CC BY
63
7. Зв'язок змін слизуватих оболонок носа й рота з імунним статусом при впливі факторів навколишнього середовища / Бєляєва Н.Н., Шамарин А. А., Петрова И.В. та ін. // Гігієна й санітарія. -2001. - № 5. -С. 62-64.
8. Карелин А.О. Проблеми методології оцінки навколишнього середовища і їхнє рішення // Гігієна й санітарія. -2006. -№1. -С. 25-27.
9. Михайлова Е.В. Здоров'я дітей дошкільного віку на територіях з різним рівнем забруднення повітря // Охорона здоров'я Рос. Федерації. -2004. - № 6. -С. 25-27.
10. Мікробіологічна діагностика дисбактеріозів: Методичні рекомендації / Знаменський В.А., Дег-тяр Н.В., Кузьминський С.Н. та ін. - К., 1986. - 28с.
11. Савиков Е.Д., Ільїна С.В., Киклевич В.Т. Особливості інфекційної патології в дітей в умовах техногенного забруднення атмосферного повітря // Гігієна й санітарія. -2002. -№1. -С. 31-33.
12. Степанова И.В. Імунний статус дітей в умовах забруднення великого міста важкими металами // Гігієна й санітарія. -2003. - №. -С. 42-44.
13. Сучасні методи лабораторної діагностики // Здоров'я Донбасу. -2003. -№ 3. -С.89-92.
14. Щербакова Э.Г. Активація макрофагів біологічно активними речовинами й шляхи підвищення ефективності антибіотикотерапії: Автореф. дис. ... біол. наук. - М., 2003. - 19с.
♦
УДК 616.98.006.2:004.4’24:616-082
О.П. Штепа,
Т.М. Пономарьова,
Н.М. Жаданос,
О. В. Чебанова,
В. О. Петрова,
Л.В. Бразалук
Дніпропетровська міська санепідстанція (гол. лікар- к. мед. н. О.П. Штепа) Бабушкінська районна санепідстанція (гол. лікар - О.В. Чебанова) м. Дніпропетровськ
АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ -УМОВА ПОКРАЩЕННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ
Ключові слова: бактеріологічна лабораторія, інформаційні технології, єдиний автоматизований облік, комп ’ютерні електронні системи, моніторинг, санітарні норми Key words: bacteriological laboratory, information technologies, single automated account, computer electronic systems, monitoring, sanitary norms
Резюме. Выполнен ретроспективный анализ этапов компьютеризации бактериологических лабораторий. Критически проанализированы основные проблемы, которые препятствуют созданию единого автоматизированного учета состояния заболеваемости населения и качества контролируемой продукции. Проведен анализ современных электронных систем для осуществления единого мониторинга санитарномикробиологических показателей. Разработаны рекомендации по усовершенствованию системы электронного учета санитарно-гигиенических параметров.
Summary. The retrospective analysis of stages of computerizing of bacteriological laboratories is executed. Basic problems which hinder to creation of the single automated account of the state of morbidity of population and quality of the controlled products are critically analyzed. The analysis of the modern electronic systems for realization of the single monitoring of sanitary-microbiological indexes is conducted. Recommendations on the improvement of the system of electronic account of sanitary-hygienic parameters are developed.
Не буде перебільшенням наголосити, що державна санітарно-епідеміологічна служба міста на сьогодні займає одне з провідних місць в області щодо впровадження нових інформаційних технологій у практичну діяльність. Не залиши-
лись осторонь від впровадження нових інформаційних технологій у практичну діяльність і бактеріологічні лабораторії санітарно-епідеміологічної служби.
Для виконання досліджень на сучасному рівні
першочерговою задачею є переоснащення мікробіологічних лабораторій, впровадження автоматизації та комп'ютерних програм.
Підставою для цього є міцний кадровий потенціал бактеріологічних лабораторій санітарно-епідеміологічної служби міста, наявність комп’ютерів практично в усіх бактеріологічних лабораторіях та достатньо високий рівень комп’ютерної підготовки фахівців цих лабораторій.
Процес комп’ютеризації в бактеріологічних лабораторіях розпочався з 2000-х років. Першим етапом був збір, облік та зберігання інформації (щоквартальні, річні звіти, моніторинг за об'єктами зовнішнього довкілля, заявки на поживні середовища, бактеріологічні препарати тощо, облік їх наявності, контроль за повіркою засобів вимірювальної техніки та інше).
Другий етап - обробка та аналіз отриманих даних. На цьому етапі вже почав діяти зворотний зв'язок, а саме - електронною поштою інформація із обласної санепідстанції надходить у міську та районні санепідстанції.
Наступним етапом розвитку інформаційних технологій стала розробка спеціальних програм. Була розроблена програма «Ері&пБ), котра забезпечує здійснення автоматизованого спостереження за станом захворюваності населення на гострі кишкові інфекції, вірусний гепатит тощо.
Необхідність проведення якісного клініко-мікробіологічного моніторингу за внутрішньо-лікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах потребувала від нас розробки технічного завдання для створення комп'ютерної програми, одним із блоків (підсистемою) якої став лабораторний контроль якості проведення профілактичних заходів та стеження за внутрішньо -лікарняними інфекціями.
Використання цієї програми дозволяє отримати об' єктивну санітарно-епідеміологічну інформацію, необхідну для забезпечення раціонального планування, здійснення та коригування заходів з профілактики та боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями.
Було б непогано мати програми, які б об'єднували питання ефективності поточного санепід-нагляду: це і питання результативності лабораторного контролю в лікувально-профілактичних закладах, у тому числі внутрішньовідомчий контроль, моніторинг за якістю питної води, деяких харчових продуктів, що споживаються населенням, та ряд інших питань.
Але якщо ці програми потребують у цілому технічного забезпечення, то програма, яка стосується оцінки гігієнічної безпеки харчових продуктів, не може бути створена до тієї пори,
поки не буде проведена стандартизація результатів проведених досліджень та єдина методика їх оцінки, з тим щоб вони могли лягти в основу комп' ютерної програми.
Про які комп’ ютерні програми можна вести мову, якщо, наприклад, такий один і той самий молочнокислий продукт, як сметана, що виробляється різними фірмами, оцінюється за різними Технічними умовами по-різному. Наприклад, відсутність у сметані БГКП (бактерії групи кишкових паличок) варіюється в межах від
0,1 до 0,0001. Також кожен виробник у систему контролю якості закладає різні мікробіологічні показники безпеки.
Методика визначення БГКП у різних продуктах виконується у відповідності до більш ніж 10 нормативних документів.
За останні роки у світовій мікробіологічній практиці істотно змінилися принципи діагностики і лабораторне устаткування для проведення досліджень. Проте методи дослідження і устаткування наших бактеріологічних лабораторій практично залишились на рівні 60-70-х років ХХ століття. Практичні бактеріологічні лабораторії, в цілому, не забезпечені мікробіологічними аналізаторами, тест-системами, одноразовим посудом.
Щорічно в районній санепідстанції обробляється понад ніж 20 тис. документів. У цей процес залучені і фахівці бактеріологічних лабораторій. Тільки нормативних документів, які регламентують проведення досліджень, понад 200, а зміни до них приходять щорічно безперервним потоком.
В Україні на сьогодні офіційно діють розроблені ще за радянських часів деякі ГОСТи, ТУ, ДСТУ та інші методичні вказівки. Ряд ГОСТів, ТУ, ДСТУ та інших методичних вказівок, діючих в Україні, донині не переглянуті, хоча вони, безумовно, потребують удосконалення і приведення у відповідність до сучасних досягнень науки і практики та в плані гармонізації з європейськими нормами і стандартами методів санітарно-бактеріологічних досліджень. Також потребує нагального вирішення проблема розробки уніфікованості та стандартизації існуючих методів досліджень, без яких неможливе впровадження комп' ютерних технологій у практичну діяльність бактеріологічних лабораторій.
Ще не напрацьована в країні достатня нормативна база, яка регламентує безпечність тієї чи іншої продукції, а багато існуючих санітарних нормативів не відображають існуючу загрозу. Необхідне створення такої нормативно-методичної бази, яка б відповідала сучасним вимогам науки і практики.
10/ Том XV/1
97
Так, наприклад, показники безпечності харчових продуктів, що надходять сьогодні в Україну, оцінюються згідно з “Медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів” № 506189, які затверджені ще у 1989 році, тому не мають вимог до значної кількості сучасних продуктів харчування, продовольчої сировини. У відповідності до сучасних технологій виробництва потребують корекції й окремі мікробіологічні показники безпеки [1].
Діючими наказами МОЗ України № 234 від 10.05.07. та №181 від 04.04.08 рекомендовано використання комп’ютерної програми Whonet у ході мікробіологічного моніторингу за внутріш-ньолікарняними інфекціями.
Програма розроблена ВООЗ і дозволяє систематизувати результати досліджень мікробіологічних ізолятів, проводити комплексний аналіз виділеної мікрофлори, визначення розподілу мікроорганізмів по антибіотикорезистентності, встановити фактори ризику погіршення епідеміологічної ситуації відділення стаціонарів міста.
На жаль, доки, з одного боку, усі бактеріологічні відділи або бактеріологічні лабораторії лікувально-профілактичних закладів міста не будуть забезпечені сучасними комп’ ютерами, а усі комп’ютери в цих закладах не будуть зв’язані електронною мережею, з другого боку -не будуть укомплектовані ставки госпітальних епідеміологів, програма Whonet не буде працювати належним чином.
Основну роль у питаннях організаційно-методичного, нормативного та програмного забезпечення повинні на себе взяти провідні наукові
інститути країни. Скільки б ми не розробляли програм і які б добрі вони не були, доки не буде єдиного по всій Україні стандарту - мети ми не досягнемо.
Таким единим стандартом, на нашу думку, може стати Lotus Notes/Domino. І тоді по всій санепідсужбі України буде єдиний інформаційний простір.
Технологія Lotus Notes/Domino дозволить максимально збирати інформацію, узагальнювати та направляти зацікавленим інстанціям.
Це дозволить санітарно-епідеміологічним станціям України, в тому числі бактеріологічним лабораторіям, використовувати програми, створені в різних регіонах України.
Впровадження Lotus Notes/Domino - задача, яка дозволить об' єднати санепідстанції між собою та обласною СЕС. Причому програми повинні створюватися за клієнт-серверною технологією [2].
Таким чином, майбутнє державної санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі бактеріологічних лабораторій, ефективність їх роботи в цілому, нерозривно пов'язані з впровадженням у практичну діяльність сучасних інформаційних технологій. Необхідна модернізація лабораторій, яка складається з багатьох чинників - спеціалізованої підготовки персоналу, удосконалення нормативних документів, технічного переоснащення, втілення нових сучасних технологій, комп’ ютеризації лабораторних методів дослідження, створення безпечних умов праці, тобто всього того, що ми вкладаємо у поняття якості досліджень[3].
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Майстренко Є. Необхідно окреслити перелік та послідовність дій різних служб / Є. Майстренко // СЕС. Профілактична медицина. - 2009. - № 2-3. - С. 41.
2. Трет’якова Л. Лабораторний контроль за особливо небезпечними інфекціями / Л. Трет’якова //
СЕС. Профілактична медицина. - 2008. - № 3. - С. 55.
3. Черненко Л. Електронний документ: інформація для роздумів, аналізу та планування / Л. Чер ненко // СЕС. Профілактична медицина. - 2008. - № 1 - С. 99.
♦
