CC BY
14УДК 616.12-008-056.25-053.81
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4118655
О. В. Денефшъ, О. О. Болюх, К. С. Юрив, С. М. Чарнош
АВТОНОМНА РЕГУЛЯЦ1Я СЕРЦЕВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ОС1Б 17-21 РОКУ З НЕДОСТАТНЬОЮ, НОРМАЛЬНОЮ I НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Тернопiльський нацiональний медичний ушверситет iM. I. Я. Горбачевського MO3 Украши
Summary. Denefil O. V, Bolyukh O. O, Yuriyev K. E, Charnosh S. M. AUTONOMIC REGULATION OF HEART ACTIVITY IN 17-21 YEARS OLD PERSONS WITH DIFFERENT BOGY WEIGHT - INSUFFICIENT, NORMAL AND OVERWEIGHT. -
I. Ya. Horbachevskiy Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine; e-mail: baduik_ns@ukr.net. Increase of body weight is one of the most pressing problems of modern medicine, it is associated with an increased risk of cardiovascular disease, metabolic syndrome, diabetes mellitus, non-alcoholic steatohepatosis, carcinogenesis. Obese people have altered parasympathetic or sympathetic activity of the autonomic nervous system. The aim: to study the features of autonomous regulation of the cardiovascular system in almost healthy young men and women with insufficient, normal body weight and overweight. Materials and methods. The survey included 173 student volunteers (82 men and 91 women) aged 16-23. Body mass index with insufficient body weight was less than 20 kg / m2, normal - 20-24.99 kg / m2, excess - 2529.99 kg / m2. All persons had their blood pressure measured. Spectral analysis of heart rate structure and cardiovascular tests were performed using the "ВНС-Микро". Results: In the supine position in the examined both sexes did not show a significant dependence of the indicators of autonomic regulation of heart rate on body weight, they are dominated by the tone of the parasympathetic division of the ANS. At orthostatic loading in the inspected adequate mechanisms of regulation work - the tone of parasympathetic part of ANS decreases and sympathetic grows. Only in women with normal body weight the activity of the suprasegmental part of regulation additionally increases, and in men with excess body weight the activity of the subcortical sympathetic vasomotor center remains unchanged. According to the results of autonomous tests, it was found that all persons had a normal sympathetic supply, and with insufficient body weight in men - parasympathetic. Also in women with normal body weight and overweight there is a violation of regulation by the ANS. Conclusion. The most optimal mechanisms of autonomic cardiovascular activity in physical activity in men with normal body weight, in women - with insufficient body weight.
Key words: autonomous regulation of cardiovascular system,
Реферат. Денефиль О. В, Болюх О. А., Юриив Е. Е., Чарнош С. М. АВТОНОМНАЯ РЕГУЛЯЦИИ СЕРДЕЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ У ЛИЦ 17-21 ГОДА С НЕДОСТАТОЧНОЙ, НОРМАЛЬНОЙ И ИЗБЫТОЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА.
Увеличение массы тела является актуальной медико-социальной проблемой, поскольку это состояние ассоциируется с повышенным риском развития сердечно - сосудистой патологии, метаболического синдрома, сахарного диабета, неалкогольного стеатогепатоза, канцерогенеза. Люди, страдающие ожирением, имеют измененную парасимпатическую или симпатичную активность автономной нервной системы. Цель работы: изучить особенности автономной регуляции сердечно - сосудистой системы у практически здоровых молодых лиц мужского и женского пола с недостаточной, нормальной и избыточной массой тела. Материалы и методы. Обследовано 173 студента - добровольца (82 мужчин и 91 женщин) в возрасте 16 - 23 лет. Индекс массы тела при недостаточной массе тела составлял менее 20 кг / м2, нормальной - 20 - 24,99 кг / м2, избыточной - 25-29,99 кг / м2. Всем обследуемым измеряли артериальное давление. Проводили спектральный
© Денефшь О. В., Болюх О. О., Юрив К. е., Чарнош С. М.
анализ структуры сердечного ритма и кардиоваскулярные пробы с помощью прибора "ВНС-Микро". Результаты. В лежачем положении у обследованных обоего пола не обнаружено значительной зависимости показателей автономной регуляции сердечного ритма от массы тела, у них преобладает тонус парасимпатического отдела АНС. При ортостатическом нагрузке у обследованных срабатывают адекватные механизмы регуляции - уменьшается тонус парасимпатического отдела АНС и растет симпатического отдела. У женщин с нормальной массой тела дополнительно возрастает активность надсегментарного отдела регуляции, а у мужчин с избыточной массой тела остается без изменений активность подкоркового симпатического вазомоторного центра. По результатам автономных проб установлено, что у всех обследованных имеет место нормальное симпатичное обеспечение, а у лиц с недостаточной массой тела (мужчин) - парасимпатическое. У женщин с нормальной и избыточной массой отмечено нарушение регуляции со стороны АНС. Вывод. Наиболее оптимальные механизмы автономного обеспечения сердечно - сосудистой деятельности в условиях физической нагрузки имеют место у мужчин с нормальной массой тела, у женщин - с недостаточной.
Ключевые слова: автономная регуляция сердечного ритма, масса тела, надсегментарный отдел регуляции,
Реферат. Денефшь О. В., Болюх О. О., Юрпв К. £., Чарнош С. М. АВТОНОМНА РЕГУЛЯЦ1Я СЕРЦЕВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ОС1Б 17-21 РОКУ З НЕДОСТАТНЬОЮ, НОРМАЛЬНОЮ I НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ Т1ЛА. Зростання маси тша е одною з найактуальшших проблем медицини сьогодення, оскшьки воно асощюеться з пвдвищеним ризиком розвитку серцево-судинно! патологи, метаболiчного синдрому, цукрового дiабету, неалкогольного стеатогепатозу, канцерогенезу. Люди, що страждають ожиршням, мають змiненi парасимпатичну або симпатичну активнiсть автономно! нервово! системи. Мета роботи: вивчити особливосп автономно! регуляцп серцево-судинно! системи у практично здорових молодих оаб чоловiчо! та жшочо! статi з недостатньою, нормальною та надлишковою масою тiла. Матерiали i методи. В обстеження взято 173 студенпв-добровольцiв (82 чоловшв i 91 жiнок) вiком 16-23 рошв. 1ндекс маси тiла при недостатнш масi тiла становив менше 20 кг/м2, нормальнiй - 20-24,99 кг/м2, надлишковiй - 25-29,99 кг/м2. Усiм обстежуваним вимiрювали артерiальний тиск. Проводили спектральний аналiз структури серцевого ритму т а кардюваскулярш проби за допомогою приладу "ВНС-Микро". Результати. У лежачому положеннi в обстежених обох статей не виявлено значно! залежностi показник1в автономно! регуляци серцевого ритму вiд маси тша, у них переважае тонус парасимпатичного ввддалу АНС. При ортостатичному навантаженш в обстежених спрацьовують адекватнi мехашзми регуляцi! - зменшуеться тонус парасимпатичного вщдалу АНС i зростае симпатичного. Тшьки у жiнок з нормальною масою тша додатково зростае актившсть надсегментарного вiддiлу регуляцп, а у чоловшв з надлишковою масою тша залишаеться без змш активнiсть шдшркового симпатичного вазомоторного центру. За результатами автономних проб встановлено, що в уах обстежених нормальне симпатичне забезпечення, а з недостатньою масою тша у чоловшв - парасимпатичне. Також у ж1нок з нормальною i надлишковою масою вiдмiчено порушення регуляцп з боку АНС. Висновок. За результатами дослщжень найбiльш оптимальнi мехашзми автономного забезпечення серцево-судинно! дiяльностi в умовах фiзичного навантаження у чоловшв з нормальною масою тша, у жшок - з недостатньою.
Ключовi слова: автономна регулящя серцевого ритму, маса тша, надсегментарний вщдш регуляци,
Вступ. З 1970 року у всьому свт зростае к1льк1сть людей з надлишковою масою тша,
1 в 2016 рощ приблизно 40 % дорослих i 18 % дней (5 - 19 рошв) мали шдвищену масу тiла [1]. У 2015 рощ 4 млн смертей були спричинеш надлишковою масою тша. Майже 40 % з них сталося у людей, як не страждали ожирiнням, а понад 60 % тих, як1 були пов'язаш з пiдвищеним iндексом маси тша, спричинеш серцево-судинними захворюваннями [2]. Економiчнi витрати на лiкування, пов'язаш з надмiрною масою тiла, у 2014 рощ становили
2 трильйони долари [3]. За прогнозами вчених у 2025 рощ ожиршня буде мати 18 % чоловшв i 21 % жшок [4]. На сьогодшшнш день розповсюдженим е визначення шдексу
маси тша (1МТ), який згвдно ВООЗ i Центру США з контролю та профшактики захворювань, мае становити в нормi вiд 18,5 до 24,9 кг/м2 [5], але вш також не враховуе вiдсоток вюцерального жиру, тому i не може вказати повшстю на ризик розвитку серцево-судинно! патологи. У рiзних кранах пропонуеться змiнити меж1 норми iндексу маси тiла [6, 7]. Аналiз показав, що еквiвалентнi метаболiчнi вiдхилення при 1МТ 25 кг/м2 у кавказщв, вiдповiдають 1МТ 22,9 кг/м2 для афроамериканщв, 21,5 кг/м2 для латиноамериканщв, 20,9 кг/м2 для китайщв i 19,6 кг/м2 для пiвденноазiатцiв [8]. Для еквiвалентного порiвняння поширенiсть метаболiчних ввдхилень при 1МТ 30 кг/м2 у кавказцiв, вщповщае 1МТ 24,5 кг/м2 для китайських американцiв i 23,3 кг/м2 для пiвденноазiатських [9].
Люди, що страждають ожирiнням, страждають вiд шдвищеного ризику смертностi через серцево-судиннi розлади, пов'язаш з постiйно зниженою парасимпатичною або змшеною симпатичною активацiею [10].
Метою роботи було вивчити особливосп автономно! регуляцп серцево-судинно! системи у практично здорових молодих оаб чоловiчо! та жшочо! статi з недостатньою, нормальною та надлишковою масою тiла.
Матерiали i методи. В обстеження взято 173 студенпв-добровольщв (82 чоловiкiв i 91 жiнок) Тернопiльського медичного ушверситету iменi I. Я. Горбачевського вжом вiд 16 до 23 рошв. Обстеження проведено за I типу медико-метеоролопчно! ситуацп, який зараз переважае у регюш. 1МТ при недостатнш масi тiла становив менше 20 кг/м2, нормальнш -20-24,99 кг/м2, надлишковш - 25-29,99 кг/м2. Уам обстежуваним вимiрювали артерiальний тиск.
Репрезентативнiсть вибiрки досягалася завдяки випадковому вiдбору студенпв. Перед обстеженням проводили опитування про самопочуття, недавно перенесенi захворювання, гострi стреси, вродженi чи хронiчнi хвороби, особливосп харчування, вживання алкоголю, кави, медикаменпв, тютюнопалiння. Обстежували практично здорових оаб з II групи здоров'я за умов пасивного неспання (м'язовий спокш, вiдсутнiсть сенсорних стимулiв), вдень (9.30-15.30), переважно в осiнньо-зимовий та раннш весняний перiод. Дослвдження були проведет у ввдповщносп до нормативних вимог, що дiють в Укра!ш, та норм, як1 застосовуються у мiжнароднiй практицi - правил 1СН GCP, Гельсшсько! декларацп (2000).
За допомогою приладу "ВНС-Микро" через 10 хв тсля спокойного лежання обстежуваного на кушетцi проводили реестрацш та аналiз серцевого ритму за допомогою спектрального аналiзу структури серцевого ритму у вихвдному станi та на 6-й хвилиш ортостатично! проби. Обстеження проводили вдень з 930 до 1530 год.
Для оцiнки спектрального аналiзу в клiно- та ортостазi використовували наступнi показники [11]:
а) частоту серцевих скорочень (ЧСС);
б) LF/HF - сшвввдношення потужностей спектра кардюритму в дiлянцi низьких i високих частот чи баланс симпатичних i парасимпатичних впливiв. Вимiрювання LF та HF проводиться у вщносних одиницях, як1 вiдображають ввдсотковий внесок кожно! коливально! складово! в загальну потужнiсть спектра, в1д яко! вщшмаеться потуж1сть VLF компонента. Характер симпатико-парасимпатично! дЦ оцiнюють за спiввiдношенням вщсоткових внеск1в (LF/HF);
в) % VLF - вiдсоток коливань хвиль дуже низько! частоти в загальнiй потужносп спектра, вiдображае вiдносний рiвень активносл енергометаболiчно! ланки регуляцi!;
г) % LF - вiдсоток коливань хвиль низько! частоти в загальнш потужносп спектра, вiдображае в1дносний рiвень активносп пiдкiркового симпатичного судинного (вазомоторного) центру;
д) % ОТ - ввдсоток коливань хвиль високо! частоти в загальнiй потужносп спектра, вщображае вiдносний рiвень активносп парасимпатично! ланки регуляцi!;
Для визначення уражень симпатично! чи парасимпатично! ланок автономно! нервово! системи (АНС) проводили кардюваскулярш проби: з глибоким диханням, 30/15, Вальсальви, ортостатичну, з iзометричним навантаженням [12]. Оцiнювання проб визначалося автоматично за допомогою програми аналiзу "Поли-Спектр".
1. Проба з глибоким диханням (Кдих). Обстежуваний протягом 1 хв i 5 с робив 6 дихальних циклiв. Протягом цього часу проводили реестрацш електрокардiограм. Результати проби вважали нормальними при показниках понад 1,4, граничними - при
показниках 1,2-1,4, патолопчними - при показниках, нижчих ввд 1,2 (парасимпатична недостатшсть).
2. Проба 30/15 (К 30/15). Обстежуваний змiнював положення з клшо- на ортостатичне. Протягом цього часу проводили реестрацш електрокардiограм. У здорових людей ЧСС при вставанш швидко зростае: максимальнi значения вiдмiчено тсля п'ятнадцятого удару, пiсля тридцятого удару ЧСС знижуеться. Спiввiдношения м1ж штервалами Я-Я на 15-му i 30-му ударах позначаеться як коефщент 30/15. Результати проби вважали нормальними при показниках понад 1,35, граничними - при показниках 1,21,35, патолопчними - при показниках, нижчих ввд 1,2 (парасимпатична недостатшсть).
3. Проба Вальсальви (К Вальсальви). Обстежуваний робив видих у мундштук на рiвнi 40 мм рт. ст. протягом 15-20 с. Увесь цей час проводили реестрацш електрокардюграм. Результати проби вважали нормальними при показниках понад 1,7, граничними - при показниках 1,3-1,7, патолопчними - при значениях, нижчих ввд 1,3 (парасимпатична чи симпатична недостатшсть при наявносп ще одного патолопчного значения зазначених показнишв).
4. Ортостатична проба (Орто). Обстежуваному в лежачому положеннi та на 6-й хв стояния вимiрювали АТс. Автоматично вираховувалася рiзниця тисков. Результати проби вважали нормальними при показниках, нижчих ввд 11, граничними - при показниках 11-25, патолопчними - при показниках понад 25 (симпатична недостатшсть).
5. Проба з iзометричним наваитажениям (1зо). Обстежуваному у стоячому положенш вимiрювали артерiальний тиск, пiсля чого вш лiвою кистю максимально стискав динамометр. Фiксували значения, i тсля цього протягом 3 хв обстежуваний стискав динамометр з силою 30 % ввд максимальних показнишв. Автоматично вираховувалася рiзниця АТд. Результати проби вважали нормальними при показниках понад 15, граничними - при показниках 10-15, патолопчними - при показниках, нижчих ввд 10 (симпатична недостатшсть).
Результати роботи та 1х обговорення. При вимiрюваннi артерiального тиску виявлено, що у чоловшв систолiчний тиск достовiрно зростае iз збiльшениям 1МТ (14,55±0,24, 15,49±0,23, 16,64±0,39 кПа), дiастолiчний тиск однаковий у чоловiкiв з недостатньою i нормальною масою тша (9,31±0,21 i 9,60±0,16 кПа), i пiдвищуеться при надлишковiй мас (10,00±0,22 кПа), порiвияно з недостатньою. У жшок систолiчний тиск найвищий при надлишковiй масi тiла (13,71±0,27, 13,80±0,17 i 15,22±0,47 кПа), порiвняно з недостатньою i нормальною, Дiастолiчний тиск у жiнок зростае при надлишковш масi (9,29±0,24 кПа), порiвняно з недостатньою (8,49±0,20 кПа), а при нормальнш масi тiла показник займае промiжне значения (8,79±0,16 кПа). У вах ж1нок, порiвняно з чоловжами, значения як систолiчного, так i дiастолiчного тиску були достовiрно меншими. Так1 вiдмiнностi можна пояснити меншими антропометричними даними у жшок (зрют i маса тiла).
Результати спектрального аналiзу серцевого ритму молодих оаб чоловiчо! та жшочо! стал з рiзною масою тiла наведено у таблицях 1-2.
У фоновому (лежачому) положенш виявлено бiльшi значения % ЬБ i ЬБ/НБ у чоловiкiв з нормальною масою тша, порiвняно з недостатньою, що вказуе на активацш тдшркового симпатичного вазомоторного центру. Таю результати узгоджуються з показниками систолiчного артерiального тиску i можуть вказувати на те, що навиъ нормальна маса тша може бути у майбутньому предиктором розвитку артерiально! гшертензи. У ж1нок з надлишковою масою тша, порiвияно з недостатньою, була меншою ЧСС.
У вах обстежених в ортостазi ввдбувалося адекватне зростаиня симпатичних впливiв (за ЧСС), знижения вагальних впливiв на роботу серця (% НБ). У жiнок з нормальною масою тша також зростала актившсть надсегментарних вiддiлiв регуляцi!, що може свщчити про збiльшения емоцiйного навантажения у них. Також у чоловшв з надлишковою масою тiла не змiнювався показиик % ЬБ, що може вказувати на послабления або недостатшсть регуляторних мехаиiзмiв. Проаиалiзувавши у них значения ЧСС, %НБ i ЬБ/НБ, порiвияно з особами з недостатньою i нормальною масою тша, можиа думати про такий мехашзм адаптацi!.
Виявлено статеву рiзницю у вегетативнш забезпеченостi регуляцi! серцево-судинно! системи. У жшок з надлишковою масою тша, порiвияно з чоловжами, спостер^алася
бшьша фонова актившсть холiнергiчних впливiв.
Таблиця 1
Показники регуляцп автономно'1 нервовоТ системи у молодих чоловiкiв з недостатньою, нормальною i надлишковою масою тша (М±т)
Показ-ник Недостатня маса тiла (П=19) Нормальна маса тша (П=46) Надлишкова маса тiла (П=17)
Фон Ортостаз Фон Ортостаз Фон Ортостаз
ЧСС, уд/хв. 72,79±2,04 94,84±2,48 ## 71,02±1,64 91,98±1,86 ## 72,92±2,28 89,50±2,65 ## &
% VLF 36,54±3,82 38,42±2,97 32,52±1,61 37,78±2,21 36,36±4,25 40,48±4,56
% LF 24,91±2,12 48,19±2,21 ## 31,65±1,97 & 45,29±1,77 ## 35,70±3,81 47,36±4,10
% НF 38,55±3,60 13,40±2,12 ## 35,82±2,36 16,92±1,59 ## 27,93±3,10 12,17±1,55 ##
LF/НF 0,75±0,09 5,40±1,10 ## 1,39±0,24 & 4,26±0,63 ## 1,56±0,29 4,40±0,54 ##
Примiтка. Тут i в наступнiй таблиц ## - достовiрнiсть рiзницi порiвняно з фоном; & - достовiрнiсть рiзницi порiвняно з особами з недостатньою масою тша; && - достовiрнiсть рiзницi порiвняно з чоловшами з нормальною масою тiла.
Таблиця 2
Показники регуляцп автономноТ нервовоТ системи у молодих жшок з недостатньою, нормальною i надлишковою масою тiла (М±т)
Показ-ник Недостатня маса тiла (П=22) Нормальна маса тiла (П=51) Надлишкова маса тша (П=18)
Фон Ортостаз Ортостаз Ортостаз Фон Ортостаз
ЧСС, уд/хв. 77,95±2,27 95,18±2,06 ## 75,47±1,31 93,88±1,63 ## 68,83±2,10 & 82,83±1,78# ##' &, &&
% ^^ 32,54±2,72 40,60±3,14 32,37±1,75 38,48±1,92 ## 28,52±2,58 36,10±2,95
% LF 28,78±1,93 43,88±2,67 ## 30,24±1,19 44,03±1,57 ## 31,58±2,91 44,09±2,57 ##
% ОТ 38,68±3,08 15,51±2,20 ## 37,40±1,92 17,43±1,61 ## 39,88±3,83 # 19,82±2,39 #' ##
LF/НF 0,93±0,14 3,97±0,49 ## 0,98±0,08 3,85±0,40 ## 1,08±0,22 2,72±0,31#' ##' &
Примiтки: # - достовiрнiсть рiзницi порiвняно з чоловшами.
В ортостазi при недостатнiй i нормальнiй масi тiла достовiрно! рiзницi у дослiджуваних показниках мiж чоловшами i жшками не виявлено. При надлишковш масi тiла у жшок вiдмiчено меншу ЧСС i LF/НF, бiльшi значения % НF. Так данi можна розцiнювати як недостатшсть регуляторних мехаиiзмiв, з одного боку, або бiльшi адаптивнi мехаиiзми. Ми схиляемося до другого, оск1льки не було вiдмiчено запаморочення i втрати свiдомостi у жодно! обстежувано!.
Осшльки виявлено напруження регуляторних механiзмiв у деяких груп обстежених, було проаналiзовано значення показник1в автономних проб (табл. 3).
За !х результатами встановлено, що в усiх обстежених виявлено граничш значення парасимпатично! регуляцп (за пробою з глибоким диханням). У чоловшв з недостатньою масою тша були граничш значення парасимпатично! регуляцп за пробою 30/15 (у вах шших групах показники вщповшали норм1). За пробою Вальсальви виявлено граничш значення у чоловшв з недостатньою масою тша, у жшок з нормальною i надлишковою. Останш даш можна розщнювати як фактори ризику розвитку серцево-судинних подiй у чоловшв з недостатньою масою тша. За даними ортостатично! проби та проби з iзометричним навантаженням усi показники ввдповшали нормi.
Таблиця 3
Результати кардшваскулярних тестш у молодих oci6 за рiзних типiв погоди (М±т)
Показник Маса тша
Недостатня маса тша
Чоловши (n=19) Жiнки (n=22)
Кдих 1,35±0,03 1,33±0,04
К30/15 1,22±0,02 1,51±0,14#
К Вальсальви 1,57±0,07 2,06±0,36
Зниження АТс (орто) 1,05±2,80 1,14±1,80
Прирют АТд ^зо) 17,63±2,46 18,86±0,93
Нормальна маса тша
Чолов^ (n=46) Жiнки (n=51)
Кдих 1,32±0,02 1,33±0,02
К30/15 1,44±0,04& 1,52±0,08
К Вальсальви 1,85±0,11& 1,70±0,07
Зниження АТс (орто) -2,65±1,30 2,08±1,13#
Прирют АТд ^зо) 22,39±1,04 18,06±0,94#
Надлишкова маса тша
Чоловiки (n=17) Жiнки (n=18)
Кдих 1,27±0,03 1,28±0,03
К30/15 1,59±0,11& 1,55±0,08
К Вальсальви 1,78±0,19 1,54±0,10
Зниження АТс (орто) -0,29±1,79 -4,21±1,68&, &&
Прирют АТд ^зо) 19,12±0,98&& 18,79±1,06
На пiдставi резyльтатiв аналiзy даних, наведених у робоп, можна зробити наступи висновки.
1. У лежачому положенш в обстежених обох статей не виявлено значно! залежностi показник1в вегетативно! регуляцп серцевого ритму вiд маси тша, у них переважае тонус парасимпатичного вiддiлy АНС. При ортостатичному навантаженнi в обстежених спрацьовують адекватш механiзми регyляцi! - зменшуеться тонус парасимпатичного вщдалу АНС i зростае симпатичного. Тшьки у ж1нок з нормальною масою тша додатково зростае активнють надсегментарного вiддiлy регуляцп, а у чоловшв з надлишковою масою тша залишаеться без змiн активнють подкоркового симпатичного вазомоторного центру.
2. За результатами автономних проб встановлено, що в yсiх обстежених нормальне симпатичне забезпечення, а з недостатньою масою тша у чоловшв - парасимпатичне. Також у ж1нок з нормальною i надлишковою масою ввдшчено порушення регуляцп з боку АНС.
3. Зростання маси тiла супроводжуеться зростанням артерiального тиску i напруженням механiзмiв регуляцп. Найоптимальнiшi механiзми автономного забезпечення серцево-судинно! дiяльностi в умовах фiзичного навантаження у чоловiкiв з нормальною масою тша, у жток - з недостатньою.
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому буде проведено кореляцшних аналiз з визначенням найоптимальшших механiзмiв регуляцп серцево! дiяльностi з боку АНС при рiзних значеннях 1МТ.
Лiтературa / References:
1. NCD Risk Factor Collaboration (NCDRisC). Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population-based measurement studies in 128.9 million children, adolescents, and adults. Lancet. 2017;390:2627-2642.
2. GBD 2015 Obesity Collaborators, Afshin A, Forouzanfar MH, Reitsma MB et al. Health effects of overweight and obesity in 195 countries over 25 years. N Engl J Med. 2017;377:13-27.
3. Dobbs R, Sawers C, Thompson F, et al. Overcoming Obesity: An Initial Economic Analysis. New York: McKinsey Global Institute; 2014. mckinsey.com/industries/healthcare-
systems-and-services/our-insights/ how-the-world-could-better-fight-obesity. Accessed July 1, 2018.
4. NCD-RisC. Trends in adult body-mass index in 200 countries from 1975 to 2014: a pooled analysis of 1698 population-based measurement studies with 19.2 million participants. Lancet 2016;387(10026):1377-1396.
5. World Health Organization. Obesity and overweight. Fact sheet no 311 January 2015. [cited 2016 20 April 2. Available from] http://www.who.int/ mediacentre/factsheets/fs311/en/.
6. W. H. O. Expert Consultation. Appropriate body-mass index for Asian populations and its implications for policy and intervention strategies. Lancet 2004;363(9403): 157-163.
7. Zhou BF. Predictive values of body mass index and waist circumference for risk factors of certain related diseases in Chinese adults-study on optimal cut-off points of body mass index and waist circumference in Chinese adults. Biomed Environ Sci 2002;15(1):83-96.
8. Deurenberg-Yap M, Schmidt G, van Staveren WA, et al. The paradox of low body mass index and high body fat percentage among Chinese, Malays and Indians in Singapore. Int J Obes Relat Metab Disord 2000;24(8):1011-7.
9. Gujral UP, Vittinghoff E, Mongraw-Chaffin M, et al. Cardiometabolic abnormalities among normal-weight persons from five racial/ethnic groups in the United States: a cross-sectional analysis of two cohort studies. Ann Intern Med 2017;166(9): 628-636.
9. Ding C, Chan Z, Magkos F. Lean, but not healthy: the "metab olically obese, normal weight" phenotype. Curr Opin Clin Nutr Metab Care 2016;19(6):408-417.
10. Laederach-Hofmann K, Mussgay L, Ruddel H. Autonomic cardiovascular regulation in obesity. Journal of Endocrinology 2000;164,59-66.
11. Heart rate variability: Standards of measurements, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the Notrh American Society of Pacing and Electrophysiology. Circulation. 1996;93(5):1043-1065.
12. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода / В. М. Михайлов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Иваново : Иван. гос. мед. академия, 2002. - 290 с. [Mikhailov V. M. Heart rate variability: experience ofpractical application of the
method/ VMMikhailov. - 2nd ed., Rev. and add. - Ivanovo: Ivan. state med. academy, 2002. - 290 p.]
Робота надшшла в редакщю 15.09.2020 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колеги тсля рецензування
