CC BY
77
9. Кучерук В. В. Воздействие травоядных млекопитающих на продуктивность травостоя в степи и их значение в образовании органической части степи // Тр. МОИП. - 1963. -Т. 10. - С. 117-123.
10. Наумов Н. П. Очерки сравнительной экологии грызунов. - М.-Л.: АН СССР, 1948. - 203 с.
11. Новиков Г. А. Полевые исследования по экологии наземных позвоночных. - М.: Наука, 1964. - 503 с.
12. Пахомов А. Е. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных лесов Украины. В 2-х т. - Д.: ДГУ, 1998. - Т. 1. - 232 с., Т. 2. - 216 с.
13. Свириденко П. А. Значение грызунов в лесоразведении и защита от них питомников и полезащитных лесных полос // Тр. ин-та зоологии АН УССР. - К.: АН УССР, 1951. - Т. 6. -С. 3-45.
14. Смирнов В. С. Плотность населения мышевидных грызунов, изучение ее влияния на динамику возобновления растительного покрова // Тр. ин-та экологии растений и животных УрОАН СССР. - Свердловск, 1969. - Вып. 3. - С. 29-30.
15. Сукачев В. Н. Основные понятия лесной биогеоценологии // Основы лесной биогеоцено-логии. - М.: Наука, 1964. - С. 5-49.
Надійшла до редколегії 22.04.03.
УДК 598.1:591.5
О. І. Ситнік
Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка
БАГАТОРІЧНІ ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОСЕЛЕНЬ ТРЬОХ ВИДІВ ЬАСЕЕТЮАЕ (ЯЕРТІЬІА, SQUAMATA) В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Наведено дані семирічного моніторингу чисельності зеленої, прудкої та живородної ящірок у районі Канівського природного заповідника, які вказують на істотне зниження показників середньої щільності популяцій цих видів. Відмічено ознаки дестабілізації вікової структури популяції зеленої ящірки в районі заповідника, що пов’язано із антропогенною трансформацією середовища існування.
Вступ
Одним із найважливіших завдань сучасної популяційної екології є дослідження стану популяцій рептилій, в умовах антропогенного тиску на природне середовище. Для подальшого прогнозування змін популяційних параметрів за умов несприятливої екологічної ситуації, яка в багатьох регіонах України весь час погіршується, необхідно мати достовірні дані моніторингу стану популяцій. З іншого боку, при певній кількості екологічних досліджень даного спрямування, порівняно незначна частина присвячена власне порівняльній демекології наземних хребетних. Ще гірше склались обставини з популяційно-екологічними дослідженнями герпетофауни, яких на даний момент вкрай мало, особливо на території СНГ.
Зараз відомо, що багато видів плазунів і земноводних можуть бути модельними об'єктами - індикаторами у екологічних дослідженях [2-4; 10; 11; 13; 14]. Однак, за останнє десятиріччя в Україні практично відсутні систематизовані дані про багаторічну динаміку популяцій рептилій.
© Ситнік О. І., 2003
Динаміка населення, відбиваючи баланс між відтворенням та смертністю, є одним із найважливіших механізмів, що приводять потреби популяції у відповідність до можливостей оточуючого середовища. При цьому, незважаючи на чисельні праці як із загальних питань демекології хребетних [7], так і присвячені популяційно-екологічним характеристикам рептилій [13], спроби об'єднати окремі факти в загальну, узгоджену картину до цього часу не увінчалились успіхом. Велика строкатість таких відомостей пояснюється не стільки неповнотою чи неточністю сучасних екологічних уявлень, скільки масштабним руйнуванням оточуючого природного середовища, як це показано в теріологічних дослідженнях [9].
Згубний вплив змін ландшафтів за рахунок господарської діяльності та вирубок на популяції наземних хребетних вже давно добре відомий [8]. Для рептилій ця проблема вивчена набагато гірше.
Мета роботи - порівняти популяції трьох видів справжніх ящірок (Lacertidae, Sauria, Squamata, Reptilia) у межах ділянки придніпровського лісостепу, в умовах різного ступеню дії антропогенних чинників. Це надасть можливість у подальшому діагностувати та прогнозувати ймовірні популяційні та синекологічні реакції на дію певних екологічних факторів.
Матеріал і методи досліджень
Об'єктами досліджень обрані популяції трьох видів Lacertidae - прудкої (Lacerta agilis Linnaeus, 1758), зеленої (L. viridis Laurenti, 1768), та живородної (L. vivipara Jacq., 1787) ящірок. Нами були використані стандартні методики польових досліджень, які застосовуються в аут- і демекології [1; 5; 10; 12; 15]. Дані зібрані протягом 7 років (1995-2001 рр.) у Канівському природному заповіднику та інших ділянках поширення цих видів у регіоні (1999-2001 рр.).
Досліджено 7 популяцій прудкої ящірки (в районі м. Українка, м. Ржищіва, правобережжя Дніпра в районі м. Переяслава, на південь від Кагарлика, 3 популяції в районі м. Канева, та район Сміли, на захід від м. Черкаси), 4 популяції зеленої (Кон-ча-Заспа у південних околицях м. Києва, правобережжя Дніпра в районі Кагарлика та Переяслава, Канівський природний заповідник, та район Сміли, навпроти м. Черкаси) та 3 популяції живородної ящірки (м. Українка, м. Ржищів, Канівський заповідник).
Основні спостереження проводились у весняно-літній період, переважно у тра-вні-червні (період найбільшої агрегації в популяціях досліджуваних видів). Після попереднього визначення розподілу угруповань ящірок у кожному пункті досліджень закладено не менше двох стаціонарних пробних ділянок, де проводились спостереження, відлови та кількісні обліки. Для аналізу даних, ми використовували стандартні методи статистичної обробки та моделювання [5; 6; 12].
Результати та їх обговорення
Середня щільність більшості популяцій прудкої ящірки була невисокою (1015 екз./га). За сім років спостережень в районі м. Канева чисельність виду знизилася особливо помітно у правобережній популяції (у 2000 р. на 20 % у порівнянні з 1995 р.). Особливо різкий спад у популяціях правого та лівого берега р. Дніпро при-ходився на 1996 р. Після цього спад чисельності сповільнився, а після 1999 р. відбулась певна стабілізація чисельності популяцій на мінімальних значеннях (рис. 1). Згідно з нашими даними, існує дві основні причини такого падіння чисельності. Перша -антропогенний тиск на навколишнє середовище у вигляді господарської діяльності (що інтенсифікувалась в районі заповідника після 1995 р.), неконтрольованого вилову, промислового забруднення досліджених ділянок.
19 -і
Роки спостережень
Рис. 1. Середня щільність популяцій Lacerta agilis у Канівському заповіднику
Друга - нетипові погодні умови останніх років: практична відсутність сталої зимової погоди, широкий діапазон коливань температури, з промерзанням ґрунту позбавленого снігового покриву в 1996 р., що спричинило масову загибель ящірок на зимівлі, не властива для середньої смуги спека (до +38°С), особливо влітку 2001 р.
На нашу думку на чисельність ящірок майже не впливає прес із боку хижаків, зокрема у Канівському заповіднику, де за роки спостережень (згідно даних лабораторії екологічного моніторингу при заповіднику) щільність популяцій тварин, що живляться Lacertidae, не зазнала принципових змін. Очевидно, що популяції знаходячись під несприятливим впливом змінених умов знизили чисельність до значень, які є відносно узгодженими з новим екологічним становищем.
Прудка ящірка є високотолерантним еврибіонтом, і на відміну від зеленої, здатна до адаптації у значно більшому діапазоні значень факторів. Багаторічна динаміка чисельності зеленої ящірки (рис. 2) досліджувалась на базі Канівського природного заповідника (1995-2001 рр.).
Роки спостережень
Рис. 2. Сумарна щільність популяції Lacerta viridis у роки мониторингу
У рік початку кількісних обліків (1995 р.) чисельність виду в заповіднику була достатньо великою - показники біомаси коливались у межах 1,0—3,0 екз./га («Грушки»). Однак, вже в 1996 р. середня щільність угруповань зменшилась на 30 % у порівнянні з попереднім роком. У наступному 1997 р. відбулось коливання чисельності ще на 10 % у бік подальшого спаду. Таким чином, за період чоторирічних спостережень загальне зниження відносної щільності популяції становило 49 % (порівняно з показником 1995 р.). За період 1999—2001 рр. чисельність виду в заповіднику знижувалась повільніше, й на 2001 р. показник спаду становив 55,2 % по відношенню до 1995 р. Спостерігається зниження темпів скорочення популяції L. viridis, а не припинення цього процесу.
Дані про багаторічні коливання чисельності живородної ящірки у досліджуваному регіоні майже відсутні (рис. 3).
Звертає на себе увагу подібність багаторічної динаміки двох видів Lacertidae у районі Канівського заповідника протягом семи років моніторингу. За період спостережень середня щільність популяцій L. viridis та L. agilis мала добре помітну тенденцію до зниження, тільки з різною інтенсивністю. Очевидно, спостерігається спільна реакція на вказані чинники, з поправкою на видоспецифічні екологічні особливості, які також пов'язані зі ступенем толерантності по відношенню до цих чинників. Прудка та зелена ящірки займали суміжні стації у аналогічних біотопах, які на відміну від біотопів живородної ящірки, піддались значному антропічному впливу у вигляді господарської діяльності, особливо після 1995 р.
3,5
”-2,5
Н
О
’£
£ 2 &
«
х
^ 1 5 а и О
0,5 -
..................і-
Українка
■о.Шелестів (Канівський заповідник) - о.Круглик (Канівський заповідник)
1999
2000
2001
Рис. 3. Середня щільність трьох популяцій Lacerta vivipara в районі досліджень
Окремі прояви сильних морозів взимку 1996 та 1997 р. (кінець січня-початок лютого) та восени 1998 р. (листопад) мали згубний вплив на чисельність ящірок. Спалах сильної спеки в липні 2001 р. сильно позначився на циклах добової активності всіх трьох видів. Динаміка добової активності прудкої та зеленої ящірок набула характерний вигляд тільки в останню декаду серпня, а цикли добової активності Ь. vivipara відновились лише у вересні 2001 р.
Значне зниження рівня середньої щільності поселень Ь. viridis та Ь. а§іІі8, відмічене в районі Канівського природного заповідника та його околиць, навряд може
1
0
вважатись природнім за вже описаними ознаками. Наведені дані свідчать про дестабілізацію багаторічної динаміки чисельності досліджених популяцій ящірок за рахунок комплексної дії погодних умов та антропічних чинників.
Висновки
У популяціях L. viridis та L. agilis району Канівського природного заповідника за семирічний період моніторингу відмічене значне зниження середньої щільності яке носило стрибкоподібний характер, що є ознаками дестабілізації багаторічної динаміки чисельності, імовірно пов’язаної з комплексною дією антропічного впливу та погодно-кліматичних умов за цей термін. Встановлені спільні реакції з боку популяцій досліджених видів на дію антропічного впливу та погодно-кліматичних умов.
Окремі популяції живородної та всі поселення зеленої ящірки в регіоні досліджень потребують недекларативних заходів охорони. У особливо нестабільному стані перебувають локальні поселення Lacerta viridis у Конча-Заспі.
Библиографические ссылки
1. Баранов А. С. Признаки—маркеры в исследовании популяций животных / Зоологические исследования и мониторинг здоровья среды в заповедниках Черноземья. — Тула: ООПТ ЦЧЗР, 2000. — Вып. 2. — С. 13-18.
2. Гассо В. Я. Еколого-біохімічні особливості взаємодії прудкої ящірки (Lacerta agШs Ь.) з техногенним середовищем в умовах степового Придніпров’я: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — Д., 1998. — 17 с.
3. Захаров В. М., Чубинишвили А. Т. Мониторинг здоровья среды на охраняемых природных территориях. — М.: Центр экологической политики России, 2001. — 148 с.
4. Кармишев Ю. В. Плазуни півдня степової зони України (поширення, мінливість, систематика та особливості біології): Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — К., 2002. — 20 с.
5. Лаврик В. І. Методи математичного моделювання в екології. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 131 с.
6. Лакин Г. Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.
7. Максимов А. А. Многолетние колебания численности животных, их причины и прогноз. — Новосибирск: Наука, 1984. — 250 с.
8. Мякушко С. А. Особливості антропогенного впливу на популяції гризунів Канівського заповідника // Заповідна справа в Україні. — 1997. — Т. 3, вип.1. — С. 23-30.
9. Мякушко С. А. Изменение динамики популяций и сообщества грызунов в результате антропогенного воздействия на заповедную экосистему // Вестник зоологии. — 1998. — Т. 32, № 4. — С. 76-85.
10. Прыткая ящерица / Под ред. А. В. Яблокова. — М.: Наука, 1976. — 376 с.
11. Разноцветная ящурка / Под ред. Н. Н. Щербака. — К.: Наукова думка, 1993. — 237 с.
12. Руководство по изучению земноводных и пресмыкающихся / Под ред. Н. Н. Щербака. — К., 1989. — 172 с.
13. Ушаков М. В. О факторной структуре демографических данных прыткой ящерицы (Lacerta agШs) // Мат. І съезда герпетолог. о-ва им. А. М. Никольского «Вопросы герпетологии». — М., 2001. — С. 303-305.
14. Шарыгин С. А. Герпетологическая индикация и мониторинг окружающей среды // Влияние промышленных предприятий на окружающую среду. — М.: Наука, 1987. — С. 214-218.
15. Щербак М. М. Наукові і практичні основи системного моніторингу біологічних об'єктів // Проблеми сталого розвитку України. — К.: БМТ, 1998. — С. 165-166.
Надійшла до редколегії 05.05.03.
