe oдep-жyвaти гaзoвy oзoнo-киcнeвy cyмiш для зoвнiшньoгo впливу !a пpoвoдити oзoнyвaння фiзioлoгiчнoгo poзчинy.
Зaгaльнa cucmeмнa oзoнomepaniя:
1) oзoнyвaння 50-150 мл кpoвi пaцieнтa з пoвтopним 'Т внyтpiшньoвeнним кpaплинним ввeдeнням.
2) внyтpiшньoвeннe ввeдeння 200-400 мл cтepиль-
ного озонованого фЫолопчного розчину з концентрацию озону в розчин 1,5-3 мкг/мл.
3) ректальн ¡нсуфляци озоно-кисневоТ газовоТ cyMirni в кшькост 100-150 мл ¡з концентрац¡eю озону 820 мкг/мл, курсом вщ 6 до 9 (рщше 12) процедур, курс тривае 3-4 тижш.
Для зовн¡шнього впливу використовуеться газова сумш ¡з концентрацию озону в¡д 2-5 до 80 мкг/мл. Вплив озоно-кисневою сумшшю здшснюеться за допомогою пластикових м¡шк¡в або спец^льних камер. Tривал¡cть процедури — вщ 30-40 хв., курсом вщ 6 до 9 (р¡дше 12) процедур з ¡нтервалом 1-3 рази на тиждень. Повторю-ван¡cть курав — 2 рази на рт.
Г1ПЕРБАРИЧНА ОКСИГЕНАЦ1Я (ГБО)
Передумовою до застосування даного способу л^у-вання ускладнень ЦД е зниження кисневотранспортноТ функци кровЬ що у комбшаци з ¡нcyл¡новою недостатш-стю призводить до кл™нноТ гшокси та порушення клЬ тинного метабол¡змy. ГБО збтьшуе вм¡cт кисню в плазм¡ артер^льноТ кров¡ й дифyз¡ю його у тканини, що значно зменшуе тканинну ппокаю внаслщок зб¡льшення вщста-н ефективноТ дифузи кисню у дтянц так званого «мертвого кута».
Г¡погл¡кем¡чний ефект ГБО зумовлено зниженням активност симпато-адреналовоТ системи, в¡дновленням нормального газового складу кровЬ нормал¡зац¡eю ТТ кислотно-лужного балансу, п¡двищенням чyтливоcт¡ рецептор¡в до ¡нcyл¡нy, пол¡пшенням засвоення глюкози тканинами, активацию циклу трикарбонових кислот ¡ гл¡кол¡зy.
Значною м¡рою позитивний ефект вщ використання ГБО спостер^аеться за декомпенсованого ЦД. Для усу-нення кисневоТ недоcтатноcт¡, проявом якоТ е тканинна й циркуляторна гшокая тканин, доц¡льно призначення ГБО або кисневих коктейлт. Л¡кв¡дац¡я кл^инноТ гшокси сприяе пол¡пшенню поглинання глюкози тканинами.
На курс л^ування рекомендуеться 10-15 сеанав ГБО, тривалкть сеансу — 40-60 хв. у режим¡ 2 абсолютних атмосфер, щодня. Рщше курс л^ування продовжують до 20 сеанав. Повторы курси ГБО слщ проводити не раш-ше, ыж через 8-12 мкяцт.
Показання: ГБО ефективна за д^бетичноТ ангюпати нижн¡х кшцток нав¡ть ¡з явищами гангрени.
У хворих ¡з д¡абетичними анг¡опат¡ями використовують мкцевий вплив оксигенобаротерапи, що сприяе розвитку колатералей ¡, вщповщно, пол¡пшенню крово-наповнення нижн¡х кшцток, насиченню тканин киснем, тобто полшшенню стану троф¡ки.
Отже, у вщновному л¡кyванн¡ хворих на ЦД обох типт використовуються чиcленн¡ методи апаратноТ фЫотера-пи: р¡зн¡ види електричних струмт, електромагн¡тн¡ поля, низькоенергетичне лазерне випромшювання, зм¡нне маг-н¡тне й постшне магн¡тне поле тощо, як завдяки рвнома-н¡тним механ¡змам дм впливають на переб¡г захворювання та його ускладнень, сприяють подовженню тривалост й стабтьност ремюТ, а накопичений досвщ в¡дновного л¡кyвання хворих на ЦД доводить доцтьнкть Тх подаль-шого застосування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боровкова С.О., Ифтодий А.Г. Клиническая оценка результатов лечения больных с осложненными формами син-
дрома диабетической стопы при использовании электрического поля постоянного тока // Украинский реферативный журнал. — 2006. — №5. — С. 54.
2. Весельский И.Ш., Чапала H.A. Лечение больных диабетической нейропатией на курорте Миргород // Врачебное дело. — 1981. — № 12. — С. 83.
3. Використання електромюстимуляцшноТ терапи в комплексному л^уванш цукрового дебету (методичш рекомендаци) / 1.З. Самосюк, О.М. Чухраева, С.Т. Зубкова та ¡н. — К., 2007. — 17 с.
4. Використання магштолазероультразвуковоТ терапи в комплексному л^уванш цукрового дебету (методичн рекомендаци) / 1.З. Самосюк, О.М. Чухраева, С.Т. Зубкова та ¡н. — К., 2007. — 28 с.
5. Гавриленко В.И., Хоменко Н.И., Неголынова Т.М. Использование электрофореза раствора бишофита при диабетических полинейропатиях. // Лечебные грязи: экологические аспекты, рациональная эксплуатация и новые технологии их использования: Мат. 3-й научно-практической конференции с международным участием. — 2002. — С. 172.
6. Грицак Л.Я. Санаторный этап реабилитации больных с диабетической микро- и макроангиопатиями // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 2001. — №4(26). — С. 24-26.
7. Давыдова О.Б., Турова Е.А., Тыняева Е.А. Бальнеотерапия сахарного диабета // Вопросы курортологии физиотерапии и лечебной физкультуры. — 1994. — №2. — С. 50.
8. Декларацйний патент № 31809 (UA), МПК A61N 1/30, A61N 1/06. Споаб л^ування д^бетичноТ ангюпати нижнЫ кЫфвок / Дзяк Г. В., Кисельов Б.Ю., ЗорЫ А.М; Дыпропетровська державна медична академт. — № заявки 98105774; заявлено 30.10.1998; дата набрання чинносп 15.12.2000.
9. Декларацйний патент № 37540 (UA), МПК A61N 5/00. Споаб л^ування д^бетичних ангюпатш у хворих на туберкульоз / Зайцева С.1., Ющенко Л.П., Матвеева С. Л. Пашков Ю.М., Герасимова Т.Г., Степаненко Г.Л.; Хармвський державний медичний унтерситет. — № заявки 99095007; заявлено 08.09.1999; дата набрання чинносп 15.05.2001.
10. Декларацйний патент № 18093 (UA), МПК A61H39/00. Споаб л^ування д^бетичних ангюпатш / Чумак С. О.; УкраТнський НД1 охорони здоров'я д^ей ¡ пщл™в. — № заявки 95073502; заявлено 25.07.1995; дата набрання чинносп 17.06.1997.
11. Ефимов Д.А. Микроволновая резонансная терапия больных сахарным диабетом на курортах // Материалы республиканской межрегиональной научно-практической конференции, 15-16 ноября 1995 г. — Миргород, 1995. — С. 63.
12. Зубкова С.Т., Самосюк ИЗ, Зубкова Е.В. Физиотерапия, баль-неолечение, фитотерапия и гомеопатия в лечении эндокринных заболеваний. — К., 2001. — 164 с.
13. Кирилюк МЛ., Гавловский А.Д., Грицак Л.Я. Санаторно-курортное лечение диабетической ангиопатии нижних конечностей. Обзор. // Медична реаб№ацш, курорто-лопя, фЫотерапт. — 2007. — Т.3 (51). — С. 35-42 .
14. Мавродий В.М. Физиотерапия в комплексном лечении сахарного диабета. Учебное пособие для курсантов факультета усовершенствования врачей. — Одесса, 1990. — 19 с.
15. Марков Д.В. Импульсное низкочастотное электрическое поле нетепловой интенсивности в медицинской реабилитации больных дистальными диабетическими поли-нейропатиями: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Российский научный центр восстановительной медицины и курортологии Росздрава. — М., 2007. — 25 с.
16. Методичнi рекомендаци з санаторно-курортного л1ку-вання / ГМд редакцию М. В. Лободи М.В. — К.: Укр-профоздоровниця, 1998. — 672 с.
17. Мусаев A.B., Гусейнова С.Г., Имамвердиева С.С. Грименение ИСМ ЭМГ при диабетической полинейропатии // Журнал неврологии и психиатрии. — 2002. — №12. — С. 17-23.
18. Наумова М.И. Роль лазеротерапии в реабилитации больных сахарным диабетом. Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — Одесса, 1997.— 15 с.
19. Низкоенергетична лазерна терапт у вщновлюваному л^уванш захворювань судин нижшх кЫцток (методичш рекомендаций / Бабов К.Д., Геклша Г.Г., Шувалова И.Н. та ¡н. — Одеса, 2003. — 14 с.
20. Опыт применения информационно-волновой терапии при лечении диабетической ангиопатии и полинейропатии / Голищук Ю.М., Зарецкая О.И., Годлесная Н.В. и др. // Материалы республиканской межрегиональной конференции "Физические лечебные факторы в медицинской реабилитации". — Миргород, 1995. — С. 88-89.
21. Основи курортологи / за редакцию М.В, Лободи, Е.О. Колесника. — К.: Видавець Купртнова О.О., 2003. — 512 с.
22. Пантьо B.I., Шимон В.М., Сливка P.M., Чундак С.С. Вико-ристання лазерно! остеоперфорацп та реГюнарно! внутршньо артер^льно! терапи у л^уваш хворих з ¡ше-мтною формою синдрому д^бетично! стопи // Клшына ендокринолопя та ендокринна хфурпя. — 2009. — №2 (27). — С. 84-85.
23. Патент № 2299700 (RU), МГК A61B17/56. Способ выбора хирургической тактики при лечении синдрома диабетической стопы / Анисимов А.Б., Чернов В.Н. — № заявки 2005131673/14; заявлено 2005.10.12; опубликовано 2007.05.27.
24. Патент на корисну модель № 32396 (UA), МГК A61N7/00. Споаб л^ування оклюзшних уражень артерш кЫфвок / Дзяк Г.В., ^вняк А.Г., Зорш А.М., Колесшкова Л.Д.; Днтропетровська державна медична академт. — № заявки 2000010011; заявлено 04.01.2000; дата набрання чинност 15.12.2000.
25. Патент на корисну модель № 32398 (UA), МГК A61K33/06, A61K33/14. Споаб л^ування анпопатм нижшх кшцток / Дзяк Г.В., ^вняк А.Г., Зорш А.М.; Днтропетровська державна медична академт. — № заявки 2000031578; заявлено 21.03.2000; дата набрання чинност 15.12.2000.
26. Патент на корисну модель № 50298 (UA), МГК A61N1/18 6, A61N1/20. Споаб л^ування синдрому д^бетично! стопи / 1фтодм А.Г., Боровкова С.О., Кифяк Г.В. Гольовий В.Г.; Буковинська державна медична академт. — № заявки 2001128688; заявлено 17.12.2001; дата набрання чинност 15.10.2002.
27. Потолочна М.Д., Левш I.B. Сучасш аспекти первинно! ¡ вторинно! профтактики цукрового дебету та його ускладнень. Методичш рекомендаций — К., 2006. — 32 с.
28. Полунин A.A. Магнитолазеротерапия и обучение в комплексном восстановительном лечении больных сахарным диабетом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Российский научный центр восстановительной медицины и курортологии Росздрава. — М., 2007. — 28 с.
29. Рахманова P.T. Минеральные воды (сульфатно-кальциевая, сероводородная, хлоридно-натриевая) и иловая грязь в комплексном лечении больных сахарным диабетом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — Москва, 1984. — 21 с.
Дата надходження до редакцп 16.07.09р.
30. Pеабiлiтацiя хворих на цукровий д^бет на санаторному етапК (Гоабник) / В.С. Вернигородський, Г.В. Думш, М.В. Вернигородська та ¡н. — Вшниця, 2007.- 148 с.
31. Руководство по динамической электронейростимуляции аппаратами ДиаДЭНС-Т и ДиаДЭНС-ДТ / Власов А.А., Малахов В.В., Николаева В.В. и др. — Екатеринбург, 2005. — С. 9-136.
32. Самадова Г.А. Грименение синусоидальных модулированных токов у больных с диабетической ангиопатией: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — Москва, 1982. — 28 с.
33. Санаторно-курортное лечение больных сахарным диабетом. А.С. Ефимов, С.Н. Ткач Н.А. Скробонская и др. — К.: Альтерпрес, 2001. — 224 с.
34. Состояние гемодинамики нижних конечностей у больных сахарным диабетом с различным стажем заболевания, поступающих на санаторный этап восстановительного лечения / М.Л. Кирилюк, Е.А. Чехлова, А.Д. Гавловский, Л.Я. Грицак // Медична реабгттацш, курортолопя, фЫо-терапт. — 2008. — 1(53). — С. 14-17.
35. СтояновскийД.Н. Частная рефлексотерапия: Справочник.
— Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1990. — 332 с.
36. Топурия Д.И. Гриродные и преформированные физические факторы в санаторно-курортной реабилитации и вторичной профилактике у лиц с синдромом инсулино-резистентности: Автореф. дис. . доктора мед. наук. — Гятигорск, 2005. — 40 с.
37. Турова Е.А., Шохина Л.Я. Углекислые ванны и магнитолазер в лечении диабетических ангиопатий // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 2000.
— № 5. — С. 21-24.
38. Ф'в'ютерапевтичнi та фЫопунктурш методи ¡ !х практич-не застосування / 1.З. Самосюк, В.М. Гарамончик, В.Г. Губенко та ¡н. — К.: АЛЬТЕРГРЕС, 2001. — 316 с.
39. Физические методы в лечении и медицинской реабилитации бльных и инвалидов / И.З.Самосюк, Н.В. Чухраев, С.Т. Зубкова, и др. — К.: Здоровье, 2004. — 624 с.
40. Фищук О.А. Использование радоново-углекислых ванн в комплексном лечении больных диабетическими ангиопати-ями. Методические рекомендации. — Винница, 1992. — 17 с.
41. Царфик Я.И. Лечебные грязи и другие природные теплоносители. — 1990. — С. 107-109.
42. Щербак A.B. Нетрадиционные методы в комплексном лечении сахарного диабета // Гроблемы эндокринологии. — 1990. — №3. — С. 81-83.
РЕЗЮМЕ
Бальнеотерапия, грязелечение и физиотерапия сахарного диабета М.Л. Кирилюк
В лекции представлены данные о физио- и бальнеотерапии сахарного диабета с описанием механизма действия лечебных факторов, конкретных методик с акцентом на диабетическую ангионейропатию нижних конечностей.
Ключевые слова: сахарный диабет, реабилитация, физиотерапия.
SUMMARY
Balneotherapy, pelotherapy and physiotherapy of diabetes mellitus M. Kyrylyuk
The lecture presents the physio- and balneotherapy of diabetes mellitus with a description of the mechanism of action of therapeutic factors, the specific techniques with an emphasis on diabetic lower extremities angioneuropathia.
Key words: diabetes mellitus, rehabilitation, physiotherapy.
