CC BY
62
Легкая степень дисплазий может регрессировать. Умеренная и тяжелая дисплазия часто переходят в рак. Комплексным методом обследовано 114 женщин с дисплазией шейки матки на фоне папилломавирусной инфекции. Доказано преимущество радиоволнового метода забора биопсийного материала в существенном улучшении качества гистологической диагностики патологических состояний шейки матки.
Ключевые слова: цито-гистология, шейка матки, дисплазия, папилломавирус.
dysplasia may regress, medium and heavy often turns into cancer. By complex method inspected 114 women with cervical epithelial dysplasia on the background of pspillomaviruses infection. It was shown advantage of radiowave method taking of biopsy material in improvement of quality histological diagnostics of pathological conditions cervics uteri.
Key words: cyto- histology, cervix of uteri, cervical dysplasia, papillomaviruses.
УДК 616.311.2-002.2-07
АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА
Проведені нами клінічні та морфологічні дослідження ясен у хворих на запальні захворювання ясен за запропонованою методикою в порівнянні із результатами дослідження із контрольною групою є більш інформативним та ощадливим по відношенню до живих тканин та суттєво урізноманітнює вже існуючі методи діагностики запального процесу в яснах.
Ключові слова: ясна, епітелій, діагностика, гінгівіт.
Робота є фрагментом дослідження за ініціативною тематикою, яка виконується працівниками ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» - «Вивчення закономірностей структурної організації внутрішніх органів в нормі та при патології», номер державної реєстрації - 0106 и 003236. Автори виконувалии фрагмент теми щодо будови ясен в нормі та при патологічних станах.
На сьогоднішній день згідно даних літератури в арсеналі клінічних методів діагностики, а саме серед спеціальних методів дослідження виділяють індексну оцінку стану тканин пародонта [7]. Індекси умовно класифікують на три групи [2,3]: гігієнічні; гінгівальні; пародонтальні. Саме група гігієнічних індексів нам вказує на наявність та інтенсивність запальних процесів в яснах. Самим поширеним серед вищенаведених індексів є проба Шиллера-Писарєва (глікогенові проба) [5,6]. Патоморфологічним підґрунтям даної проби є підвищення гліколітичних процесів у вогнищі запалення, та накопичення метаболітів у клітинах шипуватого шару. Методика проведення якої включає в себе обробку ясен розчином Шиллера-Писарєва, який змінює колір за наявності глікогену. Клінічна картина запальних уражень пародонта багатогранна та складна в діагностиці за рахунок неможливості проведення всебічного комплексу додаткових методів обстеження. Ясна згідно діючої гістологічної номенклатури орган ротової порожнини, що вкриває губну та язикову поверхні альвеолярного відростка верхньої та нижньої щелепи [4].
Аспекти морфологічної будови ясен в теперішній час привертають загальну увагу як вітчизняних так і закордонних вчених. Інтерес до даної проблеми викликається необхідністю виявлення етіології та патогенезу багато чисельних порушень в даній ділянці, таких як хронічний катаральний гінгівіт.
Метою роботи було підвищення ефективності та урізноманітнення спеціальних методів діагностики запальних процесів в яснах та з’ясувати патогенетичні аспекти перебігу хронічного катарального гінгівіту.
Матеріал і методи дослідження. Об’єктом для дослідження слугували ясна як живих осіб, так і фрагменти ясен взяті у загиблих від нещасних випадків за наявності відповідного дозволу. Живими особами в кількості 50 випадків були оглянуті, за добровільною згодою, хворі, які зверталися на кафедру терапевтичної стоматології ВДНЗ України "УМСА"
В роботі нами використані наступні методи дослідження - макроскопічне вивчення стану ясен з використанням суміші Шифф-йодна кислота для диференціації різних
анатомічних зон ясен в нормі, та з метою діагностики запальних захворювань ясен. Дослідження проведено на 5 препаратах слизової оболонки ясен людини, які одержані від осіб чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 40 років, що померли від нещасних випадків та причин не пов’язаних з травмами ротової порожнини. Матеріали для дослідження взяті в бюро судово-медичної експертизи за наявності відповідного дозволу. Розподіл матеріалу здійснено згідно вікової класифікації Автанділова Г.Г. Матеріали взято із давністю біологічної смерті від 3-х до 48 годин в залежності від задач його подальшого використання. Гістологічні методи дослідження матеріалу застосовували для верифікації запального процесу в яснах. Електронно-мікроскопічні дослідження матеріалу проводили для вивчення ультраструктурної організації та при запаленні. Частина матеріалу (6 фрагментів), після фіксації в нейтральному 10% формаліні, та виготовлення парафінових блоків, одержували зрізи, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. Друга частина матеріалу, 6 фрагментів ясен, розміром 0,4-0,3 см, безпосередньо після забору матеріалу, фіксувалася в 4% розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері протягом доби при температурі 4°С. Після промивки в фосфатному буфері і постфіксації по Milong [9], матеріал обробляли за правилами, прийнятими в трансмісійній електронній мікроскопії, і заливали в ЕПОН-812.
Для попереднього вивчення матеріалу на світлооптичному рівні із отриманих блоків виготовляли серійні напівтонкі зрізи на мікротомі МПС-2, спеціально адаптованому для цієї мети. Отримані зрізи фарбували 0,1% розчином толуїдинового синього на фосфатному буфері. Після вивчення напівтонких зрізів методом прицільного мікротомування на ультротомі УМТП-4, отримували ультратонкі зрізи. Контрастування тканин в зрізах проводили спочатку в насиченому розчині уранілацетату, а потім у цитраті свинцю. Вивчення і фотографування об’єктів здійснювалось в електронному мікроскопі МБР-100 при прискореній напрузі 75 кВ.
Результати дослідження та їх обговорення. При проведенні клінічного обстеження хворих у стоматолога основними скаргами були кровоточивість ясен, під час чищення зубів, неприємний запах з порожнини рота, біль та неприємні відчуття у яснах. Макроскопічне дослідження проводилося при загальному стоматологічному хворих осіб із визначенням наступних відділів ясен. Міжзубний ясенний сосочок - ділянка ясен трикутної форми, яка заповнює проміжки між сусідніми зубами. Вільна частина ясен - її край - вільно прилягає до поверхні зуба і відокремлена від нього лише вузенькою щілиною (ясенною борозною). Вона не має щільного прикріплення до окістя та має здатність до зміщення. Розмежувальною лінією між вільною та прикріпленою частиною являється ясенний жолобок, який проходить паралельно ясенному краю і по рівню відповідає, приблизно, дну ясенної борозни. Прикріплена частина ясен міцно зрощена із окістям альвеолярних відростків щелеп. її поверхня хвилеподібна, за рахунок чергування при-піднятих відділів і жолобків. Останні відповідають глибоким епітеліальним гребінцями, які інвагінують у власну пластинку слизової оболонки. Хвилеподібність ясен більш виражена у чоловіків ніж у жінок і зникає при набряку. Згідно Бикова В. Л. така будова відображає адаптацію ясен до механічних навантажень [4].
При макроскопічному огляді осіб, ясна яких були уражені хронічним катаральним гінгівітом, нами запропонований принципово новий метод діагностики запальних захворювань тканин пародонта із застосуванням суміші Шифф-йодна кислота. На цей метод нами разом із Іленко Н. M., та Островською Л. Й. отриманий патент за № 15803 [8]. Запропонований спосіб ґрунтується на виявленні глікогену епітелію ясен та нейтральних мукопротеїдів, вміст яких різко збільшується при хронічному запаленні, шляхом прижиттєвого забарвлення ясен сумішшю Шифф-йодна кислота (рис.1).
Полісахариди та їх комплекси - дуже нестійкі з’єднання, які чутливо реагують на різноманітні зсуви обмінних процесів в організмі. Являючись суттєвими морфологічними компонентами слизової оболонки альвеолярного відростка та основної речовини сполучної тканини, вони відіграють важливу роль у забезпеченні трофічних фізіологічних процесів, посідаючи провідне місце у розвитку низки запальних процесів ясен [9]. Забарвлення здійснювали наступним чином. Після візуального обстеження порожнини рота, поверхню ясен змащували сумішшю Шифф-йодна кислота протягом однієї хвилини з наступним полосканням порожнини рота 3% розчином перекису водню і за інтенсивністю забарвлення слизової оболонки ясен в різні відтінки пурпурно-червоного кольору, діагностували наявність патології (рис. 2.).
Рис. 2. Хронічний катаральний гінгівіт. Рис. 2. Хронічний катаральний гінгівіт з
Забарвлення - суміш Шифф-йодна кислота. явищами вакуолізації епітеліоцитів та інфільтратами
сполучнотканинного сосочка. Заб. г.-е. Зб.: *400.
При клінічному дослідженні було оглянуто 50 осіб, із застосуванням запропонованого способу діагностики запальних захворювань тканин пародонта у 20 оглянутих було виявлено наявність запального процесу ясен різної інтенсивності (рис. 2.). Отже дана методика є альтернативною та досить інформативною, та на відміну від існуючих способів діагностики дозволяє визначити не лише наявність запального процессу в яснах, й а чітко вказує на особливості патоморфозу.
В результаті проведеного морфологічного дослідження нами визначені наступні гістологічні особливості перебігу запалення різної інтенсивності. При низькому ступені інтенсивності хронічного катарального гінгівіту, епітелій прикріпленої частини ясен набряклий за рахунок вакуолізації шипуватих клітин. При цьому цитоплазма їх збільшена у розмірах і в ній спостерігається накопичення вакуолей, що містять воду (гідропічна дистрофія). Спочатку в шипуватих клітинах, які розміщуються над проміжними клітинами спостерігається накопичення мілких перинуклеарних вакуолей (рис. 2). По мірі досягнення епітеліоцитами поверхні слизової оболонки вакуолі збільшуються, а ядро зморщується (каріопікноз). При цьому формуються великі клітини з пустою цитоплазмою які носять назву пойкілоцити. Очевидно, що вакуольна дистрофія шипуватих клітин відбувається за рахунок набряку сполучнотканинного сосочка, який дифузно інфільтрований сегментоядерними лейкоцитами.
При хронічногму катаральному гінгівіті високої інтенсивності, мікроскопічно при забарвленні гематоксиліном та еозином епітелій прикріпленої частини ясен потовщений за рахунок вакуолізації клітин шипуватого шару. Останні містять пікнотичні ядра, навколо яких виявляються вакуолі заповнені рідиною (гідропічна дистрофія). Іноді вакуолі зливаються між собою, формуючи балони, що свідчить про розвиток у клітинах балонної дистрофії. При цьому ядра майже повністю відсутні, що свідчить про незворотність дистрофічного процесу. Необхідно відмітити, що міжклітинні зв’язки між деякими шипуватими клітинами зберігаються у вигляді еозинофільних перснів. Проте, серед пластів епітелію зустрічаються лейкоцитарні інфільтрати, в яких міжклітинні зв’язки порушені за рахунок спонгіозу. Поверхневі клітини шипуватого шару зберігають свої контури за рахунок добре вираженого міжклітинного та еозинофільного прошарків.
Хронічний катаральний гінгівіт клінічно зустрічається переважно у дітей та у осіб молодого віку та морфологічно характеризується перевагою ексудативної фази запалення. При цьому клінічно відмічається наявність немінералізованих зубних відкладень на фоні набряку та гіперемії прикріпленої частини ясен із виділенням ексудату.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Отримані дані є морфологічним обґрунтуванням для подальшого вивчення направленості запальних процесів процесів різних за патоморфозом та клінічними проявами та розробки індивідуальних методів корекції діагностованих змін морфогенезу ясен при різних формах запалення.
1. Афанасьев Ю. И. Г истология / Ю. П. Афанасьев, Н. А. Юрина. - М.: Медицина, 1999. - 236 с.
2. Балин В. Н. Практическая периодонтология / В. Н. Балин, А. К. Иорданишвили, А. К. Ковалевский.
- Спб.: Питер, 1995. - 257 с.
3. Барер Г. М. Болезни пародонта. Клиника, диагностика, лечение: [учебно-методическое пособие] / Г. М. Барер, Т. И. Лемецкая. - М.: Медицина, 1996. - 86 с.
4. Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / В.Л. Быков. - Санкт-Петербург: “Специальная литература”, 1998. - С. 19-25.
5. Данилевский М. Ф. Терапевтична стоматологія / Данилевский М. Ф., Борисенко А. В., Політун А. В.
- К.: Здоров’я, 1996. - 240 с.
6. Данилевский М. Ф. Заболевания пародонта / Данилевский М. Ф., Магид Е. А., Мухин Н. А., М.: Медицина, 1993. - 320 с.
7. Терапевтическая стоматология / [Боровский Е.В., Иванов В.С., Максимовський Ю.М., Максимовская Л.Н.]. - М.: “Медицина”, 2001. - С. 317-323.
8. Пат. 15803 Україна, МПК G 01 N 33/68. Спосіб діагностики запальних захворювань тканин пародонта / Іленко Н.М., Островська Л.Й, Гасюк Н.В. - № 200600696; заявл. 26.01.2006; опубл.17.07.2006, бюл №7.
9. Пирс Э. Гистохимия / Э. Пирс. - М.: изд. иност. литер.,1962. - 960 с.
АСПЕКТЫ ДИАГНОСТИКИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА Чоловский М.О., Гасюк Н.В., Ерошенко Г.А.
В результате проведенных исследований выявлено что данная методика является более информативной и щадящей в отношении тканей десны, поскольку используется йодная кислота. Целесообразно применение данного метода диагностики воспалительных процессов в десне для оценки и идентификации сути патологического процесса в десне и проверки эффективности проводимых лечебно-профилактических мероприятий.
Ключевые слова: десна, эпителий, диагностика.
ASPECTS OF DIAGNOSTICS OF INFLAMMATORY DISEASES OF PARADONTAL TISSUE Cholovskiy M.O., Gasiuk N.V., Yeroshenko G.
It is exposed as a result of the conducted researches, this method is more informing in regard to fabrics of gum, as iod acid is utillized. Application of this method of diagnostics of inflammatory processes is expedient in gum for an estimation and authentication of essence of pathological process in gum and verification of efficiency of the conducted treat-profilactic measures.
Keywords: gum, epithelium, diagnostics.
УДК 616-089.583
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СПИННОГО МОЗКУ ЩУРІВ В РАННІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ДІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБОКОЇ ГІПОТЕРМІЇ
Вивчено гістологічні особливості судин гемомікроциркуляторного русла спинного мозку щурів в ранні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії. Встановлено, що порушення мікроциркуляції в спинному мозку призводять до розвитку набряку в оточуючій тканині і впливають на морфофункціональний стан паренхіматозних елементів органу.
Ключові слова: гіпотермія, спинний мозок, мікроциркуляторне русло, щури.
Робота є ініціативною.
Вивчення впливу холоду на живі організми є важливою медико-біологічною проблемою з огляду на його різнопланову дію на органи і системи [3]. Не зважаючи на широке застосування штучної гіпотермії в клінічну практику та інтенсивне експериментальне вивчення змін у внутрішньому середовищі організму, що виникають при її дії, ефект цього фактора на мікроциркуляторне русло окремих органів нервової системи вивчений недостатньо [2]. Також актуальним є визначення структурного забезпечення компенсаторно -відновних процесів у постгіпотермічному періоді.
