CC BY
172
M. Vlasenko, lecturer,
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk
DEVELOPMENT OF THE BANK-ORIENTED FINANCIAL SYSTEM IN UKRAINE
The existing financial system models have been overviewed, development factors of the bank-oriented financial system in Ukraine have been analysed and the peculiarities of Ukrainian financial market development at the moment have been defined in the article. Keywords: financial system model, banking system, stock market, investment funds.
УДК: 336.14
А. Дишлева, асп.
КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
БАЛАНСУВАННЯ БЮДЖЕТУ У КОНТЕКСТ! РЕАП1ЗАЦП АНТИКРИЗОВО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
Досл/'джено зарубiжний досвiд балансування бюджету в умовах кризи. Проаналiзовано науковi niдходи до забезпе-чення бюджетноI збалансованостК Надано пропозицп стосовно реалiзацu антикризових заход/'в бюджетно-податковоУ полипики в Укра/н.
Ключовi слова: дефщит бюджету, антикризовi заходи бюджетно-податковоI полiтики, консолiдацiя бюджетiв, антикризова бюджетно-податкова полтика у короткостроковому перюд^ антикризова бюджетно-податкова пол^ тика у довгостроковому перюд ь
Постановка проблеми. Незважаючи на деяке по-кращення макроекономмчних показниюв пюля одного з найбтьших економiчних потряань за останне столбя, бюджеты перспективи уах, без виключення краТн, за-лишають бажати кращого. Ситуация ускладнюеться ще й тим, що досить високими е ризики розгортання другоТ хвилi свiтовоТ економiчноТ кризи. Як не прикро, але бь льшють краТн виявилися не готовими не ттьки попере-дити настання кризи, але й вчасно вжити вщповщш ан-тикризовi заходи. Недостатньо вивченим залишаеться питання щодо попередження подiбних криз у майбут-ньому. Все це ставить перед економютами завдання провести значний обсяг роботи у напрямку розробки антикризовоТ економiчноТ стратегiТ держави та, зокрема, бюджетно-податковоТ полiтики.
Анал1з останн1х досл1джень I публкацш. Слiд за-значити, що природа виникнення та перiодичнiсть кри-зових явищ завжди привертали увагу багатьох вчених. Дослщження теорiТ економiчних криз та циклiв знахо-димо у працях К. Жугляра, Дж. Ютчина, В. Крама, Й. Шумпетера, Ч. Юндлербертера, Г. Мiнскi, Дж. Кейнса, М. Фрщмена, Р. Харрода, Е. Домара, Е. Хансена, П. Самуельсона, Дж. Хкса, А. Шварца, Дж. СпглЩа, М. Кондратьева, М. Туган-Барановського, та iн. Теоре-тичн аспекти проблем балансування бюджету та управлшня бюджетним дефiцитом присвячено прац Дж. Б'юкенена, А. Вагнера, Дж. Кейнса, Р. Масгрейва, П. Семюелсона, Дж. Слглща, В. Танзi, М. Фрщмена та н
Розробцi теоретико-методолопчних засад та прак-тичних аспек^в реалiзацiТ бюджетноТ полiтики значну увагу придтили такi вiтчизнянi вченi: М. Азаров, В. Ба-зилевич, О. Василик, Т. Вахненко, В. Геець, Л. Лисяк, I. Лушна, I. Лютий, Ц. Огонь, В. Опарн К. Павлюк, Ю. Паачник, О. Романенко, В. ТропЫа, В. Федосов, С. Юрш та iн. Сьогодншш реалiТ знову зосереджують увагу вчених на пошуку шляхiв подолання кризи та попередження кризових явищ у майбутньому, серед укра-Тнський науковцiв варто вiдзначити публiкацiТ О.1. Барановського, В.М. Гееця, Ф.О. Ярошенка, Т. Вахненко, Ю.В. Полунеева та ш.
Формулювання невир1шених рашше частин зага-льноТ проблеми. Проблема термЫового прийняття антикризових заходiв бюджетного стимулювання, що постала перед б^ьшютю краТн свiту пiд час розгортання свтовоТ кризи у 2008 рощ а також потреба у бюджетнм консолща-в умовах рiзкого зростання державних боргiв та загроза розгортання другоТ хвилi глобально!' кризи обумовлюють
необхщнють розробки дiевоТ антикризовоТ бюджетно-податковоТ полiтики як у короткостроковому перюд^ так i на довгострокову перспективу. Досить неоднозначними сьогодн е антикризовi заходи бюджетно-податковоТ поль тики краТн, з приводу яких тривають запеш дискусп серед провщних економiстiв свiту. Суперечливими залишаються питання щодо необхiдностi бюджетноТ консолщацп та ТТ термiнiв, заходiв бюджетно-податкового стимулювання економки, максимальних розмiрiв бюджетних дефщи^в та проблеми зростання борпв.
Метою статт1 е визначення сутносп, переваг та не-долiкiв дефщиту бюджету, як iнструменту бюджетного регулювання; виявлення проблем, що виникають при балансуванн бюджету у сучасних економiчних умовах, аналiз причин Тх виникнення для знаходження можли-вих шляхiв вирiшення у контекстi реалiзацiТ антикризовоТ пол^ики держави.
Виклад основного матер1апу досл1дження. У процесi еволюцп економiчноТ думки погляди щодо зба-лансованостi бюджету та доцiльностi зведення державного бюджету з дефщитом кардинально змшювалися. Представники класичноТ економiчноТ теори вважали, що дефiцит державного бюджету е результатом марнотра-тност уряду, серйозною перешкодою розвитку економь ки, причиною зростання державних борпв та Ыфляци. Зокрема, А. См^ вважав, що "единим хорошим бюджетом е збалансований бюджет" [1, С.387].
Кейнаанц ж мали кардинально протилежн погляди щодо доцтьност зведення бюджету iз дефiцитом. Дж. М. Кейнс довiв необхiднiсть втручання держави в економiчнi процеси з метою пожвавлення економiчноТ кон'юнктури у кризовi перiоди через проведення актив-ноТ бюджетноТ полiтики, наполягав на необхщносл збь льшення видаткiв для стимулювання економки, що означало збiльшення бюджетного дефщиту [2, С.288]. На його думку "парадокс ощадливостГ полягае у тому, що в умовах економiчного спаду вщмова державного сектору вщ нових запозичень (тобто скорочення дефь циту бюджету) призведе не до послаблення, а до по-глиблення рецесп. Для виходу iз рецеси важливим е не кiлькiсть наявних кош^в, а Тх витрачання [3, С.78].
Представники неокейнаанства (Е. Хансен, Дж. Х1ке, Р. Харрод, П. Семюелсон) вважали, що наявнють бюджетного дефщиту у перюди спаду дтовоТ активностi або бюджетного надлишку, внаслiдок зростання прива-тних швестицш, е результатом проведення активноТ (дискрецшноТ) полiтики держави, спрямованоТ на змЫу
© Дишлева А., 2013
розмiру податкiв та державних видаткiв на рiзних стадь ях економiчного циклу.
На думку представниш неокласичноТ теорií та нео-лiбералiзму (Том Сарджент, Роберт Льюкас) одним iз важливiших завдань держави е забезпечення збалан-сованостi державного бюджету. Вони ставили пщ сум-ыв ефективнiсть державноТ полiтики та вважали, що реак^я приватних ринкiв та окремих оаб (завдяки раць ональному прогнозуванню) на дiяльнiсть держави ней-тралiзуе ефект вiд цiеí дiяльностi [4, С.807].
Такi переконання пщтримують i представники теорií суспiльних товарiв i послуг (Дж. Б'юкенен, Р. Вагнер) та вважають, що спроби держави стабозувати економiку на до збiльшують ТТ коливання. На Тх думку держава не повинна використовувати дискретних механiзмiв, а спершу необхщно окреслити набiр правил, якi давали б можливють прогнозування ефективностi економки для регулювання норм податкiв, державних затрат та Ыших фiнансових змЫних [4, С.810].
На противагу таким переконанням, Р.А. Масгрейв пщдавав сумшву твердження про те, що головною метою бюджетноТ полiтики е досягнення збалансованост бюджету, пiсля чого його необхщно залишити у спокоТ, покладаючись на вбудованi стабiлiзатори. Незважаючи на те, що дискрецiйнi змЫи монетарноТ полiтики можуть бути реалiзованi швидше, нiж змiни податкових ставок та рiвня витрат, перiод часу мiж прийняттям полiтичного рiшення та його результативнютю може бути набагато довшим. Крiм того, на його думку, бтьш довгостроковий вплив у довгостроковому зростанн для цих двох пiдходiв буде рiзним. Тому полп"ика стабiлiзацií не може здмсню-ватися без використання фюкальних заходiв, особливо в умовах значних економiчних коливань [5, С.613].
Глобальна фiнансово-економiчна криза 2008 -2009 рр. стала найгостршою за останн десятилiття та вперше пiсля ВеликоТ Депресií призвела до синхронного падЫня уаеТ свiтовоí економiки. Фiнансова криза, що зародилася в США, швидко поширилася на фiнансовi системи та економки iнших краТн.
Аналiзуючи розвиток фЫансового ринку в сучасних умовах, В.Д. Базилевич зазначае "Грунтуючись на результатах дослщжень монетарних пост кейнаан^в, можна стверджувати: таке явище, як нестабтьнють фiнансового ринку, мае ендогенний характер, саме тому неможливо забезпечити "точне" регулювання капь талютичного господарства, котре базуеться на активному використанн ринку фiнансових Ыструмен^в. За таких умов державi залишаеться тiльки реалiзувати гнучку економiчну полiтику, яка допускатиме можли-вiсть рiзних "режимiв" функцiонування економiки в межах юнуючоТ iнституцiйноí структури та врахувати фак-тори ТТ внутршньоТ дестабiлiзацií, що дасть змогу знач-но бiльше наблизитися до стану, який характеризуемся повною зайнятiстю, стабтьнютю ринкових цiн i сталим економiчним розвитком.". Вчений пiдкреслюе, що "фь нансовий ринок, з одного боку, е невщ'емною складо-вою будь-якоТ ринковоТ економiчноí системи, а з другого, за певних умов, - може виступати фактором поши-рення кризових тенденцм в економщ^ створюючи по-стiйну загрозу стабтьносл як нацiональних, так i свпл-вих економiчних систем. Усе це вказуе на необхщнють ефективного регулювання фЫансового ринку державою, й передуам дiевого контролю дiяльностi його профеай-них учасникiв - фiнансових Ыститупв" [6, С.12].
Наголошуючи на важливост участi держави у реаль зацп бюджетноТ полiтики, I. О. Лютий зазначае: "Саме криза створюе об'ективн передумови для якюних змiн в економiцi та суспiльно-полiтичному життi краТни, визна-чаючи необхiднiсть реформ, реструктуризаци економiки на основi iнновацiйних процеав i новiтнiх технологiй. За такого пщходу бюджетна полiтика - це не ттьки плану-вання перерозподту фiнансових ресурсiв через бюдже-тний механiзм, це насамперед фiнансування прюрите^в i проектiв iнновацiйного спрямування на дешька бюдже-тних перiодiв. Саме Ыновацмний розвиток економiки, технологiчний цикл реалiзацií загальнодержавних проек-тiв упродовж ряду бюджетних пер^в об'ективно визна-чае потребу в розробцi й реалiзацií кожним урядом зага-льнодержавноТ бюджетноТ стратегií" [7, С.16].
Внаслщок свiтовоí кризи 2008 - 2009 рр. бтьшють краТн знову з^кнулася з проблемою зростання дефiциту державного бюджету, при цьому не вс економюти пщ-тримують полiтику жорсткоТ бюджетноТ консолiдацií. Наприклад, Дж. Е. СшлЩ зазначае: "Внаслiдок трудно-щiв вiдновлення глобальноТ економiки будь-яке скоро-чення видаткiв та збiльшення податгав неминуче при-зведе до ще бтьшого уповiльнення росту економiки, в результат чого бiльшiсть краТн може опинитися у стаж рецесп". "Якщо ми не повернемося до основних прин-ципiв кейнсiанськоí економiчноí теори, то свiт прирече-ний на довготривалий спад" [2, С.353 - 355]. На його думку, зростання дефщиту бюджету та державних за-позичень на його покриття не впливатимуть на розмiри шфляцп, якщо на таку ж суму ^вну сумi державних запозичень) знизяться податки [8].
В. Бькнтер також допускае наявнють контрцикгмчно-го дефiциту у кризовi перiоди, пояснюючи це тим, що контрцишчний дефiцит поглинае приваты заощаджен-ня або монетизуеться у короткостроковому перюд^ але не зменшуе нагромадження капiталу у довгостроковому. ^м того, вiн зауважуе, що при проведены послщо-вноТ контрцишчноТ фiскальноí полiтики не виникае те-нденцií до зростання державного боргу та його стввщ-ношення до ВВП [8].
В економiчнiй науц видiляють три основнi концепту-альн пiдходи до бюджетноТ збалансованостi: щорiчного балансування, балансування протягом економiчного циклу та "функцюнальних фiнансiв".
Таке неоднозначне трактування поняття "дефiцит бюджету" в економiчнiй науцi та наявнiсть кардинально протилежних поглядiв щодо його доцтьност пов'язане з тим, що бюджетний дефщит е багатогранним явищем, в якому поеднуються як позитивы, так i негативн сто-рони. Тим не менш, дефщит бюджету е невщ'емною складовою бюджетноТ полiтики держави (Табл.1).
Використання бюджетного дефщиту як шструменту бюджетного регулювання дозволяе у короткостроковм перспективi пiд час спаду та депреси стимулювати еко-номiчне зростання та прискорити вихiд iз кризи, тодi як у середньо- та довгостроковому пер^ може призвести до кардинально протилежних наслщш.
Обфунтування доцiльностi зведення бюджету iз дефщитом та визначення безпечного його рiвня здмс-нюеться за такими основними критерiями, як розмiри дефiциту бюджету; доступы джерела його фшансуван-ня; напрям спрямування бюджетних видатюв, фаза економiчного циклу.
Таблиця 1. Позитивы та негативш сторони дефiциту бюджету
Позитивнi сторони та наслiдки зведення бюджету з дефщитом Негативж наслщки та загрози надмiрних обсягiв бюджетних дефiцитiв
1нструмент стимулювання економiчного розвитку - в умовах неповного використання фактор1в виробництва дефщитне фшансування державних Ывестицм сприяе зрос-танню ВВП та приватних швестицш (через вплив бюджетно-податково!' пол1тики на сукупний попит). 1ндикатор розширення масштабiв дiяльностi держави - витюнення приватних Ывестицм державними внасл1док р1зкого пщвищення процентних ставок або зам1щення приватного кредиту державним.
1нструмент державного контрци^чного регулювання (антикризово/ полтики держави) - у фаз1 спаду тимчасове зниження податив, що поширюеться на все населення, послаблюе зниження особистих доход1в та споживчих витрат, стимулюе сукупний попит. - надання податкових птьг швестицмного спрямування стимулюе вщновлення економ1чного зростання; - стимулювання видатк1в через ефект мультипл1катора сприяе пожвавленню економ1чно!' активност1, розвитку сум1жних галу-зей, створенню нових робочих мюць, п1двищенню споживчого попиту, вщновленню економ1чного зростання; - зростання дефщиту бюджету та державних запозичень на його покриття не впливатимуть на розм1ри Ыфляцп, якщо на таку ж суму (р1вну сум1 державних запозичень) знизяться податки; - контрцикл1чний дефщит поглинае приваты заощадження (монетизуеться) у короткостроковому перюд1, не зменшуючи нагромадження кап1талу у довгостроковому. Фактор зростання ризикв економ/'чно'/' дiяльностi та мак-роеконом/'чно'/' нестабiльностi - збтьшення обсяпв зовжшых запозичень та зростання зовыш-нього боргу; - збтьшення ктькосл короткострокових фшансових операц1й пор1вняно 1з середньо- та довгостроковими операц1ями; - зменшення обсяпв швестицм в економ1ку, зниження р1вня виробництва, упов1льнення темп1в економ1чного зростання; - в1д'емне сальдо торпвельного балансу; - пог1ршення Ывестицшно!' привабливост1 краТни; - зростання Ыфляцп як результат випуску в об1г додаткових грошей, або внасл1док збтьшення видатив бюджету на соц1аль-н1 виплати, тощо.
Джерело: [8, С.235 - 236]
Сьогодн бтьшють економю^в вже не вщносять дефiцит бюджету до категорп надзвичайних фЫансових явищ. У ПеpiOД пюля другот СвП"овоТ вiйни i по сьогоднь шнiй день зведення бюджету з дефщитом характерне для бтьшосп кратн свiту, у тому чи^ кратн з розвине-ною ринковою економiкою. Внаслiдок свiтовоT фЫансо-вот кризи у всiх, без виключення, кратн мало мiсце piзке зростання бюджетних дефщи^в (рис.1).
Бiльше того, кражи з розвиненою економiкою сього-днi демонструють значно вищi показники зростання дефщи^в, нiж краши з ринком, що формуеться. У про-вiдних кра'шах свiту вiдзначаеться юторичний максимум (за пiслявоенний перiод) рiвнiв бюджетних дефiцитiв та державних борпв.
% вiд ВВП
120,0
0,0
Г^гг-¿г.
2008
2009
2010
2011
2012
2013*
100,0 80,0 60,0 40,0 20,0
-♦-Дефщит (розвинеш ринковi краïни)
— - и - - Дефiцит (краши з ринком, що формуеться) —*— Борг (розвинеш ринковi краши) —X— Борг (краши з ринком, що формуеться)
Рис. 1. Динамка зростання бюджетних дефщшчв та
що формует
Джерело: [9]
Розмiри бюджетних дефщи^в значно перевищують безпечнi рiвнi, встановленi Маастрихтським договором у 1992 рощ та Пактом про стабтьнють та економiчне зростання, пщписаним у l997 рощ згiдно з якими бюджетний дефщит кра'ши-члена GC не може перевищувати 3 % ВВП, а державний борг - 60 % ВВП. Але, не дивлячись на досягнення домовленостей 15 вересня 2011 року у Страсбурзi щодо посилення вимог до Свропейського Пакту стабтьносл та бюджетной' дисциплЫи, зважаючи на значн розмiри накопичених державних боргiв, досягти передкризового рiвня дефiцитiв було досить важко.
борпв кра'Гн з ринковою економшою i кра'Гн з ринком, ся, у % до ВВП
Аналiз антикризових заходiв бiльшостi краТн свiту у 2008 - 2009 рр. свщчить про те, що прюритет надавався заходам, спрямованим на упов^ьнення економiчноï рецесп', та стимулюванню iснуючого, хоча й обмеженого еко-номiчного росту. На фон глобально!' кризи ризики зростання бюджетного дефщиту за рахунок збтьшення державного боргу, втрати ЫвестицмноТ привабливостi держави в цтому, висування можливих санкцiй до краТн GC, внаслiдок перевищення безпечних рiвнiв бюджетного де-фiциту, уряди кра'1'н вважали менш суттевими [10, С.22].
Зниження дтовоТ активностi пiд час кризи спричини-ло значне зниження доходiв, при цьому бiльшiсть краТн
також збiльшили видатки на пщтримку своТ'х eKOHOMiK, зросли бюджеты дефцити. Зростання бюджетних дефь ципв краТн з розвиненою eкономiкою склало в середньо-му близько 8 п. п., з 1% вщ ВВП у 2007 роц до майже 9 % вщ ВВП у 2009 роцк У таких краТ'нах, як Великобри-танiя, Гре^я, lрландiя, lсландiя, lспанiя, США та Япоыя, дeфiцит перевищив 10 % вщ ВВП. У 2010 роц сальдо бюджeтiв краТн з розвиненою економкою погiршилося ще й внаслщок наявностi нeдолiкiв у систeмi збору дохо-дiв, розширення стимулюючих заходiв (Нiмeччинi, США), значного обсягу оборонних видатгав (США). Ситуацiя ускладнюеться ще й тим, що старЫня населення у бть-шостi краТн та глобальн eкологiчнi проблеми спричиню-ють додатковий тиск на дeржавнi фЫанси.
Зростання дeфiцитiв вiдповiдно призвело до збть-шення iснуючих у бтьшосп краТн боргiв. Разом з тим, не можна зводити причини зростання борпв ттьки до нас-лщгав фЫансовоТ' кризи. Таке зростання е не сттьки нас-лiдком рeалiзацiï державних антикризових заходiв, сгаль-ки слабкою бюджетно-податковою полiтикою у попередн роки. Причинами такого рiзкого зростання борпв були як наслщки кризи, до яких можна вщнести зниження рiвня доходiв та обсягiв виробництва, падiння завищених цiн активiв, застосування контрцишчних заходiв бюджетного стимулювання, так i накопичeнi до кризи борги.
Державы борги зростали не ттьки у важк часи, не зменшувались вони й у бтьш сприятливi пeрiоди. В середин 2000-х рокiв рeакцiею деяких краТн на динамiчнe eкономiчнe зростання та збтьшення обсягiв податкових надходжень було зниження податюв та зростання видат-кiв на заробiтну плату, трансферты платежу включаючи пенсп, тощо. Причиною такого послаблення бюджетно'1' дисциплЫи було покращення бюджетного сальдо, що мало тимчасовий характер та не могло тривати вiчно.
У краТ'нах з ринком, що формуеться, рiвeнь державних борпв значно менший, ыж у розвинутих краТ'нах. Але слщ враховувати i те, що для них i допустимi мeжi боргу теж нижч^ оскiльки Тх можливють отримувати доходи обмeжeнi мЫливютю податковоТ бази та значним обсягом неофщмного сектору eкономiки, що випадае з-пiд оподаткування, а також низькою спроможнютю фь нансових рингав таких краТн поглинати значнi обсяги державних боргових зобов'язань. КраТни з ринком, що формуеться, уразливi й перед вторинними ефектами, викликаними проблемами державно!' заборгованостi краТн з розвиненою економкою, та можуть зiткнутися iз труднощами у рeфiнансуваннi iснуючого боргу при на-станнi строкiв його погашення. Ранiшe у свiтовiй прак-тицi широко практикувалося встановлення таких мак-симальних рiвнiв боргiв, як 60 % вщ ВВП - для краТн з розвиненою економкою та 40 % вiд ВВП - для краТн з ринком, що розвиваеться, осктьки вони знаходяться у зонi бiльшого ризику. Сьогодн за рiвнeм боргу краТ'ни умовно подтяють на три групи: краТ'ни, що перебувають в "зeлeнiй зонГ (рiвeнь боргу - до 60% ВВП), краТ'ни "жовтоТ зони" ^вень боргу - вiд 60% до 80% ВВП), краТ'ни "червоноТ зони", рiвeнь боргу яких перевищуе 80% ВВП. До краТн "зелено!' зони" вiдносять краТ'ни Балтiï та СхщноТ Свропи, якi переважно е новими членами Свро-пейського союзу. Таю краТни могли собi дозволити застосування стимулюючих та пщтримуючих бюджетно-податкових заходiв у кризовий перюд. Разом з тим, це не означае, що Тх фюкальний простiр е безмежним. Надмiрнe та необфунтоване розширення видатковоТ частини бюджету таких краТн, зростання дeфiциту та борпв може призвести до Тх швидкого переходу в групу краТн з пщвищеним борговим ризиком (краТни "жовтоТ зони"). Прикладом цього е 1спашя, яка з 2007 року дуже швидко нарощувала борги та вже в 2010 - 2011 рр.
опинилася в груп краТн "жовтоТ зони". КраТ'ни, як вже мали значш борги до кризи, були змушен проводити жорстку полiтику бюджетноТ консолщацп, що уповть-нило Тх вихщ з рeцeсiï, але подальше нарощування борпв загрожувало Т'м дефолтом.
У 2009 - 2012 рр. бюджетно-податкова полiтика у багатьох краТнах мала процишчний характер, що спричинено вщсутнютю бiльш-мeнш дешевого додатко-вого фiнансування. КраТ'ни змушен приймати новi заходи бюджетноТ консолщаци з метою виконання цтьових показникiв дeфiциту бюджету, замiсть того, щоб надати можливють спрацювати автоматичним стабозаторам. Уряди бтьшост краТн з метою скорочення державного боргу та дефщиту здмснювали заходи, спрямован на консолща^ю державних фiнансiв (скорочення видатгав та/або пiдвищeння податкiв), крiм сШа та Японiï, якi незважаючи на значш обсяги бюджетних дефщи^в та борпв у 2012 роц продовжували здмснювати заходи бюджетного стимулювання. Головними недолками бюджетноТ консолiдацiï е зниження доходiв у короткостроковому пер^ (найбiльшi втрати несуть rï, хто отримуе заробiтну плату), а також пщвищення рiвня бeзробiття, зокрема, довгострокового. ^м того, слiд враховувати, що бюджетний дефщит (профiцит) е не ттьки результатом проведення тТ чи ЫшоТ бюджетноТ полiтики, а й впливу тимчасових короткострокових або довгостроко-вих eкономiчних факторiв.
Висновки. Проаналiзувавши досвiд краТн щодо балансування бюджету в умовах кризи можна зробити наступн висновки, яга будуть корисними i для УкраТни. По-перше, антикризова полiтика держави буде ефекти-вною лише у тому раз^ якщо здiйснюватимeться з ура-хуванням усiх факторiв i особливостей нацюнальноТ' eкономiки. По-друге, з метою пом'якшення цишчних коливань мае розроблятися бюджетно-податкова поль тика держави, що вщповщатиме кожнiй фазi eкономiч-ного циклу з чiтким розмежуванням ïï заходiв у коротко-строковому, середньо- та довгостроковому перюдк Потрете, використання бюджетного дефщиту як Ыструме-нту бюджетного регулювання у короткостроковому пе-р^ стимулюе зростання та прискорюе вихщ iз кризи. По-четверте, бюджетна дисциплЫа мае доповнюватися заходами, спрямованими на стимулювання економки. У разi обмeжeностi наявних фЫансових рeсурсiв та залучення додаткових, застосування стимулюючих та пщтримуючих антикризових заходiв бюджетно-податковоТ полiтики мае доповнюватися компенсатор-ними заходами. По-п'яте, здмснюючи бюджетну консо-лiдацiю нeобхiдно враховувати не ттьки ïï потенцмш довгострога^ переваги, але й негативний вплив на eкономiчнe зростання та зайнятють населення у коротко- та середньостроковому перюдк По-шосте, проведення структурних реформ, на вщмшу вщ використання тимчасових сприятливих умов, е складним та тривалим процесом, але й бтьш результативним та сприятливим для бюджетнм консолiдацiï у довгостроковому перюдк
Список використаних джерел
1. Самуельсон П. Макроекономка [Текст]: пер. з англ. / П. Самуе-льсон, В. Нордгауз. - К.: Основи, 1995. - 544 с.
2. Стиглиц Дж. Е. Крутое пике: Америка и новый экономический порядок после глобального кризиса [текст] / Стиглиц Джозеф; [пер. с англ. В. Лопатка]. - М.: Эксмо, 2011. - 512 с.
3. Скидельски Р. Кейнс. Возвращение Мастера [текст] / Роберт Скидельски; пер. с англ. О. Левченко; [Науч. ред. О.Замулин]. -М.: ООО "Юнайтед Пресс", 2011. - 253 с.
4. СлглЩ, Джозеф Е. Економка державного сектора [текст] Пер. з англ. / А. Ол1йник, Р. Сктьський. - К.: Основи, 1998. - 854 с.
5. Масгрейв Ричард А. Государственные финансы: теория и практика [Текст]: пер. з англ. / Масгрейв Ричард А., Масгрейв Петти Б. - М.: Бизнес Атлас, 2009. - 716 с.
6. Базилевич В.Д. Розвиток фшансового ринку в сучасних умовах [текст] / В.Д. Базилевич // ФЫанси УкраТни. - 2009. - №12. - С.5 - 12.
7. Лютий 1.О. Теоретико - методолопчш засади бюджетноТ' пол1тики держави [текст] / 1.О. Лютий //Ф1нанси УкраТни. - 2009. - №12. - С.13 - 19.
8. Зимовець В.В. Державна ф1нансова пол1тика економ1чного розвитку [Текст]: [монограф1я] / Зимовець В.В.; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. - К, 2010. - 356 с.
9. Taking Stock. A Progress Report on Fiscal Adjustment [Електро-нний ресурс] / Fiscal monitor. International Monetary Fun [сайт]. -
А. Дышлевая, асп.
КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
October 2012. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fm/ 2012/02/fmindex.htm. - Назва з екрана.
10. Налоговая политика и пути выхода из кризиса [Електронний ресурс] / [Адигамова Ф.Ф., Анищенко А.В., Болдинова Е.С. и др.]; под ред. д.е.н., проф. Д.Г. Черника. - М., 2009. - 320 с. - Режим доступу: http://www.palata-nk.ru/php/content.php7idH941. - Назва з екрана.
Стаття надшшла до редакци 15.03.13
БАЛАНСИРОВАНИЕ БЮДЖЕТА В КОНТЕКСТЕ РЕАЛИЗАЦИИ АНТИКРИЗИСНОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА
Исследован зарубежный опыт балансирования бюджета в условиях кризиса. Проанализированы научные подходы к обеспечению бюджетной сбалансированности. Представлены предложения относительно реализации антикризисных мер бюджетно-налоговой политики в Украине.
Ключевые слова: дефицит бюджета, антикризисные меры бюджетно-налоговой политики, консолидация бюджетов, антикризисная бюджетно-налоговая политика в краткосрочном периоде, антикризисная бюджетно-налоговая политика в долгосрочном периоде.
A. Dyshleva, post graduate student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
THE NATIONAL BUDGET BALANCING IN THE CONTEXT OF GOVERNMENTAL ANTIRECESSIONARY POLICY
The paper considers international experience of balancing national budget under crisis conditions. Scientific approaches to achieving fiscal balance are examined. Some proposals are put forward to undertake anti-crisis activities as to fiscal policy in Ukraine.
Keywords: fiscal deficit, antirecessionary fiscal measures, fiscal consolidation, antirecessionary fiscal policy in a short term, antirecessionary fiscal policy in a long term.
УДК 331.15
А. Козенко, асп.
КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВЕРТИКАЛЬНОГО Ф1НАНСОВОГО ВИР1ВНЮВАННЯ
В УКРА1Н1
В статт/' nроаналiзовано проблематику формування i розвитку вертикального фнансового вирiвнювання в кон-текстi проце^в, що розпочалися пюля набуття УкраУною суверентету. Виявлено основн етапи i тенденцп розвитку вертикального фнансового вирiвнювання в Укра'Ш. З урахуванням цього сформульовано пропозицп щодо основних шляхiв подальшого реформування системи вертикального фнансового вирiвнювання в УкраУн'! в контекстi переходу ÏÏ до ринково/ економки, узгодження бюджетного законодавства краши 1'з законодавством про органзацю виконавчоï влади i мсцевого самоврядування та ншими законами, що визначають ïx функцй'.
Ключовi слова: мiжбюджетнi в/'дносини, вертикальне фнансове вирiвнювання, мiсцевi бюджети.
Постановка проблеми. Пюля здобуття УкраУною незалежност перед владою УкраТни постало чимало завдань серед яких було завдання сформувати та систему мiжбюджетних вщносин в УкраТ'ш. Ц вщносини в^фграють значну роль у соцiально-економiчнiй полчищ УкраТни, ïï державшй та репональшй полчищ, вплинули на характер вщносин центру i регюыв.
Протягом 1900-х рр. в Укран почала формуватися система вертикального фЫансового вирiвнювання, яка пройшла дегалька етатв за яких нагромадились серйозн проблеми, яга потребують розв'язання як в теоретичному, так i практичному планк Виникли суперечност мiж функщями, сферами вщповщальносп мюцевих оргаыв влади i фЫансовими можливостями Ух реалiзацiï. Це розбалансувало бюджетну систему краши, обумовило потребу ïï реформування i, зокрема, реформування системи вертикального вирiвнювання. Саме тому необхщно проаналiзувати етапи розвитку системи вертикального вирiвнювання, виявити помилки та на цм основi розро-бити пропозицп для розв'язання даних проблем.
Анал1з останшх дослщжень i публ1кацш. Станов-лення та розвиток системи вертикального фшансового вирiвнювання у сво'1'х працях дослщжували тага втиз-нян науковц як Волохова 1.С, Лушна I. О., Слухай С.В., Зайчикова В.В., Заброцька О.В., Шишко О.В. та н
Невиршеш частини загально'Т проблеми. Формування мехашзму вертикального фЫансового вирiвню-вання по суп пов'язане з реалiзацiею закономiрностей розвитку бюджетноТ системи i рiзним поеднанням прин-
цитв централiзму i децентралiзму в оргашзацп структу-рних взаемозв'язгав рiзних рiвнiв влади. Але аналiз нау-ковоТ л^ератури свiдчить, що не було спроб дослщити систему вертикального фiнансового вирiвнювання в Украïнi в контекстi ïï розвитку з набуттям УкраТни незалежносп. При цьому складнiсть оптимiзацiï цих органь зацiйних начал у будь-ягай державi пов'язана з вщсутнь стю адекватноï теоретичноï моделi вертикального фь нансового вирiвнювання як в плат формування дохщ-ноТ бази оргаыв мiсцевоï влади, так i адекватного роз-подiлу ïх витратних зобов'язань, що обмежують реаль зацю функцiй держави i органiв мюцевого самоврядування. Зрештою це загострюе фюкальш проблеми i дестабiлiзуе розвиток нацюнальноТ' господарськоТ' системи в умовах економiчного пiдйому i вщдаляе перспективу економiчного зростання держави.
Метою статт е дослiдження етатв розвитку вертикального фiнансового вирiвнювання в Украïнi.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Пiсля розпаду Радянського Союзу та проголошення УкраТни 24 серпня 1991 року незалежноТ держави, перед владою УкраТни постали ряд завдань для формування ефективно'1' бюджетноТ' системи, серед них важливим було створення ново'1' системи вертикального фЫансо-вого вирiвнювання.
На нашу думку становлення системи вертикального фЫансового вирiвнювання слiд виокремити в три етапи (табл.1).
© Козенко А., 2013
